Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/677/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; Інший спір про товарні марки і розпорядження правами на них.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2020. Зареєстровано: 16.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"11" лютого 2020 р.                                         Справа№ 910/677/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Чорногуза М.Г.
		суддів:            Козир Т.П. 
		          Агрикової  О.В. 
		 секретар судового засідання: Михайленко С.О.
		за участю представників сторін: 
		від позивача: Шерега В.М., адвокат на підставі ордеру серії АО № 1005044 від 22.01.2020,
		від відповідача: Заянчуковський С.О., адвокат на підставі довіреності № б/н від 20.08.2019
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод
		на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року (повний текст складено 05.12.2019 р.)
		у справі № 910/677/18 (суддя Підченко Ю.О.)
		за позовом Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод, 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", 
		про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.          короткий зміст позовних вимог:
		1.1          Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод (далі - ОП Ужгородський коньячний завод, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", відповідач) про:
		- визнання недостовірною інформації, поширеної TOB "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" та розміщену за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (надалі також - спірна інформація);
		- зобов`язання TOB "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному сайті https://lplusl.ua інформації наступного змісту: "Коньяки України "Ужгород" торгової марки "Тиса" вироблені з коньячних спиртів витриманих по спеціальній технології не менше 10 років, без додавання іншої сировини та матеріалів не передбачених відповідною Технологічною інструкцією, ЗУ "Про виноград та виноградне вино" та "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";
		- заборонити TOB "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" поширювати будь-яким способом недостовірну інформацію, розміщену за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (т.І, а.с. 43-46).
		1.2           Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у відеосюжеті поширено недостовірну інформацію щодо алкогольного напою "бренді Ужгород" торгової марки "Тиса", власником торгової марки товарів і послуг є позивач, яка полягала у недотриманні позивачем умов виробництва коньячної продукції.
		 
		2. короткий зміст рішення суду першої інстанції:
		2.1          Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019, позов задоволений повністю.
		2.2          Відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2019 судові рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		2.3           Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у справі № 910/677/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.ІІ, а.с.171-179).
		 
		3. короткий зміст вимог апеляційної скарги:
		3.1          Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить: "Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 у справі №910/677/18 скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог".
		 
		4. визначення складу суду, заяви, клопотання:
		4.1          Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 року, апеляційна скарга Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод у судовій справі № 910/677/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Козир Т.П., Агрикова О.В.
		4.2          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у справі № 910/677/18 та повідомлено учасників справи, що розгляд зазначеної вище апеляційної скарги відбудеться 11.02.2020 р.
		4.3          22.01.2020 року від Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод звернулось до Північного апеляційного господарського суду з клопотання №юр-15/20 від 22 січня 2020 року в якому викладено прохання - "забезпечити проведення судового засідання по справі № 910/677/18 призначеної до розгляду на 11.02.2020 р. о 13 год. 45 хв. у режимі відеоконференції" а також просить "доручити Господарському суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а).
		4.4          Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2020 року задоволено клопотання відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
		 
		5. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
		5.1          Позивач вказує, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що у сюжеті відповідача продемонстровано конкретний продукт та його торгову марку, інформацію про який може перевірити будь-який споживач. Після оприлюднення в сюжеті інформації про порушення позивачем технології виробництва, у необмеженого кола осіб формується хибна думка про її виробника. Позивач не виробляє і не виробляє бренді, а відповідач не надав доказів того, що сомельє оцінював брендів виробництва саме позивача.
		 
		6. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
		6.1          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на відсутність факту поширення недостовірної інформації, оскільки поширена відповідачем інформація є оціночним судженням, а також вказує на відсутність завдання позивачеві шкоди чи перешкоджанню здійснення його права внаслідок поширення спірної інформації та окрім того зазначає.
		 
