Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/2818/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2020. Зареєстровано: 08.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2020.
Дата набрання законної сили: 05.03.2020
Номер судового провадження: К/9901/25462/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 березня 2020 року 
		Київ
		справа №815/2818/18
		адміністративне провадження № К/9901/25459/19, №К/9901/25462/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О.А.,  
		суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В., 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/2818/18
		за позовом ОСОБА_1 , третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито
		за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кравченко К.В., судді: Вербицька Н.В., Шеметенко Л.П.), 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		 
		1.          Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
		1.1.          визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року про порушення дисциплінарної справи;
		1.2.          визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, яким адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю;
		1.3.          визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 липня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, яким припинено право адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю.
		2.           ОСОБА_2 також звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, в якому просив:
		2.1.          визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року про порушення дисциплінарної справи (справа №42/18, реєстраційний №42/0/14-2/2018);
		2.2.          визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, в частині притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю;
		2.3.          визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 липня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, в частині припинення права адвоката ОСОБА_2 на зайняття адвокатською діяльністю.
		2.4.          В обґрунтування позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що спірні рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, на їх думку, прийняті з порушенням визначеного законодавством порядку їх прийняття, а викладені в цих рішеннях висновки Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про допущені адвокатами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушення Присяги адвоката, Правил адвокатської етики, Конституції України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є безпідставними та не узгоджуються з фактичними обставинами справи. 
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3.          Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року в частині порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року в частині притягнення адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до них дисциплінарних стягнень у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням їх з Єдиного реєстру адвокатів України. Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 липня 2018 року в частині припинення права адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зайняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання  свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2  відмовлено.
		3.1.          Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що  скарга на дії адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мала бути повернута скаржнику з відповідним роз`ясненням, а тому всі подальші дії відповідача з цією скаргою, зокрема, проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі є протиправними. Крім того, відповідачем не додержані вимоги законодавства щодо порядку розгляду скарг на дії адвокатів в частині не направлення адвокатам, щодо яких надійшла скарга, копій всіх документів, приєднаних до неї, в тому числі, відеоматеріалів, які є додатками до скарги ОСОБА_5 , оскільки член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_4., який проводив попередню перевірку за скаргою ОСОБА_5 та складав відповідну довідку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в подальшому голосував за відкриття дисциплінарного провадження щодо цих осіб, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що таке рішення прийняте в супереч висновкам Європейського суду з прав людини, які мають застосовуватися судами у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та в даному випадку при прийнятті такого рішення порушений принцип безсторонності (неупередженості). Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що в рішенні від 25 червня 2018 року (справа №42/18, реєстраційний №42/1/14-2/2018) про притягнення адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначено, що адвокатами вчинене грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, однак в рішенні зазначені події без вказівки конкретних дій адвокатів та не зазначено в чому саме полягає грубість таких порушень, що має бути конкретно визначене, враховуючи відсутність визначення такого поняття в законодавстві. Засідання, на якому приймалося таке рішення, є неправомочним, оскільки проведене за участю 10 членів дисциплінарної палати та за відсутності більше половини членів кваліфікаційної палати (відсутні 7 членів палати з 9), а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 3 липня 2018 року (справа №42/18, реєстраційний №573/42/14/18-д) про припинення права адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання їх свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю не підписане всіма членами комісії, які були присутні на засіданні. В рішенні зазначені норми Правил адвокатської етики, які, на думку відповідача, порушені адвокатами, але не зазначені конкретні кваліфікуючі ознаки таких порушень, при тому, що статті Правил адвокатської етики містять різні кваліфікуючі ознаки та складаються з різних частин. Скарга та всі додатки до неї мали бути надані до комісії в копіях для адвокатів, щодо яких вона надійшла, однак такі вимоги скаржником не були додержані. Втім, незважаючи на наявність таких недоліків, відповідач протиправно прийняв скаргу до розгляду.
		4.          Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року вказане рішення суду першої інстанції скасоване та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 залишено без задоволення.
		4.1.          Скасовуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року та ухвалюючи нову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Положення № 120 не пройшло державну реєстрацію як нормативно-правовий акт неперсоніфікованого характеру і розрахований на неодноразове застосування, що містить норми права, а тому суд першої інстанції посилався на нього безпідставно. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах дисциплінарної справи міститься квитанція від 26 лютого 2018 року про сплату ОСОБА_5 за організаційно-технічне забезпечення розгляду її скарги в розмірі 1762,00 грн., що співпадає з датою початку перевірки її скарги на підставі доручення голови дисциплінарної палати від 26 лютого 2018 року та свідчить про дотримання скаржником вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Положення №120). Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що закріплене статтею 38 Закону №5076-VI право адвоката надати дисциплінарній комісії на першій стадії дисциплінарного провадження письмові пояснення по суті поданої скарги було дотримано відповідачем та реалізовано адвокатами ОСОБА_1. та ОСОБА_2.; голосування члена дисциплінарної палати ОСОБА_4 , який проводив перевірку, за відкриття дисциплінарної справи відповідає вимогам Закону №5076-VI, оскільки цей Закон не передбачає таких обмежень на стадії відкриття дисциплінарної справи; під час прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області рішення від 25 червня 2018 року було дотримано права учасників дисциплінарного провадження та порядок прийняття цього рішення; надана дисциплінарним органом оцінка дій адвокатів є правильною; висновки Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, які викладені в рішенні від 25 червня 2018 року, узгоджуються з фактичними обставинами подій, що мали місце 22 січня 2018 року, та підтверджуються у сукупності дослідженими дисциплінарною палатою доказами; висновки дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про вчинення адвокатами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, та спірне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року містить детальний опис дій адвокатів на підставі пояснень свідків та відеоматеріалів; це рішення відповідає критеріям для його оцінки, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області не допущено порушень принципу співмірності при застосуванні до адвокатів дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з огляду на ті фактичні обставини, за яких вказані порушення були вчинені, а також з огляду на ті наслідки, до яких ці порушення призвели. Відтак, рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 травня 2018 року підлягає скасуванню.
