Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/144/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2020. Зареєстровано: 03.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2020.
Дата набрання законної сили: 17.08.2020
Номер судового провадження: 159/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		26 лютого 2020 року м. Рівне№460/144/20
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: представник Матвійчук В.О.,
		відповідача: представники Довгалюк І.Л., Денисюк І.П., Матєш О.В., 
		розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медовий край" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Медовий край» (далі  позивач), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі  відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 листопада 2019 року: № 00000770501; № 00000780501; № 0000790502 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, штрафних (фінансових) санкцій на суму 41933,96грн; № 00000800502 від 08 листопада 2019 року в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 340грн; № 0000503305; № 0000513305. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у вересні 2019 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, за наслідками якої був складений акт. На підставі висновку даного акта були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими в зв`язку із вказаними порушеннями податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на те, що на його думку, контролюючий орган неправильно тлумачить норми податкового законодавства. При цьому зазначає, що до перевірки були надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Також позивач стверджує, що компенсація комісії банку на видачу готівкових коштів, що сплачуються підприємством для повірених, ним правомірно віднесено до адміністративних витрат і такі кошти до виробничої собівартості продукції не включаються. Крім того, звертає увагу на те, що оплата за перевезення вантажу, що сплачує клієнт на користь експедитора включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу транспортом і за маршрутом клієнта (суми провізних документів, послуг з завантаження/розвантаження, які сплачує виконавець па користь перевізників/портів та інших додаткових зборів). Кошти, що надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов`язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу. Те саме стосується і вантажу (права власності експедитор на вантаж не має), послуги з перевезення якого експедитор бере на себе. Також позивач звертає увагу на те, що відповідач неправомірно визначив ПДФО та військовий збір як на додаткове благо, оскільки додаткового блага позивач фізичним особам не надавав, це є витрати підприємства. З врахуванням наведеного просить позовні вимоги задовольнити повністю. 
		Відповідач подав відзив на позов (а. с. 200-216 т. 5), в яких заперечив проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що дійсно, у позивача була проведена документальна планова перевірка, за результатами якої складений акт і на підставі висновків акту прийняті оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення. Так, перевіркою, зокрема, встановлено, що позивач неправомірно відніс до складу витрат, витрати, пов`язані із придбанням товару в зв`язку із нереальністю господарських операцій по закупівлі меду. Також позивач неправомірно включив до складу витрат, витрати надані ним за інформаційні послуги, оскільки особа, яка їх надає не має права займатися таким видом послуг у зв`язку із відсутністю зареєстрованого виду економічної класифікації діяльності, в свою чергу позивачем не надано доказів щодо збільшення обсягів реалізації меду згідно отриманих послуг. Відповідачем також неприйняті витрати позивача, які останній відніс до складу адміністративних на компенсацію комісії банку за видачу готівкових коштів, що сплачуються повіреним, оскільки такі витрати мають бути включені до складу собівартості придбаного товару. Також позивач, на думку контролюючого органу, не здійснив утримання податків з доходів нерезидента із джерелом походження з України, оскільки до перевірки не надані відповідні докази. До того ж, позивач неправомірно відніс до складу витрат, витрати на обслуговування автомобіля, який належить на праві власності фізичній особі, оскільки такі витрати є додатковим благом цієї фізичної особи та підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором. Уважає оскаржені податкові повідомлення-рішення правомірними і просить у задоволенні позову відмовити повністю.
		Позивачем надана відповідь на відзив (а. с. 33-38 т. 6), обґрунтування якої зводиться до тотожних аргументів, викладених у позовній заяві.
		Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.
		15.01.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		03.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		03.02.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання відповідача, підготовче засідання відкладено.
		19.02.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
		В судовому засіданні представники відповідача підтримали позицію, викладену у відзиві на позов. 
		Заслухавши учасників справи, встановивши всі обставини спору, дослідивши подані суду письмові докази, суд зважає на наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Медовий край» зареєстрований 14.05.2013 в Гощанській районній державній адміністрації Рівненської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 14.05.2013р. № 15911020000000651, був платником податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; податку з доходів фізичних осіб; військового збору; єдиного соціального внеску; єдиний податок з юридичних осіб.
		Основним видом діяльності товариства є оптова торгівля медом натуральним бджолиним. 
		Посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Медовий край», код ЄДРПОУ 38637085 з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 30.06.2019, за наслідками якої складений акт № 185/17-00-05-01/38637085 від 11.10.2019 (а с. 25-137 т. 1).
		Згідно із висновками акту перевірки, контролюючим органом встановлені порушення, зокрема: 
		- п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п.134 ст. 134 розд. ІІІ Податкового кодексу України, п. п. 8, 9 ПСБО 9 «Запаси», п. п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п. п. 7, 11, 12, 18 ПСБО 16 «Витрати», п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704 - підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 1748037грн, в тому числі за 2017 року на 1273436грн та за 1 півріччя 2019 року на суму 474601грн та завищено від`ємне значення об`єкт оподаткування за І півріччя 2019 року на суму 4583960грн;
		- пп. 103.4, пп. 103.5, пп. 103.6 ст. 103, п. «г» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 144 Податкового кодексу України, підприємством при здійсненні на користь нерезидента виплати доходів (фрахт) із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 6 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 10736,59грн, у т.ч.: за 4 квартал 2017 року в сумі 7879,21грн (131320,09грн х 6%), за 1 квартал 2018 року в сумі 2857,36грн (47623,01грн х 6%) при виконанні імпортного контракту № 3567 від 03.10.2017, укладеного з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща);
		- п. 103.4 ст. 103, частин г), з), й) пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, при здійсненні на користь нерезидента виплати доходів із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 33547,17грн, у т.ч.: за 3 квартал 2017 року в сумі 33547,17грн (222859,08грн х 15%) при виконанні імпортного договору № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017, укладеного з нерезидентом «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ);
		- п. 46.1 ст. 46, п. 48.1, п. 48.7 ст. 48, п. 103.9 ст. 103, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України підприємством: 
		- не подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди: 3 квартали 2017 року, 2017 рік, та не задекларовано суму доходу із джерелом походження з України, виплаченого нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ) за Договором № OSS -000849/17 про надання послуг від 15.08.2017 в сумі 8580,00дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати такого доходу еквівалентно 222859,08грн; 
		- подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період півріччя 2018 року із порушенням законодавчо встановленого граничного строку (09.08.2018) про здійснення виплати доходу нерезиденту CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) за контрактом № 3567 від 03.10.2017 в сумі 1385,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 47623,01грн. Фактична дата подання підприємством до податкового органу вищевказаного Додатку ПН до рядка 23 Декларації за звітний період  півріччя 2018 року  04.09.2018; 
		- подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 3 квартали 2017 року із порушенням законодавчо встановленого граничного строку (09.11.2017) про здійснення виплати доходу нерезиденту IN-TRANS SP. Z. o.o. (Польща) за контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017 в сумі 1350,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 41960,36грн. Фактична дата подання підприємством до податкового органу вищевказаного Додатку ПН до рядка 23 Декларації за звітний період  17.05.2018; 
		- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 14863,59грн, в тому числі у травні 2018 року в сумі 279,88грн, в червні 20]8року в сумі 9086,9грн, в липні 2018 року в сумі 3488,22грн, в серпні 2018 року в сумі 2008,59грн, у випадку, коли податковим агентом ТОВ «Медовий край» надано додаткове благо без відповідного оподаткування;
		- пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 1015,69грн, в тому числі у травні 2018 року в сумі 19,13грн, в червні 2018року в сумі 620,94грн, в липні 2018 року в сумі 238,36грн, в серпні 2018 року в сумі 137,26грн, у випадку коли податковим агентом ТОВ «Медовий край» надано додаткове благо без відповідного оподаткування. 
		Не погоджуючись із висновками акту перевірки щодо встановлених порушень, позивач подав заперечення із додатками (а. с. 138-150 т. 1).