		7. інші процесуальні дії у справі:
		7.1.          У судовому засіданні 11 лютого 2020 року представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		7.2.          Представник відповідача у судовому засіданні 11 лютого 2020 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		 
		Мотивувальна частина.
		ПОЗИЦІЯ СУДУ:
		8. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини;
		8.1.          У довідці Департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" №187/2017-Д-ЦК від 05.12.2017, зазначено, що ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" є власником веб-сайту: https://lplusl.ua/ та є реєстрантом доменного імені lplusl.ua та на даному сайті відповідача, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 міститься спірна інформація (т.І, а.с. 53-58).
		8.2.          На підтвердження розміщення відеосюжету зі спірною інформацією на сайті https://1plus1.ua, власником якого є відповідач, позивачем надано електронний носій - CD-RW 700 MB з написом "1+1", при дослідженні якого судом встановлено, що він містить 2 (два) файли, а саме: файл під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" та файл під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4". Перший файл містить відео МР4 із записом передачі "ІНФОРМАЦІЯ_3" (програма "ІНФОРМАЦІЯ_5") тривалістю 1:00:45. Другий файл містить відео МР4 із записом частини вказаної передачі (стосовно коньяків) тривалістю 4:55.
		8.3.          Вказані вище файли на диску містять, зокрема, відеосюжет про здійснення дегустації сомельє ОСОБА_1 алкогольних напоїв, а саме бренді. При цьому передача "ІНФОРМАЦІЯ_3", під час якої сомелье здійснює дегустацію, є цілісним аудіовізуальним твором і висловлювання сомельє, які містять спірну інформацію, яка є частиною цього аудіовізуального твору.
		8.4.          У ході відеосюжету на екрані з`являється напис " ІНФОРМАЦІЯ_6" (час 25:36); в проміжку часу з 25:40 до 25:50 звучить голос ведучого: "перший зразок - це Ужгород", на екрані з`являється знак для товарів і послуг "ТИСА", "141 грн."; особа, зазначена як "топовий сомельє міцних напоїв в Україні", проголошує Інформацію, у верхньому куті екрану наявне позначення: "1+1 ти не один". В кінці відеосюжету (час 01:00:44) на екрані з`являється напис: "Виробництво управління журналістських розслідувань На замовлення Телеканалу "1+1" © TOB ТРК "СТУДІЯ "1+1", 2017".
		8.5.          Відтак, зазначений електронний носій - CD-RW 700 MB з написом "1+1" слід вважати належним та допустимим доказом, що підтверджує факт поширення відповідачем в мережі Інтернет Інформації. 
		8.6.          Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 00412122), видами діяльності якої згідно з наявною в матеріалах справи інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є, зокрема, оптова торгівля напоями (46.34), роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (47.25). При цьому, позивач здійснює діяльність з виробництва коньяків України торгової марки "ТИСА" на підставі Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за реєстраційним номером №245 від 26.04.2016 (серія АЕ №297648 ), Ліцензії на виробництво спирту коньячного за реєстраційним номером №409 від 25.09.2017 (серія АЖ № 077197), виданими йому Державною фіскальною службою України (т.І, а.с. 47).
		8.7.          Відповідно до свідоцтва України №36796 від 15.01.2004 позивач є власником знаку для товарів та послуг "ТИСА" (т.І, а.с. 48) (який за відеосюжетом був зображений в ході проведеної дегустації) та виробником коньяку України "Ужгород" (про який у відеосюжеті поширена Інформація). Тобто спірна інформація стосувалася безпосередньо позивача.
		8.8.          До матеріалів справи додано видані позивачеві атестат виробництва №UА3.027.0158-16 від 12.04.2016, дійсний до 11.04.2021, ліцензія на виробництво алкогольних напоїв за реєстраційним номером №245 від 26.04.2016 (серія АЕ №297648), термін дії з 26.04.2016 до 26.04.2021, Ліцензія на виробництво спирту коньячного за реєстраційним номером №409 від 25.09.2017 (серія АЖ №077197), термін дії з 25.09.2017 до 25.09.2011, а також розроблена та введена в дію Технологічна інструкція на виробництво коньяку України марочного групи "КС" "Ужгород" 00011050-566-2009, затверджена заступником Міністра аграрної політики України 06.07.2009 (т.І, а.с. 60-69), в їх сукупності підтверджують, що при виробництві коньяку України марочної групи "КС" "Ужгород" позивачем використовуються виключно коньячні спирти, отримані шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією та не передбачають додавання іншої сировини, зокрема, чорносливу.
		8.9.          Згідно наведеного вище Атестату виробництва, виданого позивачу, стан виробництва коньяків України, що виготовляються відповідно до ДСТУ 4700:2006 "Коньяки України. Технічні умови" забезпечує стабільність якісних показників.
		8.10.          Відповідно до розділу 2 наведеної Технологічної інструкції для виготовлення коньяку України марочної групи "КС" "Ужгород" використовуються витримані не менше 10-ти років коньячні спирти. Наразі у цьому розділі не зазначено чорнослив.
		 
