Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/2733/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Посягнення на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
Надіслано судом: 26.02.2020. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2020.
Дата набрання законної сили: 14.07.2021
Результат оскарження 22.02.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: змінено рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Номер судового провадження: 1-кп/566/44/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018180040000654

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		№559/2733/18
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 лютого 2020 року                    смт. Млинів, Рівненської області
		Млинівський районний суд Рівненської області в складі суду присяжних: 
		судді-доповідача ОСОБА_1 ,
		судді ОСОБА_2 , 
		основних присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_6 ,
		за участі прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_9 ,
		потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		представника потерпілих адвоката ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області кримінальне провадження №12018180040000654 від 02 липня 2018 року відносно 
		ОСОБА_13 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ст.348 КК України,- 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01 липня 2018 року, близько 22 години, до Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_14 , жительки АДРЕСА_1 про погрози з боку її сусіда ОСОБА_8 предметом, зовні схожим на рушницю.
		Крім цього, приблизно о 23 годині, до Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з приймального відділення Дубенської ЦРЛ надійшло повідомлення про отримання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_15 , жителем с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області.
		Для з`ясування обставин отримання тілесних ушкоджень та погроз, причетності до даного конфлікту жителів с. Стовпець, Дубенського району Рівненської області - ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , на місце події було скеровано групу реагування патрульної поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області у складі лейтенанта поліції ОСОБА_17 та сержанта поліції ОСОБА_18 .
		Згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області №80 о\с від 29 квітня 2016 року, сержанта поліції ОСОБА_18 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 3 Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, де останній проходив службу станом на 01 липня 2018 року.
		Стаття 2Закону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів»,встановлює,що правоохоронніоргани -органи прокуратури,Національної поліції,служби безпеки,Військової службиправопорядку уЗбройних СилахУкраїни,Національне антикорупційнебюро України,органи охоронидержавного кордону,органи доходіві зборів,органи іустанови виконанняпокарань,слідчі ізолятори,органи державногофінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Відповідно до ст.ст. 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції, поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави, законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами, тобто сержант поліції ОСОБА_18 являвся працівником правоохоронного органу.
		Приїхавши, 01 липня 2018 року, близько 23 години 30 хвилин, на службовому автомобілі «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул.Шевченка в с. Стовпець Дубенського району Рівненської області, поліцейський ОСОБА_18 та інспектор ОСОБА_17 , виконуючи свої службові обов`язки по охороні публічної безпеки, помітивши на дорозі ОСОБА_8 , на якого жителька даного села ОСОБА_14 заявила як на порушника громадського порядку, запросили останнього сісти до салону службового автомобіля з метою перевірки та припинення протиправної поведінки ОСОБА_8 , встановлення усіх об`єктивних обставин та отримання від нього пояснень. На дану пропозицію ОСОБА_8 добровільно погодився та сів у службовий автомобіль поліцейських «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		В подальшому, коли інспектор ГРПП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_17 залишив салон службового автомобіля з метою відібрання пояснень у очевидців даної події, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на задньому сидінні в салоні службового автомобіля, намагався запалити цигарку. ОСОБА_18 , перебуваючи за кермом службового автомобіля «Toyota Prius» та будучи у форменому одязі поліцейського, діючи у відповідності до вимог пунктів 2,3,9 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року (зі змінами , внесеними згідно із законами від 19 червня 2018 року), згідно яких виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення і доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, звернувся до ОСОБА_8 з вимогою припинити зухвалу поведінку в службовому автомобілі поліції, однак ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що він перебуває в службовому автомобілі поліції, куди сів добровільно для з`ясування обставин, що мали місце на стадіоні с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області, на вимогу поліцейського щодо припинення своєї зухвалої поведінки не відреагував та вчинивши суперечку з поліцейським ОСОБА_18 і скориставшись при цьому відсутністю поліцейського ОСОБА_17 , втік зі службового автомобіля до господарства своєї матері ОСОБА_19 в АДРЕСА_1 , вчинивши опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, тим самим перешкодив здійсненню працівниками поліції своїх службових обов`язків.
		 
		Крім цього,  ОСОБА_20 , 01 липня 2018 року, о 23 годині 30 хвилин, після того, як він втік зі службового автомобіля, вчинивши опір працівнику поліції та не виконавши його законних вимог щодо залишення в службовому автомобілі до з`ясування обставин конфлікту, що мав місце на стадіоні с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний намір, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті працівникові правоохоронного органу, який перебував при виконанні службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті поліцейського СРПП № 3 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_18 , і бажаючи їх настання, перебуваючи на території господарства що в с. Стовпець, вул. Шевченка, 20, Дубенського району Рівненської області, взяв до рук господарські вила та повернувся до місця розташування службового автомобіля.
		Підійшовши до службового автомобіля поліцейських «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився навпроти будинку № 23 по вул. Шевченка в с. Стовпець Дубенського району, зі сторони водійської дверки, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що за кермом сидить працівник поліції, який перебував у форменому одязі, умисно, за допомогою вил, розбивши бокове скло зі сторони сидіння водія, наніс не менше трьох ударів в ліву частину тулуба та в голову сидячому за кермом службового автомобіля працівнику поліції ОСОБА_18 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді: - черепно-мозкової травми у вигляді проникаючого, колотого поранення голови (рана№1), яке супроводжувалось колотою раною лівого вуха, дірчастим переломом лівої скроневої кістки черепа, крововиливами у речовину мозочку та під оболонки головного мозку, непроникаючим пораненням лівої потиличної ділянки голови (рана №2); - закритої травми грудей у вигляді непроникаючого поранення грудей (рана №3), з дірчастим переломом лівої лопатки та 3-го лівого ребра та непроникаючих поранень задньої поверхні грудей зліва, рана №4, та лівої передньої поверхні грудей, рана №9; поверхневих ран №№5,6,7,8 лівої руки та смугастий синець в нижній третині лівого плеча, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №389 від 10.08.2018 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент отримання.
		В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_18 помер у Рівненській центральній міській лікарні. Смерть настала від колото-проникаючого поранення черепа з переломом скроневої кістки та ушкодженням речовини головного мозку.
		Після нанесення ударів по тілу поліцейського ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , з метою уникнути відповідальності, втік з місця вчинення кримінального правопорушення, сховавши знаряддя злочину-вила.
		 
		 
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_20 в судовомузасіданні своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України не визнав, а у вчиненні злочину, передбаченого ст.348 КК України визнав частково і дав показання про те, що він не хотів вбивати ОСОБА_18 і в нього, обвинуваченого, не було умислу на позбавлення життя потерпілого.
		01 липня 2018 року, це була неділя, він з дружиною і донькою дружини поїхали в м.Дубно. До 11 години вони усі були на базарі. До нього передзвонив кум і запросив їх всіх у гості. Вони усі поїхали до кума в гості в м.Дубно. В кума вони пробули, приблизно до 16 години. В кума випили вина. Приблизно біля 17 години, він, його цивільна дружина та її донька виїхали з м.Дубно. Коли вони під`їхали до автовокзалу в м.Дубно, то він, обвинувачений, пішов в магазин, де придбав продукти харчування. На автовокзалі був їхній знайомий, який і відвіз їх додому в с.Стовпець. Коли вони приїхали додому в с.Стовпець, то він побув трохи вдома і йому, обвинуваченому, зателефонував його знайомий і повідомив, що він буде чекати його, обвинуваченого, біля клубу. Він взяв пляшку вина і пішов до клубу, де його чекав його знайомий. Знайомий дав йому, обвинуваченому, рушницю, щоб він «зробив» йому приклад. Прізвище знайомого, на даний час, він назвати відмовляється. Мішок з рушницею він відніс до лісу, де заховав, а потім передзвонив племіннику, щоб він приїхав і забрав його, обвинуваченого. Племінник повідомив йому, що кінь пасеться і він буде трохи пізніше. Він пішов у напрямку магазину, там же, по дорозі, знаходиться і стадіон. На стадіоні він побачив автомобіль ОСОБА_21 . Він підійшов до них і побачив, що сиділи та відпочивали ОСОБА_22 , його дружина і діти, а також ОСОБА_23 з дружиною і дітьми. Коли він, обвинувачений, підійшов до них, то ОСОБА_22 поцікавився в нього, коли він приїхав із заробітків. Під час розмови він виявив, що в нього закінчились цигарки і він вирішив піти в магазин. Разом з ним також пішли діти, щоб він купив їм морозива. Придбавши цигарки та морозиво, повернувся знову на стадіон. Посидівши біля них хвилин 30, вони продовжили розмову з ОСОБА_15 . Жартуючи, ОСОБА_24 , «взяв» його, обвинуваченого, за шию, від чого в нього в кишені «тріснув» телефон. В свою чергу, він, обвинувачений, взяв і притис ОСОБА_21 до себе. В них з ОСОБА_24 виникла суперечка з приводу пошкодженого телефону. Під час цієї суперечки з ОСОБА_15 до них під`їхав ОСОБА_16 . Він не може пояснити, але ОСОБА_22 підійшов до ОСОБА_16 . Він не пам`ятає точно, але чомусь ОСОБА_22 в агресивній формі запитав, чому він прийшов. Коли ОСОБА_22 підійшов до ОСОБА_25 «впритул», то він його вдарив, від чого ОСОБА_22 впав. Він підійшов до ОСОБА_21 , однак він не міг говорити, так як тримався за щелепу. Під час цього конфлікту під`їхав його, обвинуваченого, племінник. Коли він, обвинувачений, хотів допомогти ОСОБА_26 , то дружина ОСОБА_21 почала говорити, що не треба. Сівши на підводу і згадавши про рушницю, він поїхав за рушницею. Коли він, обвинувачений, забрав рушницю, то разом з племінником поїхали до магазину. Коли проїжджали біля стадіону, то побачили автомобіль ОСОБА_21 , за кермом якого перебував ОСОБА_23 . Він хотів зупинити автомобіль, щоб вияснити у ОСОБА_23 , чому він «під`юджував» ОСОБА_24 . Знаючи про те, що ОСОБА_23 не зупиниться, він, обвинувачений, взяв з воза рушницю і «махнув» нею, щоб він зупинився. Коли він зупинився, то він, обвинувачений, йому сказав, що навіщо він таке зробив, він ще буде відповідати за це. Після цього, він, сівши за кермо автомобіля, продовжив рух автомобілем. Під`їхавши до магазину, він, обвинувачений, зупинився біля магазину і в цей час приїхав брат, якому він сказав, щоб той забрав пакет із продуктами. Побачивши рушницю, брат запитав у нього про те, де він її взяв, однак він відповів, щоб рушницю він забрав. Він поїхав до матері додому. Коли він зайшов у хату, то сестра сказала, що мати відпочиває, після чого він пішов на город. Коли він повернувся з городу, то вийшов через город на дорогу з другого кінця і в цей час побачив поліцейський автомобіль. Один з поліцейських, відкривши двері, запропонував йому сісти в автомобіль, де знаходилися ще один поліцейський та ОСОБА_16 . Поліцейські йому сказали, що треба проїхати до ОСОБА_21 , щоб розібратися, хто «зламав щелепу». Коли автомобіль зупинився біля будинку ОСОБА_27 , то поліцейські почали розпитувати його, обвинуваченого, де він працює, з ким живе і взагалі чим займається. Він сказав поліцейському, що він хоче покурити, однак ОСОБА_17 відповів, що зараз він вийде і він покурить. Він, обвинувачений, поцікавився в поліцейських, з приводу чого він затриманий. Вони відповіли, що він не затриманий, а вони зараз «розберуться» з ОСОБА_16 . ОСОБА_17 відкрив двері і він вийшов, щоб покурити. Покуривши, він, обвинувачений, повернувся назад в службовий автомобіль. ОСОБА_17 вийшов з автомобіля і пішов до ОСОБА_27 в хату. Він, обвинувачений, сидячи в службовому автомобілі, дістав телефон і показав ОСОБА_16 , який він «розбитий». В цей час повернувся ОСОБА_17 разом з ОСОБА_28 . ОСОБА_17 відкрив двері автомобіля і сказав, щоб він пішов «погуляв», а ОСОБА_29 хай сяде в автомобіль, так як треба поговорити. Особисто до нього, обвинуваченого, ОСОБА_14 ніяких претензій не мала. ОСОБА_14 вийшла з автомобіля, а він, обвинувачений, сів на її місце в автомобілі. ОСОБА_17 разом з ОСОБА_28 пішли до хати. Посидівши в автомобілі хвилин 15, він звернувся до поліцейського ОСОБА_18 , щоб той відкрив йому двері, для того, щоб він вийшов і покурив. ОСОБА_18 щось сказав, типу «зачекай», і вийшов з автомобіля. Він, обвинувачений, дістав цигарку і взяв її в рот. В цей час, ОСОБА_18 відкрив двері автомобіля і він, обвинувачений, вже добре не пам`ятає, чи спочатку він його вдарив, чи «задавив» газом, в якій послідовності все це було, він не пам`ятає. Оскільки в нього сильно пекли очі, то він закрив руками обличчя, а ОСОБА_18 продовжував наносити йому удари в голову, груди. Після цього поліцейський «витягнув» його з машини на землю і коли він хотів піднятися, то ОСОБА_18 ногою наніс йому удар в ділянку живота, від чого він знову впав, після чого поліцейський продовжив «травити» його газом. Захищаючись, він, обвинувачений, натягнув куртку на голову і чув, як мати кричала: «Для чого ви його б`єте?». Після цього ОСОБА_18 наніс йому ще декілька ударів. Він, обвинувачений, лежав в «баюрі» води. В нього сильно пекли очі. Він взяв з «баюри» води і протер трохи очі. ОСОБА_18 виражався на його адресу нецензурною лайкою і сказав, що він його застрелить, перезарядивши при цьому над його головою пістолет. Його мати, підійшовши до поліцейського, сказала, що якщо він хоче стріляти, то нехай стріляє в неї. Коли він піднявся з землі, то мати взяла його за руку і хоча очі сильно пекли, він побіг прямо додому. Він чув крик, щоб його доганяли. Він побіг прямо на город. Зрозумівши, що він нічого не бачить, так як було темно, він підійшов до другої хвіртки. Він почув, що хтось, а їх було двоє, сказав: «Стріляй собаку». Племінник попросив їх не робити цього і поліцейські в цей час побігли на город. Через другу хвіртку він, обвинувачений, зайшов на подвір`я та сів біля вольєра. Через декілька секунд він побачив поліцейських, які чимось світили і говорили, що знайдуть його. Після того, як поліцейські пішли, то він підійшов до відра з водою і почав вмиватися, так як в нього йшла кров з вуха і обличчя. Коли він вмився, то йому ще сильніше стали пекти очі. Під вольєром він взяв «дрючок», так як на той час «паршиво» бачив, що він брав до рук. Він, обвинувачений, побіг до машини і підбігши до неї, вдарив по машині зверху і потім наніс тим, що взяв до рук, так як не бачив, удар в скло автомобіля з лівої сторони, при цьому він не бачив, чи був хтось в автомобілі. Він наніс другий та третій удар. Коли він забирав вила назад, то почув, що щось металеве «брязнуло». Коли він підійшов до переду машини, то побачив, що він наносив удари вилами. Побачив також, що зі сторони, там де знаходиться пасажирське місце, хтось вийшов. Потім він побачив, так як з веранди падало світло, що ОСОБА_18 пройшовши декілька метрів, побіг в подвір`я ОСОБА_21 , а він побіг додому. Коли пробіг через хвіртку, то вийшов на город, а вила кинув, однак вони впали на подвір`я сусідці.
		Із ОСОБА_15 і ОСОБА_23 в неприязних стосунках він не перебував і не перебуває, він перебуває з ними в нормальних відносинах, а ОСОБА_30 - його брат.
		Він, обвинувачений, відповів, де взялася в нього рушниця і не може дати відповідь, чому брат дав такі показання про рушницю. Він підійшов до компанії, де знаходились подружжя ОСОБА_27 і ОСОБА_31 , привітався, а ОСОБА_22 сказав: «Сідай». Він з ОСОБА_15 не конфліктував ніколи, так як виріс з ним в одному дворі. Конфлікту з ОСОБА_23 в нього не було, будь-яких ударів він ОСОБА_23 в той день не наносив і він також не наносив йому ніяких ударів.
		ОСОБА_16 він знає, як «нормального хлопця в селі». 
		До конфлікту ОСОБА_16 з ОСОБА_15 він ніякого відношення не має.
		По капоту машини ОСОБА_21 він не бив і рушницю на них не «наставляв».
		Рушницю на ОСОБА_23 не «наставляв».
		Він не може точно сказати, скільки він спілкувався з ОСОБА_18 , пройшло багато часу. З ОСОБА_18 в нього не було ніякого конфлікту.
		Службовий автомобіль стояв на відстані метрів 30-40 від будинку матері.
		Він бачив погано і не може дати відповідь,як він «добрався» до службової машини.
		Підійшовши до службового автомобіля, він відразу вдарив по проблискових маячках.
		Коли він повернувся, то не боявся того, що в поліцейського був пістолет і він був заряджений.
		Він, обвинувачений, хотів «зробити те, що він йому зробив, він хотів йому «дати», щоб він відчув те, що відчув він».
		Тепер йому, обвинуваченому, відомо, що існує кримінальна відповідальність за посягання на життя та здоров`я поліцейського. 
		Він не знає, чи з господарства матері вилучили саме ті вила, якими було заподіяно тілесні ушкодження.
		Коли він, обвинувачений, взяв вила, то нічого не думав, вбивати поліцейського він не хотів.
		Він, обвинувачений, не може пояснити чому в потерпілого стільки тілесних ушкоджень, так як він не експерт.
		В службовий автомобіль поліцейських він сів добровільно.
		Працівники поліції не роз`яснили йому чому йому треба сісти в автомобіль, як не роз`яснили йому, що він є затриманим.
		Працівники поліції не роз`яснювали йому його прав.
		З середини службовий автомобіль неможливо відкрити, так як двері блокуються.
		Перший раз двері йому відкрив ОСОБА_17 , коли він виходив курити. 
		Він, особисто, ніяких спроб втікати від поліцейських не робив.
		Він ніякого опору поліцейським не чинив. 
		На вулиці освітлення було, були ліхтарі, а на його подвір`ї біля вольєра було темно.
		В нього, обвинуваченого, до поліцейського була особиста неприязнь за те, що він його побив. 
		ОСОБА_18 відносно нього протоколу не складав і будь-яких пояснень в нього не відбирав.
		Він знає, що вчинив «паршиво» і щиро кається.
		Про тілесні ушкодження, які були нанесені йому ОСОБА_18 , з моменту затримання і до цього часу він повідомляв в судовому засіданні. Про тілесні ушкодження та про обставини їх заподіяння він не повідомляв ні в прокуратуру, ні ГУНП в Рівненській області. Про тілесні ушкодження, які заподіяв йому ОСОБА_18 медпрацівникам, які проводили огляд на стан алкогольного сп`яніння не повідомляв. У нього, обвинуваченого, на тілі були синці, подряпини, спухлий і «синій» ніс, було розбите вухо і кров ішла з двох вух. Він, обвинувачений, категорично заперечує, що тілесні ушкодження, які були наявні в нього, він на стадіоні не отримав, а отримав їх в результаті протиправних дій поліцейського ОСОБА_18 . 
		Він, обвинувачений, не може дати відповідь на запитання суду, чому він не писав будь-яких скарг на протиправні дії після смерті ОСОБА_18 
		.
		 
