Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 316/1358/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.02.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2020.
Дата набрання законної сили: 24.02.2020
Номер судового провадження: 51-7241км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017081160000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		24 лютого 2020 року
		м. Київ
		справа № 128/2455/15-к
		провадження № 51-7241 кмо 18
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_8 ,
		прокурора ОСОБА_9 ,
		захисника ОСОБА_10 ,
		виправданого ОСОБА_11 ,
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Запорізької області та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 травня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017081160000029, за обвинуваченням
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новодружеськ Луганської області, такого, що не має судимостей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України.
		Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29травня 2018 року  ОСОБА_11 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України, та виправдано через відсутність в діянні складу кримінальних правопорушень.
		Ухвалою того ж суду від 01 червня 2018 року постановлено виправити допущену врезолютивній частині вироку описку  вказано «ч. 1 ст. 364 КК України» замість невірно зазначеної «ч. 1 ст. 366 КК України».
		Органом досудового розслідування секретар Енергодарської міської ради ОСОБА_11 обвинувачувався у тому, що він, будучи посадовою особою, якатимчасово здійснює функції представника влади  керівника органу місцевого самоврядування, наділеною владними повноваженнями, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, виконуючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 42, п. 1 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розпоряджень Енергодарського міського голови від 02 жовтня 2014 року № 240-р та від 03 жовтня 2014 року № 242-р повноваження Енергодарського міського голови, маючи особисті неприязні стосунки з депутатом Енергодарської міської ради 6 скликання ОСОБА_12 , які ґрунтувались на негативній позиції останнього щодо прийняття рішень про відсторонення Енергодарського міського голови ОСОБА_13 та призначення ОСОБА_11 секретарем ради, маючи умисел на незаконне звільнення ОСОБА_12 з посади директора комунального підприємства «Ритуал», на якій останній працював згідно контракту від 06 червня 2013 року №61, з особистих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе увигляді помсти, 02 лютого 2015 року в приміщенні кабінету № 302 Енергодарської міської ради за адресою: м. Енергодар, вул.Курчатова, 11, підписав незаконне розпорядження від 02 лютого 2015 року №3-кп про звільнення ОСОБА_12 з вищезазначеної посади з підстав не передбачених контрактом, мотивуючи таке рішення неефективним використанням бюджетних коштів і коштів підприємства, ненаданням звітності та інших документів, показників ефективності використання комунального майна й прибутку, а також майнового стану підприємства.
		Не погодившись із вищевказаним розпорядженням, ОСОБА_12 оскаржив його до Енергодарського міського суду Запорізької області, який рішенням від17серпня 2015 року визнав незаконним та скасував розпорядження, поновив ОСОБА_12 на посаді директора КП «Ритуал» та стягнув з цього підприємства на користь ОСОБА_12 середню заробітну платню за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року по 17 серпня 2015 року в сумі 83117,76 грн. В подальшому Апеляційний суд Запорізької області 02 грудня 2015 року скасував вказане рішення та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_12 у частині скасування розпорядження, а в решті рішення місцевого суду залишив без змін. У зв`язку ізцим, на виконання рішень суду, згідно рішення четвертої сесії сьомого скликання Енергодарської міської ради від 24 грудня 2015 № 19 з міського бюджету 29червня 2016 року ОСОБА_12 перераховано вищезазначену суму заробітної плати, а також 18285,91 грн єдиного соціального внеску та 100,36 грн за послуги банку.
		Тобто, через прийняття ОСОБА_11 незаконного розпорядження про звільнення ОСОБА_12 спричинено істотної шкоди охоронюваним законом інтересам територіальної громади м. Енергодара у виді зайво витрачених з місцевого бюджету грошей на загальну суму 101504,03 грн.
		Ухвалою від 03 грудня 2018 року Дніпровський апеляційний суд залишив вирок місцевого суду та ухвалу про виправлення описки без змін.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах заступник прокурора Запорізької області та прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, порушують питання про скасування вищезазначених судових рішень іпризначення нового розгляду у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування зазначають, що місцевий суд проігнорував докази сторони обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_11 , допустив суперечливі висновки щодо підстав виправдання останнього та ухвалив рішення у цивільній справі під час перебування в нарадчій кімнаті, чим порушив її таємницю. Прокурори стверджують про незаконність ухвали місцевого суду про виправлення описки, вважаючи, що виправлення ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України в резолютивній частині вироку є перекваліфікацію інкримінованого ОСОБА_11 злочину. Також зазначають, що апеляційний суд не звернув уваги на зазначені порушення, не виправив їх, доручив проведення перевірки факту порушення таємниці нарадчої кімнати голові місцевого суду, а не територіальному управлінню Державної судової адміністрації у Запорізькій області, як про те просив прокурор, чим були порушені вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України. Крім того, залишаючи апеляційні скарги беззадоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав дляприйняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи скарг, через що ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
		Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року кримінальне провадження за вказаними касаційними скаргами прокурорів на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України було передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
		Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норм кримінального процесуального закону уподібних правовідносинах, викладених у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10квітня 2019 року (справа № 127/8831/14-к, провадження №51-3678км18).
