Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/1444/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2020.
Дата набрання законної сили: 10.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		Справа № 759/1444/17 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2183/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Сенько М.Ф. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.  
		            
		10 березня 2020  року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
		            Головуючого - Семенюк Т.А
		            Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
		            при секретарі - Хоменко І.О., 
		розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання батьківства, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що ОСОБА_2 не визнає позивача батьком дитини, перешкоджаючи йому в реалізації батьківських прав та обов`язків.
		Зазначив, що неодноразово пропонував ОСОБА_2 одружитися та записати дитину на своє ім`я, проте відповідач всіляко уникала розмови.
		Зазначив, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 У зв`язку із викладеним,  просив суд  визнати ОСОБА_3 батьком малолітньої ОСОБА_4 , та внести в актовий запис про народження дитини відповідні зміни.
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року позов задоволено.
		            Визнано ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 .
		            Внесено зміни до актового запису № 492 від 13 березня 2014 року про народження ОСОБА_4 , що вчинений у Відділі  реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, а саме в графі «Відомості про батька» замість « ОСОБА_5 » наведено « ОСОБА_3 ».
		Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом  порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
		ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність осіб, які не з`явилася. 
		            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Як вбачається з матеріалів справи, у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 13 березня 2014 року вчинено актовий запис за №492 про народження ОСОБА_4 , батьками дитини в акті зазначені  ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , відомості про батька дитини внесені до акту за заявою матері від 13 березня 2014 року.
		З матеріалів справи вбачається, що по справі ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 2 лютого 2018 року призначена судово-генетична експертиза на предмет визначення батьківства ОСОБА_3 щодо малолітньої ОСОБА_4 .
		Експертна установа листом від 26 червня 2018 року повідомила про неможливість проведення експертизи, через те, що незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, ОСОБА_2 на відбір зразків крові не з`явилась.
		Згідно  ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
		Відповідно до статті 128 СК України, за відсутності спільної заяви чоловіка та жінки про визнання батьківства, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
		Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
		            Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року клопотання представника ОСОБА_2 про призначення судово-генетичної експертизи задоволено, призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
		Як роз`яснено в п.п. 5, 9 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень   ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст.146 ЦПК може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі в проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд управі постановити ухвалу про його примусовий привід.
		16 грудня 2019 року з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи надійшов лист, згідно якого ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року повернуто без виконання у зв`язку із тим, що 29 листопада 2019 року ОСОБА_2 на відбір зразків крові не з`явилась.
		            Експертом були призначені дати для відбору зразків крові 25 жовтня 2019 року та 29 листопада 2019 року.
		            25 жовтня 2019 року та 29 листопада 2019 року ОСОБА_2 з малолітньою дитиною для відбору крові до експертної установи не з`явилася. 
		Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про визнання факту батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Не зважаючи на те, що судово-медична (генетична) експертиза на встановлення батьківства у цій справі не була проведена, оскільки відповідач протягом тривалого часу ухиляється від її проведення, суд апеляційної інстанції  вважає доведеним та не спростованим відповідачем той факт, що ОСОБА_3   є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_4 .
		Судом першої інстанції встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження дитини саме від позивача, перебування відповідача у близьких стосунках з позивачем. Ці обставини не спростовані, відповідачем та підтверджуються показами свідків, допитаних у судовому засіданні судом першої інстанції. А тому, правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції немає.  
		Крім того, суд враховує, що справа в судах розглядається з 26 січня 2017 року, ОСОБА_3 намагається довести своє батьківство відносно своєї дитини, водночас мати дитини перешкоджає у встановленні батьківства шляхом оскарження та затягування розгляду справи., проте першочерговому врахуванню при вирішенні справи підлягають інтереси дитини, а не самих сторін спору.
		Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у  Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3).
		Відтак, колегія суддів вважає, що доводи, заявлені скаржником при розгляді апеляційної скарги, висновків суду не спростовують та ґрунтується на формальних міркуваннях.
		Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.
		Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
		   Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		            Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року  залишити без змін. 
		            Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду  протягом тридцяти днів.
		 
		            Повни            текст постанов  складено 13 березня 2020 року.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...