Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/740/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: 12-147гс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 січня 2020 року
		м. Київ
		 
		Справа № 904/740/18
		Провадження № 12-147гс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача Рогач Л. І.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М.,  Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П., учасників справи -
		представників:
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія: вул. Наукова, 54-Б» - Баранова Є. І.,
		Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»  - Пліс Н. В.,
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Фонд, скаржник) на постанову Центрального  апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року (судді Іванов О. Г., - головуючий, Дармін М. О., Березкіна О.В.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року (суддя Воронько В. Д.) у справі № 904/740/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія: вул. Наукова, 54-Б» (далі - ОСББ «Мрія») до  Фонду, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр молодіжного будівництва» (далі - ТОВ «Центр молодіжного будівництва») про зобов`язання вчинити дії та про усунення перешкод у користуванні майном.
		1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.1. У лютому 2018 року ОСББ «Мрія» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фонду і ТОВ «Центр молодіжного будівництва», в якому просило: зобов`язати відповідачів підключити житловий будинок № 54-Б на вул. Науковій в селищі Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області до мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання; усунути перешкоди у користуванні квартирами шляхом проведення в житловому будинку № 54-Б на вул. Науковій в селищі Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області внутрішньобудинкових мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання, а також встановлення індивідуальних газових котлів «Ariston 24» у 45 квартирах.
		1.2. На обґрунтування підстав позову позивач зазначив, що відповідачі неналежним чином виконали свої обов`язки замовника будівництва та підрядника за договором про сумісну діяльність у проектуванні і будівництві житлового комплексу за адресою: с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 54-А, друга черга будівництва, в частині створення об`єкта будівництва, здачі належного, готового до використання об`єкта, не усунули наявні недоліки цього майна, що створює перешкоди у його використанні та порушує право власності на майно інших осіб. Станом на час звернення з позовом жодних дій щодо підключення об`єкта будівництва до комунікацій, усунення будівельних недоліків не здійснено.
		1.3. Фонд у відзиві заперечив проти позову, вказав, що твердження позивача про відсутність мереж електро-, газо-, водопостачання та водовідведення не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються актами виконаних будівельних робіт, а зобов`язання з приєднання будинку до мереж не може бути виконане відповідачами без участі власників мереж. Також зазначив, що у відповідачів не виникло перед позивачем господарських зобов`язань, тому позовні вимоги не ґрунтуються на нормах права.
		2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року позов задоволено повністю. Зобов`язано відповідачів підключити житловий будинок № 54-Б на вул. Науковій, с. Дослідне, Дніпровського району Дніпропетровської області, до мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання та усунути перешкоди у користуванні квартирами шляхом проведення в житловому будинку № 54-Б на вул. Науковій, с. Дослідне, Дніпровського району Дніпропетровської області, внутрішньобудинкових мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання та встановлення індивідуальних газових котлів «Ariston 24» у 45 квартирах. Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 2 643 грн витрат зі сплати судового збору.
		2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		2.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з тих установлених ними обставин справи, що відповідачі не виконали зобов`язань за укладеними договорами, жодних дій щодо підключення будинку до комунікацій та не здійснили дій, які б свідчили про усунення виявлених недоліків при проведенні будівництва.
		2.4. Суд апеляційної інстанції, серед іншого, відхилив також доводи апеляційної скарги щодо відсутності відповідальності Фонду, зазначивши, що вимогами чинного законодавства передбачена майнова (матеріальна) відповідальність державних органів при недотриманні договірних зобов`язань під час прийняття актів, які порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, також законодавством визначена особа, у цьому випадку - Фонд (як замовник будівництва будинку та підписант декларації про готовність об`єкта до експлуатації), яка несе відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної у декларації.
		2.5. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право позивача звернутися до суду з цим позовом та представляти співвласників будинку ґрунтується на приписах статті 16 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).
		3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
		3.1. У червні 2019 року Фонд подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. 
