Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/11236/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2020.
Дата набрання законної сили: 18.02.2020
Номер судового провадження: 61-1245ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		18 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 727/11236/17-ц
		провадження № 61-1245св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., 
		Зайцева А .Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Чернівецький обласний центр з гідрометеорології,
		третя особа - Управління Держпраці в Чернівецькій області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 рокувскладі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Кулянди М. І., 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, третя особа без самостійних вимог - Управління Держпраці в Чернівецькій області, про скасування наказу та оголошення простою, стягнення недоотриманої середньомісячної заробітної плати, відшкодування шкоди.
		На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27 жовтня 2008 року наказом № 26/п його прийнято на посаду інженера з радіолокації та радіонавігації І категорії відділу аерологічних спостережень ЦГМ, наказом від 01 грудня                           2009 року №74/к-1 його призначено начальником відділу аерологічних спостережень ЦГМ.
		Згідно з наказом від 17 квітня 2018 року № 24/3 оголошено простій не з вини працівників з 19 квітня 2018 року для працівників відділу аерологічних спостережень Чернівецького ЦГМ в тому числі і йому. Бухгалтерії наказано оплатити працівникам відділу аерологічних спостережень час простою у розмірі дві третини встановленого їм посадового окладу, відповідно до статті 113 КЗпП України. Йому було доручено підготувати та подати начальнику Чернівецького ЦГМ до 24 квітня 2018 року план усунення недоліків із зазначенням орієнтовної вартості робіт та термінів їх виконання.
		Наказ був виданий на підставі припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Чернівецьким міським відділом Управління ДСНС України у Чернівецькій області від 13 квітня 2018 року №1. Пунктом 13 даного припису заборонено експлуатацію будівлі газогенераторної для використання хімічної промисловості.
		17 квітня 2018 року комісією Чернівецького обласного ЦГМ був розглянутий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ЧМВ УДСНС України у Чернівецькій області від 13 квітня 2018 року.
		За результатами даного розгляду комісія прийшла до висновку про необхідність оголошення простою не з вини працівників у відділі аерологічних спостережень Чернівецького ЦГМ з 19 квітня 2018 року до усунення недоліків, про що був складений акт від 17 квітня 2018 року.
		Вважав, що наказ від 17 квітня 2018 року № 24/3 про оголошення простою грубо порушує його права та законні інтереси.
		Зазначав, що на підставі положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого                   1995 року № 100, та витягів із книги нарахувань заробітної плати, витягів з табелю робочого часу, йому проведено розрахунок середньомісячної (годинної) заробітної плати, згідно з яким, за лютий, березень він відпрацював повні робочі місяці і саме вони є базовими для розрахунку середньої заробітної плати, яку необхідно стягнути з відповідача у справі.
		Так, посадовий оклад становив 3471 грн, доплата за вислугу років 347 грн, надбавка - 223 грн, премія 700 грн. Таким чином середньомісячна заробітна плата становила 4 741 грн.
		 
		Впродовж квітня, травня, червня він незаконно отримував заробітну плату в розмірі 2/3 без жодних надбавок та премій в розмірі 2314 грн, що грубо порушує його права.
		Враховуючи вищевикладений розрахунок, просив стягнути з відповідача на свою користь недоотриману заробітну плату за квітень, травень, червень з розрахунку середньомісячної заробітної плати, а саме: 4741 - 2314 х 3 =7281грн.
		Крім того, вказаними вище неправомірними діями керівництва Чернівецького обласного центру гідрометеорології йому спричинено моральну шкоду у вигляді порушення законних майнових прав на повну і своєчасну заробітну плату, порушення його законного немайнового права, а так само права родини на достатній рівень життя, в результаті чого він отримує моральні страждання у вигляді побоювань на незаконні звільнення, переведення, переміщення, у вигляді втрати впевненості в завтрашньому дні, побоювань про нестачу грошей на основні життєві потреби родини.
		У зв`язку з винесенням і оголошенням відповідачем широкому колу осіб наказу від 17 квітня 2018 року №24/3 він знаходиться в стані постійного нервового напруження і стресу, внаслідок чого у нього різко знизилася працездатність, що стало також причиною порушення функцій сну та підставою звернення до лікарської установи за медичною допомогою. Крім того, відповідач не вперше порушує його трудові права.
		Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника Чернівецького обласного Центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 17 квітня 2018 року                           № 24/3 про оголошення простою. Стягнути з Чернівецького обласного Центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на його користь недоотриману середньомісячну заробітну плату в розмірі 7 281 грн. Стягнути з Чернівецького обласного Центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
		 
		Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Чернівецького обласного Центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 17 квітня 2018 року №24/3 про оголошення простою.
		Стягнуто з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології на користь ОСОБА_1 недоотриману середньомісячну заробітну плату в розмірі 7 281 грн. 
		Стягнуто з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено, що наказ про оголошення простою виданий з порушенням норм чинного законодавства, є незаконним, що в свою чергу завдало позивачу моральних страждань. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що відсутні підстави для задоволення позову.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. 
		 