		Так, у зазначеній постанові міститься висновок щодо застосування ст.367КПК України увзаємозв`язку зі ст. 412 КПК України, згідно якого постановлення суддею (без виходу в судове засідання) низки судових рішень, які стосувалися організації розгляду інших справ (призначення підготовчих судових засідань, розгляду заяви щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, призначення захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги), є порушенням таємниці нарадчої кімнати та в свою чергу істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і відповідно безумовною підставою для скасування оскарженого судового рішення.
		Проте колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК України 1960 року порушення таємниці наради суддів вважалося безумовною підставною для скасування судового рішення, проте в КПК України 2012 року законодавець суттєво скоротив перелік підстав, наявність яких є безумовною підставою для скасування судового рішення (ч. 2 ст. 412 КПК України). Відсутня серед них і така підстава як порушення таємниці наради суддів. 
		При цьому порушення порядку перебування суддів у нарадчій кімнаті в юридичному розумінні не є синонімом порушення таємниці наради суддів, оскільки не завжди формальне порушення положень статей 367, 376 КПК України є таким, що завдає шкоди цілям, для яких існує інститут таємниці наради суддів.
		З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор вважав касаційні скарги обґрунтованими та просив їхзадовольнити. 
		Захисник  ОСОБА_10 та виправданий ОСОБА_11 , посилаючись на безпідставність доводів касаційних скарг, просили судові рішення залишити без змін.
		 
		Від представника потерпілого ОСОБА_14 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
		Потерпілий ОСОБА_12 був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явився. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від нього не надходило.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника та виправданого, перевіривши матеріали провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1ст. 438 КПК Українипідставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, крім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Згідно з ч. 1ст. 412 КПК Україниістотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимогКПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи прокурорів про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції при ухваленні вироку не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Саме вирішення справи судом відбувається в умовах закритості не лише від публіки, але і від сторін та інших учасників кримінального провадження.
		Як убачається зі змісту ст. 367 КПК України, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. 
		Таким чином, з урахуванням наведених положень КПК України, нарада суду відбувається у нарадчій кімнаті, тобто ізольованому приміщенні, доступ до якої інших осіб, крім суддів, які входять до складу колегії у вказаному кримінальному провадженню  відсутній; судді зобов`язані приймати рішення виключно на підставі внутрішнього переконання, що сформувалося у ході судового розгляду, і власних правових знань; під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті окрім складу суду (судді), який здійснює судовий розгляд; неприпустимим є контакт з суддями (суддею), які перебувають у нарадчій кімнаті, в тому числі по телефону чи з використанням інших засобів зв`язку стосовно справи, що розглядається; заборонено розголошувати відомості про те, що відбувається в нарадчій кімнаті, включаючи обговорення фактичних обставин кримінального провадження, хід обговорення, судження суддів, їх позиції, результат голосування; неприпустимість будь-якого впливу ззовні на процес прийняття судового рішення; судді (суддя) не мають права консультуватися з будь-ким з приводу розгляду кримінального провадження; під час перерви судді (суддя) не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні та не вправі обговорювати матеріали цього провадження; судді (суддя) зобов`язані бути зосередженими на обставинах того кримінального провадження, для вирішення якого і ухвалення судового рішення видалилися до нарадчої кімнати.
		Норми чинного КПК України не містять законодавчої дефініції «таємниця нарадчої кімнати», однак відповідно до положеньЗакону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIIIвід 02 червня 2016 року (далі - Закон) незалежність судді забезпечується порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення (ст. 48 ч. 5 п. 4 Закону); суддя зобов`язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання (ст. 56 ч. 7 п. 5 Закону); передбачено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження в разі розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні (ст. 106 ч. 1 п. 5 Закону).
		Отже, таємниця нарадчої кімнати є охоронюваною законом і наведене положення стосується не лише дотримання таємниці наради суддів у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до ст. 366 КПК України, після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
		Водночас у вказаній правовій нормі вживано термін «негайно» щодо виходу суду до нарадчої кімнати після заслуховування останнього слова обвинуваченого, оскільки має значення не лише нерозголошення інформації обговорюваної в нарадчій кімнаті, але й зосередження суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення, і відповідно до ч. 2 ст. 367 КПК України суд вправі перервати нараду по справі лише для відпочинку з настанням нічного часу. 
		Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та у сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо.
		Таким чином, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, є порушенням таємниці наради суддів.
		Разом з тим, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 370 КПК України 1960 року порушення таємниці наради суддів вважалося безумовною підставною для скасування судового рішення.
		Проте в КПК України 2012 року законодавець суттєво скоротив перелік підстав, наявність яких є безумовною підставою для скасування судового рішення (ч. 2 ст. 412 КПК України). Відсутня серед них і така підстава як порушення таємниці наради суддів. 
		Отже застосування історичного методу тлумачення дає підстави вважати, що при ухваленні КПК 2012 року законодавець вважав недоцільним відносити порушення таємниці наради суддів до безумовних підстав для скасування судового рішення, залишивши тим самим судам апеляційної та касаційної інстанцій можливість оцінювати істотність виявлених порушень порядку ухвалення рішення в нарадчій кімнаті з точки зору критеріїв, указаних в ч. 1 ст. 412 КПК України 2012 року, а саме шляхом з`ясування чи призвели вони до неможливості ухвалити законне й справедливе рішення.
		Як вбачається з матеріалів справи, до суду надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172 та ч. 1 ст. 364 КК України. За результатами судового розгляду Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області, ОСОБА_11 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінальних правопорушень.
		Зазначений вирок був оскаржений прокурором, в тому числі з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, прокурор просив скасувати вирок суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки під час перебування в нарадчій кімнаті у даному кримінальному провадженні, суддею було прийнято рішення у іншій судовій справі.
		Відмовляючи прокурору у задоволенні його апеляційних вимог, судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення таємниці наради суддів, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на таке. 
		Згідно з відповіддю голови Кам`яно-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28 листопада 2018 року на запит судді Дніпровського апеляційного суду, за результатами проведеної службової перевірки щодо розгляду суддею ОСОБА_15 справ у період з 17 по 29 травня 2018 року, порушення таємниці нарадчої кімнати в ході розгляду та винесення вироку у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 364 КК України, встановлено не було. Зокрема помічник судді та секретар судового засідання пояснили, що під час перебування в нарадчій кімнаті з 17 по 29 травня 2018 року суддя ОСОБА_15 будь-яких справ не розглядав та не виносив судових рішень. Відповідно до матеріалів справи та відомостей наявних в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», датою внесення до автоматизованої системи документообігу суду та підписання за допомогою електронного цифрового підпису ухвали про задоволення заяви ОСОБА_16 про повернення судового збору у цивільній справі №318/73/18 від 16 травня 2018 року, є 21 травня 2018 року. 
		Разом з цим, згідно з поясненнями помічника судді ОСОБА_17 , за дорученням судді ОСОБА_15 нею було створено проект ухвалу про повернення судового збору у вказаній цивільній справі та внесено до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» з переведенням в статус «оригінал» та у зв`язку із значним обсягом справ було помилково вказану дату ухвали 21 травня 2018 року, замість правильної 16 травня 2018 року. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після постановлення суддею ОСОБА_15 вироку від 29 травня 2018 року стосовно ОСОБА_11 , цим же суддею було постановлено ухвалу від 27 червня 2018 року, якою виправлено описку в ухвалі від 21 травня 2018 року у цивільній справі № 318/73/18 в частині дати їїпостановлення  правильною вказано дату 16 травня 2018 року, тобто до виходу в нарадчу кімнати у кримінальному провадженні  17 травня 2018 року. При цьому ухвала від 27червня 2018 року про виправлення описки у цивільній справі не оскаржувалась та набула законної сили.
		Таким чином, мав місце факт внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_16 під час перебування судді у нарадчій кімнаті по вказаному кримінальному провадженню, що з урахуванням положень ст. 367 КПК України не є порушенням таємниці наради суддів. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_18 пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України, яке, за результатами розгляду, судом першої інстанції визнано недоведеним, із зазначенням підстав виправдання та відхилення доказів сторони обвинувачення. 
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, висновки якого за апеляційною скаргою прокурора щодо належності, допустимості та достовірності доказів були предметом перегляду суду апеляційної інстанції. 
		Під час дослідження обставин та матеріалів кримінального провадження не було встановлено місця вчинення ймовірного кримінального правопорушення, що підтверджується відповіддю Енергодарської міської ради Запорізької області від 28 вересня 2017 року № 01-01-36/3826, згідно якої, за технічним паспортом адміністративної будівлі Енергодарської міської ради, приміщення № 302 являється коридором, а кабінет із вказаним номером відсутній (т. 1 а. п. 77-81).
		Крім того, з урахуванням мети, що є обов`язковою ознакою інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, доказів отримання неправомірної вигоди ОСОБА_11 не здобуто.