		За наслідками розгляду заперечення, контролюючий орган доводи позивача не взяв до уваги, але виклав висновки акту перевірки в наступній редакції (а. с.151-162 т. 1), зокрема,:
		- п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п.134 ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України, п. п. 8, 9 ПСБО 9 «Запаси», п. п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п. п. 7, 11, 12, 18 ПСБО 16 «Витрати», п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704 - підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 1748037грн, в тому числі за 2017 року на 1273436грн та за 1 півріччя 2019 року на суму 474601грн та завищено від`ємне значення об`єкт оподаткування за І півріччя 2019 року на суму 4583960грн;
		- пп. 103.4, пп. 103.5, пп. 103.6 ст. 103, п. «г» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2, пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 144 Податкового кодексу України, підприємством при здійсненні на користь нерезидента виплати доходів (фрахт) із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 6 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 10736,59грн, у т.ч.: за 4 квартал 2017 року в сумі 7879,21грн (131320,09грн х 6%), за 1 квартал 2018 року в сумі 2857,36грн (47623,01грн х 6%) при виконанні імпортного контракту № 3567 від 03.10.2017, укладеного з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща);
		- п. 103.4 ст. 103, частин г), з), й) пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, при здійсненні на користь нерезидента виплати доходів із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 33547,17грн, у т.ч.: за 3 квартал 2017 року в сумі 33547,17грн (222859,08грн х 15%) при виконанні імпортного договору № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017, укладеного з нерезидентом «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ);
		- п. 46.1 ст. 46, п. 48.1, п. 48.7 ст. 48, п. 103.9 ст. 103, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України підприємством:
		- не подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди: 3 квартали 2017 року, 2017 рік, та не задекларовано суму доходу із джерелом походження з України, виплаченого нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ) за Договором № OSS -000849/17 про надання послуг від 15.08.2017 в сумі 8580,00дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати такого доходу еквівалентно 222859,08грн; 
		- подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період півріччя 2018 року із порушенням законодавчо встановленого граничного строку (09.08.2018) про здійснення виплати доходу нерезиденту CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) за контрактом № 3567 від 03.10.2017 в сумі 1385,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 47623,01грн. Фактична дата подання підприємством до податкового органу вищевказаного Додатку ПН до рядка 23 Декларації за звітний період  півріччя 2018 року  04.09.2018; 
		- подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 3 квартали 2017 року із порушенням законодавчо встановленого граничного строку (09.11.2017) про здійснення виплати доходу нерезиденту IN-TRANS SP. Z. o.o. (Польща) за контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017 в сумі 1350,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 41960,36грн. Фактична дата подання підприємством до податкового органу вищевказаного Додатку ПН до рядка 23 Декларації за звітний період  17.05.2018; 
		- пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 14863,59грн, в тому числі у травні 2018 року в сумі 279,88грн, в червні 20]8року в сумі 9086,9грн, в липні 2018 року в сумі 3488,22грн, в серпні 2018 року в сумі 2008,59грн, у випадку, коли податковим агентом ТОВ «Медовий край» надано додаткове благо без відповідного оподаткування;
		- пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті (нарахуванні, наданні) платникам податків доходів за період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету військовий збір в сумі 1015,69грн, в тому числі у травні 2018 року в сумі 19,13грн, в червні 2018року в сумі 620,94грн, в липні 2018 року в сумі 238,36грн, в серпні 2018 року в сумі 137,26грн, у випадку коли податковим агентом ТОВ «Медовий край» надано додаткове благо без відповідного оподаткування.
		На підставі висновків акту перевірки та в результаті встановлених порушень, відповідачем 08.11.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення ( а. с. 179-189 т. 1), зокрема: 
		- № 00000770501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1748037грн, штрафні (фінансові) санкції в сумі 437009грн;
		- № 00000780501, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4583960грн;
		- № 00000790502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем в сумі 44283,74грн, штрафні (фінансові) санкції в сумі 14469,42грн;
		- № 00000800502, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 680грн;
		- № 0000503305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 14863,59грн, штрафні (фінансові) санкції в сумі 10433,01грн та пеня в сумі 4172,40грн;
		- № 0000513305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на та зборів, у тому числі з військового збору за основним платежем в сумі 1015,69грн, штрафні (фінансові) санкції в сумі 712,94грн, пені в сумі 285,12грн.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач 21.11.2019 подав скаргу до ДПС України (а. с. 163-177 т. 1).
		Рішенням від 11.12.2019 ДПС України продовжила строк розгляду скарги (а. с. 178 т. 1).
		Станом на час розгляду справи, рішення ДПС України щодо розгляду справи суду не надано.
		Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зважає на таке.
		Щодо податкових повідомлень-рішень № 00000770501, № 00000780501 по податку на прибуток. 
		Як вбачається із акту перевірки, проведеною вибірковою перевіркою відображеного показника у рядку 02 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у розмірі 345961630грн, за період з 01.01.2017р. по 30.06.2019р встановлено його заниження на суму 10863799грн, в т.ч. 1 кв. 2017- 19348857грн; 2 кв. 2017 - 67593грн; 3 кв. 2017 - 1527202грн; 4 кв. 2017 - 1659042грн; 1 кв. 2018 - 1011409грн; 2 кв. 2018 - 490130грн; 3 кв. 2018 - 583633грн; 4 кв. 2018 - 1793280грн; 1 кв. 2019 - 1620284грн; 2 кв. 2019 - 176370грн.
		Як стверджує відповідач, позивач здійснював закупівлю меду від фізичних осіб, однак, у зв`язку із відсутністю у фізичних осіб земельних ділянок на яких відповідно до законодавства повинні розміщуватись пасіки, перевіркою не підтверджується реальних виробників товару (меду), придбання якого задокументовано закупівельними актами, виписаними від імені вище наведених фізичних осіб для ТОВ «Медовий край». Крім того, первинний документ має містити відомості про господарську операцію, натомість контролюючий орган стверджує про відсутність первинних документів з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які підтверджують реальне отримання меду від цих фізичних осіб. Отже, як зазначив відповідач у акті перевірки, оскільки надходження активів від фізичних осіб (меду натурального) загальною вартістю 10863799грн призвело до зростання власного капіталу ТОВ «Медовий край», тому безоплатно отримані активи загальною вартістю 10863799грн, є доходом у розумінні п. 5 П(С)БО 15 «Доходи».
		Також, як вказує відповідач, ТОВ «Медовий край» занижено фінансовий результат до оподаткування за рахунок завищення адміністративних витрат внаслідок віднесення до їх складу витрат на компенсацію комісії банку за видачу готівкових коштів, що сплачуються підприємством для повірених на загальну суму 1065808,21грн, в тому числі за 4 квартал 2017 року на 622964,45грн, за 4 квартал 2018 року на 237735,58грн, за 1 квартал 2019 року на 205108,18грн та стверджує, що витрати на компенсацію комісії банку за видачу готівкових коштів, що сплачуються підприємством для повірених, підлягають включенню до складу первісної вартості запасів, придбаних підприємством за плату(мед). В подальшому вищевказані витрати відповідно до вимог п. п. 11, 12 ПСБО 16 «Витрати», повинні сформувати виробничу собівартість виготовленої продукції у вигляді прямих матеріальних витрат та згідно з п. 7 ПСБО 16 «Витрати» будуть визнані витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
		Крім того, позивачем неправомірно віднесено до складу витрат винагороду за інформаційні послуги у розмірі 2365678грн по ФОП ОСОБА_1 оскільки в актах виконаних робіт представлених до перевірки не деталізовано період надання вказаних послуг та не деталізовано комплекс виконаних робіт по пошуку та підбору потенційних клієнтів Замовника. До перевірки не представлено звіту по ФОП ОСОБА_1 про всі виконані комерційним агентом роботи на виконання договору № 0310/01-16 від 10.08.2016р. Крім того, по штатному розпису у ТОВ «Медовий край» наявні штатні одиниці по посаді менеджер по збуту. 
		Наведені порушення призвели до завищення різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування на 4999427грн. та як наслідок до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
		З урахуванням наведеного, згідно пп. 3.1.3 п. 3.1 розд. 3 акту перевірки, посадові особи контролюючого органу пришли до висновку, що позивачем за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 занижений податок на прибуток у розмірі 1748037грн, в тому числі за 2017 року на 1273436грн та за І півріччя 2019 року на суму 474601грн, а також завищене від`ємне значення об`єкту оподаткування за І півріччя 2019 року на суму  4583960грн.
		Суд не погоджується із наведеним висновком відповідача з огляду на наступне.
		За змістом пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного уфінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Дляплатників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правиламибухгалтерського облікуза останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає уподатковій звітностіз цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
		Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
		Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
		Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно допідпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Матеріалами справи стверджується, що позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції по закупівлі меду натурального від фізичних осіб.
		Судом встановлено, що закупівля меду натурального від фізичних осіб оформлена наступними документами: закупівельними актами, копією паспорту фізичних осіб, які продали товар, копією реєстраційного номеру облікової картки платника податків, ветеринарними паспортами пасік, довідками органу місцевого самоврядування про наявність пасіки ( а. с. 58-222 т. 2; 1-250 т. 3; 1-8 т. 4).
		Посилання відповідача на обов`язковість зазначення у закупівельних актах наявність у власності фізичних осіб земельних ділянок є неприйнятними.
		Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ  документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Статтею 9 наведеного Закону визначаються вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні маги такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Форма закупівельного акту встановлена Додатком 5 до пункту 2.1 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України № 157 від 17.06.2003 року.
		Відповідно до даних Методичних рекомендацій, закупівельний акт містить наступні відомості: місце закупівлі, дата купівлі, ПІБ продавця, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта продавця, місце реєстрації продавця, найменування продукції, ціну одиниці продукції, обсяг проданої продукції, суму виплачених коштів, підпис продавця про отримання даних коштів.