		ІІІ. Касаційне оскарження
		5.          Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просять скасувати це рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		5.1.          В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що Положення № 120 не може бути застосоване до спірних правовідносин як таке, що не пройшло державну реєстрацію у відповідності до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493. Наголошує, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, а тому норми цього Указу на затверджене Радою адвокатів України Положення №120 не поширюються. Зазначає, що скарга, на підставі якої було відкрито дисциплінарну справу, зареєстрована відповідачем 21 лютого 2018 року, а квитанція про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду датована 26 лютого 2018 року. Вважає, що, прийнявши скаргу до розгляду без цієї квитанції, відповідач порушив принцип неупередженого ставлення до сторін. Крім цього, вважає, що звернення щодо надання пояснень по суті скарги йому повинен був надіслати член комісії, який проводить перевірку скарги, а не голова дисциплінарної палати. Наголошує, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив належність спірної квартири на праві власності його клієнту та тієї обставини, що скаржниця в цій квартирі навіть не зареєстрована. Вказує про те, що рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийняте неповноважним складом комісії, це рішення не містить обґрунтувань щодо необхідності застосування до нього найсуворішого виду стягнення та неможливості застосування іншого, більш м`якого.   
		5.2.          В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 вказує, що суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 бути присутнім під час розгляду справи в суді, оскільки останній не був належним чином повідомлений судом про місце, день та час її розгляду. Цим суд створив для нього штучні перепони для доступу до правосуддя та порушив його право на суд. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, вважаючи неможливим застосувати до спірних правовідносин норми Положення № 120 через відсутність його державної реєстрації, застосовує цей же нормативно-правовий акт та інші акти щодо адвокатського самоврядування, які теж не були зареєстровані, чим суперечить своїм висновкам. Також наголошує на порушенні відповідачем строку перевірки матеріалів скарги та подання її на розгляд дисциплінарної палати без зазначення в чому полягає винятковість цього випадку. Вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення виключно на підставі припущень, не дослідивши належним чином матеріали справи. Також скаржник наводить доводи, аналогічним доводам, що зазначив у своїй скарзі ОСОБА_1 .
		6.          Відповідач подав відзиви на касаційні скарги, за змістом яких висловив свою незгоду з їх вимогами та доводами, а також повідомив свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції з проханням залишити це судове рішення без змін, а касаційні скарги - без задоволення. 
		IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
		7.          21 лютого 2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла скарга ОСОБА_5 , в якій заявниця скаржилася на дії адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які, на її думку, полягали в тому, що ці адвокати є організаторами злочинної групи у кількості близько 20 осіб, які 22 січня 2018 року близько 11.00 години, не маючи законних підстав, проникли до квартири АДРЕСА_1 , яка належить заявниці та її колишньому чоловіку на праві спільної сумісної власності, де вчинили пограбування майна, перешкоджали доступу до житла, застосували фізичне насильство, а також неправомірно зламали замки вхідних дверей та проникли до нежитлового приміщення АДРЕСА_2 приміщення АДРЕСА_3 за тією ж адресою.
		8.          На підставі доручення голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 26 лютого 2018 року №9/0/4-18 перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5 , проводив член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_4.
		9.          За результатами розгляду скарги ОСОБА_5 член дисциплінарної палати ОСОБА_4 склав довідку, в якій зазначив про наявність в діях адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ознак грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, тобто дисциплінарного проступку.
		10.          Зі змісту вказаної довідки та матеріалів дисциплінарного провадження №42/18 судами попередніх інстанцій встановлено, що на стадії перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5 , членом дисциплінарної палати ОСОБА_4. були отримані та проаналізовані письмові пояснення від адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 15 та 14 березня 2018 року відповідно, пояснення осіб, які були свідками описаних скаржником подій 22 січня 2018 року, - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , відеоматеріали, які знімали учасники подій 21 січня 2018 року на свої мобільні пристрої, зібрані та досліджені рішення судів стосовно спірного майна ОСОБА_5 та її колишнього чоловіка ОСОБА_3 .
