Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/4636/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; проведення обшуку житла чи іншого володіння особи.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2020. Зареєстровано: 26.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 19.02.2020
Номер судового провадження: 11-сс/803/115/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040390001817

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/115/20 Справа № 191/4636/19   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 лютого 2020 року                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		головуючого судді     ОСОБА_2 
		суддів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання     ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2019 року про задоволення клопотання слідчого  заступника начальника СВ Синельниківського ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_8 про арешт майна в межахкримінального провадження№ 12019040390001817від 18.12.2019року зач.1ст.190КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		   Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
		   Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2019 року задоволено клопотання слідчого  заступника начальника СВ Синельниківського ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_8 про арешт майна. 
		   Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що, враховуючи положення закону та обставини кримінального провадження, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також забезпечення збереження майна, суд прийшов до висновку, про накладення арешту на грошові кошти ФОП ОСОБА_7 , а саме в розмірі заподіяної ним шкоди ТОВ Олімпіас груп, тобто 9 163 244 (дев`ять мільйонів сто шістдесят три тисячі двісті сорок чотири) гривень.
		 
		   Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити. 
		Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, а арешт на грошові кошти ФОП ОСОБА_7 накладений безпідставно. 
		На думку адвоката ОСОБА_6 , в порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя не з`ясував та не зазначив у своїй ухвалі правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на рахунок ФОП ОСОБА_7 , не звернув уваги на виключно господарські відносини між ТОВ Олімпіас груп, що виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, відсутність повідомлення про підозру, даних про заявлені зацікавленими особами цивільні позови про відшкодування збитків до ФОП ОСОБА_7 , а також доказів факту завдання шкоди та її розміру. 
		Разом з тим, ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України без виклику власника рахунків, про існування якої ОСОБА_7 дізнався від працівників КБ ПриватБанк, а в реєстрі судових рішень дане рішення незавантажене. 09.01.2020 року захисником було подана заява про ознайомлення із матеріалами справи, і лише 20.01.2020 року судом були надані матеріали для ознайомлення, тому строк на подання апеляційної скарги вважає непропущеним. 
		   Мотиви апеляційного суду.
		    Заслухавши суддю-доповідача, думку представника ОСОБА_7 , щодо майна якого вирішується питання про арешт, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. 
		   Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		   За змістом ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		   Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		   Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
		   Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про невідповідність клопотання слідчого та, відповідно, й ухвали слідчого судді про його задоволення, вказаним вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на таке.
		   Клопотання слідчого не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК України. 
		   З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та формального посилання на положення ст. ст. 131, 132, 170, 171 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.
		   Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, проте в клопотанні слідчого відсутнє обґрунтування, що майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене або перетворене.
		   Так, слушними є доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя посилався на положення ч. 2 ст. 170 КПК України, при цьому не навів жодних підстав щодо застосування зазначених норм, а також не зробив аналізу правової ситуації, що ним розглядалась, і не обґрунтував необхідність застосування зазначених норм в даному конкретному випадку. 
		   Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.
		   Між тим, між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Олімпіс груп» було укладено договір поставки № 04/10-19 від 04.10.2019 року, тобто їх взаємовідносини врегульовані нормами господарського та цивільного кодексу. Відповідно, будь які суперечності, в тому числі й неналежне виконання договору, можуть бути предметом розгляду судів відповідної юрисдикції (теж саме прописане й у п.4.1. договору поставки). 
		   Посилання слідчого у клопотанні на необхідність накладення арешту на грошові кошти для забезпеченні їх як речових доказів необґрунтоване, адже предметом договору поставки є кукурудза, яка передавалася постачальником покупцю на підставі договору, а гроші, які знаходяться на арештованому рахунку, є власністю ФОП ОСОБА_7 та є результатом його господарської діяльності. Таким чином, вказані гроші не мають ознак речового доказу, зазначених у ст. 98 КПК України.
		   Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя не з`ясував та не зазначив у своїй ухвалі правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на рахунок ФОП ОСОБА_7 , а саме, чи є грошові кошти, про накладення на яких арешту ставилося питання у клопотанні слідчого, предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, чи набуті останні злочинним шляхом, чи є доходом від вчиненого злочину або отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину; не звернув уваги на виключно господарські відносини між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Олімпіас Груп», а також доказів факту завдання шкоди та її розміру.
		   Наслідком арешту рахунку ФОП ОСОБА_7 позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, в тому числі і розрахуватися за неоплачену частину поставленої кукурудзи у випадку досягнення домовленості із ТОВ «Олімпіас Груп».
		   Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, що свідчить про неналежне дотримання вимоги ст. 173 КПК України, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
		   Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. 
		   Апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 172 КПК України, не приймає рішення по суті клопотання слідчого.
		   Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги представника ФОП ОСОБА_7 щодо невідповідності клопотання слідчого вимогам процесуального закону та її часткове задоволення, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
		   При цьому, з огляду на те, що ухвала слідчого судді скасовується через неналежне дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в перевірку інших доводів апеляційної скарги по суті клопотання слідчого, які повинні бути враховані та перевірені під час нового розгляду у випадку повторного звернення з клопотанням про арешт майна.
		Керуючись ст.ст. 303, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		   Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7  задовольнити частково.
		   Ухвалу слідчого судді Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2019 року, якою клопотання слідчого  заступника начальника СВ Синельніківського ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_8 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040390001817 від 18.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задоволено  скасувати.
		   Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого  заступника начальника СВ Синельніківського ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_8 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040390001817 від 18.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - повернути прокурорудля усуненнянедоліків,протягом 72годин.  
		   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		   
		   Судді:
		 
		    ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...