Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 599/2491/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2020. Зареєстровано: 18.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 18.03.2020
Номер судового провадження: 2/599/11/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 599/2491/19
		                                                       РІШЕННЯ                           н.п.2/599/11/2020
		                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                        
		 
		12 лютого 2020 року   Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого судді Снігурського В. В.
		при секретарі Куриляк О. Г.,
		за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 з вимогами про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди та судових витрат.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на Інтернет ресурсах «Facebook» та «You Tube» було розміщено відео, тексти та статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5». В даному контенті наведені матеріали, які є неправдивими і шкодять його діловій репутації. Відомості, розміщені у Інтернет ресурсі «Facebook» на особистій сторінці ОСОБА_3 та з прикріпленими посиланнями є недостовірними, принижують честь, гідність і ділову репутацію його як громадянина та державного службовця, оскільки характер висловлювань на офіційній сторінці ОСОБА_3 створює негативне враження і відношення до нього як до недбалого господаря, недоброзичливого сусіда, наведені цитати в коментарях до відео є неправдивою інформацією, перекручуванням фактів, що порочить ділову репутацію позивача, як професіонала у своїй сфері та принижують честь, гідність та ділову репутацію. Інформація наведена ОСОБА_3 в Інтернет ресурсах є не об`єктивною, висвітлена однобічно та змонтована відповідачем щоб перекрутити факти, і створити вигідну йому картину . Дана інформація, вислови, коментарі у Інтернет ресурсах «Facebook» та «You Tube» містять заклики до фізичного насилля, цькування його та його близьких, формують негативне ставлення до нього у громадян про те, що він незаконно відбирає земельну ділянку у своїх сусідів, та шкодить діловій репутації. Розміщенням неправдивої інформації на Інтернет ресурсах відповідач принизив його честь, гідність та ділову репутацію, як людини, що завдало йому моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації, порушення стосунків з оточуючими людьми та настанні інших негативних наслідків.
		У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просять зобов`язати відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію у такий же спосіб у який вона була поширена; стягнути з відповідача в користь позивача 100 000 грн. моральної шкоди; стягнути з відповідача в його користь 13000 грн. витрат на правничу допомогу та сплачену суму судового збору.
		 
		Відповідач позову не визнав, надав заперечення, згідно яких пояснив, що він проживає в с.Волосівка Зборівського р-ну разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 в домогосподарстві її матері ОСОБА_5 . По сусідству з ними проживає ОСОБА_6 . Позивач є її зятем. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ведеться спір за межі земельних ділянок. З метою вирішення спору ОСОБА_5 вирішила виготовити правовстановлюючі документи на земельні ділянки, викликала комісію Зборівської міської ради для встановлення межових знаків. Однак кожного разу як комісія намагалась встановити межові знаки, позивач ОСОБА_1 їм перешкоджав, пояснюючи це тим, що вони встановлюються не правильно. Ці його дії постійно супроводжувались нецензурною лайкою, образливими словами та іншими погрозами на адресу його тещі, тестя, відносно нього та навіть членів комісії.
		В черговий раз, коли він з родиною був на городі в квітні 2019 року та проводили весняно-польові роботи, ОСОБА_1 почав чинити їм перешкоди, мотивуючи це тим, що вони проводять роботи у невстановленому місці. В той момент він взяв свій телефон та сказав, що його дії буде фіксувати на відео, що і зробив. Під час здійснення відеозапису, позивач постійно ображав його нецензурними словами, принижував його та його батьків
		В листопаді 2019 року до нього зателефонувала теща ОСОБА_5 та повідомила, що ОСОБА_1 почав на її городі заливати бетоном металеві стовпи, пошкодивши посаджений виноград і що вона викликала наряд поліції Зборівського відділення поліції.
		Він, користуючись своїм правом, передбаченим ст.34 Конституції України та після дзвінка тещі, виклав в Інтернет ресурсах «Facebook» та «You Tube» відео, зняте у квітні 2019 року. Дані відео не є змонтованими, та повністю висвітлюють всі дії та слова позивача ОСОБА_1 . Дане відео прокоментувала певна кількість людей, що його переглянули, висказавши при цьому свою думку, на яку він жодним чином не впливав.
		Вважає, що у позовній заяві ОСОБА_1 жодним словом не довів, що він принизив його честь, гідність та ділову репутацію. Він про нього нічого не розповідав, нікого ні в чому не переконував та не доказував, а просто оприлюднив зняте відео.
		Вважає, що оприлюднене відео жодним чином не стосується роботи позивача і виконання ним посадових обов`язків та зняте на городі в с. Волосівка Зборівського р-ну, тобто не торкається його ділової репутації. В позовній заяві також не доведено, чим позивачу нанесено моральної шкоди на суму 100 000 гривень. Аналізуючи дані відео можна зробити висновок, що своїми діями позивач наніс йому моральну шкоду, психологічну травму, принизив його та його батьків честь. 
		Оприлюднене відео, на думку відповідача, є оціночним судженням і він, згідно закону, не несе будь - якої відповідальності за висвітлення оціночних суджень, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у в повному обсязі.
		 
