Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/43705/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2020.

Номер судового провадження: 2-4833/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/43705/19-ц 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого : судді Соколова О.М.,
		при секретарі: Омельчук Є.В.
		справа № 757/43705/19-ц
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 
		відповідач-1 ОСОБА_2 
		відповідач- 2: Політична партія «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»
		відповідач- 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ»
		вимоги позивача: про захист честі, гідності та ділової репутації за участю:
		за участю:
		представника позивача: ОСОБА_3 
		представника відповідача-1: ОСОБА_4 ,
		представника відповідача-1: ОСОБА_5
		представника відповідача-1: ОСОБА_6 .,
		представника відповідача-2: ОСОБА_7 ,
		представника відповідача-3: ОСОБА_12,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» про захист честі, гідності та ділової репутації.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://eurosolidarity.org Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» лідером якої є ОСОБА_2 , за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4  розміщено публікацію під назвою  « ІНФОРМАЦІЯ_5», в якій ОСОБА_2 поширив інформацію наступного змісту:
		«…Матеріали «справи моряків» не зважаючи на таємницю слідства були передані ДБР пану ОСОБА_1, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН ОСОБА_13…». 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://prm.ua телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 було розміщено аналогічну публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», у якій міститься посилання про те, що під час брифінгу лідер партії«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» лідером якої є ОСОБА_2 , про що передає прес-служба партії, наступного змісту: «… Матеріали «справи моряків» не зважаючи на таємницю слідства були передані ДБР пану ОСОБА_1, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН ОСОБА_13…».
		Вказана інформація, що поширена про позивача є такою що порушує його особисті немайнові права: принижує його честь, гідність та порочить ділову репутацію, а тому просить позов задовольнити у визначений ним спосіб. 
		03.09.2019 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому останній заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		09.09.2019 року від представника відповідача Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» надійшов відзив, в якому останній заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.
		21.10.2019 року від представника відповідача Політичної партії Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» надійшов відзив, в якому останній заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
		У судовому засіданні представники відповідача-1 проти позову заперечували, вважаючи позов необгрунтованим, просили відмовити в його задоволенні.
		У судовому засіданні представник відповідача-2 проти позову заперечував, вважаючи позов необгрунтованим, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
		Представник відповідача-3 в судовому засіданні  просив відмовити у його задоволенні.
		Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
		Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		В силу  статей 21, 28 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.  
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Загальною декларацією прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань ( стаття 12).
		Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року визначено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17)
		Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ч.1, 2  ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://eurosolidarity.org Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» лідером якої є ОСОБА_2 , за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4  розміщено публікацію під назвою  « ІНФОРМАЦІЯ_5», в якій ОСОБА_2 поширив інформацію наступного змісту:
		«…Матеріали «справи моряків» не зважаючи на таємницю слідства були передані ДБР пану ОСОБА_1, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН ОСОБА_13…». 
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://prm.ua телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 було розміщено аналогічну публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», у якій міститься посилання про те, що під час брифінгу лідер партії«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» лідером якої є ОСОБА_2 , про що передає прес-служба партії, наступного змісту: «… Матеріали «справи моряків» не зважаючи на таємницю слідства були передані ДБР пану ОСОБА_1, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН ОСОБА_13…».
		Факт поширення цієї інформації не спростовано відповідачами та підтверджується матеріалами справи.(а.с.35-43 т.1).
		Вказані висловлювання, виражені у посиланні на конкретні факти та події.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Зі змісту поширеної інформації можна дійти висновку, що інформація, поширена відповідачами містить фактичні дані, та викладена у категоричній стверджувальній формі, а відтак може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності і як наслідок може бути визнана недостовірною.
		Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація висловлена у формі фактичного твердження.
		Ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
		Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.
		Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		Слід зазанити, що поширена відповідачем інформація про позивача, не містить в собі алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою діяльності позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями, і може бути спростована.
		Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
		Оскільки інформація сформульована відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені, суд визнає її як недостовірну, таку, що порушує особисті немайнові права позивача.
		Статтею 32 Конституції України закріплено,  що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації від певних висловлювань допустимий лише при дотриманні свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів та переконань, закріплених в ст. 34 Конституції України, а необхідність обмежувати вираження думок є менш гострою стосовно публічних осіб.
		Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена "з явним злим умислом", тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку.
		Слід зазначити, що позивач впродовж багатьох років є публічною особою. Зокрема, позивач є заявником у Державному бюро розслідувань у низці кримінальних проваджень, ймовірно вчинених ОСОБА_2 та його оточенням, а також є активним громадським діячем. Тому поширення інформації про нього як про особу,яка причетна до передачі РФ матеріалів, які пов`язані із розслідуванням справи моряків, однозначно негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточуючих, відтак є такою, що порушує право позивача на повагу до честі, гідності.
		Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Кабінету Міністрів України, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		У вказаній резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		Суд враховує, що поширення інформації мало місце щодо публічної особи, яка відіграє певну роль у суспільному житті України і межа допустимої критики щодо якого є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка ратифікована Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		З огляду на вищезазначене, межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.
		Слід вказати, що право на недоторканність ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадку, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена "з явним злим умислом", тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку (рішення Європейського суду з прав людини у справі: "Лінгенс проти Австрії").
		За вказаних обставин, суд вважає, що спірна інформація містить саме недостовірні дані, а не оціночні судження, оскільки, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо. Крім того, аналіз вказаної інформації вказує на те, що у ній висловлено не оціночне суб`єктивне судження, а фактичне твердження.
		Щодо  порушення діями відповідачів особистих немайнових прав позивача, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством».
		Фізична особа, відповідно до статей 270, 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.  Крім того, стаття 299 Цивільного кодексу України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до п.4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової  репутації,  оскільки  вони  є  морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. 
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи  в  очах  оточуючих, яка ґрунтується   на   відповідності   її   діянь   (поведінки) загальноприйнятим  уявленням  про  добро  і  зло,  а  під  діловою репутацією  фізичної  особи  розуміється  набута  особою суспільна оцінка  її  ділових  і  професійних  якостей  при  виконанні   нею трудових,  службових, громадських чи інших обов`язків.
		Суд вважає, що твердження відповідачів відносно позивача, формують негативну громадську думку, руйнують позитивний імідж та репутацію позивача, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.
		Враховуючи вищевикладене, суд, прийшов до висновку, що відповідачі поширили недостовірну інформацію на невизначене коло осіб  про позивача, яка складає негативне враження  у суспільства про позивача як про людину, громадянина, його професійні якості, позбавляючи про цьому суспільство самостійно надавати оцінку та складати враження стосовно дій у поведінці позивача.
		Суд також погоджується з тим, що поширена інформація є негативною, оскільки її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача, поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей.
		Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року, спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Оспорювана інформація не відповідає дійсності, не підтверджується  зібраними по справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про позивача ОСОБА_1 , та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
		Виходячи з встановлених обставин справи та положень законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відносно позивача було поширено відомості, що не відповідають дійсності, викладені неправдиво, мають яскраво виражений негативний характер, а також принижують ділову репутацію останнього, тобто порушують немайнові права позивача, а тому підлягають визнанню такими, що не відповідають дійсності.
		Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поширення інформації, що є предметом розгляду у цій справі, порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.
		Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2019 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася   недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації  неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена,  то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, яка підлягає визнанню недостовірною, суд вважає, що способом спростування поширеної відповідачами недостовірної інформації, який би сприяв найбільш повному відновленню порушеного немайнового права позивача, є зобов`язання Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» та ОСОБА_2 , протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті https://eurosolidarity.org за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5», шляхом розміщення вступної та резолютивної частини рішення суду в цій частині під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті https://prm.ua телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», шляхом розміщення вступної та резолютивної частини рішення суду в цій частині під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7 ".
		Враховуючи вищевикладене, вважаю, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» про захист честі, гідності та ділової репутації, підлягає  задоволенню.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір за вимоги про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
		На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 277, 297 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити.
		Визнати недостовірною та такою, що пошушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті, https://eurosolidarity.org Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4/під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5» наступного змісту:
		«…Матеріали «справи моряків» не зважаючи на таємницю слідства були передані ДБР пану ОСОБА_1, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН ОСОБА_13…».
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://prm.ua телеканалу «Прямий» за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» наступного змісту :
		«… Матеріали «справи моряків» не зважаючи на таємницю слідства були передані ДБР пану ОСОБА_1, який потім передав цю інформацію Російській Федерації, а конкретно постійному представнику РФ в ООН ОСОБА_13…».
		Зобов`язати Політичну партію «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» та ОСОБА_2 , протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті https://eurosolidarity.org за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_4 у публікації під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5», шляхом розміщення вступної та резолютивної частини рішення суду в цій частині під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7 ".
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті https://prm.ua телеканалу «Прямий» за адресою вмережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», шляхом розміщення вступної та резолютивної частини рішення суду в цій частині під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7 ".
		Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  витрати з оплати судового збору  у розмірі 1 536 (одна тисяча п"ятсот тридцять шість)  грн. 80 коп.
		Стягнути з Політичної партії «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» на користь  ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору  у розмірі 1 536 (одна тисяча п"ятсот тридцять шість)  грн. 80 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Відповідач- 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса - АДРЕСА_2 , РНОКППНОМЕР_2 .
		Відповідач- 2: Політична партія «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» адреса - 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-а, код ЄДРПОУ - 21715714.
		Відповідач- 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ» адреса - 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 2-а, код ЄДРПОУ - 04948693.
		 
		Повний текст рішення складено 11.02.2020 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                     О.М.Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...