Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4133/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021 (частково)
Результат оскарження 11.11.2021 Львівський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/461/87/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140050000731

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/4133/18 
		 
		ВИРОК
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14.02.2020 року     місто Львів
		Галицький районний суд міста Львова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 , 
		представника потерпілого ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненнізлочинів,передбачених ч.3ст.191,ч.1ст.209 Кримінального кодексу України,
		встановив:
		 
		ОСОБА_7 , у період часу з 30.11.2017 року по 28.12.2017 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, будучи відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 Розділу 4 Договору про спільну діяльність, укладеного з ТОВ «Ідеалбудльвів», № 1 від 11.11.2017 року (далі - Договір), матеріально відповідальною особою, отримавши від відділу культури Пустомитівської районної державної адміністрації на свій рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль», грошові кошти у сумі 36 778,32 гривень та 76 176, 95 гривень за проведений ТОВ «Ідеалбудльвів» капітальний ремонт Народного дому с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області, які відповідно до п.п.1.2., 1.3. Розділу 1 Договору, належали вказаному Товариству та підлягали перерахуванню на його рахунок із одночасним перерахуванням ОСОБА_7 винагороди у сумі 7% від вартості виконаних робіт, привласнив собі кошти ТОВ «Ідеалбудльвів» на загальну суму 105 049, 27 гривень, які перебували у його фактичному віданні, перерахувавши 16 000 гривень на свою банківську картку № НОМЕР_2 ПАТ КБ «ПриватБанк», з якої упродовж 30.11.2017 року знімав гроші та розраховувався за товари і послуги на території м. Львова, а решту за допомогою банківської картки № НОМЕР_3 АТ «Райффайзен Банк Аваль» використав на оплату товарів робіт і послуг, знімав у банкоматах та установах банків на території м. Харкова та м. Львова, завершивши свою злочинну діяльність шляхом отримання 28.12.2017 року грошових коштів у сумі 15 000 гривень у Галицькому відділенні АТ «Райффайзен Банк Аваль» на пл. Галицькій, 14 у Львові.
		Крім цього, ОСОБА_7 , 30.11.2017 року, у період часу з 14 годин 23 хвилин по 16 годину 20 хвилини, діючи умисно з метою легалізації коштів, привласнених ним внаслідок вчинення суспільно - небезпечного діяння, яке передувало легалізації, та уникнення їх ідентифікації, привласнивши собі кошти ТОВ «Ідеалбудльвів» шляхом їх перерахування в розмірі 16 000 гривень на свою банківську картку № НОМЕР_2 ПАТ КБ «ПриватБанк», маскуючи незаконність їх походження, 30.11.2017 року знімав гроші у банкоматах та розраховувався за товари і послуги, зокрема, маскуючи незаконність їх походження, здійснив розрахунок у ТзОВ «Єльдорадо», за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 65, отримавши на своє ім`я планшет марки «Lenovo» вартістю 9 024,90 гривень.
		У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_7  свою вину в інкримінованих йому злочинах заперечив та вказав, що умислу на вчинення злочинів у нього не було. Він не вважає, що його дії підпадають під визначення кримінальне правопорушення або злочин. Також зазначив, що його стосунки з потерпілим мають цивільно-правовий характер, тобто стосунки між двома суб`єктами господарської діяльності. Визнав, що він уклав та підписав договір про спільну діяльність з ТОВ «Ідеалбудльвів». Усвідомлював, що з прибутку мав залишити собі 7%, а решту повернути. Також не заперечив, що усі кошти за виконання робіт були перераховані на його рахунок. Кошти витратив на особисті потреби, але не заперечує проти того щоб в подальшому повернути ці кошти поотерпілому. Просив суд його виправдати.
		Судом під час судового розгляду створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що зокрема підтверджується тим, що в жодного з учасників процесу(сторони кримінального провадження) зауважень з цього приводу не виникло.
		Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, представника представника потерпілого та свідків, перевіривши доводи учасників процессу та дослідивши надані суду докази, суд приходить до переконання, що незважаючи назаперечення обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні вищенаведених злочинних дій повністю та об`єктивно стверджується наступними дослідженими по справі доказами.