		       Заслухавши думку сторін, дослідивши та оцінивши надані докази суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на відеохостінгу «You Tube» відповідачем оприлюднено два відеофайли під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2». 
		       Аналогічні відео відповідач виклав на своїй особистій сторінці та на сторінці «Зборів - громада моєї мрії» в соціальній мережі «Facebook» .
		       У зазначених відеоматеріалах зазнято факт гострої суперечки та сварки позивача і відповідача, що відбулася у квітні 2019 р. з приводу меж суміжних присадибних земельних ділянок.
		       Між сторонами існує тривалий спір щодо меж суміжних земельних ділянок. Даний факт стверджується як поясненнями сторін, так і показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .
		 
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, під гідністю слід розуміти морально-етичну категорію й одночасно - особисте немайнове право, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту та пропонує розуміти під гідністю визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної особи.
		З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. 
		Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
		 
		Відповідач в заперечення позову посилається на ст. 34 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.
		Однак, законодавство України захищає також право особи на невтручання у її особисте життя, не допускає розповсюдження конфіденційної інформації щодо особи без її згоди.
		Так, ст.32 Конституції України, визначає, що жодна особа не може зазнавати втручання в її особисте, сімейне життя, не дозволяється збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без отримання на це її дозволу, окрім ситуацій, які визначені законом, і виключно з метою підтримки національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		У рішенні Конституційного Суду України від 24 січня 2012 р. щодо офіційного тлумачення положень ч.1, ч.2 ст. 32, ч.2, ч.3 ст.34 Конституції України, визначено, що інформацією про особисте та сімейне життя людини є будь-які відомості і (або) дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, відносини і т.д., пов`язані з особою і членами його сім`ї, за винятком передбачених законодавством випадків, пов`язаних з виконанням особою функцій держави або органу місцевого самоврядування, посадових чи службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною.
		Згідно ч.1 ст.307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
		Європейський суд з прав людини дотримується такого ж розуміння щодо осіб, відповідальних за поширення інформації в Інтернеті. Так, зокрема, в рішенні у справі Delfi AS проти Естонії (Delfi AS v. Estonia) (заява № 64569/09) від 10.10.2013 зазначено: «110. Суд передусім зазначає, що можливості, які Інтернет надає користувачам для самовираження через створюваний ними контент, служать унікальною платформою для реалізації ними права на свободу самовираження. Однак поряд з цими перевагами існують також і певні ризики. Дифамаційні та інші висловлювання явно протиправного характеру, включно з ворожими висловлюваннями, і такі, що підбурюють до насильства, можуть як ніколи раніше поширюватися у світовому масштабі за лічені секунди, а інколи залишаються стійко присутніми в мережі Інтернет. Ці дві суперечливі реалії є центральним аспектом цієї справи. З огляду на необхідність захисту цінностей, які лежать в основі Конвенції, та однакової поваги до прав, гарантованих статтею 10 і 8 Конвенції, слід забезпечувати баланс, який зберігає суть обох прав. Отже, хоча Суд визнає можливість отримання завдяки Інтернету важливих переваг для реалізації права на свободу вираження поглядів, він бере до уваги й те, що притягнення до відповідальності за дифамаційні та інші протиправні висловлювання має, у принципі, й далі залишатися ефективним засобом юридичного захисту в разі порушення особистих прав».
		За зальним визначенням, дифамація - оголошення дійсної або неправдивої інформації, що ганьбить честь і гідність громадянина або установи, організації.
		 