		Не зважаючи на те, що обвинувачений  ОСОБА_20  не визнавсвою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 342 КК України, ст.348 КК України, суд вважає його вину доведеною зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами, зокрема: з показань потерпілої ОСОБА_11 вбачається, що 02 липня 2018 року, близько 08 години ранку зателефонувала невістка і повідомила, що ОСОБА_32 поранили. Коли вони приїхали в лікарню, то вона почала звертатися до нього, однак син лише стогнав та тримався за голову. Син був у футболці і коли вона взяла його за руку і підняла футболку, то побачила на лівій руці ушкодження у вигляді проколів, футболка була закривавлена. Під футболкою, з лівої сторони, в ділянці серця, вона побачила гематоми, а також сліди від проколів. На голові, з лівої сторони, вона побачила струмки крові з вуха, з носа, а ззаду на голові була гематома. Вона, потерпіла, з ОСОБА_33 спілкувалась. Наскільки він міг спілкуватись, в силу стану здоров`я, то він повідомив, що не очікував, але погляд вже був «розсіяний». Він не говорив, де це все відбулось. Лікарі Дубенської ЦРЛ повідомили їй, що рана досить серйозна і умов для лікування такої травми в них немає. Вона, як потерпіла, наполягає на самій суворій мірі покарання для обвинуваченого.
		 
		Показання потерпілої ОСОБА_10  свідчать про те, що приблизно 01 липня 2018 року, вона зателефонувала своєму чоловікові ОСОБА_18 , однак він трубку не підняв. Приблизно о 24 годині підняв трубку ОСОБА_17 , який повідомив їй, що «сталася ситуація», при якій її чоловік ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження і зараз перебуває в травматологічному відділенні Дубенської ЦРЛ. Наступного дня, вона, потерпіла, поїхала в лікарню і побачила свого чоловіка, який спав. Біля нього в цей час був його командир. Вона, потерпіла, підійшла до чоловіка і почала його будити, однак він не відреагував. Після цього вона зателефонувала батькам ОСОБА_34 . Коли прийшов слідчий, то ОСОБА_35 слідчому розповів, що його били рушницею по голові. ОСОБА_35 все усвідомлював і жалівся на болі в голові. В присутності батьків ОСОБА_34 і її, лікар повідомив, що у ОСОБА_34 важка травма голови. Сашу направили на лікування в нейрохірургічне відділення Рівненської ЦМЛ і там також повідомили, що у ОСОБА_34 важка травма голови. Через три дні у ОСОБА_34 погіршився стан здоров`я. Було проведено оперативне втручання, після чого ОСОБА_35 «впав в кому», з якої не вийшов.
		Просить призначити обвинуваченому саму сувору міру покарання.
		 
		Показаннями свідка ОСОБА_17  підтверджується, що 01 липня 2018 року о 20 годині 00 хвилин, він разом з поліцейським ОСОБА_18 заступили на чергування, патрулювання мали здійснювати на автомобілі «Toyota Prius». Біля 21 години їм зателефонував помічник чергового Дубенського ВП і повідомив про необхідність виїзду в с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області по факту погрози вбивством ОСОБА_26 сусідом, предметом, зовні схожим на рушницю. Він, особисто, зі свого мобільного телефону, зателефонував ОСОБА_14 , щоб вона повідомила про обставини події. ОСОБА_14 повідомила, що коли вона з друзями і дітьми поверталися з відпочинку автомобілем, то в цей час ОСОБА_8 вийшов на дорогу, створивши перешкоду для руху автомобіля і направив в сторону їх автомобіля мисливську рушницю. Коли вони вийшли з автомобіля, то ОСОБА_8 почав кричати, що він їх усіх постріляє. Вони почали його заспокоювати, після чого ОСОБА_8 пішов в невідомому напрямку. Коли вони приїхали додому, то ОСОБА_14 зателефонувала на лінію «102». Коли вони приїхали в с.Стовпець Дубенського району Рівненської області, то передзвонили ОСОБА_14 і вона пояснила, як проїхати до її місця проживання. Коли вони, поліцейські, під`їхали до місця проживання ОСОБА_14 , то ОСОБА_14 вийшла, щоб їх зустріти. Вони припаркували автомобіль і ОСОБА_14 розповіла, що напередодні, в цей же день, тільки часом раніше, у її чоловіка виник конфлікт з ОСОБА_8 , ОСОБА_16 і ще якимось третім чоловіком, в ході якого чоловікові ОСОБА_36 були заподіяні тілесні ушкодження і його було доставлено в Дубенську ЦРЛ для надання медичної допомоги. Після цього вони, поліцейські, на службовому автомобілі поїхали до місця проживання ОСОБА_8 . Коли вони прибули до господарства, то їм відчинила мати ОСОБА_8 і повідомила, що син проживає в своєї дівчини в іншому кінці села. Мати також повідомила, що син не являється мисливцем і дозволу на носіння, користування та зберігання вогнепальної зброї немає. Також повідомила, що син приходив додому, однак ніяких предметів з собою не приносив. Вони повернулися до заявниці ОСОБА_14 , щоб відібрати пояснення по даному факту. ОСОБА_14 повідомила, що очевидцем даного конфлікту біля клубу та біля автомобіля були її друзі. ОСОБА_14 зателефонувала цим друзям, щоб вони приїхали і дали свої пояснення. В цей час йому зателефонував черговий Дубенського ВП, який повідомив, що ОСОБА_22 поступив в лікарню і попросив встановити місцезнаходження ОСОБА_16 та доставити, по можливості, його в поліцію. Коли приїхали до будинку ОСОБА_16 , то його вдома не було і мати ОСОБА_16 повідомила, що він пішов гуляти, але через хвилин 5 мав повернутися додому. Коли повернувся ОСОБА_16 , то в ході розмови він повідомив, що бійка була і що він наносив тілесні ушкодження, погодившись проїхати з ними, поліцейськими. Він попросив дозволу, щоб піти перевдягнутися та взяти грошові кошти для проїзду назад. В цей час, коли вони, перебуваючи в службовому автомобілі, чекали ОСОБА_16 , то з сусіднього господарства вийшов невідомий чоловік та зухвалим тоном почав розпитувати про те, чому вони сюди приїхали. Йому відповіли, що вони, поліцейські, чекають на ОСОБА_16 . Коли вони ще розмовляли з ОСОБА_16 , то запитували його, чи він знає ОСОБА_8 і він повідомив, що знає, однак де він знаходиться він не знає. Коли ОСОБА_16 вийшов з дому, то підійшовши до них, повідомив, що невідомий чоловік, який стояв, це і є ОСОБА_8 . Він, свідок, попросив ОСОБА_16 присісти в службовий автомобіль. ОСОБА_16 сів в автомобіль, а вони, поліцейські, почали розмовляти з ОСОБА_8 , який досить в агресивному тоні повідомив, що він нічого не знає і що він їм нічого не віддасть. Після цього ОСОБА_8 запитав, чи ведеться відеофіксація розмови. Вони, поліцейські, повідомили йому, що не ведеться. Після цього поведінка ОСОБА_8 змінилася і він повідомив, що конфлікт біля клубу мав місце і на дорозі також і що в нього є мисливська рушниця, запитав, чи необхідно проїхати разом з ними, поліцейськими. Він сів у службовий автомобіль і службовим автомобілем всі вони поїхали до господарства ОСОБА_14 . Крім цього, ОСОБА_8 , будучи в автомобілі повідомив, що він з ОСОБА_28 в хороших стосунках і вона до нього претензій мати не буде. Коли вони приїхали до господарства ОСОБА_14 , то ОСОБА_8 , вийшовши з автомобіля, запропонував ОСОБА_14 примиритися, однак ОСОБА_14 сказала, що буде писати заяву. Після їхнього, поліцейських, прохання, ОСОБА_8 присів в службовий автомобіль. Він, свідок, взявши папку, пішов до господарства ОСОБА_14 , щоб відібрати пояснення. В житловому будинку ОСОБА_14 знаходилися її подруга, два чоловіки та троє неповнолітніх дітей. Пояснення погодилась давати тільки ОСОБА_14 та один з чоловіків, інші відмовились, мотивуючи тим, що сім`я ОСОБА_37 характеризується з незадовільної сторони. Він почав відбирати пояснення. Заповнивши анкетні дані в бланку пояснення, почув на вулиці шум. Вибігши на вулицю, побачив, що на зустріч йому іде ОСОБА_18 і повідомив, що громадянин ОСОБА_8 втік зі службового автомобіля. Він, свідок, запитав, куди він побіг і ОСОБА_18 показав в напрямку господарства, де проживає мати ОСОБА_8 . Він разом з ОСОБА_18 забігли через господарство матері ОСОБА_8 , на городи. ОСОБА_8 вони не виявили. ОСОБА_18 пішов до службового автомобіля, а він, свідок, повернувся в будинок ОСОБА_14 , щоб продовжити відбирати пояснення. Приблизно, через хвилини 2-3, він почув знову шум на вулиці і коли вибіг, то побачив, що на зустріч йому біжить ОСОБА_38 і тримається лівою рукою за ліве вухо, з якого йшла кров. В правій руці в нього був пістолет і коли вони наблизились один до одного, то ОСОБА_35 сказав йому тільки одну фразу: «Стріляй!». Він взяв ОСОБА_32 за руку і завів його в будинок ОСОБА_14 . В будинку в цей час були ОСОБА_14 , два чоловіки та ще одна жінка, а також троє неповнолітніх дітей. В цей час в ОСОБА_34 з вуха йшла кров і він почав втрачати свідомість та опустився на підлогу, ставши на неї коліньми та упершись долонями. Він, свідок, хоче доповнити, що коли ОСОБА_35 підбіг до нього і він побачив в його руках зброю, то також дістав свою вогнепальну табельну зброю і привів її в бойову готовність. В подальшому, один з чоловіків, що перебували в будинку, приніс вологий рушник, щоб ОСОБА_35 приклав його до голови. Він, свідок, в цей час пішов до вхідних дверей, тримаючи зброю в руках та зателефонував черговому, щоб той викликав «швидку допомогу» та підкріплення. В цей час ОСОБА_35 сидів на підлозі, упершись спиною об стілець і йому почало гіршати та він почав блювати. Він, свідок, прийняв рішення самостійно доставити ОСОБА_32 в найближчий медичний заклад, який знаходиться в сусідньому селі Верба. Спочатку він, свідок, вийшов сам і переконавшись в тому, що ОСОБА_8 ніде немає, за ним вийшов ще один громадянин, який допоміг відкрити ворота, щоб він зміг заїхати на подвір`я службовим автомобілем. Коли він підійшов до службового автомобіля, то побачив, що скло в службовому автомобілі з лівої сторони розбите і пошкоджені проблискові маячки з лівої сторони. Весь цей час в автомобілі перебував ОСОБА_16 . Він, свідок, сказав ОСОБА_16 , щоб він «йшов геть». Зайшовши в будинок ОСОБА_14 , він, свідок, з допомогою ще одного громадянина, який був у будинку, вивів ОСОБА_32 . Саша, коли перебував у будинку, був у свідомості, він не розмовляв, однак до автомобіля він йшов при їх допомозі. Службовим автомобілем він поїхав в село Верба. Проїхавши метрів 100, від автомобіля відпали проблискові маячки. Коли вони їхали, то ОСОБА_35 в автомобілі говорив: «Капєц, капєц, братан!» і попросив його, щоб він, свідок, забрав проблискові маячки. Зупинившись, він, свідок, забрав маячки і поїхав в напрямку села Верба. Там було закрито і щоб не гаяти часу, він, свідок, поїхав в Дубенську ЦРЛ. По дорозі ОСОБА_35 вже не говорив і коли він, свідок, його запитував, чи він в свідомості, то ОСОБА_35 «хлопав» його по плечу або «мугикав».
		Приблизно, це було о 21 годині, освітлення на вулиці було відсутнє, а було освітлення біля входу в сам будинок ОСОБА_14 . 
		В салоні автомобіля світло було увімкнене. 
		Ні він, свідок, ні ОСОБА_18 будь-яких спецзасобів до ОСОБА_8 не застосовували, в тому числі і кайданки також. 
		В ОСОБА_8 були явні ознаки алкогольного сп`яніння. 
		ОСОБА_8 підійшов до службового автомобіля та до них, поліцейських, сам.
		ОСОБА_8 повідомив, що зброя в нього є, але він їм її не віддасть.
		Коли він йшов перший раз в будинок, то в машині залишились ОСОБА_18 , ОСОБА_16 і ОСОБА_8 .
		На вулиці, в зоні видимості, нікого не було. Коли ОСОБА_8 втік, то він бачив матір ОСОБА_8 , яка стояла на подвір`ї.
		З того місця, де стояла мати ОСОБА_8 , службовий автомобіль не проглядався.
		Коли вони шукали ОСОБА_8 , то матір ОСОБА_8 він вже не бачив.
		ОСОБА_18 сидів за кермом, а ОСОБА_16 сидів позаду ОСОБА_18 . 
		Він, свідок, думає, що ОСОБА_18 не міг бачити, хто наближається до автомобіля, так як в автомобілі хоч горіло світло, однак вікна автомобіля були вологі від дощу.
		Він, свідок, працює в органах з 2018 року і в нього незакінчена вища освіта.
		Помічник чергового повідомляв, що громадянин погрожує предметом, зовні схожим на вогнепальну зброю. 
		Невідомий чоловік  це ОСОБА_8 . Вони запропонували йому проїхати в поліцію.
		Він, свідок, особисто, пострілу не чув.
		Він, свідок, був старшим групи.
		 
		З показань свідка ОСОБА_14  вбачається, що 01 липня 2018 року, о 20 годині 53 хвилини, вона викликала працівників поліції з приводу того, що ОСОБА_8 погрожував їй, її дітям і ОСОБА_23 вогнепальною зброєю. Працівники поліції приїхали десь через 1 годину, близько 22 години, до неї додому. Вона повідомила їм про ці обставини і вони запитали, де можна знайти ОСОБА_8 . Після цього вони поїхали і приблизно через хвилин 30 повернулись з ОСОБА_16 і ОСОБА_8 . Поліцейські викликали її з дому і вона сіла в службовий автомобіль поліцейських та розмовляла з ОСОБА_16 , який просив в неї вибачення, а ОСОБА_8 ходив біля автомобіля збоку і, здається, палив цигарку. Після розмови вона, свідок, разом з сержантом ОСОБА_24 повернулись до хати писати пояснення. 
		Під час відібрання пояснень, в хату забіг ОСОБА_39 , другий поліцейський, який повідомив, що втік ОСОБА_40 і вони вдвох вийшли з дому. Через хвилин десять повернувся ОСОБА_24 і повідомив, що ОСОБА_8 вони не знайшли. Буквально через декілька хвилин, забіг ОСОБА_41 і крикнув, нібито, що стріляють і впав на веранді. Поліцейський ОСОБА_24 сказав їй і дітям, щоб вони лягли на підлогу і попросив її, щоб вона викликала «швидку». «Швидку» вона викликала о 23 годині 13 хвилин. Так як «швидкої» не було, то вона повторно зателефонувала о 23 годині 22 хвилини. Поскільки «швидкої» не дочекалися, то ОСОБА_18 винесли з кімнати.
		Вона, свідок, з сім`єю відпочивали на стадіоні, після чого підійшов ОСОБА_8 , Спочатку все було нормально, але потім виник конфлікт, із-за чого вона пояснити не може.
		Після того, як її чоловік поїхав до лікарні, то вона попросила ОСОБА_23 відвезти її та її дітей додому.
		Коли вони вже мали виїжджати на дорогу, то в цей час на зустріч автомобілю вийшов ОСОБА_8 і вони зупинилися. Після зупинки, ОСОБА_8 вдарив рушницею по капоту автомобіля і рушницю направив на неї, свідка та її дітей. Вони з ОСОБА_23 почали заспокоювати його. Коли ОСОБА_23 вийшов, щоб поговорити з ОСОБА_8 , то він приставив рушницю до лоба ОСОБА_23 . ОСОБА_23 почав просити ОСОБА_8 , щоб він відпустив його, так як треба було завезти дітей. На прохання ОСОБА_23 , ОСОБА_8 сказав: «Завозь і вертайся, я з тобою ще розберусь.». ОСОБА_8 був випивший. ОСОБА_8 приставив до лоба ОСОБА_23 ствол рушниці, при цьому він був дуже збуджений. 
		Матір ОСОБА_8 біля службового автомобіля, коли вона, свідок, виходила, не бачила.
		Вона, свідок, не звернула уваги, чи були на ОСОБА_8 тілесні ушкодження, нібито, щось було, так як кров.
		Вона не знає, звідки забрали ОСОБА_8 поліцейські. 
		ОСОБА_8 не виражався на адресу поліцейських нецензурними словами. 
		Вона, свідок, з ОСОБА_8 , як з сусідом, нормально спілкувалась. 
		ОСОБА_42 відбирав в неї пояснення в її будинку.
		Який був одяг в ОСОБА_8 і в якому стані вона, свідок, не бачила, так як не звертала уваги.
		Погроз зі сторони ОСОБА_8 в сторону поліцейських не було.
		З того моменту, коли вона поспілкувалась з ОСОБА_16 в службовому автомобілі і зайшла в хату і забіг ОСОБА_18 , повідомивши, що ОСОБА_8 втік, пройшло, приблизно, хвилин 15. 
		Освітлення було на відстані метрів 5 від автомобіля.
		Вона, свідок, в категоричній формі, заявляє суду, що коли в будинок забіг ОСОБА_18 і повідомив, що ОСОБА_8 втік, то другий поліцейський був з нею в будинку і нікуди не виходив. 
		Після повідомлення ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_8 втік, ОСОБА_17 разом з ОСОБА_18 вибігли з будинку.
		Приблизно, через хвилин 10, ОСОБА_42 повернувся і повідомив, що ОСОБА_8 вони не знайшли. 
		Через хвилини 2-3, вона почула, що на веранду забіг ОСОБА_41 і, нібито, крикнув: «Стріляють!».
		Вона з дітьми була в цей час в іншій кімнаті.
		 
