Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/5374/18 : Окремі процесуальні питання; Заява про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Номер судового провадження: 61-14827ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		21 лютого 2020 року
		м. Київ
		справа № 755/5374/18
		провадження № 61-14827св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 , 
		третя особа - Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року в складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду 
		від 13 червня 2019 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., 
		Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
		Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2017 року з вини  ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Mini Cooper, відбулася ДТП, внаслідок якої пошкоджено належний  ОСОБА_1 автомобіль Honda Accord.
		Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у 
		ПрАТ «Київський страховий дім». 06 грудня 2017 року позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. 28 грудня 
		2017 року ПрАТ «Київський страховий дім» сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 7 817,09 грн. 
		Згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження 
		від 02 лютого 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord становить 30 871,55 грн. Витрати на проведення автотоварознавчого дослідження становлять 3 500 грн.
		Відповідно до актів виконаних робіт від 30 січня 2018 року за ремонт автомобіля позивач сплатив 25 835,82 грн. 
		На підставі викладеного  ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення ДТП, у розмірі 18 018,73 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 500 грн, витрати на правову допомогу та судовий збір.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 
		2018 року позов задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту у розмірі 18 018,73 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3 500 та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що страхової виплати недостатньо для повного відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, тому різниця має бути сплачена відповідачем.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що факт здійснення позивачем відновлювального ремонту підтверджується актами виконаних робіт, а розмір понесених ним витрат квитанціями, що не спростовані стороною відповідача під час розгляду справи. При цьому, сума фактично понесених витрат є меншою від суми, визначеної у висновку експертного дослідження.
		Позивач має право на відшкодування в повному обсязі реальної вартості понесених витрат. Стягнення різниці між сумою фактичних витрат та виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією та франшизи, з відповідача як з винної особи у розмірі 18 018,73 грн відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ОСОБА_2  просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач повністю отримав заявлену ним шкоду в розмірі 8 817,09 грн, тому відсутні підстави для задоволення позову в цій справі.
		Відповідач в суді першої інстанції була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи, досліджувати докази, подавати свої доводи та пояснення для справедливого і об`єктивного розгляду справи. На час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач була позбавлена права знати про усі рішення, ухвалені у справі, що стосуються її прав та обов`язків.  ОСОБА_2 не була ознайомлена з відзивом на апеляційну скаргу.
		Судами безпідставно покладено на відповідача обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування за договором страхування. Позивач з вимогою відшкодувати йому матеріальну шкоду у розмірі 
		25 835,82 грн до третьої особи не звертався, тому відсутнє і рішення страховика про задоволення або відмову у здійсненні страхової виплати в оспорюваній сумі.
		Потерпілий та страховик досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування без проведення оцінки та експертизи пошкодженого майна в розмірі 7 817,09 грн, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 18 018,73 грн.
		Висновки судів суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
		Крім того, відповідача не було повідомлено про технічний огляд автомобіля позивача для проведення експертного дослідження. Висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП.
		Суди дійшли помилкового висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.
		Доводи інших учасників справи
		ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 подали до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що відповідач знала про судовий процес та могла брати участь у розгляді справи, проте таким правом не скористалася.
		У страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. ПрАТ «Київський страховий дім» виплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
		15 січня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 03 вересня 2017 року з вини ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Mini Cooper, відбулася ДТП, внаслідок якої пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль Honda Accord.
		Постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 
		2017 року  ОСОБА_2  визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
		Цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля Mini Cooper була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім».
		ОСОБА_1 06 грудня 2017 року звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування.
		Згідно з наказом ПрАТ «Київський страховий дім» від 27 грудня 2017 року сума страхового відшкодування підлягає виплаті у розмірі 7 817,09 грн.
		Відповідно до платіжного доручення від 28 грудня 2017 року ПрАТ «Київський страховий дім» сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 7 817,09 грн.
		Згідно з висновком експертного авто-товарознавчого дослідження 
		від 02 лютого 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord становить 30 871,55 грн.
		Відповідно до актів виконаних робіт від 30 січня 2018 року за ремонт автомобіля позивач сплатив грошові кошти у розмірі 13 328,88 грн та 12 506,94 грн, а всього - 25 835,82 грн.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
		Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи.
		За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Встановлено, що сторонами у справі не оспорюється обставина ДТП, наявність вини відповідача та отримання позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 7 817, 09 грн. Предметом спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна позивача.
		Факт здійснення позивачем відновлювального ремонту підтверджується актами виконаних робіт, а розмір понесених ним витрат квитанціями, що не спростовані відповідачем під час розгляду справи. 
		Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі 
		№ 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
		Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
		Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України 
		від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, з якою погодився і Верховний Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц.
		На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що позивач має право на відшкодування у повному обсязі реальної вартості понесених витрат. Стягнення різниці між сумою фактичних витрат та виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією та франшизи, з відповідача як з винної особи у розмірі 18 018,73 грн відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що відповідач в суді першої інстанції була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи, досліджувати докази, подавати свої доводи та пояснення для справедливого і об`єктивного розгляду справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи  ОСОБА_2 була повідомлена про судовий розгляд, подала відзив на позовну заяву, подавала клопотання, зокрема про витребування доказів та залучення третьої особи, а також подавала докази на спростування заявлених у справі вимог. Отже, судом забезпечено право відповідача на участь у судовому процесі. 
		Крім того, місцевим судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання  ОСОБА_2 про зупинення розгляду справи, оскільки остання не довела належними та допустимими доказами наявності обставин, які визначені статтею 252 ЦПК України, тому доводи касаційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Крім того, судові засідання неодноразово переносились, отже відповідач мала можливість брати участь у судовому процесу та вчиняти дії, передбачені нормами процесуального законодавства.
		Не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень доводи 
		ОСОБА_2 про те, що вона не була ознайомлена з відзивом на апеляційну скаргу, оскільки у матеріалах справи знаходяться докази направлення вказаного відзиву на адресу відповідача за адресою, яка вказана останньою для листування.
		Безпідставним є посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 
		№ 755/18006/15-ц, оскільки в указаній справі та у справі, яка є предметом касаційного перегляду, різні фактичні обставини справи.
		Доводи касаційної скарги, що відповідача не було повідомлено про технічний огляд автомобіля позивача для проведення експертного дослідження, не заслуговують на увагу, оскільки виклик відповідача на огляд транспортного засобу було здійснено експертом телеграмою, що не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем. Вказані дії експерта узгоджуються з вимогами пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонд державного майна України від 24 листопада 2003 року 
		№ 142/5/2092.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суди дійшли помилкового висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки на підтвердження вказаних витрат до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги та документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, які оформлені у встановленому законом порядку. При цьому місцевий суд вважав за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3 000 грн.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 листопада 
		2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                    І. М. Фаловська
		А. І. Грушицький
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...