Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/9967/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2020.
Дата набрання законної сили: 16.03.2020
Номер судового провадження: 2-о/756/48/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		14.02.2020 Справа № 756/9967/19
		                
		756/9967/19
		Справа №2-о/756/48/20
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		            14 лютого 2020 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі: 
		головуючого судді - Луценко О.М.,
		при секретарі - Пляса Б.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали заяви  ОСОБА_1 про встановлення юридичного факиту недостовірності інформації та її спростування,-
		В С Т А Н О В И В
		В липні 2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з заявою про встановлення юридичного факиту недостовірності інформації та її спростування, в якому просив суд:
		- встановити факт недостовірності та спростувати інформацію, опубліковану невстановленими особами на інтернет ресурсі( веб- сайті) « Фром-ЮА» про позивача в статті під назвою : « Чиновник ОСОБА_2 с российским паспортом примет участие в парламентських выборах,-СМИ»( режим доступу:ІНФОРМАЦІЯ_1), а саме :
		-«… экс - чиновник еще в 2014 года получил российський паспорт и подерживал активные связи с российським политическим бомондом.»
		« Так, по информации Политеки, уже в марте 2014года ОСОБА_1 получил по ускоренной схеме паспорт гражданина Российской федерации серииНОМЕР_1 . В июне- загранпаспорт серии72№ НОМЕР_2 .
		«Сразу по приезде в Москву он стал главой правления промоутер ской компании М-1 Global…»
		« Известно, что вместе с ОСОБА_3 и его сетью бойцовских клубов Fight Club Lipovoy Gym он принимал активное участие в мероприятиях Национального антинаркотического Союза РФ, в том числе в оккупированном Крыму. В тот период на страницах соцсетей он выступал за « правильность» политики кремлевского агрессора и политическую ущербность независимой Украины.»
		«… в эшелонах власти ОСОБА_1 оказался благодаря протекции влиятельного луганского регионала ОСОБА_5. ОСОБА_1 в свое время был его партнером в ООО « Укрпромтрейд». Но в кресло главы Госземагенства сел. с подачи Микистра АПК ОСОБА_4 .»
		« Наиболее «громкой» была схема отчуждения підконтрольних Госземагенству земель на поставних лиц с дальнешей легализацией. а также передачей в аренду под. настройку без компенсации сельскохосяйственных убытков болем 1000га госпредприятия « Пуща Водица». 
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що вищезазначена інформація не відповідає дійсності, є недостовірною та надуманою і метою опублікування такої інформації є саме опорочення його честі, гідності і ділової репутації. Зазначає, що ОСОБА_1 С .М. не має російського громадянства, не пов`язаний з будь- якими російськими компаніями, не виступав за « правильність політики кремлівського агресора» і не висловлювався негативно в сторону України, заявник не був знайомий з міністром АПК Миколою Присяжнюком до його призначення головою Держземагенства, а державне підприємство « Пуща Водиця» взагалі підпорядкуванні Міністерства АПК, а не Держземагенства. З метою захисту порушеного права, позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом.
		    Представник заявника в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі позов задовольнити.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  
		Суд, розглянувши подані заявником документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		У відповідності зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 03.07.2019 року на сайті інтернет видання « Фром-ЮА» про позивача в статті під назвою : « Чиновник ОСОБА_2 с российским паспортом примет участие в парламентських выборах,-СМИ»( режим доступу:ІНФОРМАЦІЯ_1) була поширена наступна інформація:  
		-«… экс - чиновник еще в 2014 года получил российський паспорт и подерживал активные связи с российським политическим бомондом.»
		« Так, по информации Политеки, уже в марте 2014года ОСОБА_1 получил по ускоренной схеме паспорт гражданина Российской федерации серииНОМЕР_1 . В июне- загранпаспорт серии72№ НОМЕР_2 .
		«Сразу по приезде в Москву он стал главой правления промоутер ской компании М-1 Global…»
		« Известно, что вместе с ОСОБА_3 и его сетью бойцовских клубов Fight Club Lipovoy Gym он принимал активное участие в мероприятиях Национального антинаркотического Союза РФ, в том числе в оккупированном Крыму. В тот период на страницах соцсетей он выступал за « правильность» политики кремлевского агрессора и политическую ущербность независимой Украины.»
		«… в эшелонах власти ОСОБА_1 оказался благодаря протекции влиятельного луганского регионала ОСОБА_5. ОСОБА_1 в свое время был его партнером в ООО « Укрпромтрейд». Но в кресло главы Госземагенства сел. с подачи Микистра АПК ОСОБА_4 .»
