Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/19703/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.02.2020
Номер судового провадження: 61-22073ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України                           
		                     
		12 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 638/19703/17
		 
		провадження № 61-22073св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),                   Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - адвокат Тарасенко Віра Юріївна, 
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		представник відповідача - адвокат Кандиба Тетяна Олександрівна,
		третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кандиби Тетяни Олександрівни, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова                     від 03 липня 2019 року у складі судді Семіряда І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про участь баби у вихованні дитини.
		 
		Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка ОСОБА_3 . На момент смерті вона перебувала у шлюбі з                 ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина. 
		 
		Вказувала, що до серпня 2016 року відповідач ОСОБА_2 інколи спілкувався з нею, проте після того як він переоформив придбану за час перебування у шлюбі з її донькою квартиру на себе, припинив будь-яке спілкування. 
		 
		Стверджувала, що між нею та ОСОБА_2 виник спір майнового характеру, після чого останній заборонив спілкування з онукою. Онука прив`язана до неї, сумує коли довго не спілкується з бабусею, дуже любить свою онуку та бажає приймати участь у її вихованні
		 
		Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати відповідача дозволяти побачення дитини з бабою стільки, скільки забажає дитина, але не рідше двох разів на тиждень до досягнення повноліття онуки.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 рокупозов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа -Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про участь баби у вихованні дитини задоволено частково.
		Визначено наступний спосіб участі баби дитини ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з малолітньою дитиною -                    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		- перша субота та третя неділя місяця з 10-00 год до 12-00 год у присутності батька ОСОБА_2 , за згодою дитини, у місці визначеному за взаємною згодою баби ОСОБА_1 та батька дитини ОСОБА_2 .
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Задовольняючи позов частково районний суд прийняв до уваги висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як такий, що якнайкраще відповідає інтересам дитини, оскільки при його складенні враховано ставлення баби до онуки. Судом не встановлено жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б стверджували про негативну поведінку позивача ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_4 .
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Апеляційну скаргу представника Кандиби Т. О. , яка діє в інтересах           ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
		Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 3 липня 2019 року змінено.
		Визначено наступний спосіб спілкування і участі у вихованні дитини  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , баби ОСОБА_1 :
		- перша субота та третя неділя кожного місяця з 10 години до 14 години, надавши бабусі право забирати дитину о 10-00 годині та повертати дитину           о 14-00 годині за місцем проживання дитини.
		Перші два побачення у вихідні дні, а саме у першу суботу та третю неділю першого місяця спілкування бабусі ОСОБА_1 з дитиною                ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити у присутності батька дитини ОСОБА_2 
		- середа кожного тижня і кожного місяця з 13-00 години до 15-00 години за місцем навчання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право позивача на участь у вихованні та спілкуванні з онукою гарантується законодавством України,  а наявність між сторонами спору щодо участі баби у вихованні онуки свідчить про перешкоди зі сторони відповідача у цьому.
		 
		Апеляційний суд вказав, що суд вправі конкретизувати порядок спілкування бабусі з дитиною і не можна вважати виходом за межі позовних вимог зазначення в рішенні суду про визначення місця спілкування баби                            з дитиною.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів негативного впливу бабусі на онуку матеріали справи не містять, а присутність обох сторін під час зустрічей позивача з дитиною в подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі,                         з огляду на неприязні стосунки сторін у справі.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кандиба Т. О., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Кандиби Т. О., мотивована тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження існування перешкод з боку відповідача щодо участі бабусі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
		 
		Зазначає, що судами надано неналежну оцінку показанням свідків, зокрема, про те, що відповідач ніколи не чинив перешкод у спілкуванні позивача з дитиною, лише наполягав, щоб такі зустрічі відбувалися у його присутності.
		 
		Вважає, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності участі бабусі у вихованні дитини має виключно рекомендаційний характер для суду. При цьому даний висновок не містить посилань про те, що відповідач створює перешкоди у спілкуванні позивача з дитиною.
		 
		Звертає увагу суду на те, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позовні вимоги позивача були змінені нею в усному порядку, що не допускається ЦПК України на стадії апеляційного розгляду справи, проте апеляційний суд прийняв зміну позовних вимог позивача до уваги та змінив рішення суду першої інстанції.
		 
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу 
		 
		У січні 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом                 Тарасенко В. Ю. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що суд апеляційної інстанції повністю дослідив матеріали справи і правильно встановив, що доказів негативного впливу бабусі на онуку матеріали справи не містять.
		 
		Вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах. Зокрема, посилається на постанову Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 619/3051/17 (провадження № 61-42734св18).
		 
		Стверджує, що порушень положень статей 13, 263, 264 ЦПК України не було, оскільки суд не виходив за межі заявлених позовних вимог і нічого нового, крім встановлення порядку побачень бабусі з дитиною, не встановлював.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У грудні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою судді Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2019 року справу призначено до розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_4 .
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції (а. с. 8).
		 
		Батьками померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_7 та                ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження                       від 08 вересня 1986 року серії НОМЕР_2 (а. с. 7).
		 
		Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 27 вересня 2018 року № 629 встановлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_4 , визначивши час: перша субота та третя неділя місяця з 10-00 год. до 12-00 год. у присутності батька, ОСОБА_2 , та за згодою дитини (а. с. 82-83).
		 
		 
		 
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Кандиби Т. О. задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України                         під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		З огляду на матеріали справи, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		 
		Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини                            від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України                  27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
		 
		Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
		Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
		Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
		 
		Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. 
		Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. 
		Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
		Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
		 
		За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення.
		В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
		 
		Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
		Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		 
		Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
		 
		Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
		 
		У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
		 
		У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня                2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
		 
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, районний суд взяв до уваги висновок виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 27 вересня 2018 року № 629, як органу опіки та піклування, щодо доцільності встановлення способу участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні внучки ОСОБА_4 , визначивши час:                  з 10-00 год до 12-00 год у присутності батька ОСОБА_2 , за згодою дитини, у місці визначеному за взаємною згодою баби ОСОБА_1 та батька дитини ОСОБА_2 .
		 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення способу спілкування і участі у вихованні дитини, суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів негативного впливу бабусі на онуку матеріали справи не містять, а присутність обох сторін під час зустрічей позивача з дитиною в подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі.
		 
		Колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували вимоги Конвенції про права дитини, положення статей 159, 257 СК України та дійшли правильного висновку про те, що інтересам дитини буде відповідати спілкування зі своєю бабусею. При цьому апеляційний суд правильно змінив рішення районного суду в частині визначення способу спілкування і участі у вихованні дитини.
		 
		Доводи заявника про вихід суду апеляційної інстанції за межі позовних вимог колегія суддів відхиляє, оскільки процесуальні дії, вчинені апеляційним судом були спрямовані на конкретизацію порядку спілкування бабусі з дитиною, та їх не можна розцінювати як порушення приписів статті 13 ЦПК України.
		 
		Посилання представника відповідача на відсутність доказів, які б підтверджували існування перешкод з боку відповідача щодо участі бабусі у вихованні та спілкуванні з дитиною, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки наявність спору з цього приводу свідчить про зворотнє. 
		Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті               81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Отже, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції з дотримання вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, вірно встановив правовідносини, що склалися, дослідив і надав правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін й правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, змінив рішення першої інстанції у частині визначення способу спілкування і участі  ОСОБА_1 у вихованні дитини.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального           і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. 
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кандиби Тетяни Олександрівни залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року,   в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року залишити                  без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		 
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                            Р. А. Лідовець
		 
		 
		                                                                                                            Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...