Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/982/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2020. Зареєстровано: 28.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2020.
Дата набрання законної сили: 21.02.2020
Номер судового провадження: 11-сс/991/135/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52017000000000361

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 991/982/20
		провадження №11-сс/991/135/20
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 лютого 2020 року                                     місто Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
		за участі:
		особи, якою подано апеляційну скаргу  захисника ОСОБА_5 ,
		особи, якою подано апеляційну скаргу  захисника ОСОБА_6 ,
		підозрюваної ОСОБА_7 ,
		захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		прокурора ОСОБА_10 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників підозрюваної ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 р. про обрання запобіжного заходу, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		07 лютого 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 , яка ухвалою від 07.02.2020 р. призначена до розгляду (т. 4 а.с. 34). 
		10 лютого 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка ухвалою від 11.02.2020 р. призначена до розгляду в одному провадженні з апеляційною скаргою захисника  ОСОБА_5  (т. 4 а.с. 105).
		19 лютого 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 106-108).
		 
		1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційних скарг.
		 
		Оскаржуваним рішенням  ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 р. за клопотаннямстаршого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 , погодженого із начальником шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 357 КК України, до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі7 000 000 (сім мільйонів) гривень, та покладено на підозрювану обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого (детектива), прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними і свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р.; здати органам Державної міграційної служби України паспорти для виїзду за кордон.
		Захисник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або особистої поруки, з покладенням на неї обов`язку прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними щодо обставин кримінального провадження № 52017000000000361.
		Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
		 
		2. Узагальнені доводи апеляційних скарг.     
		 
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник ОСОБА_5 зазначила, що слідчий суддя при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу припустилась неповноти судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявності достатнього рівня обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Свою позицію щодо необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_7 , захисник в апеляції мотивує суперечливістю окремих доводів обвинувачення, відсутністю прямих показань свідків щодо тиску ОСОБА_7 на інших фігурантів, відсутністю однозначної позиції щодо розміру збитків з урахуванням процедури регресу в господарських судах, що триває, а також відсутністю документів, що підтверджують можливість підозрюваної вплинути на зміст перекладу рішень ЄСПЛ. Крім того, зазначила, що слідчий суддя невірно встановив наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а також можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, здійснення тиску на інших підозрюваних.
		В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначила, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшла помилкових висновків щодо відсутності повноважень ОСОБА_7 як Першого заступника Міністра юстиції на підписання платіжних доручень, щодо наявності доказів про можливу змову ОСОБА_7 та осіб, пов`язаних з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», а також щодо пріоритетності справи відносно ТОВ «Золотой Мандарин Ойл».
		Захисник ОСОБА_6 в обґрунтуванняапеляційної скаргизазначив проістотне порушенняслідчим суддеювимог кримінальногопроцесуального закону,що полягали,зокрема,у наступному:слідчий суддяне встановила,чи доводятьнадані стороноюобвинувачення доказинаявність обґрунтованоїпідозри таризиків,передбачених ст.177КПК України;обраний слідимсуддею запобіжнийзахід визначенийбез врахуваннямайнового станута сімейногостану підозрюваної;ряд процесуальнихобов`язків,визначений ухвалоющодо підозрюваної,покладено завідсутності доказівпро наявністьобставин,передбачених ст.194КПК України;ухвала немістить належногомотивування;при обраннізапобіжного заходувзяті доуваги недопустимідокази,такі якпротоколи НСРД,проведених бездозволу слідчогосудді;повідомлення попідозру здійсненозаступником Генеральногопрокурора ОСОБА_12 ,який ненаділений повноваженнямина здійсненняпроцесуального керівництвау справахНАБУ.Крім того,захисник вказуєна невідповідністьвисновків слідчогосудді фактичнимобставинам кримінальногопровадження,що виразилосьу неприйняттідо увагиобставин,на якіпосилалась стороназахисту прирозгляді клопотання.  
		 
		3. Узагальнений виклад позицій сторін та інших учасників судового провадження.
		 
		В судовомузасіданні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 заперечив проти задоволення апеляційних скарг захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посилаючись на їх необґрунтованість, та просив суд залишити оскаржуване рішення слідчого судді без змін.
		Захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.
		Захисник ОСОБА_5 підтримала поданунею апеляційнускаргу тапросила їїзадовольнити,уточнивши,що проситьсуд апеляційноїінстанції скасуватиобраний підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід,у зв`язкуз необґрунтованістюпідозри тавідсутністю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. При цьому, якщо суд за результатами розгляду апеляційної скарги дійде висновку про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, просить застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, ніж застава, а саме, особисте зобов`язання чи особисту поруку.
		Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також підозрювана ОСОБА_7 підтримали подані захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 апеляційні скарги та просили їх задовольнити. 
		 