		11.          Довідка розглянута на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року, про що свідчить відповідний витяг з протоколу №10 засідання цієї палати, та палатою прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_5 стосовно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За таке рішення проголосували всі дев`ять присутніх на засіданні членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
		12.          Цим же рішенням призначено розгляд дисциплінарної справи на 05 червня 2018 року о 16.00 год., а його копії разом з копією довідки направлені адвокатам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на адреси, які зазначені в Єдиному реєстрі адвокатів України, а саме: ОСОБА_2 - на адресу: АДРЕСА_4 , та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення, відправлення отримане 24 травня 2018 року, а ОСОБА_1 - на адресу: АДРЕСА_5 , офіс 2427, та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, останнє повернуте за закінченням терміну зберігання. Крім того, згідно наявної телефонограми, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд дисциплінарної справи 05 червня 2018 року засобами телефонного зв`язку.
		13.          Після порушення дисциплінарної справи дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області розглядала вказану дисциплінарну справу на своїх засіданнях 05 червня 2018 року (витяг з протоколу №11 від 05 червня 2018 року), 18 червня 2018 року (протокол №12 від 18 червня 2018 року) та 25 червня 2018 року (протокол №13 від 25 червня 2018 року).
		14.          На засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 05 червня 2018 року були присутні скаржник з представником, адвокат ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_1 з представником. На цьому засіданні розгляд дисциплінарної справи перенесено на 18 червня 2018 року для надання можливості усім учасникам справи ознайомитися з матеріалами справи та для виклику свідків.
		15.          На засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 18 червня 2018 року були присутні скаржник з представником, адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 На цьому засіданні дисциплінарною палатою заслухано пояснення адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , скаржника ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 . Розгляд дисциплінарної справи перенесено на 25 червня 2018 року для ознайомлення з новими матеріалами справи.
		16.          На засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 25 червня 2018 року з`явились адвокат ОСОБА_2 та представник скаржника. Дисциплінарною палатою заслухано пояснення свідка ОСОБА_15 .
		17.          За результатами розгляду справи 25 червня 2018 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області прийняла рішення про притягнення адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до них дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. За таке рішення проголосували 9 з 10 присутніх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
		18.          Член дисциплінарної палати ОСОБА_4 . не брав участь у голосуванні, відповідно до частини другої статті 41 Закону №5076-VI , якою встановлено, що член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
		19.          Не погоджуючись з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08 травня 2018 року про порушення дисциплінарної справи, рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 червня 2018 року про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 3 липня 2018 року про припинення права адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання їх свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю, останні звернулися до суду з цими позовами.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		20.          Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		21.          Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		22.          У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		23.          За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		24.          Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		25.          Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		26.          Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI встановлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		27.          Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		28.          За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		29.          Відповідно до пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю право на зайняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю.
		30.          За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		31.          Згідно з частиною третьою статті 33 вказаного Закону, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		32.          При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		33.          Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		34.          Стаття 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		35.          Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		36.          У відповідності до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		37.          Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		38.          За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		39.          Згідно з частиною першої статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		40.          За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		41.          Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		42.          Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		43.          Згідно з частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
		44.          Відповідно до пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 50 Закону №5076-VI, до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про припинення права на заняття адвокатською діяльністю та здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
		45.          Частиною шостою статті 50 Закону №5076-VI встановлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.
		46.          Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
		47.          Згідно з Преамбулою до Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, ці Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		48.          Частинами другою, третьою статті 7 вказаних Правил передбачено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		49.          Згідно з частиною першою статті 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.
		50.          Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		51.          Пунктом 8.12 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77, визначено, що у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п`ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується головою КДКА, головою та секретарем палати.
		VI. Позиція Верховного Суду
		52.          Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
		53.          Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		54.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору в цій справі є  рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року про порушення дисциплінарної справи; рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, яким адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до них дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю; рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 липня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, яким припинено право адвоката ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю.
		55.          Також встановлено, що дисциплінарна справа порушена на підставі скарги ОСОБА_5 , в якій заявниця скаржилася на дії адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які, на її думку, полягали в тому, що ці адвокати є організаторами злочинної групи у кількості близько 20 осіб, які 22 січня 2018 року близько 11.00 години, не маючи законних підстав, проникли до квартири АДРЕСА_1 , що належить заявниці та її колишньому чоловіку на праві спільної сумісної власності, де вчинили пограбування майна, перешкоджали доступу до житла, застосували фізичне насильство, а також неправомірно зламали замки вхідних дверей, проникли до нежитлового приміщення № АДРЕСА_2 та приміщення гаража АДРЕСА_3 за тією ж адресою. За наслідками розгляду цієї скарги до позивачів спірними рішеннями застосовані  дисциплінарні стягнення.
		56.          Зі змісту довідки члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_4., складеної за результатами перевірки скарги, та долучених відповідачем до матеріалів даної справи копій матеріалів дисциплінарного провадження №42/18 суд апеляційної інстанції встановив, що на першій стадії дисциплінарного провадження, яке полягає у перевірці відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5 , членом дисциплінарної палати ОСОБА_4. були отримані та проаналізовані письмові пояснення від адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 15 та 14 березня 2018 року відповідно, від осіб, які були свідками описаних скаржником подій 22 січня 2018 року - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6. , ОСОБА_12 , відеоматеріали, які знімали учасники подій 21 січня 2018 року на свої мобільні пристрої, зібрані та досліджені рішення судів стосовно спірного майна між ОСОБА_5 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 .