		Із викладеного слідує, що відомості про наявність земельної ділянки у закупівельному акті не зазначаються, а такі твердження відповідача є довільним трактуванням, що суперечить наведеним вище положенням норм права. 
		Слід також звернути увагу і на абзац 5 підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, за приписами якого, при продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
		Аналогічна норма наведена і у пункті 6 Наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми» № 32 від 17.01.2014 року, затвердженого в Міністерстві юстиції України 31.01.2014 року за № 201/24978.
		Зазначені положення містять у своїй побудові умову, а саме: довідка про наявність у власника земельних ділянок подається податковому агенту лише у разі продажу ним сільськогосподарської продукції, крім продукції тваринництва.
		Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг, ДК-016-2010, до продукції тваринництва код 01.49.2, під кодом 01.49.21 відноситься мед натуральний, код УКТЗЕД 0409000000.
		Таким чином, фізичні особи при продажу свого меду не мають обов`язку подавати довідку податковому агенту щодо наявності у них земельної ділянки.
		Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України «Про бджільництво», пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
		За змістом ст. 15 цього ж Закону, фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
		Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. 
		Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України.
		Таким чином, здійснивши аналіз вищезгаданого законодавства, можна дійти висновку, що дані про земельну ділянку не належать до обов`язкових реквізитів, які мають зазначатися в Закупівельних актах, а відсутність в пасічників земельних ділянок па праві власності чи в користуванні, речові права на які потребують реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не впливає на реальність операцій по закупівлі меду натурального у пасічників.
		Водночас, судом проаналізовані первинні бухгалтерські документи бухгалтерського обліку ТОВ «Медовий край», якими оформлено спірні господарські операції та встановлено, що такі документи не мають дефектів і відповідають вимогам як змісту закупівельного акту, встановленого чинними Рекомендаціями, так і вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку.
		Отже, твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій у перевіряємому періоді по закупівлі у фізичних осіб меду натурального не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються первинними бухгалтерськими документами, долученими до матеріалів справи.
		У зв`язку із викладеним, судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства щодо заниження податку на прибуток по наведених господарських операціях, тому донарахування позивачу грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 1259612грн основного платежу, 314903грн штрафних санкцій (25% від суми основного зобов`язання) та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування у розмірі 3038435грн є протиправним (а. с. 217 т. 5).
		Щодо заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок завищення адміністративних витрат внаслідок віднесення до їх складу витрат на компенсацію комісії банку за видачу готівкових коштів, що сплачуються підприємством для повірених.
		Доводи позивача з приводу неправильності визначення податковим органом суми комісії банку у перевіряємому періоді судом до уваги не приймаються зважаючи на таке.
		Визначаючи суми комісії за перевіряємий період, посадові особи контролюючого органу посилаються на дані бухгалтерського обліку підприємства: проведення Дт 92 Кт 6851 на загальну суму 2365668,80грн в т.ч. в 2017 році в сумі 1262988грн, в 2018 році в сумі 883539грн, в першому півріччі 2019 року на суму 219442грн.
		Однак, проаналізувавши бухгалтерські проведення товариства, судом встановлено, що наведені відповідачем в акті перевірки суми комісії банку не відповідають дійсності.
		Матеріалами справи стверджується, що відповідно до звітів Повірених та аналізів рахунку 6851, банківська комісія складає: 2017 - 622964,45грн; 2018 - 237735,88грн; 2019 -205108,18грн, а всього на загальну суму 1065808,51грн, що на 1299 860,29грн менше, ніж встановлено відповідачем в ході перевірки.
		Наведений факт не заперечується і відповідачем.
		Водночас, судом також встановлено, що відповідач під час розгляду заперечень позивача на акт перевірки, врахував ці зауваження та зазначив, що посадовими особами в акті перевірки допущено технічну помилку у зазначенні сум комісії за перевіряємий період і відповідний абзац акту перевірки викладений у іншій редакції із сумами, які відповідають сумам бухгалтерського обліку позивача, а податкове повідомлення-рішення стосовно збільшення платежу з податку на прибуток, прийняте з врахуванням виправлених відповідачем помилок.
		Тому посилання позивача на помилки відповідача є безпідставними.
		В той же час, як стверджує відповідач, витрати на компенсацію комісії банку за видачу готівкових коштів, що сплачуються підприємством для повірених, підлягають включенню до складу первісної вартості запасів, придбаних підприємством за плату (мед). В подальшому вищевказані витрати відповідно до вимог пп. 11, 12 П(С)БО 16 «Витрати» повинні сформувати виробничу собівартість виготовленої продукції у вигляді прямих матеріальних витрат та згідно з п. 7 П(С)БО 16 «Витрати» будуть визнані витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
		Суд не погоджується із такими доводами з огляду на наступне.
		Матеріалами справи стверджується, що ТОВ «Медовий край» у перевіряємому періоді до складу адміністративних витрат включив витрати на компенсації комісії банку за видачу готівкових коштів, що сплачуються Повіреним.
		Відповідно до пунктів 6-7 ПСБО 16 «Витрати», витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
		Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
		Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
		Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
		За правилами пункту 10 ПСБО 16 «Витрати», Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
		Згідно із пунктами 8, 9 ПСБО 9 «Запаси», придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
		Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
		суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
		суми ввізного мита;
		суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
		транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;
		інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
		У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
		Згідно із положенням пунктів 17, 18 ПСБО 16 «Витрати», витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
		До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
		загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
		витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
		витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
		винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
		витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
		амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
		витрати на врегулювання спорів у судових органах;
		податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
		плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;
		інші витрати загальногосподарського призначення.
		Таким чином, банківська комісія відноситься до адміністративних витрат і до виробничої собівартості продукції не включається.
		Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем укладались Договори-Доручення на закупівлю меду натурального ( а. с. 145-191 т. 5).
		Предметом цих договорів є закупівля меду натурального Повіреним для Довірителя за винагороду за цінами та в кількостях, встановлених Довірителем та на умовах, що найбільш вигідні для Довірителя (п. 1.1 Договорів).
		Відповідно до п. 2.2 Договорів, Довіритель на виконання доручення забезпечує Повіреного грошовими коштами (в готівковій та безготівковій формі), за які останнім буде проводитися закупівля меду в інтересах та від імені Довірителя. При цьому всі отримані на виконання доручення кошти спрямовуються за цільовим призначенням.
		Пунктом 2.5 Договору визначено, що передача товару від Повіреного до Довірителя супроводжується оформленням Акту прийому передачі.
		За результатами роботи Повірений складає Звіт Повіреного, що є Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який затверджується та підписується Довірителем (п. 2.7 Договорів)
		За правилами пункту 2.9 Договорів, сторони погодили, що комісію банку, що справляється банківською установою при отриманні або знятті Повіреним грошових коштів на виконання доручення, Довіритель приймає на себе. 
		Матеріалами справи стверджується, що на виконання Договорів, Повіреними складались Звіти (а. с. 9-250 т. 4; 1-144 т. 5).
		Із цих Звітів вбачається наявність комісії, що справляється банківською установою при отриманні або знятті Повіреним грошових коштів на виконання доручення і яку Довіритель приймає на себе на умовах Договору доручення.
		Таким чином, судом з`ясовано, що фактично комісія банку за зняття готівки Повіреним, сплачена безпосередньо Довірителем. Такі кошти не беруть участі у закупівлі меду натурального Повіреним, оскільки надходять до відповідного банку, який здійснює розрахунково-касове обслуговування, а тому в силу вимог п. 17 ПСБО 16 «Витрати», такі кошти не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), і відповідно до п. 18 цього ж ПСБО є адміністративними витратами.
		З врахуванням викладеного, збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 112134грн основного зобов`язання, 28033грн штрафної санкції та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування у розмірі 442844грн по наведеній вище господарській операції є безпідставним.
		З приводу включення позивачем до складу витрат на збут винагороди за інформаційні послуги по ФОП ОСОБА_1 , суд враховує наступне.
		Відповідач вказує, що наявність штатних одиниць маркетологів у позивача, відсутність деталізації періоду надання послуг та комплексу виконаних робіт у актах виконаних робіт, свідчить про відсутність економічної обґрунтованості придбання позивачем маркетингових послуг. Також звертає увагу на те, що виконавцем маркетингових послуг може бути підприємство, вид діяльності якого підтверджено та відповідає КВЕДУ 74.13.0 «Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки» відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457, а у ФОП ОСОБА_2 такий вид діяльності відсутній.
		Щодо наявності штатних одиниць маркетологів у позивача, то останній в судовому засіданні зазначив, що фактичного працівника-маркетолога у товаристві немає, а мати штатну одиницю маркетолога у штатному розписі не заборонено законом.
