Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/7728/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2020. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 03.06.2020
Номер судового провадження: 2/495/779/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 495/7728/19
		№ провадження 2/495/779/2020
		р і ш е н н я
		ІМЕНЕМ УКрАЇНи
		 
		19 лютого 2020 рокум. Білгород-Дністровський
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді: Мишко В.В.
		при секретарісудового засідання: Охримчук А.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився
		від відповідачів: не з`явилися
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу № 495/7728/19
		за позовом ОСОБА_1 
		до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		про захист честі, гідності та ділової репутації
		 
		                   В С Т А Н О В И В :
		23.08.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту  позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту  відповідач-1), ОСОБА_3 (далі по тексту  відповідач-2) та ОСОБА_4 (далі по тексту  відповідач-3) про захист честі, гідності, ділової репутації (а.с.1-8).
		Так, позивач просить суд:
		- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеозаписі під назвою: «В селе Подгорное Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», яка розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що « ОСОБА_5 провів збори учасників ТОВ «Победа 1», ніхто не був на цих зборах, він купив у двох чоловіків паї, він сам їх провів. По уставу в мене 42%, у ОСОБА_5 34 % голосів, і він, посилаючись на рішення суду прошлого року про те, що його незаконно виключили, а моя частка є недійсною, зробив підробний протокол, зареєстрував його невідомо який реєстратор, вніс до реєстру. Сейчас відкрито уголовное дело. Іванов через день приезжает не сам, а с бойцами, якобі телохранителями, провоцирует на скандали. Морально люди устали, вони не можуть витримати давление, він спецально провоцирує чтоб розслабити робочий дух людей»;
		- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_3 у відеозаписі під назвою: «В селе Подгорное Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», яка розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням:
		ІНФОРМАЦІЯ_1  про те, що « ОСОБА_5 - це шахрай, який хоче рейдерським способом забрать предприятие, которое работает с 1989 года»;
		- зобов`язати Юр`єву ( ОСОБА_6 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили вилучити недостовірну інформацію про ОСОБА_1 , що була розміщена нею у мережі Інтернет навеб-сайтіFacebookзапосиланням:
		ІНФОРМАЦІЯ_1 / НОМЕР_1 , шляхом видалення свого запису від 01.07.2019 року у групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у мережі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		- зобов`язати Юр`єву ОСОБА_7 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , шляхом розміщення від свого імені у групі соціальної мережі ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_3 : «Спростування. Інформація, поширена у відеозаписі під назвою: «В селе ІНФОРМАЦІЯ_4 -Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», є недостовірною;
		- зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , яка була повідомлена ними у відеозаписі під назвою: «В селе Подгорное Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», у той же самий спосіб, в який вона була поширена;
		- стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 (одна) гривня солідарно;
		- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати.
		Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/7728/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації. По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.54-55).
		Позивач  ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, але його представник  адвокат Єпіхіна Ю.О., подала до суду заяву, згідно з якою заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та справу розглянути за її відсутністю та відсутністю позивача (а.с.94).
		Відповідачі  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відзив абозаперечення напозов ОСОБА_1  до суду не надавали та в судові засідання 21.10.2019 року, 25.11.2019 року та 19.02.2020 року не з`явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
		Відповідач-3ОСОБА_4 , відзив абозаперечення напозов ОСОБА_1  до суду не надала та в судові засідання 21.10.2019 року, 25.11.2019 року, 15.01.2020 року та 19.02.2020 року не з`явилася без поважних причин, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
		Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було надіслано запити до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.46-48).
		Згідно відповідей, що надійшли з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_2 з 12.12.2001 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 зареєстрований з 10.11.1999 року за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 зареєстрованою або знятою з реєстрації по місту Одесі та Одеській області не значиться (а.с.49-50,53).
		Так,ухвали судута повісткипро призначенняслухання справи,а такожкопії позовноїзаяви ОСОБА_1  з додатками до неї були надіслані на адреси ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) які наявні в матеріалах справи та за якими вони зареєстровані. Усі документи були належним чином врученні адресатам (а.с.63-64, 71-72, 83-84).