		9. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;
		9.1.            Факт поширення спірної інформації шляхом розміщення відеосюжету за назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" на належному відповідачеві веб-бсайті підтверджується самими сторонами спору, а також поданим позивачем електронним носієм - диском із відеозаписом сюжету та довідкою Департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес".
		9.2.          У досліджуваному відеосуюжеті на екрані з`являється напис: " ІНФОРМАЦІЯ_6", звучить голос ведучого: "перший зразок - це Ужгород", на екрані з`являється знак для товарів і послуг "ТИСА", "141 грн.", при цьому зазначена особа - ОСОБА_1 (надалі - Сомельє) вказується, як "топовий сомельє міцних напоїв в Україні", проголошує спірну інформацію: "ІНФОРМАЦІЯ_2".
		9.3.          Звертаючись із позовом позивач просить визнати недостовірною інформацію, поширену TOB "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" та розміщену за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме "ІНФОРМАЦІЯ_2".
		9.4.          Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/677/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. 
		9.5.          У вказаній постанові від 30.07.2019 Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій, дійшли передчасного висновку про те, що висловлювання, які знайшли відображення в Інформації, не є оціночним судженням з огляду на наступне:
		- "наведений висновок судів ґрунтується на тому, що незважаючи на вживання мовних засобів "я засомневался", "я бы предположил", "возможно", фактично в Інформації йшлося про реальний продукт - алкогольний напій бренді, склад якого можна перевірити та в результаті відповідного дослідження встановити, чи дійсно такий бренді "настоян на черносливе" тощо. При цьому суди відхилили посилання Відповідача на наявність на екрані під час поширення Інформації напису "Оцінка сомельє базується на його професійному досвіді і не є офіційним експертним висновком";
		- "суди належним чином не дослідили на підставі наданих сторонами доказів зміст відповідного відеосюжету щодо контексту, в якому була висловлена Інформація. Суди не з`ясували, чи надає такий контекст підстави вважати Інформацію твердженням щодо відповідного об`єкту (бренді), достовірність якого може бути перевірена, або ж висловленням особою (сомельє) власного сприйняття певних властивостей такого об`єкту, яке відповідній перевірці не підлягає. Зокрема, суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки (відхилив чи прийняв до уваги) доводам Відповідача про те, що наведене в Інформації висловлювання стосувалось лише органолептичної оцінки відповідної продукції;
		- "суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не встановили на підставі змісту відеосюжету, про який саме продукт позивача йдеться в Інформації, а відтак і не обґрунтували застосування під час з`ясування обставин достовірності Інформації саме Технологічної інструкції на виробництво коньяку України марочного групи "КС" "Ужгород" 00011050-566-2009, затверджена заступником Міністра аграрної політики України 06.07.2009.
		9.6.          Окрім того, у вказаній постанові від 30.07.2019 Верховний Суд зауважив, що задовольняючи позов у справі в повному обсязі, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам щодо відповідності визначеного позивачем тексту спростування змісту поширеної спірної інформації, зокрема, наявності правових підстав зобов`язувати Відповідача поширювати під виглядом спростування відомостей у стверджувальній формі інформації про продукт позивача, зокрема такої, про яку не йшлося в спірній інформації.
		 
		10. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
		10.1.          Оспорювана позивачем інформація носить характер оціночного судження, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у задоволенні позову в частині визнання недостовірною та спростування поширеної відповідачем інформації слід відмовити.
		 
		11. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
		11.1.          Колегія суддів зазначає про безпідставність викладених в апеляційній скарзі тверджень позивача про те, що у сюжеті відповідача продемонстровано конкретний продукт та його торгову марку, оскільки відеосюжет, в частині, що стосується позивача не містить стверджувальних висловів про те, що продукт, що виробляється позивачем є саме коньяком "Ужгород" не містить чистого на 100% коньячного спирту та того, що він "настоян на черносливе". Натомість висловлені сомельє словесні маркери "я засомневался", "я бы предположил", "возможно", з урахуванням розміщення під час висловлювання з боку сомельє спірної інформації в лівому-нижньому кутку екрану напису "Оцінка сомельє базується на його професійному досвіді і не є офіційним експертним висновком" мають характер оціночних суджень, до відповідальності за висловлення яких в силу положень ч. 1 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий.
		11.2.          Також позивачем не надано доказів формування у споживачів внаслідок оприлюдненого відеосюжету хибної думки про діяльність позивача та завдання йому оприлюдненою інформації шкоди у будь-якій формі.
		11.3.          Більш того, враховуючи, що серед позовних вимог позивачем не зазначено вимог про спростування як недостовірної інформації про те, що сомельє здійснювалась оцінка "бренді", а не "коньяку "Ужгород", колегія суддів зазначає, що відповідні твердження позивача не входять до предмету доказування.
		 
