Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/7498/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано судом: 04.03.2020. Зареєстровано: 05.03.2020. Оприлюднено: 06.03.2020.
Дата набрання законної сили: 16.03.2020
Результат оскарження 16.03.2020 Запорізький апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/334/435/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080050003707

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 24.02.2020 
		Справа № 334/7498/19
		Провадження № 1-кс/334/435/20
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 лютого 2020 року
		Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
		Слідчого судді ОСОБА_1 
		При секретарі судового засідання ОСОБА_2 
		За участі прокурора ОСОБА_3 
		Захисника ОСОБА_4 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 12019080050003707 від 22 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 12019080050003707 від 22 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Скарга обґрунтована наступним.
		Слідчим відділом Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080050003707 від 22 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		24 жовтня 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні директору ТОВ «Хозхімсервіс» ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Зміст повідомлення про підозру свідчить про наступне:
		21 червня 2018 року між департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької облдержадміністрації в особі директора Департаменту ОСОБА_6 в якості замовника (надалі за текстом Департамент) та директора ТОВ «Хозхімсервіс», в особі ОСОБА_5 , у якості підрядника, укладено договір підряду в капітальному будівництві № 25-18 по об`єкту «Реконструкція магістрального водоводу м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області» коригування (надалі за текстом Договір).
		Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 21-15 від 30.08.2019 року обсяги фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції магістрального водоводу м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, частково не відповідають обсягам робіт, вказаним в актах приймання виконаних робіт № 5 за грудень 2018 року та № 7 за грудень 2018 року. За актом приймання виконаних робіт № 5 за грудень 2018 року вартість робіт склала 884 824, 75 грн., що на 204 601, 20 грн. менше, ніж зазначено в акті. За актом приймання виконаних робіт № 7 за грудень 2018 року вартість робіт склала 1 749 159, 59 грн., що на 203 837, 72 грн. менше, ніж зазначено в акті.
		Саме на підставі зазначених фактів було складено вказане повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 . Будь-яких інших фактів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_5 будь-яких правопорушень в повідомленні про підозру від 24.10.2019 року не викладено.
		В той же час, необхідно зазначити, що до вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, а саме до 24.10.2019 року, прокурором ОСОБА_3 проводились слідчі дії у кримінальному провадженні № 42018081050000134 від 01.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, викликався на допит у якості свідка працівник ТОВ «Хозхімсервіс» ОСОБА_7 . Під час допиту у нього з`ясовувались питання виконання робіт за Договором, оскільки роботи за даним договором виконувались ТОВ «Хімхозсервіс» і керівництво роботами здійснювались працівником ТОВ «Хозхімсервіс» ОСОБА_7 .
		Під час допиту ОСОБА_7 у якості свідка стало відомо, що під час досудового слідства у кримінальному провадженні № 42018081050000134 від 01.11.2018 року ухвалами слідчого судді від 14.02.2019 року та від 06.05.2019 року призначалась судова будівельно- технічна експертиза з питань, які стосуються виконання будівельних робіт за договором № 25-18 від 21.06.2018 року «Реконструкція магістрального водоводу м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області» та проведена експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України.
		Під час допиту ОСОБА_7 з`ясувалось, що зазначена експертиза проведене без відома та без участі представників ТОВ «Хозхімсервіс» (підрядної організації яка здійснювала будівельні роботи за Договором). У зазначеному кримінальному провадженні до призначення експертизи службові особи ТОВ «Хозхімсервіс» не викликались та не допитувались. Питання про наявність документів, якими підтверджується фактичне виконання робіт за Договором не з`ясовувалось.
		Крім цього, при призначенні експертизи слідчий та прокурор не мали в своєму розпорядженні всіх документів, якими підтверджується виконання робіт на даному об`єкті.
		Отже, було встановлено, що експертом при проведенні судової будівельно-технічної експертизи (висновок № 21-15 від 30.08.2019 року) не в повній мірі враховані всі документи, якими підтверджується виконання робіт за Договором, а також не досліджені всі об`єкти, на яких виконувались роботи підрядною організацією ТОВ «Хозхімсервіс», тобто проведена експертиза є неповною та неправильною.
		Як результат, слідчим при винесенні повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 24.10.2019 року взято до уваги неповний, неякісний та необ`єктивний висновок експертизи і лише на підставі зазначеного висновку було складене повідомлення про підозру, що оскаржується та вручене ОСОБА_5 і в повідомленні про підозру зазначені неправдиві відомості, які суперечать документам та фактичним обставинам.
		З огляду на неповноту та неправильність проведеного експертом дослідження та складеного висновку № 21-15 від 30.08.2019 року на якому ґрунтується підозра у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за клопотанням захисника ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 06.11.2019 року у кримінальному провадженні була призначена повторна судово-будівельна експертиза.
		Згідно висновку судово-будівельної експертизи від 07.02.2020 року № 1072-19 за всіма поставленими на експертизу питаннями встановлено, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції магістрального водоводу м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області повністю відповідають обсягам робіт, вказаним в актах приймання виконаних робіт по даному об`єкту і будь яких відхилень не виявлено.
		Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.
		Так, відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
		Відповідно до норм чинного законодавства, на момент винесення рішення про повідомлення про підозру повинні буди: - висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі; усі версії у справі, всебічно перевірені; усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи повинна знайти підтвердження системою незаперечних доказів;- у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість); - відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи.