		У зв`язку з тим, що відповідачка - ОСОБА_4 зареєстрованою або знятою з реєстрації по місту Одесі та Одеській області не значиться, вона повідомлялася про дату, час і місце судових засідань через оголошення на офіційному сайті судової влади України (а.с.65, 73, 82, 93).
		Відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи . У разіненадання учасникамисправи інформаціїщодо їхадреси судоваповістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
		Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).
		Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
		У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні,  ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «Победа 1» (код ЄДРПОУ 05530837, 67741, Одеська обл., Білгород - Дністровський район, с. Підгірне, вул. Пушкіна, 70) та володіє часткою у розмірі 1682468 грн. статутного капіталу ТОВ «Победа 1», що складає 64,71 % від статутного капіталу підприємства.
		За твердженням позивача, ОСОБА_2 поширює щодо нього неправдиву інформацію про те, що він, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з групою осіб, здійснив рейдерське захоплення ТОВ «Победа 1» шляхом проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності будь-яких рішень Загальних зборів учасників ТОВ «Победа 1».
		01 липня 2019 користувачем соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_9 у групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка має статус загальнодоступної, за адресою у мережі Інтернет:ІНФОРМАЦІЯ_1  опублікований відеозапис, що має назву: «В селе ОСОБА_10 -Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1». На вищезазначеному відеозаписі відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали інтерв`ю, в якому повідомили недостовірну негативну інформацію щодо позивача, яка на його думку ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.
		Так, ОСОБА_2 повідомив неправдиву негативну інформацію про те, що (мовою оригіналу): « ОСОБА_5 провів збори учасників ТОВ «Победа 1», ніхто не був на цих зборах, він купив у двох чоловіків паї, він сам їх провів. По уставу в мене 42%, в ОСОБА_5 34 % голосів, і він, посилаючись на рішення суду прошлого року про те, що його незаконно виключили, а моя частка є недійсною, зробив підробний протокол, зареєстрував його невідомо який реєстратор, вніс до реєстру. Сейчас відкрито уголовное дело. Іванов через день приїзджає, мєшає работать, 4 дня уборки потеряли, приезжает не сам, а с бойцами, якобі телохранителями, провоцирует на скандали. Морально люди устали, вони не можуть витримати давление, він спецально провоцирує чтоб розслабити робочий дух людей».
		Відповідач ОСОБА_11 в цьому інтерв`ю повідомив, що « ОСОБА_5 - це шахрай, який хоче рейдерським способом забрать предприятие, которое работает с 1989 года».
		Висловлювання відповідачів щодо позивача, що містяться у відеозаписі, мають стверджувальний характер, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують на існування фактів та констатують їх, викладаючи текст свого повідомлення у вигляді розповіді про певні обставини чи події. Також у висловлюваннях відповідачів очевидно відсутні мовно-стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій, сатири), що виражають оціненість, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомленого і вказують на те, що висловлюване є суб`єктивною думкою та поглядом відповідачів.
		Інформація, поширена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є негативною та недостовірною, та така, що не відповідає дійсності з огляду на наступне.
		ОСОБА_8 та ОСОБА_2 разом з іншими фізичними особами - колишніми членами СВК «ПОБЕДА 1» виступили співзасновниками ТОВ «Победа 1». При створенні ТОВ «Победа 1» був визначений статутний капітал товариства в розмірі 4 500 000,00 грн. Розмір часток у статутному капіталі був розподілений між його засновниками наступним чином: ОСОБА_8 - 34,55 % статутного капіталу, що становить 1 555 186, 00 грн.; ОСОБА_2 - 42,2 %, що становить 1 900 000, 00 грн.; інші фізичні особи (колишні члена СВК «Победа 1») - 23,25 %, що становить 1 044 814, 00 грн.
		Позивачем, протягом періоду з 23.03.2017 року по 05.04.2017 року було повністю внесено свій вклад до статутного капіталу ТОВ «Победа 1» шляхом здійснення відповідних платежів на загальну суму 1 555 186, 00 грн., що підтверджується відповідним розрахунковими документами.