		4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
		 
		Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду в межах доводів апеляційних скарг захисників, вивчивши матеріали розгляду судом першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу, заслухавши в судовому засіданні учасників апеляційного провадження, встановила наступні обставини.
		 
		4.1 Короткий зміст та мотиви клопотання про застосування запобіжного заходу.
		 
		До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива  заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 , погоджене із начальником шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі21407 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 44997 514 гривень, а також покладення на підозрювану у випадку застосування застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду); здати органам Державної міграційної служби України паспорти для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.
		З клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 року за фактами зловживання службовими особами центрального органу виконавчої влади, які займають особливо відповідальне становище, своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб, заволодіння грошовими коштами державного бюджету України в особливо великому розмірі, їх подальшої легалізації, а також умисного знищення офіційних документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 357 КК України, зокрема, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
		В обґрунтування застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив послався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		 
		4.2Обставини провадженнята короткийзміст підозри. 
		 
		За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , як особи, наділені можливістю здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», достовірно знаючи про набуття підприємством на підставі рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2009 р. у справі № 41/207 права власності на 24627,097 тон мазуту марки М-100, на початку 2013 року розробили протиправну схему щодо заволодіння та легалізації грошових коштів з державного бюджету в особливо великих розмірах, шляхом створення видимих правових підстав для звернення до ЄСПЛ із заявою про нібито невиконання органами державної виконавчої служби України судових рішень  рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2009 р. та ухвали цього ж суду від 12.05.2009 р. у справі № 41/207 в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь підприємства 24627,097 тон мазуту марки М-100 вартістю 54179613,40 грн. З цією метою, 13.09.2013 року представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_15 на прохання адвоката ОСОБА_14 та відповідно до п. 1 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. звернувся до ЄСПЛ із заявою проти України, до якої включив відомості про нібито невиконання остаточного рішення у вигляді ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. у справі № 41/207 щодо виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» коштів в сумі 54 179 613, 40 грн (розділ IV заяви), не зазначивши у ній факту відступлення підприємством права вимоги щодо вказаної заборгованості до ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» за договором № 1004 від 10.04.2013 р., та не вказавши, що виконавче провадження № 13930081, у якому державним виконавцем винесено постанову про його зупинення, залишену в силі рішеннями господарських судів апеляційної та касаційної інстанцій, розпочато за заявою ТОВ «ТД «Ресурси», а не ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», яке до органів державної виконавчої служби із судовим наказом про його виконання взагалі не зверталося.
		ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру по заволодінню грошовими коштами з державного бюджету України в особливо великих розмірах, усвідомлюючи, що будь-які правові підстави для звернення ТОВ «Золотой .Мандарин Ойл» з відповідною заявою до ЄСПЛ проти України та задоволення її судом відсутні, вирішили узгодити між собою питання щодо використання надалі ОСОБА_14 займаної представницької посади народного депутата України з метою впливу на службових осіб Міністерства юстиції України та Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, посаду якого з 19.03.2014 року, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 214-р, обіймала раніше знайома йому ОСОБА_16 , для прийняття ними, шляхом зловживання своїм службовим становищем, рішення у вигляді декларації про дружнє врегулювання спору між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та державою у відповідності до практики ЄСПЛ, яка склалася, за відсутності для цього правових підстав.
		З повідомлення про підозру слідує, що ОСОБА_7 , перебуваючи з 14.01.2015 року на посаді Першого заступника Міністра юстиції України, володіючи надостатньому рівнітеоретичними тапрактичними навичкамипредставництва державив ЄСПЛ,а такожвирішення пов`язанихз цимпитань, приймала безпосередню участь у реалізації механізму виплати зазначеної суми грошових коштів з державного бюджету України, шляхом прийняття Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини та представником ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» декларації про дружнє врегулювання спору, відповідно до практики ЄСПЛ, всупереч підпункту 5 пункту 7 Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784. Будучи прицьому,в силузайманої посадита розподілуобов`язків,відповідальною закоординацію діяльностіУрядового уповноваженого усправах Європейськогосуду зправ людинита йогоСекретаріату,на виконаннядосягнутих із ОСОБА_14 домовленостей,здійснювала контрольза станомрозгляду ЄСПЛсправи зазаявою ТОВ«Золотой МандаринОйл» протиУкраїни,про щоперіодично інформувала ОСОБА_14 . 