		Показання свідка ОСОБА_23  свідчать про те, що 01 липня 2018 року вони поїхали на площадку, яка розміщена біля школи, так як напередодні в його дружини був день народження. Вони - це ОСОБА_22 і його дружина ОСОБА_14 та їхні діти, а також він, свідок, його дружина і діти. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_40 і повідомив, що йде до брата. Він відкоркував пляшку вина. Коли вони випили трохи вина, то ОСОБА_8 взяв дітей ОСОБА_14 та пішов до магазину та купив їм там шоколадку, морозива і повернувся з дітьми назад. Він, свідок, не знає, що там сталось, але він побачив ОСОБА_8 і ОСОБА_21 , які лежали за машиною і побачив, що ОСОБА_8 схопив ОСОБА_21 за горло та почав душити. Підійшовши до них, він, свідок, «розняв» їх руки, однак вони через деякий час знову «зчепились», вхопивши один одного за груди. В цей час, коли він їх розбороняв, ОСОБА_8 наніс йому удар в ділянку вуха. Після цього він, свідок, «положив» його на землю, взявши його за руку, від чого він упав, і наніс йому удар рукою в голову і він залишився лежати на землі. Після цього, ОСОБА_8 витягнув телефон та комусь почав дзвонити. Через деякий час до площадки під`їхали ОСОБА_43 і ОСОБА_24 , прізвища якого свідок не знає. Ще через деякий час, десь хвилин через 10, до площадки підводою під`їхав ОСОБА_44 . ОСОБА_8 в цей час розмовляв з ОСОБА_15 , можливо, просив вибачення, однак, в цей момент, неочікувано, до ОСОБА_21 підбіг ОСОБА_43 та наніс удар кулаком в щелепу і ногою в живіт. ОСОБА_22 присів і почав «водити» щелепою зі сторони в сторону. Після цього, ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 та ОСОБА_45 поїхали. Вони зателефонували куму ОСОБА_46 , який відвіз ОСОБА_21 в лікарню. Він, свідок, дружину ОСОБА_47 , його дітей, на автомобілі ОСОБА_21 повіз додому. Коли він віз їх додому, то біля школи, він, свідок, побачив підводу, яка стояла біля сосен і із-за них вийшов ОСОБА_8 , який маючи в руках рушницю, направив її в сторону автомобіля. Коли він, свідок, зупинив автомобіль, то ОСОБА_8 підійшов до автомобіля та прикладом рушниці вдарив по капоту. Коли він, свідок, вийшов з автомобіля, то ОСОБА_8 ствол рушниці приставив йому до лоба. Він, свідок, попросив його, щоб він зупинився, так як в машині були діти і сказав йому, що хай заведе його, свідка, за будинок і зробить те, що вирішив зробити, після чого ОСОБА_8 опустив рушницю та сказав: «Їдь!». Він завіз ще ОСОБА_14 додому, взяв в неї велосипед і поїхав за дружиною і дітьми. На площадці ОСОБА_8 вже не було. Він забрав дружину і дітей та поїхав додому. 
		Коли він, свідок, поїхав додому, то йому зателефонувала ОСОБА_14 і поліцейські попросили, щоб він приїхав до ОСОБА_14 додому. Він взяв велосипед та поїхав до господарства ОСОБА_14 . Біля подвір`я стояв поліцейський службовий автомобіль. Він, свідок, зайшов до хати, в хаті був поліцейський на ім`я ОСОБА_24 , який відбирав пояснення в ОСОБА_14 . Через деякий час почав дзвонити телефон і поліцейський побіг на двір. Через хвилин 5 повернувся і повідомив, що втік ОСОБА_8 . Через хвилин 5-10, ОСОБА_24 знову побіг і повернувшись, крикнув, що вони лягали на землю. Через напіввідкриті двері з кімнати в коридор, він, свідок, побачив поліцейського, який був закривавлений. Він, свідок, вийшов в коридор і виключив світло. В тій ситуації, що саме сталося, зрозуміти було дуже важко. Коли він, свідок, виключив світло і зайшов в останню кімнату, то побачив поліцейського, який сидів із зігнутою головою і блював «білою піною». Він, свідок, крикнув, щоб принесли мокрий рушник і воду і намагався надати поліцейському допомогу. Він з поліцейським розмовляв, щоб той не втратив свідомість, і запитав: «Як тебе звати?», на що поліцейський йому відповів, що він ОСОБА_35 і повідомив, що недавно одружився. Він, свідок, підтримував його, як міг. Поскільки «швидка» довго не їхала, то він, свідок, запропонував його напарнику посадити ОСОБА_32 в службовий автомобіль та відвезти в лікарню. Взявши ОСОБА_48 під руки, він ще сказав, що в нього болить ліва рука, підвели його до автомобіля, де в цей час сидів ОСОБА_43 . Поліцейський сказав ОСОБА_49 вийти з машини і вони поїхали.
		ОСОБА_8 випив два стакана вина і з дітьми ОСОБА_21 пішли до магазину, а коли повернувся, то вже був «сам не свій». 
		Він, свідок, наніс ОСОБА_8 один чи два удари в ділянку голови, ближче до вуха.
		Поліцейський автомобіль стояв біля будинку ОСОБА_27 і більше біля будинку він нікого не бачив. 
		Коли він їхав до господарства ОСОБА_14 , то також не бачив нікого.
		Коли він, свідок, наніс ОСОБА_8 удар, то в нього з вуха пішла кров, за що він попросив у нього вибачення.
		Коли поліцейські привезли ОСОБА_8 до ОСОБА_21 в хату, то обличчя в нього було в крові і кров була в нього саме з тієї сторони, куди він, свідок, його вдарив.
		Телефон задзвонив і ОСОБА_42 вибіг.
		Коли ОСОБА_8 затримали, то привезли в хату ОСОБА_14 .
		Він бачив ОСОБА_8 при світлі і в хаті в цей час було багато поліцейських.
		ОСОБА_8 здався працівникам поліції добровільно. 
		ОСОБА_8 не зловживає спиртним.
		Йому невідомо з чиєї вини виник конфлікт між ОСОБА_15 та ОСОБА_50 . 
		Коли вони були на площадці, то ОСОБА_8 неодноразово телефонувала дружина, однак він трубки не брав і повідомив свідку, що вона вагітна.
		ОСОБА_8 повернувся з дітьми ОСОБА_21 з магазину на площадку через хвилин 15.
		Він не може пояснити, в чому причина зміни настрою після повернення ОСОБА_8 з магазину. 
		Йому, особисто, нічого невідомо про наявність у ОСОБА_8 рушниці.
		Біля підводи, крім ОСОБА_8 , коли він вийшов з рушницею перед автомобілем, він більше нікого не бачив.
		При ньому, свідкові, ОСОБА_14 з будинку не виходила. 
		Коли ОСОБА_42 вдруге вийшов з будинку, то він, свідок, не може категорично стверджувати, чи йому хтось зателефонував і він вийшов, чи, можливо, він щось почув і вийшов.
		Ніяких пострілів, коли він перебував в будинку ОСОБА_14 , він, свідок, не чув.
		В хату забіг ОСОБА_42 і крикнув, щоб вони усі лягли. 
		Він в поліцейського про обставини вчиненого нічого не запитував.
		При ньому, свідкові, ОСОБА_8 очей не тер, він постояв перед ним декілька секунд.
		 
		Свідок ОСОБА_16  дав показання про те, що 01 липня 2018 року, вдень, вони з ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_51 , ОСОБА_28 , ОСОБА_52 перебували на стадіоні. Він, свідок, в цей час був вдома і поїхав по цигарки до магазину. Біля магазину зустрів ОСОБА_53 і запитав, куди він їде. Він відповів, що по ОСОБА_54 на стадіон, так як ОСОБА_8 перебуває в нетверезому стані. Він запропонував йому поїхати з ним. Коли приїхали на стадіон, то він, свідок, дізнався, що в ОСОБА_54 із ОСОБА_15 відбувся конфлікт. Він запропонував ОСОБА_55 поїхати додому. В цей час до нього, свідка, підійшов ОСОБА_22 і звернувся до нього зі словами, чи відповідає він, свідок, за свої слова і відійшов від нього, свідка. Потім повторно, майже відразу, знову підійшов до нього і запитав, чи відповідає він за свої слова, стиснувши при цьому руку в кулаці. Він, свідок, першим наніс ОСОБА_26 удар кулаком в обличчя і зламав щелепу. Забравши ОСОБА_54 , вони підвезли його до магазину. Придбавши в магазині морозиво, ОСОБА_8 вийшов з магазину та сів на підводу, якою керував ОСОБА_44 . Приблизно до 20 години, ОСОБА_8 він більше не бачив. Десь о 21 годині до нього додому приїхали працівники поліції, однак його, свідка, в цей час вдома не було. Йому зателефонувала мати та повідомила про працівників поліції і він приїхав додому. Працівник поліції ОСОБА_18 запропонував вийти з хати та проїхати з поліцейськими. Він, свідок, погодився і разом з працівниками поліції вийшов на вулицю, де працівники поліції запропонували йому проїхати до відділу поліції. Він, свідок, зайшов у хату і переодягнувся, після чого вийшов на вулицю та сів у службовий автомобіль поліції. Поліцейські запитали в нього, де можна знайти ОСОБА_8 . В цей час він побачив, що ОСОБА_8 саме проходить біля службового автомобіля. Він, свідок, повідомив працівників поліції про те, що це ОСОБА_40 . Працівники поліції запропонували ОСОБА_8 сісти в автомобіль і він сів, після чого працівники поліції службовим автомобілем поїхали до ОСОБА_21 . Другий працівник поліції, не ОСОБА_18 , пішов додому до ОСОБА_21 , щоб викликати ОСОБА_14 . Вийшовши з будинку, ОСОБА_14 підійшла з поліцейським до автомобіля. В цей час ОСОБА_18 перебував в службовому автомобілі з ним, свідком, і ОСОБА_50 . ОСОБА_18 , який в цей час сидів в автомобілі, запропонував ОСОБА_8 вийти з автомобіля, щоб він, свідок, та ОСОБА_14 поспілкувались між собою. ОСОБА_14 сіла в машину і він, свідок, просив в неї вибачення за те, що її чоловікові переламав щелепу. ОСОБА_22 був в цей час в лікарні. ОСОБА_14 сказала, що вибачення треба просити в чоловіка та вийшла з автомобіля. Після цього ОСОБА_8 повернувся в автомобіль. ОСОБА_18 був за кермом автомобіля, він, свідок, сидів на пасажирському сидінні, за водієм, а ОСОБА_8 сидів поряд з ним на пасажирському сидінні. Другий поліцейський стояв біля автомобіля. Коли ОСОБА_14 вийшла з автомобіля, то поліцейський пішов за ОСОБА_29 додому. 
		В цей час, коли вони перебували разом з ОСОБА_8 в службовому автомобілі, то ОСОБА_8 попросив у поліцейського дозволу, щоб вийти і перекурити. ОСОБА_18 не дозволив і сказав: «Сиди тут.». ОСОБА_8 ще раз попросився, щоб вийти і покурити і ОСОБА_18 знову не дозволив. ОСОБА_56 , в автомобілі, дістав цигарку і вставив її між губи. ОСОБА_18 , вийшовши з машини, обійшов машину і підійшов до дверей, де сидів ОСОБА_8 .. Відкривши двері автомобіля, ОСОБА_18 наніс ОСОБА_8 два-три рази кулаком удар в ділянку обличчя, після чого дістав балончик з газом і «пшикнув» ОСОБА_8 в очі. Речовина, яка знаходилась в балончику, частково попала на обличчя і йому, свідку. Після цього, ОСОБА_18 , взявши обома руками ОСОБА_8 за одяг в ділянці грудей, «викинув» ОСОБА_8 з автомобіля. Коли ОСОБА_8 перебував на подвір`ї, то ОСОБА_18 ще раз «пшикнув» йому з балончика газом в очі і почав знову його бити. Куди саме ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_8 він не бачив. В той період, коли ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_8 , то підійшла мати ОСОБА_8 і запитала за що ОСОБА_18 б`є ОСОБА_8 . В той час, коли ОСОБА_18 наносив удари, то ОСОБА_8 лежав на землі, після чого «вирвався» та втік. Другий поліцейський бачив, як ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_8 . Він не бачив, що робив ОСОБА_17 , коли підійшов до ОСОБА_18 . Після того, як ОСОБА_8 втік, то ОСОБА_18 і ОСОБА_17 пішли його шукати. Не знайшовши ОСОБА_8 , поліцейські повернулися і запитали в нього, свідка, про те, де може бути ОСОБА_8 .. Він, свідок, відповів, що не знає. ОСОБА_18 запитав, що в ОСОБА_57 знаходиться за хлівом, на що він, свідок, відповів, що за хлівом знаходиться кладовище. Він, свідок, з автомобіля не виходив і в цей час побачив, як до службового автомобіля підійшов ОСОБА_8 . ОСОБА_18 в цей час сидів в автомобілі, а ОСОБА_17 був в хаті. Він побачив, що ОСОБА_8 , вибив скло зі сторони водія, де сидів ОСОБА_18 .. ОСОБА_8 вибив вікно за один раз, однак чим саме він, свідок, не бачив. Двері водія були закриті. Через отвір, який утворився в результаті вибиття скла, ОСОБА_8 робочою частиною вил почав «штрикати» поліцейського. Приблизно, таких «штрикань» було два чи три, а ОСОБА_8 при цьому запитував ОСОБА_18 за що він його бив. ОСОБА_18 намагався ухилитися від ударів. Він, свідок, сховався за сидіння, схиливши голову за водійським сидінням. ОСОБА_8 , нанісши 2-3 удари, пішов, а ОСОБА_18 вийшов на двір через передні пасажирські двері та пішов до хати ОСОБА_14 , а він, ОСОБА_16 , продовжив перебувати в салоні автомобіля. 
		На стадіоні ОСОБА_8 перебував в нетверезому стані.
		Він, свідок, не може пояснити, чому до нього на стадіоні підійшов ОСОБА_22 . 
		Він не може сказати, чи є в ОСОБА_8 рушниця і йому про неї нічого не відомо. 
		Працівники поліції запропонували ОСОБА_8 сісти в автомобіль. 
		На пропозицію працівників поліції ОСОБА_8 погодився і не проявляв до працівників поліції будь-якої агресії.
		Він, свідок, не знає, що працівники поліції хотіли від ОСОБА_8 . 
		ОСОБА_8 попросився в працівників поліції вийти, щоб покурити.
		ОСОБА_18 наніс десь 3-4 удари ОСОБА_8 в автомобілі і він чув, як ОСОБА_8 запитував працівника поліції, за що він його б`є.
		В нього, свідка, було «попечене» обличчя.
		Після того, як ОСОБА_8 «приснули» з газового балончика в обличчя, то він став злим. 
		З моменту, коли ОСОБА_8 втік і коли повернувся, то пройшло, приблизно, хвилин 5.
		Він, свідок, спиртного не вживав. 
		В салоні службового автомобіля, коли вони сиділи в автомобілі втрьох, то світло не горіло.
		З будинку «падало» світло і частково освітлювало територію подвір`я.
		В момент нанесення ОСОБА_8 . ОСОБА_18 тілесних ушкоджень біля автомобіля, нібито, нікого не було.
		Удари ОСОБА_8 ОСОБА_18 наносив десь в ліву сторону, в ділянку грудної клітки. 
		ОСОБА_8 було нанесено вилами ОСОБА_18 десь ударів 2-3.
		Йому речовина з газового балончика попала в ділянку підборіддя, шкоди очам при цьому завдано не було.
		Коли ОСОБА_8 наніс перший удар вилами ОСОБА_18 , то він, свідок, сховався за сидіння водія.
		Він, свідок, не намагався утримати ОСОБА_8 .
		Будь-якої агресії по відношенню до працівників поліції зі сторони ОСОБА_8 , з моменту коли ОСОБА_8 сів в автомобіль і коли поліцейський «бризнув» йому газом в обличчя з балончика, не було. 
		Він, свідок, не бачив, чим ОСОБА_8 розбив вікно у поліцейській машині.
		ОСОБА_8 , наносячи удари поліцейському, питав, за що він його бив, при цьому погроз на адресу поліцейського не висловлював.
		ОСОБА_18 виходив зі службового автомобіля через двері зі сторони пасажира. ОСОБА_8 , нанісши декілька ударів поліцейському, відійшов від автомобіля сам.
		ОСОБА_8 його «легенько» колов вилами.
		Він, свідок, почув голос матері ОСОБА_8 , коли ОСОБА_18 бив ОСОБА_8 ..
		Якби ОСОБА_18 не зачепив ОСОБА_8 , то цього не було б.
		Спецзасоби до нього та до ОСОБА_8 поліцейські не застосовували.
		Він, свідок, не чув, щоб працівники поліції, наздоганяючи ОСОБА_8 , кричали: «Стій, буду стріляти!», однак, якби вони кричали, то він, свідок, не знає, чи чув би.
		ОСОБА_8 в автомобілі закривав обличчя руками , коли поліцейський наносив йому удари.
		Він не бачив, чи намагався ОСОБА_8 наносити удари поліцейському.
		Він не знає, куди поділась мати ОСОБА_8 . 
		Він, свідок, не бачив, чи застосовував другий поліцейський силу до ОСОБА_8 .
		З моменту, коли ОСОБА_8 і він, свідок, сіли в машину, і до часу, коли ОСОБА_8 повернувся з вилами та почав «штрикати» поліцейського, пройшло десь хвилин 30.
		Він свідок не пам`ятає точно, але коли він сідав в службовий автомобіль поліції, то було вже темнувато.
		Він побачив обличчя ОСОБА_8 , коли той розбив вікно в автомобілі.
		Коли ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_8 , то він бачив, що в ОСОБА_8 з вуха йшла кров.
		Особисто він, свідок, не думав, що ОСОБА_8 повернеться після того, як утік. 
		Він не може сказати, з якою метою повернувся ОСОБА_8 до автомобіля. 
		ОСОБА_8 , наносячи удари ОСОБА_18 , запитував в нього, за що він його бив. 
		Він, свідок, голос матері ОСОБА_8 добре знає. 
		Мати ОСОБА_8 була біля автомобіля десь хвилину.
		Він, свідок, точно пам`ятає, що ОСОБА_18 крикнув: «Ай!», однак не просив ОСОБА_8 припинити.
		Він, свідок, не вийшов з автомобіля, так як боявся і працівників поліції і ОСОБА_8 . 
		 