		Показами представника потерпілого ОСОБА_6 , даними в судовому засіданні про те, що він являється директором підприємства ТОВ «Ідеалбудльвів». Наприкінці жовтня 2017 року він познайомився з обвинуваченим, який запропонував здійснювати пошук клієнтів. ТОВ «Ідеалбудльвів» займається ремонтами та будівництвом, тощо. Приблизно у листопаді ОСОБА_7 сказав, що знайшов клієнтів, а саме Пустомитівський відділ культури. Роботи полягали у встановленні вікон та дверей. 21.11.2017 року між обвинуваченим та ТОВ був укладений договір про співпрацю де обумовлено, зокрема і винагороду ОСОБА_7 . Розмір винагороди ОСОБА_7 становив 7% від вартості робіт. У грудні 2017 року усі роботи були завершені (відбулась заміна вікон та дверей). ОСОБА_7 сказав, що треба підписати акти виконаних робіт. Ці акти він ( ОСОБА_6 ) підписав та чекав на оплату. ОСОБА_7 , в свою чергу, повідомив, що кошти будуть нараховані після 09.01.2018 року, однак ні після 09.01.2018 року, ні в подальшому, кошти на рахунок підприємства не поступили. Тоді він зателефонував у Пустомитівський відділ культури та дізнався, що гроші ОСОБА_7 були перераховані ще до 30.12.2017 року. У ОСОБА_7 були усі реквізити карток. Потім він зв`язався з ОСОБА_7 і той пообіцяв перерахувати гроші, однак в подальшому уникав зустрічей, а гроші не перерахував. Потім обвинувачений взагалі не виходив на зв`язок.
		Показами свідка ОСОБА_8 , даними ним в судовому у засіданні про те, що він у листопаді 2017 року познайомив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . ОСОБА_6 його давній знайомий. З ОСОБА_7 він був знайомий близько двох місяців до того. 
		Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який показав, що у листопаді 2017 року ОСОБА_7 повідомив йому, що має намір займатися підприємницькою діяльністю. Він був присутній на зустрічі з ОСОБА_8 . ОСОБА_7 просив його надати пораду чи познайомити з кимось хто був би зацікавлений у його послугах. ОСОБА_7 знає близько 10 років. ОСОБА_7 повідомляв, що витратив гроші отримані за роботи проведені ТОВ «Ідеалбудльвів» на себе, але говорив, що продасть автомобіль та гроші поверне.
		Протоколом обшуку від 15.03.2018 року /т.1 а.с.135-139/, проведеного у квартирі АДРЕСА_2 , де проживає зокрема обвинувачений, під час якого було виявлено та вилучено файл з наступними документами: довідкою про відкриття рахунку на ОСОБА_7 , угоди на 3-ьох арк. з банком Райффайзен Банк Аваль, згоди на розкриття банківської таємниці на двох арк., рахунок від 2017 року  платник відділ культури Пустомитівської районної державної адміністрації м. Пустомити на суму 36956,71 гривень, форма для переказу коштів на розрахунковий рахунок.
		Довідкою про відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 31.07.2017 року на ім`я ОСОБА_7 ./т.1 а.с.140/, згідно якої ОСОБА_7 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відкрито рахунок у банку.
		Угодою №2930976 від 31.07.2017 року, між ОСОБА_7 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про банківське обслуговування /т.1 а.с.141-143/. Згодою на розкриття банківської таємниці, обробку персональних даних та іншої конфіденційної інформації, підписаною ОСОБА_7 31.07.2017 року, які встановлюють факт наявності рахунку і обслуговування у даній банківській установі /т.1 а.с.144-145/.
		Рахунком переказу №17 від 29.11.2017 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_1 авансу, в сумі 36956,71 гривень, на придбання матеріалів, виробів та обладнання по об`єкту «капітальний ремонт народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області» /т.1 а.с.146/. Формою для переказу коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_4 , які встановлюють факти перерахування коштів обвинуваченому /т.1 а.с.147/.