		57.          Ця довідка була розглянута на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року, про що свідчить відповідний витяг з протоколу №10 засідання цієї палати, та палатою прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_5 стосовно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За таке рішення проголосували дев`ять присутніх на засіданні членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області. Цим же рішенням було призначено розгляд дисциплінарної справи на 05 червня 2018 року о 16.00 год., а його копії разом з копією довідки направлені адвокатам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на адреси, які зазначені у Єдиному реєстрі адвокатів України, а саме: ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_4 , та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення, були отримані 24 травня 2018 року, а ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_5, та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення, повернуті за закінченням терміну зберігання. Крім того, згідно наявної телефонограми, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд дисциплінарної справи 05 червня 2018 року засобами телефонного зв`язку.
		58.           ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обґрунтування доводів касаційної скарги щодо незаконності цього рішення відповідача вказують на те, що скарга ОСОБА_5 зареєстрована без платіжної квитанції про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду та за відсутності копії скарги та всіх документів, що приєднуються до неї, а тому згідно Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, мала бути повернута скаржниці з відповідним роз`ясненням; на їх думку, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_4. в порушення статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 26 Положення №120 невідкладно не звернувся до адвокатів з повідомленням про проведення щодо них перевірки для отримання письмових пояснень, що позбавило адвокатів права на надання таких пояснень та призвело до прийняття неправомірного рішення про відкриття дисциплінарного провадження; член дисциплінарної палати ОСОБА_4 , який проводив перевірку та складав довідку, голосував за відкриття дисциплінарної справи, що на думку адвокатів, є порушенням чинного законодавства.
		59.          Щодо правильності вирішення спору судом апеляційної інстанції Верховний Суд зазначає таке.
		60.          Судами встановлено, що з цим позовом, зокрема в частині щодо оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року про порушення дисциплінарної справи ОСОБА_1 звернувся 11 червня 2018 року, одночасно з вказаним позовом подано заяву про визнання поважними причини пропуску строку на оскарження цього рішення та поновлення строку.
		61.           ОСОБА_2 також звернувся з заявою від 22 серпня 2018 року про визнання поважними причини пропуску строку на оскарження цього рішення та поновлення строку звернення до суду.
		62.          31 серпня 2018 року ним, як третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору, подано позовну заяву з вимогою, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року.
		63.          Проте, суд першої інстанції, помилку якого не виправив і суд апеляційної інстанції, залишив ці заяви без реагування, а також не вирішив питання щодо поважності причин пропуску звернення до суду цими особами.
		64.          Верховний Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою сприяння досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювання учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		65.          Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		66.          Між тим, суди попередніх інстанцій встановили, що спірне рішення відповідача прийняте останнім 08 травня 2018 року, однак з позовами щодо його оскарження ОСОБА_1 звернувся 11 червня 2018 року. 23 серпня 2018 року до суду звернувся   ОСОБА_2 як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору. При цьому останній подав заяву про поновлення строку, зазначив про необхідність його залучення до участі в розгляді справи, просив вважати цю заяву про поновлення строку додатком до заяви про зміну підстав позову, яка подається як спільний документ від нього та ОСОБА_1 . 
		67.          Водночас, частиною третьою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що  рішення про порушення дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до суду.
		68.          Проте, суд першої інстанції як суд, що визначений законом та до компетенції якого належить вирішення цього питання, не надав оцінки дотримання позивачами строку звернення до суду, встановленого цим Законом з урахуванням того, що строк обраховується з дня прийняття такого рішення і не пов`язаний на законодавчому рівні з часом отримання його копії або часом, коли особі стало або могло стати відомо про таке рішення.
		69.          Таким чином, Верховний Суд констатує порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в цій частині, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		70.          Водночас, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні.
		71.          Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
		72.          Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь в справі, або з власної ініціативи.
		73.          Приписами частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		74.          Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування  всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		75.          У свою чергу, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства обмежений у праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		76.          За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		77.          Верховний Суд враховує, що в межах цього касаційного провадження оскаржується рішення суду апеляційної інстанції.
		78.          Водночас, Верховний Суд бере до уваги і положення частини третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.
		79.          Оскільки суд апеляційної інстанції не є тим судом, до якого подається позов, тому він не має повноважень вирішувати питання поважності підстав пропуску такого строку, а також робити висновки щодо наявності підстав для його поновлення. Такі повноваження за Кодексом адміністративного судочинства належать виключно суду першої інстанції.
		80.          У зв`язку з цим, Верховний Суд доходить висновку про те, що в цій справі у вказаній частині підлягає скасуванню рішення суду апеляційної інстанції, а також рішення суду першої в частині щодо  рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року, а справа підлягає направленню в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для встановлення вказаних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		81.          Щодо решти рішень відповідача, які є предметом оскарження у даній справі, Верховний Суд зазначає таке.