		З показань свідка ОСОБА_58  вбачається, що влітку, в неділю, до нього додому прийшов ОСОБА_8 і вони випили з ним кави. В ході розмови ОСОБА_8 розповів, що "поколов" поліцейського і тоді зателефонував до своєї дружини.
		Він повідомив, що поліцейський «бризнув» йому в очі з балончика газом, а тому він пішов додому, взяв вила і почав «колоти» поліцейського.
		ОСОБА_8 прийшов до нього, свідка, додому, з ознаками алкогольного сп`яніння.
		ОСОБА_8 в цей час, коли був у нього, був спокійним. 
		ОСОБА_8 прийшов до нього по дружньому і коли приїхали працівники поліції, то забрали його.
		В його присутності, ОСОБА_8 не говорив, що його били.
		Прийшов ОСОБА_8 до нього, свідка, додому, приблизно, о 22-23 годині вечора.
		ОСОБА_8 постукав у вікно його, свідка, будинку, він виніс йому каву і в будинок він не заходив.
		Він, свідок, бачив кров на обличчі ОСОБА_8 в ділянці вуха, однак він не пригадує на якому вусі.
		Він, свідок, не пам`ятає, чи було в словах ОСОБА_8 розкаяння з приводу того, що він колов вилами поліцейського.
		ОСОБА_8 сказав, що «поколов» поліцейського, так як він «бризнув» йому з балончика газом в обличчя.
		ОСОБА_8 не говорив йому, свідку, що в нього печуть очі.
		 
		Показання ОСОБА_19 свідчать про те, що її син ОСОБА_8 проживав з дружиною та інколи приїжджав до неї, привозячи подарунки і гроші. За ним поганого вона нічого не помічала, він допомагав їй по господарству. Вона була вдома, точно дати не пам`ятає, але, приблизно було 02 липня 2017 року, прийшли працівники поліції і шукали її сина. За плином часу вона вже добре не пам`ятає всіх деталей. Через деякий час внук сказав, що ОСОБА_32 повезли до ОСОБА_27 додому. Вона вийшла на вулицю і побачила, що поліцейський «викинув» ОСОБА_32 з машини, а тому вона пішла до машини. Побачила, що її син лежить в калюжі, а поліцейський його штовхає ногою, а потім дістав балончик і почав «кропити» її сина газом. Вона запитала його, що він робить.
		Поліцейський сказав їй, що вона нічого не бачила і що газом він не «кропив».
		Її син якось встав і побіг. 
		Вона, свідок, пішла на подвір`я і поліцейські пішли за нею. Вони пішли на город і дуже швидко повернулись назад та пішли до службового автомобіля. Вона пішла в будинок, однак відразу повернулася і пішла на дорогу.
		Вона, свідок, бачить погано, вона має далекозорість і носить окуляри. Вона бачила тільки одного поліцейського, який його бив, «чорненький такий», та «кропив» газом.
		Вона зробила поліцейському зауваження, однак він відповів, що «вони його не били і що вона нічого не бачила».
		Другий поліцейський, коли підійшов, то також почав «бризкати» газом. 
		Потім «чорненький» поліцейський дістав пістолет.
		Поліцейські «бризкали» сину в обличчя.
		Вона, свідок, в автомобілі нікого не бачила. Вона, свідок, стояла на дорозі і бачила,що син з палицею біг до машини і кричав: «За що ви мене?». 
		Вона не бачила, що робив син палицею, так як пішла додому, тому що в неї «піднявся» тиск.
		Поліцейські не говорили їй, чому вони шукають її сина. 
		Вона бачила в сина на обличчі кров.
		Син лежав, а потім трохи став на коліна і нікому тілесних ушкоджень не наносив.
		Син повернувся з палицею, десь через хвилин 10, після того як побіг від автомобіля поліцейських. 
		Вона не чула також, щоб її син погрожував працівникам поліції, вона тільки чула, як він кричав: «За що?».
		Вона, свідок, думає, що син повернувся з палицею, щоб налякати поліцейських, які його побили.
		Він біг з палицею, але потім їй стало відомо,що це були вила.
		Біля службового автомобіля вона сина з палицею не бачила, так як там не була і не знає, що він там робив.
		 
		Показання свідка ОСОБА_59  свідчать про те, що приблизно 01 липня 2018 року, він приїхав до магазину в центр с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області і побачив брата, який їхав на підводі. Він, свідок, побачив, що брат трохи «випивший». Під ногами, на підводі, в нього лежала рушниця. Поскільки брат був «випивший», то він, свідок, вирішив забрати рушницю. Забравши рушницю, він привіз її додому, кинув мішок та вивіз в ліс, після чого пішов додому.
		ОСОБА_8 їхав на підводі сам.
		Він не знає, чия це рушниця.
		Це було біля 19-20 години вечора.
		ОСОБА_8 пішов в магазин, а рушниця залишилась на підводі.
		Він, свідок, просто рушницю заховав, щоб її не було вдома і він не знав, кому належить ця рушниця.
		Брат був «нормальний», випивав рідко.
		ОСОБА_8 їздив «по заробітках».
		Про обставини, тобто про конфлікт, який виник, він дізнався від матері.
		Мати бачила, що поліцейські вийшли з автомобіля, «бризнули» в очі газом ОСОБА_8 та почали бити. Мати почала кричати: «Чому ви його б`єте?». Після цього вони зняли кайданки і брат втік.
		Поліцейські взяли пістолети та почали кричати, що вони застрелять брата. Після того, як вони його не знайшли, то повернулись назад. Один поліцейський залишився в машині, а інший  пішов до ОСОБА_15 , який живе по сусідству. Зі слів матері стало відомо, що ОСОБА_8 вийшов з подвір`я, вдарив вилами по машині і кричав: «За що ви мене били?» і, напевно, втік.
		Він, свідок, побачив, що рушниця лежала на підводі і вона була прикрита сіном.
		Рушниця є рушниця, а тому він вирішив її сховати «від гріха подалі», так як рушниця була в руках п`яного.
		Його брат дозволу на носіння вогнепальної зброї не має.
		Мати стояла біля подвір`я на дорозі і автомобіль поліції також стояв на дорозі, на відстані метрів 30 від господарства.
		Брат 2 рази вдарив вилами по автомобілю, по лівій його частині, зі сторони водія, по склу.
		Коли приїхали працівники поліції, то він їм показав, де сховав рушницю.
		 
		З показань свідка ОСОБА_60 вбачається, що 02 липня 2018 року, коли він прийшов на роботу, то черговий травматолог доповів, що поступив потерпілий на лікування, побитий та поколений вилами. На момент огляду черговим травматологом пошкоджень кісткових тканин голови і грудної клітки не було виявлено. Були оброблені рани і хворий був госпіталізований в травматологічне відділення Дубенської ЦРЛ. Черговий травматолог запідозрив черепно-мозкову травму, а тому для огляду він запросив чергового невропатолога. Після проведення комп`ютерної томографії голови було виявлено крововилив в головний мозок і потерпілий був переведений в нейрохірургічне відділення Рівненської ЦМЛ.
		Він особисто спілкувався з ОСОБА_18 і ОСОБА_18 повідомив, що він був "побитий" вилами.
		Комп`ютерна томографія була проведена ОСОБА_18 02 липня 2018 року і стан здоров`я ОСОБА_18 дозволяв транспортувати його в область.
		 
		Свідок ОСОБА_61 дав показання про те, що, приблизно, в липні 2018 року, в травматологічне відділення Дубенської ЦРЛ поступив молодий чоловік. Його запросили, як лікаря-невропатолога, на консультацію. При огляді пацієнта було виявлено ознаки черепно-мозкової травми і йому було призначено проведення комп`ютерної томографії головного мозку. Комп`ютерна томографія підтвердила ознаки черепно-мозкової травми. Він, особисто, з хворим спілкувався, коли оглядав його. Він був при свідомості, його стан, він, як лікар, оцінював як середньої тяжкості на момент огляду.
		Він зараз не може пригадати, які тілесні ушкодження були виявлені на момент огляду ОСОБА_18 .
		Він оглядав пацієнта, як невропатолог і всі тілесні ушкодження, які він виявив під час огляду, він фіксував в історії хвороби. Після проведення комп`ютерної томографії він з потерпілим не спілкувався. Він, свідок пам`ятає, що пацієнт говорив, що отримав удар в голову. 
		Потерпілому було важко розмовляти і це являється ознакою черепно-мозкової травми, хоча на його запитання, як лікаря, ОСОБА_18 відповідав правильно. 
		 
		Як вбачається з рапорту чергового Дубенського ВП, зареєстрованого в ЄО №4342 від 01 липня 2018 року, 01 липня 2018 року о 20 годині 54 хвилини надійшло повідомлення зі служби 102 ОСОБА_14 про те, що 01 липня 2018 року о 20 годині 53 хвилини в АДРЕСА_2 , стався конфлікт з сусідом.
		(а.с.1 т.1 к/п №12018180040000654)
		Рапортом чергового Дубенського ВП, який зареєстрований в ЄО за №4347 01 липня 2018 року, підтверджується, що 01 липня 2018 року о 23 годині 00 хвилин, надійшло повідомлення з приймального відділення Дубенської ЦРЛ про те, що 01 липня 2018 року, близько 23 години 00 хвилин, в приймальне відділення звернувся громадянин ОСОБА_15 , 1980 року народження, житель с.Стовпець, Дубенського району з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом нижньої щелепи. Обставини отримання тілесних ушкоджень встановлюються.
		(а.с.2 т.1 к/п №12018180040000654)
		Згідно рапорту чергового Дубенського ВП, зареєстрованого в ЄО №4348 від 02 липня 2018 року, 02 липня 2018 року о 00 годині 00 хвилин надійшло повідомлення по телефону інспектора СРПП Дубенського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_17 про те, що 01 липня 2018 року, близько 23 години 30 хвилин в с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області, невідома особа з предмета, зовні схожого на зброю, поранила поліцейського СРПП Дубенського ВП сержанта поліції ОСОБА_18 . На даний час за допомогою службового автомобіля ОСОБА_18 доставляє до Дубенської ЦРЛ.
		(а.с.3 т.1 к/п №12018180040000654)
		З протоколу огляду місця події від 02 липня 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, за участю спеціаліста, вбачається, що місцем огляду являється частина вулиці Шевченка навпроти господарства №23 у с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області. При огляді проїзної частини  ділянки, що навпроти хвіртки господарства виявлено дрібні осколки скла, великі осколки пластику синього кольору та великі осколки синього скла, які поміщено до пакету Наіональної поліції та вилучено до Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.
		Протокол зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.78 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу огляду місця події від 02 липня 2018 року долучено фототаблицю.
		(а.с.79-81 т.1 к/п №12018180040000654)
		Згідно протоколу огляду місця події від 02 липня 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, за участю спеціаліста та власника ОСОБА_19 , об`єктом огляду являється господарство, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_19 . В ході огляду було виявлено вила, верхівка яких складається із металевої насадки із чотирма вертикальними штриками, яка прикріплена до дерев`яної рукоятки (держателя), розміром близько 2 метрів.
		Після цього усі учасники увійшли через вхідні двері житлового будинку у приміщення коридору, з якого увійшли до кімнати, де під час огляду було виявлено ліжко, всередині ліжка виявлено предмети в кількості 39 штук, зовні схожі на неметалеві та пластикові гільзи до мисливської гладкоствольної рушниці різних калібрів та 1 предмет зовні схожий на металеву гільзу до мисливської гладкоствольної рушниці різних калібрів.
		Протокол зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.83 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу огляду місця події від 02 липня 2018 року долучено фототаблицю та відеозапис огляду місця події від 02 липня 2018 року.
		(а.с.84-88 т.1 к/п №12018180040000654)
		Протоколом огляду місця події від 02 липня 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, за участю власника ОСОБА_59 , встановлено, що об`єктом огляду являється ділянка території (кущі), що на відстані близько ста метрів від приміщення сільської ради в с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області. В ході огляду вилучено рушницю № НОМЕР_2 у розібраному стані, розряджену, із характерним запахом свіжозгорівшого пороху.
		Протокол зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.96 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу огляду місця події від 02 липня 2018 року долучено фототаблицю та оптичний диск з відеозаписом огляду місця події.
		(а.с.97-100 т.1 к/п №12018180040000654)
		Згідно протоколу огляду предмета від 03 серпня 2018 року, слідчий, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, провів огляд мисливської рушниці ИЖ-18. При огляді встановлено, що з лівої сторони на металевому корпусі наявна емблема , вигравіювано зображення собаки на надпис MADE IN USSR та наявне маркування № НОМЕР_2 .
		(а.с.101 т.1 к/п №12018180040000654)
		Протоколом огляду місця події від 02 липня 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, за участю спеціаліста, встановлено, що огляд проводиться в приміщенні службового гаража №1 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою м.Дубно, вул.Пекарська,10, Рівненської області.
		В приміщенні службового гаража наявний службовий автомобіль марки TOYOTA PRIUS. На даному автомобілі, на момент огляду на даху авто були відсутні проблискові маячки. На момент огляду в автомобілі виявлено пошкодження скла автомобіля, а саме відсутнє скло в лівій передній дверці автомобіля, в місці для скла наявні уламки скла. В багажнику наявний маяк, на якому механічні пошкодження у вигляді розбиття корпусу розміром біля 15*40 см. На правій половині сидіння наявний мобільний телефон із розбитим екраном, який на момент огляду вимкнений та не вмикається. На момент огляду на задньому сидінні та на підлозі авто наявні уламки дрібних частин скла. На лівій половині заднього сидіння, на лівому гумовому килимі та на м`якій підбивці автомобіля наявне забруднення у виді плям з потьоками білого кольору, яке має характерний неприємний запах, подібний до блювотних мас.
		На момент огляду на передніх сидіннях автомобіля та на підлозі спереду також наявні дрібні уламки скла. На правому порозі автомобіля передньої правої дверки наявна пляма речовини бурого кольору, схожої на кров. На поверхні правої передньої дверки із внутрішньої сторони на дверній ручці наявне нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров. 
		Під час огляду було відібрано змив речовини бурого кольору, зовні схожого на кров.
		Під час огляду вилучено мобільний телефон, який знаходився на задньому сидінні автомобіля.
		Протокол зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.102-104 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу огляду місця події від 02 липня 2018 року долучено фототаблицю та оптичний диск з відеозаписом огляду місця події.
		(а.с.105-111 т.1 к/п №12018180040000654)
		Як вбачається з протоколу огляду мобільного телефону, вилученого у спеціальний пакет №0617243 під час огляду службового автомобіля «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_3 від 02 липня 2018 року, проведеного 29 жовтня 2018 року, екран мобільного телефону повністю розбитий, телефон не вмикається.
		(а.с.112 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу огляду долучено фототаблицю.
		(а.с.113-116 т.1 к/п №12018180040000654)
		Згідно протоколу огляду місця предмета від 02 липня 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, за участю ОСОБА_17 , в службовому кабінеті №33 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_17 надав формений одяг, який належить ОСОБА_18 , та який він забрав з Дубенської ЦРЛ, куди ОСОБА_18 госпіталізували.
		В ході огляду футболки виявлено в чотирьох місцях ушкодження тканини, а саме: два ушкодження на рукаві та два ушкодження на спині. 
		При огляді флісової кофти на внутрішній частині коміра виявлено нашарування речовини бурого кольору. При огляді задньої частини кофти виявлено ушкодження,які розміщені на задній частині лівого рукава. 
		В ході огляду чорну футболку та флісову кофту вилучено в Дубенський ВП.
		Протокол зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.117 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу огляду місця предмета від 02 липня 2018 року долучено фототаблицю.
		(а.с.118-122 т.1 к/п №12018180040000654)
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, за участю свідка ОСОБА_16 , інспектора-криміналіста, статиста, вбачається, що усі учасники зібрались на ділянці дороги, навпроти господарства АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_14 .
		Свідок ОСОБА_16 добровільно показав та дав показання про те, що подія відбулася у вечірній час 01 липня 2018 року у с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області біля будинку ОСОБА_14 . Все розпочалося з того, що жителі с.Стовпець ОСОБА_22 з дружиною та подружжя ОСОБА_31 відпочивали на стадіоні. Того дня, ОСОБА_40 десь випив спиртного та якимось чином був також у їхній компанії. Як саме він там опинився і що саме робив свідкові ОСОБА_16 , з його слів, не відомо. Того вечора, як повідомив усім присутнім ОСОБА_16 , він поїхав в магазин купити цигарки. По дорозі зустрів ОСОБА_62  племінника ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_63 запитав ОСОБА_62 , куди той їде, останній повідомив, що їде забирати зі стадіону п`яного ОСОБА_8 . Тоді, зі слів свідка ОСОБА_25 , він запропонував ОСОБА_64 поїхати разом з ним та допомогти забрати ОСОБА_8 . Коли вони приїхали до стадіону, то там ОСОБА_8 сварився з ОСОБА_15 . Він, свідок ОСОБА_16 , звернувся до ОСОБА_8 , щоб він їхав з ними додому. Зі слів свідка ОСОБА_16 , там на стадіоні ще виник конфлікт між ним та ОСОБА_15 . Свідок ОСОБА_16 повідомив, що після того, як він з ОСОБА_8 поїхали зі стадіону, то відразу роз`їхались по домівках. Більше ОСОБА_8 він не бачив до того часу, коли вже до них в село Стовпець, вночі, 01 липня 2018 року, приїхали працівники поліції. Коли працівники поліції, 01 липня 2018 року, приїхали до нього додому у с.Стовпець, Дубенського району, то почали розпитувати, де ОСОБА_8 . Він відповів, що не знає. Після цього, ОСОБА_16 , на пропозицію працівників поліції, сів у службовий автомобіль і вони поїхали до будинку ОСОБА_14 , щоб вияснити обставини конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_15 . Коли вони їхали до господарства ОСОБА_14 , то по дорозі зустріли ОСОБА_8 , який також сів до них у службовий автомобіль на заднє сидіння до ОСОБА_16 . Він, особисто, сидів на задньому пасажирському сидінні за сидінням водія, а по праву руку від нього сидів ОСОБА_8 . Поліцейський ОСОБА_18 сидів за кермом службового автомобіля, а інший поліцейський  поруч з ним, на передньому пасажирському сидінні. Коли вони всі перебували в автомобілі, то один з поліцейських пішов до будинку ОСОБА_14 разом з останньою. В автомобілі залишились на своїх місцях він, ОСОБА_8 та поліцейський ОСОБА_18 . В цей час, коли вони сиділи в автомобілі, то ОСОБА_8 попросився в ОСОБА_18 вийти, щоб покурити. Будь-яких конфліктних ситуацій між ним, свідком, ОСОБА_8 та поліцейським ОСОБА_18 не було. Коли ОСОБА_8 попросив дозволу, щоб вийти і покурити, то ОСОБА_18 йому не дозволив. Тоді ОСОБА_8 , все таки, дістав свою цигарку та «вставив» її собі в рот. Відразу ж після цього поліцейський ОСОБА_18 вийшов з автомобіля та підійшовши, з вулиці до задніх правих пасажирських дверей службового автомобіля, саме з тієї сторони, де сидів ОСОБА_8 , почав бити ОСОБА_8 , наносячи йому удари руками по обличчю, нанісши приблизно 4-5 ударів. Після цього, поліцейський дістав газового балончика та «приснув» ним в очі ОСОБА_8 . Ніяких кайданок чи інших спеціальних засобів, а також вогнепальної зброї, поліцейський не застосовував і не використовував. ОСОБА_8 , в свою чергу, повернувшись обличчям до поліцейського ОСОБА_18 та сидячи в автомобілі, відштовхував своїми ногами поліцейського ОСОБА_18 від службового автомобіля. Після цих дій ОСОБА_8 , поліцейський ОСОБА_18 ще два чи три рази вдарив ОСОБА_8 руками та «витягнувши» ОСОБА_8 зі службового автомобіля, «викинув» його на землю, де ще «бризнув» йому газом з балончика в обличчя. Він, свідок, весь цей час продовжував сидіти в автомобілі. Що саме відбувалось між поліцейським ОСОБА_18 та ОСОБА_8 він не бачив. Він лише побачив, що на вулиці ОСОБА_18 ще раз застосував газовий балончик відносно ОСОБА_8 та вдарив останнього ще пару разів руками по тілу. Під час цієї конфліктної ситуації, ніхто нікому не погрожував. Крім цього, свідок ОСОБА_16 повідомив, що коли на вулиці виникла сутичка між ОСОБА_8 та поліцейським ОСОБА_18 , то ОСОБА_8 «вирвався» від останнього та пішов і взяв вила, повернувшись вже з вилами. ОСОБА_16 також повідомив учасникам слідчого експерименту, що в цей час до цього місця підійшла мати ОСОБА_8  ОСОБА_19 з онуком ОСОБА_65 . Зі слів ОСОБА_16 , від того моменту, як ОСОБА_8 втік з місця, де стояв службовий автомобіль і до того часу, коли він повернувся з вилами, пройшло, приблизно, хвилини дві. Це точно, на його думку, було десь до 5 хвилин. Він, свідок, за весь цей період часу, зі службового автомобіля не виходив. Поліцейський ОСОБА_18 після цього конфлікту, пішов у тому напрямку, куди втік ОСОБА_8 та через, приблизно, 1 хвилину, повернувся до службового автомобіля та сів на місце водія. Свідок ОСОБА_16 повідомив, що працівники, які приїхали до них на службовому автомобілі, були поліцейськими, так як вони були одягнені у формений одяг поліцейських та були на службовому автомобілі з розпізнавальними знаками. Свідок ОСОБА_16 повідомив, що в цей момент, коли він так і сидів у машині поліцейських на задньому сидінні за кріслом водія, а поліцейський ОСОБА_18 сидів за кермом, то в цей час ОСОБА_8 , підійшовши до автомобіля, розбив вилами скло у передніх лівих дверцятах, зі сторони водія. Зі слів ОСОБА_16 , він не може точно сказати, якою частиною вил (чи дерев`яною ручкою, чи гострими кінцями). Після цього ОСОБА_8 відразу наніс гострими кінцями вил декілька ударів по тілу поліцейського ОСОБА_18 в ділянку лівої частини плеча і шиї. Наносячи удари, по тілу поліцейського, ОСОБА_8 постійно запитував: «За що ви мене били?». ОСОБА_8 гострим кінцем вил наніс поліцейському, приблизно, 2-3 удари. 
		Зі слів свідка ОСОБА_16 підтверджується, що ОСОБА_8 може і знав, що він наносить удари по тілу поліцейського. Він, свідок, увесь цей час сидів на задньому сидінні автомобіля і був у «шоці», та й взагалі не знав, що робити. Поліцейський ОСОБА_18 , якому наносились удари, ухилявся від них. Коли ОСОБА_8 перестав наносити удари вилами, то відразу пішов з даного місця. Поліцейський, який постраждав, пішов до хати ОСОБА_14 , де був його колега. ОСОБА_18 , в той момент, коли йому наносили удари вилами, ніяких ударів ОСОБА_8 у відповідь не наносив.
		Протокол зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.213-217 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2018 року долучено фототаблицю та оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту.
		(а.с.218-222 т.1 к/п №12018180040000654)
		Як свідчить протокол проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2018 року, проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності понятих, статиста, інспектора-криміналіста, за участю свідка ОСОБА_19 , усі учасники зібрались на ділянці дороги, навпроти господарства АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_14 .
		В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_19 повідомила, що 01 липня 2018 року, у вечірній час, до неї додому прийшло двоє поліцейських та запитували, чи в неї живе ОСОБА_8 . Наскільки їй відомо, поліцейські кудись за ним поїхали і привезли його до будинку АДРЕСА_2 . В цей вечір, коли вона, свідок, йшла в напрямку від свого господарства до службового автомобіля, то бачила, що двоє поліцейських «витягли» з автомобіля ОСОБА_8 . Наскільки вона пригадує, то з автомобіля ОСОБА_8 «витягло» двоє поліцейських, один «білий», а другий «чорний». Коли ж вона підійшла ближче до службового автомобіля поліцейських, то відразу почала запитувати, що вони роблять. Якщо вже вони його піймали, то хай везуть. Як повідомила свідок, на ці її слова, поліцейські запитали, звідки їй відомо, що його треба кудись везти. Вона, свідок, відповіла поліцейським, що, на її думку, якщо поліція «спіймала» людину, то має її кудись везти, а не «витягати» ОСОБА_8 на вулицю та бити його. Свідок в ході слідчого експерименту повідомила також, що коли поліцейські «викинули» ОСОБА_8 з автомобіля на вулицю та кинули в калюжу та почали «пинати» його ногами по тілу. В цей час, йому також «випустили» з газового балончика газ у ОСОБА_8 , в зв`язку з чим останній аж почав «ричати» та кричати: «Що ви! Що ви!». Зі слів ОСОБА_19 , ОСОБА_8 намагався встати, а поліцейський його знову бив і той падав на асфальт. Коли ОСОБА_8 закрив своєю курткою собі обличчя, то вона намагалась «опустити» його куртку, так як тоді було холодно. Крім цього, свідок ОСОБА_19 повідомила, що в цей момент, поліцейський, який у подальшому постраждав, взяв до рук пістолет і зарядив його. Вона, свідок, сказала поліцейському: «Хіба ж можна бити і стріляти?», а у відповідь на її слова поліцейські їй відповіли, що вона нічого не бачила і вони його не били, однак вона відповіла поліцейському, що вона бачила, як вони ОСОБА_8 били. З її слів, ОСОБА_8 встав та закриваючи очі і кричачи, побіг від службового автомобіля у напрямку її господарства. 
		З її, свідка, слів, коли ОСОБА_8 втік, то вона також пішла у напрямку свого господарства та стояла там на порозі. В цей момент, вона відразу і не помітила, але побачила, що ОСОБА_8 побіг, нібито, тримаючи палку в руці, в напрямку службового автомобіля поліцейських. Зі слів свідка ОСОБА_19 , вона не помітила і не знала у той момент, що то звичайні господарські вила. Як повідомила ОСОБА_19 , вона помітила, стоячи далеко позаду службового автомобіля поліцейських, що ОСОБА_8 підбіг з тими вилами до лівої сторони службового автомобіля (по ходу руху) та вдарив, як їй здалося, по лобовому склу автомобіля. Зі слів свідка ОСОБА_19 , вона лише точно не може сказати, чи вдарив він гострим кінцем вил, чи дерев`яною частиною вил. Вона, свідок, в той момент почула, як «затріщало» скло. Далі, як повідомила свідок ОСОБА_19 , вона також побачила, що, після того як ОСОБА_8 вдарив по службовому автомобілю вилами, один-два рази, а можливо і три, один з поліцейських вибіг з правої сторони автомобіля та побіг у господарство ОСОБА_14 , де був інший поліцейський. Вона, свідок, дуже розхвилювалась і пішла до себе додому. В подальшому до неї додому прийшли інші поліцейські та почали розпитувати, де ОСОБА_8 , так як повідомили, що він втік. Вона, свідок, не знала, де він знаходиться. Через деякий час його поліцейські вели до автомобіля. Крім цього, свідок ОСОБА_19 повідомила, що вона також того вечора, після «шарпанини», бачила кров у вусі ОСОБА_8 .
		Протокол слідчого експерименту зачитано усім учасникам вголос, доповнень та зауважень не надійшло.
		(а.с.223-225 т.1 к/п №12018180040000654)
		До протоколу проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2018 року долучено фототаблицю та оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту.
		(а.с.226-228 т.1 к/п №12018180040000654)
		Копією свідоцтва про смерть №389 виданого 10 липня 2018 року КЗ «Обласне бюро СМЕ» Рівненської обласної ради, підтверджується, що ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: колоте проникаюче поранення черепа з переломом скроневої кістки та ушкодженням роговини головного мозку.
		(а.с.1 т.2 к/п №12018180040000654)
		 
