Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13665/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2020. Зареєстровано: 03.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2020.
Дата набрання законної сили: 03.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1/464
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 березня 2020 року                               м. Київ                              № 640/13665/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом 
		товариства з обмеженою відповідальністю «Укркепітал-буд»  
		до    Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 
		про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «Укркепітал-буд» (надалі - позивач), адреса: 03128, місто Київ, вулиця Іртиська, будинок № 20, ідентифікаційний код 39576484 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок № 32а, ідентифікаційний код 40224921 в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 88 від 29.03.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»; зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації № КВ 083170680603 від 09.03.2017 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
		Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного наказу № 88 від 29.03.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».
		Зважаючи на викладене, позивач вважає наказ № 88 від 29.03.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» виданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправним та просить його скасувати, а також зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації № КВ 083170680603 від 09.03.2017 в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 8    ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі -    КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстровано подану обслуговуючим кооперативом «Інстрой Девелопмент» декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Галана, 32-А в Солом`янському районі м Києва» за номером КВ083170680603.
		За даними зазначеної вище декларації ТОВ «Укркепітал-буд» є генеральним підрядником за вказаним будівництвом.
		Наказом від 29.03.2017 № 88 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва відповідно до ч. 2  ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.03.2017 № 83366891 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Галана, 32-А в Солом`янському районі м Києва» за номером КВ083170680603.
		Вважаючи наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		В позовній заяві позивач посилається на те, що наказ № 88 від 29.03.2017 виданий відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 не містить ознак самочинного будівництва та не є таким на якому ведуться роботи, що не відповідають зареєстрованій декларації, тому у випадку, якщо на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначається в ній, не відповідала дійсності та/або в ній були виявлені розбіжності між даними, відповідач повинен був провести перевірку, попередити позивача та надати строк для усунення недоліків, наявних в декларації, а правом скасовувати реєстрацію спірних декларацій, відповідач наділений не був.
		Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.05.2016р. власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
		На думку позивача, відповідачем порушено положення Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011р.
		Так, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Однак, перевірка відповідачем не проводилася, будь-які документи не витребовувалися, акту за результатами перевірки та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не отримував.
		Крім того, зареєстровані декларації можуть бути скасовані в разі встановлення органами державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованих деклараціях. Виявлення та встановлення факту недостовірних даних, наведених у деклараціях, можливе лише під час проведення перевірки. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво не є підставою для скасування реєстрації декларації.
		На виконання вимог ухвали суду від 05.09.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти поданого позивачем позову та вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
		На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 553 та на підставі колективного звернення мешканців вул. Миронівська від 09.02.2017, посадова особа Департаменту 22.03.2017 здійснювала виїзди на місце з метою проведення перевірки, за результатами якої встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 розпочато виконання робіт з будівництва житлового будинку, доступ до земельної ділянки обмежено, уповноважених осіб замовника ОК «Інстрой Девелопмент» на місці не було, документів, необхідних для перевірки не надано, що унеможливило проведення перевірки.
		Департамент надіслав на адресу ОК «Інстрой Девелопмент» лист щодо прибуття та надання необхідних документів для проведення перевірки. 
		Однак, ОК «Інстрой Девелопмент» на призначену дату до Департаменту не прибули, документів не надали.
		Департамент звертався до Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки.
		Відповідно до наведених замовником будівництва ОК «Інстрой Девелопмент» даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.03.2017 за № КВ083170680603, земельна ділянка (кадастровий № 8000000000:69:154:0014) використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 655 від 18.05.2016р.
		Беручи до уваги інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 83366801 від 24.03.2017 власником земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:69:154:0014 є ОСОБА_1 . Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083170680603 проектна документація затверджена наказом голови ОК «Інстрой Девелопмент» від 28.02.2017 № 7. 
		Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.
		Оскільки ОК «Інстрой Девелопмент» не має у власності або у користуванні земельну ділянку (кадастровий № 8000000000:69:154:0014) на АДРЕСА_1, останній не може бути замовником будівництва та не може затверджувати проектну документацію.
		Враховуючи вищенаведене, проектна документація, розроблена проектною організацією ТОВ «Укркепітал-Буд» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 з порушенням державних стандартів, норм і правил, чим порушено ст. ст. 26, 31 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
		Самочинним вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
		Департаментом рекомендованим листом від 29.03.2017 № 073-2688 повідомлено замовника будівництва ОК «Інстрой-Девелопмент» про скасування реєстрації оспорюваної декларації.
		Зазначили, що чинним законодавством у галузі містобудівної діяльності передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних.
		Крім того, заступником прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту подано позов до замовника будівництва, ОК «Інстрой Девелопмент» про зобов`язання знести об`єкт незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:154:0014 по АДРЕСА_1.
		НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015р. №     978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
		Відповідно до вимог  ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»  для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
		Згідно з п. 2 ст. 39-1, ч.ч. 1, 2  ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування; державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Аналогічні положення закріплено в п. 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.
		Згідно  ст. 376 Цивільного кодексу України  житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Згідно з абз. 7 п. 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або щавельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів»  визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic» №26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого  закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи  від закону  відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний  закон  передбачає можливість обмеження прав особи, такий  закон  має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
		Згідно з усталеною практикою  Європейського суду з прав людини закон  має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява №77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)»), серія А, № 30, пункти 48-49; «Мелоун протии Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), серія А, № 82, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), серія А, № 226-А, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), серія А № 176-В, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).
		Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність  закону, вимоги до «якості» закону).
		Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. згадані вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
		З аналізу вказаних норм слідує, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.
		Відповідно до наведених замовником будівництва ОК «Інстрой Девелопмент» даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.03.2017 за № КВ083170680603, земельна ділянка (кадастровий № 8000000000:69:154:0014) використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 655 від 18.05.2016р.
		За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 83366801 від 24.03.2017 власником земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:69:154:0014 є ОСОБА_1 . Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083170680603 проектна документація затверджена наказом голови ОК «Інстрой Девелопмент» від 28.02.2017 № 7. 
		Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.
		Оскільки ОК «Інстрой Девелопмент» не є власником або користувачем земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:69:154:0014) на вул. Ярослава Галана, 32-А у Солом`янському районі міста Києва, відтак не може бути замовником будівництва та затверджувати проектну документацію.
		Частиною 2 ст. 2 КАС України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені        Конституцією        та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед  законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до    ст. 242 КАС України    рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		Згідно з ч. 1 ст.    9, ст.    72, ч.ч. 1,    2,    5    ст.  77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ТОВ «Укркепітал-буд» до    Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, оскільки проектна документація, розроблена ТОВ «Укркепітал-Буд» з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме ст. ст. 26, 31 Закону України «Про архітектурну діяльність». Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст.    72-77,    90,    139,    241-246,    250,    255 КАС України, суд, -        
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укркепітал-буд»  до    Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному    статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими  статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
		 
		Суддя                                                                                                          Н.В. Клочкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...