Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/1754/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2020. Оприлюднено: 20.02.2020.
Дата набрання законної сили: 12.02.2020
Номер судового провадження: 61-46489ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України       
		 
		12 лютого 2020 року 
		м. Київ
		 
		справа № 344/1754/15-ц
		провадження № 61-46489св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М., 
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П., 
		 
		учасники справи:
		заявник - Національний банк України, 
		заінтересована особа - ОСОБА_1 , 
		представник заінтересованої особи - ОСОБА_2 , 
		суб`єкти оскарження: начальник відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевська Ірина Ігорівна, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанська Аліна Леонідівна, 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національного банку України на постанову Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 рокув складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст скарги
		У грудні 2017 року Національний банк України (далі - НБУ) звернувся до суду зі скаргою в якій просив визнати дії/бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської І. І. неправомірними; визнати неправомірною та скасувати постанову від 09 листопада 2017 року № 53960366/3 про розгляд скарги НБУ на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л.; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л. щодо ухилення від виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі № 344/1754/15-ц.
		Скарга мотивована тим, що начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І. І. неправомірно винесено постанову від 09 листопада 2017 року № 53960366/3 про відмову в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л., яка безпідставно протягом тривалого часу не виконувала ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі № 344/1754/15-ц, якою державного виконавця зобов`язано відкрити виконавче провадження. 
		Короткий зміст ухвала суду першої інстанції 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2018 року скаргу задоволено частково. 
		Визнано неправомірною та скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської І. І. № 53960366/3 від 09 листопада 2017року.
		Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л. щодо ухилення від виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі № 344/1754/15-ц.
		У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова винесена державним виконавцем передчасно, оскільки повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання визнано судом незаконним та скасовано, отже, виконавче провадження має бути відновлено за постановою державного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні скарги НБУ відмовлено. 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за відсутності належно оформленої копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, у державного виконавця на момент звернення НБУ з відповідною вимогою не було підстав для негайного виконання цієї ухвали та відкриття виконавчого провадження у справі. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій НБУ, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого суду. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не зазначив правову кваліфікацію спірних правовідносин та неналежно оцінив обставини справи; за період з 26 вересня 2017 року до 15 листопада 2017 року у державного виконавця не було підстав для невиконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року з відміткою про набрання законної сили. 
		Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. 
		ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суд установив, що 25 вересня 2015 року Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 344/1754/15-ц про задоволення заяви представника Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київської області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 , у тому числі на його грошові кошти, в загальному розмірі 1 224 239 240,01 грн.
		Повідомленням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л. від 17 травня 2017 року № 20.1/53960366/3 виконавчий документ повернуто стягувачеві без прийняття його до виконання.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року скаргу НБУ на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17 травня 2017 року задоволено, зазначене повідомлення скасовано; зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанську А. Л. винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі № 757/1754/15-ц.
		Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року постановлена Апеляційним судом міста Києва 09 листопада 2017 року та опублікована у реєстрі 19 листопада 2017 року.
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року залишено без змін.
		26 вересня 2017 року до канцелярії Міністерства юстиції України НБУ подав вимогу про необхідність негайного виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі 344/1754/15-ц, до вимоги долучено ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, що не набрала законної сили, а також ухвалу від 25 вересня 2015 року. 
		23 жовтня 2017 року за вих. № 20.1/52960366/3 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Думанською А. Л. направлено лист на адресу Печерського районного суду м. Києва щодо надання належним чином засвідченої копії ухвали суду від 30 серпня 2017 року з відміткою про набрання чинності. Відповідь на звернення не надійшла.  
		25 жовтня 2017 року НБУ подав начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевській І. І. скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л. щодо невиконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі 344/1754/15-ц.
		Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської І. І. від 09 листопада 2017 року № 53960366/3 у задоволенні скарги НБУ відмовлено.
		Постанова мотивована тим, що стягувач подав вимогу щодо виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, яка не набрала чинності. У діях державного виконавця не вбачається порушень норм законодавства, оскільки на момент звернення НБУ з вимогою про виконання зазначеної ухвали, вона оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, розгляд справи за апеляційної скаргою призначено на 13 грудня 2017 року.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Статею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців. 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		З огляду на частину першу статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» одним із обов`язкових реквізитів, які зазначаються у виконавчому документі є дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
		Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання). 
		Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що апеляційна скарга на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року була подана до суду 01 вересня 2017 року (в межах п`яти днів, передбачених частиною другою статті 294 ЦК України в редакції на час вчинення цієї процесуальної дії), відповідна цивільна справа була направлена до апеляційного суду лише у листопаді 2017 року та розглянута 13 грудня 2017 року, дійшов правильного висновку про те, що за відсутності належно оформленої копії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, у державного виконавця на момент звернення НБУ з відповідною вимогою не було підстав для негайного виконання цієї ухвали та відкриття виконавчого провадження у справі.
		На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку що скарга НБУ на бездіяльність та постанову начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської І. І. № 53960366/3 від 09 листопада 2017року, бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А. Л. щодо ухилення від виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі № 344/1754/15-ц не підлягає задоволенню. 
		Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не зазначив правову кваліфікацію спірних правовідносин та оцінку обставин справи є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
		Також спростовуються матеріалами справи і доводи касаційної скарги про те, що за період з 26 вересня 2017 року до 15 листопада 2017 року у державного виконавця не було підстав для невиконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року з відміткою про набрання законної сили, оскільки судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що НБУ подаючи вимогу про необхідність негайного виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року у справі 344/1754/15-ц, долучив до неї ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2017 року, що не набрала законної сили (т. 1, а. с.155-158); головний державний виконавець Думанська А. Л. 23 жовтня 2017 року звернулась до Печерського районного суду м. Києва із запитом, щодо отримання копії ухвали суду від 30 серпня 2017 року, яка набрала законної сили, оскільки подана копія цієї ухвали НБУ разом із вимогою про її виконання такої відмітки не містила (т. 1, а. с.129).
		Суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом апеляційної інстанції правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги)суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                        В. М. СімоненкоСудді:                                        А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...