		Листом директора магазину «Ельдорадо» ТОВ ДІЄСА», згідно якого 30.11.2017 року о 16 годині 13 хвилин в магазині «Ельдорадо», за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, 65, згідно фіскального чеку №000230795, було продано планшет Lenovo MIIX 3204/64 WIN 10H Silver та його налаштування на загальну суму 9424,80 гривень. Оплата проводилась банківською карткою на ім`я ОСОБА_10 з використанням пін-коду /т.1 а.с.149/. Товарним чеком магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №003000007955306 від 30.11.2017 року про придбання планшета Lenovo MIIX 3204/64 WIN 10H Silver та тарифу на годину роботи ПК, на загальну суму 9424,80 гривень /т.1 а.с.150,153/. Фіскальним чеком про оплату планшета Lenovo MIIX 3204/64 WIN 10H Silver та тарифу на годину роботи ПК, на загальну суму 9424,80 гривень /т.1 а.с.151,152/, якими підтверджується факти оплати та придбання обвинуваченим наведеного майна із оплатою з банківської картки.
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.03.2018 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді було вилучено один СD-R диск з рухом коштів по картках громадянина ОСОБА_7 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 /т.1 а.с.156-159/.
		Довідкою про рух коштів ОСОБА_7 , згідно якої 30.11.2017 року о 14 годині 23 хвилин на картку ОСОБА_7 № НОМЕР_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» було нараховано 16000,00 гривень, а також 30.11.2017 року о 16 годині 14 хвилин проведено оплату за покупку товару в магазині «Ельдорадо» на суму 9424,80 гривень /т.1 а.с.160-223/.
		Підтвердженнями проведення транзакцій видачі готівки по картках ОСОБА_7 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 15000,00 гривень та 50000,00 гривень, що вилучені в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30.03.2018 року /т.2 а.с.2-7/.
		Копією паспорта ОСОБА_7 наявною в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», копією угоди від 31.07.2017 року за №2930976 про обслуговування, згодою на розкриття банківської таємниці, обробку персональних даних та іншої конфіденційної інформації, підписаною ОСОБА_7 31.07.2017 року, комплексної заяви до договору обслуговування №2930976, витягом з державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації проживання, випискою по рахунку № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , які вилучені в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно протоколу про тимчасовий доступ до речей і документів від 28.02.2018 року, які доводять факт обслуговування обвинуваченого у даній банківській установі/т.2 а.с.9-21/.
		Довідкою прорух коштівпо особовомурахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_1 за період31.07.2017року по31.01.2018року,згідно якої підтверджуєтьсярух коштівпо рахункуобвинуваченого всумах 16000гривень, 30.11.2017 року надходження від відділу культури Пустомитівської РДА 36778,32 гривень  призначення платежу - аванс на придбання матеріалів, виробів та обладнання по об`єкту капітальний ремонт Народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області; 27.12.2017 року на рахунок ОСОБА_7 відділом культури Пустомитівської РДА перераховано суму в розмірі 76176,95 гривень  призначення платежу - капітальний ремонт народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області /т.2 а.с.26/.
		Випискою по рахунку ТзОВ «Ідеалбудльвів» за період з 01.11.2017 року по 14.02.2018 року, згідно якої дані про переказ перерахованих ОСОБА_7 відділом культури Пустомитівської РДА коштів за проведення капітального ремонту на рахунок ТзОВ «Ідеалбудльвів» відсутні /т.2 а.с.27-53/.
		Платіжним дорученням №71 від 29.11.2017 року, яким підтверджено переказ відділом культури Пустомитівської РДА на рахунок ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 39778,32 гривень /т.2 а.с.54/.
		Платіжним дорученням №105 від 22.12.2017 року, яким підтверджено переказ відділом культури Пустомитівської РДА на рахунок ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 76176,95 гривень/т.2 а.с.55/.
		Договором №3/1/9 від 29.11.2017 року, укладеним між відділом культури Пустомитівської РДА та ОСОБА_7 , за яким ОСОБА_7 , зобов`язується виконати роботи на об`єкті «Капітальний ремонт Народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області». Вартість робіт за договором становить 122594,40 гривень /т.2 а.с.84-87/.
		Підсумковою відомістю ресурсів, витрачених на проведення капітального ремонту народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області, які становлять суму в розмірі 92834,87 гривень /т.2 а.с.60-63/.
		Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, згідно якої всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 112,95527 тисяч гривень, авансова плата, яка виключається з підсумку  36,77832 тисячі гривень, разом до сплати  76,17695 тисяч гривень /т.2 а.с.64/.
		Графіком фінансування та виконання робіт, згідно якого за листопад 2017 року - 30% робіт становив демонтаж, за грудень 2017 року  70% робіт становив монтаж та штукатурення /т.2 а.с.65/.
		Наказом ФОП ОСОБА_7 №3, згідно якого відповідальним за виконання будівельних робіт на об`єкті «капітальний ремонт народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області» є ОСОБА_7 /т.2 а.с.66/.
		Випискою про договірну ціну на будівництво «капітальний ремонт Народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області», що здійснюється у 2017 році, згідно якої договірна ціна становить 122,5944 тисячі гривень /т.2 а.с.68-69/.
		Локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-2 на заповнення віконних та дверних пройомів, згідно якого загальна вартість робіт становить 97423,77 гривень /т.2 а.с.70-73/.
		Локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 на демонтажні роботи, згідно якого всього будівельні роботи становлять 3964,26 гривень /т.2 а.с.75-77/.
		Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, згідно якого, всього за актом, вартість робіт становить 112955,27 гривень /т.2 а.с.78-81/.
		Підсумковою відомістю загально-будівельних робіт про вартість енергоносіїв для усіх машин. яка становить 10675,89 гривень /т.2 а.с.82-83/.
		Витягом №1713334500004 з реєстру платників податків на додану вартість, згідно якого ТзОВ «Ідеалбудльвів» з 10.01.2017 року зареєстровано як платник податків на додану вартість /т.2 а.с.88/.
		Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого, видами діяльності ТзОВ «Ідеалбудльвів» є будівництво житлових і нежитлових будівель. Директором товариства є ОСОБА_6 /т.2 а.с.89-93/.
		Ліцензією Державно архітектурно-будівельної інспекції України від 09.07.2017 року №33-Л, якою для ТзОВ «Ідеалбудльвів» затверджено перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів /т.2 а.с.94-95/.
		Підсумковою відомістю ресурсів (витрати за прийнятими нормами), відповідно до якої вартість робіт становить 100675,89 гривень /т.2 а.с.96-97/.
		Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.12.2017 року, згідно якого вартість будівельних та ремонтних робіт на об`єкті Капітальний ремонт Народного дому в с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області становить 112955,27 гривень; сума винагороди ОСОБА_7 становить 7% - 7906,00 гривень/т.2 а.с.98-101/.
		Договором про спільну діяльність №1 від 21.11.2017 року, укладеним між ТзОВ «Ідеалбудльвів» та ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_7 зобов`язується надати ТзОВ «Ідеалбудльвів» послуги по пошуку клієнтів для надання останнім послуг з виконання капітальних та поточних будівельних робіт /т.2 а.с.104-107/.
		Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене повторно. Доказом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, з кваліфікуючою ознакою «повторність» прокурор вказує той факт, що відносно ОСОБА_7 Сихівським районним судом м. Львова розглядається кримінальне провадження про обвинувачення останнього за ч.2 ст.189, ч.2 ст.353 КК України, тобто вважає обвинуваченого особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.
		Водночас, на час судового розгляду та винесення даного вироку відсутнє судове рішення Сихівського районного суду м. Львова, яке набрало законної сили, про визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.189,ч.2ст.353КК України.Відповідно дост.89КК України,обвинувачений вважаєтьсяне судимим.Відтак, з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.191 КК Українисуд не погоджується, з огляду на нижченаведене.
		Положеннямист.39 КК Українивизначено, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цьогоКодексу.
		Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.
		Відповідно до п.п.3,7постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.06.2010 року "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки", за змістомст.32 КК України, повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони передбачені тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частиниКК; передбачені різними статтями Особливої частиниККі в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину визначено як кваліфікуюча ознака. При цьому для повторності не має значення, чи особу було засуджено за раніше вчинений злочин.
		Передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки. 
