Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/20681/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 25.02.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 25 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		 головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		  суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		  за участі секретаря ОСОБА_4 
		 прокурора ОСОБА_5 
		 захисника ОСОБА_6 
		підозрюваного  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2020 задоволено клопотанняслідчого Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 до 20.03.2020 включно.
		Визначено ОСОБА_7 заставу в межах, що становить 463 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 973 226 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Ухвалено у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави строком до 20.03.2020.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання з 22:00 годин до 06:00 годин наступної доби.
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
		Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не в повній мірі дотримано вимоги ст.ст. 178, 194 КПК України.
		Слідчий суддя не взяв до уваги те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше жодних правопорушень не скоював, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Крім того, ОСОБА_7 активно займається спортом та має велику кількість нагород у виді дипломів, грамот, відзнак, медалей тощо, у зв`язку з чим тримання останнього під вартою погіршує стан його здоров`я та негативно впливає на майбутні спортивні досягнення
		На думку апелянта, підозра є необґрунтованою, оскільки в діях підозрюваного відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		Органом досудового розслідування не надано доказів, які свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не може бути безумовною підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту.
		Також, помилково обґрунтовано тяжкістю злочину те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		У ОСОБА_7 відсутня можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він не має жодного впливу на учасників кримінального провадження, не є працівником поліції, державним службовцем, чи іншою публічною особою.
		Органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому таке твердження є припущенням.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного  ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Голосіївського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100010007803, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
		ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні пособництва в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
		21.01.2020 слідчий Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування до  ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 днів.
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2020 задоволено клопотанняслідчого, та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 до 20.03.2020 включно.
		Визначено ОСОБА_7 заставу в межах, що становить 463 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 973 226 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Ухвалено у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави строком до 20.03.2020.
		Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого прообрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри, у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкості покарання, у вчиненні якого він підозрюється, даних про особу підозрюваного, а також наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		З такими висновками погоджується і колегія суддів.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. 
		Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатніпідстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Згідно ч. 1, ч. 2ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
		Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Зокрема,врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		При цьому, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення застави у розмірі 463 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 973 226 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.
		З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного  ОСОБА_7 .Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
		З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, який на думкуколегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби, колегія суддів не вбачає.
		Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про те, що слідчим суддею не в повній мірі дотримано вимоги ст.ст. 178, 194 КПК України, є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 
		Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше жодних правопорушень не скоював, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, активно займається спортом та має велику кількість нагород, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбаченіст. 177 КПК України, та з урахуванням конкретних обставин та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, не є підставою для обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу.
		Твердження захисника про те, що тримання ОСОБА_7 під вартою погіршує стан його здоров`я та негативно впливає на майбутні спортивні досягнення, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки захисником до апеляційної скарги не долучено та під час апеляційного розгляду не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. 
		Доводи апелянта про необґрунтованість пред`явленої підозри, є безпідставними, оскільки слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, в якому ОСОБА_7 підозрюється. 
		Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Посилання захисника про те, що органом досудового розслідування не надано доказів, які свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими.
		Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
		Як встановлено колегією суддів, у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді фактично допущено описку у частині зазначення правової кваліфікації дій підозрюваного, та помилково вказано ч. 4 ст. 190 КК України замість вірної ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України. 
		Встановлені колегією суддів допущені органом досудового розслідування і слідчим суддею порушення в частині зазначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється  ОСОБА_7 , не є істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
		Крім того, як убачається з матеріалів судового провадження органом досудового розслідування не долучено до клопотання розписку про вручення підозрюваному повідомлення про підозру від 20.01.2020. 
		Однак наведена обставина не впливає на законність прийнятого рішення, оскільки в судовому засідання суду апеляційної інстанції підозрюваний  ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 підтвердили, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, було вручено слідчими особисто підозрюваному. Факт невручення повідомлення про підозру не оспорювався стороною захисту. 
		Інші доводи апеляційної скарги підозрюваного висновків слідчого судді не спростовують.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
		За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
		Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,  
		 
		  п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 січня 2020 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 до 20 березня 2020 року включно, із визначенням застави в межах, що становить 463 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та складає суму в розмірі 973 226 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, та покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - без змін.
		 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 Судді:
		 
		 
		 ____________  ___________  ___________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...