		Висновком експерта№136від 03липня 2018року за результатамипроведення судово-медичноїекспертизи по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , підтверджується, що відповідно записів наданих медичних документів у ОСОБА_18 виявлено тілесні ушкодження:
		-«множинніточечні ушкодження(колотірани)м`якихтканин вділянці лівогоплеча»;Вказані тілесні ушкодженнявиникли віддії гострого(их)предмету(ів),зважаючи навідміченийлікарями характер ушкоджень («точечні ушкодження, колоті рани»), могли утворитись від одного травматичного впливу (удару) вилами (загалом не характерні для утворення внаслідок падіння та самонанесення), можливо в термін зазначений в ухвалі і які згідно п.2.3.5. 'Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних укоджень» Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.95р.) відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		-множинні точечні ушкодження(колотірани)м`якихтканин вділянці,лівої половини грудної клітки; відривний перелом кортикального шару 4 ребра зліва по лопатковій лінії»; Вказані тілесні ушкодження виникли від дії гострого (их) предмету(ів), зважаючи на відмічений лікарями характер ушкоджень («точечні ушкодження, колоті рани»), могли утворитись від одного травматичного впливу (удару) вилами (загалом не характерні для утворення внаслідок падіння та самонанесення), можливо в термін зазначений в ухвалі і п.2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.95р.) відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я.
		-«Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеня, геморагічний забій правої мозкової частки, лівої потиличної частки головного мозку, травматична гематома лівої потиличної частки головного мозку з крововиливом в шлуночки. В ділянці лівої вушної раковини, потиличної ділянки голови зліва точечні ушкодження (колоті рани) м`яких тканин».
		Вказані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупого(их) предмету(ів) без відображення його властивостей та гострого (их) предмету(ів), зважаючи на відмічений лікарями характер ушкоджень («точечні ушкодження, колоті рани»), могли утворитись від травматичних впливів (ударів) вилами (загалом не характерні для утворення внаслідок падіння та самонанесення), можливо в термін зазначений в ухвалі і які, згідно п. 2.1.3. в). Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.95р.) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент отримання.
		Розташування виявлених у ОСОБА_18 ушкоджень на різних частинах тіла, вказує на те, що взаємне розташування потерпілого та особи, яка наносила пошкодження, видозмінювалось, та могло бути будь-яким. При цьому потерпілий міг знаходитись як в горизонтальному, так і в вертикальному положенні.
		(а.с.5-6 т.2 к/п №12018180040000654)
		Допитаний в судовому засіданні судмедексперт  ОСОБА_66  свій висновок підтримав та дав до нього роз`яснення про те, що для проведення судово-медичної експертизи йому, як експерту слідчим надавалася медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_18 . Це була картка Дубенської лікарні. Речові докази для проведення експертизи йому, як експерту, не надавалися.
		Скільки точечних ушкоджень було у потерпілого він сказати не може, поскільки в медичній картці про це зазначено не було.
		Поскільки в медичній карточці було зазначено, що множинні точечні колоті ушкодження, то ним, як експертом, було зроблено висновок, що такі ушкодження могли утворитися в результаті нанесення їх вилами. 
		Множинні точечні ушкодження і відривний перелом кортикального шару четвертого ребра зліва по лопатковій лінії розглядався експертом як єдиний механізм, поскільки вони розташовані локально.
		Відривний перелом кортикального шару  це перелом ребра.
		Він, як експерт, стверджує про нанесення одного удару, як мінімум, гострим колючим предметом, поскільки інших записів в медичній карточці не зазначено.
		В нього, як експерта, не було достатніх даних, щоб встановити, яким конкретно предметом були заподіяні такі важкі ушкодження.
		Такі тілесні ушкодження могли бути заподіяні гострим предметом, якими являються вила. 
		Він може, як експерт, стверджувати, що був нанесений мінімум один удар, поскільки по записах в медичних документах не було можливості встановити точну кількість нанесених ударів.
		Можна сказати, що удар був нанесений зі значною силою, виходячи з кількості і характеру ушкоджень.
		Достовірно стверджувати, яке було взаєморозташування нападника по відношенню до потерпілого, точно не можна.
		Враховуючи, що більшість ушкоджень, була розташована в лівій частині тіла, то можна припустити, що потерпілий був повернутий лівою частиною тіла до нападника.
		Він, як експерт, вважає, що поскільки тілесні ушкодження були у вигляді перелому, то була прикладена досить виражена значна сила.
		Він, як експерт, роз`яснює, що геморагічний вміст  це наявність крові в шлуночках мозку, а компресія четвертого шлуночка  це стиснення головного мозку, а це свідчить про черепно-мозкову травму.
		В медичній карточці не було вказано про глибину ран, які було виявлено.
		Йому, як експерту, було достатньо тих записів у медичній карточці, щоб зробити висновок про ступінь тяжкості виявлених у потерпілого ушкоджень.
		 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №389 від 10 липня 2018 року  10 серпня 2018 року, за даними медичної карти № 4756, при госпіталізації 02 липня 2018 року до Дубенської ЦРЛ та при подальшій госпіталізації, 02 липня 2018 року до Рівненської ЦМЛ, карта № НОМЕР_4 громадянина ОСОБА_18 , та при наступному проведенні судово-медичної експертизи його трупа були встановлені такі травматичні зміни:
		-черепно-мозкова травма у вигляді проникаючого, колотого поранення голови (рана №1), яке супроводжувалоськолотою раноюлівого вуха,дірчастим переломомлівоїскроневої кістки черепа, крововиливами у речовину мозочку та під оболонки головного мозку, непроникаючим пораненням лівої потиличної ділянки голови (рана №2);
		-закрита травма грудей у вигляді непроникаючого поранення грудей (рана №3), з дірчастим переломом лівої лопатки та 3-го лівого ребра та непроникаючих поранень задньої поверхні грудей зліва (рана №4) та лівої передньої поверхні грудей (рана№9);
		- поверхневі рани №№5,6,7,8 лівої руки та смугастий синець в нижній третині лівого плеча.
		Усі вище вказані ушкодження утворились незадовго до госпіталізації ОСОБА_18 у лікарню, що підтверджується описаними у наданих медичних документах особливостями клінічного перебігу травми голови та встановленими під час розтину його трупа морфологічними властивостями описаних вище ушкоджень (відсутністю ознак консолідації переломів, забарвленням крововиливів, кольором синців, тощо).
		Вище вказані рани №№1-9, з огляду на особливості, з нерівними звивистими краями, які незначно підняті над шкірою, при співставленні кінців рани спостерігається незначний дефект тканини, продовженням ран вираженими раневими каналами, котрі значно переважають над їх довжиною, та з врахуванням даних медико-криміналістичного дослідження вилучених клаптів шкіри із вказаними ранами №№3,4, фрагменту лівої вискової
		кістки, фрагменту лівої лопатки та 3-го лівого ребра - були спричинені досить вираженою за
		силою, колючою дією гострого предмета, що має контактуючу поверхню циліндрично-конічної форми з двома ребрами.
		Вказаний вище синець на лівому плечі, з огляду на вид ушкодження, утворився внаслідок відносно незначного за силою травматичного впливу тупого предмету, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого не відобразились.
		Смерть ОСОБА_18 настала внаслідок отриманого проникаючого, колотого поранення голови (рана №1), яке супроводжувалось переломом лівої вискової кістки, крововиливами в речовину мозочка та під оболонки мозку, що було встановлено при розтині трупа та підтверджується мікроскопічним дослідженням вилучених тканин.
		Виявлене у ОСОБА_18 проникаюче поранення голови (рана №1), за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.1.3.в. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілeсних ушкоджень», Наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.) і перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті.
		Всі інші, виявлені на тілі ОСОБА_18 тілесні ушкодження не були небезпечними  для життя в момент отримання, у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті не перебувають і, за ступенем тяжкості, кваліфікуються:
		-рана №3, яка супроводжувалась переломом лівого ребра та лівої лопатки - як ушкодження середнього ступеня тяжкості (за ознакою довготривалого, більше 21 дня, розладу здоров`я - п. 2.2.1. «Правил...»);
		-решта тілесних ушкоджень рани №№2,4-9, - як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я (згідно п. 2.3.3 «Правил...»), синець на лівому плечі - як легкі ( п. 2.3.5. «Правил...»).
		Згідно записів лікаря у медичній документації смерть ОСОБА_18 наступила 09 червня 2018 року о 17 год 30 хв., що цілком відповідає динаміці трупних явищ на час розтину його трупа.
		Кров з трупа ОСОБА_18 для судово-токсикологічної експертизи з метою визначення наявності спиртів не направлялась в зв`язку з недоцільністю, що пов`язано з тривалим (майже протягом 7 діб) його перебуванням у лікарні, де проводилась інтенсивна інфузійна терапія, в тому числі - вводились наркотичного характеру медичні препарати.
		 
		Кров ОСОБА_18 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системоюАВО.
		(а.с.11-26 т.2 к/п №12018180040000654)
		Допитаний в судовому засіданні, 23 липня 2019 року, судово-медичний експерт ОСОБА_67 свій висновок експерта №389 від 10 серпня 2018 року підтримав і дав суду роз`яснення, що ним в дослідницькій частині експертизи зазначені відомості з медичної картки Дубенської ЦРЛ №47/56 на ім`я ОСОБА_18 і медичної картки Рівненської ЦМЛ №12531 на ім`я ОСОБА_18 .
		Висновок ним, як експертом, зроблено на підставі розтину трупа і лабораторних досліджень в комплексі.
		В його компетенцію, як експерта, входить визначення з якою силою був нанесений удар.
		При виконанні цієї експертизи вила, як речовий доказ, йому не надавались.
		Він, як експерт, стверджує, що тілесні ушкодження, які зазначені в п.1,3,4 (рана№1), яка стала причиною настання смерті, могла утворитися від дії, не менше як одного удару гострою частиною колючого предмета циліндрично-конічної форми з двома ребрами. 
		Всі інші тілесні ушкодження, зокрема, рана №2, 4-9 і рана №3, не були небезпечними для життя в момент заподіяння.
		Категорично стверджувати про те, що рана була нанесена вилами, він, як експерт, не може, і навіть припускати цього не може, поскільки при проведення даної експертизи він вила не досліджував.
		При розтині трупа були виявлені тільки тілесні ушкодження, які були нанесені гострим колючим предметом, тобто при розтині будь-яких тілесних ушкоджень, які утворились від дії вогнепальної зброї, виявлено не було.
		Основні ушкодження (рана №1), які зазначені в медичній карточці потерпілого і які виявлені при проведенні експертизи, не суперечать один одному, можливо в амбулаторній карточці ці ушкодження не були зазначені в повному обсязі. 
		Тілесні ушкодження, які були виявлені і потягли смерть, були нанесені, з точки зору експерта, з достатньою силою, але для більш конкретного висновку слід дослідити саме знаряддя злочину, зокрема, колючий предмет.
		Він може стверджувати, як експерт, що на тілі потерпілого було виявлено дев`ять колючих ушкоджень, які могли виникнути не менше як від дев`ятиразової дії травмуючого предмета. 
		Крім колотих ран, на тілі потерпілого був виявлений синець на лівому плечі, який виник від дії твердого тупого предмету і це могло бути результатом одного окремого удару. 
		 