		Доказів того, що у позивача дійсно працює фізична особа на посаді маркетолога, відповідачем не надано і судом не встановлено, таких доказів не наведено і в акті перевірки (а. с. 38 т. 1), отже такі посилання відповідача є безпідставними. 
		Далі суд зазначає, що особливості оформлення агентської діяльності регламентуються главою 31 Господарського кодексу України «Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання». 
		У частині, не врегульованій у Господарському кодексі України, до агентських відносин застосовуються відповідні положенням глави 68 ЦКУ, якими регулюються відносини доручення (ч. 2 ст. 305 ГК України).
		Комерційне посередництво (агентська діяльність)є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом (далі  агент) послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхомпосередництва від імені,в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє (ч. 1 ст. 295 ГКУ).
		За агентським договором одна сторона (агент) зобов`язуєтьсянадати послугидругій стороні (принципалу) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (наданняфактичних послуг) від імені цього суб`єкта та за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ).
		Отже, агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг. Суть агентського договору полягає в тому, що діяльність, яку здійснює агент за дорученням і в інтересах принципала, породжує майнові наслідки для принципала, а не агента.
		На відміну від договорів доручення та комісії, у межах виконання агентського договору може бути вчинено не лише юридичні, а й фактичні дії, причому різноманітні (набір дій). Зокрема, як приклад, агент може рекламувати реалізований від імені принципала товар, готувати його до продажу тощо.
		Агентомможе бутисуб`єкт господарювання(громадянин або юридична особа), який, виходячи з повноважень, заснованих на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво (ч. 2 ст. 295 ГКУ).
		Отже, відмінною рисою агентського договору є те, що його сторонами можуть бути тільки суб`єкти підприємницької діяльності, а власне договір регулює відносини, пов`язані саме з господарською діяльністю.
		Суд зауважує, що уГосподарському кодексі Українине обумовлено, як іменувати особу, яку представляє агент. У правозастосовній практиці таку особу зазвичай називають принципалом, іноді використовують термін «довіритель».
		Уч. 3 ст. 295 ГК Українизазначено, щоне є агентамипідприємці, які діють хоча й у чужих інтересах, але від власного імені. Такі відносини регламентуються договором комісії (гл. 69 ЦКУ).
		Агент не може укладати угоди від імені принципала щодо себе особисто (ч. 4 ст. 295 ГКУ).
		Згідно зч. 1 ст. 296 ГК України,агентські відносини виникають у разі:
		1) надання повноважень агентові на вчинення відповідних дій на підставі договору;
		2) схвалення принципалом угоди, укладеної в його інтересах агентом, без повноважень на її укладення або з перевищенням наданих йому повноважень.
		Агентський договір укладають у письмовій формі. Він має визначати таке (ч. 2 ст. 297 ГКУ):
		 сферу, характер і порядок виконання агентом посередницьких послуг;
		 права й обов`язки сторін;
		 умови та розмір винагороди агентові;
		 строк дії договору;
		 санкції в разі порушення сторонами умов договору;
		 інші необхідні умови, визначені сторонами.
		У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) агента (ч. 4 ст. 297 ГКУ).
		Згідно зч. 3 ст. 243 ЦК України,повноваження комерційного представника може бути підтверджено письмовим договором між ним і особою, яку він представляє, або довіреністю.
		Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за дорученням (ч. 1 ст. 244 ЦК України).
		Отже, крім договору, повноваження агента зазвичай підтверджує довіреність.
		Агентським договором має бути передбачено також умову щодо території, у межах якої агент здійснює діяльність, визначену договором.
		Якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України (ч. 3 ст. 297 ГКУ).
		Агент повідомляє принципала про кожний випадок його посередництва в укладанні договорів і про кожну укладену ним в інтересах цього суб`єкта угоду (ч. 1 ст. 298 ГКУ).
		Із матеріалів справи судом встановлено, що 10.08.2016 між ТОВ «Медовий край» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений Договір про надання інформаційних послуг № 0310/01-16 (а. с. 190-192 т. 1).
		Згідно п. 1.1 цього Договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати за винагороду наступні послуги: виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження покупця (покупців) меду бджолиного натурального, що належить Замовнику, в межах України та поза її межами.
		Пунктом 1.3 Договору встановлено, що пошук клієнтів здійснюється Виконавцем від імені Замовника.
		Виконавець за свою роботу отримує винагороду, розмір якої визначається в Акті наданих послуг ( п. 3.2 Договору).
		Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата винагороди Замовником здійснюється в безготівковій формі Виконавцю протягом 10 (десяти) днів з моменту повного розрахунку Клієнта із Замовником за Товар. 
		03.07.2017 між ТОВ «Медовий край» (Принципал) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Агент), укладений Агентський договір на експорт товару за кордон № 0307/17 (а с. 193-196 т. 1).
		Пунктом 1 даного Договору визначено, що принципал доручає, а Агент приймає на себе зобов`язання з продажу товару Принципала, зазначеного в п. 1.2. цього Договору, за кордоном, а саме: Ізраїль (п. 1.1).
		Принципал експортує наступний товар: мед натуральний бджолиний, збір врожаю 2016-2018рр., упакований в металеві бочки з харчовим покриттям ємністю 213л. Походження Товару  Україна (п. 1.2).
		При виконанні доручення, зазначеного в п.1.1 цього Договору, Агент діє від імені і за рахунок Принципала (п. 1.3).
		Формою підтвердження повноважень Агента є Довіреність, видана Принципалом на укладення Контрактів від імені та в інтересах і за рахунок Принципала (п. 1.4). 
		За правилами пункту 3 Договору, у випадку наявності позитивних результатів, таких як укладення Контрактів та Додатків 5 до них від імені, в інтересах і за рахунок Принципала про продаж Товару Принципала та виконання вказаних Контрактів та Додатків до них, між Агентом та Принципалом підписується Акт наданих послуг, який є невід`ємною частиною даного Договору (п. 3.1)
		Виконавець за свою роботу отримує агентську винагороду, розмір якої визначається в Акті наданих послуг (п. 3.2.).
		Розрахунок агентської винагороди здійснює Принципал в Агентській розрахунковій відомості (п. 3.3).
		Оплата агентської винагороди Принципалом здійснюється в безготівковій формі Агенту протягом 20 (двадцяти) днів з моменту розрахунку Клієнта із Принципалом за Товар (п. 3.4).
		На виконання даного договору ТОВ «Медовий край» надано довіреність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 від 03.07.2017 року (а. с. 197 т. 1).
		Дослідивши наведені договори, суд уважає, що такі договори повністю відповідають наведеним вище нормам права.
		Також матеріалами справи стверджується, що здійснення господарських операцій за наведеними вище по тексту рішення Договорами, оформлені звітами (а. с. 198-199 т. 1); розрахунковими Агентськими відомостями виплати винагороди ( а. с. 200-215 т. 1); листами Yad Mordechai Elite Apiary LTD  Yair Svartz та ОСОБА_3 Milman ( а. с. 216-219 т. 1); актами здавання-приймання наданих послуг (а. с. 220-235 т. 1).
		Із наданих документів слідує, що винагороди за 2017 рік та Агентських відомостей за 2017, 2018, 2019 роки, її розмір відповідає розміру винагороди, виплаченої ФОП ОСОБА_1 згідно актів наданих послуг. Винагорода виплачувалася Виконавцю за результатами поставки ТОВ «Медовий край» Клієнтам меду відповідно до Декларацій форми МД-2 та повної сплати Клієнтами за поставлений мед згідно вказаних Декларацій. Вказані обставини чітко відображені в Актах наданих послуг. Суд також звертає увагу на те, що фірми Yad Mordechai Elite Apiary LTD та ОСОБА_4 є першими покупцями, які відкрили збут меду до Ізраїлю. У свою ж чергу, витрати, які понесені у зв`язку із отриманням інформаційних та агентських послуг є економічно доцільними та спрямованими на отримання прибутку. 
		Крім того, наведеними вище доказами стверджується, що ФОП ОСОБА_1 належним чиїм виконував свої обов`язки відповідно до Договору про надання інформаційних послуг та Агентського договору та безпосередньо приймав участь при укладенні Контрактів з фірмами Yad Mordechai Elite Apiary LTD; Meshek Milman; Mier Berko, Michveret Berko K. Malachi. Укладенню даних Контрактів передували активні переговори ФОП ОСОБА_1 з представниками згаданих іноземних компаній, про що свідчать листи Yad Mordechai Elite Apiary LTD та ОСОБА_4 (а. с. 216-219 т. 1). 
		Водночас суд зауважує, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
		Окрім того, виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, є достатнім доказом, то підтверджує факт виконання такої господарської операції.
		Отже, надані товариством документи мають усі необхідні реквізити та відомості і у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тому у контролюючого органу відсутні правові підстави ставити під сумнів їх достовірність. 