		Таким чином, внесені позивачем кошти до статутного капіталу ТОВ «Победа 1» в сумі 1555 186, 00 грн. стали власністю товариства, тобто інвестовані в діяльність ТОВ «Победа 1».
		В той же час, ОСОБА_2 зобов`язався здійснити свій вклад в розмірі 1 900 000, 00 грн. шляхом внесення до статутного капіталу товариства транспортного засобу - NISSAN NAVARA, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , але вказаний транспортний засіб до статутного капіталу товариства ним так і не переданий, право власності на транспортний засіб за товариством не зареєстровано.
		Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2018року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 року та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі №916/220/18 (а.с.9-20).
		ОСОБА_2 одночасно був і керівником ТОВ «Победа 1» з моменту створення товариства, у зв`язку з чим йому було достовірно відомо як про існування вказаних судових рішень, оскільки ТОВ «Победа1» виступало відповідачем по справі № 916/220/18, так і про необхідність внесення свого вкладу до статутного капіталу ТОВ «Победа 1».
		Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснює МВС України, станом на сьогоднішній день, тобто станом на липень 2019 року, ситуація залишається незмінною - власником транспортного засобу - NISSAN NAVARA, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , залишається за ОСОБА_2 .
		Таким чином, ОСОБА_2 не виконав свій обов`язок щодо внесення свого вкладу у визначений законом строк, незалежно від того, що йому стало відомо про необхідність здійснення відповідних дій, як мінімум з 04.07.2018 року.
		Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Победа 1», яке оформлено протоколом № 1 від 13.06.2019 року, ОСОБА_2 був виключений зі складу учасників.
		Внаслідок виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Победа 1» статутний капітал товариства не збільшився, а навпаки зменшився з 4 500 000 грн. до 2 600 000, 00 грн., що дорівнює розміру неоплаченої ОСОБА_2 частки, тобто - 1 900 000, 00 грн.
		ОСОБА_2 здійснював дії, направлені на захоплення ТОВ «Победа 1», будучи учасником ТОВ «Победа 1» з неоплаченою часткою у статутному капіталі в розмірі 42, 2 % та одночасно з цим директором товариства, був фактично єдиною особою, яка здійснювала управління товариством. Єдиною перешкодою для одноособового управління був ОСОБА_1 , оскільки він як учасник володів значною часткою у статутному капіталі ТОВ «Победа 1» - часткою в розмірі 34, 55%. 
		З метою одержання безумовного контролю над підприємством, ОСОБА_2 29.12.2017 року забезпечено прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Победа 1» незаконного рішення про виключення ОСОБА_12 зі складу учасників, проте зазначене рішення загальних зборів ТОВ «Победа 1», з огляду на його протиправність скасовано рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2018 року у справі № 916/220/18, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 року та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 року.
		Також позивач звертає увагу на те, що необхідно під керівництвом ОСОБА_2 ТОВ «Победа 1» перетворилось у збиткове підприємство, директор товариства ОСОБА_2 не забезпечував своєчасне перерахування до державного бюджету податків та зборів, у зв`язку з чим підприємство має податковий борг орієнтовно в сумі 700 000, 00 грн. Такий самий борг підприємство має перед АТ КБ «Приватбанк», у зв`язку з наявністю непогашеного кредиту. Також, підприємство має заборгованість перед контрагентами ТОВ «Победа 1» в сумі більш ніж 4 000 000, 00 грн. Окрім того, в період діяльності ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ «Победа 1» виникла заборгованість з заробітної плати перед працівниками у великому розмірі.
		З метою недопущення порушень прав та інтересів учасників ТОВ «Победа 1» від протиправних дій директора ОСОБА_2 та відновлення повноцінної господарської діяльності, загальними зборами учасників ТОВ «Победа 1», які відбулись 13.06.2019 року, прийнято рішення про звільнення (відкликання) ОСОБА_2 з посади директора та призначено (обрано) на вказану посаду ОСОБА_13 .
