Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/7101/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2020. Зареєстровано: 20.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 17.02.2020
Номер судового провадження: К/9901/24732/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		17 лютого 2020 року 
		м. Київ
		справа №808/7101/15
		касаційне провадження №К/9901/24732/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2016 (суддя Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 (головуючий суддя -  Божко Л.А.; судді: Прокопчук Т.С., Лукманова О.М.) у справі № 808/7101/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування рішень та вимоги,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 0004601702, вимоги від 27.08.2015 № Ф-0004611702 про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 27.08.2015 № 0004621702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
		Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 03.03.2016 позов задовольнив.
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.05.2016 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2016 без змін.
		Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Пологівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області оскаржила їх у касаційному порядку.
		В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 138.2 статті 138, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Зокрема, наголошує на тому, що висновки фахівців органу доходів і зборів ґрунтуються на чинному на час виникнення спірних правовідносин законодавстві, а оспорювані акти індивідуальної дії є законними та обґрунтованими. 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пологівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 27.08.2015         № 648/08-15-17-02/ НОМЕР_1 . 
		За її наслідками відповідач дійшов висновку про недотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог пункту 138.2 статті 138,                 пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним віднесенням до складу витрат, пов`язаних із господарською діяльністю, витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей у сумі 34396,87 грн. без підтвердження факту їх оплати шляхом подання для здійснення контрольного заходу чеків та платіжних доручень, що, в свою чергу, призвело до порушення пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). 
		На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 0004601702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5159,53 грн. за основним платежем та 1289,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, вимогу від 27.08.2015 № Ф-0004611702 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11935,69 грн., рішення від 27.08.2015 № 0004621702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 596,78 грн.
		За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. 
		За правилами пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. 
		Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. 
		До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
		Таким чином, витрати, безпосередньо пов`язані з отриманням доходів, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
		Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних витрат, судові інстанції встановили, що вони підтверджуються долученими Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до матеріалів справи належним чином оформленими: платіжним дорученням від 10.02.2014 на суму 5176,32 грн. з податком на додану вартість; платіжним дорученням від 24.03.2014 на суму 4980,18 грн. з податком на додану вартість; платіжним дорученням від 03.04.2014 на суму              9953,22 грн. з податком на додану вартість; квитанцією від 19.06.2014 на суму 5835,70 грн. з податком на додану вартість; платіжним дорученням від 03.07.2014 на суму 5388,65 грн. з податком на додану вартість; платіжним дорученням від 27.10.2014 на суму 9943,25 грн. з податком на додану вартість. 
		Суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано прийняли вказані документи до уваги, надали їм належну правову оцінку та відхилили посилання податкового органу на їх ненадання на перевірку, як на підставу для відмови в задоволенні позову.
		Адже, положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. 
		При цьому суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. 
		Право надавати заперечення щодо висновків органу доходів і зборів та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
		Наведене, в свою чергу, обумовлює також і протиправність вимоги від 27.08.2015              № Ф-0004611702 про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 27.08.2015                                 № 0004621702 про застосування штрафних санкцій, які прийняті за наслідками встановлення контролюючим органом заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, за 2014 рік на суму 34396,87 грн.
		Крім того, відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Згідно з пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
		За правилами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
		Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
		Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у свою чергу, передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. 
		Утім, як з`ясовано судами в розглядуваній ситуації, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: у день вручення позивачу акта перевірки від 27.08.2015              № 648/08-15-17-02/ НОМЕР_1 , а відтак Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була позбавлена можливості подати заперечення щодо висновків акта перевірки, а спірний акт індивідуальної дії прийнято до спливу відповідного строку.
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
		Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 у справі                       № 808/7101/15 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                            Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                    Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...