		Так, ОСОБА_7 22.05.2015 року, діючи з метою створення видимих правових підстав для укладення угоди про дружнє врегулювання у справі за заявою ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» проти України, підписала рішення МРГ №1, в якому рекомендувала Міністерству юстиції України надсилати до ЄСПЛ односторонні декларації відповідно до Правила 62А або декларації про дружнє врегулювання спору відповідно до Правила 62 Регламенту Європейського суду у разі, якщо в процесі опрацювання справ зі скаргами на тривале невиконання рішень національних судів буде встановлено наявність підстав, які можуть призвести до винесення негативного для України рішення Європейським судом з прав людини.
		У такий спосіб ОСОБА_7 , під виглядом наявності правових підстав для прийняття призначеним на посаду згідно з розпорядженням Кабінету Міністри України № 605-р від 17.06.2015 р. Урядовим уповноваженим у справи Європейського суду з прав людини ОСОБА_17 декларації про дружнє врегулювання спору справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України, довела останньому необхідність вчинення цих дій в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» після надходження відповідного листа уповноваженого представника цього підприємства, на що ОСОБА_17 , остерігаючись прийняття негативних для нього кадрових або управлінських рішень, погодився, та 22.07.2015 року на вказівку ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем, підписав декларацію про дружнє врегулювання спору, яку цього ж дня надіслав до ЄСПЛ.
		Крім того, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_14 про факт надання до ЄСПЛ інформації щодо загального розміру заборгованості (38 187 861, 76 грн), який підлягає стягненню на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 15 991 751,64 грн. між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», пов`язаних із зберіганням ПАТ «Київенерго» мазуту марки М-100 тривалий проміжок часу.
		Незважаючи на це, ОСОБА_14 , діючи згідно розробленого ним із ОСОБА_13 злочинним планом, у невстановлені під час досудового слідства дату та час, повідомив ОСОБА_7 про необхідність пошуку шляхів для стягнення з держави саме 54 179 613, 40 грн, тобто всієї суми грошових коштів, передбачених до виплати ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», згідно з ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. у справі № 41/207.
		На початку грудня 2015 року ОСОБА_7 сприяла засвідченню службовими особами Секретаріату автентичного перекладу цього рішення з необхідним для ОСОБА_14 формулюванням щодо виплати на користь підприємства присуджених коштів (у розмірі 54 179 613, 40 грн.) відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. у справі № 41/207, замість необхідності виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» розміру заборгованості, який все ще підлягав до сплати (The Government of Ukraine will pay the debt still owed to the applicant - як вказано в оригінальному тексті Декларації та рішення ЄСПЛ) відповідно до цієї ухвали (на загальну суму 38 187 861, 76 грн, з огляду на встановлені факти зарахування зустрічних однорідних вимог з ПАТ «Київенерго»). 
		Після чого, 12.02.2016 року ОСОБА_7 , шляхом використання займаної посади для впливу на заступника Міністра юстиції України ОСОБА_18 , відповідальну за підписання фінансово-господарських документів міністерства, надала вказівку останній засвідчити своїм підписом платіжне доручення № 378 про перерахування Міністерством юстиції України через Державну казначейську службу України на рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», відкритий в ПАТ «КБ «Преміум», кошти в розмірі 44 996 789, 76 грн., а 22.02.2016 року надала вказівку ОСОБА_18 засвідчити своїм підписом платіжне доручення № 810 про перерахування на рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», відкритий в АБ «Південний», кошти в розмірі 9 182 823, 64 грн.
		При цьому, 24.02.2016 року ОСОБА_7 , зважаючи на відкликання 10.02.2016 року Національним банком України банківської ліцензії ПАТ «КБ «Преміум», що спричинило втрату можливості ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» розпорядження своїм рахунком, який був зазначений для перерахування коштів в платіжному дорученні № 378, засвідчила вже своїм підписом інше платіжне доручення № 918, на підставі якого Міністерством юстиції України через Державну казначейську службу України перераховано на рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», відкритий в АБ «Південний», кошти в розмірі 44 996 789, 76 грн.
		В такий спосіб ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , маючи можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», діючи за попередньою змовою між собою та іншими особами, заволоділи шляхом зловживання Першим заступником Міністра юстиції України ОСОБА_7 та Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ ОСОБА_17 своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», грошовими коштами з державного бюджету України в особливо великому розмірі, які в подальшому, з метою приховання дійсного джерела їх походження, легалізували.
		22.01.2020 року ОСОБА_7 , у передбачений ст. ст. 133, 135 КПК України спосіб, через її перебування за кордоном, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. 
		27.01.2020 року прокурором, в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України, ОСОБА_7 в приміщенні Національного антикорупційного бюро України особисто вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
		 
		4.3 Мотиви слідчого судді.
		 
