Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4460/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2020. Зареєстровано: 21.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/4460/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТІМ" (далі - ТОВ   "БІЛТІМ", позивач, скаржник)
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 (суддя Смирнова Ю.М.), та
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 (головуючий  - суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.)
		 
		у справі № 910/4460/19
		 
		за позовом ТОВ "БІЛТІМ"
		до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ   "Укргазвидобування")
		про стягнення 679     422, 33 грн.
		 
		Історія справи 
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1.          У квітні 2019 року ТОВ "БІЛТІМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ   "Укргазвидобування" про стягнення   суми забезпечення виконання договору у розмірі 672   030   грн, 3% річних у сумі 4032,18 грн, інфляційних втрат у сумі 3   360,15 грн.
		 
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від повернення суми забезпечення договору поставки автомобілів пожежних (закупівля товару за власні кошти) від 07.03.2018, яку він отримав за банківською гарантією №1051-18 від 28.02.2018, та безпідставно її утримує.
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		2.1.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		 
		2.2.          Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що обумовлений договором товар поставлено позивачем із порушенням встановлених договором строків поставки, а тому гарантійний випадок за наданою Публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" гарантією настав. З огляду на вказане у відповідача як замовника виникло право звернутися до банку, який видав гарантію, і отримати суму забезпечення виконання зобов`язань за договором. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено та нормативно не обґрунтовано наявність підстав для повернення відповідачем на користь позивача суми коштів у розмірі 672   030   грн, отриманих ним за банківською гарантією від 28.02.2018 №1051-18. 
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		3.1.          У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ   "БІЛТІМ" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, та стягнути судові витрати, за розгляд справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій. 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		4.          Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		4.1.          Скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: абзацу 2 пункту 13.1, пункту 13.3 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ   "Укргазвидобування", затвердженого наказом ПАТ   "Укргазвидобування" від 01.08.2017 №497 (далі - Положення); статей 3, 11, 509, 610, 625, 626, 6991-692, 712, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		 
		4.2.          ТОВ "БІЛТІМ" наголошує на тому, що згідно з абзацом 2 пункту 13.1 Порядку відповідач повинен повернути забезпечення виконання договору про закупівлю після його виконання, відповідач має право не повертати таке забезпечення лише у випадку невиконання договору (пункт 13.3 Порядку). 
		 
		4.3.          Скаржник вказує на помилковість висновку судів попередніх інстанцій щодо ототожнення понять «неналежного виконання» та «невиконання» договору.
		 
		4.4.          ТОВ "БІЛТІМ" зазначає, що банківська гарантія відповідно до абзацу 4 забезпечує виконання принципалом зобов`язання за договором, а також сплату неустойки (пені, штрафу), нарахованих з моменту виникнення у бенефіціара прав на їх нарахування, до дати вимоги.
		 
		4.5.          Крім того, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки можливості застосування до спірних відносин статті 1212 ЦК України.
		 
		5.          Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
		 
		5.1.          АТ   "Укргазвидобування" 16.01.2020 направило на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому, просило залишити оскаржувані рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		5.2.          Відповідач зазначає, що ПАТ   "Банк Альянс" як гарант за виданою ним банківською гарантією №   1051-18 забезпечив саме неналежне виконання принципалом зобов`язань з поставки товару за договором. Банківська гарантія має автономний (незалежний) характер від основного зобов`язання та не залежить від обставин припинення основного зобов`язання. Сплата принципалом відповідно до умов договору поставки штрафних санкцій за порушення строків поставки товару не виключає обов`язку гаранта сплатити кредитору грошову суму за гарантією. Такі способи забезпечення виконання зобов`язання як штрафні санкції та гарантія не є взаємновиключними. 
		 
		6.          РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ 
		 
		6.1.          Розгляд касаційної скарги ТОВ "БІЛТІМ" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 ГПК України.
		 
		7.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		7.1.          ТОВ   "Білтім" (постачальник) та ПАТ   "Укргазвидобування" найменування якого було змінено      на АТ "Укргазвидобування" (покупець) 07.03.2018 укладено договір поставки автомобілів пожежних (закупівля товару за власні кошти; далі - Договір).
		 