		Будучи повторно допитаним в судовому засіданні, 11 лютого 2020 року, судово-медичний експерт ОСОБА_67 дав додатковіроз`яснення довисновку №389 від 10 серпня 2018 року, і зокрема, зазначив, що у резолютивній частині висновку №389 від 10 серпня 2018 року була допущена технічна помилка і замість дати «09червня 2018року» слід вважати датою смерті потерпілого « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		Під час проведення експертизи ним, як експертом, досліджувалися медична картка стаціонарного хворого №4756 з Дубенської ЦРЛ та медична картка №1251 Рівненської ЦМЛ. 
		Чітко про перелом лівої скроневої кістки вказується в протоколі дослідження головного мозку КТ 08 липня 2018 року, де зазначено «…перелом піраміди скроневої кістки зліва…». В медичних картках Дубенської ЦРЛ та Рівненської ЦМЛ чітко не було вказано про даний перелом.
		Поскільки в медичних документах зазначено про вогнепальні поранення (під знаком питання) та колоті рани (під знаком питання), то лікар повинен би виявити вхідний отвір.
		Вхідний отвір колотої рани був виявлений згідно медичних документів 08 липня 2018 року. В кінцевому клінічному діагнозі Рівненської ЦМЛ не вказано також про перелом скроневої кістки. 
		Він, як експерт, не може судити про тактику лікування, однак чим раніше, тим краще. Разом з тим, відповідь на це питання не відноситься до його компетенції.
		Набряк мозку розвивається поступово, з часом, і лікар в залежності від симптомів, приймає рішення щодо конкретного лікування.
		Поки не було будь-яких симптомів набряку мозку, зокрема, як зазначено в медичних документах про те, що у ОСОБА_18 відбулось значне погіршення здоров`я, наросла загально-мозкова симптоматика, то нагальної потреби в оперативному лікуванні не було.
		Після оперативного втручання у ОСОБА_18 , по медичних документах, КТ-динаміка, в порівнянні з попередніми знімками від 04 липня 2018 року, - позитивна. 07 липня 2018 року ОСОБА_18 був вже у медикаментозному сні.
		Гістологічна експертиза була проведена в рамках експертного дослідження під №884 від 07 серпня 2018 року і в ній було вказано: «нерівномірне кровонаповнення судин досліджених органів з вираженими ознаками порушення кровообігу. В одному із шматочків мозочка  масивний зливний внутрішньо-мозковий крововилив, а в другому  вогнищевий субарахноїдальний та вогнищевий зливний внутрішньо-мозковий крововилив, в стадії організації. В одному із шматочків надісланих м`яких тканин, без маркування, вогнищевий інфільтративний крововилив в стадії організації, нерівномірно виражений набряк легень та виражені ознаки гнійної пневмонії. Виражений набряк та дистрофічні зміни в головному мозку. Незначна гіпертрофія та нерівномірно виражені дистрофічні зміни в серці.» і це говорить про те, що зміни в стовбурі дугастого мозку були, але ці зміни можуть бути, як вторинні, які розвинулись внаслідок набряку мозку. Що ж стосується мозочку лівої півкулі, де безпосередньо проходив раневий канал, то гістологічно чітко в речовині мозочка визначається масивний зливний внутрішньо-мозковий крововилив. Цей крововилив вказує на те, що травматична дія була в ділянці речовини мозочка, а самого крововиливу в довгастому мозку немає….
		Критерієм несумісності із життям є ушкодження довгастого мозку, саме в ньому знаходяться всі центри життєдіяльності людини, а саме: серцевої діяльності, дихання, ковтання та інші. В дослідницькій частині зазначено «…в ділянці стовбура головного мозку без крововиливів…». 
		Смерть ОСОБА_18 настала внаслідок отриманого проникаючого, колотого поранення голови (рана№1), яке супроводжувалося переломом лівої вискової кістки крововиливами в речовину мозочка та під оболонку мозку. 
		Пункти 1.3.4 висновку судово-медичної експертизи №389 від 10 серпня 2018 року він, як експерт, підтримує повністю і цей висновок являється первинним.
		Комісійна експертиза досліджувала висновок №389 від 10 серпня 2018 року і на підставі цього зробила свій висновок.
		Крововиливу в довгастий мозок не було.
		Загальна довжина раневого каналу  11-12 см. (а.с.13 висновку №389 від 10 серпня 2018 року).
		Те, що показувала комп`ютерна томографія, могло розцінюватися лікарями, як перелом основи черепа.
		Він, як експерт, свій висновок №389 від 10 серпня 2018 року підтримує повністю.
		 
		Висновком додатковоїсудово-медичноїекспертизи №658/389від 16жовтня 2018року 15листопада 2018року підтверджується, що враховуючи локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень (колоті поранення голови зліва, лівої поверхні грудей та лівої руки були спричинені досить вираженою за силою, колючою дією гострого предмета, що має контактуючу поверхню циліндрично-конічної форми з двома ребрами. Докладно викладені у Висновку експерта №389 від 10 серпня 2018 року), можна висловитись про те, що вказані ушкодження на тілі ОСОБА_18 , загалом, цілком могли утворитись за обставин та умов, на які вказав ОСОБА_16 під час допиту 07 серпня 2018 року та проведення з ним експерименту 08 жовтня 2018 року - «... ОСОБА_8 відразу наніс гострими кінцями вил декілька ударів по тілу поліцейського ОСОБА_18 в ділянку лівої частини плеча шиї...». Також в цілому, покази ОСОБА_19 дані нею в протоколі проведення слідчого експерименту свідка, від 08 жовтня 2018 року, не суперечать механізму утворення тілесних ушкоджень на тілі гр-на ОСОБА_18 - «...вона помітила, стоячи позаду службового автомобіля поліцейських, що ОСОБА_8 відбіг з тими вилами з лівої сторони службового автомобіля (по ходу руху) та вдарив, як їй здалося, по лобовому склу автомобіля. Зі слів свідка ОСОБА_19 , вона лише точно не може сказати, чи в гострим кінцем вил чи дерев`яною частиною. Зі слів свідка ОСОБА_19 , вона у почула як у той момент затріщало скло. Далі, як повідомила, ОСОБА_19 , вона також побачила, що після того як ОСОБА_8 вдарив в напрямку по службовому автомобілю вилами 1-2 рази, а можливо і три…».
		(а.с.36-54 т.2 к/п №12018180040000654)
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичнийексперт ОСОБА_67  свій висновок №658/389 від 15 листопада 2018 року підтримав та дав показання про те, що показання свідка ОСОБА_19 в частині нанесення ушкоджень не суперечать механізму утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_18 , однак виникнення всього комплексу колотих ушкоджень дерев`яною частиною вил малоймовірно, тобто виключається.
		Він, як експерт, не пам`ятає, чи переглядав він відеозапис, однак якщо у висновку зазначено, то такий відеозапис він переглядав.
		Показання свідка ОСОБА_16 при проведенні слідчого експерименту не суперечать судово-медичним даним утворення та механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
		 
		Як вбачається з висновку комісійної судово-медичної експертизи №94 від 29 жовтня 2018 року-09 листопада 2018 року, згідно наданих медичних документів та при проведенні 10 липня 2018 року судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_18 , лікарями Дубенської ЦРЛ та Рівненської ЦМЛ і судово-медичним експертом було відмічено наступні види, кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень:
		- черепно-мозкова травма у вигляді проникаючого, колотого поранення голови (рана№1), яке супроводжувалось колотою раною лівого вуха, дірчастим переломом лівої скроневої кістки черепа, крововиливами у речовину мозочку та під оболонки головного мозку; проникаючим пораненням лівої потиличної ділянки голови (рана №2);
		- закрита травма грудей у вигляді непроникаючого поранення грудей (рана№3), з дірчастим переломом лівої лопатки та 3-го лівого ребра та непроникаючих поранень задньої поверхні грудей зліва (рана №4) та лівої передньої поверхні грудей (рана№9);
		- поверхневі рани №№5,6,7,8 лівої руки та смугастий синець в нижній третині лівого плеча.
		У даному випадку, незважаючи на всі проведені потерпілому лікувально-діагностичні заходи у спеціалізованому нейрохірургічному відділенні Рівненської ЦМЛ, які включаючи в себе в тому числі і оперативні втручання, летального наслідку уникнути не вдалося, у зв`язку з важкістю та характером вищезазначеної травми голови - пошкодженням речовини мозку під наметом мозочка і в ділянці стовбуру мозку, де локалізовані центри дихання і серцевої діяльності, травмування яких навіть в незначному об`ємі є загрозливими для життя та неблагоприємними в своєму клінічному протіканні і, зазвичай, закінчуються летально (настанням смерті).
		(а.с.69-82 т.2 к/п №12018180040000654)
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_68 висновок комісійної судово-медичної експертизи №94 від 09 листопада 2018 року підтримав та дав суду роз`яснення про те, що висновок був зроблений на підставі загальних науково-практичних даних. У потерпілого ОСОБА_18 після отримання травми основні патологічні зміни локалізувалися в потиличній ділянці голови і зачіпали важливі життєві центри, що розташовані в задній черепній ямці, біля входу у великий потиличний отвір, там де, навіть незначні зміни, можуть бути небезпечними для життя. В даному випадку були проведені всі необхідні лікувальні заходи, включаючи оперативне втручання з видаленням гематоми і шунтуванням гемісфери головного мозку, але не зважаючи на це, летального випадку уникнути не вдалося. Як правило, ушкодження такої локалізації закінчується смертю потерпілого. 
		Медична допомога, яка була надана потерпілому, була адекватна встановленому діагнозу. На аркуші паперу 8 дослідницької частини висновку зазначено, що комп`ютерною томографією головного мозку від 03 липня 2018 року встановлено перелом скроневої кістки зліва, тобто в медичних документах є посилання на вказаний перелом, пов`язаний з раною №1, але без уточнення його характеру. Разом з тим, слід зазначити, що основні ушкодження, небезпечні для життя, локалізувалися в кінці раневого каналу (рани №1), а саме в потиличній ділянці, а тому проведення оперативного втручання з видалення гематоми являється правильним.
		Після оперативного втручання, а саме видалення гематоми і проведення часткової декомпресії головного мозку, стан потерпілого дещо покращився і це підтверджує, в деякій мірі, якість наданої медичної допомоги.
		 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №1231 від 15 серпня 2018 року, в крові ОСОБА_18 етиловий спирт не знайдений.
		(а.с.87 т.2 к/п №12018180040000654)
		Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №652 від 06 серпня 2018 року-10 серпня 2018 року, кров потерпілого ОСОБА_18 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		На представленому для дослідження фрагменті марлевого бинту (об`єкт №1) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаному речовому доказі виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни не виявлені ізосерологічної системи АВО . В зв`язку з цим категорично висловитись про групову приналежність не представилось можливим . Але антиген Н , як основний характерний особам з групою О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В і в тому числі потерпілому ОСОБА_18 
		(а.с.92-93 т.2 к/п №12018180040000654)
		Висновком судовоїімунологічної експертизи№926від 22жовтня 2018року-26жовтня 2018року підтверджується, що кров ОСОБА_18 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		На представленій для дослідження флісовій куртці (об`єкт №1) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаному речовому доказі виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А анти-В ізосерологчної системи АВО. Характерний особам з групою О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В і в тому числі потерпілому ОСОБА_18 . 
		На тенісці, вилученій у потерпілого ОСОБА_18 , плям схожих на кров не виявлено
		(а.с.100-101 т.2 к/п №12018180040000654)
		Як вбачається з висновку судової цитологічної експертизи №50 від 17 вересня 2018 року-21 вересня 2018 року, при судово-медичній експертизі вил, вилучених під час огляду місця події, кров не виявлена, ядровмісні епітеліальні клітини не знайдені.
		(а.с.106-107 т.2 к/п №12018180040000654)
		Висновком судовоїмедико-криміналістичноїекспертизи №133/134-мквід 10вересня 2018року-12вересня 2018року підтверджується, що при дослідженні біоматеріалу від трупа ОСОБА_18 встановлено:
		-на шкіряному клапті з ділянки лівого плечового суглоба виявлено одну рану з ознаками колотої;
		-на шкіряному клапті з ділянки лівої лопатки виявлено дві рани з ознаками колотих;
		-на фрагменті ІІІ-го лівого ребра виявлено один дірчастий перелом з ознаками колотої дії, розташований в задній третині ребра;
		-на фрагменті лівої лопатки виявлено один дірчастий перелом з ознаками колотої дії в середній третині лопатки;
		-на фрагменті лівої скроневої кістки виявлено один дірчастий перелом з ознаками колотої дії, в ділянці тім`яної вирізки скроневої кістки, одразу під тім`яною лінією.
		На флісовій куртці від трупа ОСОБА_18 виявлено вісім наскрізних пошкоджень тканини з ознаками колотих, розташованих: 2  у верхній частині спинки, зліва, та 6  у верхній та середній третинах лівого рукава, по задній поверхні.
		На тенісці виявлено 5 наскрізних пошкоджень з ознаками колотих, розташованих: 2  у верхній третині спинки, зліва, та 3  на зовнішній поверхні лівого рукава.
		Всі пошкодження утворені щонайменше від дев`яти травмуючих дій колючими предметами з контактуючою поверхнею циліндрично-конічної форми з двома ребрами, якими могли бути кінці рогів наданих на експертизу вил, так як вони мають відповідні конструктивні характеристики. Враховуючи можливу одночасну дію кінців всіх чотирьох рогів вил, всі ушкодження на шкіряних клаптях, кістках та пошкодження на одязі ОСОБА_18 могли виникнути внаслідок щонайменше трьох травматичних колючих дій кінцями робочої частини вил (рогів).
		(а.с.121-128 т.2 к/п №12018180040000654)
		 
		Допитаний всудовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_69 дав до висновку №133/134-мк від 12 вересня 2018 року роз`яснення про те, що при нанесенні ударів вилами слід враховувати загострені кінчики «рогів» вил, які мають дуже маленьку площину і під час нанесення травмуючої дії на одиницю площі тіла людини приходиться велике навантаження. Удари вилами були нанесені ОСОБА_18 з порівняно невеликою силою, враховуючи конструктивні характеристики вил, а саме загострені кінчики «рогів» та глибину проникнення «рогів» в тіло потерпілого. 
		Поскільки товщина кістки в місці ушкодження, тобто луска скроневої кістки, найбільш тонка серед склепіння кісток черепа, то для її ушкодження не потрібно велике зусилля, тобто для її ушкодження потрібно прикладення меншої сили, чим до інших кісток склепіння черепа.
		Враховуючи наявність двох груп пошкоджень на куртці та ушкодження на голові, дані пошкодження виникли внаслідок трьох травматичних дій кінцями рогів вил.
		Тілесні ушкодження в ділянці грудної клітини є відносно неглибокими, без ушкодження внутрішніх органів грудної клітини, тобто пересічення (перелом) самого ребра і пошкодження шкіри відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. 
		Легка сила, незначна сила і велика сила  це побутові терміни, а враховуючи конструктивні характеристики зубів вил, навіть при нанесенні ударів з незначною силою, на кінчики рогів вил приходиться дуже велике навантаження. Об`єктивно в ході проведення експертизи знайшло підтвердження нанесення робочою частиною вил (кінцями «рогів») не менше як трьох ударів. Відносно нанесення в ділянку тулуба і лівої верхньої кінцівки, то вони спричинені в результаті двох ударів робочою частиною вил (кінцями «рогів»). Пошкодження в ділянці голови виникли в результаті щонайменше одного удару робочою частиною вил (кінцями «рогів»).
		Довжина «рогів» вил від основи до кінчика «рога» досягала від 27,3 до 27,7 см, тобто робоча частина вил під час проведення експертизи була досліджена.
		Тілесні ушкодження у виді дірчастого перелому лопатки та лівої скроневої кістки не могли виникнути від одного удару, а виникли в результаті двох окремих ударів.
		Дірчастий перелом ребра і перелом лопатки виникли від одного удару травмуючим предметом, яким могли бути вила.
		Для перелому лопатки в даному місці потрібно набагато менша сила, чим для перелому ребра.
		Куртка та футболка, яка була на потерпілому, не зменшили силу удару на його тіло, а відтак не зменшили об`єм ушкоджень на тілі потерпілого. 
		Ним, як експертом, одяг потерпілого в ході проведення експертизи досліджувався.
		 