		Як вбачаєтьсяз мотивувальноїчастини ухвали,слідчий суддядійшла висновкупро те,що стороноюобвинувачення наданідостатні підставидля наявностіобґрунтованої підозристосовно можливоговчинення ОСОБА_7 дій,що кваліфікуютьсяза ч.5ст.191КК України. 
		Втім, слідчим суддею критично оцінені доводи сторони обвинувачення в частині, що стосується процедури дружнього врегулювання спорів з державою у світлі практики ЄСПЛ. Зокрема, слідчим суддею зазначено, що непереконливими є будь-які доводи сторони обвинувачення стосовно того, що ОСОБА_7 або будь-хто інший не мав правових підстав для звернення до ЄСПЛ та застосування процедури дружнього врегулювання, оскільки дружнє врегулювання було одним зі способів вирішення системної проблеми невиконання судових рішень органами державної влади України. 
		Також, розглянувши доводи сторони обвинувачення щодо сприяння підозрюваною в засвідченні службовими особами Секретаріату Урядового уповноваженого автентичного перекладу рішення ЄСПЛ у справі «Золотий мандарин Ойл» проти України, з необхідним для неї та інших зацікавлених осіб формулюванням щодо виплати на користь підприємства саме суми коштів, яка присуджена, а не суми, яка по факту складає заборгованість на момент виплати, слідчий суддя зазначила, що хоча і можна стверджувати, що такий переклад не є рівнозначним та між оригіналом і перекладом є суттєва відмінність (що відображено також у висновку експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз від 22.12.2017 р. ОСОБА_19 ), детективом наразі не доведено, що такий переклад було зроблено навмисно, для того, щоб виплатити іншу суму.
		Вирішуючи питання щодо доведеності стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду. Водночас, не доведеними визнані слідчим суддею інші ризики сторони обвинувачення, наведені у клопотанні про застосування запобіжного заходу, а саме: ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		Зважаючи на наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, та з урахуванням розміру шкоди, у завданні якої ОСОБА_7 підозрюється, а також достатнього розміру активів підозрюваної, слідчий суддя дійшла висновку про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави. При цьому, вирішила, що розмір застави, який пропонує сторона обвинувачення, є надмірним, та прийняла рішення про доцільність застосування застави у розмірі 7 000 000 гривень, як такої, що зможе забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов`язків, тоді як на даному етапі розслідування прив`язка розміру застави до розміру шкоди, яка могла бути завданою особисто підозрюваною, не є доцільною.
		Крім того, слідчий суддя встановила недоцільність покладення на підозрювану обов`язку не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та застосування до неї електронного засобу контролю, а також про необхідність обмеження її спілкування щодо інших підозрюваних і свідків у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., статус яких відомий ОСОБА_7 чи її захисникам.
		 
		5. Встановлені обставини та мотиви суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		У поданих апеляційних скаргах захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оскаржують висновки слідчого судді в частині надання оцінки обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_7 підозри та дотримання органом досудового розслідування порядку повідомлення про підозру, а також висновки про наявність ризиків у кримінальному провадженні, що стали підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави.
		 