		У своїх запереченнях відповідач стверджує, що відео не є змонтованими, та повністю висвітлюють всі дії та слова позивача ОСОБА_1 . Дане відео прокоментувала певна кількість людей, що його переглянули, висказавши при цьому свою думку, на яку він жодним чином не впливав, оприлюднене відео на думку є оціночним судженням.
		Однак, встановлено, що поширюючи відеофайли на відеохостінгу «You Tube» він надав їм залоловок «ІНФОРМАЦІЯ_4». При цьому відповідач використовує аватар «В» «вендета» та оприлюднює коментар наступного змісту (дослівно): «ІНФОРМАЦІЯ_6».
		Встановлено, що позивач в дійсності не є працівником суду, а працює у господарському відділі (секторі) Державної судової адміністрації у Тернопільській обл.
		Суд погоджується, що оприлюднене відео не стосується роботи позивача та виконання посадових обов`язків, а стосується його особистого життя та побуту, тому позовні вимоги про захист ділової репутації не мають правових підстав.
		Однак, у своєму коментарі відповідач відзначає, що позивач є державним службовцем. При цьому виставляє позивача у непривабливому образі, спровокувавши його та скориставшись тим, що позивач перебуває в емоційному, збудженому та агресивному стані, оскільки вважає, що захищає право власності членів своєї сім`ї щодо земельної ділянки та вважає, що таке право порушується відповідачем.
		Оприлюднення вказаних файлів в мережі Інтернет здійснено без згоди позивача, стосується його особи та особистого життя, що є прямим порушенням ст.32 Конституції України.
		Вказані дії відповідача, крім цього, мають ознаки певної помсти, дифамаційний характер та вочевидь принижують честь та гідність позивача і з огляду на зазначене вище не можуть вважатися оціночними судженнями.
		Вирішення конфлікту між сторонами відповідач мав право та можливість здійснити у спосіб, передбачений законодавством: шляхом звернення до органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, органів у сфері земельних відносин чи до суду, а не шляхом оприлюднення відеофайлів, які жодним чином не доводять вини позивача у спричиненні конфлікту, а як вбачається зі змісту відеофайлів відповідач своєю поведінкою провокував позивача.
		Таким чином позовні вимоги в частині спростування недостовірної інформації підлягають задоволенню.
		 
		Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то для їх вирішення необхідно встановити за яких обставин і якими діями потерпілому завдано моральних страждань, чим підтверджується цей факт, яким є ступінь вини відповідача, яких саме моральних страждань зазнав потерпілий, в якій сумі він оцінює свої втрати та з чого при цьому виходить та належно обґрунтувати свої вимоги.
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Суд погоджується, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач зазнав моральних страждань які полягають у приниженні його честі та гідності. 
		Однак, вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. достатньо і належно не обґрунтовані та не доведені. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. Суму моральних втрат позивача, керуючись ст.23 ЦК України, суд оцінює у 10000 грн.
		 
		Представник позивача заявив клопотання про стягнення з позивача в користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн. та надав квитанцію до прибуткового касового ордеру №7 від 30 січня 2020 року.
		Згідно ст.ст. 133, 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу і пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Враховуючи обсяг документів підготованих адвокатом, час затрачений для прибуття до суду та участь в судових засіданнях, частку задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що такі витрати слід відшкодувати частково - в сумі 3000 грн., виходячи з принципу необхідності і співмірності та керуючись ч.4 ч.5 ст.137 ЦПК України.
		Враховуючи вказане вище позов підлягає задоволенню частково. Крім цього з відповідача в користь позивача слід стягнути 768 грн. 40 коп. та 1921 грн. судового збору, що був сплачений при поданні позовної заяви, тобто 2689 грн. 40 коп.
		 
		Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст 32, 34 Конституції України, ст.ст.277,297, 299 Цивільного кодексу України, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		позов задовольнити частково. Зобов`язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 в мережі «Інтернет» у такий же спосіб у який вона була поширена.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 10 000 грн. завданої моральної шкоди, 3000 грн. витрат на правничу допомогу та 2689 грн. 40 коп. судового збору, а всього стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 15 689 грн. 40 коп.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя                підпис                 В. В. Снігурський
		 
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
		 
		Суддя Зборівського 
		районного суду                                 В. В. Снігурський
		17 лютого 2020 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...