Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 544/1539/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2020. Зареєстровано: 04.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2020.
Дата набрання законної сили: 26.03.2020
Номер судового провадження: 2/544/85/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 544/1539/19
		№ 2/544/85/2020
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		24 лютого 2020 року м. Пирятин
		                 
		     Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючої - судді Сайко О.О.,
		за участі секретаря - Костенко Т.В., 
		представника позивача - ОСОБА_3.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41, цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ" про визнання кредитної угоди недійсною з моменту укладення,
		 
		у с т а н о в и в :
		Позивач звернулася з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ" про визнання кредитної угоди недійсною з моменту укладення. Зазначає, що 15.09.2019 року, вона виявила, що її сім-карта за номером НОМЕР_1 , заблокована. 18.09.2019 року, на її мобільний телефон ( за номером НОМЕР_1 ) зателефонував незнайомий чоловік, який повідомив, що з її номеру було здійснено 14 заявок, для оформлення кредиту, 4 з яких було погоджено.        Після цього, вона надіслала запит на адресу Українського Бюро Кредитних історій з вимогою про надання інформації щодо оформлення нею кредитів. За результатами, наданими Українським Бюро Кредитних історій, було виявлено, що на її ім`я невідомими особами, було здійснено оформлення кредиту у ТОВ «Гоуфінгоу» на суму 1500 грн. (кредитний договір № 3556904480/135211 від 15.09.2019        року.) Поточна заборгованість у даний час становить 4431 грн. 84 коп. Крім цього, було виявлено, що на її ім`я було здійснено оформлення не 4, а 6 кредитів.
		Зазначає, що свої паспортні дані та номер мобільного телефону третім особам не надавався. До оператора мобільного зв`язку «Водафон», з метою блокування моєї сім-карти чи видачі нової сім карти, вона також не зверталася. Особа, яка телефонувала, надала необхідні для ідентифікації відомості стосовно обслуговування згаданого вище номера. Заміна СІМ-карти проводилась без звернення до ПрАТ «Водафон», оскільки компанія пропонує окремий сервіс, який дозволяє виконати зазначену операцію дистанційно (у випадку попереднього придбання спеціального стартового пакету).
		Вважає дії невідомих осіб щодо оформлення кредитів на її ім`я мають склад кримінального правопорушення. У даний час вона звернулася до правоохоронних органів з вимогою відкриття кримінального провадження по факту вищевикладених обставин.
		Крім цього, позивач звернулася до ТОВ «Гоуфінгоу» з вимогою анулювання вказаного кредитного договору, оскільки не брала участі у його укладенні і не брала ніяких коштів та не користувалася ними. ТОВ «Гоуфінгоу» на адресу її проживання направив листа у якому наполягає на тому, щоб позивач здійснювала погашення вказаної заборгованості.
		Пояснила, що 15 вересня 2019 року вона виявила, що її номер мобільного телефону оператора стільникового зв`язку «Водафон» відключений, протягом наступного дня також не працював, позивач вважала, що зв`язку немає через технічні причини мобільного оператора, проте, пізніше дізналася, що будь - яких заборон по її мобільному номеру немає та їй потрібно придбати відновлюючу картку та зробити декілька операцій для відновлення своєї картки мобільного зв`язку. Пізніше на номер телефону позивача зателефонував невідомий чоловік та поцікавився щодо оформлення нею кредитів, вона повідомила що ніяких кредитних угод не укладала. Згодом з`ясувала, що невстановлені особи перевипустили картку мобільного зв`язку «Водафон» за номером НОМЕР_1 та оформили і отримали кредит у ТОВ «Гоуфінгоу». Оскільки сім -карту фінансового номеру телефону було перевипущено, вона ОТП - пароль особисто не отримувала та не здійснювала акцепт кредитних угод, тобто оформлення кредитних коштів відповідно до вищевказаних кредитних угод не відповідало її волевиявленню/
		Пирятинським ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, ОСОБА_1 визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні. У даний час досудове розслідування триває.
		Позивач звернулася до ТОВ «ГОУФІНГОУ» з проханням провести службове розслідування за вищезазначеним фактом та надіслала листа з викладеними вище обставинами та вимогою надати копії документів по кредиту. У порушення вимог закону відповідач не надав один із оригіналів кредитного договору, що суттєво порушує права позивача. 
		Зазначає, що грошові кошти згідно кредитної угоди № 3556904480/135211 від 15.09.2019 року не отримувала, а тому не повинна нести обов`язок щодо повернення грошових коштів відповідно до вказаної кредитної угоди. Позивач не підписувала договору ні в якому вигляді, в тому числі і відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронним цифровим підписом та ОТП- паролем. Ці обставини свідчать про відсутність її волевиявлення на укладення такої угоди.
		Тому просила визнати недійсним кредитний договір № 3556904480/135211, укладений 15.09.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ" на суму 1500 грн, скасувати суму по цьому кредиту, нараховану як заборгованість та штрафні санкції, зобов`язати відповідача анаулювати вищевказаний кредитний договір.
		 
		Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги, вважає що є усі підстави для задоволення позову.
		 
		Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, причина його неявки суду не відома, будь-яких заяв із приводу заявленого позову від відповідача не надходило.
		       Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що  позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.  
		       Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		       Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: .. 2) визнання правочину недійсним.
		       Судом установлено, що згідно даних, які містяться в реєстрі Українського Бюро кредитних історій, 15 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ" укладено договір позики №3556904480/135211 в електронній формі (а.с.11). Сума кредиту по договору становить 1500 грн на строк до 14.10.2019. Сума заборгованості станом на листопад 2019 року становить 4431,84 грн.
		15 вересня 2019 року позивач виявила, що її номер мобільного телефону оператора стільникового зв`язку «Водафон» відключений, позивач вважала, що зв`язку немає через технічні причини мобільного оператора, проте, пізніше дізналася, що будь - яких заборон по її мобільному номеру немає та їй потрібно придбати відновлюючу картку та зробити декілька операцій для відновлення своєї картки мобільного зв`язку. Згодом вона з`ясувала, що невстановлені особи перевипустили картку мобільного зв`язку «Водафон» за номером НОМЕР_1 та оформили і отримали кредит у ТОВ «Гоуфінгоу» на її ім`я.
		18 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою, у якій просила прийняти міри до осіб, які шахрайським діями на її ім`я в різних фінансових установах оформили кредити ( а.с.14)
		Пирятинським ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області 05 листопада 2019 року за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження № 12019170290000368, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, які в подальшому перекваліфіковано на ч. 1 ст. 190 КК України (а.с.16), ОСОБА_1 визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні. Досудове розслідування триває ( а.с. 12-16).
		Згідно відповіді, наданої ПрАТ «ВФ Україна» за № СС 2613.14.11 від 14.11.2019 на звернення позивача слідує, що при анонімному користуванні послугами оператора передбачена обов`язкова ідентифікація власника мобільного номера, яка передбачає ряд питань щодо обслуговування, відповіді на які може надати тільки його користувач, фахівцями було проведено аналіз обслуговування номера 0958445358 впродовж 15.09.2019 року в проміжок часу з 18-20 год. та підтверджено, що за цей період відбувалася заміна СІМ-карти в результаті розгляду заявки, поданої при зверненні до ЦОА. Ідентифікація була проведена згідно з вимогами законодавства та чинними процедурами компанії щодо ідентифікації. Особа, яка телефонувала, надала необхідні для ідентифікації відомості стосовно обслуговування згаданого вище номера. Заміна СІМ-карти проводилась без звернення в магазин, оскільки компанія пропонує окремий сервіс, який дозволяє виконати зазначену операцію дистанційно (у випадку попереднього придбання спеціального стартового пакету). Надалі 16.09.2019 за вказаним номером виконано повторну заміну СІМ-карти через ЦДОА (а.с.24).
		04.11.2019 відповідач направив на адресу позивача вимогу про погашення боргу за кредитом № 3556904480/135211, проте копії оспорюваного договору на прохання позивача не направив (а.с.10).
		       Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Абзацем 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Разом з тим відповідач не надав суду жодних доказів укладення сторонами кредитного договору, у тому числі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. 
		Ухвалою суду від 22.01.2020 суд зобов`язав відповідача надати посвідчену керівником фінансової установи роздруківку інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ITC (Log File), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладення електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів, щодо отримання кредитних коштів.
		Ухвалу суду відповідач не виконав, відповідних доказів суду не надав.
		      За приписами  ч.4 ст. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає встановленими ті обставини, що ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ" не укладало 15.09.2019 договір позики №3556904480/135211 в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, у встановленому законом порядку, що тягне за собою його недійсність. 
		Крім того, судом було витребувано від ПрАТ «Водафон Україна» інформацію стосовно всіх телефонних та технічних операцій за номером НОМЕР_1 , що належить позивачу, у період часу 15.09.2019, тобто у період, коли був укладений договір за №3556904480/135211 (а.с.42-82).
		       Як вбачається із наданої ПрАТ «Водафон Україна» інформації щодо абонента НОМЕР_1 у період з 01.09.2019 по 30.09.2019, зафіксовано, що впродовж 15.09.2019 року в проміжок часу з 18 до 23 год. двічі відбувалася заміна СІМ-карти за цим номером в результаті розгляду заявки, поданої при зверненні до ЦОА. 
		       Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		       Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		       Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		       Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		       Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		       Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		       Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		             Статтею 11 Закону «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		       Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
		       надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		       заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		       вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		       Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину:
		       електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
		       електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
		       аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		       Отже, судом установлена відсутність доказів того, що саме позивачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення із кодом) електронного підпису, зокрема, відсутні докази отримання позивачем цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.
		       Таким чином, судом установлено, що договір позики за допомогою електронного підпису позивачем не підписувався. Інших даних щодо укладення між сторонами договору позики у встановленій законом формі судом не встановлено. Відсутні також докази отримання саме позивачем коштів згідно кредитної угоди №3556904480/135211 від 15.09.2019.
		       Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		       Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		       Частини третя та п`ята статті 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		       Дослідженими доказами судом установлено, що під час укладення договору за №3556904480/135211 про надання позики, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту від 15.09.2019, було порушено вимоги частини 3 статті 203 ЦК України - на момент укладення договору було відсутнє волевиявлення та внутрішня воля позивача на його укладення.
		       Про існування цього договору позивач дізналася лише після його укладення.
		       Належні та допустимі докази того, що із боку позивача була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів на умовах позики судом не установлені.
		За встановлених судом обставин заявлений позов в частині визнання кредитного договору недійсним підлягає задоволенню.
		Вимога позивача про зобов`язання відповідача анулювати вказаний вище кредитний договір задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб захисту порушеного права позивача не визначений цивільним законодавством. Крім того, не підлягають вимоги позивача про скасування заборгованості по кредиту, оскільки кредитний договір визнаний судом недійсним з моменту його укладення, внаслідок чого відповідач позбавлений права вимагати у позивача сплати заборгованості за недійсним договором.
		       Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
		в и р і ш и в:
		         Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		     Визнати кредитний договір №3556904480/135211, укладений 15.09.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОУФІНГОУ" на суму 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн., недійсним з моменту його укладення.
		В іншій частині позовних вимог відмовити. 
		        Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлений 28.02.2020.
		 
		 
		 
		       Суддя -                                                                                                О. О. Сайко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...