		7.2.          Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
		 
		7.3.          Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі - специфікація).
		 
		7.4.          Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору. Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в Розділі ХІV даного договору.
		 
		7.5.          Згідно з специфікації  від 07.03.2018 №1 позивач зобов`язаний був поставити відповідачу автоцистерни пожежні АЦ-60(5233НЕ)-268.04 у кількості 3 шт. загальною вартістю 13   440   600   грн протягом 120 календарних днів після отримання рознарядки покупця.
		 
		7.6.          Відповідно до пункту 5.3 Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної.
		 
		7.7.          Підпунктом 6.3 Договору встановлено, що постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та специфікацією.
		 
		7.8.          Відповідно до пункту 7.11 Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
		 
		7.9.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ   "БІЛТІМ" зобов`язаний здійснити поставку товару, вказаного у специфікації від 07.05.2018 №1 у строк до 20.07.2018.
		 
		7.10.          Фактично поставка товару здійснена позивачем 16.08.2018 та 17.08.2018, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі від 16.08.2018 №12 на суму 4 480   200   грн, від 17.08.2018 №13  на суму 4 480 200 грн та від 17.08.2018 №14  на суму 4      480 200 грн.
		 
		7.11.          Пунктом 10.2 Договору встановлено вимоги щодо забезпечення виконання зобов`язань за договором постачальником, а саме: забезпечення виконання зобов`язань за договором здійснюється до укладення договору у формі надання банківської гарантії виконання зобов`язань за договором. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у Типовій формі банківської гарантії виконання зобов`язань постачальником за договором, яка є додатком №4 до договору та її сума повинна бути не менше 5% від загальної вартості договору.
		 
		7.12.          Публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" (гарант) 28.02.2018 видано на користь ПАТ   "Укргазвидобування" банківську гарантію №1051-18, за якою Публічне акціонерне товариство "Банк Альянс" гарантувало виконання ТОВ   "БІЛТІМ" (принципал) зобов`язань по виконанню договору поставки автомобілів пожежних (закупівля товару за власні кошти), що укладається за результатами процедури закупівлі згідно з документацією допорогової закупівлі 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби (Автомобіль пожежний) Номер процедури закупівлі: ПГВ17(Т)-271, затвердженої протоколом засідання Тендерного комітету від 28.12.2017 №ПГВ17(Т)-271 (оголошення №   UA-2017-12-29-000132-с), укладеного принципалом з бенефіціаром - Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування".
		 
		7.13.          За умовами гарантії, гарант безвідклично, безумовно та без заперечень зобов`язується виплатити бенефіціару на письмову вимогу будь-яку суму вказану в письмовій вимозі бенефіціара, що не перевищує 672 030 грн, не пізніше 10 робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, у чому полягає порушення принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія. Ця гарантія забезпечує виконання принципалом зобов`язань за вказаним вище договором, а також сплату неустойок (пені, штрафів), передбачених договором, нарахованим з моменту виникнення у бенефіціара права на їх нарахування, до дати вимоги. Ця банківська гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони гаранта, принципала та бенефіціара. 
		 
		7.14.          Оскільки у строк до 20.07.2018 ТОВ   "БІЛТІМ" товар не поставлено, листом від 26.07.2018 №   22-8762 ПАТ   "Укргазвидобування" звернулося до ПАТ   "Банк Альянс" з вимогою, в якій бенефіціар, посилаючись на неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов`язань за договором, вимагав сплатити суму у розмірі 672   030   грн за банківською гарантією від 28.02.2018 №1051-18. 
		 
		7.15.          Листом від 30.07.2018 №21/4-1459 ПАТ   "Банк Альянс" повідомило ТОВ   "БІЛТІМ" про отримання вимоги про сплату коштів за банківською гарантією, у зв`язку з чим просило протягом 3 банківських днів перерахувати кошти для покриття можливих витрат за Гарантією у сумі 672 030 грн. 
		 