		З додержанням вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду було ретельно перевірено та надано належну оцінку усім доказам по справі, зокрема, показанням потерпілого ОСОБА_12 , та обґрунтовано не прийнято їх до уваги, оскільки в них відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на обставини вчинення ОСОБА_11 кримінально караних діянь, а також свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_13 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , наданих в судовому засіданні, та суд дійшов належного висновку про те, що вони не підтверджують наявність особистих неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілим.
		Доводи касаційних скарг прокурорів в частині неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що полягало, на їх думку, у безпідставній перекваліфікації дій ОСОБА_11 з ч. 1 ст. 364 на ч. 1 ст. 366 КК України, аналогічні доводам апеляційної скарги прокурора, та були предметом перевірки апеляційного суду, який обґрунтовано визнав їх неспроможними, з чим погоджується і колегія суддів.
		Зокрема, згідно з вироком суду на досудовому розслідуванні дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172 КК України, як незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів та за ч. 1 ст. 364 КК України  зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.
		У вступній частині оскаржуваного вироку зазначено щодо розгляду кримінального провадження, внесеного 10 квітня 2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017081160000029 щодо ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України.
		Також, згідно з мотивувальною частиною вироку, судом розкрито зміст саме ст.364 КК України та зазначено, що лише за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності зловживання службовим становищем визнається злочином. 
		З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що показання допитаних свідків, досліджені докази по справі вказують на відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_11 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, через те, що не містять жодних даних, які б вказували на зловживання службовим становищем з його боку.
		Однак, у першому абзаці резолютивної частини цього вироку місцевий суд визнав невинуватим ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.172 КК України та, зокрема, за ч. 1 ст. 366 КК України, і виправдав у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінальних правопорушень.
		Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 01 червня 2018 року, у відповідності до положень статті 379 КПК України, вказана описка судом першої інстанції виправлена.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, та вважає, що під час ухвалення вироку місцевим судом не було порушено вимоги кримінального закону в частині кваліфікації дій ОСОБА_11 , оскільки аналіз наявності або відсутності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення у мотивувальній частині здійснено саме за ч. 1 ст. 364 КК України, що вказує на допущену судом першої інстанції описку в резолютивній частині вироку. 
		Доводи касаційної скарги прокурора щодо допущеної описки у прізвищі свідка ОСОБА_24 , колегія суддів вважає такими, що не дають підстави для визнання даної обставини такою, що вказує на незаконність вироку суду першої інстанції, оскільки може бути виправлена в порядку ст. 379 КПК України. Під час перевірки аналогічних доводів апеляційним судом зазначено, що згідно з журналом та технічним записом судового засідання, під час судового розгляду був допитаний саме свідок ОСОБА_24 , що підтверджується розпискою про ознайомлення свідка з правами та обов`язками (т. 1 а. п. 191). 
		Крім того, у мотивувальній частині вироку суд надав аналіз складу інкримінованих ОСОБА_11 кримінальних правопорушень та зазначив про його відсутність, а в резолютивній частині визнав невинуватим ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні та виправдав у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінальних правопорушень. Тому, формальне посилання в мотивувальній частині вироку суду про ухвалення виправдувального вироку у разі недоведеності вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, не вказує на застосування п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України. 
		Згідно з технічним записом судового засідання, клопотання прокурора щодо проведення перевірки за фактом можливого порушення таємниці нарадчої кімнати було задоволено частково та доручено проведення перевірки голові Кам`яно-Дніпровського районного суду Запорізької області (т. 4 а. п.155). Порушень вимог ч. 3 ст. 404 КПК України в частині того, що проведення перевірки не було доручено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Запорізькій області, колегія суддів не вбачає, а доводи касаційної скарги сторони обвинувачення в цій частині вважає необґрунтованими. 
		Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, детально перевірив викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи стосовно належності і допустимості доказів обвинувачення, які за своїм змістом є аналогічними доводам касаційних скарг прокурорів, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення. 
		Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у кримінальному провадженні колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування чи зміни оскаржених судових рішень та задоволення касаційних вимог прокурорів немає. 
		Обставини, які би давали підстави для сумнівів у законності й обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо виправдання ОСОБА_11 за ч.1 ст. 172, ч. 1 ст. 364 КК України, відсутні.
		Виконуючи приписи ст. 442 КПК України, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинні застосовуватись норми права, із застосуванням яких не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати. 
		Висновок: з урахуванням положень ст.367 КПК України, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обгрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення. 
		Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 травня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року щодо  ОСОБА_11 залишити без зміни, а касаційні скарги заступника прокурора Запорізької області та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій,  беззадоволення.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		ОСОБА_4   ОСОБА_5   ОСОБА_6 
		 
		 
		ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...