Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 17/32 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2020. Зареєстровано: 17.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2020.
Дата набрання законної сили: 12.03.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" березня 2020 р.           Справа№ 17/32
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Куксова В.В.
		суддів:            Яковлєва М.Л. 
		          Шаптали  Є.Ю. 
		 
		при секретарі                Даниленко Т.О.
		за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 12.03.2020.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
		на ухвалу Господарського суду міста Києва 
		від 09.01.2020 (повний текст ухвали складений 10.01.2020) 
		за заявою Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут"
		про заміну способу виконання рішення суду 
		у справі №17/32 (суддя Стасюк С.В.)
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут"
		до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
		про визнання права власності на природний газ та зобов`язання поставити газ,
		за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест"
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №   17/32 - задоволено.
		Змінено спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32.
		Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000 грн.
		Не погодившись із зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватному акціонерному товариству "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32.
		Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та ухваленою в наслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає при цьому, що задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення з повернення майна на стягнення його вартості, судом першої інстанції фактично змінено рішення суду по суті та змінено спосіб захисту порушеного права, зважаючи на те, що під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання раніше встановленим способом.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Яковлева М.Л.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32. Призначено справу до розгляду на 12.02.2020.
		В судовому засіданні 12.02.2020 оголошено перерву на 26.02.2020.
		24.02.2020 надійшла заява про відвід головуючого судді Куксова В.В. від розгляду справи №17/32. Обґрунтовуючи заяву про відвід головуючого судді заявник посилається на те, що апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, у зв`язку із чим, суд апеляційної інстанції мав не приймати до розгляду апеляційну скаргу та повернути її скаржнику. Крім того, 20.02.2020 під час ознайомлення зі справою, заявником було встановлено, що судом залучено до матеріалів справи нові докази, подані представниками АТ "Укртрансгаз", однак жодних підстав для неподання наданих доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не наводив. Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про надання явних переваг відповідачу у вказаному процесі та дає підстави сумніватись в неупередженості та об`єктивності головуючого.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 визнано заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" відвід головуючого судді Куксова В.В. від розгляду справи №17/32 необґрунтованим. Провадження у справі №17/32 зупинено.
		Передано справу №17/32 для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України складу суду, який має вирішити питання про відвід головуючого судді Куксова В.В., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест".
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" про відвід головуючого судді Куксова В.В. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-інвест" адвоката Бондара Е.А. про відвід головуючого судді Куксова В.В. у справі № 17/32 (№ 09.1-19/87/20 від 24.02.2020) залишено без задоволення.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 провадження у справі № 17/32 поновлено. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 за заявою Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні  у справі №17/32 призначено на 12.03.2020.
		В судовому засіданні 12.03.2020 представники Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватному акціонерному товариству "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32
		В судовому засіданні 12.03.2020 представник Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі № 17/32 залишити без змін.
		В судовому засіданні 12.03.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі № 17/32 залишити без змін.
		В судовому засіданні 12.03.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
		Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут", Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест", проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Арбітражний суд міста Києва у своєму рішенні від 12.07.2000 визнав за Закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб. м., який знаходиться в газотранспортній системі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; зобов`язав Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м. споживачам Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" за його вказівками.
		19.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
		22.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" надійшла заява про доповнення вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої заявник просив замінити сторону виконавчого провадження та змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 грн.
		02.01.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" надійшла заява про доповнення вимог, відповідно до якої заявник, крім іншого, просив замінити боржника у виконавчому провадженні з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Укртрансгаз".
		Задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення суду, місцевий господарський суд, керувався тим, що державним виконавцем у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом по справі вживались всі необхідні заходи щодо повного та своєчасного виконання рішення по справі, однак, це не призвело до реального виконання судового рішення в натурі,у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32, а саме: стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн.
		Однак, колегія суддів, переглянувши в апеляційному порядку оскаржувану ухвалу, не погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду щодо зміни способу виконання рішення суду, виходячи із наступного
		Як підтверджується матеріалами справи, що рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у даній справі, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007, позов Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" було задоволено, визнано за Закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб. м., який знаходиться в газотранспортній системі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", зобов`язано Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поставити природний газ споживачам Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" у кількості 305 000 000 куб. м. за його вказівками.
