Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/101/20 : не визначено.
Надіслано судом: 18.02.2020. Зареєстровано: 20.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 18.02.2020
Номер судового провадження: 25/02/911/101/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		"18" лютого 2020 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/101/20  
		 
		м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
		господарський суд Київської області
		без виклику (повідомлення) сторін
		 
		Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши заяву (вх. № 22/20 від 17.02.2020) Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову у справі № 911/101/20
		за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" 
		79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Дінар"
		07442, Київська обл., смт Велика Димерка, вул. Бобрицька, буд. 62, код ЄДРПОУ 38613022
		2) ОСОБА_1 
		АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 
		про солідарне стягнення заборгованості 
		                                                            
		встановив:
		До господарського суду Київської області (вх. №102/20 від 08.01.2020) надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Дінар" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості. 
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов договору про надання овердрафту № 112 від 23.11.2018.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 09.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
		09.01.2020 судом відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України направлено запит на доступ до персональних даних щодо ОСОБА_1 до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
		Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 1434/20 від 22.01.2020), згідно з якою позивач усунув недоліки позовної заяви. 
		Через канцелярію господарського суду Київської області від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист про надання інформації про місце реєстрації Тодорової А.Ю. (вх. № 1883/20 від 27.01.2020). 
		Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/101/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 03.03.2020.
		Через канцелярію господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «Кредобанк» надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 22/20 від 17.02.2020), яка обґрунтована тим, що невжиття відповідних заходів шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, накладення арешту на заставне майно, що визначене в договорі застави товарів в обороті від 23.11.2018 та встановлення ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на те, що відповідачі ухиляються від взятих на себе зобов`язань з погашення овердрафту.
		За матеріалами заяви про забезпечення позову суд зазначає таке.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
		Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
		З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.
		При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.
		Відносно аргументів заявника про необхідність накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно відповідачів та арешту заставного майна, що визначене в договорі застави товарів в обороті від 23.11.2018, суд зазначає, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		Крім того, відповідно до пункту 3.1.4. Договору застави товарів в обороті заставодержатель має право вимагати від застоводавця вжиття заходів для збереження предмета застави та його належного використання, а у випадку відчуження, втрати, псування чи пошкодження предмета застави або виникнення загрози втрати, псування чи пошкодження - вимагати заміни його іншим рівноцінним майном, на вартість не меншу від вартості майна, що було відчужено, втрачено чи пошкоджено; 
		Згідно з пунктом 3.1.6 Договору у випадку невиконання заставодавцем зобов`язань за кредитним договором, заставодержатель має право дострокове звернути стягнення на предмет застави, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, за рахунок вирученої від реалізації предмета застави суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити свою вимогу в повному обсязі, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредити, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрати на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних із зверненням стягнення і реалізацією предмета застави.
		Пунктом 5.3 Договору визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється у судовому порядку - за рішенням суду; у позасудовому порядку.
		Тобто, договором про заставу товарів в обороті, передбачено, що у випадку порушення відповідачем-1 умов кредитного договору, заставодержатель має право як у судовому, так і в позасудовому порядках звернути стягнення на зазначені товари та за рахунок вирученої від реалізації предмета застави суми задовольнити свою вимогу, проте зазначені дії заявником не вчинялись.
		Посилання заявника на те, що відповідачі в подальшому будуть ухилятись від виконання рішення суду є лише припущенням, що не підтверджене жодними доказами та не створює підстав для задоволення відповідної заяви в цій частині.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову і з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
		Відносно аргументів заявника про обмеження права виїзду ОСОБА_1 за межі України до набрання рішенням законної сили, суд зазначає таке.
		Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Тимчасове обмеження фізичної особи  - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
		Отже, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
		Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Відповідно до статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території (пункт 1). Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною (пункт 2). На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (пункт 3). Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві (пункт 4).
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
		Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Отже, за результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ухвалив:
		У задоволенні заяви (вх. № 22/20 від 17.02.2020) Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову у справі № 911/101/20 відмовити повністю.
		 
		          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.02.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.      
		 
		          Суддя                                                                                        С.О. Саванчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...