		3.2. Скаржник вказав на те, що позивач при обґрунтуванні позовних вимог не зазначив, які саме зобов`язання у сфері господарської діяльності сторін у справі порушили відповідачі, також не надав жодних доказів, як і не навів жодних господарських правовідносин (в тому числі договірних) між сторонами справи, порушення яких могло бути предметом спору та розгляду в господарському суді. 
		3.3. Скаржник вважає, що позовні вимоги не стосуються самого позивача, а направлені, по суті, на реалізацію прав окремих фізичних осіб за укладеними ними кредитними договорами з Фондом та договорами купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно з ТОВ «Центр молодіжного будівництва». Тому ці вимоги повинні розглядатися за правилами цивільного, а не господарського судочинства.
		3.4. Натомість позивач не є інвестором будівництва або власником зазначеного вище об`єкта та відповідно до його статуту не може відповідати за зобов`язаннями співвласників. 
		3.5. Щодо суті позовних вимог скаржник не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правової природи та визначення договору про сумісну діяльність в проектуванні і будівництві житлового комплексу як договору будівельного підряду, вважаючи, що суди не застосували норми права, які підлягали застосуванню у цих правовідносинах. Скаржник вказав, що чинне законодавство та умови договору не передбачають зобов`язання Фонду виконувати дії з підключення житлового будинку до комунікаційних мереж, також такі умови не містить і декларація про готовність об`єкта до експлуатації.
		4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду на постанову Центрального  апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року у цій справі, призначено касаційну скаргу до розгляду на 29 серпня 2019 року та витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/740/18.
		4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 серпня  2019 року справу № 904/740/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до вимог частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки судові рішення у справі оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
		4.3. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 вересня 2019 року прийняла до розгляду справу разом із касаційною скаргою та призначила її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
		5. Позиція інших учасників справи
		5.1. У відзиві на касаційну скаргу та у судовому засіданні позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, навів доводи щодо правомірності висновків суду по суті позовних вимог. Крім того, вказав, що позивач у межах статуту об`єднання та відповідно до приписів чинного законодавства має повноваження щодо звернення до суду на захист прав та інтересів об`єднаних співвласників квартир, отже, враховуючи практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, доводи скаржника щодо порушення правил суб`єктної юрисдикції є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		6. Фактичні обставини справи, встановлені судами
		6.1. 15 лютого 2012 року Фонд і ТОВ «Центр молодіжного будівництва» (підрядник) уклали договір про сумісну діяльність в проектуванні і будівництві житлового комплексу за адресою: с. Дослідне, вул. Наукова, буд.54-А, друга черга будівництва (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого сторони беруть участь у проектуванні і будівництві житлового комплексу зі своєю інженерною інфраструктурою на земельній ділянці за адресою: с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 54-А, друга черга будівництва. 
		6.2. Відповідно до пункту 1.3 договору під будівництвом об`єкта мається на увазі виконання всього об`єму проектних, будівельних та інженерних робіт за винятком внутрішнього оздоблення.
		6.3. На виконання цього договору Фонд на підставі Положення про надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім`ям і одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584 (далі - Положення №584), делегує підряднику функції замовника будівництва об`єкта, а також бере на себе інвестування будівництва об`єкта і виконання функцій інвестора (пункт 1.4 договору).
		6.4. Згідно з пунктом 1.5 договору підрядник приймає на себе виконання функцій замовника-забудовника і зобов`язується за завданням і за рахунок Фонду своїми і/або залученими силами і технічними засобами з використанням своїх матеріалів виконати комплекс робіт по будівництву житлового будинку загальною площею 2 896 кв.м за адресою: с. Дослідне, вул. Наукова, 54-А, (друга черга), а також встановити, прокласти і змонтувати необхідні для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерні мережі і устаткування. Належним результатом робіт підрядника за договором визнається побудований, зданий в експлуатацію об`єкт.