		12. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду:
		12.1          Позивачем не доведено порушення відповідачем права на недоторканість ділової репутації позивача, шляхом оприлюднення недостовірної інформації про діяльність позивача, оскільки розповсюджена інформація містить характер оціночних суджень.
		 
		13.          Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
		13.1.          У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		13.2.          За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		13.3.          Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
		13.4.          за приписами п. 39 ст. 1 Закону України "Про виноград та виноградне вино", визначено, що коньяки України - міцні алкогольні напої з характерним букетом і смаком, виготовлені шляхом купажу спиртів коньячних, отриманих методом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Залежно від строку витримки спиртів коньячних і їх якості коньяки України поділяються на ординарні, марочні і колекційні. Коньяки України можуть випускатися під власною назвою.
		13.5.          Відповідно до п. п. 30 згаданої статті купаж - суміш у певному співвідношенні різних виноматеріалів, коньячних спиртів з компонентами, встановленими технологічними інструкціями для надання вину, коньяку України типовості, забезпечення випуску стабільних за своїми органолептичними і фізико-хімічними показниками вин і коньяків України.
		13.6.          Фальсифікація вин, вермутів, коньяків України і бренді - умисна з корисливою метою підробка вин, вермутів, коньяків України, бренді за походженням (місцем виробництва) або їх складом шляхом додавання нешкідливих чи шкідливих для здоров`я людини речовин, а також виготовлення винних і коньячних сурогатів у процесі виробництва, транспортування, зберігання та продажу (п. 32 ст. 1 Закону України "Про виноград та виноградне вино").
		13.7.          За змістом абз. 4 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" спирт коньячний - спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою.
		13.8.          Положеннями ч. 2 ст. 2 названого Закону визначено, що виробництво спирту коньячного і плодового, зернового дистиляту здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, повний технологічний цикл виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів та кваліфікованими фахівцями. Виробництво спирту коньячного також здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, здійснюють переробку винограду та виробництво виноматеріалів виноградних, забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного і плодового, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного. Виробництво коньяку України також здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності шляхом купажу коньячних спиртів, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Післякупажний відпочинок коньяків встановлюється рішенням суб`єкта господарювання. Виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.
		13.9.          За приписами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суб`єкти господарювання, які здійснюють виробництво і контроль за виробництвом спирту, зокрема, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, крім малих виробництв виноробної продукції, підлягають обов`язковій атестації на відповідність вимогам, встановленим чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров`я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва коньяку, алкогольних напоїв за коньячною технологією, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам.
		Атестація суб`єктів господарювання проводиться центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства.
		Ліцензія на право виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видається після проведення атестації суб`єкта господарювання, є чинною протягом всього терміну ії дії.
		13.10.          Відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" фальсифікація алкогольних напоїв - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.
		13.11.          Стаття 11 Закону України "Про виноград та виноградне вино" визначає, поміж іншого, наступні поняття:
		- коньяки України - міцні алкогольні напої з характерними букетом і смаком, виготовлені шляхом купажу коньячних спиртів, отриманих методом дистиляції коньячних виноматеріалів на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням, витриманих не менше 3 років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємкостях з дубовою клепкою. Тривалість відпочинку коньяків України після купажу встановлюється рішенням суб`єкта господарювання. Коньяки України можуть випускатися під власною назвою;
		- бренді - міцні алкогольні напої з характерним букетом і смаком, що виготовляються з витриманих у дубовій тарі або у ємностях з нержавіючої сталі з дубовою клепкою спиртів, отриманих шляхом дистиляції виноградної сировини, у спосіб доведення їх до кондицій готових напоїв пом`якшеною водою з додаванням цукрового сиропу та цукрового колеру. Тривалість відпочинку бренді після купажу встановлюється рішенням суб`єкта господарювання.
		13.12.          Відповідно до ст. 200 ЦК України, яка кореспондується з приписами ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
		13.13.          Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація. 
		13.14.          Згідно з приписами 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		13.15.          Згідно з частиною 2 вказаної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. 
		13.16.          Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. 
		13.17.          Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		13.18.          Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		13.19.          Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації. 
		13.20.          Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		13.21.          Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.
		13.22.          Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ч. 2 ст. 200 ЦК України). 
		13.23.          Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		13.24.          Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		13.25.          Згідно з ч. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		13.26.          Згідно з частиною 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання. 
		13.27.          Відповідно до частин 1,2 статті 22 Закону України "Про інформацію", масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації". Визначення поняття "аудіовізуальна інформація" міститься у статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відповідно до якої "аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них,що передаються за допомогою зображень та звуків". 
		13.28.          Відповідно до статті 1 Закону України "Про телекомунікації", "Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами". Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону Україн "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, інформація яка поширюються через мережу Інтернет орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. Інтернет-видання (веб- сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відповідно є засобом масової інформації.
		13.29.          Враховуючи приписи ч. 1 ст. 277 ЦК України, позивач, особисті немайнові права якого порушено внаслідок поширення про нього відповідачем недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій підтверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 р. у справі №927/791/18 та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
		13.30.          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
		13.31.          У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 918/233/18.
		 