		Обґрунтовуючи заяву про зміну способу виконання рішення суду заявник зазначив, що за результатами вчинених виконавчих дій, державним виконавцем 22.04.2019 складено акт про неможливість виконання рішення у зв`язку із відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, що у відповідності до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу. Згідно висновку експерта № ЕС-1725-6-1335.19 судової товарознавчої експертизи, складеному 03.05.2019, вартість природного газу у кількості 305 000 000 куб.м, при місячних обсягах використання природного газу від 50 тис. куб.м, та за відсутності заборгованості перед Компанією за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу становить 2 305 434 000,00 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн. У зв`язку із наведеним, на думку заявника, є підстави для зміни порядку та способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 шляхом звернення стягнення на грошові кошти АТ «Укртрансгаз» на користь ПрАТ «Укренергозбут» 2   428   611 300, 00 грн. Однак, враховуючи те, що на сьогоднішній день згідно Договору про відступлення права вимоги від 15.04.2019, що був укладений між Приватним акціонерним товариством "Укренергозбут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фін-Інвест", Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" відступило всі права за Угодою №32- 99/8/3-440/1 від 21.09.1999, що підтверджені рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом Господарського суду міста Києва №17/32 від 21.03.2007, який пред`явлено до виконання до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, та за яким відкрито виконавче провадження ВП № 17800349, і таке відступлення права вимоги є підставою для вибутті ПрАТ «Укренергозбут» як стягувача та заміни його на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Фін-Інвест» (внаслідок договірного правонаступництва) в межах виконавчого провадження ВП №17800349 - відповідно стягнення грошових коштів з АТ «Укртрансгаз» має відбуватись на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фін-Інвест». 
		Судовою колегією встановлено, що в прохальній частині заяви від 22.08.2019 заявником викладено дві вимоги, а саме: 
		- щодо заміни сторони виконавчого провадження №17800349, що відкрите Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ, а саме стягувача з Приватного акціонерного товариства «Укренергозбут» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін-Інвест», 
		- а також заявник просив змінити спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32, стягнути з Акціонерного товариства «Укратрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін-Інвест», на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження 2   305   434   000,00   грн.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником і тільки після заміни судом стягувача на нового, останній набуває всіх прав і обов`язків за виконавчим провадженням.
		Водночас, відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - суд може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
		Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що обмежене коло осіб, а саме стягувач та виконавець мають право звертатись до суду з заявою про зміну способу виконання рішення.
		Судова колегія звертає увагу, що державою встановлено правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений   Господарським процесуальним кодексом України.
		Враховуючи те, що на момент звернення з заявою про заміну способу виконання рішення, Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" вже відступило право вимоги, проте, у встановленому законодавством порядку не вибуло із зобов`язання як стягувач, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест", на чию користь було відступлено право вимоги, навпаки, не набуло у встановленому законом порядку статусу стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права, дійшов помилкових та передчасних висновків щодо задоволення даної заяви, оскільки чинним законодавством не передбачено розгляд заяви стягувача про зміну способу виконання рішення на користь інших осіб, які не мають статусу стягувача у виконавчому провадженні.
		Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на наступному. 
		Із матеріалів поданої заяви вбачається, що згідно Договору про відступлення права вимоги від 15.04.2019, що був укладений між Приватним акціонерним товариством "Укренергозбут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фін-Інвест", Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" відступило всі права за Угодою №32- 99/8/3-440/1 від 21.09.1999, що підтверджені рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою Арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом Господарського суду міста Києва №17/32 від 21.03.2007, який пред`явлено до виконання до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, та за яким відкрито виконавче провадження ВП № 17800349.
		Тобто, з вищевикладеного вбачається, що предметом відступлення права вимоги є права за Угодою №32- 99/8/3-440/1 від 21.09.1999, зокрема права власності на природний газ у кількості визначеній в рішенні Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 (п. 1 вказаного рішення), а також право вимоги у боржника поставити природний газ у кількості визначеній в рішенні Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 споживачам стягувача за його вказівками (п. 2 вказаного рішення).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 залишено в силі за наслідками його перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, а отже в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України наведене рішення є таким, що встановило для сторін певні права та обов`язки, зокрема і щодо спірних правовідносин поставки газу, які були предметом укладеного між сторонами правочину (Угоди №32- 99/8/3-440/1 від 21.091999), зокрема: 
		- для позивача: встановило та підтвердило майнове право власності на відповідний обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м., зокрема і право щодо розпорядження ним, як складової права власності у відповідності до ст. ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України; 
		- для відповідача: встановило обов`язок не перешкоджати позивачу у здійсненні та реалізації відповідних прав на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м. 
