Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5762/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2020. Зареєстровано: 12.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2020.

Результат оскарження 22.07.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: змінено ухвалу (постанову)
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 12 березня 2020 року                              м. Київ                              № 640/5762/20 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви
		 ОСОБА_1 до третя особаКиївської міської ради Київська міська державна адміністраціяпрозупинення дії рішення,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - заявник) із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить зупинити дію Рішення Київської міської ради від 27 лютого 2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей:  
		« 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957, військового діяча, полковника Армії Української Держави»;
		« 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»;
		« 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»;
		« 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»;
		« 5 травня - 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»;
		« 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900- 1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора «Енциклопедії українознавства»;
		« 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»;
		« 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів».
		          У порядку частини другої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заявником визначено осіб, які можуть отримати статус учасників  справи, а саме відповідача - Київська міська рада, третьої особи - Київська міська державна адміністрація.
		          На виконання частини четвертої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заявником долучено квитанцію від 10 березня 2020 року №10-1077236/С про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у розмірі 630, 70 грн., що відповідає встановленому Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями) розміру. 
		           ОСОБА_1 повідомлено Окружний адміністративний суд міста Києва про намір подати позовну заяву про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради від 27 лютого 2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв вищевказаних восьми осіб (далі також - Рішення).
		          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
		          В обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 зазначено, що прийняте відповідачем Рішення суперечить Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму», з яким тісно співпрацювали особистості, згадані у Рішення відповідача, та що свідчить, на думку заявника, про очевидні ознаки протиправності Рішення.
		          Також, заявником повідомлено, що вказане Рішення вже сьогодні викликає занепокоєння міжнародної спільноти.
		           Так, серед осіб, пам`ять яких пропонується вшановувати - Юрій Липа , відомий своїми антисемітськими висловлюваннями та закликами, Андрій Мельник , Володимир Кубійович та Іван Полтавець , які тісно співпрацювали з німецькими нацистами та інші, - інформація про діяльність вказаних осіб, що міститься у відкритих джерелах.
		На міжнародному рівні регулярно та послідовно засуджувався та продовжує засуджуватись нацистський режим та його прихильники, констатується, що загроза відродження неонацизму залишається актуальною у сучасному світі.
		В Україні також прийнято Закон України від 09 квітня 2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», частиною другою статті 2 якого встановлюється, що націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945-1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.
		Пропаганда націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом, що передбачено частиною першою статті 3 зазначеного Закону.
		При цьому під пропагандою розуміється публічне заперечення, зокрема, через засоби масової інформації, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму (стаття 1 зазначеного Закону).
		Заявник, також, зазначає, що є громадянином України, членом територіальної громади міста Київ, оскільки зареєстрований та проживає у місті Києві, є публічною особою, що займає активну громадську позицію, є платником податків та зборів, в тому числі як член територіальної громади сплачує кошти до місцевого бюджету, розпорядження яким здійснюється Київською міською радою.  
		Водночас, Рішенням передбачено не лише вшанування пам`яті вказаних осіб, а й проведення заходів щодо відзначення їх пам`ятних дат та ювілеїв, встановлення пам`ятних знаків, меморіальних дошок, упорядкування поховань, відповідного найменування / перейменування вулиць, навчальних закладів на честь подій / осіб, популяризацію вказаних осіб, що передбачає витрати з бюджету міста Києва на оплату вказаних заходів.
		Отже, враховуючи намір відповідача прославляти осіб, причетних до страшних злочинів, як видатних особистостей України, спотворює, на думку заявника, сутність національної ідеї та кидає ганебну тінь на Україну в очах міжнародної спільноти, ОСОБА_1 просить суд заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити в повному обсязі.
		На підтвердження обґрунтувань заяви, ОСОБА_1 долучено роздруківки з мережі Інтернет: звернення Посольства Ізраїлю в Україні, заяви Посла Держави Ізраїль в Україні Joёl Lion, Посла Республіки Польща Бартоша Ціхоцкі на адресу Львівської обласної ради та Київської міської державної адміністрації, заяви Об`єднаної єврейської громади України, спільної заяви Посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцкі і Посла Держави Ізраїль в Україні Джоеля Ліона , інформації щодо діяльності осіб, згаданих у рішенні Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році». 
		          Дослідивши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.                       
		Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
		Відповідно до частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
		При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Зокрема, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
		За жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.
		Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
		У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.          Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Регламенту Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 579/579, затвердженого рішенням  Київської міської ради на I сесії VIII скликання (далі також - Регламент) Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва.
		Київрада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до її відання. Питання, які належать до виключної компетенції Київради, визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Згідно з частиною першою статті 19 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №208/97)
		з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
		Відповідно до частини десятої статті 59 Закону №280/97 акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Так, заявник має намір оскаржити до суду прийняте Київською міською радою Рішення від 27 лютого 2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв, зокрема, наступних особистостей:  
		« 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957, військового діяча, полковника Армії Української Держави»;
		« 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»;
		« 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»;
		« 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»;
		« 5 травня - 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»;
		« 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900- 1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора «Енциклопедії українознавства»;
		« 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»;