		Зважаючи на це, закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Однак, у випадку зазначеного кримінального провадження, слідчий обмежився лише даними, встановленими в ході судової будівельно-технічної експертизи (висновок № 21-15 від 30.08.2019 року), під час якої не в повній мірі враховані всі документи, якими підтверджується виконання робіт за Договором, а також не досліджені всі об`єкти, на яких виконувались роботи підрядною організацією ТОВ «Хозхімсервіс». Ухвалою слідчого судді від 06.11.2019 року, якою задоволено клопотання захисника та призначено повторну експертизу було встановлено, що попередня експертиза, яка стала підставою для ухвалення рішення про повідомлення про підозру, є неповною та неправильною.
		Проаналізувавши повідомлення про підозру від 24.10.2019 року, яке оскаржується, необхідно зазначити, що повідомлення про підозру не містить зазначення часу, місця вчинення, а також суттєвих обставин, відомих на момент вручення підозри, та зазначено, що « ОСОБА_5 , заволодів частиною грошових коштів, які було перераховано в якості оплати за виконання робіт,. Чим завдав матеріальну шкоду департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на загальну суму 408 438, 92 грн.». У повідомленні про підозру також зазначено, що « ОСОБА_5 в неустановлений слідством час та в неустановленому слідством місці, ... достовірно знаючи, що об`єми виконаних робіт не відповідають дійсності, склав завідомо неправдиві документи, а саме акти виконаних робіт...».
		Отже, є очевидним, що в змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, яким б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказі, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
		З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series А, № 300-А). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значноючастиною гарантіїнедопущення свавільногозатримання ітримання підвартою.Більше того,за відсутностіобґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		В той же час, з часу вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 24.10.2019 року, протягом більш як трьох місяців органом досудового розслідування не викликано та не допитано жодного свідка у кримінальному провадженні та не зібрано жодного доказу, який би вказував на обґрунтованість підозри.
		А єдиний висновок судово-економічної експертизи № 21-15 від 30.08.2019 року на якому ґрунтувалось повідомлення про підозру від 24.10.2019 року спростований висновком судово-економічної експертизи від 07.02.2020 року № 1072-19. Також необхідно зазначити, що орган досудового розслідування під час повідомлення про підозру ОСОБА_5 24.10.2019 року, крім висновку вищезазначеної експертизи, чітко не вказав про беззаперечність фактів, викладених у тексті підозри та не посилався на зібрані у зв`язку із цим доказами під час проведення процесуальних дій до пред`явлення підозри.
		Отже, у тексті повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 24.10.2019 року відсутні беззаперечні докази, які обґрунтовані на підставі зібраних органом досудового розслідування, що ОСОБА_5 вчинив бодай якесь порушення, не говорячи уже про злочин. Також не встановлено під час досудового розслідування, як до пред`явлення підозри та і після пред`явлення підозри, яким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, зазначені в оскаржуваному повідомленні.
		В той же час, положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ч.1 ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980р., скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982р, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982р.) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.
		З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.
		Згідно ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Таким чином, аналіз змісту ч.1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Виходячи зі змісту врученого ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 24.10.2019 року встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР від 22 жовтня 2019 року за № 12019080050003707 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, в межах якого вручене письмове повідомлення про підозру від 24.10.2019 року ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Просить скасувати повідомлення про підозру від 24.10.2019 року слідчого СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019080050003707 висунуте та вручене ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України., зобов`язати компетентних посадових осіб прокуратури у кримінальному провадженні № 12019080050003707 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 12019080050003707 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		В судовому засіданні захисник підтримала заявлену скаргу, надала пояснення аналогічні викладеним у скарзі.
		Прокурор в судовому засіданні заперечила можливість в задоволенні скарги.
		Дослідивши матеріали скарги, заслухавши прокурора, захисника, слідчий суддя приходить до наступного.
		Слідчим відділом Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080050003707 від 22 жовтня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		24 жовтня 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні директору ТОВ «Хозхімсервіс» ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Слідчий суддя звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
		Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Відповідно до ч. 1ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаютьсяглавою 37 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Суд при постановлені ухвали, керується, крім іншого, висновками ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.
		Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Текст повідомлення про підозру, що оскаржується містить пряме посилання на висновок експертизи № 21-15 від 30.08.2019 року, яким і було встановлено невідповідність обсягу фактично виконаних робіт актам виконаних робіт.
		В межах кримінального провадження №12019080050003707 від 22 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді від 06.11.2019 року у кримінальному провадженні була призначена додаткова судова будівельно-технічну експертизу.
		Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 07.02.2020 року № 1072-19 за всіма поставленими на експертизу питаннями встановлено, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції магістрального водоводу м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області повністю відповідають обсягам робіт, вказаним в актах приймання виконаних робіт по даному об`єкту і будь яких відхилень не виявлено.
		При цьому при проведенні додаткової експертизи експерту разом з матеріалами справи було надано також висновок первинної експертизи, а також звітні документи ТОВ ТОВ «Хозхімсервіс» та ТОВ «Будівельна компанія «Профтехнагляд», які не були предметом експертного дослідження.
		Призначаючи додаткову експертизу, слідчий суддя погодився із доводами сторони захисту про неповноту первинної експертизи через неврахування під час дослідження усіх документів, що стосуються обсягу виконаних робіт.
		З урахуванням висновків додаткової експертизи матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння ОСОБА_5 матеріальної шкоди.
		За таких обставин, повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Задовольнити скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру.
		Скасувати повідомлення про підозру від 24.10.2019 року, складене слідчим СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019080050003707 висунуте та вручене ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Зобов`язати компетентних посадових осіб прокуратури у кримінальному провадженні № 12019080050003707 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 12019080050003707 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України
		Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Запорізького апеляційного суду.
		Повний текст ухвали виготовлений 24 лютого 2020 року о 16 год. 00 хв.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...