		5.1 Щодо обґрунтованості підозри.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. 
		Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
		У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не надано оцінку поняттю «обґрунтована підозра» та не визначено єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
		Так, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під «обґрунтованою підозрою» Європейський суд з прав людини розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення.
		За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 , обіймаючи з 14.01.2015 року посаду Першого заступника Міністра юстиції України, діючи в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», тобто всупереч інтересів служби, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (п. 5 ч. 1 ст. 1) та Закону України «Про запобігання корупції» (ст. 22), наказів Міністра юстиції України № 753/к від 18.02.2016 р. та № 891/к від 23.02.2016 р., за якими відповідальною за підписання фінансово-господарських документів Міністерства визначено ОСОБА_18 , через підписання 24.02.2016 року платіжного доручення № 918, на підставі якого Міністерством юстиції України через Державну казначейську службу України було перераховано на рахунок ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» в АБ «Південний» кошти в розмірі 44 996 739, 76 грн., а в цілому за попередньою змовою групою осіб заволоділа за вказаною вище протиправною схемою грошовими коштами з державного бюджету України на загальну суму 54 179 613, 40 грн., що призвело до заподіяння державі збитків, які в шістсот більше разів перевищують розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з приміткою до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
		Колегія суддів погоджується з фактичними обставинами, встановленими слідчим суддею, та її висновком щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення.
		Обґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК України,за наведеноювище протиправноюсхемою підтверджуєтьсянаступними доказами,долученими доклопотання:наказами пророзподіл повноваженьміж Першимзаступником тазаступниками Міністраюстиції Українивід 17.01.2015№ 59/к,від 18.02.2016№ 753/к,від 23.02.2016№ 891/к,відповідно дояких, ОСОБА_7 уповноважено контролюватита координуватидіяльність Урядовогоуповноваженого усправах Європейськогосуду зправ людинита йогоСекретаріату,а відповідальноюза підписанняфінансово-господарськихдокументів Міністерстваюстиції визначенозаступника Міністраюстиції України ОСОБА_18 ;наказом Міністраюстиції Українивід 16.07.2015№ 2192/к«Про деякіпитання діяльностіУрядового уповноваженогоу справахЄвропейського судуз правлюдини»,де,серед іншого,визначено,що Уповноваженаособа виключноза погодженняміз заступникомМіністра відповіднодо розподілуповноважень укладаєугоду продружнє врегулюванняспору відповіднодо статті39Конвенції танадсилає одностороннюдекларацію відповіднодо Правил62АРегламенту ЄСПЛу справах,які знаходятьсяна розглядів ЄСПЛ;наказом Міністраюстиції Українивід 22.05.2015№ 146/7«Про утворенняміжвідомчої робочоїгрупи (далі-МРГ)з метоюпідготовки пропозиційщодо забезпеченняпредставництва Українив ЄСПЛу справахщодо тривалогоневиконання рішеньнаціональних судів»;протоколом засіданняМРГ від22.05.2015№ 1,засвідченого підписом ОСОБА_7 ,яким Міністерствуюстиції Українирекомендовано надсилатидо ЄСПЛодносторонні деклараціївідповідно доПравила 62Аабо деклараціїпро дружнєврегулювання спорувідповідно доПравила 62Регламенту Європейськогосуду уразі,якщо впроцесі опрацюваннясправ зіскаргами натривале невиконаннярішень національнихсудів будевстановлено наявністьпідстав,які можутьпризвести довинесення негативногодля Українирішення Європейськимсудом зправ людини; протоколомзасідання МРГ№ 5від 21.12.2015р.,під часякого державнийвиконавець ОСОБА_20 повідомив присутніхпро те,що вЄдиному реєстрісудових рішеньміститься ухвалавід 11.10.2015р.,якою булоскасовано ухвалугосподарського судум.Києва від12.05.2009р.,що потребуєперевірки протягомпевного часу.На щоголовуюча назасіданні МРГв.о.Урядового уповноваженого ОСОБА_21 зазначила пронеобхідність безумовноговиконання рішенняЄСПЛ усправі «Золотоймандарин Ойл»,в першучергу;протоколах зарезультатами проведеннянегласних (слідчих)розшукових дій,де велектронних інформаційнихсистемах зафіксованофакт пересилання08.12.2015року ОСОБА_7 на електроннупоштову скриньку« ІНФОРМАЦІЯ_2 »повідомлення іззаголовком «перекладухвали»,яке міститьприкріплений файл-документ зназвою «ТОВЗолотий МандаринОйл» зчорновим варіантомперекладу рішенняЄСПЛ усправі №63403/1за заявоюТОВ «ЗолотойМандарин Ойл»проти України;протоколом допитусвідка ОСОБА_20 від 06.10.2017р.,який,будучи підчас виконаннярішення ЄСПЛвід 20.10.2015р.старшим державнимвиконавцем ДВСМіністерства юстиціїУкраїни,неодноразово інформував ОСОБА_7 про неможливістьповного виконаннявказаного рішенняЄСПЛ черезвідсутність натой часостаточного рішеннянаціонального суду,що підлягаловиконанню,а такожзважаючи нанаявність фактузарахування зустрічниходнорідних вимогміж ТОВ«Золотой МандаринОйл» та«Київенерго»,що суттєвимчином впливалона сумуостаточної заборгованості.Проте,як показавсвідок ОСОБА_20 ,такі доводине розглядались, аза результатамипроведеної улютому 2016року вкабінеті ОСОБА_7 наради,прийнято рішенняпро необхідністьвиплати сумизаборгованості вповному обсязі,тобто здійснитидоплату ТОВ«Золотой МандаринОйл» урозмірі 9182823,64грн.без урахуваннязаліку зустрічниходнорідних вимог.