		Позивач зазначає, що інформація, поширена відповідачами у відеозаписі, є недостовірною, та такою, що спростовується вищенаведеним.
		Позивач вказує, що підтвердженням факту поширення вищезазначеної інформації слугує експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 04.07.2019 року №79/2019-ЕВ, складений директором Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції», відповідно до якого було проведено фіксацію та дослідження змісту веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що включає досліджувану веб-сторінку за посиланням https://www.facebook.com/proups/ НОМЕР_3 /реrmalіnк/ НОМЕР_4 ?sfns ІНФОРМАЦІЯ_5  (а.с.29-33).
		Встановлено: доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , веб-сайт має доступ для публічного використання у мережі Інтернет; доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 .com зареєстроване 29.03.1997 року, завершення строку реєстрації доменного імені: 30.03.2028 року.
		На час проведення фіксації веб-сторінки зазначеним відеозаписом поділилися (тобто переадресували на свої особисті сторінки) 68 осіб, цей відеозапис мала можливість продивитися необмежена кількість осіб, оскільки доступ до групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій опублікований вищезазаначений відеозапис, є загальнодоступним. Отже, вважаємо, що зміст статті було доведено до відома необмеженої кількості осіб.
		В описі групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у соціальній мережі Facebook, в якій розміщено
		відеозапис із недостовірною інформацією щодо позивача, зазначено (мовою оригіналу): «Мы поднимем Вам настроение и расскажем правду обо всем, что в нашем городе происходит!», отже сторонній читач повинен прийти до висновку, що новини та відомості, які розміщуються у цій групі є правдивими та мають сприйматися читачами виключно як факти, що відбулися.
		На думку позивача, поширена у статті інформація за своєю суттю є негативною та порушує його немайнові права, дії відповідачів з поширення неправдивої інформації щодо нього спричинили шкоду його честі і гідності, а також його діловій репутації. Подана неправдива інформація формує серед глядачів відеозапису негативне сприйняття особи позивача - як шахрая та рейдера, а відповідно і створює у сторонньої особи думку про те, що він є злочинцем.
		Дані обставини і стали підставою для звернення до суду ОСОБА_1 із відповідною позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації.
		Частиною 1 статті 3Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини. 
		Відповідно до ст.28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. 
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
		Частина 4 статті 32 Конституції України закріплює, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Даною нормою Конституції України здійснення вказаних прав може бути обмежене законом для захисту репутації або прав інших людей.
		Статтею 68Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Будучи особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи, право на повагу до гідності та честі захищається нормами Цивільного кодексу України.
		Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що честь, гідність та ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Так, статтями 270, 297Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		За правилом ст.275 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. 
		Захист такого права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, належить позивачеві.
		Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Статтею 299 Цивільного кодексу України закріплено право фізичної особи на недоторканність та право на судовий захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 302 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.
		Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму ВСУ №1 д 27.02.2009р., відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		У даному випадку відповідачами визначені особи, які прямо завдали шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача шляхом недостовірних негативних висловлювань та образ, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також особа, яка шляхом розміщення вищенаведеного відеозапису безпосередньо поширила недостовірну негативну інформацію зі своєї особистої сторінки у мережі Facebook та розмістила її у загальнодоступну групу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Facebook - ОСОБА_4 .
		Згідно п. 18 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Підтвердженням факту поширення вищезазначеної інформації слугує експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 04.07.2019 року №79/2019-ЕВ, складений директором Консорціуму «Український центр підтримки н . мерів і адрес» Департаменту «Центр компетенції», відповідно до якого було проведено фіксацію та дослідження змісту веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 , що включає досліджувану веб-сторінку за посиланням:
		https:// ІНФОРМАЦІЯ_7 .facebook.com/proups/ НОМЕР_3 / реrmalіnк/ НОМЕР_4 ? ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Встановлено: доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , веб-сайт має доступ для публічного використання у мережі Інтернет; доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 .com зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_8 , завершення строку реєстрації доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		Встановлено: доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , веб-сайт має доступ для публічного використання у мережі Інтернет; доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_1 .com зареєстроване 29.03.1997 року, завершення строку реєстрації доменного імені: 30.03.2028 року.