		Щодо віднесення Агентської діяльності до виду економічної діяльності відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457. 
		Як стверджує відповідач, маркетингові послуги відносяться до коду КВЕД 74.13.0 «Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки».
		Суд погоджується із такими доводами, та такий факт не заперечує і позивач.
		Однак, суд звертає увагу на те, що код КВЕД 74.13.0 включає:
		- вивчення потенційних можливостей ринку, попиту та потреб споживачів з метою поліпшення збуту та розроблення нових видів продукції, включаючи статистичний аналіз результатів:
		- вивчення суспільної думки щодо політичних, економічних та суспільних питань, а також статистичний аналіз результатів.
		Тобто, даний вид діяльності за наведеним кодом класифікації передбачає лише вивчення ринку, тобто здійснення аналітики, статистичного аналізу, а не безпосередній пошук клієнтів та збут товару.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач, відповідно до умов договору, знаходив потенційних покупців, приймав участь при укладенні контрактів та здійснював продаж від імені позивача товару. 
		Суд зауважує, що діяльність агента зазвичай належить докласу 46.1 «Оптова торгівля за винагороду чи на основі контракту» Національного класифікатора України (№ 396).
		Згідно ізКласифікацією № 396, ця група охоплює діяльність комісіонерів, товарних брокерів і будь-якихінших посередниківв оптовій торгівлі, що здійснюють торгівлю товарами від імені або за рахунок інших осіб чи компаній.
		Зокрема, залежно від складу продаваних товарів, діяльність агента може бути віднесено до таких груп:
		46.11«Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами»;
		46.12«Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами»;
		46.13«Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами»;
		46.14«Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками»;
		46.15«Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами»;
		46.16«Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами»;
		46.17«Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»;
		46.18«Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами»;
		46.19«Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту».
		Оскільки у ФОП ОСОБА_1 наявний вид діяльності за кодом КВЕД 46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», то, відповідно, останній має право надавати агентські послуги. Тому доводи відповідача про неможливість даного підприємця займатися такими послугами є помилковими.
		За наведеного вище суд уважає протиправним донарахування позивачу грошового зобов`язання по господарських операціях з ФОП ОСОБА_1 з податку на прибуток в сумі 194641грн основного платежу, 48660грн штрафної санкції та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування у розмірі 1102681грн ( а. с. 217 т. 5).
		Щодо податкових повідомлень-рішень № 00000790502; № 00000800502 по податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
		Матеріалами справи стверджується, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено заниження позивачем податку на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України на загальну суму 44283,76грн, у т.ч.: за 3 квартал 2017 року на суму 33547,17грн, за 4 квартал 2017 року на суму 7879,21грн, за 1 квартал 2018 року на суму 2857,38грн.
		У акті перевірки, зокрема, зазначено, що 08.09.2017 укладений Контракт на послуги перевезення № 0809/17-1 з нерезидентом IN-TRANS Sp. z о.о (Польща), в особі директора  Dariusza Olszewskiego в якому Замовник - TOB «МЕДОВИЙ КРАЙ» (Україна); Перевізник - IN-TRANS Sp. Z о.о (Польща).
		За фактом наданих послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні згідно умов контракту № 0809/17-1 від 08.09.2017, сторонами підписані акти приймання наданих послуг на загальну суму 8 730,00Євро / 274 172,00грн у т.ч.:
		Акт приймання наданих послуг № 179 від 19.09.2017, згідно якого перевізником надані замовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом: смт. Гоща, Рівненська область, Україна - 40230 Saint-GeoursdeMaremne, France, згідно заявки № 118 від 08.09.2017 (авто Вольво LB 62743 / LB 94979), а замовник прийняв надані послуги. Загальна вартість послуг становить - 2700,00Євро.
		Акт приймання наданих послуг № 03 від 04.10.2017, згідно якого перевізником надані замовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом: смт. Гоща, Рівненська область, Україна - 40230 Saint-GeoursdeMaremne, France, згідно заявки № 136 від 25.09.2017 (авто Вольво LB 62743 / LB 94979), а замовник прийняв надані послуги. Загальна вартість послуг становить - 2800,00Євро.
		Акт приймання наданих послуг № 05/03/2018 від 27.03.2018 згідно якого перевізником надані змовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом: смт. Гоща, Рівненська область, Україна - 27324, Айструп, Німеччина згідно договору-заявки № 39 від 21.03.2018 (авто Вольво LB 62743 / LB 94979), а замовник прийняв надані послуги. Загальна вартість послуг становить - 1480,00Євро.
		Акт приймання наданих послуг № 01/07/2018 від 02.07.2018 згідно якого перевізником надані змовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом: смт. Гоща, Рівненська область, Україна - 8630, Верне, Бельгія, згідно договору-заявки № 79 від 19.06.2018 на міжнародне перевезення вантажу (авто Вольво LB 2743 / LB 94979), а замовник прийняв надані послуги. Загальна вартість послуг становить - 1750,00Євро.
		TOB «МЕДОВИЙ КРАЙ» за отримані послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні перерахувало нерезиденту IN-TRANS Sp. z о.о (Польща) з поточного рахунку № НОМЕР_1 (EUR) в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 333391 валютні кошти в загальній сумі 8730,00Євро / 274172,22 грн., у т.ч. згідно:
		-документу № 5241JBKLH0 від 28.09.2017 в сумі 1350,00Євро /41960,36грн,
		-документу № 5289JBKLH1 від 05.10.2017 в сумі 1400,00Євро / 44239,35грн,
		-документу № 5454JBKLH1 від 19.10.2017 в сумі 2750,00Євро / 85380,02грн,
		-документу № 6633JBKLI0 від 04.04.2018 в сумі 740,00Євро / 23980,76грн,
		-документу № 6693JBKLI0 від 17.04.2018 в сумі 740,00Євро / 23881,60грн,
		- документу № 7237JBKLI0 від 31.07.2018 в сумі 1750,00Євро / 54706,39грн.
		Вищевказана виплата доходів нерезиденту проведена ТОВ «Медовий Край» без утримання у джерела виплати податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.
		ТОВ «Медовий край» до перевірки представлено:
		1) Довідка про місце знаходження для податкових цілей (Сертифікат резиденції) №0671- РОВ.4050.8.2017 ВІД 17.03.2017, видана Люблінським фінансовим управлінням у Любліні, згідно якої підтверджено, що ІН-ТРАНС Товариство з обмеженою відповідальністю (IN-TRANS Sp. z о.о, Poland), 360198411, податковий ідентифікаційний номер PL7133088546. Місцезнаходження в Польщі: Любленське воєводство, Люблінський повіт, гміна Ясткув, вул. Земська, буд.60, населений пункт Марисін, 21-002. Та підлягає необмеженому обов`язку згідно договору між Урядом Польської Республіки та Україною у справі уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від оподаткування податків на прибуток. Підписано заступником начальника Люблінського фінансового управління Томашом Жук. 
		2) Довідка про місце знаходження для податкових цілей (Сертифікат резиденції) № 0671-SОВ.4060.274.2018 від 07.09.2018, видана Люблінським фінансовим управлінням у Любліні, згідно якої підтверджено, що ІН-ТРАНС Товариство з обмеженою відповідальністю (IN-TRANS Sp. z о.о, Poland), 360198411, податковий ідентифікаційний номер PL7133088546. Місцезнаходження в Польщі: Любленське воєводство, Люблінський повіт, гміна Ясткув, вул.Земська, буд.60, населений пункт Марисін, 21-002. Та підлягає необмеженому обов`язку згідно договору між Урядом Польської Республіки та Україною у справі уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від оподаткування податків на прибуток. Підписано керівником сектору Люблінського фінансового управління Славомір Куна. 
		Враховуючи вищевикладене, доходи нерезидента EN-TRANS Sp. Z о.о (Польща), отримані із джерелом походження з України підлягають оподаткуванню в Республіці Польща.
		03.10.2017 укладений Контракт на послуги з перевезення № 3567 з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща), в якому Замовник - ТОВ «Медовий Край» (Україна); Перевізник - CHELMTRANS SP. z о.о (Польща).
		За фактом наданих послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні згідно умов контракту № 3567 від 03.10.2017, сторонами підписані наступні акти приймання наданих послуг:
		Акт приймання наданих послуг № 000680 від 12.10.2017, згідно якого перевізником надані змовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом: смт. Гоща, Рівненська область, Україна - 40230 Saint-GeoursdeMaremne, France, згідно заявки № 153 від 03.10.2017 (авто Вольво LU 957 ЕС / LU 7727 X), а замовник прийняв надані послуги. Загальна вартість послуг становить  2800Євро.
		Акт приймання наданих послуг № 000580 від 07.11.2017, згідно якого перевізником надані змовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом: смт. Гоща, Рівненська область, Україна - 40230 Saint-GeoursdeMaremne, France, згідно заявки № 163 від 23.10.2017 (авто Вольво LU 957 ЕС / LU 7727 X), а замовник прийняв здані послуги. Загальна вартість послуг становить  2750Євро.