		Аргументи учасників справ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховані всі фактичні обставини справи, в повному обсязі не з`ясовано обставини, що мали значення для правильного та об`єктивного вирішення справи. Також судом неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення спору у справі. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		 
		У квітні 2019 року Чернівецький обласний центр з гідрометеорології подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає. 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року                 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За таких обставин розгляд касаційної скарги  ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону                         від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Судом установлено, що 27 жовтня 2008 року наказом № 26/п ОСОБА_1 прийнято на посаду інженера з радіолокації та радіонавігації І категорії відділу аерологічних спостережень ЦГМ.
		Відповідно до наказу від 01 грудня 2009 року № 74/к-1 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу аерологічних спостережень ЦГМ.
		13 квітня 2018 року Управлінням ДСНС у Чернівецькій області був винесений припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. З метою усунення виявлених під час перевірки порушень визначено вжити відповідні заходи.
		Згідно з наказом від 17 квітня 2018 року № 24/3 затверджено акт про простій у відділі АС Чернівецького ЦГМ від 17 квітня 2018 року. Оголошено простій не з вини працівників з 19 квітня 2018 року для працівників відділу аерологічних спостережень Чернівецького ЦГМ. Відповідно до наказу на період простою ОСОБА_1 наказано щоденно знаходитися у відділі аерологічних спостережень в робочі години (крім святкових та вихідних). Начальнику відділу ОСОБА_1 на період простою з 19 квітня 2018 року із врахуванням виходу одного працівника на добу розробити та подати на затвердження начальнику ЦГМ до 19 квітня                    2018 року новий графік роботи для інших працівників ВАС. Матеріально відповідальній особі, ОСОБА_1 на час простою забезпечити охоронність матеріальних цінностей. Начальнику ОСОБА_1 підготувати та подати начальнику ЦГМ до 24 квітня 2018 року план усунення недоліків із зазначенням орієнтовної вартості робіт та термінів виконання. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 17 квітня 2018 року.
		Встановлено, що за результатами позапланової перевірки Чернівецьким міським відділом Управління ДСНС у Чернівецькій області 13 квітня 2018 року видано припис № 1 з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Даним приписом, зокрема пунктом 13, заборонено експлуатацію будівлі газогенераторної для використання, виготовлення та зберігання хімічної промисловості.
		Комісією, створеною ЦГМ 17 квітня 2018 року даний припис був розглянутий та, враховуючи специфіку роботи відділу, зроблено висновок про необхідність оголошення простою не з вини працівників у відділі аерологічних спостережень Чернівецького ЦГМ з 19 квітня 2018 року до усунення недоліків, про що був складений 17 квітня 2018 року відповідний акт.
		17 квітня 2018 року, на підставі винесеного 13 квітня 2018 року Управлінням ДСНС у Чернівецькій області припису, був виданий наказ № 24/3 про затвердження акту про простій у відділі АС Чернівецького ЦГМ та оголошення простою не з вини працівників з 19 квітня 2018 року для працівників відділу аерологічних спостережень Чернівецького ЦГМ. З метою усунення виявлених під час перевірки порушень визначено вжити відповідні заходи.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частинами 1, 2 статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
		За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
		Отже, у випадку простою не з вини працівника, середній заробіток працівника зберігається, лише коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. В даному випадку ці положення не застосовуються.
		За таких обставин, оплата позивачу на час простою в розмірі двох третин встановленого посадового окладу відповідає положенням статті 113 КЗпП України.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, встановивши, що були наявні підстави для встановлення простою не з вини працівника для працівників відділу аерологічних спостережень Чернівецького ЦГМ до усунення виявлених порушень та вжиття відповідних заходів і вони не були пов`язані зі створенням на підприємстві ситуації небезпечної для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища, дійшов правильного висновку, що підстав для визнання незаконним та скасування наказу про оголошення простою немає, а тому немає підстав і для стягнення середньомісячної заробітної плати в розмірі 7 281 грн та моральної шкоди. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             В. М. Коротун 
		С. Ю. Бурлаков
		А. Ю. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...