		« 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів».
		09 квітня 2015 року набрав чинності Закон України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі також - Закон №317).
		Відповідно до частини другої статті 2 Закону №317 націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945-1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.
		Так, дослідивши оскаржуване Рішення, здійснивши аналіз наданої заявником інформації, здобутої з відкритих джерел мережі Інтернет, у суду є підстави вважати, що Рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв, зокрема, наступних особистостей: Івана Полтавця-Остряниці, Василя Левковича ( 1920-2012), Уласа Самчука (1905-1987), Василя Сидора (1910-1949), Юрія Липи (1900-1944 ),   Володимира Кубійовича ( 1900 - 1985 ), Василя Галаси (1920-2002), Андрія Мельника (1890-1964), які могли мали, з наданих заявником доказів (біографій та історичних подій), відповідне ставлення до зазначеного режиму, має ознаки очевидної протиправності положенням Закону №317.
		Крім того, суд бере до уваги твердження дипломатичних представників Польщі та Ізраїлю стосовно осіб, зазначених у Рішенні. 
		У спільній заяві Посла Держави Ізраїль в Україні Джоеля Ліона та Посла Республіки Польща Бартоша Ціхоцкі , опублікованій на офіційному сайті Посольства Республіки Польща у Києві, зазначається: «З великим занепокоєнням та сумом ми зауважили, що представники влади різних рівнів України, у тому числі Львівська обласна рада та Київська міська державна адміністрація й досі відзначають історичні події та їх постаті, які потрібно раз і назавжди засудити. 24 грудня Львівська обласна рада прийняла постанову, яка спрямована на виділення державних коштів у 2020 році на вшанування пам`яті нацистського колаборанта Андрія Мельника , а також ксенофобського, антисемітського та антипольського письменника Івана Липи і його сина Юрія Липи , який є творцем расистської теорії…».
		Також, у зверненні Посольства Ізраїлю в Україні зазначено: «...щодо вшановування ряду українських особистостей, ми рішуче протестуємо проти включення до списку численних посібників нацистів, серед яких, наприклад. Володимир Михайлович Кубійович (120 річниця з дня народження), відомий посібник нацистів, що представлений виключно як історик та картограф, також Максим Залізняк , Василь Левкович , Улас Самчук , Василь Сидор , Кирил Осьмак , Олександр Вишинський , Василь Галас , Ярослав Старух , Андрій Мельник . Ми вважаємо, що вшанування тих, хто співпрацював з нацистським режимом, є зневагою до пам`яті 6 мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом».
		Як вбачається із змісту Рішення, його прийнято у відповідності до Закону України від 09 квітня 2015 року № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» (далі також - Закон №314) з метою збереження української національної пам`яті, консолідації і розвитку історичної свідомості мешканців Києва та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат та ювілеїв.
		Так, Законом № 314 встановлено, що цей Закон спрямований на визнання учасників боротьби за незалежність України у XX столітті головними суб`єктами боротьби за відновлення державної незалежності України - борцями за незалежність України у XX столітті, встановлення правового статусу борців за незалежність України у XX столітті, визначення права такої категорії осіб на отримання державних та муніципальних соціальних гарантій. Цей Закон також спрямований на визнання нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті, визначення напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам`яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті та встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті.
		Відповідно до пунктів 9, 12 частини першої статті 1 цього Закону борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань:  Українська військова організація (УВО); Українська повстанська армія (УПА).
		У той же час, приписи цього закону не містять вичерпного переліку осіб, віднесених до борців за незалежність України у XX столітті, відносно яких застосовуються його положення в частині надання правового статусу та вшанування пам`яті.
		Суд звертає увагу, що положеннями частини другої статті 2 Закону №314 визначено, що правовою основою надання правового статусу борцям за незалежність України у XX столітті є міжнародні акти та національне законодавство України.
		Водночас, Законом №314 не передбачено встановлення порядку визнання належності конкретної особи до відповідної організації, перелік яких встановлено у статті 1 Закону №314, а також надання статусу борця за незалежність України у ХХ столітті такій особі.
		Між тим, спірне Рішення в частині, яке заявник просить зупинити дію, персоналізовано, зокрема, стосовно Івана Полтавця-Остряниці , Василя Левковича , Уласа Самчука , Василя Сидора , Юрія Липи , Володимира Кубійовича , Василя Галаси та Андрія Мельника .
		При цьому, проект рішення, пояснювальна записка до проекту рішення, протокол чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та рекомендації до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення та території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» не місять в собі історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб, з урахуванням положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та доводів заявника. 
		Таким чином, вбачаються наявними ознаки очевидної протиправності оскаржуваного Рішення, у зв`язку з порушенням Київською міською радою процедури його розробки та прийняття.
		Беручи до уваги наведене, суд вважає обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 про зупинення дії такого Рішення.
		При цьому, в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.
		Судом надано оцінку наявності очевидних ознак протиправності рішення відповідача та враховано ефективність запропонованого заявником способу забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів заявника та третіх осіб у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовною вимогою, з якою має намір звернутися ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Таким чином, розглянувши подану до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви, зважаючи на фактичні обставини, викладені у цій заяві, виходячи із співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовній вимозі, яку буде заявлено, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		У Х В А Л И В:
		1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
		2. Зупинити дію Рішення Київської міської ради від 27 лютого 2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей:  
		« 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957, військового діяча, полковника Армії Української Держави»;
		« 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»;
		« 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»;
		« 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»;
		« 5 травня - 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»;
		« 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900- 1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора «Енциклопедії українознавства»;
		« 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»;
		« 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів».
		3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
		4. Ухвалу може бути пред`явлено до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 13 березня 2023 року.
		 
		Стягувач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ).
		Боржник: Київська міська рада (код ЄДРПОУ 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).
		 
		Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повну ухвалу складено 12.03.2020 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                          Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...