Відповідаючи напитання детектива,свідок зазначив,що цеєдине зачас йогороботи виконавчепровадження,проблемним питаннямякого приділяласьувага посадовихосіб вищерівня начальникавідділу;протоколом допитусвідку ОСОБА_22 від 31.10.2017р.,який будучидержавним виконавцемвідділу примусовоговиконання рішеньДепартаменту ДВС,стверджував,що ТОВ«Золотой МандаринОйл» небуло використановсі можливімеханізми національногозахисту домоменту зверненняв ЄСПЛ.Також,підтвердив присутність ОСОБА_7 на засіданняхМРГ посправі ТОВ«Золотой МандаринОйл» тавказав,що останнязалишала позаувагою будь-якіаргументи представниківДВС пронаявність проблемнихпитань,пов`язаних звиконанням рішенняЄСПЛ усправі ТОВ«Золотой МандаринОйл»,та наполягалана швидкомуі повномувиконанні цьогорішення.;протоколом допитузалегендованого свідка ОСОБА_23 від 30.10.2017р.,яка повідомилаобставини участіта роль ОСОБА_7 під часвиконання СекретаріатомУрядового уповноваженогорішень ЄСПЛ,у томучислі рішеннявід 20.10.2015р.у справіза заявоюТОВ «ЗолотойМандарин Ойл»проти України,які полягалиу погодженнінею,шляхом проставляннявідповідних резолюційна доповіднихзаписках,підготовлених Урядовимуповноваженим чипрацівниками Секретаріату,з питаньможливого врегулюванняспору увідповідних справах.Після початкудосудового розслідуванняу даномукримінальному провадженні,зазначені доповіднізаписки ізСекретаріату зникли.Також,свідок ОСОБА_23 повідомила,що засвідченийпрацівниками Секретаріатупереклад рішенняЄСПЛ від20.10.2015р.як автентичний,не відповідаєсуті викладеноїу ньомуінформації,оскільки використанев оригіналірішення словосполученнявказувало нанеобхідність виплатиТОВ «ЗолотойМандарин Ойл»заборгованості,яка всеще підлягаласплаті,з урахуваннямзаліку зустрічниходнорідних вимог,а несплаті грошовихкоштів уповному розмірі; протоколом допитусвідка ОСОБА_24 (колишньогодиректора ТОВ«Золотий МандаринОйл»)від 17.11.2017р.,в якомуостанній повідомивпро обставинивчинення дій,які передувалилегалізації тапереведення вготівку грошовихкоштів,та середіншого повідомив,що схемузвернення доЄСПЛ вінтересах ТОВ«Золотой МандаринОйл» розробивта реалізувавза сприянняМінюсту ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , яка повідомила, що будучи заступником Міністра юстиції України, відповідальним за підписання фінансово-господарських документів Міністерства, 24.02.2016 року, тобто в день, коли ОСОБА_7 засвідчила своїм підписом платіжне доручення № 918 про перерахування ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів у розмірі 44 996 789, 76 грн., вона була на роботі, що підтверджується табелем обліку її робочого часу; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.04.2019 р., який з травня 2017 року працює у Секретаріаті Європейського суду з прав людини, повідомив, що звернутися із заявою до ЄСПЛ в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» його попросив раніше знайомий йому адвокат ОСОБА_14 , який надав йому необхідну інформацію, яку він не перевіряв, оскільки підстав не довіряти ОСОБА_14 у нього не було. Інформації, що підтверджувала б факт відступлення права вимоги до ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», яка б, при її наявності на той час, взагалі б унеможливила подання такої заяви до ЄСПЛ через відсутність предмету звернення, у нього не було. Також, свідок підтвердив, що на прохання ОСОБА_25 готував документи на ім`я Урядового уповноваженого з пропозицією дружнього врегулювання, де зазначив суму у розмірі 158 млн. грн., що буде заявлена ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» у вигляді компенсації у разі відхилення пропозиції про дружнє врегулювання. Вказана сума та її розрахунок були зазначені ним зі слів ОСОБА_25 , фактичного розрахунку свідок не проводив, а суми написав за дві хвилини на підставі тієї інформації, яку йому надали; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_17 від 24.01.2010 р., який в присутності двох його захисників повідомив слідству, що підписав Декларацію у справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» проти України під тиском ОСОБА_7 , яка примушувала його постійно звітувати про стан вирішення цього питання, а ОСОБА_17 в свою чергу виконував цю вказівку та систематично звітував ОСОБА_7 засобами електронного зв`язку. При цьому, ОСОБА_17 повідомив, що за умови, якби йому були відомі достовірно всі обставини справи, в тому числі щодо переуступки прав вимоги за договором №1004 - за жодних обставин не підписав би Декларацію в цій справі; платіжними дорученнями від 12.02.2016 р. № 378 та від 22.02.2016 р. № 810, засвідченими підписами ОСОБА_18 , на підставі яких ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» перераховано грошові кошти в розмірі 44 996 789,76 грн. (які 24.02.2016 повернуто до ДКСУ) та в розмірі 9 182 823, 64 грн., відповідно; платіжним дорученням від 24.02.2016 р. № 918, засвідченим підписом ОСОБА_7 , на підставі якого ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» перераховано в той же день з Державного бюджету України кошти на суму 44 996 789, 76 грн.; протоколом огляду носія інформації від 20.01.2020 р., на якому зафіксовані результати здійснення контролю зняття інформації з електронних інформаційних систем, які містяться в електронних поштових скриньках, яким підтверджується наявність системних зв`язків ОСОБА_7 з іншими учасниками злочинної схеми, а саме, з ОСОБА_14 та ОСОБА_26 ; висновком лінгвістичної експертизи від 22.12.2017 р. № 256/615, за яким встановлено відмінності в текстуальному розумінні оригіналу рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 р. у справі за заявою ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та його перекладом, автентичність якого затверджено працівниками Секретаріату; висновком