		Згідно висновку №3.3.-78/18від 03серпня 2018року за результатами автотоварознавчої експертизи, ринкова вартість транспортного засобу марки «Тоуоtа Prius реєстраційний номер НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_3 , 2013 року випуску, станом на 01 липня 2018 року, складала 282551,66 (двісті вісімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна гривня 66 коп.)
		Матеріальний збиток заподіяний власнику транспортного засобу «Тоуоtа Prius реєстраційний номер НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_3 , 2013 року випуску, станом на 01 липня 2018 року, складав 3977,61 (три тисячі дев`ятсот сімдесят сім гривень шістдесят одна копійка) гривень.
		(а.с.135-139 т.2 к/п №12018180040000654)
		До висновку експерта долучено ілюстративну таблицю.
		(а.с.140-145 т.2 к/п №12018180040000654)
		Згідно висновку №1.2-280/18 від 28 серпня 2018 року за результатами проведення судової балістичної експертизи, вилучена під час проведення огляду від 02.07.2018 року рушниця виготовлена в СРСР №В49602 марки «ІЖ-18Е» - являється вогнепальною зброєю. Дана рушниця є мисливською гладкоствольною рушницею моделі «ІЖ-18Е» серійним номером НОМЕР_2 12-го калібру.
		Досліджувана рушниця моделі «ІЖ-18Е» серійним номером НОМЕР_5 калібру справна та придатна для стрільби.
		Рушниця моделі «ІЖ-18Е» серійним номером В49602 12-го калібру містить конструктивні зміни, які внесені саморобним способом - збільшена довжина прикладу та до ствола прикріплена додатково антабка.
		Здійснити постріл з даної рушниці без натискання на спусковий гачок неможливо.
		(а.с.168-171 т.2 к/п №12018180040000654)
		До висновку експерта долучено ілюстративну таблицю.
		(а.с.172-173 т.2 к/п №12018180040000654)
		В судовому засіданні перевірялись показання обвинуваченого ОСОБА_8 про застосування відносно нього фізичного насильства зі сторони працівника поліції ОСОБА_18 .
		Так, будучи допитаним в якості обвинуваченого, в ході судового засідання, 10 лютого 2020 року, обвинувачений ОСОБА_8  дав показання про те, що коли він перебував у службовому автомобілі поліції «Toyota Prius» по проханню поліцейських, то звернувся до них з проханням, щоб вони надали йому можливість вийти і покурити, однак поліцейський ОСОБА_17 йому відповів, що він зараз вийде і тоді він покурить. Він, обвинувачений, цікавився у поліцейських з приводу чого він затриманий. Поліцейські йому відповіли, що він не затриманий, а вони «розбираються» з ОСОБА_16 , після чого ОСОБА_17 відкрив двері і він вийшов, щоб покурити. Покуривши, він повернувся в автомобіль, а ОСОБА_17 , вийшовши з автомобіля, пішов до ОСОБА_14 в хату. Через певний час повернувся ОСОБА_17 разом із ОСОБА_28 . ОСОБА_17 , відкривши двері службового автомобіля, сказав, щоб він, обвинувачений, «погуляв», а ОСОБА_14 хай сідає в автомобіль, так як треба поговорити. До нього особисто, обвинуваченого, ОСОБА_14 ніяких претензій не мала. Коли ОСОБА_29 вийшла з автомобіля, то він сів на її місце в автомобілі, а ОСОБА_17 разом з ОСОБА_28 пішли до хати. Посидівши в автомобілі хвилин 15, він, обвинувачений, звернувся до поліцейського ОСОБА_18 , щоб він відкрив йому двері, для того щоб він вийшов покурити. ОСОБА_18 щось сказав, типу «зачекай» і вийшов з автомобіля. Він, обвинувачений в цей час дістав цигарку і вставив її в рот. ОСОБА_18 відкрив двері автомобіля і він вже добре не пам`ятає чи вдарив, чи «задавив» газом. Поскільки в нього пекли очі, то він закрив руками обличчя, а ОСОБА_18 продовжував наносити йому удари в голову і груди. Після цього, ОСОБА_18 , "витягнувши" його з автомобіля на землю, ногою наніс йому удар в ділянку живота, від чого він знову впав, а поліцейський продовжив «травити» його газом.
		 
		Свідок ОСОБА_16  дав показання про те, що в цей час, коли вони перебували разом з ОСОБА_8 в службовому автомобілі, то ОСОБА_8 попросив у поліцейського дозволу, щоб вийти і перекурити. ОСОБА_18 не дозволив і сказав: «Сиди тут.». ОСОБА_8 ще раз попросився, щоб вийти і покурити і ОСОБА_18 знову не дозволив. ОСОБА_56 , в автомобілі, дістав цигарку і вставив її між губи. ОСОБА_18 , вийшовши з машини, обійшов машину і підійшов до дверей, де сидів ОСОБА_8 .. Відкривши двері автомобіля, ОСОБА_18 наніс ОСОБА_8 два-три рази кулаком удар в ділянку обличчя, після чого дістав балончик з газом і «пшикнув» ОСОБА_8 в очі. Речовина, яка знаходилась в балончику, частково попала на обличчя і йому, свідку. Після цього, ОСОБА_18 , взявши обома руками ОСОБА_8 за одяг в ділянці грудей, «викинув» ОСОБА_8 з автомобіля. Коли ОСОБА_8 перебував на подвір`ї, то ОСОБА_18 ще раз «пшикнув» йому з балончика газом в очі і почав знову його бити. Куди саме ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_8 він не бачив. В той період, коли ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_8 , то підійшла мати ОСОБА_8 і запитала за що ОСОБА_18 б`є ОСОБА_8 . 
		 
		В ході слідчого експерименту від 08 жовтня 2018 року за участю свідка ОСОБА_16 , свідок ОСОБА_16 добровільно показав та дав показання про те, що в цей час, коли вони сиділи в автомобілі, то ОСОБА_8 попросився в ОСОБА_18 вийти, щоб покурити. Будь-яких конфліктних ситуацій між ним, свідком, ОСОБА_8 та поліцейським ОСОБА_18 не було. Коли ОСОБА_8 попросив дозволу, щоб вийти і покурити, то ОСОБА_18 йому не дозволив. Тоді ОСОБА_8 , всерівно, дістав свою цигарку та «вставив» її собі в рот. Відразу ж після цього поліцейський ОСОБА_18 вийшов з автомобіля та підійшовши, з вулиці до задніх правих пасажирських дверей службового автомобіля, саме з тієї сторони, де сидів ОСОБА_8 , почав бити ОСОБА_8 , наносячи йому удари руками по обличчю, нанісши приблизно 4-5 ударів. Після цього, поліцейський дістав газового балончика та «приснув» ним в очі ОСОБА_8 . Ніяких кайданок чи інших спеціальних засобів, а також вогнепальної зброї, поліцейський не застосовував і не використовував. ОСОБА_8 , в свою чергу, повернувшись обличчям до поліцейського ОСОБА_18 та сидячи в автомобілі, відштовхував своїми ногами поліцейського ОСОБА_18 від службового автомобіля. Після цих дій ОСОБА_8 , поліцейський ОСОБА_18 ще два чи три рази вдарив ОСОБА_8 руками та "витягнувши" ОСОБА_8 зі службового автомобіля, «викинув» його на землю, де ще бризнув йому газом з балончика в обличчя. Він, свідок, весь цей час продовжував сидіти в автомобілі. Що саме відбувалось між поліцейським ОСОБА_18 та ОСОБА_8 він не бачив. Він лише побачив, що на вулиці ОСОБА_18 ще раз застосував газовий балончик відносно ОСОБА_8 та вдарив останнього ще пару разів руками по тілу. Під час цієї конфліктної ситуації, ніхто нікому не погрожував. Крім цього, свідок ОСОБА_16 повідомив, що коли на вулиці виникла сутичка між ОСОБА_8 та поліцейським ОСОБА_18 , то ОСОБА_8 «вирвався» від останнього та пішов і взяв вила, повернувшись вже з вилами. ОСОБА_16 також повідомив учасникам слідчого експерименту, що в цей час до цього місця підійшла мати ОСОБА_8  ОСОБА_19 з онуком ОСОБА_65 . 
		 
		Будучи допитаною в ході судового розгляду свідок ОСОБА_19 повідомила, що вона вийшла на вулицю і побачила, що поліцейський «викинув» ОСОБА_32 з машини, а тому вона пішла до машини. Побачила, що її син лежить в калюжі, а поліцейський його штовхає ногою, а потім дістав балончик і почав «кропити» її сина газом. Вона запитала його, що він робить.
		Вона, свідок, бачить погано, вона має далекозорість і носить окуляри. Вона бачила тільки одного поліцейського, який його бив, «чорненький такий», та «кропив» газом. Другий поліцейський, коли підійшов, то також почав «бризкати» газом. Потім «чорненький» поліцейський дістав пістолет. Поліцейські «бризкали» сину в обличчя.
		 
		Як свідчить протокол проведення слідчого експерименту від 08 жовтня 2018 року, проведений за участю свідка ОСОБА_19 , в цей вечір, коли вона, свідок, йшла в напрямку від свого господарства до службового автомобіля, то бачила, що двоє поліцейських «витягли» з автомобіля ОСОБА_8 . Наскільки вона пригадує, то з автомобіля ОСОБА_8 витягло двоє поліцейських, один «білий», а другий «чорний». Коли ж вона підійшла ближче до службового автомобіля поліцейських, то відразу почала запитувати, що вони роблять. Якщо вже вони його піймали, то хай везуть. Як повідомила свідок, на ці її слова, поліцейські запитали, звідки їй відомо, що його треба кудись везти. Вона, свідок, відповіла поліцейським, що, на її думку, якщо поліція «спіймала» людину, то має її кудись везти, а не «витягати» ОСОБА_8 на вулицю та бити його. Свідок в ході слідчого експерименту повідомила також, що коли поліцейські «викинули» ОСОБА_8 з автомобіля на вулицю та кинули в калюжу та почали «пинати» його ногами по тілу. В цей час, йому також «випустили» з газового балончика газ у ОСОБА_8 , в зв`язку з чим останній аж почав «ричати» та кричати: «Що ви! Що ви!». Зі слів ОСОБА_19 , ОСОБА_8 намагався встати, а поліцейський його знову бив і той падав на асфальт. Коли ОСОБА_8 закрив своєю курткою собі обличчя, то вона намагалась «опустити» його куртку, так як тоді було холодно. Крім цього, свідок ОСОБА_19 повідомила, що в цей момент, поліцейський, який у подальшому постраждав, взяв до рук пістолет і зарядив його. Вона, свідок, сказала поліцейському: «Хіба ж можна бити і стріляти?», а у відповідь на її слова поліцейські їй відповіли, що вона нічого не бачила і вони його не били, однак вона відповіла поліцейському, що вона бачила, як вони ОСОБА_8 били. З її слів, ОСОБА_8 встав та закриваючи очі і кричачи, побіг від службового автомобіля у напрямку її господарства. 
		 
		Суд, оцінивши показання свідка ОСОБА_16 , який перебуває в дружніх відносинах з обвинуваченим ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_19 , яка являється рідною матір`ю обвинуваченого ОСОБА_8 , оцінює їх показання критично, так як на думку суду присяжних, і ОСОБА_16 і ОСОБА_70 в ході судового розгляду намагались в будь-який спосіб допомогти ОСОБА_8 ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. 
		 
		Їх показання в ході судового розгляду були спростовані показаннями свідка  ОСОБА_17 ,з якихвбачається,що вінвзяв папку, пішов до господарства ОСОБА_14 , щоб відібрати пояснення. В житловому будинку ОСОБА_14 знаходилися її подруга, два чоловіки та троє неповнолітніх дітей. Пояснення погодилась давати тільки ОСОБА_14 та один з чоловіків, інші відмовились, мотивуючи тим, що сім`я ОСОБА_37 характеризується з незадовільної сторони. Він почав відбирати пояснення. Заповнивши анкетні дані в бланку пояснення, почув на вулиці шум. Вибігши на вулицю, побачив, що назустріч йому іде ОСОБА_18 і повідомив, що громадянин ОСОБА_8 втік зі службового автомобіля. 
		 
		З показань свідка ОСОБА_14  вбачається, що під час відібрання пояснень, в хату забіг ОСОБА_39 , другий поліцейський, який повідомив, що втік ОСОБА_40 і вони вдвох вийшли з дому. Через хвилин десять повернувся ОСОБА_24 і повідомив, що ОСОБА_8 вони не знайшли. Буквально через декілька хвилин, забіг ОСОБА_41 і крикнув, нібито, що стріляють і впав на веранді. 
		Вона, свідок, в категоричні формі заявляє суду, що коли в будинок забіг ОСОБА_18 і повідомив, що ОСОБА_8 втік, то другий поліцейський був з нею в будинку і нікуди не виходив. 
		Після повідомлення ОСОБА_18 , що ОСОБА_8 втік, ОСОБА_17 разом з ОСОБА_18 вибігли з будинку.
		Приблизно, через хвилин 10, ОСОБА_42 повернувся і повідомив, що ОСОБА_8 вони не знайшли. 
		 
		Показання свідка ОСОБА_23  свідчать про те, що він, свідок, не знає, що там сталось, але він побачив ОСОБА_8 і ОСОБА_21 , які лежали за машиною і побачив, що ОСОБА_8 схопив ОСОБА_21 за горло та почав душити. Підійшовши до них, він, свідок, «розняв» їх руки, однак вони через деякий час знову «зчепились», вхопивши один одного за груди. В цей час, коли він їх розбороняв, ОСОБА_8 наніс йому удар в ділянку вуха. Після цього він, свідок, «положив» його на землю, взявши його за руку, від чого він упав і наніс ОСОБА_8 удар рукою в голову і він залишився лежати на землі. Після цього, ОСОБА_8 витягнув телефон та комусь почав дзвонити. 
		Він, свідок, наніс ОСОБА_8 один чи два удари в ділянку голови, ближче до вуха.
		Коли він, свідок, наніс ОСОБА_8 удар, то в нього з вуха пішла кров, за що він попросив у нього вибачення.
		Коли поліцейські привезли ОСОБА_8 до ОСОБА_21 в хату, то обличчя в нього було в крові і кров була в нього саме з тієї сторони, куди він, свідок, його вдарив.
		 
		З показань свідка ОСОБА_58  вбачається, що ОСОБА_8 повідомив йому, що поліцейський «бризнув» йому в очі з балончика газом, а тому він пішов додому, взяв вила і почав «колоти» поліцейського. ОСОБА_8 прийшов до нього, свідка, додому, з ознаками алкогольного сп`яніння. В його присутності, ОСОБА_8 не говорив, що його били.
		 
		Судом присяжних встановлено, що у бійці, яка мала місце на стадіоні у с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області приймав участь і обвинувачений ОСОБА_8 . Бійку між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 намагався припинити свідок ОСОБА_23 , в зв`язку з чим, після того, як йому ОСОБА_8 наніс удар, він, свідок, також наніс удар в ділянку голови ОСОБА_8 , ближче до вуха. Як показав свідок ОСОБА_23 , після того, як ОСОБА_8 затримали працівники поліції, після нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , то він бачив на обличчі ОСОБА_8 тілесні ушкодження, саме в тому місці, куди він наніс один-два удари. 
		Показання свідка ОСОБА_23 ніякими іншими об`єктивними доказами не спростовані, як і не спростовані показання свідка ОСОБА_14 про те, що свідок ОСОБА_17 весь час, до того часу, коли в будинок забіг ОСОБА_18 і повідомив, що ОСОБА_8 втік зі службового автомобіля, перебував в її будинку та відбирав в неї пояснення, тобто показаннями ОСОБА_14 спростовані показання свідка ОСОБА_19 , що тілесні ушкодження її сину - ОСОБА_8 наносили і ОСОБА_17 і ОСОБА_18 .
		 
		 
		 
		Крім цього, в судовому засіданні достовірно встановлено і це об`єктивно підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, те, що після затримання ОСОБА_8 йому були роз`яснені його процесуальні права, що підтверджується протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. 
		Ознайомившись з протоколом затримання від 02 липня 2018 року, ОСОБА_8 будь-яких зауважень та доповнень не висловив. Цього ж дня, 02 липня 2018 року, ОСОБА_8 було забезпечено надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом ОСОБА_71 
		(а.с.9-13 т.3 к/п №1201818004000654)
		Ознайомившись з протоколом про роз`яснення права на захист від 02липня 2018 року підозрюваний ОСОБА_8 заявив, що свої права та інтереси в даному кримінальному провадженні бажає, щоб захищав за призначенням адвокат ОСОБА_72 
		(а.с.35-42 т.3 к/п №1201818004000654)
		Заявою від 05 липня 2018 року ОСОБА_8 виявив бажання, щоб його захист здійснював адвокат ОСОБА_72 
		(а.с.67 т.3 к/п № 1201818004000654)
		Постанова про допуск захисника від 30 липня 2018 року свідчить про те, що як захисник до участі в кримінальному провадженні №1201818004000654 допущений ОСОБА_9 .
		 
		Заявою від 26 вересня 2018 року підтверджується та обставина, що ОСОБА_8 від додаткового допиту та участі у слідчому експерименті відмовився.
		(а.с.93 т.3 №1201818004000654)
		Акт провиявлення тілеснихушкоджень від02липня 2018року свідчить про те, що під час поміщення до ІТТ №4 ГУНП в Рівненській області в ході проведення первинного медичного огляду у ОСОБА_8 було виявлено почервоніння правого вуха та крововилив на кінчику носа.
		(а.с.153 т.3 к/п к/п №12018180040000654)
		Копія заяви ОСОБА_8 від 02липня 2018року свідчить про те, що він просить, щоб матеріали по факту виявлення в нього тілесних ушкоджень у виді почервоніння правого вуха та крововиливу на кінчику носа не розглядати, претензій по даному факту він ні до кого немає і бути учасником кримінального провадження не бажає.
		(а.с.151-152 т.3 к/п №1201818004000654)
		Висновок по факту отримання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_8 від 03 липня 2018 року свідчить про те, що на час поміщення до ІТТ №4 ГУНП в Рівненській області в ході проведення первинного медичного огляду в нього було виявлено тілесне ушкодження у вигляді почервоніння правого вуха та крововиливу на кінчику носа. Під час розгляду даних матеріалів ОСОБА_8 , згідно ст.63 Конституції України, надавати пояснення з приводу виявлених у нього, 02 липня 2018 року, тілесних ушкоджень, відмовився. 
		Крім того, 02 липня 2018 року, від ОСОБА_8 надійшла письмова заява, в якій він просить матеріали по факту отриманих ним тілесних ушкоджень виявлених при поміщенні до ІТТ №4 ГУНП в Рівненській області не розглядати. Претензій він ні до кого немає і учасником кримінального провадження бути не бажає.
		 
		Звертає на себе увагу та обставина, що будь-яких інших тілесних ушкоджень, які виникли від ударів ногами та руками по тулубу та обличчю, а також від дії сльозогінного газу у ОСОБА_8 не виявлено, більше того, в судовому засіданні встановлено, що тілесні ушкодження у виді почервоніння правого вуха та крововиливу на кінчику носа ОСОБА_8 отримав під час конфлікту на стадіоні в с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області від удару свідка ОСОБА_23 .
		 
		Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018180040000655 підтверджується та обставина, що ОСОБА_16 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. 
		(а.с.167-169т.3к/п№ 12018180040000654)
		Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 жовтня 2018 року кримінальне провадження №12018180040000655 по обвинуваченню ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України було закрито, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		 
		Дані обставини, на думку суду присяжних, підтверджують, що конфлікт на стадіоні в с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області 01 липня 2018 року мав місце.
		 