		6.5. Пунктом 6.5 договору встановлено, що якщо Фонд виявить неякісно виконані роботи, то підрядник своїми силами без додаткової оплати зобов`язаний в письмово встановлений Фондом термін переробити ці роботи для забезпечення належної якості. При невиконанні або неналежному виконанні підрядником цього обов`язку Фонд має право для виправлення неякісно виконаних робіт залучити іншу організацію з оплатою витрат за рахунок підрядника.
		6.6. Як установили суди, впродовж 2012-2015 років ТОВ «Центр молодіжного будівництва» (продавець) та громадяни (покупці) уклали ряд договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (договори про будівництво житла).
		6.7. Відповідно до умов цих договорів продавець зобов`язався передати у власність покупцям, а покупці зобов`язалися прийняти майнові права, що належать продавцеві, на квартири в об`єкті будівництва, який розташований за будівельною адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 54-А (друга черга будівництва), майнові права на яку складають предмет цих договорів, вимоги щодо якісних та кількісних характеристик яких визначено у додатках до договорів, та сплатити вартість майнових прав, визначену у розділі 4 договорів.
		6.8. На підставі постанов Кабінету Міністрів України № 584, 140, 343 та рішення правління Фонду від 28 вересня 2010 року, протокол № 35, протягом 2012-2015 років Фондом та покупцями були укладені кредитні договори, за умовами яких Фонд зобов`язався надати покупцям (позичальникам) грошові кошти відповідно до розрахунку розміру кредиту з визначенням власних внесків та суми коштів на страхування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в різних сумах надавалися на будівництво житла, яке будується за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, буд. 54-А (друга черга будівництва), згідно з договорами купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (договорів про будівництво житла). Фінансування цього об`єкта відбувалося за рахунок як власних внесків громадян України, які потребують поліпшення житлових умов, так і за рахунок бюджетних коштів.
		6.9. 15 січня 2015 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області зареєстрував Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 143150150474, у пункті 12 якої зазначений перелік інженерного обладнання об`єкта, а саме: холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, газопостачання, опалення від індивідуальних опалювальних установок (газові двоконтурні котли Ariston 24кВт  - 45 штук).
		6.10. Підставою звернення позивача до суду із цим позовом став факт неготовності до експлуатації будинку, враховуючи дані, які вказані у підписаній відповідачами декларації, однак не відповідають дійсності, а саме: до будинку не підведені комунікації (водопровід, каналізація, газопровід), відсутні внутрішньобудинкові мережі газопостачання та водопостачання, каналізація, в кожній квартирі відсутні: батареї, газові котли, зазначені у декларації, частково відсутні вікна, підвіконня, віконна фурнітура, лічильники на газ, воду, електроенергію та інше.
		 
		7. Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства
		7.1. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		Щодо юрисдикції
		7.2. За приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		7.3. Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
		7.4. Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		7.5. ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, таінші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 1, 6, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
		7.6. За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.
		7.7. Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
		7.8. Відповідно до статті 1 Закону № 2866-IIІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. 
		7.9. Законом № 2866-III передбачено, що основною метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді (частина восьма статті 4 Закону № 2866-III). 
		7.10. Тож, не будучи прибутковою організацією й не маючи на меті одержання прибутку від здійснення власної господарської діяльності, позивач відповідає ознакам суб`єкта некомерційної господарської діяльності в розумінні статті 3 ГК України.
		7.11. За абзацом 8 частини першої статті 18 Закону № 2866-III ОСББ відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами. 
		7.12. З урахуванням мети створення ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до всіх питань, що стосуються забезпечення багатоквартирного будинку необхідним обладнанням, комунікаційними мережами, а отже, може мати власну, матеріально-правову зацікавленість у спорах, що стосуються будинку, діяти від власного імені у відносинах із замовником та виконавцем відповідних робіт. Наявність матеріально-правової зацікавленості в ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань, є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже, і права на звернення до суду із самостійним позовом. 