		TOB «МЕДОВИЙ КРАЙ» за отримані послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні перерахувало нерезиденту CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) з поточного рахунку № НОМЕР_2 ) в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 333391 валютні кошти в загальній сумі 5550Євро / 178 943,10грн, у т.ч. згідно:
		-документу № 5351JBKLH1 від 09.10.2017 в сумі 1400,00 Євро / 43826,21грн,
		-документу № 5541JBKLH1 від 27.10.2017 в сумі 2775,00 Євро / 87 493,88грн,
		-документу № 6081JBKLI0 від 15.01.2018 в сумі 1375,00 Євро / 47 623,01грн.
		Вищевказана виплата доходів нерезиденту проведена ТОВ «Медовий Край» без утримання у джерела виплати податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України.
		В ході проведення перевірки ТОВ «МЕДОВИЙ КРАЙ» не представлено оригіналу довідки або її нотаріально засвідченої копії про резидентство CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) за 2017-2018рр.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене в ході перевірки встановлено, що:
		- на порушення пп.103.4, пп.103.5, пп. 103.6 ст.103, п. «г» пп. 141.4.1, пп.141.4.2, пп. 141.4.4 п.141.4 ст. 144 Податкового кодексу ТОВ «Медовий Край» при здійсненні на користь нерезидента виплати доходів (фрахт) із джерелом їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою у розмірі 6 відсотків від їх суми та за їх рахунок, та не сплачено до бюджету під час такої виплати податок на загальну суму 10 736,59 грн., т.ч.: за 4 квартал 2017 року в сумі 7 879,21 грн. (131320,09 грн. х 6%), за 1 квартал 2018 року в сумі 2857,36 грн. (47623,01 грн. х 6%) при виконанні імпортного контракту № 3567 від 03.10.2017, укладеного з президентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща).
		Крім того, 15.08.2017 між TOB «Медовий Край» (замовник) та нерезидентом «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (OAE), укладений Договір № OSS-000849/17 про надання послуг. 
		За фактом надання комплексу послуг на перевезення згідно умов Договору № OSS-000849/17, сторонами підписані наступні акти виконаних робіт (послуг):
		1) Акт виконаних робіт (послуг) № 246580 від 14.09.2017, згідно якого сторони склали даний акт про те, що згідно умов даного договору та на підставі рахунку № 246580 від 21.08.2017 роботи (послуги) виконані в повному обсязі на загальну суму 3 810,00дол.США, а саме: комплекс послуг для транспортування контейнерів: номери контейнерів - ARKU 2409869, ARKU 2480743 (2 контейнери х 1905,00дол.США).
		Згідно коносаменту, що виданий морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчено прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення та передати його одержувачу: Bill of Loading for combined transport shipment or port to port shipment: B/L № ARKODS000010296, нерезидент - ARKAS Line (ARKASCONTAINER TRANSPOTR S.A.), Управління: Істанбул - Туреччина (Management: Istanbul -Turkey).
		Порт навантаження (Port of loading )- Одеса (Odessa).
		Порт розвантаження (Port of discharge) - Ашдод (Ashdod).
		2) Акт виконаних робіт (послуг) № 248627 від 10.10.2017, згідно якого сторони склали даний акт про те, що згідно умов даного договору та на підставі рахунку № 248627 від 18.09.2017 (рейс 21.09.2017 MAERSK KARACHI 1713) роботи (послуги) виконані в повному обсязі на загальну суму 4 770,00дол.США, а саме: комплекс послуг для транспортування контейнерів: номери контейнерів - GESU 3553892, MSKU 7292070, MSKU 3095134 (3 контейнери х 1590,00дол.США).
		Згідно коносаменту, що виданий морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчено прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення та передати його одержувачу: - Bill of Loading for ocean transport or multimodal transport № SGL634192, нерезидент - SEAGO LINE (порт Odessa).
		TOB «МЕДОВИЙ КРАЙ» за отримані послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні перерахувало нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОAE) з поточного рахунку № НОМЕР_3 (USD) в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 333391 валютні кошти в загальній сумі 8 580,00дол.США / 222 859,08грн, у т.ч. згідно:
		- документу № 5003JBKLH0 від 28.08.2017 в сумі 3 810,00дол.США / 97 328,66грн,
		- документу № 5228JBKLH0 від 26.09.2017 в сумі 4 770,00дол.США / 125 530,42 грн.
		Вищевказана виплата доходів нерезиденту проведена TOB «МЕДОВИЙ КРАЙ» без утримання у джерела виплати податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України.
		Таким чином, ТОВ «медовий край» у періоді, що підлягав перевірці, здійснено виплату нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України, а саме:
		За 3 квартал 2017 року 1350,00дол.США / 41960,36грн - за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017, укладеним з нерезидентом IN-TRANS SP. z о.о. (Польща);
		-8580,00дол.США / 222859,08грн - за Договором № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017, укладеним з нерезидентом «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (OAE).
		За 2017 рік:
		-5500,00дол.США / 171579,74грн - за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017, укладеним з нерезидентом IN-TRANS SP. z о.о. (Польща);
		-4175,00Євро / 131320,09грн - за Контрактом № 3567 від 03.10.2017, укладеним з нерезидентом CHELMTRANS SP. z o.o. (Польща);
		-8580,00дол.США / 222859,08грн - за Договором № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017, укладеним з нерезидентом «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (OAE).
		За 1 квартал 2018 року:
		-1385,00Євро / 47623,01грн - за Контрактом № 3567 від 03.10.2017, укладеним з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща).
		За І Півріччя 2018 року:
		-1385,00Євро / 47623,01грн - за Контрактом № 3567 від 03.10.2017, укладеним з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща);
		- 1480,00дол.США / 47862,36грн - за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017, укладеним з нерезидентом IN-TRANS SP. z о.о. (Польща);
		За 3 квартали 2018 року:
		-1385,00Євро / 47623,01грн - за Контрактом № 3567 від 03.10.2017, укладеним з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща);
		- 3230,00дол.США / 102568,75грн - за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017, укладеним з нерезидентом IN-TRANS SP. z о.о. (Польща);
		За 2018 рік
		-1385,00Євро / 47623,01грн - за Контрактом № 3567 від 03.10.2017, укладеним з нерезидентом CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща);
		-3230,00дол.США / 102568,75грн - за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017, укладеним з нерезидентом IN-TRANS SP. z о.о. (Польща).
		Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Медовий Край» не подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області (1703) - додатки ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (надалі - Декларація):
		-за звітний період 3 квартали 2017 року про здійснення виплати доходу нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ) за Договором № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017 в . мі 8580,00дол.СІІІА, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати такого доходу еквівалентно - 112 859,08 грн.
		-за звітний період 2017 рік про здійснення виплати доходу нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ) за Договором № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017 в сумі 8580,00дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати такого доходу еквівалентно - 222 859,08грн.
		Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Медовий Край» подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області (1703) - додаток ПН до рядка 23 Декларації із порушенням законодавчо встановленого граничного строку, а саме:
		-за звітний період 3 квартали 2017 року про здійснення виплати доходу нерезиденту IN-TRANS SP. z о.о. (Польща) за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017 в сумі 1350,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 41960,36грн - граничний строк подання Додатку ПН до рядка 23 Декларації становить - 09.11.2017, а фактично підприємством подано до податкового органу додаток ПН до рядка 23 Декларації за 3 квартали 2017 року - 17.05.2018, тобто із порушенням норм чинного законодавства України;
		-за звітний період півріччя 2018 року про здійснення виплати доходу нерезиденту CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) за Контрактом № 3567 від 03.10.2017 в сумі 1385,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 47623,01грн - граничний строк подання Додатку ПН до рядка 23 декларації становить - 09.08.2018, а фактично підприємством подано до податкового органу додаток ПН до рядка 23 Декларації за півріччя 2018 року - 04.09.2018, тобто із порушенням норм чинного законодавства України.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, ТОВ «МЕДОВИЙ КРАЙ»:
		-не подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядку 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди 3 квартали 2017 року, 2017 рік, та не задекларовано суму доходу із джерелом походження з України, виплаченого нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ) за Договором № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017 в сумі 8580,00дол.СІІІА, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати такого доходу еквівалентно 222859,08грн;
		-подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області Додаток ПН до рядку 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період півріччя 2018 року із порушенням законодавчо встановленого граничного строку про здійснення виплати доходу нерезиденту CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) за контрактом № 3567 від 03.10.2017 в сумі 1385,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 47623,01грн. Граничний строк подання - 09.08.2018. Фактично підприємством подано додаток ПН до рядка 23 Декларації за півріччя 2018 року - 04.09.2018;
		- подано до Гощанської ДПІ (Гощанський район) Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області (1703) - додаток ПН до рядка 23 Декларації за звітний період 3 квартали 2017 року про здійснення виплати доходу нерезиденту IN-TRANS SP. z о.о. (Польща) за Контрактом № 0809/17-1 від 08.09.2017 в сумі 1350,00Євро, що за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу еквівалентно 41960,36грн - граничний строк подання Додатку ПН до рядка 23 Декларації - 09.11.2017, а фактично підприємством подано до податкового органу додаток ПН до рядка 23 Декларації за 3 квартали 2017 року - 17.05.2018, тобто із порушенням норм чинного законодавства України.