		14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду матеріалів справи: 
		14.1.          У спірному сюжеті сомельє вживає мовні засоби "я засомневался", "я бы предположил", "возможно". Під час висловлювання з боку сомельє спірної інформації, в лівому-нижньому кутку екрану було розміщений напис: "Оцінка сомельє базується на його професійному досвіді і не є офіційним експертним висновком".
		14.2.          Наявність зазначених термінів в оспорюваному реченні вказує на висловлення сомельє суб`єктивних оціночних суджень якостей дегустованого продукту та виключає приналежність такого висловлювання самому відповідачу, тобто, не є його твердженням, що містить фактичні дані, істинність яких можна перевірити.
		14.3.          Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права поширену позивачем інформацію, а саме "ІНФОРМАЦІЯ_2".
		14.4.          У відеосюжеті сомельє здійснює оцінку продукту, вказуючи на нього як на "бренді".
		14.5.          При цьому, в ході спірного відеосюжету демонструється лише знак для товарів та послуг "ТИСА" за свідоцтвом України №36796 від 15.01.2004 власником якого є позивач, а також зазначено про оцінку "бренді", а не коньяку України та не вказується на виробництво оцінюваного продукту саме за допомогою наданої позивачем до матеріалів справи технологічної інструкції. 
		Відтак, з урахуванням вищезазначеного, зі спірного відеосюжету неможливо достовірно встановити, що оцінка стосується саме коньяку України "Ужгород" торгової марки "ТИСА", що виробляється за допомогою технологічної інструкції на виробництво коньяку України марочного групи "КС" "Ужгород" 00011050-566-2009, що затверджена заступником Міністра аграрної політики України 06.07.2009. 
		Закон України "Про виноград та виноградне вино" визначає поняття "коньяки України" та "бренді", як різні продукти.
		Разом з тим, серед позовних вимог позивачем не зазначено вимоги про спростування як недостовірної інформації про те, що сомельє здійснювалась оцінка "бренді", а не "коньяку "Ужгород".
		14.6.          З урахуванням вищезазначеного та приймаючи до уваги приписи ст. 30 Закону України "Про інформацію", з урахуванням положень якої спірну інформацію слід вважати оціночним судженням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання недостовірною та зобов`язання TOB "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному сайті https://lplusl.ua інформації наступного змісту: "Коньяки України "Ужгород" торгової марки "Тиса" вироблені з коньячних спиртів витриманих по спеціальній технології не менше 10 років, без додавання іншої сировини та матеріалів не передбачених відповідною Технологічною інструкцією, Законом України "Про виноград та виноградне вино" та "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також вимоги позивача про заборону TOB "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" поширювати будь-яким способом недостовірну інформацію, розміщену за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		14.7.          Рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у справі №910/677/18 підлягає залишенню без змін.
		14.8.          Апеляційна скарга Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у справі №910/677/18 задоволенню не підлягає.
		 
		15. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
		15.1.          Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Апеляційну скаргу Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод на рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у справі №910/677/18 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у справі №910/677/18 залишити без змін.
		3. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод.
		4. Справу № 910/677/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено - 13.02.2020 р. 
		 
		Головуючий суддя                                                            М.Г. Чорногуз 
		 
		Судді                                                                                Т.П. Козир
		 
		                                                                                О.В.  Агрикова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...