		7.13. Отже, враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад сторін, в тому числі той факт, що позивачем у цій справі є юридична особа, створена з метою захисту та реалізації прав та інтересів співвласників, пов`язаних у тому числі з належною експлуатацією будинку та отриманні житлово - комунальних послуг належної якості, право на звернення з позовом до суду якої у відповідних правовідносинах передбачено чинним законодавством та статутом об`єднання, підстав для визначення цього спору як спору цивільної юрисдикції немає, а висновок судів про віднесення спору до господарської юрисдикції є правомірним. 
		Щодо розгляду справи по суті 
		7.14. Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 
		7.15. Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		7.16. Як уже зазначалося при вирішенні питання про юрисдикцію цього спору, основною метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. 
		7.17. До спільного майна багатоквартирного будинку належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VІІІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», далі - Закон № 417-VІІІ).
		7.18. Також за змістом статті 1 Закону № 417-VІІІ багатоквартирний будинок -це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, а управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
		7.19. Частина друга та третя статті 3 Закону № 417-VІІІ визначає, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку; якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
		7.20. За частиною першою статті 6 Закону № 417-VІІІ співвласники мають право зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
		7.21. Здійснюючи свою діяльність, об`єднання за статтею 18 Закону № 2866-III відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
		7.22. Тож в силу прямих приписів законодавства на позивача у цій справі покладені зобов`язання дбати про належний стан комунікаційних мереж як складової частини спільного майна співвласників багатоквартирного будинку. Виконуючи ці зобов`язання, позивач вступає в правовідносини з юридичними особами, до чиїх функцій та повноважень належало та належить забезпечення багатоквартирного будинку необхідним устаткуванням для можливості функціонування таких мереж. 
		7.23. Щодо підстав виникнення зобов`язань відповідачів Велика Палата Верховного Суду зазначає, що Законом України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон № 978-IV) встановлено загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.
		7.24. За статтею 2 цього Закону договір управителя із забудовником регулює взаємовідносини щодо організації спорудження об`єктів будівництва з використанням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником об`єктів інвестування установникам управління майном.
		7.25. Статтею 9 цього Закону № 978-IV визначено, що фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами (управитель), укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору.
		7.26. Стаття 18 Закону № 978-IV передбачає, що управитель здійснює контроль за дотриманням забудовником умов та зобов`язань за договором з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника. У разі виявлення управителем ризику порушень умов договору управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання договору, повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об`єкта коштів, відшкодування заподіяних забудовником збитків, перерахування на рахунок фонду фінансування будівництва коштів, необхідних для розрахунків з довірителями відповідно до вимог статті 20 цього Закону. Забудовник зобов`язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок фонду фінансування будівництва або уступити майнові права на нерухомість, яка є об`єктом будівництва, чи на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.
		7.27. Забудовник зобов`язаний не пізніше ніж у стодвадцятиденний строк з дня введення об`єкта будівництва в експлуатацію передати цей об`єкт об`єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією (частина тринадцята статті 19 Закону № 978-IV).
		7.28. Указана норма відтворена також у частині дванадцятій статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ), де зазначено, що замовник зобов`язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об`єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
		7.29. Пункт 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок № 461) передбачає, що на закінченому будівництвом об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей: житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном. Датою прийняття в експлуатацію такого об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (пункт 11 Порядку № 461).
		7.30. За пунктом 13 Порядку № 461 зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону № 3038-VІ протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (пункт 16 Порядку № 461).
		7.31. Водночас, за змістом пункту 2 Положення № 584, Державний фонд сприяння молодіжному  житловому будівництву - державна спеціалізована фінансова установа, утворена з метою реалізації державної житлової політики, яка використовує кошти державного, місцевих бюджетів та інших джерел, виділені для надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання  житла.