		Висновок службовогорозслідування зафактом отриманнятілесних ушкодженьта смертіпрацівника ГУНПвід 06серпня 2018року свідчить про те, що тілесні ушкодження, отримані поліцейським СРПП №3 Дубенського ВП сержантом поліції ОСОБА_18 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, поранення плечового суглобу та грудної клітини, колоте проникаюче поранення черепа з переломом скроневої кістки та ушкодження речовини головного мозку рахувати отриманими під час проходження служби в Національній поліції при виконанні службових обов`язків.
		(а.с.46-47 т.3 к/п к/п №12018180040000654)
		Висновком щодорезультатів медичногоогляду зметою виявленняалкогольного сп`яніннявід 02липня 2018року підтверджується та обставина, що ОСОБА_8 02 липня 2018 року о 02 годині 30 хвилин перебував в стані алкогольного сп`яніння і вміст алкоголю складав 1,35 проміле. 
		(а.с.176 т.3 к/п к/п №12018180040000654)
		Судом присяжних з достовірністю встановлено, що ОСОБА_8 з моменту затримання було забезпечено право на захист, однак ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду, будь-яких заяв і скарг щодо перевірки факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 поліцейським ОСОБА_18 ні в прокуратуру, ні в ГУНП Рівненської області, або в інші правоохоронні органи не надходило, хоча на думку суду присяжних, ніяких перешкод для цього ні в захисника, ні в обвинуваченого не було. 
		На думку суду присяжних, показання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо застосування відносно нього фізичного насильства зі сторони поліцейського ОСОБА_18 переслідують мету в будь-який спосіб ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкий злочин.
		 
		Таким чином, суд, перевіривши показання обвинуваченого в частині застосування відносно нього поліцейським ОСОБА_18 фізичного насильства не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання. 
		Більше того, суд присяжних вважає, що дії ОСОБА_18 , як працівника поліції, були правомірними та узгоджувалися з вимогами Закону України «Про національну поліцію». 
		 
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_73 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 342 КК України, як умисні, що виразилися в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		Злочин, передбаченийст. 342 ККспрямований на перешкоджання, зокрема, працівнику правоохоронного органу виконанню покладених на них службових обов`язків, а також перешкоджання здійсненню прав, які надані вказаним особам у зв`язку з виконанням таких обов`язків.
		Об`єктивна сторона вказаного злочину полягає у вчиненні опору, тобто в активній відкритій фізичній протидії працівнику правоохоронного органу, які виконують свої службові обов`язки, при цьому опір є найбільш небезпечною формою втручання в службову діяльність працівника правоохоронного органу.
		Опір відповідно до п.8ПВСУ від26червня 1992року №8«Про застосуваннясудами законодавства,що передбачаєвідповідальність запосягання нажиття,здоров`я,гідність тавласність суддіві працівниківправоохоронних органів» - це вчинення активної фізичної протидії виконанню представником влади, працівником правоохоронного органу, державним виконавцем, уповноваженим Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, членом громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовцем, своїх обов`язків, яка спрямована безпосередньо на нього. При чому, згідно із ч.ч.1,2 ст.342 КК України, така протидія може бути лише ненасильницькою. Якщо під час опору вчинюється посягання, наприклад, на безпеку чи здоров`я потерпілого, застосовується кваліфікація за сукупністю - за ч.1 або ч.2 ст.342 КК України та ст.345 чи ст.350 КК України.
		Ненасильницький опір - вчинення протидії потерпілому, не пов`язаної з безпосереднім фізичним або психічним впливом на нього. такий опір перешкоджає виконати обов`язки чи ставить під загрозу їх виконання, що і становить суспільну небезпечність посягання і такий злочин вважається закінченим з моменту вчинення опору (формальний склад злочину).
		ОСОБА_8 усвідомлював, на думку суду присяжних, що вчиняє опір працівнику правоохоронного органу з метою припинити або змінити виконання потерпілим своїх обов`язків, і мотивом такого опору було невдоволення ОСОБА_8 законною діяльністю поліцейського ОСОБА_18 .
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_73 слід кваліфікувати за ст.348 КК України, як умисні, що виразилися у заподіянні працівнику правоохоронного органу тяжких тілесних ушкоджень, які являються небезпечними для життя в момент заподіяння і перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Злочин, передбаченийст.348 ККУкраїни, з об`єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв`язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку і державного кордону. 
		Суб`єктивна сторона зазначеного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.
		При кваліфікації за ст.348КК України кримінальна відповідальність настає, якщо злочин вчинено з метою не допустити чи припинити правомірну діяльність потерпілого у зв`язку з виконанням ним зазначеного обов`язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов`язків. 
		Крім цього, при кваліфікації дій ОСОБА_8 за ст.348 КК України, судом враховано, що склад злочину, передбачений ст.348 КК України, є спеціальною нормою до загальної норми, яка міститься у ст.115 цього кодексу. Така спеціальна норма виділена за ознакою спеціального потерпілого та тим, що посягання на життя працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків. 
		Суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.348 КК України, характеризується умисною формою вини. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 , на думку суду, усвідомлював, що посягає на життя працівника правоохоронного органу саме у зв`язку з виконанням поліцейським ОСОБА_18 своїх службових обов`язків.
		Як вбачається з п.12Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №2від 07.02.2003р.«Про судовупрактику всправах прозлочини протижиття таздоров`яособи» умисне вбивство або замах на вбивство державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів, захисника чи представника особи або їх близьких родичів, начальника військової служби чи іншої особи, яка виконує обов`язки з військової служби, представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист, за наявності відповідних підстав належить кваліфікувати тільки за статтями 112, 348, 379, 400, ч.4 ст.404, ст.443 КК 
		 
		Пунктом 22цієї жпостанови передбачено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК ( 2341-14 ), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
		Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має. 
		 
		У відповідності до п.26 цієї ж постанови, у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесних ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК ( 2341-14 ).
		Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб`єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від учинення цих діянь із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якість, конкретні обставини, які могли б його відвернути), а вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла його передбачати). 
		 
		В судовому засіданні, з достовірністю було встановлено, що ОСОБА_8 , наносячи поліцейському ОСОБА_18 робочою частиною вил з загостреними кінцями в ліву частину тіла останнього, зокрема в голову, де раневий канал досягнув розміру 11-12 сантиметрів, передбачав настання смерті поліцейського і свідомо допускав її настання.
		Таким чином, суд вважає, що твердження сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 КК України являються надуманими та такими, що не узгоджуються з доказами, які перевірені в ході судового розгляду.
		Висновком амбулаторноїкомплексної психолого-психіатричноїекспертизи №193/18від 06вересня 2018року підтверджується, що ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому діяння яким-небудь психічним захворюванням, не страждав.
		На даний час підозрюваний ОСОБА_8 яким-небудь психічним захворюванням, не страждає.
		Підозрюваний ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованих йому діянь у тимчасово-хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Підозрюваний ОСОБА_8 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Підозрюваний ОСОБА_8 під часінкримінованих йомудіянь встаніфізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку на момент делікту, не перебував.
		Підозрюваний ОСОБА_8 характеризується активністю, контактністю, поєднанням демонстративності та потреби подобатися оточуючим з недовірою до них та певною підозрілістю. Відмічається самолюбство, розвинене почуття суперництва, прагнення до спонтанності та незалежності, егоцентризм, дратівливість, вимогливість до оточуючих. Неможливість досягнути бажаного на фоні високого рівня домагань збільшує незадоволеність своєю життєвою ситуацією. Емоційна лабільність поєднується з ригідністю установок. Дані індивідуально-психологічні особливості підекспертного не мають характеру вад, які б істотно впливали на його поведінку під час скоєння інкримінованих йому діянь.
		Підозрюваний ОСОБА_8 , з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку спроможний правильно сприймати обставини, що мають значення кримінальному провадженні, а також надавати про них відповідні показання.
		(а.с.184-188 т.2 к/п №12018180040000654)
		Будучи допитаною в судовому засіданні психолог - судовий експерт ОСОБА_74 , підтримавши свій висновок, дала до нього роз`яснення про те, що при поверхневій емоційній нестійкості спостерігається негнучкість або відсутність пластичності установок підекспертної особи.
		Емоційний стан - це суб`єктивне оціночне ставлення до зовнішніх або внутрішніх подразників. Стан фізіологічного афекту має певні обов`язкові ознаки: наявність амнестичних проявів на момент делікту або наявність чи відсутність постафективного виснаження. Це явища, які можна об`єктивно дослідити і які об`єктивно піддаються доказуванню. Також при цьому враховується стан алкогольного сп`яніння. Алкогольне сп`яніння обумовлює суб`єктивне сприйняття та осмислення ситуації і може детермінувати (обумовлювати) поведінку особи. 
		 
		Допитаний в ході судового розгляду, 15 листопада 2019 року, лікар - судово-психіатричний експерт ОСОБА_75 , підтримавши свій висновок від 06 вересня 2018 року, дав роз`яснення, що предметом дослідження являлось визначення психічного стану особи ОСОБА_8 . Черепно-мозкова травма належить до неврологічних захворювань згідно міжнародної класифікації хвороб. 
		ОСОБА_8 не намагався «симулювати» під час огляду будь-яке психічне захворювання.
		Під час проведення судової психолого-психіатричної експертизи було встановлено, що сестра ОСОБА_8 хворіє психічним захворюванням, однак це в даному випадку не мало суттєвого значення для прийняття рішення щодо психічного стану підекспертного. Діагностика психічного захворювання здійснюється під час співбесіди, приймається до уваги чи перебувала особа на обліку у лікаря-психіатра.
		 
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд присяжних дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність винуватості  ОСОБА_73  у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		За змістом ст.62 Конституції України, під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст.91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частиною 5 ст.9КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини у п.65справи «Коробовпроти України»(заява№39598/03,остаточне рішеннявід 21жовтня 2011року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_76 суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який характеризується негативно, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		 
		Відповідно до вимог викладених у п.1.,3Постанови ПлунумуВерховного судуУкераїни №7від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		 
		Санкція ч. 2 ст. 342 КК України передбачає мірупокарання увиді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.
		 
		Санкція ст.348КК України передбачає міру покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
		 
		У відповідності до ч.2,5ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 342 КК України, в якому обвинувачується  ОСОБА_20 є злочином невеликої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ст.348 КК України  особливо тяжким злочином.
		 
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому  ОСОБА_76 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх наслідки, відношення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу та наявністьобтяжуючих покарання обвинувачуваного обставин, вважає, що виправлення  ОСОБА_73 неможливе без ізоляції засудженого, так як саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення  ОСОБА_73  та попередження вчинення ним нових злочинів.
		 
		Обставинами, що обтяжують покарання  ОСОБА_73 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		Вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину проти авторитету органів державної влади, наслідки якого є незворотними (смерть працівника правоохоронного органу) свідчать про підвищену, надзвичайну небезпечність особи обвинуваченого ОСОБА_8 для суспільства. Ставлення обвинуваченого ОСОБА_8 до вчиненого, його внутрішнє переконання і впевненість в тому, що його дії були викликані виключно поведінкою поліцейського ОСОБА_18 та обставинами, що склалися, вказує на відсутність у нього щирого каяття. З огляду на наведений обсяг та характер вчинених засудженим діянь, на особу винного, який є осудний, виявив явну зневагу до невід`ємного права людини на життя, суд присяжних визнав за неможливе досягти мети виправлення та попередження нових злочинів при застосуванні до нього покарання у виді позбавлення волі на певний строк і вважає за доцільне, визнавши його винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.348 КК України, призначити йому міру покарання у виді довічного позбавлення волі.
		 
		Зазначені стороною захисту обставини: укладення шлюбу під час судового розгляду, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданим Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Рівненській області ІНФОРМАЦІЯ_3 , народження дитини, де в свідоцтві про народження серії НОМЕР_7 , виданим Дубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Рівненській області 01 лютого 2019 року, вказано батьком дитини ОСОБА_57  ОСОБА_8 , - не є такими, що ставлять під сумнів обґрунтованість суду присяжних стосовно обраного виду покарання та не можуть бути визнаними такими, що пом`якшують покарання.
		 
		У відповідності до п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за їх сукупністю визначається шляхом поглинення зазначеним видом покарання будь-яких менш суворих.
		 
		Представник потерпілої юридичної особи ГУНП в Рівненській області ОСОБА_77 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_8 на користь ГУНП завдану майнову шкоду в сумі 3977,61 грн.
		(а. с. 23-27 кримінального провадження № 12018180040000654)
		Представник потерпілої юридичної особи ГУНП в Рівненській області ОСОБА_77 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з клопотанням про розгляд позовної заяви без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні цивільний позов визнав в повному обсязі.
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку у часників процесу, вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав: у відповідності до ч.1ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		У відповідності до ч.1 ст..55КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
		Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		 
		Згідно п.13Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства про  відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду N 13 ( v0013700-92 ) від 25.12.92 та N 12 ( v0012700-97 ) від 03.12.97 ), покладаючи на обвинуваченого обов`язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
		 
		Як вбачається з висновку №3.3-78/18 від 03 серпня 2018 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, матеріальний збиток заподіяний власнику транспортного засобу марки «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_3 2013 року випуску, станом на 01 липня 2018 року, складав 3977,61 грн.
		 
		Таким чином, виходячи з засад розумності та виваженості, а також з конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, за доцільне стягнути з обвинуваченого  ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 3977,61 грн. 
		 
		Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02 липня 2018 року, ОСОБА_8 було затримано о 05 годині 43 хвилини 02 липня 2018 року працівниками Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, а тому ОСОБА_8 слід зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 02 липня 2018 року з 05 години 43 хвилин.
		(а.с.9 к/п №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 02 липня 2018 року речовим доказом визнано металеві вила, які були вилучені під час огляду господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 та передані на відповідальне зберігання в камеру речових доказів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.
		(а.с.191 т.2 к/п № №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 18 вересня 2018 року речовим доказом визнано флісову кофту та футболку покійного ОСОБА_18 , 1992 року народження, жителя АДРЕСА_4 , які оглянуто та вилучено 02 липня 2018 року та після проведення усіх судових експертиз передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області.
		(а.с.193т.2 к/п №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 18 вересня 2018 року речовим доказом визнано рушницю моделі «ІЖ-18Е» серійний номер НОМЕР_2 12-го калібру, яку виявлено та вилучено 02 липня 2018 року під час проведення огляду території, що поблизу господарства в АДРЕСА_1 , які прилучено до кримінального провадження як речовий доказ та після проведення усіх судових експертиз передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області.
		(а.с.194т.2 к/п №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 18 вересня 2018 року речовим доказом визнано предмети в кількості 39 штук, зовні схожі на металеві і пластикові гільзи до мисливської гладкоствольної рушниці різних калібрів та 1 предмет, зовні схожий на металеву гільзу до мисливської гладкоствольної рушниці різних калібрів, співпадання якого з основними конструктивними ознаками боєприпасів вогнепальної зброї, встановити неможливо, вилучені 02 липня 2018 року під час проведення огляду території, що поблизу господарства в АДРЕСА_1 , які прилучено до кримінального провадження як речовий доказ та після проведення усіх судових експертиз передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області.
		(а.с.196т.2 к/п №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 18 вересня 2018 року речовим доказом визнано змив, вилучений 02 липня 2018 року з внутрішньої частини правої передньої дверки службового автомобіля марки «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_3 під час огляду гаражу №1 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м.Дубно,вул.Пекарська,10, Рівненської області та контрольний зразок стерильної марлевої серветки, вилучений під час вказаного огляду, які прилучено до кримінального провадження як речовий доказ та після проведення усіх судових експертиз передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області.
		(а.с.197т.2 к/п №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 09 листопада 2018 року речовим доказом визнано уламки синього скла, вилучені 02 липня 2018 року під час проведення огляду місця події поблизу господарства по вул.Шевченка,23, в с.Стовпець, Дубенського району Рівненської області, який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області.
		(а.с.198т.2 к/п №12018180040000654)
		Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 09 листопада 2018 року речовим доказом визнано частину висушеного змиву з вил, зробленого в ході проведення судово-цитологічної експертизи №50 від 21 вересня 2018 року і який знаходиться в конверті та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
		(а.с.200т.2 к/п №12018180040000654)
		 
		У відповідності до вимог ч.9ст.100КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. 
		 
		В ході досудового розслідування було проведено ряд експертиз, що об`єктивно підтверджується довідками про витрати, зокрема довідками про витрати на проведення: судової автотоварознавчої експертизи від 03 серпня 2018 року №3.3.-78/18 в сумі 1430,00 грн.; судової балістичної експертизи від 27 серпня 2018 року №1.2-279/18 в сумі 1144,00.
		(а.с.133,150 кримінального провадження т.2 к/п №12018180040000654)
		У відповідності до ч.2ст.374КПК України у разі визнання особи винуватою, крім інших питань, які підлягають вирішенню, суд зобов`язаний прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		На підставі наведенного,
		керуючись ст. ст.349, 368-370, 373, 374, 376,377, 392, 395 КПК України 
		с у д ,-
		ЗАСУДИВ : 
		 
		ОСОБА_13  визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.342КК України,і призначитийому мірупокарання увиді 2 (двох) років позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі.
		 
		ОСОБА_13  визнативинним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.348КК України,і призначитийому мірупокарання увиді довічного позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України  ОСОБА_78 призначити покарання за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, у виді довічного позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі.
		 
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_78 рахувати з 05 години 43 хвилин, 02 липня 2018 року.
		На підставі ч. 5 ст.72КК України  зарахувати ОСОБА_78 в строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з 05 години 43 хвилин, 02 липня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один деньпозбавлення волі.
		 
		Запобіжний захід  ОСОБА_78 , до вступу вироку в законну силу залишити попередній  тримання під вартою.
		Цивільний позов потерпілої юридичної особи ГУНП вРівненській областіпро стягненняматеріальної шкоди   задоволити повністю.
		   Стягнути з ОСОБА_13  на користь ГУНП вРівненській області завдану майнову шкоду в сумі 3977,61грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 61 копійку.
		Речові докази по справі:
		-металеві вила, які передані на відповідальне зберігання в камеру речових доказів Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області  знищити;
		- флісову кофту та футболку покійного ОСОБА_18 , які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області  повернути потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
		-рушницю моделі «ІЖ-18Е» серійний номер НОМЕР_2 12-го калібру, яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області  знищити;
		-предмети в кількості 39 штук, зовні схожі на металеві і пластикові гільзи до мисливської гладкоствольної рушниці різних калібрів та 1 предмет, зовні схожий на металеву гільзу до мисливської гладкоствольної рушниці різних калібрів, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області  знищити;
		-змив, вилучений 02 липня 2018 року з внутрішньої частини правої передньої дверки службового автомобіля марки «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_1 серійний номер НОМЕР_3 та контрольний зразок стерильної марлевої серветки, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області  знищити;
		-уламки синього скла, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області  знищити;
		-частину висушеного змиву з вил, зробленого в ході проведення судово-цитологічної експертизи №50 від 21 вересня 2018 року і який знаходиться в конверті та приєднано до матеріалів кримінального провадження  знищити.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_13 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 03 серпня 2018 року №3.3.-78/18 в сумі 1430,00 грн. (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
		Стягнути з  ОСОБА_13 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової балістичної експертизи від 27 серпня 2018 року №1.2-279/18 в сумі 1144,00 грн. (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.
		Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області  протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя-доповідач:                                  ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Присяжні:                                     ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		                                            ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...