		На час проведення фіксації веб-сторінки зазначеним відеозаписом поділилися (тобто переадресували на свої особисті сторінки) 68 осіб, цей відеозапис мала можливість продивитися необмежена кількість осіб, оскільки доступ до групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якій опублікований вищезазаначений відеозапис, є загальнодоступним. Отже, вважаємо, що зміст статті було доведено до відома необмеженої кількості осіб.
		В описі групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у соціальній мережі Facebook, в якій розміщено
		відеозапис із недостовірною інформацією щодо позивача, зазначено (мовою оригіналу): «Мы поднимем Вам настроение и расскажем правду обо всем, что в нашем городе происходит!», отже сторонній читач повинен прийти до висновку, що новини та відомості, які розміщуються у цій групі є правдивими та мають сприйматися читачами виключно як факти, що відбулися.
		Поширена у статті інформація за своєю суттю є негативною та порушує немайнові права позивача, дії відповідачів з поширення неправдивої інформації щодо нього спричинили шкоду його честі і гідності, а також його діловій репутації. Подана неправдива інформація формує серед глядачів відеозапису негативне сприйняття особи позивача - як шахрая та рейдера, а відповідно і створює у сторонньої особи думку про те, що він є злочинцем.
		Згідно статей 94 та 277 ЦК України, а також відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист зеті та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», кожен має право на відповідь, а також на спростування інформації, поширення якої порушує його особисті немайнові права.
		Відповідно до ч.ч 4, 7 ст. 277 ЦК України та п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію та у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Позивачем обрано належним способом поновлення порушених його немайнових прав шляхом вилучення недостовірної інформації про позивача - а саме відеозапису, що має назву: «В селе ОСОБА_14 Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате TOB «Победа 1», що була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_10 користувачем соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_9 ( ОСОБА_15 ) у групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка має статус загальнодоступного, за адресою у мереж іІнтернет: https://www.facebook.com/proups/ НОМЕР_3 /реrmalіnк/ НОМЕР_4 ?sfns= ІНФОРМАЦІЯ_5 та розміщення на тому ж веб-сайті запису наступного змісту під заголовком: «Спростування». Інформація, поширена у відеозаписі під назвою «В селе ІНФОРМАЦІЯ_4 -Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ «Победа 1» є недостовірною.
		Відповідно до ч.3 ст.277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивачки, порушує її право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Як випливає зі змісту ст.297 Цивільного кодексу України, кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та противоправних посягань.
		За таких обставин суд вважає, що розповсюджену відповідачами інформацію в мережі Інтернет на загальнодоступному сайті facebook.comвідносно позивача, слід визнати такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст.280Цивільного кодексуУкраїни має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв`язку з таким порушенням. 
		Пунктом 19 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №1від 27.02.2009року «Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особи» роз`яснено, що якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. 
		У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»зазначено, що згідно з положеннями статті 277ЦК і статті 10ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Компенсація моральної шкоди це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності. 
		Право на компенсацію моральної шкоди це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обов`язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів про примусове забезпечення виконання зазначеного обов`язку.
		У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним об`єктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини це неминучий ступник, соціальна «тінь» будь-чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негативні переживання, стан психічної пригніченості тощо.
		Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) встановлено порядок, підстави та умови доказування і стягнення моральної шкоди.
		   Доведення наявності моральної (немайнової) шкоди здійснюється шляхом визначення в позовній заяві конкретних обставин, за яких було заподіяно шкоду, а також зазначення того, які неправомірні діяння було вчинено щодо позивача, в чому полягає шкода, що було підставою визначення запропонованого позивачем розміру або форми її відшкодування, якими доказами це підтверджується. Предметом доказування повинна бути глибина моральної (немайнової) шкоди, від якої в кінцевому підсумку залежать розмір та форми відшкодування останньої.