судово-економічної експертизи ІСТЕ СБУ від 10.12.2019 № 157/7, відповідно до якого через виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 р. у справі № 63403/13 розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) державі в особі Міністерства юстиції України становить 54 179 613,40 грн.; договором про відступлення права вимоги № 1004 від 10.04.2013 р., згідно якого ТОВ «Золотой мандарин Ойл» відступив ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» належні йому права грошової вимоги до ПАТ «Київенерго» за договором зберігання № 171008-к від 17.10.2008 р., рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2009 р. та ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. у справі № 41/207 та наказу суду у справі № 41/207 від 13.05.2009 р. на суму 54179613,40 грн., що підтверджує відсутність у ТОВ Золотой мандарин Ойл» правових підстав для звернення до ЄСПЛ; протоколом від 08.12.2017 р. огляду документів, вилучених під час невідкладного обшуку, пов`язаного із загрозою знищення майна, проведеного у приміщенні Міністерства юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, к. 413, та фототаблицями до нього, якими підтверджено вилучення окремих фрагментів знищених документів, що стосуються ТОВ «Золотой мандарин Ойл» та стану виконання рішення ЄСПЛ; листуванням між посадовими особами Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції та Урядовим уповноваженим, Секретаріатом Уповноваженого з приводу необхідності встановлення реальної суми, що підлягає виплаті, з урахуванням наявності судових рішень, які її істотно зменшують; іншими доказами, зазначеними у клопотанні.
		На думку колегії суддів, наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає критерію «обґрунтована підозра», зазначеному у вищенаведених рішеннях Європейського суду, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.
		Відповідно, доводи захисників щодо відсутності обґрунтованої підозри, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеними вище обставинами.
		Крім того, колегія суддів відзначає, що предметом апеляційного розгляду наразі не є рішення слідчого судді, прийняте за результатами оскарження повідомлення про підозру на підставі п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, та на даній стадії кримінального провадження суд не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що стала підставою для застосування запобіжного заходу.
		Тому, доводи сторони захисту з приводу недопустимості доказів та недоведеності участі ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не можуть бути перевірені апеляційним судом на даній стадії судового провадження. 
		Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисту про недотримання органом досудового розслідування порядку повідомлення ОСОБА_7 , як адвокату, про підозру, з таких підстав.
		Матеріалами справи підтверджено наявність у підозрюваної свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 898 від 26.01.1996 р. Водночас, згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, адвокатська діяльність ОСОБА_27 зупинена 18.03.2014 року.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Згідно зп.1ч.1ст.481КПК України,письмове повідомленняпро підозруадвокату здійснюєтьсяГенеральним прокурором,його заступникомабо керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. 
		В даному випадку, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 складено 22.01.2020 року та підписано заступником Генерального прокурора ОСОБА_12 , який постановою Генерального прокурора від 27.09.2019 р. про зміну прокурорів у кримінальному провадженні включений до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., у зв`язку з повідомленням від заступника Генерального прокурора  керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_28 про наявність у нього конфлікту інтересів при здійсненні повноважень в цьому провадженні.
		За викладених обставин, складення повідомлення про підозру ОСОБА_7 заступником Генерального прокурора ОСОБА_12 не суперечить п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України. 
		Отже, посилання сторони захисту на те, що за наведених обставин повідомлення про підозру ОСОБА_7 повинно було складатися виключно Генеральним прокурором України не ґрунтується на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства.
		На підставі доручення № 06-18125-17 від 22.01.2020 р. заступника Генерального прокурора, в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України доручено старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_10 вручити ОСОБА_7 повідомлення про підозру. 
		За правилами ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		У зв`язкуз перебуванням ОСОБА_7 за межамитериторії Українина моментскладання повідомленняпро підозру,прокурором за допомогою програмного забезпечення месенджера «WhatsApp» на номер телефона, яким користується ОСОБА_7 , 22.01.2020 року надіслано скановану копію письмового повідомлення про підозру та направлено повістку про виклик до Національного антикорупційного бюро України, про що складені відповідні процесуальні документи. 
		27.01.2020 року прокурором в приміщенні Національного антикорупційного бюро України особисто вручено ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. 
		Отже, ОСОБА_7 була належним чином повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Враховуючи, що підозра ОСОБА_7 була складена та вручена у відповідності до вимог кримінального процесуального закону та не є вочевидь необґрунтованою, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення в цій частині апеляційних скарг сторони захисту.
		 