		82.          Судом апеляційної інстанції було встановлено, що після порушення дисциплінарної справи дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області розглядала вказану дисциплінарну справу на своїх засіданнях 05 червня 2018 року (витяг з протоколу №11 від 05 червня 2018 року), 18 червня 2018 року (протокол №12 від 18 червня 2018 року) та 25 червня 2018 року (протокол №13 від 25 червня 2018 року).
		83.          На засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 05 червня 2018 року були присутні скаржник з представником, адвокат ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_1 з представником, на засіданні 18 червня 2018 року  - скаржник з представником, адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_1, були заслухані пояснення адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , скаржника ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_13 , на засіданні 25 червня 2018 року були присутні ОСОБА_2 та представник скаржника, заслухано пояснення свідка ОСОБА_15 .
		84.          За результатами розгляду справи 25 червня 2018 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області прийняла рішення про притягнення адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до них дисциплінарних стягнень у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. За таке рішення проголосували 9 з 10 присутніх членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області. Член дисциплінарної палати ОСОБА_4., у відповідності до вимог частини другої статті 41 Закону №5076-VI, не брав участь у голосуванні.
		85.          Встановлені судом апеляційної інстанції обставини прийняття дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області рішення від 25 червня 2018 року про притягнення адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності свідчать про відсутність з боку відповідача порушень порядку прийняття такого рішення та відсутність порушень прав учасників такого дисциплінарного провадження, які визначені Законом №5076-VI.
		86.          Щодо висновків суду апеляційної інстанції стосовно правомірності цього рішення відповідача Верховний Суд зазначає таке.
		87.          Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що вирішення питання щодо притягнення адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено до повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області та правильно визначено межі судового контролю цього рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, а саме: перевірка доведеності факту вчинення дисциплінарного проступку та співмірність застосованого дисциплінарного стягнення вчиненому порушенню.
		88.          Зі змісту резолютивної частини рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року судом апеляційної інстанції встановлено, що притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності обумовлено порушенням ними вимог пункту 1 статті 4, підпункту 1 пункту 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підпунктів 1, 3 статті 7, підпунктів 1, 3 статті 12, статей 14, 19, 25 Правил адвокатської етики.
		89.          При цьому мотивувальна частина рішення містить опис встановлених дисциплінарною палатою обставин та фактів, які дали підстави для такої кваліфікації дій адвокатів, суть яких, за висновками дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, зводиться до того, що 22 січня 2018 року адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїми навмисними діями, спрямованими на організацію протиправного проникнення у житло та інше володіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 та її виселення разом з тимчасовими мешканцями, без відповідного судового рішення та в порушення встановленого порядку виконання судових рішень, без залучення представників виконавчої служби, із залученням групи невстановлених осіб, організували незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_1 , яка належить заявниці та її колишньому чоловіку на праві спільної сумісної власності, та нежитлового приміщення № АДРЕСА_2 , приміщення гаража АДРЕСА_3 за тією ж адресою, із застосуванням насильства до ОСОБА_5 та до тимчасових мешканців вказаної квартири, в результаті чого ОСОБА_5 була позбавлена можливості користуватися вказаним нерухомим майном.
		90.          Надаючи оцінку спірним діям адвокатів, дисциплінарна палата дійшла висновку про порушення ними положень статті 30 Конституції України, якою гарантовано недоторканість житла; Присяги адвоката щодо дотримання принципів верховенства права, законності, Правил адвокатської етики, чесного і сумлінного забезпечення права на захист та надання правової допомоги відповідно до Конституції і законів України; допущення адвокатами в своїй професійній діяльності засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики, підривають престиж адвокатури та адвокатської діяльності; порушення принципу законності і верховенства права; відступлення від слідування високим етичним стандартам поведінки адвоката та балансу засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому.
		91.          За цих обставин дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність в діях адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ознак грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, тобто дисциплінарного проступку.
		92.          Судом апеляційної інстанції було встановлено, що при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою враховано обставини справи, зухвалість дій адвокатів та наявні наслідки їх дій, та палата дійшла висновку про відсутність у даному випадку можливості встановлення балансу між обставинами, які позитивно характеризують певну попередню діяльність адвокатів, та допущеним ними одноразовим грубим порушенням Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та вирішила притягнути адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з застосуванням до них дисциплінарних стягнень у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.  
		93.          Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з такого.
		94.          Як зазначено вище, підставою для прийняття рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року стало встановлення фактів, які свідчать про порушення адвокатами статті 30 Конституції України, вимог пункту 1 статті 4, підпункту 1 пункту 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підпунктів 1, 3 статті 7, підпунктів 1, 3 статті 12, статей 14, 19, 25 Правил адвокатської етики.
		95.          Статтею 30 Конституції України гарантовано недоторканість житла.
		96.          Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		97.          За змістом статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		98.          Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.
		99.          У Преамбулі до Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, зазначено, що вони слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		100.          Статтею 7 вказаних Правил передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів  клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		101.          Відповідно до статті 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		102.          Стаття 14 Правил визначає підстави для надання адвокатом правової допомоги. Адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
		103.          Згідно зі статтею 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		104.          Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам. 