		7.16.          У відповідь на вказану вимогу 10.08.2018 ТОВ   "БІЛТІМ" перераховано на рахунок ПАТ "Банк Альянс" кошти у розмірі 672 030 грн.
		 
		7.17.          Згідно з платіжним дорученням від 10.08.2018 №4 банком виплачено бенефіціару - ПАТ   "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" кошти у розмірі 672 030 грн за банківською гарантією від 28.02.2018 №1051-18. 
		 
		7.18.          ТОВ   "БІЛТІМ" 16.08.2018 та 17.08.2018 здійснено поставку передбаченого Договором товару.
		 
		7.19.          У подальшому у зв`язку із неналежним виконанням умов договору (а саме: простроченням строку поставки товару) відповідач звернувся до позивача із вимогою сплатити пеню у розмірі 358 416 грн за період прострочення з 27.07.2018 по 16.08.2018. 
		 
		7.20.          У свою чергу, у адресованому відповідачу листі від 28.09.2018 №620/09 позивач вказав, що нарахована сума пені у розмірі 358 416 грн повністю покривається сумою банківської гарантії у розмірі 672 030 грн, що отримана відповідачем, та вимагав від відповідача повернути різницю суми у розмірі 313 614 грн.
		 
		7.21.          У листі від 03.10.2018 позивач вимагав у відповідача здійснити оплату повної вартості товару за договором в розмірі 358 416 грн та повернути за банківською гарантією суму коштів у розмірі 313 614,00 грн. 
		 
		7.22.          Супровідним листом від 08.11.2018 відповідач направив позивачу для підписання два примірники договору про проведення розрахунків. Однак, сторони не дійшли згоди щодо умов такого договору, а тому договір про проведення розрахунків не укладено. 
		 
		7.23.           14.01.2019 пеню у розмірі 358 416 грн, нараховану за порушення строків поставки товару, позивач сплатив, що підтверджується платіжним дорученням від 14.01.2019 №225.
		 
		7.24.          В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що ним було виконано усі умови договору, зокрема, поставлено товар (хоча і з простроченням) та сплачено пеню за порушення строку поставки товару. За таких обставин, позивач вважає, що у суду  наявні підстави для повернення на користь позивача суми забезпечення договору, яку відповідач отримав за банківською гарантією від 28.02.2018 №1051-18 у розмірі 672   030   грн. 
		 
		8.          Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		8.1.          З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		8.2.          Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		9.          Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		9.1.          Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача суми забезпечення виконання договору у розмірі 672   030   грн та 3% річних у сумі 4032,18 грн, інфляційних втрат у сумі 3   360,15 грн.
		 
		9.2.          Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
		 
		Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		 
		Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України (стаття 663 ЦК України).
		 
		Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
		 
		Враховуючи те, що своєчасність поставки товару постачальником є критерієм належності виконання зобов`язання з поставки товару, то пропущення постачальником встановленого в договорі строку поставки товару буде свідчити про порушенням зобов`язання з поставки товару. 
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зобов`язаний був здійснити поставку товару, вказаного у специфікації від 07.05.2018 № 1, у строк до 20.07.2018, проте фактично поставка товару здійснена 16.08.2018 та 17.08.2018. Таким чином,  ТОВ   "БІЛТІМ" порушило зобов`язання за договором поставки. 
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що гарантійний випадок за наданою Банком гарантією настав, що і було підставою для виплати Банком суми банківської гарантії на користь ПАТ   "Укргазвидобування" за умовами банківської гарантії №   1051-18.
		 
		9.3.          Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.
		 
		Згідно із статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		 
		За змістом положень частини першої статті 1, частини другої статті 9 ЦК України, частини 1 статті 14 Господарського кодексу України спеціальні норми Господарського кодексу, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу, які містять відповідне загальне регулювання.
		 
		Отже, спеціальними нормами, які підлягають переважному застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, є саме положення статті 200 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої та четвертої гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
		 
		Частинами першою, другою та третьою статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.
		 
		Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, відповідно до підпункту 9 пункту 3 якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
		 
		Згідно із підпунктом 8 пункту 3 зазначеного Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
		Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що в гарантії (письмовому підтвердженні) банк як гарант визначає вид та обсяг забезпечуваного ним зобов`язання боржника.
		 
		За змістом виданої ПАТ «Банк Альянс» гарантії від 28.02.2018 №   1051-18, як встановлено судами попередніх інстанцій, гарант безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити бенефіціару протягом 10-ти робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара, передбаченою цією гарантією, грошову суму, що не перевищує 672   030 грн у випадку порушення принципалом зобов`язань за договором.
		Судами також встановлено, що гарантія покриває сплату неустойки.
		 
		За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
		 
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.
		 
		Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. 
		 
		Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. 
		 
		9.4.          Враховуючи вище викладене, суд касаційної інстанції вважає передчасними висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для повернення відповідачем на користь позивача коштів, отриманих за банківською гарантією №   1051-18, у зв`язку з недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами позовних вимог.
		 
		Зокрема, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку відносинам позивача та відповідача з огляду на положення Порядку, який регулює відносини між замовником та постачальником, підмінивши правове регулювання відносин між постачальником та замовником на відносини, що склалися між Банком (як гарантом) та замовником щодо виплати гарантії.
		 
		Судами не досліджено регулювання відносин сторін відповідно до Порядку, не вказано умов за яких замовник має право не повертати забезпечення виконання договору та за яких зобов`язаний повернути таке забезпечення. 
		 
		ТОВ   "БІЛТІМ" неодноразово звертав увагу судів попередніх інстанцій на положення розділу 13 Порядку, який регулює відносини сторін щодо забезпечення виконання зобов`язання. 
		 
		Суди попередніх інстанцій, встановивши виконання ТОВ   "БІЛТІМ" 16.08.2018 та 17.08.2018 умов Договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі від 16.08.2018 №12, від 17.08.2018 №13  та від 17.08.2018 №14, не надали належної оцінки доводам позивача щодо регулювання відносин сторін абзацом другим пункту 13.1 та пункту 13.3 Порядку, відповідно до яких замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
		 
		При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
		 
		Проте, судами попередніх інстанцій зазначено, що повернення замовником забезпечення виконання договору можливе лише у разі належного виконання умов договору, втім, судами не наведено пункту Порядку у якому б передбачалося саме «належне виконання» умов договору, а не його «виконання».
		 
		За таких обставин Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводив позивач при розгляді справи не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм оцінки і відображення у судових рішеннях.
		 
		Також суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судам необхідно вчинити дії з перевірки розрахунку заявлених позовних вимог.
		 
		Передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Встановлення зазначених обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінка доказів виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції та є підставою для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		9.5.          Також, суд касаційної інстанції вважає прийнятними доводи скаржника щодо ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки можливості застосування до спірних відносин статті 1212 ЦК України, проте звертає увагу на те, що основним принципом господарського судочинства є диспозитивність, а відтак саме позивач наділений правом визначення предмету, підстав позову та способу захисту свого порушеного права.
		 
		9.6.          Враховуючи викладене у розділі 9 цієї постанови, частково беруться до уваги доводи касаційної скарги ТОВ   "БІЛТІМ". 
		 
		9.7.          Доводи АТ   "Укргазвидобування" щодо обґрунтованості та законності оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на викладене у розділі 9 цієї постанови.
		 
		10.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		10.1.          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		 
		10.2.          З огляду на наведене у розділі 9 цієї постанови Верховний Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій не дотримано вимог статей 73, 74, 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, відповідно до частин третьої та четвертої статті 310 ГПК України Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		10.3.          Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення. 
		 
		10.4.          З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ   "Білтім" підлягає частковому задоволенню.
		 
		11.           Судові витрати
		 
		11.1.          Враховуючи, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат у справі, в тому числі, й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛТІМ" задовольнити частково.
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №   910/4460/19 скасувати.
		 
		Справу №   910/4460/19 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    Т. Малашенкова
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк 
		 
		Суддя                                                                                           І. Булгакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...