		5.2 Щодо наявності ризиків
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також встановити недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей; наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги погоджується з висновками слідчого судді щодо необхідності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, запропонованого стороною обвинувачення, з наступних підстав.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 ,належить до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а завдані злочином збитки становлять 54 179 613, 40 грн., що збільшує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду. 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наявність же у підозрюваної шести паспортів громадянина України для виїзду за кордон істотно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
		За результатами судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 має шість дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а саме: НОМЕР_1 від 22.12.2010 р., НОМЕР_2 від 26.01.2017 р., НОМЕР_3 від 06.10.2015 р., НОМЕР_4 від 08.12.2009 р., НОМЕР_5 від 05.12.2017 р. та НОМЕР_6 від 05.12.2017 р. 
		При цьому, суд не приймає доводи сторони захисту про те, що підозрюваною ОСОБА_7 на даний час добровільно здано на зберігання до уповноваженого органу всі наявні у неї закордонні паспорти. В судовому засіданні ОСОБА_7 дійсно заявила, що здала на зберігання всі наявні у неї закордонні паспорти, проте, підтверджуючих документів суду не надала, повідомивши про відсутність таких документів. Натомість, надала колегії суддів для огляду власний мобільний телефон, в якому містилася фотографія довідки, що підтверджує передачу на зберігання лише двох закордонних паспортів. Зазначене свідчить про наявність у підозрюваної ОСОБА_7 на даний час дійсних закордонних паспортів, які надають можливість виїзду за кордон, та, відповідно, підтверджують наявність ризику можливого переховування за кордоном.
		При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про численні виїзди ОСОБА_7 за межі України, а саме: у серпні 2018 року, серпні 2019 року, вересні 2019 року, жовтні 2019 року, листопаді 2019 року та січні 2020 року, наявність у підозрюваної широкого кола спілкування за кордоном, пов`язане з виконанням нею завдань за часів перебування на посаді Першого заступника Міністра юстиції України, а також великої кількості задекларованих готівкових коштів в іноземній валюті (345 000 доларів США, 40 000 євро) та у гривні (530000 гривень), а також коштів в сумі 467590 гривень на банківських рахунках.
		Таким чином, слідчим суддею мотивовано визнано доведеною стороною обвинувачення наявність одного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, що відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, є підставою для застосування запобіжного заходу.
		При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та особистої поруки не буде достатнім для запобігання даному ризику, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, завдані збитки та міру покарання, передбачену за його вчинення.
		Також, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, зважаючи на значний розмір завданої інкримінованим кримінальним правопорушенням збитків державі (понад 54 млн. грн.), що обґрунтовано стало підставою для застосування до ОСОБА_7 на підставі абз. 2 цього пункту застави у розмірі понад триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При цьому, застосована до ОСОБА_7 застава у розмірі 7 млн. грн. була мотивовано визнана слідчим суддею такою, яка не буде заздалегідь непомірною для підозрюваної та не призведе до неможливості виконання застави, з огляду на наявність у неї та членів її родини задекларованих у січні - вересні 2019 році доходів на суму, яка значно перевищує визначений ухвалою слідчого судді розмір застави.
		Крім того, слідчий суддя при вирішенні поставленого стороною обвинувачення в клопотанні питання про необхідність застосування до підозрюваної обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не застосував до неї обов`язку не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та носити електронний засіб контролю, а також звузив коло осіб, з якими підозрювана не може спілкуватися щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, що спростовує доводи сторони захисту про надмірність покладених на підозрювану оскаржуваною ухвалою обов`язків.
		Таким чином, доводи захисників щодо недоведеності стороною обвинувачення наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а також щодо необґрунтованості застосованого слідчим суддею розміру застави та надмірно покладених на неї обов`язків спростовуються наведеними вище обставинами.
		 
		6. Висновки суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		За викладенихвище обставин,колегія суддівне знаходитьпідстав длязадоволення апеляційнихскарг захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у зв`язку з чим ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 р. підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 р.  залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                               ОСОБА_1 
		 
		судді 
		ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...