		105.          Суд апеляційної інстанції встановив, що доказами, які були досліджені дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області під час дисциплінарного провадження та які покладені відповідачем в основу спірного рішення від 25 червня 2018 року, є відеоматеріали на приєднаних до справи трьох компакт-дисках, які знімали учасники подій 22 січня 2018 року на свої мобільні пристрої, та фрагмент телевізійної програми «Гроші» з коментарями ОСОБА_3 відносно подій 22 січня 2018 року, рішення судів стосовно спірного майна між ОСОБА_5 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 по цивільних справах №2-3816/11, №2/1522/8917/11, №522/338/16-ц, які надані сторонами, а також зібрані дисциплінарним органом з використанням Єдиного державного реєстру судових рішень, пояснення осіб, які відображені в протоколах засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18 та 25 червня 2018 року, а саме: ОСОБА_7. , ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12. , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 .
		106.          Суд апеляційної інстанції за результатом перевірки цих доказів в межах судового контролю дійшов висновку про правильність висновку дисциплінарного органу щодо доведеності факту вчинення адвокатами дисциплінарного проступку.
		107.          Проте, Верховний Суд вважає цей висновок суду апеляційної інстанції таким, що до якого суд дійшов без дотримання норм процесуального права, з огляду на наступне.
		108.          Суд першої інстанції встановив, що відповідач як дисциплінарний орган, вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, взяв до уваги свідчення очевидців про вчинення адвокатами дій,  направлених на позбавлення ОСОБА_5 права власності на майно (квартиру, нежитлові приміщення, особисті речі) та врахував, що адвокатам було відомо про те, що ОСОБА_5 претендує на спірну квартиру. Крім цього, Комісія в спірному рішенні зазначила, що остання як співвласниця житлового приміщення не може бути виселена з нього, відповідно до статей 64, 156 Житлового кодексу України, є членом сім`ї власника квартири як дружина та продовжує проживати в займаному житловому приміщенні. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє її права користування займаним приміщенням.
		109.          При цьому, суд першої інстанції правильно погодився з доводами позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про те, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, беручи до уваги  вказане вище, а також рішення Приморського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2016 року, яке не набрало законної сили, залишила без оцінки та відповідної правового аналізу наявні в матеріалах дисциплінарної справи витяги з реєстрів речових прав щодо належності вказаних об`єктів нерухомості на час виникнення спірних правовідносин на праві приватної власності ОСОБА_3 ; довідку форми № 1, за якою, крім власника, інші особи не зареєстровані та не проживають у цій квартирі, особові рахунки оформлені на власника; свідоцтво про розірвання шлюбу у 2007 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; угоду між ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1. про надання правової допомоги № б/н від 15 грудня 2017 року без обмеження повноважень адвоката з правами, наданими, зокрема КПК України, ЦПК України, КАС України, КУпАП та інше.
		110.          Вказане, на думку Верховного Суду, правильно оцінено судом першої інстанції як  свідчення не дотримання відповідачем при ухваленні цього рішення критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		111.          Крім цього, Верховний Суд констатує, що судом першої інстанції встановлено відсутність в матеріалах дисциплінарної справи доказів того, що адвокати вчиняли дії, спрямовані на організацію та практичну реалізацію виселення та позбавлення права співвласника користування своїм майном, застосування насильства до заявника, перевищення повноважень у межах договору про надання правової допомоги у кримінальному провадженні, фактичне привласнення повноважень виконавчого органу та незаконного позбавлення волі людини, блокування сходового маршу, доступу до квартири. Також встановлено відсутність опису конкретних дій кожного з адвокатів, які б підпадали під ознаки протиправних та містили склад порушень, за які їх спірним рішенням відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку з цим суд першої інстанції визнав недоведеними обставини, які покладені комісією в основу спірного рішення.
		112.          Проте, вказаний факт останніми не заперечується та не ставиться під сумнів, навпаки, вони підтверджують свою присутність у вказаних місцях та обґрунтовують її наданням правової допомоги ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги. Належні та беззаперечні докази зворотнього відсутні.
		113.           На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив, що наявні в справі відеоматеріали лише підтверджують перебування адвокатів під час спірної події поміж інших осіб біля зазначеної квартири, в квартирі, біля нежитлових приміщень. Відеодокази достеменно не свідчать про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, за які до них застосовано дисциплінарне стягнення.
		114.          При цьому Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач під час розгляду дисциплінарної справи надавав оцінку рішенням судів на предмет їх законності, цитував норми цивільного законодавства, однак не приймав до уваги та не надавав оцінку вказаним письмовим доказам.
		115.           Також суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що наявні в матеріалах дисциплінарної справи та судової справи пояснення очевидців подій в залежності від того, яку сторону представляє свідок, є кардинально протилежним щодо спірних обставин та досліджуваних фактів та щодо яких вбачається чітка та послідовна підпорядкованість показам особи, на користь якої такі свідки надають аргументи. Ці пояснення не відповідають подіям, що зафіксовані на відеозаписах, оскільки містять відомості, які не відображені на відео.  Водночас, такі докази засвідчують відсутність ОСОБА_5 в квартирі в момент прибуття охоронної фірми та адвокатів, що спростовує твердження про її примусове виселення з квартири.