		   Як вбачається з позовної заяви, основною підставою для визначення розміру моральної шкоди позивачем вказується те, що, опублікуванням статті, яка містить у собі недостовірну та негативну інформацію, йому нанесена моральна шкода, яка полягає у приниженні його честі та гідності як порядної людини, а також ділової репутації як співзасновника ТОВ «Победа 1» та яку він оцінює символічно у розмірі 1 (одна) гривня солідарно.
		Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд має виходити з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, яка, в присутності інших громадян, припустила у своїх вискакуваннях образливі та принизливі висловлювання на адресу позивача; глибину моральних страждань позивача, честь, гідність якої була принижена, що порушило звичайний уклад її життя, спричинило моральні страждання.
		Таким чином суд вважає, що позивачем доведений факт його приниження відповідачами, а саме інформація, поширена відповідачами, є очевидно негативною для позивача, оскільки його звинувачено у тому, що він є шахрай. ОСОБА_16 за звичайним значенням цього слова - це той, котрий дурить інших, зловживаючи їх довірою, в корисливих цілях; аферист, пройдисвіт, злодій, ошуканець, обманщик, проноза, пройда, крутій, брехун, людина, нечиста на руку. Отже, зміст цього словає загальновідомимта загальновживанимсаме у негативному смислі, що має яскраво виражений негативний характер, принижуючий честь, гідність та ділову репутацію позивача з точки зору принципу людської моралі. 
		Відповідно до ст.6Європейської конвенціїз правлюдини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про часткову обґрунтованість, правомірність та законність позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, у зв`язку з чим такий позов підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. Разом з цим, належні докази понесення позивачем інших судових витрат в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим вони не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
		 
		Керуючись ст.ст. 38,55,68Конституції України , п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п.п. 15, 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи», ст.ст.201, 270, 275, 277, 280, 297, 299,302 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 128, 131,141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд 
		 
		УХВАЛИВ :
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прозахист честі,гідності таділової репутації задовольнити.
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеозаписі під назвою: «В селе Подгорное Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», яка розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що « ОСОБА_5 провів збори учасників ТОВ «Победа 1», ніхто не був на цих зборах, він купив у двох чоловіків паї, він сам їх провів. По уставу в мене 42%, у ОСОБА_5 34 % голосів, і він, посилаючись на рішення суду прошлого року про те, що його незаконно виключили, а моя частка є недійсною, зробив підробний протокол, зареєстрував його невідомо який реєстратор, вніс до реєстру. Сейчас відкрито уголовное дело. Іванов через день приезжает не сам, а с бойцами, якобі телохранителями, провоцирует на скандали. Морально люди устали, вони не можуть витримати давление, він спецально провоцирує чтоб розслабити робочий дух людей».
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_3 у відеозаписі під назвою: «В селе Подгорное Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», яка розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням:
		ІНФОРМАЦІЯ_7  про те, що « ОСОБА_5 - це шахрай, який хоче рейдерським способом забрать предприятие, которое работает с 1989 года».
		Зобов`язати ОСОБА_17 ОСОБА_6 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили вилучити недостовірну інформацію про ОСОБА_1 , що була розміщена нею у мережі Інтернет навеб-сайтіFacebookзапосиланням:
		ІНФОРМАЦІЯ_7 / НОМЕР_1 , шляхом видалення свого запису від 01.07.2019 року у групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у мережі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Зобов`язати Юр`єву ОСОБА_7 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , шляхом розміщення від свого імені у групі соціальної мережі ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_3 : «Спростування. Інформація, поширена у відеозаписі під назвою: «В селе ІНФОРМАЦІЯ_4 -Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», є недостовірною.
		Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , яка була повідомлена ними у відеозаписі під назвою: «В селе Подгорное Белгород-Днестровского района люди обвиняют в рейдерском захвате ТОВ Победа 1», у той же самий спосіб, в який вона була поширена.
		Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 (одна) гривня солідарно.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) гривень 40 (сорок) копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скаргаподається через Білгород-Дністровськийміськрайонний судОдеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		 
		Суддя                                В.В. Мишко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...