Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2231/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2020. Зареєстровано: 24.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"10" лютого 2020 р.                                                                  Справа №914/2231/18
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		головуючого - судді                                                            О.В. Зварич 
		суддів                                                            О.П. Дубник
		                                                            Г.В. Орищин,
		секретар судового засідання Кіра О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Сороки Остапа Ігоровича (надалі ФОП Сорока О.І.) б/н від 17.12.2019 (вх. № 01-05/4571/19 від 19.12.2019) про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) 
		за апеляційною скаргою ФОП Сороки О.І. б/н від 18.06.2019 (вх.№01-05/2407/19 від 27.06.2019)
		на рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019 (суддя О.Ф.  Стороженко; повний текст рішення складено 29.05.2019р.)
		у справі № 914/2231/18
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотека" (надалі ТзОВ  "Іннотека")
		до відповідача: ФОП Сороки О.І.
		про стягнення штрафу у загальній сумі 3000,00 євро,
		 
		за участю:
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача: Іськів І.З. - адвокат (ордер серії ЛВ № 132448 від 18.06.2019),
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		03.12.2018 ТзОВ "Іннотека" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Сороки О.І. про стягнення штрафу у загальній сумі 3000,00 євро, нарахованого за порушення умов договору № 1-ІТ від 01.07.2016.
		Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2019р. у справі №914/2231/18 (суддя О.Ф. Стороженко) частково задоволено позов ТзОВ «Іннотека». Стягнуто з ФОП Сороки О.І. на користь ТзОВ «Іннотека» штраф у сумі 2000,00 євро (що еквівалентно 58670,72 грн.), а також витрати на судовий збір у сумі 1762,00 грн. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
		Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення штрафу у розмірі 2000,00 євро, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 (головуючий-суддя О.В. Зварич судді: О.П. Дубник, Г.В. Орищин) задоволено апеляційну скаргу ФОП Сороки О.І. Скасовано рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019 у справі №   914/2231/18. Прийнято нове рішення. В задоволенні позову відмовлено. Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладено на позивача. Стягнуто з ТзОВ "Іннотека" на користь ФОП Сороки О.І. 2643,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		19.12.2019 адвокат скаржника І.З. Іськів, що діє на підставі ордеру серії ЛВ №132448 від 18.06.2019, подав заяву б/н від 17.12.2019 (вх. № 01-05/4571/19 від 19.12.2019) про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.), в якій зазначає, що 24.05.2019 в суді першої інстанції до закінчення судових дебатів було усно заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України. Крім того, 29.05.2019 через канцелярію суду першої інстанції подано заяву (вх. № 22365/19 від 29.05.2019) про приєднання до матеріалів справи доказів понесених витрат на правову допомогу, що підтверджує намір відповідача відшкодувати витрати на правову допомогу.
		Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2020 призначено судове засідання по розгляду заяви ФОП Сороки О.І. про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 914/2231/18 на 27.01.2020 об 11 год. 30 хв.
		З підстав, зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 було відкладено розгляд заяви ФОП Сороки О.І. на 10.02.2020 об 11 год. 30 хв.
		Представник позивача Яцишин А.В. в клопотанні (вх. № 01-04/345/20 від 22.01.2020) зазначив про незгоду із заявою ФОП Сороки О.І. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Позивач не делегував свого представника в судове засідання.
		10.02.2020 року на електронну адресу суду надійшов електронний лист (вх. № 01-04/807/20 від 10.02.2020) від 3069004491@mail.gov.ua, вкладенням до якого є клопотання представника позивача Яцишин А.В.
		Суд встановив, що вказаний електронний документ не містить кваліфікованого цифрового підпису. 
		Оригінальний примірник вказаного документа до суду не надходив.
		Суд не надає правової оцінки вказаному електронному документу, оскільки даний документ надійшов з порушенням порядку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
		В силу положень підпунктів 17.1, 17.3 п. 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
		Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
		В пунктах 12, 23 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
		В силу положень частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
		У відповідності до частини 1 статті 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
		Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 914/2231/18.
		При винесенні додаткової постанови суд виходить з таких мотивів. 
		За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. 
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. 
		Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). 
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 
		3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). 
		Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)  розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 
		Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		У відповідності до частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		Європейський суду з прав людини зазначає, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
		Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
		Як зазначалось вище представник позивача Яцишин А.В. в клопотанні (вх. № 01-04/345/20 від 22.01.2020) висловив незгоду із заявою ФОП Сороки О.І. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. 
		Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)  дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. 
		Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
		Вище зазначено, що за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу ФОП Сороки О.І. Скасовано рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019 у справі №   914/2231/18. Прийнято нове рішення. В задоволенні позову відмовлено.
		На підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи надано: копію договору-доручення про надання правової допомоги №80 від 29.12.2018 (а.с.51-52, т.3); копію окремої угоди погодження вартості правової допомоги від 29.12.2018 за договором-доручення №80 від 29.12.2018 (а.с.251, т.2); копію додатку №1 від 29.12.2018 згідно договору-доручення №80 від 29.12.2018 (а.с.252, т.2); оригінал ордеру серії ЛВ №132766 від 02.01.2019р. на надання правової допомоги ФОП Сороці О.І. адвокатом Іськів І.З. (АО «І.С.К. ГРУП») (а.с.144, т.2); копію квитанції № 12279Е1920 від 17.01.2019 на суму 20000,00 грн., сплачених АО «І.С.К. ГРУП» за юридичні послуги згідно окремої угоди погодження вартості правової допомоги до договору №80 від 29.12.2018 (а.с.253, т.2).
		Однак, з огляду на те, що такі витрати у сумі 20000,00 грн. при ціні позову 3000 євро є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також їх стягнення з ТзОВ «Іннотека» становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТзОВ «Іннотека» на користь ФОП Сороки О.І. 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
		Керуючись, ст. ст. 123, 124, 126, 232, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Заяву Фізичної особи - підприємця Сороки Остапа Ігоровича  б/н від 17.12.2019 (вх.  № 01-05/4571/19 від 19.12.2019) про ухвалення додаткового рішення (відшкодування витрат на професійну правничу допомогу) задоволити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотека" (пл.  Сольни, 14/3, Вроцлав, Польща, 50-062) на користь Фізичної особи - підприємця Сороки Остапа Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині - відмовити.
		Справу повернути в господарський суд Львівської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
		 
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий суддя                                                                              О.В. Зварич 
		Суддя                                                                                                 О.П. Дубник
		        Суддя                                                                                                 Г.В. Орищин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...