Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/10888/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; особливої охорони природних територій та об’єктів, визначених законом.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2020. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2020.
Дата набрання законної сили: 03.03.2020
Номер судового провадження: А/855/17051/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10888/18                                                                    Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  03 березня 2020 року                                                                                   м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі представника позивача Шуляка О.О., особи, яка приєдналася до апеляційної скарги Перова Д., представників відповідача-1 Яцишена Д.В. та Нечипоренко Ю.В., представника відповідача-3 Черненко І.І., прокурора Висоцької О.О., представника третьої особи-2 Давиденко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства культури молоді та спорту України на рішення Окружного   адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 р., до якої приєднався Почесний президент Громадської організації "Зелена хвилина" журналіст Інформаційного агентства "Активні громадяни" Дмитро Перов, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" до Міністерства культури молоді та спорту України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Прокуратура міста Києва, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
		                                                      В С Т А Н О В И В : 
		 
		13.07.2018 Приватне підприємство "Конвалія-нерухомість" (надалі - ПП "Конвалія-нерухомість") звернулось до суду з позовом до Міністерства культури України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дії Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення подання про включення об'єктів нерухомості та садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) для включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо включення об'єктів нерухомості та садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, скасувати пункт №30 в частині наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", а саме в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України міської садиби, розташованої по вулиці Хорива 2 у Подільському районі міста Києва, як пам'ятки архітектури місцевого значення, охоронний №955-Кв, згідно "Переліку об'єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення", який є Додатком №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 (т.1 а.с.5).
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником об'єктів нерухомості, розташованого в м.Києві по вулиці Хорива, 2 літери А, Б, В, Г, Д, Є, Ж, З і має намір реалізувати інвестиційний договір від 15.11.2010 № 16 на реконструкцію та будівництво об'єкту за вказаним адресом. Проте, позивач не згідний з діями та рішенням відповідачів щодо внесення садиби міської до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, оскільки садиба втратила свою автентичність, є аварійними об'єктом і підлягає реконструкції.
		Також позивач наголосив, що  постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.05.2015 у справі № 826/5932/15, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 р. №869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б) у Подільському районі м. Києва як пам'ятку архітектури місцевого значення, охоронний №955/1-Кв і №955/2-Кв, а саме: пункт 31 і 32 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869. 
		Отже, позивач вважає, що спірний наказ в частині садиби міської, розташованої по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва (охоронний №955-Кв) також є протиправним і підлягає скасуванню, а дії відповідачів щодо внесення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України також є протиправними, оскільки  занесення об'єкту до реєстру відбулось без додержання процедури. 
		Позивач при подачі позову подав клопотання про поновлення строку звернення до суду (пункт 17 додатку до позову).
		Вказане клопотання обґрунтовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.05.2015 у справі № 826/5932/15, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 р. №869 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по вул. Хорива, 2 (2-а і 2-б) у Подільському районі м. Києва як пам'ятку архітектури місцевого значення, охоронний №955/1-Кв і №955/2-Кв, а саме: пункт 31 і 32 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869.
		Отримавши 29.12.2017 припис № 425/п Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) про припинення виконання будь-яких робіт, позивач дізнався, що відповідач на виконання вищевказаної постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.05.2015 у справі № 826/5932/15 не виключив з наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 р. №869 садибу міську по вулиці Хорива 2 (охоронний номер № 955-Кв), оскільки вважав, що виконуючи вказане рішення по виключенню із Державного реєстру нерухомості пам'яток України об'єктів під охоронним номером № 955/1-Кв і № 955/2-Кв садиба міська по цій же адресі буде автоматично виключена із вказаного Реєстру (т.1 а.с 59). 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 позовну заяву приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" було повернуто через пропущення строку звернення до суду з такими позовними вимогами, а причини пропуску строку зверення до суду, які зазначив позивач, визнані неповажними (т.1 а.с.2).
		Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 про повернення позову (т.1 а.с.180).
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 - скасовано та справу  направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.156).
		При розгляді вказаної апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з висновками суду першої інстанції, що причини пропуску строку звернення до суду, які  вказав позивач, є не поважними. Проте, суд апеляційної інстанції скасував вказану ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуальних права, а саме положень статті 123 КАС України, оскільки, як наголосив суд, визнавши причини пропуску строку звернення до суду не поважними суд повинен був залишити позов без руху, а не повертати позовну заяву заявнику.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018, після повернення справи з апеляційної інстанції, позовну заяву було залишено без руху (т.2 а.с.2).
		27.12.2018 ПП "Конвалія-нерухомість" подало заяву про поновлення пропущеного строку звернення, зазначивши, що про порушення своїх прав підприємство дізналось з моменту отримання припису № 425/п від 29.12.2017 Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) в якому було вказано, що садиба міська, яка розташована за адресою вулиця Хорива 2 у місті Києві є пам'яткою архітектури місцевого значення, тому що вказаний об'єкт не було виключено з Державного реєстру нерухомих пам'яток України. 
