Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/2303/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 20.02.2020
Номер судового провадження: 51-5874км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017110120000980

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		20 лютого 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 360/2303/17
		провадження № 51-5874 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		засудженого ОСОБА_8 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Бородянського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року стосовно
		 
		 ОСОБА_8 ,
		 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 уродженця м. Ірбит Свердловської області 
		Російської Федерації, який мешкає за адресою: 
		АДРЕСА_1 ,
		 
		засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15  ч. 1 ст. 185 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини 
		 
		Вироком Бородянського районного суду Київської області від 28 грудня 2018року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 05листопада 2019 року, ОСОБА_8 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15  ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 24вересня 2017 року, перебуваючи в приміщенні торгівельної зали ТОВ «АТБ  маркет» на вул. Центральній, 236 у смт Бородянка Київської області, намагався таємно викрасти дві пляшки коньяку на загальну суму 277,04 грн, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з незалежних від його волі причин. 
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_8 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити за відсутністю в його діях інкримінованого складу злочину. 
		 
		Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
		 
		- у нього не було умислу на вчинення крадіжки, висновки судів про його винуватість в інкримінованому злочині ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, зокрема, показаннях свідка з чужих слів;
		 
		- кримінальне провадження розглядалось з обвинувальним ухилом;
		- кількість викраденого майна та розмір завданої шкоди не доведений стороною обвинувачення належними та допустимими доказами з огляду на положення ст. 242 КПК України;
		 
		- єдиним доказом розміру заподіяної шкоди є довідка потерпілої сторони ТОВ «АТБ-Маркет», яке є зацікавленою стороною у справі, при цьому вона датована 07.08.2017, а злочин вчинено 24.09.2017; 
		 
		- матеріали провадження містять суперечності в назвах викраденого майна;
		 
		- відсутня постанова про визнання речовими доказами та про їх приєднання до кримінального провадження;
		 
		- речові докази не відкривались стороні захисту та не оглядалися судом;
		 
		- в порушення вимог ст. 58 КПК України не підтверджений процесуальний статус представника потерпілого, що призвело до неналежного повідомлення потерпілого про розгляд справи;
		 
		- не підтверджені повноваження прокурора при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції;
		 
		- суд першої інстанції залишив поза увагою його відмову від послуг захисника ОСОБА_9 у зв`язку з ненаданням належної правової допомоги, чим порушив його право на захист; 
		 
		- формулювання пред`явленого обвинувачення та викладених фактичних обставин у вироку мають суперечності;
		 
		- поза увагою суду залишилась його добровільна відмова від вчинення злочину; 
		 
		- матеріали провадження не містять доказів його затримання. 
		 
		Вказує на те, що суд апеляційної інстанції на допущені порушення не звернув уваги, належним чином не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів і постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисники і засуджений підтримали касаційну скаргу з доповненнями, просили її задовольнити.
		Прокурор підтримав касаційну скаргу ОСОБА_8 в частині порушення права на захист, просив скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Мотиви Суду
		 
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		Проте касаційний суд зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених у касаційних скаргах, чи були додержані судами першої та апеляційної інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів  їх достатності для висновків суду.
		 
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 статті 17 КПК України, за змістом яких:
		 
		- «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом»;
		 
		- «Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК Українипідставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		 
		Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чимогли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		 
		Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття кримінального провадження судом воно не було закрито.
		 
		Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		 
		Суд у мотивувальній частині вироку повинен указати ті діяння обвинуваченого, за які засуджується особа та які знайшли своє підтвердження безпосередньо в ході судового розгляду, встановлені саме судом і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		Колегія суддів уважає, що вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції не відповідають указаним вимогам кримінального процесуального закону, а вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15  ч. 1 ст. 185 КК України, не підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені судами нижчих інстанцій у судових засіданнях.
		 
		Як убачається з вироку, суд першої інстанції свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у замаху на таємне викрадення майна обґрунтував: 
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка показала, що 24 вересня 2017року працівники охорони магазину під час відеоспостереження за торгівельною залою звернули увагу на одного покупця - обвинуваченого ОСОБА_8 , який взяв з полиці дві пляшки коньяку, заховав їх до кишень, і пройшов через касову зону, не розрахувавшись за товар. Потім його зупинив працівник охорони і вилучив у нього одну пляшку коньяку. Коли їй повідомили про цю подію, вона викликала поліцію. Після цього обвинувачений повернувся до торгівельної зали і виклав другу пляшку на полицю з олією; 
		 
		- відеозаписом з камер відеоспостереження з торгівельної зали магазину ТОВ «АТБ-Маркет», на якому зафіксовано, що 24 вересня 2017 року о 22.34 особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_8 , зайшла до торгівельної зали магазину, підійшла до полиць з лікеро-горілчаними виробами, звідки взяла дві пляшки коньяку, які поклала до внутрішніх кишень верхнього одягу, і направилась до касової зони магазину. На касі ця особа пред`явила до оплати дві цукерки і кавун, але за них не розрахувалась і цей товар був повернутий працівником магазину до торгівельної зали. Коли ця особа пройшла через касову зону, то була зупинена працівником охорони, який виявив під одягом цієї особи пляшку коньяку. Після цього о 22.52 ця особа через інший прохід повернулася до торгівельної зали, дістала із внутрішньої кишені одягу пляшку коньяку і поклала її на полицю, намагаючись це зробити непомітно;
		- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 24 вересня 2017року, згідно з якою ОСОБА_10 повідомила поліції про те, що 24 вересня 2017року о 22.30 невідома особа з магазину «АТБ» на вул. Центральній, 236 у смтБородянка Київської області вчинила крадіжку двох пляшок коньяку «Jatone» за ціною 138,52 грн;
		 
		- даними протоколу огляду місця події від 24 вересня 2017 року, відповідно до якого в магазині ТОВ «АТБ-Маркет» на вул. Центральній, 236 у смт Бородянка Київської області було оглянуто дві пляшки коньяку «Jatone Cognac», об`ємом 0,5 дм3 кожна;
		 
		- довідкою ТОВ «АТБ-Маркет», згідно з якою вартість однієї пляшки коньяку «Jatone» становить 138,52 грн.
		 