		116.          Враховуючи положення норм адміністративного процесуального законодавства України, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, Верховний Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що такі докази не є достатніми для безальтернативного встановлення фактів, які покладено в основу спірного рішення дисциплінарного органу та за які адвокатів притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Також ці докази не є спроможними для надання однозначної оцінки характеру подій, що мали місце 22 січня 2018 року, та не підтверджують вчинення адвокатами саме таких дій, за які до них застосовано спірне стягнення. 
		117.          Також Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не може бути взятий до уваги як доказ протиправної поведінки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сюжет телепередачі «Гроші», оскільки в цьому сюжеті ОСОБА_3 повідомляє про те, що прийшли його адвокати і все зробили по закону. Інших обставин останній не повідомляє, не підтверджує чи не спростовує будь-які обставини, що є предметом дослідження в цій справі.
		118.          Беручи до уваги встановлений судом першої інстанції факт відсутності достатніх та достовірних доказів вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також вимоги статті 70 Правил адвокатської етики, за якою адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку; обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката; звинувачення адвоката не може ґрунтуватись на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 червня 2018 року не відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), розсудливості, принципу рівності перед законом, тобто є таким, що прийняте не у відповідності до законів України, оскільки ґрунтується на помилково встановлених фактах, які не підтверджуються зібраними доказами. 
		119.          При цьому, Верховний Суд бере до уваги, що Кваліфікаціно-дисциплінарна комісія адвокатури як дисциплінарний орган створюється відповідно до чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і зобов`язана діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
		120.          Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Оскільки законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії та в наступному діяли в межах повноважень, наданих їм, і як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).
		121.          Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
		122.          Таким чином, повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, які вона розуміє як дискреційні щодо встановлення та надання оцінки фактів наявності чи відсутності в діях адвокатів складу дисциплінарного проступку, не означає, що дисциплінарний орган не повинен дотримуватись механізму та порядку щодо збирання, перевірки та надання оцінки таким доказам у відповідності до норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, тобто дотримуватися правової процедури здійснення наданих повноважень.
		123.          Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Усі передбачені законодавством заходи перевірки дій адвокатів повинні відповідати принципам, пріоритетне місце серед яких займає принцип верховенства права.  
		124.          Колегія суддів зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
		125.          Водночас, суд апеляційної інстанції доказів наявності в діях адвокатів порушень, за які їх притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не встановив, у зв`язку з чим Верховний Суд приходить до висновку про порушення цим судом норм процесуального права щодо з`ясування обставин в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасникам справи при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
		126.          Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення відповідача про притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як протиправного та наявність підстав для задоволення їх позовів в цій частині. Протилежні висновки суду апеляційної інстанції Суд вважає помилковими, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню як таке, яким скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		127.          Пунктом 4.6 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №268 (із змінами та доповненнями), яким визначено компетенцію кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складом дисциплінарної палати за участі Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачено право на прийняття рішення про припинення адвокатської діяльності шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності на підставі рішення дисциплінарної палати про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		128.          Отже, рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності може бути прийняте на підставі рішення дисциплінарної палати про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		129.          Оскільки рішення про притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнане таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку як протиправне, тому  Верховний Суд вважає наявними також підстави для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 липня 2018 року по дисциплінарній справі №42/18, яким припинено право адвокатів на зайняття адвокатською діяльністю, прийняте на підставі подання голови дисциплінарної палати, внесеного у відповідності до статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатстьку діяльність».
		130.          Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині також підлягає скасуванню.
		131.          Щодо доводів скаржників про те, що суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 бути присутнім під час розгляду справи в суді, оскільки останній не був належним чином повідомлений судом про місце, день та час її розгляду, та цим суд створив для нього штучні перепони для доступу до правосуддя та порушив його право на суд, Верховний Суд зазначає таке.
		132.          Відповідно до статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси-шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси-шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Вручення повістки у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси за правилами статті 126 КАС здійснюється під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
		133.          Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
		134.          Як убачається з матеріалів справи, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 травня 2019 року о 10.00 годині, копія цієї ухвали направлена всім учасникам справи разом з повісткою про виклик до суду.
		135.          Зазначене відправлення надіслано апеляційним судом позивачу за адресою Люстдорфська дорога, 140а, офіс 2427, Одеса, Одеська область, 65114. Ця адреса відповідає адресі, яку позивач зазначає в поданих до суду документах.
		136.          Це відправлення повернулося до суду з поштового відділення зв`язку без вручення ОСОБА_1 .
		137.          Водночас, останній отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та повістку про виклик до суду на 29 травня 2019 року безпосередньо в суді 28 травня 2019 року, про що власноруч написав розписку, яка міститься в матеріалах справи на а.с. 83 (Том 6).
		138.          Цього ж дня, ОСОБА_1 подав до суду заяву, за змістом якої, зокрема, просив проводити судові засідання в цій справі виключно за його участі. Також останній подав клопотання та заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з невчасним його повідомленням про дату судового розгляду та його перебуванням на навчанні в період з 27 травня 2019 року по 15 червня 2019 року та висловив прохання повідомляти його у порядку, визначеному процесуальним законом, з наданням йому можливості підготуватися до судового процесу.