		В судовому засіданні встановлено, що позивач погодився із висновками контролюючого органу щодо оподаткування доходів із джерелом походження з України по нерезиденту CHELMTRANS SP. z о.о. (Польща) за Контрактом № 3567 від 03.10.2017 за 4 квартал 2017 року в сумі 7879,21грн та І квартал 2018 року в сумі 2857,36грн і застосування штрафних санкцій на вказані сумі, а також погодився із застосуванням штрафу за подання додатку ПН до рядка 23 Декларації з податку на прибуток підприємства за перевіряємий період із порушенням законодавчо встановленого граничного строку.
		Так, відповідно до платіжного доручення № 10838 від 14 листопада 2019 року товариством сплачено суму заниженого податкового зобов`язання за 4 кв. 2017 року в розмірі 7879,21грн та за 1 квартал 2018 року 2857,36 грн. Всього за основним платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб сплачено 10736, 57грн. А також, сплачено 50 % штрафної санкції за 4 кв. 2017 року в розмірі 3939,61грн та за 1 кв. 2018 року - 75 % штрафної санкції в розмірі 2143,02грн. Всього за штрафними санкціями - 6082,63грн.
		Окрім того, по податковому повідомленні-рішенні № 00000800502 від 08 листопада 2019 згідно платіжного доручення № 10839 від 14 листопада 2019 року сплачено 340,00грн штрафних (фінансових) санкцій (а с. 40-41 т. 2). 
		Таким чином, спірним залишається правомірність збільшення грошового зобов`язання щодо оподаткування доходів із джерелом походження з України по нерезиденту «ODYSSEY SHIPPING SERVICES LLC» (ОАЕ) за Договором № OSS-000849/17 від 15.08.2017 за перевіряємий період та обов`язок подання по господарських операціях із даним контрагентом Додатку ПН до рядку 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди 3 квартали 2017 року, 2017 рік, і декларування цих доходів. 
		При цьому, спірним питанням у даному випадку є визнання ГУ ДПС у Рівненській області виплат на користь нерезидента експедитора, здійснених замовником резидентом за договором організації перевезень в рахунок компенсації нерезиденту експедитору витрат на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування іншими доходами нерезидента, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України та об`єктом оподаткування за п. «й» пп. 141.4.1. п. 141.4. ст. 141 IIК України на суму 33547,17грн при виконанні імпортного договору № OSS-000849/17 про надання послуг від 15.08.2017 року, укладеного з нерезидентом Odyssey Shipping Services LLG (ОАЕ).
		Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
		а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
		б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
		в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
		г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
		ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
		д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
		е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
		є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
		ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
		Особливості оподаткування нерезидентів визначені положенням п. 141.4 ст. 141 ПК України.
		Так, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
		а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
		б) дивіденди, які сплачуються резидентом;
		в) роялті;
		г) фрахт та доходи від інжинірингу;
		ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента  лізингодавця /орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
		д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
		е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;
		є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
		ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
		з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
		и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
		і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
		ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
		й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбаченихЗаконом України«Про державну підтримку кінематографії в Україні».
		Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
		Із викладених норм слідує, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України належать до оподаткування в порядку та за ставками, визначеними статтею 141 ПК України.
		Матеріалами справи стверджується, що з метою належного виконання зобов`язання з поставки меду за контрактами за межі України, ТОВ «Медовий край» уклало з компанією нерезидентом Odyssey Shipping Services LLG (ОАЕ) Договір про надання послуг № OSS-000849/17 від 15.08.2017 року (а. с. 5-14 т. 2).
		Виконання наведеного договору оформлені актами виконаних робіт (послуг) (а. с. 15-16 т. 2); коносаментами (а. с. 17-18 т. 2). За отримані послуги позивач перерахував нерезиденту Odyssey Shipping Services LLG (ОАЕ) кошти в сумі 8580дол.США.
		Із дослідженого Договору про надання послуг № OSS-000849/17 від 15.08.2017 року встановлено, що його предметом є надання або забезпечення надання послуг з перевезення (включаючи перевалку або інше узгоджене обслуговування) імпортних, експортних та транзитних вантажів морським, залізничним, автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а також додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу. Розмір ставок, перелік робіт і послуг узгоджується сторонами для кожного перевезення в заявці.
		Виконавець згідно договору розробляє оптимальний маршрут і організовує перевезення контейнерних вантажів морським, залізничним, автомобільним транспортом у відповідності з умовами даного Договору і заявкою Замовника, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання такого Договору і заявки Замовника.
		Відповідно до пункту 2.1.6 наведеного вище Договору, виконавець, при необхідності, заключає від свого імені договори з портами, перевізниками, су доходними компаніями, їх агентами та іншими компаніями на перевезення, перевалку зберігання вантажу та інші послуги, необхідні для виконання даного Договору за рахунок Замовника.
		Таким чином, за своєю правовою природою, укладений договір є змішаним відповідно до ст. 628 ЦК України та належить до різновиду договорів про надання послуг.
		В той же час, відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України та ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування, одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
		Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
		Відповідно до статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1995-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
		Експедитор (транспортний експедитор)  суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
		Клієнт  споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
		Перевізник  юридична або фізична особа, яка взяла па себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
		Учасники транспортно-експедиторської діяльності  клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 згаданого Закону, експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками.
		У відповідності до статті 9 цього ж Закону, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу 
		У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від Імені клієнта. 
		Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. 
		У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
		В силу приписів пп. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
		перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
		перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом;
		За змістом пп. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПК України, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
		базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
		особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб`єктом спрощеного оподаткування.
		Із викладеного слідує, що фрахт є винагородою (компенсацію), що виплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна чи транспортного засобу (їх частин). Тобто виплата винагороди буде фрахтом тільки в разі дотримання певних умов. І щоб вважатися фрахтом, виплата повинна здійснюється або за договором перевезення, або за договором найму (оренди) судна. Виплати за транспортно-експедиторським договором на перевезення мають іншу природу і фрахтом не є, оскільки фрахтом буде виплата експедитором винагороди перевізнику.
		Таким чином суд зазначає, що експедитор за договором транспортного експедирування організовує надання послуг з перевезення вантажу визначених договором, тобто працює як посередник клієнта. 
		Експедитор може сам надавати послуги, передбачені договором, а може залучати до виконання третіх осіб. Експедитор з такими особами укладає договори або від свого імені або від імені клієнта.
		Таким чином, оплата за перевезення вантажу, що сплачує клієнт на користь експедитора включає у себе суми винагороди виконавця за виконання договору та суми компенсації витрат за організацію перевезення вантажу транспортом і за маршрутом клієнта (суми провізних документів, послуг з завантаження/розвантаження, які сплачує виконавець на користь перевізників/портів та інших додаткових зборів). 
		Суд уважає, що кошти, які надходять від клієнта на рахунок експедитора для виконання умов договору, а потім перераховуються ним третім особам на оплату послуг, зазначених у договорі транспортного експедирування, є транзитними та доходом не визнаються, бо не відповідають критеріям визнання доходу: не збільшують активи і не зменшують зобов`язання, що обумовлюють збільшення власного капіталу.
		Те саме стосується і вантажу, оскільки права власності експедитор на вантаж не має, а послуги з перевезення якого експедитор бере на себе.
		З врахуванням вищенаведеного, на думку суду, сплачені позивачем кошти у перевіряємому періоді на користь нерезидента Odyssey Shipping Services LLG (ОАЕ) за отримані послуги по договору № OSS-000849/17 від 15.08.2017 в сумі 8580дол.США, є компенсацією вартості наданих послуг, отриманих резидентом-позивачем від нерезидента Odyssey Shipping Services LLG (ОАЕ), що підпадає під визначення пп. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України. Отже сплачені кошти в сумі 8580дол.США (222859,08грн) не підлягають оподаткуванню в силу наведеної норми податкового законодавства.
		Слід звернути увагу і на те, що відповідачем під час обрахунку податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 3 квартал 2017 року допущено помилку у визначенні грошового зобов`язання, а саме, стверджуючи про неперерахування такого податку, останній визначив суму 33547,17грн, в той же час, як вірною сума буде 33428,86грн (222859,08х15%). Така помилка вплинула не тільки на визначення загального грошового зобов`язання по цьому податку, а на визначення суми штрафних санкцій, яка напряму залежить від суми основного грошового зобов`язання.