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення, визначеним частинами другою та четвертоюстатті 17 КПК України, які передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		У даному випадку сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 ознак повторності.
		Враховуючивикладене, судприходить до висновку, щов діях обвинуваченого вбачаються ознаки привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.191 КК України.
		Відповідно до положеньст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України, є тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України- злочином середньої тяжкості, тобто зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, не погіршує, а покращує та поліпшує становище особи, стосовно якої здійснюється дане кримінальне провадження, що у повній мірі узгоджується та не суперечить вимогам, передбаченим ст. ст.421,437 КПК України.
		За таких обставин, дії обвинуваченого підлягають перекваліфікації з ч.3 ст.191 КК Українина ч.1ст.191 КК України.
		Відповідно до п. п. 2, 5, 12, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 15 квітня 2005 року "Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", кримінальна відповідальність за ч. 1ст. 209 ККнастає у разі вчинення хоча б однієї з таких дій, що передували легалізації (відмиванню) доходів: 1) фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння чи укладення угоди щодо них; 2) дій, спрямованих на приховання чи маскування: а) незаконного походження таких коштів або іншого майна; б) володіння ними; в) прав на такі кошти або майно; г) джерела їх походження; д) місцезнаходження; е) переміщення; 3) набуття, володіння або використання таких коштів чи іншого майна.
		Таким чином, відповідальність за зазначені дії настає лише у разі, коли кошти або інше майно, що є предметом легалізації, були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння (передбаченого п. 1 примітки дост. 209 КК, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом) і ці дії були вчинені умисно з метою надання правомірного вигляду володінню, використанню, розпорядженню такими коштами або майном, їх набуттю чи для приховання джерел їх походження.
		Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до абзацу четвертого ст.1, ст.2 Закону N249-IVта диспозиції ч. 1ст. 209 ККналежить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом.
		Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченогоч.1 ст.209КК України, суд вважає встановленим, що останній вчинив дії, зазначені у ч. 1 цієї статті, з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок укладення угоди щодо них, що передувала легалізації, а саме фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння чи укладення угоди щодо них та вчинив дії, спрямовані на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення).
		Оцінюючи вищеописані зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, зокрема показання представника потерпілого та свідків, письмові докази по справі, враховуючи вищеописані мотиви, суд визнає їх належними і допустимими в процесі доказування, оскільки такі знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з пред`явленим обвинуваченням, нічим не спростовані, передбачені як джерела доказування КПК України та зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством, а відтак суд вважає повністю доведеним факт вчинення даних злочинів та винуватість обвинуваченого у вчиненні наведених злочинних дій.
		Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).
		Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно дост. 17 КПК України,особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України,обвинувачення маєдовести передсудом задопомогою належних,допустимих тадостовірних доказів,що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді,а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		За оцінкою показів представника потерпілого та свідків в цілому, суд встановлює, що кожен з них підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті, які доводять причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому злочину. Суд враховує, що під час судового розгляду потерпілий та свідки надали показання щодо обставин вчинення злочинів під присягою, за участю сторони захисту, тобто з дотриманням принципу змагальності. Крім того, суд покладає в основу даного вироку вищеописані письмові докази, які також доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочинів. При цьому суд виходить з того, що наведені докази були досліджені судом безпосередньо, в судовому засіданні, за участю сторін кримінального провадження і не були спростовані в процесі судового розгляду, являються належними та допустимими.
		Так, під час оцінки того, чи було провадження в цілому справедливим, суд враховує якість наданих суду доказів, які не дають приводу сумніватися в їх достовірності й точності.
		Зважаючи на вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом.
		Водночас, оцінюючи покази обвинуваченого щодо заперечення вчинення ним інкримінованих злочинів та посилання останнього на відсутність у його діях складу злочинів, суд розцінює їх, як такі, що дані обвинуваченим, з метою пом`якшити відповідальність та уникнути покарання за скоєне, оскільки такі покази спростовуються вищенаведеними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.1 ст.191, ч.1 ст.209 КК України, оскільки останній своїми умисними діями вчинив привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України, а також фінансові операції з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинив дії, спрямовані на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набув, володів та використовував кошти, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.209 КК України.
		Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення злочинів, наслідки суспільно-небезпечного діянь останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, також враховано досудову доповідь персоналу органу пробації, згідно якої, існує середній ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства на даний момент. Крім того, суд враховує поведінку обвинуваченого в процесі судового розгляду щодо відшкодування спричиненої ним шкоди. Зокрема суд враховує те, що обвинувачений неодноразово звертався до суду з усними клопотаннями надати йому можливість і час для відшкодування шкоди потерпілому, однак, незважаючи на наявність достатнього проміжку часу, шкоди не відшкодував навіть у частковому розмірі.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд бере до уваги характер та тяжкість вчинених ним злочинів, корисливий мотив вчинення злочинів, спрямований на заволодіння чужим майном, спосіб вчинення злочинів, те, що шкода заподіяна потерпілому обвинуваченим не відшкодована. Також суд враховує фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочинами наслідків, дані про особу обвинуваченого, його сімейне становище, те, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило.
		Пом`якшуючих та обтяжуючих покарання ОСОБА_7 обставин судом не встановлено.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
		Суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статей за якими кваліфіковано його дії, адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, а також буде необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, оскільки будь-який інший вид покарання окрім позбавлення волі не забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженого.
		Суд вважає,що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначитипокарання увиді позбавленняволі вмежах санкціїстатей,за якимкваліфіковано йогодії, з призначенням обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права займатися господарською діяльністю, з конфіскацією майна. 
		Стосовно пред`явленого представником потерпілого ТзОВ «Ідеалбудльвів» цивільного позову до обвинуваченого про стягнення заподіяної злочинами матеріальної шкоди, то такий підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Згідно статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Встановлено, що ОСОБА_7 заподіяно ТзОВ «Ідеалбудльвів» матеріальні збитки на суму 105 049, 27 гривень, яка складається з вартості наданих послуг з капітального ремонту Народного дому с. Городиславичі Пустомитівського району Львівської області.
		Привласнені ОСОБА_7 грошові коштине булиповернуті ТзОВ «Ідеалбудльвів». 
		Таким чином, вказана сума матеріальної шкоди потерпілому не відшкодована, знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із вчиненими ОСОБА_7 злочинами, а тому суд приходить до висновку, що з обвинуваченого слід стягнути на користь ТзОВ «Ідеалбудльвів» заподіяну злочинами матеріальну шкоду в розмірі 105 049, 27 гривень.
		Внесену суму застави в розмірі 35240, 00 гривень, слід повернути заставодавцю  ОСОБА_11 після набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Питання речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.209 КК Українита призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст.191 КК України- у виді 1 (одного) року позбавлення волі, з позбавленням права займатися господарською діяльністю на строк один рік;
		-ч.1 ст.209 КК України  у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися господарською діяльністю на строк два роки, з конфіскацією майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права займатися господарською діяльністю на строк два роки, з конфіскацію майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Після набранням вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_11 суму внесеної нею застави, згідно квитанції,отримувач ТУДСА уЛьвівській області, в розмірі 35240 гривень 00 копійок.
		Цивільний позов ТзОВ «Ідеалбудльвів»  задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ТзОВ «Ідеалбудльвів» матеріальну шкоду в розмірі 105049 (сто п`ять тисяч сорок дев`ять) гривень 27 копійок.
		Речові докази по справі:
		-касові документи щодо видачі грошових коштів по картці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» НОМЕР_6 , виданої на ім`я ОСОБА_7  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-довідку про відкриття рахунку від 31.07.2017 року, угоду №2930976 від 31.07.2017 року на 3 арк., згоду на розкриття банківської таємниці від 31.07.2017 року на 2 арк., рахунок від 2017 року на 1 арк., форму для переказу коштів розрахунку на 1 арк.  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-рух коштів по особовому рахунку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 за період часу з 31.07.2017 року по 31.01.2018 року  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-копію паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_7 , копію угоди №2930976 від 31.07.2017 року, копію комплексної заяви 3169505552 до договору №2930976, копію витягу з єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, копію детальної інформації про фізичну особу, виписку по рахунку НОМЕР_3  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		-один CD-R диск  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...