		139.          Крім цього, заяву про відкладення вказаного судового засідання подано і представником ОСОБА_1 Кешкентієм Д.В., яку він обгрунтовує своєю зайнятістю в цей час в розгляді іншої справи.
		140.          29 травня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд переніс розгляд справи на 18 червня 2019 року о 10.30 годині.
		141.          06 червня 2019 року представник Буряченка А. М . Гжибовський А.О. ознайомився з матеріалами справи та отримав необхідні фотокопії.
		142.          14 червня 2019 року ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу.
		143.          18 червня 2019 року ОСОБА_24 подано до суду апеляційної інстанції заяву про розірвання договору про надання правової допомоги та неможливість участі в судовому засіданні 18 червня 2019 року без повноважень представника.
		144.          В цей же день ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з пошуком ним адвоката, який зможе надати йому кваліфіковану правову допомогу та захистити його інтереси в суді, та повідомив про видалення ним своєї електронної пошти, просив направляти йому судові повістки за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу АДРЕСА_6 (зареєстроване місце проживання) та/або  
		АДРЕСА_7 .          18 червня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд переніс розгляд справи на 16 липня 2019 року о 10.30 годині.
		146.          Повістки про виклик до суду у це судове засідання ОСОБА_1 надіслано за допомогою засобів поштового зв`язку на адреси АДРЕСА_6 (зареєстроване місце проживання) та  
		АДРЕСА_8 .          Вказані судові повістки повернулися до суду без вручення за закінченням встановленого строку зберігання.
		148.          11 липня 2019 року секретарем судового засідання П`ятого апеляційного адміністративного суду Поповою К.В. складено акт про те, що вона 04 липня2019 року о 15.16, 15.58 годині, 05 липня 2019 року о 12.12 годині, 08 липня 2019 року об 11.59, 16.52 годині, 09 липня 2019 року о 10.06, 11 липня 2019 року об 11.25 годині було здійснено дзвінки за телефоном, який ОСОБА_1 зазначав у поданих до суду документах, з наміром сповістити його про розгляд справи 16 липня 2019 року о 10.30 годині, однак за вказаним номером абонент не відповідав.
		149.          16 липня 2019 року  П`ятий апеляційний адміністративний суд розпочав судовий розгляд справи та переніс розгляд справи на 30 липня 2019 року о 10.30 годині.
		150.          Повістки про виклик до суду у це судове засідання ОСОБА_1 надіслано за допомогою засобів поштового зв`язку на адреси АДРЕСА_6 (зареєстроване місце проживання) та  
		АДРЕСА_9 .          Вказані судові повістки повернулися до суду без вручення через відсутність адресата та за закінченням встановленого строку зберігання відповідно.
		152.          30  липня 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд продовжив розгляд справи та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення, по виходу з якої 31 липня 2019 року проголосив судове рішення.
		153.          За змістом цього судового рішення, на підставі частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції визнав ці судові повістки такими, які не вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому вважаються врученими належним чином. Відповідно до частини другої статі 313 цього Кодексу, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		154.          Верховний Суд встановив, що матеріали справи не містять повідомлення ОСОБА_1 чи повноважного його представника про неможливість прибуття у вказані судові засідання з поважних причин чи відкладення розгляду справи, зміну місця перебування.
		155.          При цьому, Верховний Суд  наголошує про помилкове розуміння та тлумачення  ОСОБА_1. норм Кодексу адміністративного судочинства України та правової позиції Верховного Суду, а також безпідставне посилання ним на рішення Верховного Суду, у яких Судом висловлено думку щодо належного повідомлення учасників цивільної справи, оскільки норми адміністративного процесуального закону не є тотожними до норм Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, цей Кодекс не містить таких положень, які закріплені в частині одинадцятій  статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України та які підлягають застосуванню в спірних правовідносинах.
		156.          Крім цього, Верховний Суд враховує, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
		157.           ОСОБА_1 , крім іншого, є особою, яка за родом своєї професійної діяльності не тільки повинна досконало знати обсяг своїх процесуальних прав та обов`язків як позивача, а також не допускати зловживань ними. 
		158.          Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про те, що суд апеляційної інстанції дотримався вимог процесуального закону щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце, день та час розгляду даної справи, надав йому розумну  можливість  представляти свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з іншою стороною, він мав змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи в розумінні правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні по справі «Печенізький та інший проти України».
		159.          Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349, статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		160.          За змістом пункту першого частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, не дослідження судом зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий судовий розгляд.
		Таким чином, зважаючи на приписи статей, 349, 352, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційні скарги підлягають задоволенню частково, а оскаржуване судове рішення - частковому скасуванню з залишенням в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, також оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
		VIІ. Судові витрати
		161.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року задовольнити частково.
		2.          Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у цій справі в частині щодо рішень дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 травня 2018 року та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03 липня 2018 року скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року.
		3.          Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року  в частині щодо рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 08 травня 2018 року скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                  О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                               М.В. Білак
		 
		                                                                                               О. В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...