		Таким чином суд уважає, що донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 33547,17грн основного платежу та 8386,79грн штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.
		Водночас суд зауважує, що згідно із п. 46.1 ст. 46 ПК України,податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
		Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
		Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннямипункту 46.5статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
		Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 ПК України).
		Пунктом 48.7 статті 48 ПК України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановленихпунктом 46.4статті 46 цього Кодексу.
		В силу вимог п. 103.9 ст. 103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Згідно із абзацом 1 пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщоподаткова деклараціяне подається відповідно допункту 49.2статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
		Позаяк судом встановлено відсутність доходу позивача по господарських операціях із нерезидентом Odyssey Shipping Services LLG (ОАЕ), то позивач немає обов`язку подавати до контролюючого органу Додаток ПН до рядку 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди 3 квартали 2017 року та 2017 рік, і, відповідно, здійснювати декларування таких сум в якості доходу, отже нарахування позивачу штрафної санкції в сумі 340грн в порядку ст. 120.1 ст. 120 ПК України є протиправним.
		Щодо податкових повідомлень-рішень № 0000503305; № 0000513305 по ПДФО та військовому збору.
		Із акту перевірки слідує, що відповідач визнав додатковим благом витрати, понесені позивачем у зв`язку із експлуатацією орендованого транспортного засобу у фізичної особи у період закінчення договору оренди з 13.05.2018 по 15.08.2018 року та донарахувань ПДФО в сумі 14863,59грн та військовий збір в сумі 1015,69грн.
		Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбаченийрозділом IVцього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченомустаттею 18тарозділом IVцього Кодексу.
		Відповідно до пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
		До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбаченихстаттею 165цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених упідпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165цього Кодексу.
		Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначенимипунктом 164.5цієї статті (п. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
		Згідно із п. 164.5 ст. 164 ПК України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
		К = 100 : (100 - Сп),
		де К - коефіцієнт;
		Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
		У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
		Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами ( п. 167.1 ст. 167 ПК України).
		Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167цього Кодексу.
		Положенням пункту 171.2 статті 171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
		а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
		б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
		За змістом пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
		Доходи, визначені ст. 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України).
		Ставка військового збору становить 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.
		Положенням пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно достатті 50цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно допідпункту 39.5.4пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.
		На суми грошового зобов`язання, визначеногопідпунктом 129.1.3пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно допідпункту 39.5.4пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абз. 2 п. 129.4 ст. 129 ПК України).
		Судом встановлено, що 12 травня 2016 року між ТОВ «Медовий край» (Наймач) та гр. ОСОБА_5 (Наймодавець) укладений Договір найму автомобіля марки Volksvagen Multivan, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 строком на 2 (два) роки. Даний договір нотаріально завірений ( а. с. 247-248 т. 1).
		Із акту перевірки (а. с. 59 т. 1) слідує, що всі витрати по утриманню наведеного транспортного засобу, згідно Договору найму, покладений на Орендодавця, що не відповідає дійсності.
		Так, Пунктом 6 Договору встановлені обов`язки наймача, а саме: використовувати транспортний засіб відповідно до його призначення; підтримувати автомобіль в належному стані та забезпечувати його паливно-мастильними матеріалами, нести витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу; здійснювати поточний ремонт транспортного засобу та своєчасне проходження технічного огляду (пункти 6.1-6.3 Договору.)
		Пунктом 6.4 Договору найму встановлено, що у разі припинення цього договору, Наймач зобов`язаний повернути Наймодавцю автомобіль у стані, не гіршому, ніж на час передачі його в найм, з урахуванням фізичного зносу. 
		Отже, всі витрати, пов`язані з експлуатацією найманого транспортного засобу несе наймач, тобто позивач, а не власник-наймодавець цього транспортного засобу ОСОБА_5 .
		Як зазначено вище по тексту, Договір найму укладений строком на два роки, тобто по 12.05.2018 року.
		16.08.2018 між ТОВ «Медовий край» (Наймач) та гр. ОСОБА_5 (Наймодавець) укладений Додатковий Договір до договору від 12.05.2016, зокрема щодо строку найму автомобіля  до 16.08.2019 (а. с. 1-2 т. 2).
		20.08.2019 між ТОВ «Медовий край» (Наймач) та гр. ОСОБА_5 (Наймодавець) укладений Додатковий Договір до договору від 12.05.2016, зокрема щодо строку найму автомобіля  до 12.08.2020 (а. с. 249 т. 1).
		Із наведеного вище слідує, що у період з 13.05.2018 по 15.08.2018 у позивача відсутній Договір чи Додатковий Договір найму транспортного засобу Volksvagen Multivan у гр. ОСОБА_5 .
		Суд звертає увагу на тек, що обставини щодо використання наведеного автомобіля безпосередньо товариством у зазначеному періоді та те, що саме позивач здійснював витрати, пов`язані з його експлуатацією, учасниками справи не заперечується, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.
		Спірним є те, чи такі витрати є додатковим благом, чи витратами платника податку, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток у період відсутності договору найму.
		В даному випадку слід зазначити, що критерієм розмежування витрат платника на придбання товарів, робіт, послуг для конкретної фізичної особи (працівника підприємства) та витрат платника, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податку на прибуток, є мета понесення цих витрат та їх економічна спрямованість, як-то  на задоволення особистих потреб такої фізичної особи або на досягнення виробничих цілей самого суб`єкта господарювання. Одержання фізичною особою певних благ у вигляді оплачених за неї товарів (робіт, послуг) не може розцінюватися як отримання додаткового блага, якщо надання останніх перш за все обумовлено інтересом підприємства, що оплачує таке благо, а не метою переважного задоволення особистих потреб такої фізичної особи.
		Додаткове благо пов`язане із виробничими силами і не має економічну мету в якості задоволення особистих потреб фізичної особи, отже по суті є витратами на утримання підприємства, тому не підпадає під оподаткування податком з доходів фізичних осіб, військовим збором та на нього не нараховується єдиний соціальний внесок.
		Судом встановлено, що в період припинення дії нотаріально посвідченого Договору найму транспортного засобу 13.05.2018 - 15.08.2018, позивач продовжував використовувати найманий транспортний засіб у своїй господарській діяльності, що не заперечується відповідачем. При цьому, несучи витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого автомобіля, ТОВ «Медовий край» мало на меті отримання економічного ефекту для самого товариства, а не задоволення особистих потреб фізичної особи, тому такі витрати не є додатковим благом в розумінні пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а є витратами платника, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податку па прибуток.
		Суд також звертає увагу на те, що доказів повернення позивачем транспортного засобу ОСОБА_5 у період з 13.05.2018 по 15.09.2018 у відповідності до вимог п. 6.4 Договору найму від 12.05.2016 суду не надано і судом не встановлено. А посилання відповідача на те, що ОСОБА_6 є працівником ТОВ «Медовий край», не спростовують обставин використання у зазначеному періоді транспортного засобу, найнятого у такого працівника саме ТОВ «Медовий край» у власній господарській операції. Доказів того, що такий транспортний засіб використовування ОСОБА_6 у власних цілях та за рахунок товариства, суду не надано і судом не встановлено. 
		За наведених вище обставин, суд уважає нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 14863,59грн основного платежу, 10433,01грн штрафних санкцій та пені у розмірі 4172,40грн, а також нарахування військового збору в сумі 1015,69грн, штрафу в сумі 712,94грн та пені у розмірі 285,12грн на витрати по утриманню транспортного засобу у період з 13.05.2018 по 15.08.2018 безпідставним.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Доводи та висновки відповідача, викладені у акті перевірки є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджені відповідними доказами, отже відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги позивача належать до задоволення повністю.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень  Головного управління ДПС у Рівненській області.
		Сума судового збору сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 13.01.2020 № 1136, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи (а. с. 24 т. 2). 
		Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В :
		Позовну заяву задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 8 листопада 2019 року №№ 00000770501, 00000780501, 0000503305, 0000513305 в повному обсязі.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 8 листопада 2019 року № 00000790502 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних осіб в сумі 33547,17грн (тридцять три тисячі п`ятсот сорок сім гривень, 17коп.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8386,79грн (вісім тисяч вісімдесят шість гривень, 79коп.).
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 8 листопада 2019 року № 00000800502 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 340грн (триста сорок гривень, 00коп.).
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медовий край" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 21020грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень, 00коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасники справи:
		1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медовий край" (35400, Рівненська обл., Гощанський р-н, смт. Гоща, вул. Застав`я, 58; код ЄДРПОУ 38637085);
		2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (333023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).
		 
		Повний текст рішення складений 03 березня 2020 року.
		 
		 
		Суддя Комшелюк Т.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...