Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 237/5944/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 13.02.2020. Зареєстровано: 14.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2020.
Дата набрання законної сили: 10.03.2020
Номер судового провадження: 1-кп/237/569/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22019050000000237

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер справи 237/5944/19
		Номер провадження 1-кп/237/569/20
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		07.02.20 м. Курахове
		Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		при секретарі                 ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора                     ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої                    ОСОБА_4 ,
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 22019050000000237 від 28.10.2019 року з угодою про визнання винуватості відносно 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Заолешенко, Суджанського району, Курської області, громадянки України, яка працює викладачем ДНЗ Красногорівське "ВПУ" раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Мар`їнського районного суду Донецької області 01 листопада 2019 року від Прокуратури Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 22019050000000237 від 28 жовтня 2019 року по обвинуваченню  ОСОБА_4  у вчиненні нею кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 110 КК України.
		Між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 28 жовтня 2019 року було укладено угоду про визнання винуватості, з якої вбачається, що упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувались на території України, у представників влади та Збройних сил Російської Федерації (далі  ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
		06.04.2014 року незаконними збройними формуваннями було оточене та захоплене приміщення Донецької обласної державної адміністрації, розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 34, а також ряд інших адміністративних будівель державних органів.
		З метою приховування своєї злочинної діяльності, а також визнання терористичної організації «ДНР», як державного утворення на міжнародному рівні, отримання більш поширеної підтримки серед місцевого населення Донецької області, пропаганди і поширення ідеології створення псевдодержавного утворення на території південно-східної частини України, отримання фінансування та іншого сприяння своєї терористичної діяльності, а також подальшої легітимізації своєї терористичної діяльності, спрямованої на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, керівником терористичних груп 07.04.2014 утворено організацію, яка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною, під назвою «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») шляхом об`єднання окремих терористичних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб, з метою продовження здійснення терористичної діяльності, у межах якого було здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та видано Акт про проголошення державної самостійності «ДНР», яким публічно закликали місцеве населення до проведення 11.05.2014 року на порушення порядку, встановленого Конституцією України, так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР».
		10.04.2014 року так званою «Радою самопроголошеної «Донецької народної республіки», утвореною 07.04.2014 у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України  тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, з метою утворення у межах території Донецької області держави  «Донецька народна республіка», у порушення ст. ст. 1, 2, 5, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 73, п. 3 ч. 1 ст. 85, п. п. 13, 18, 20 ч. 1 ст. 92, ст. ст. 132, 133 Конституції України був оголошений референдум, проведений представниками зазначеної терористичної організації на території Донецької області 11.05.2014, на вирішення якого було поставлено питання: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?», тобто питання щодо зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме незаконного виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області.
		   13.04.2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію. Також Указом Президента України № 116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
		Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст. 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.
		Відповідно до ст. ст. 132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Гончаренко Н.О. у травні 2014 року, діючи умисно, перебуваючи на території м. Красногорівки Мар`їнського району Донецької області, здійснила дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які полягали у проведенні на території вказаного населеного пункту так званого «загального обласного референдуму» з вирішення серед місцевого населення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» та створення на території Донецької області, всупереч Конституції України, іншого державного утворення  «Донецька народна республіка» у межах, визначених Конституцією України, як територія Донецької області держави України.
		Так, у травні 2014 року, діючи з власних політичних міркувань, ОСОБА_4 надала свою добровільну згоду невстановленим в ході досудового розслідування особам на участь у роботі «дільничної виборчої комісії» в м. Красногорівці Мар`їнського району Донецької області як «члена дільничної виборчої комісії» та проведення 11.05.2014 року вищевказаного «референдуму» у приміщенні Красногорівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Мар`їнської районої ради Донецької області (далі за текстом  ЗОШ №2), розташованого за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м. Красногорівка, вул. Центральна, 15.
		11.05.2014 року у період часу з 07.00 год. до 18.00 год. ОСОБА_4 , будучи членом так званої «дільничної виборчої комісії» у м. Красногорівці в приміщенні ЗОШ №2, розташованому за вищевказаною адресою, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме: виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області, діючи з власних політичних міркувань видавала так звані бюлетені для голосування та формувала списки громадян, які брали участь у вказаному незаконному голосуванні.
		Після закінчення так званого «загального обласного референдуму», ОСОБА_4 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, так звані «члени дільничної виборчої комісії», здійснили підрахунок бюлетенів » за результатами проведення вказаного «референдуму», про що склали та підписали відповідний протокол.
		Після цього бюлетені, протокол та інші документи, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму» з вирішення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», були передані невстановленим органом досудового розслідування представникам терористичної організації «ДНР» для використання у наступному проголошенні створення на території України терористичної організації «ДНР».
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 110 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Окрім того, в угоді про визнання винуватості вказано, що під час досудового розслідування підозрювана повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, а саме у тому, що вона здійснила умисні дії з метою зміни меж території України та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Також, у вказаній угоді узгоджено вид та розмір покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75КримінальногокодексуУкраїни звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
		При визначенні узгодженої міри покарання під час укладання угоди сторонами враховано фактичні обставини скоєного правопорушення, пом`якшуючі їх покарання обставин, до яких віднесено щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред`явлено. Визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.110ККУкраїни в повному обсязі, щиро розкаялась, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, надала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
		Захисник обвинуваченої  адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання. 
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченій.
		Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст.474КПКУкраїни та виконавши вимоги п. п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.468КПКУкраїни у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст.469КПКУкраїни угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Відповідно до ч. 1 ст.110КК України умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, караються позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією майна або без такої.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, яке згідно ч. 3 ст.12ККУкраїни є злочином середньої тяжкості, а тому у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст.469КПКУкраїни між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором, за участі захисника, може бути укладено угоду про визнання винуватості.
		Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
		Відповідно до п. 1 ст.475КПКУкраїни якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та підозрюваною за участю захисника 28 жовтня 2019 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст.110КримінальногокодексуУкраїни кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачена свою провину визнає повністю, в скоєному розкаялась, може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд прийшов до висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 28 жовтня 2019 року слід затвердити та призначити обвинуваченій покарання передбачене угодою.
		Цивільний позов не пред`являвся. 
		Процесуальні витрати відсутні.
		Речові докази у справі відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд,  
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 жовтня 2019 року, укладену у місті Маріуполь Донецької області між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду прокуратури Донецької області ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 110 Кримінального кодексу України.
		Призначити  ОСОБА_4 покарання, передбачене угодою про визнання винуватості, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 110Кримінального кодексуУкраїни у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку  після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Марїнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України:
		 обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомоюст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		 прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертоїст.469 КПК Україниугода не може бути укладена.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...