		7.32. Укладаючи договір із забудовником, фінансова установа для реалізації державної житлової політики здійснює нормативно установлені заходи для організації виконання робіт зі спорудження профінансованого ним як інвестором об`єкта за рахунок відповідних сплачених коштів таким чином, щоб у встановлений строк забезпечити в межах інвестованих коштів створення закінченого будівництвом об`єкту в належному стані, відповідному даним декларації, в якому повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією роботи згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами.
		7.33. Невідповідність прийнятого Фондом до експлуатації об`єкту інвестування наведеним вище будівельним нормам, стандартам і правилам підтверджується самим Фондом у листуванні, наявному в матеріалах справи, дослідженому та наведеному в судових рішеннях судами попередніх інстанцій, що спростовує доводи касаційної скарги щодо неповного з`ясування судами відповідних обставин справи.
		7.34.Таким чином, ОСББ «Мрія» є юридичною особою, яку відповідно до наведених вимог чинного законодавства, статуту наділено повноваженнями експлуатуючої організації, за метою створення ОСББ має виконувати забезпечення і захист прав співвласників та належне утримання, використання спільного майна будинку. 
		7.35. Саме враховуючи визначені обов`язки та функції, які покладено в основу його діяльності, ОСББ «Мрія» звернулось з позовом до суду з вимогою до відповідачів усунути перешкоди у здійсненні права власності на спільне майно, належному користуванні будинком та його утриманні. Адже об`єкт будівництва - житловий будинок № 54-Б на вул. Науковій в селищі Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області для прийняття його в експлуатацію має відповідати тим ознакам і функціям, що передбачені метою будівництва та його результатом.
		7.36. Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися у цьому спорі, суди помилково їх кваліфікували як відносини, що виникають з договору будівельного підряду, і керувалися нормами права, що регулюють вказані відносини (статтею 875 ЦК України).
		7.37. Разом з тим, предметом розгляду у цьому спорі є правовідносини між позивачем та відповідачами, що стосуються повноважень позивача забезпечувати належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, як і належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб та вимагати у зв`язку з цим від відповідачів такого стану закінченого будівництвом житлового будинку, що надає можливості для належного користування ним, утримання та експлуатації.
		7.38. Спростовуючи доводи касаційної скарги Фонду, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства та встановлених судами обставин справи після прийняття об`єкта в експлуатацію відповідачі, а саме Фонд мав прийняти та передати результат належно виконаного ТОВ «Центр молодіжного будівництва» комплексу робіт з будівництва житлового будинку загальною площею 2 896 кв.м за адресою: с. Дослідне, вул. Наукова, 54  - А (2-га черга), в тому числі з встановленими, прокладеними і змонтованими необхідними для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерними мережами і устаткуванням.
		7.39. Отже, враховуючи встановлені судами обставини справи, за якими зобов`язання відповідачів з реалізації державної житлової політики на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, тобто, з організування спорудження вказаного об`єкту інвестування, встановлення, прокладання і монтування необхідних для його нормальної експлуатації інженерних мереж та устаткування для передачі у встановлений спосіб в експлуатацію об`єкт у належному до використання стані, не виконані, це є підставою для задоволення позовних вимог.
		8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
		8.2. За частиною першою та третьою статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального права; зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		8.3. Отже, зважаючи на суб`єктний склад сторін спору та характер правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про належність цього спору до суду господарської юрисдикції та погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, але з мотивів, викладеній у цій постанові. 
		 
		8.4. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові.
		9. Щодо розподілу судових витрат
		9.1. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про зміну мотивувальної частини судових рішень суду і залишення без змін резолютивної частини, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 308, 311, 314, 315, 317  ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА: 
		Касаційну скаргу Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» задовольнити частково.
		 
		Постанову Центрального  апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року у справі № 904/740/18 змінити у мотивувальній частині, виклавши їх мотивувальну 
		 
		 
		частину в редакції цієї постанови. У решті постанову Центрального  апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Головуючий  В. С. КнязєвСуддя-доповідач  Л. І. РогачСуддіН. О. Антонюк О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич   О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...