		При цьому свідок ОСОБА_10 не була очевидцем події, про обставини злочину дізналась від одного з охоронців магазину, який безпосередньо судом не допитувався.
		 
		Що стосується протоколу огляду місця події, то Суд уважає його таким, що жодним чином не доводить причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого злочину. Так, у протоколі зазначено, що місцем події є стіл в кабінеті адміністратора, на якому стоїть дві пляшки коньяку, вилучені у громадянина (якого саме не вказано).
		 
		Водночас з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 був затриманий охоронцем за підозрою у крадіжці та в нього було вилучено одну пляшку коньяку. Зазначена подія жодним документом оформлена не була. Більш того, ОСОБА_8 наявну у нього другу пляшку коньяку добровільно повернув до торгівельної зали. Яким чином обидві пляшки опинились в статусі вилучених в кабінеті адміністратора, суд у судовому засіданні не встановив.
		 
		Так само, суд першої інстанції, посилаючись на вказаний протокол на підтвердження винуватості особи, у вироку не навів обґрунтування того, що саме доводить зазначений протокол огляду місця події у пред`явленому ОСОБА_8 обвинуваченні.
		 
		Ще один доказ, наведений судом на підтвердження своїх висновків про винуватість ОСОБА_8 , - це довідка з «АТБ-Маркет» про вартість однієї пляшки коньяку в розмірі 138,52 грн.
		 
		Проте Суд уважає його неналежним доказом, оскільки в довідці (без дати і номеру) відображена вартість пляшки напою станом на 07 серпня 2017 року, в той час як крадіжку зафіксовано 24 вересня 2017 року.
		 
		Суд уважає непереконливими висновки суду першої інстанції про достатність для підтвердження винуватості ОСОБА_8 відеозапису з камер спостереження з магазину та часткового визнання обвинуваченим обставин, на ньому зафіксованих. Особливо з огляду на встановлення Судом порушення права ОСОБА_8 на захист під час провадження в суді першої інстанції.
		 
		Так, у судовому засіданні ОСОБА_8 клопотав про заміну йому раніше призначеного захисника ОСОБА_9 через неефективне, на думку обвинуваченого, надання правової допомоги. Суд зазначене клопотання не задовольнив, адвокат ОСОБА_9 продовжив бути захисником ОСОБА_8 . 
		 
		Аналізуючи матеріали кримінального провадження та перебіг судового процесу, Суд відзначає, що вказаний адвокат не вчинив жодної дії як захисник ОСОБА_8 , котрий безуспішно намагався самостійно себе захищати.
		 
		ЄСПЛ у своєму рішенні від 13 липня 1983 року «В. проти Швейцарії» зробив висновок про те, що саме призначення адвоката не забезпечує ефективної юридичної допомоги, оскільки адвокат, призначений з метою надання безоплатної правової допомоги, може померти, серйозно захворіти, бути позбавлений змоги діяти протягом тривалого періоду або ухилятися від виконання своїх обов`язків. Якщо органи влади отримують повідомлення про це, то повинні замінити його або змусити його виконувати своє завдання. Лише в такий спосіб можна досягти тієї мети Конвенції, яка полягає в гарантуванні не теоретичних чи ілюзорних прав, а практично здійсненних та ефективних.
		 
		Крім того, суд першої інстанції залишив без належного реагування ту обставину, що адвокат у судових дебатах заявив про доведеність винуватості його підзахисного належними, допустимими і достатніми доказами, не дивлячись на неоднозначне і суперечливе ставлення до цього самого обвинуваченого.
		 
		З огляду на викладене Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 не користувався справжнім і ефективним захистом, як того вимагає підпункт с) пункту3 статті 6 Конвенції, судовий процес стосовно нього в суді першої інстанції відбувся несправедливо, в матеріалах провадження відсутні належні, допустимі й достатні докази винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що є істотним порушенням і тягне за собою скасування судових рішень. 
		 
		Відповідно до ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		 
		В силу п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати.
		 
		Беручи до уваги викладене, Суд дійшов висновку про те, що доводи в касаційній скарзі засудженого є обґрунтованими в частині недоведення його винуватості поза розумним сумнівом.
		 
		Тому касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню, вирок Бородянського районного суду Київської області від 28 грудня 2018року та ухвала Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року  скасуванню із закриттям кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		 
		У зв`язку із закриттям кримінального провадження ОСОБА_8 підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду.
		Керуючись статтями 440, 441, 442 КПК України, Суд 
		постановив:
		 
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Вирок Бородянського районного суду Київської області від 28 грудня 2018року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_8 скасувати.
		Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017110120000980, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15  ч. 1 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
		 
		Звільнити ОСОБА_8 з-під варти в залі суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...