		« Наиболее «громкой» была схема отчуждения підконтрольних Госземагенству земель на поставних лиц с дальнешей легализацией. а также передачей в аренду под. настройку без компенсации сельскохосяйственных убытков болем 1000га госпредприятия « Пуща Водица». 
		Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, зазначених в п. 12 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» за № 1 від 27 лютого 2009р. належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		Судом встановлено, що заявник звертався із запитами до Консорціумум « український центр підтримки номерів і адрес « Департаменту « Центру Компетенції, який є розпорядником інформації. 
		В той же час, у Єдиному державному реєстраі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань міститься запис про припинення юридичної особи ПП « Фром - Юей». 
		Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.п.13,15 « Про судову практику у справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» від 27.02.2009 за №1, судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома(наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи 
		ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет 
		особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованою особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. 
		У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1).
		Представником заявника доведено наявність всіх складових юридичного складу правопорушення.
		Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.
		Поряд з тим суд приходить до висновку, що застосування положень Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», які, відповідно, регулюють діяльність друкованих засобів масової інформації в даному випадку неможливе, оскільки звільнення від відповідальності передбачено лише для друкованих засобів масової інформації і лише у випадку, якщо відомості, які не відповідають дійсності, були опубліковані іншим друкованим засобом масової інформації.
		Зокрема, згідно з ч.1 ст.1 цього Закону України під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. 
		Аналіз обставин справи свідчить про те, що відсутні підстави для застосування аналогії закону про звільнення від відповідальності за публікацію відомостей якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього, у випадку коли публікація відомостей відбувається на Інтернет-сайті з посиланням на інший сайт, власник якого невідомий.
		Окрім того, під звільненням відповідальності мається на увазі звільнення від дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності, яка може бути застосована до друкованих засобів масової за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації відповідно до ст.41 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
		Згідно роз`яснень наведених в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» за № 1 від 27 лютого 2009р., що в зазначених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов`язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов`язок опублікувати спростування.
		Відповідно до положень ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (аналогічна позиція наведена в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» за № 1 від 27 лютого 2009р.).
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з метою захисту порушеного права заявника, суд вважає вірним спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 опубліковану невстановленими особами на інтернет ресурсі( веб- сайті) « Фром-ЮА» про позивача в статті під назвою : « Чиновник ОСОБА_2 с российским паспортом примет участие в парламентських выборах,-СМИ»( режим доступу:ІНФОРМАЦІЯ_1)
		  Керуючись ст. 4,13, 247, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354  ЦПК України, ст. ст. 3, 32, 34, 62, 68 Конституції України,Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1 суд, -
		ВИРІШИВ:
		   Заяву  ОСОБА_1 про встановлення юридичного факиту недостовірності інформації та її спростування-задовольнити повністю.
		Встановити факт недостовірності та спростувати інформацію, опубліковану невстановленими особами на інтернет ресурсі( веб- сайті) « Фром-ЮА» про позивача в статті під назвою : « Чиновник ОСОБА_2 с российским паспортом примет участие в парламентських выборах,-СМИ»( режим доступу:ІНФОРМАЦІЯ_1), а саме :
		-«… экс - чиновник еще в 2014 года получил российський паспорт и подерживал активные связи с российським политическим бомондом.»
		« Так, по информации Политеки, уже в марте 2014года ОСОБА_1 получил по ускоренной схеме паспорт гражданина Российской федерации серииНОМЕР_1 . В июне- загранпаспорт серии72№ НОМЕР_2 .
		«Сразу по приезде в Москву он стал главой правления промоутер ской компании М-1 Global…»
		« Известно, что вместе с ОСОБА_3 и его сетью бойцовских клубов Fight Club Lipovoy Gym он принимал активное участие в мероприятиях Национального антинаркотического Союза РФ, в том числе в оккупированном Крыму. В тот период на страницах соцсетей он выступал за « правильность» политики кремлевского агрессора и политическую ущербность независимой Украины.»
		«… в эшелонах власти ОСОБА_1 оказался благодаря протекции влиятельного луганского регионала ОСОБА_5. ОСОБА_1 в свое время был его партнером в ООО « Укрпромтрейд». Но в кресло главы Госземагенства сел. с подачи Микистра АПК ОСОБА_4 .»
		« Наиболее «громкой» была схема отчуждения підконтрольних Госземагенству земель на поставних лиц с дальнешей легализацией. а также передачей в аренду под. настройку без компенсации сельскохосяйственных убытков болем 1000га госпредприятия « Пуща Водица». 
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		    Суддя : О.М. Луценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...