		Крім того, заявник зазначив, що садиба міська, яка розташована по вулиці Хорива 2 (охоронний № 955-Кв) не являється будівлею чи архітектурною спорудою, тому і не може бути пам'яткою архітектури місцевого значення.
		До вказаної заяви позивач не долучив будь яких інших документів, що підтверджено заявою (т.2 а.с. 6-8).
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 було відкрито спрощене позовне провадження у справі, та визнано поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновлено  строк звернення.
		У вказаній ухвалі суд першої інстанції вказав, що позивач у встановлений строк усунув недоліки позовної заяви та надав докази щодо строку на звернення до суду.
		Проте, таке посилання є помилковим, оскільки позивач при подачі 27.12.2018 заяви про поновлення строку додаткових документів не подавав.
		Рішенням Окружного   адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019  позовні вимоги задовольнити частково: визнати протиправним наказ Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 р. №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" в частині включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по вулиці Хорива, 2 у Подільському районі міста Києва як пам'ятку архітектури місцевого значення, садибу охоронний номер №955-Кв та скасувати пункт №30 Додатку №1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869 "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України". В решті позовних вимог - відмовлено.
		Вказане рішення прийнято у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Позивач рішення Окружного   адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019 в частині відмовлених позовних вимог не оскаржував.
		Відповідач,  не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та залишити позов без розгляду через порушення судом норм процесуального права, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду (т.2 а.с. 61).
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач зі змістом спірного наказу був ознайомлений 06.04.2015, коли було відкрито провадження у справі № 826/5932/15, тому посилання позивача, що йому не було відомо про включення садиби міської по вулиці Хорива 2 у м.Києві до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не відповідає дійсності. 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій наголосив, що відповідно до статті 381 ЦК України поняття «садиба» - це земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, комунікаціями та насадженнями, а відсутність хоча б одного з компонента свідчить про неналежність використання такого терміну (т.2 а.с.106). 
		Щодо строків звернення до суду позивач наголосив, що суд першої інстанції правильно прийняв до уваги ту обставину, що позивач про порушення своїх прав  дізнався лише при отриманні у грудні 2017 припис № 425/п Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) про припинення виконання будь-яких робіт.
		Позивач у відзиві вказав, що просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
		До апеляційної скарги приєднався Почесний президент Громадської організації "Зелена хвилина" журналіст Інформаційного агентства "Активні громадяни" Перов Д.А., про що постановлено ухвалу, відповідно до ст.302 КАС України (т.2 а.с.161).
		По клопотанню сторін, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, внаслідок реорганізації, залучено у якості співвідповідача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),  по клопотанню прокуратуру міста Києва допущено до участі у справі в якості третьої особи (т.3 а.с.107), ухвалою від 28.01.2010, внаслідок ліквідації    Міністерства культури молоді та спорту України, замінено відповідача правонаступником - Міністерство культури, молоді і спорту України (т.3 а.с.215), та ухвалою від 18.02.2020 залучено до участі у справі третю особу Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (т.4 а.с.178).
		В ході слухання справи сторони надали додаткові письмові пояснення.
		В судовому засіданні представники Міністерства культури молоді та спорту України, представник Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), представник третьої особи - Прокуратура міста Києва, представник третьої особи - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, та особа, яка приєдналася до апеляційної скарги, підтримали доводи апеляційної скарги.
		Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. 
		Представник Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		          Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Згідно частини 1 стаття 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
		Відповідно до частини 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
		Статтею 122 КАС України встановлені строки  звернення до адміністративного суду (в редакції на день подачі позову).
		Так частиною 1 цієї статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
		Частина 3 цієї статті встановлює, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		А частиною 5 цієї статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Частина 1 статті 123 КАС України визначає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Частиною 3 цієї статті передбачено:  якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Згідно частини 4 цієї статті якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду з цим  позовом 13.07.2018 і подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказав причину пропуску строку. 
		31.07.2018 суд першої інстанції проаналізував причини зазначені позивачем щодо пропуску строку звернення до суду і визнав їх неповажними, проте замість залишення позову без руху, прийняв ухвалу про повернення позову.
		          Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2018 у цій справі було скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції, проте вказано, що висновки суду про неповажність причин пропуску строку є правильними, що порушено процесуальні норми.
		Аналізуючи первинну заяву позивача про поновлення строку звернення до суду від 12.07.2018  (т.1 а.с.59) та  повторну заяву позивача про поновлення строку звернення до суду від 17.12.2018 (т.2 а.с.6) вбачається, що позивач наводив одну і ту же саму причину пропуску строку звернення до суду  - не знав, що об'єкт нерухомості «садиба міська, 1830-1910р.р. по вулиці Хорива в м.Києві охоронний №955-Кв» є пам'яткою архітектури та внесений до Державного реєстру  нерухомих пам'яток України на підставі спірного наказу Міністерства культури України № 869.
		Суд першої інстанції поновив строк звернення до суду з цим позовом та прийняв рішення по суті спору.
		Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з такими позовними вимогами, причини наведені ним в заяві про поновлення строку є не поважними, і цьому вже було надано оцінку судом апеляційної інстанції в постанові від 06.11.2018, і позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще при подачі позову чи постановлені судом рішення у справі № 826/5932/15, тобто  з травня 2015 року.
		Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши причини пропуску звернення до суду, наведені позивачем, поважними. 
		Такий висновок суду першої інстанції спростовується тим, що позивач звертаючись до суду з позовом про скасування спірного наказу Міністерства культури України № 869 в частині об'єктів нерухомості під охоронними номерами № 955/1-Кв і № 955/2-Кв, не міг не ознайомитися зі змістом всього спірного наказу і не дізнатися, що під охоронним номером № 955-Кв знаходиться об'єкт нерухомості, яка відноситься до пам'яток культурної спадщини за адресою вулиця Хорива 2 - «садиба міська». 
		Внаслідок зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норму процесуального права.
		Проте, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування  або зміни рішення суду першої інстанції, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абзац 2 ч.2 статті 317 КАС України).
		          Крім того, окремо колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
		Частиною 1 статті 381 ЦК України встановлено, що садибою  є  земельна  ділянка разом з розташованими на ній  житловим будинком,  господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. 
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює     Закон України "Про охорону культурної спадщини" № 1805-III від 08.06.2000 (далі - Закон № 1805-III).     
		За визначенням ст.1 даного Закону № 1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього     Закону.
		Відповідно до ч. 1     ст. 13 Закону N 1805-III     об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із пп. а), б) ч. 1     ст. 14 Закону N 1805-III     занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:
		а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;
		б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
		Частиною 2 ст. 14 Закону № 1805-III визначено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
		Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Питання визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регулювалося Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України№ 1760 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) - (далі - Порядок) .
		Пунктом 11 Порядку № 1760 визначено, що об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
		вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;
		пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
		є творами відомих архітекторів або інших митців;
		є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
		          З урахуванням положень ч.3 та 4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції прийняв до уваги докази, які не були подані суду першої інстанції.
		Отже, дослідивши надану облікову документацію на об'єкт культурної спадщини «Садиба міська», місцезнаходження якої за адресою м.Київ вулиця Хорива 2, встановлено, що вказаний об'єкт складається: з 2-х поверхового фасадного будинку № 2-Б (зведений 1830р), 4-х поверхового фасадного будинку № 2 (зведений 1898р.) та 2-х поверхового Г-подібного господарчого флігелю № 2-Д (зведений у 1895р.) та інші господарчі будинки (т.3 а.с.57).
		Проте,  дослідивши облікову документації на об'єкти культурної спадщини «будинок прибутковий», що знаходиться за адресою м.Київ вулиця Хорива 2-а та «будинок житловий з торгівельними приміщеннями» по адресі м.Київ вулиця Хорива 2-Б (т.3 а.с.68 та 80), колегія суддів дійшла висновку, що  об'єкт культурної спадщини «Садиба міська», за адресою м.Київ вулиця Хорива 2, є самостійним об'єктом культурної спадщини, оскільки в перелік цього об'єкту входять ще й інші об'єкти нерухомості, які не входять в об'єкти культурної спадщини за адресами по вулиці Хорива 2-А та 2-Б. 
		Таким чином, колегія суддів, враховуючи вищенаведене дійшла висновку, що позивач строк звернення до суду з цим позовом пропустив, причини наведені позивачем не є поважними, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав ще у 2015 році, проте з цим позовом звернувся до суду у липні 2018, чим порушив шестимісячний строк звернення до суду.
		Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно частини 3 статті 123 КАС України, підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду можуть буди визнані судом неповажними, і тоді суд залишає позовну заяву без розгляду. 
		Приймаючи до уваги вищевикладене та наведені норми закону, колегія суддів вважає, що даний позов підлягає залишенню без розгляду через пропущення строку звернення до суду з неповажних причин.
		Отже, доводи апелянта є обґрунтованими і підлягають прийняттю до уваги, а апеляційна скарга підлягає задоволенню. 
		        Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін та учасників справи, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
		          Підстав для прийняття окремої ухвали в цій справі судом апеляційної інстанції при розгляді справи не було встановлено.
		Отже, на підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції    при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про залишення позовних вимог повністю без розгляду. 
		Повний текст постанови виготовлено 05.03.2020 р.
		Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
		 
		                                             П О С Т А Н О В И В  :
		 
		Апеляційну скаргу Міністерства культури молоді та спорту України на рішення Окружного  адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 р., до якої приєднався Почесний президент Громадської організації "Зелена хвилина" журналіст Інформаційного агентства "Активні громадяни" Дмитро Перов, - задовольнити повністю.
		Рішення Окружного  адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 р. у справі № 826/10888/18 - скасувати.            
		Адміністративний позов Приватного підприємства "Конвалія-нерухомість" до Міністерства культури молоді та спорту України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Прокуратура міста Києва, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
		Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Колегія суддів:                                                                                  О.В. Карпушова
		 
		                                                                                                    Л.В. Губська  
		 
		                                                                                                   О.В. Епель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...