		В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 4 статті 12 Цивільного кодексу України визначено, що особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом, а частиною 1 статті 13 наведеного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 
		З огляду на викладене, Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут" на підставі договору поставки отримало майнове право власності на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м., яке підтверджено рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, і відповідно, набуло можливість здійснювати своє чинне (діюче) суб`єктивне право у відповідних межах, що визначено ст. ст. 12, 13 Цивільного кодексу України, шляхом застосування визначених законом інструментів, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження». 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 судом першої інстанції було видано наказ від 12.07.2000, відповідно до якого зобов`язано боржника поставити природний газ у кількості 305   000   000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» за його вказівками; строк пред`явлення якого до виконання визначено до 12.10.2000 (том 1, а.с. - 80); вказаний наказ отримано представником позивача. 
		Як свідчать наявні матеріали справи наведений наказ було пред`явлено стягувачем до виконання за правилами Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого 12.01.2000 постановою Відділу державної служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві відкрито виконавче провадження на виконання наказу Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, копія якого наявна в матеріалах справи і в якому містяться копії наступних документів: 
		- наказ від 12.07.2000, відповідно до якого зобов`язано боржника поставити природний газ у кількості 305   000   000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» за його вказівками; строк пред`явлення якого до виконання визначено до 12.10.2000; 
		- лист та постанова Старокиївського РУЮ м.Києва від 15.10.2000 про закінчення виконавчого провадження та його передачу до державної служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві; 
		- постанова ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві від 12.01.2001 про відкриття виконавчого провадження по виконання наказу від 12.07.2000; 
		- розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві №   106/1 від 18.01.2001, адресовані ДК «Укртрансгаз» і яке отримане останнім згідно вхідного штампу № 464 від 19.10.2001, про необхідність виконання рішення   Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та заяви стягувача щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб. м. на користь ЗАТ «БАРІ» (т. 2, а.с. 13), а також розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві від 20.04.2001, адресоване ДК «Укртрансгаз», аналогічного змісту; 
		- лист від 09.01.2001 вих. №08/01-Д, згідно якого стягувач повідомив державного виконавця про реквізити ЗАТ «Барі»; 
		- лист від 02.04.2003 ВДВС Печерськго РУЮ в м. Києві повідомлено стягувача, що матеріали виконавчого провадження наказу №17/32 виданого 12.07.2000 Арбітражного суду міста Києва було втрачено під час пересилання до ВДВС Шевченківського РУЮ (за місцезнаходженням боржника).
		07.04.2003 ЗАТ «Укренергозбут» звернувся до суду першої інстанції з заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, зазначивши зокрема, актуальні реквізити стягувача та боржника. 
		12.03.2007 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про видачу наказу про виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32.
		20.03.2007 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про поновлення строку пред`явлення наказу про виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32 відновлено строк для пред`явлення наказу арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 до виконання, ухвалено видати наказ відповідного змісту. 
		Також, Господарським судом міста Києва на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 по справі № 17/32, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 №   17/32, яке набрало законної сили з 14.02.2007 та на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32 видано наказ, датований 21.03.2007, наступного змісту: 
		- зобов`язати Дочірню Компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»  поставити природний газ у кількості 305   000   000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» за його вказівками; строк пред`явлення якого до виконання визначено до 21.03.2010 (том 3, а.с. - 83); вказаний наказ отримано представником позивача. 
		Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні матеріали справи в сукупності, встановив, що в матеріалах справи наявні два виконавчих документа, виданих на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, а саме: 
		- наказ від 12.07.2000, відповідно до якого зобов`язано боржника поставити природний газ у кількості 305   000   000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» за його вказівками; строк пред`явлення якого до виконання визначено до 12.10.2000 (том 1, а.с. - 80), який згідно наявних у справі відомостей було пред`явлено до виконання стягувачем та щодо якого в межах відповідного виконавчого провадження стягувачем було надано розпорядження щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб. м. на користь ЗАТ «БАРІ», про що наявні розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві № 106/1 від 18.01.2001 та від 20.04.2001; 
		- наказ, датований 21.03.2007, виданий наступного змісту з внесеними реквізитами сторін згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32, а саме: зобов`язати Дочірню Компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»  поставити природний газ у кількості 305   000   000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» за його вказівками; строк пред`явлення якого до виконання визначено до 21.03.2010 (том 3, а.с. 83).
		Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи встановив, що наказ від 12.07.2000 було пред`явлено стягувачем до виконання у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (у відповідній редакції), і вказаний наказ виконувався в межах виконавчого провадження. При цьому, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32, на підставі якої видано наказ від 21.03.2007, не містить відомостей про те, що наказ від 12.07.2000 втратив чинність у встановленому процесуальним законом порядку внаслідок видачі наказу від 12.03.2007. Також, наведений наказ від 12.03.2007 не містить відміток про те, що він є дублікатом наказу від 12.07.2000,  а є фактично наказом, виданим на виконання саме ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32, якою постановлено внести відповідні зміни у реквізити стягувача та боржника, і на виконання якої видано наказ з новою датою, як і з новим строком пред`явлення його до виконання, що також не передбачено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32. 
		При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 по справі № 17/32 було видано наказ від 12.07.2000, чинність якого не припинена та/або не скасована у встановленому процесуальному порядку, і який пред`явлено до виконання до органу виконання судових рішень, який вчиняв дії на його виконання, а тому, оцінюючи правові наслідки ухвалення рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 по справі № 17/32, слід враховувати саме наслідки виконання вказаного рішення та відповідне документальне підтвердження його виконання за наказом від 12.07.2000, чинність якого не припинена у встановленому порядку. Суд апеляційної інстанції вважає, що видача наказу 21.03.2007 не припинила автоматично чинність попереднього наказу, а наявність відповідних наказів свідчить лише про необхідність належної правової оцінки видачі вказаних документів в сукупності з іншими наявними у справі доказами з метою встановлення у господарських правовідносинах учасників спору правової визначеності. 
		Суд апеляційної інстанції встановив, що наказ від 12.07.2000, відповідно до якого зобов`язано боржника поставити природний газ у кількості 305   000   000 куб.м. споживачам Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» за його вказівками; строк пред`явлення якого до виконання визначено до 12.10.2000 (том 1, а.с. - 80), який згідно наявних у справі відомостей було пред`явлено до виконання стягувачем та щодо якого в межах відповідного виконавчого провадження стягувачем було надано розпорядження щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб. м. на користь ЗАТ «БАРІ», про що наявні розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві № 106/1 від 18.01.2001 та від 20.04.2001. 
		Таким чином, наведені документи в сукупності підтверджують те, що позивачем у справі № 17/32 було реалізовано майнове право власності на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м., яке підтверджено рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, шляхом надання розпорядження про передачу такого газу на користь третьої особи в межах примусового виконання саме наказу від 12.07.2000. 
		При цьому, в матеріалах справи наявна довідка відділу ДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві від 02.04.2003 про втрату виконавчого провадження, в рамках якого виконувався саме наказ від 12.07.2000, проте, позивачем, як особою, на яку вимогами процесуального закону покладено обов`язок доведення своїх вимог належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не було надано доказів станом на момент подання заяви про зміну способу виконання рішення, що право позивача на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м. не припинилось в межах виконання саме наказу від 12.07.2000 внаслідок реалізації розпоряджень про передачу такого газу на користь третьої особи в межах примусового виконання наведеного наказу, як не надано доказів, що заявник позбавлений права реалізувати права саме за наказом від 12.07.2000 у визначеному законом порядку з застосуванням встановлених процесуальним законом інструментів.
		Також, виходячи з закріпленого у ст. 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності та закріпленого у ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язку сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, з урахуванням заборони суду збирати докази з власної ініціативи, встановленої ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, заявником не було доведено документально наявності у нього суб`єктивного майнового права  на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м., яке підтверджено рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, оскільки в матеріалах виконавчого провадження по виконанню саме наказу від 12.07.2000, виданого на виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 по справі № 17/32 стягувачем було надано розпорядження щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб. м. на користь ЗАТ «БАРІ», про що наявні розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві № 106/1 від 18.01.2001 та від 20.04.2001, і наявність листа від 02.04.2003 ВДВС Печерськго РУЮ в м. Києві про втрату матеріалів виконавчого провадження наказу №17/32 виданого 12.07.2000 жодним чином не звільняє заявника обґрунтувати свої доводи в частині наявного та нереалізованого майнового права, яке не виконано зобов`язаною особою, належними та допустимими доказами, як і правові підстави заявлення до стягнення коштів на користь іншої особи поза межами визначеного законом представництва. 
		Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що розмір вартості певного майнового права підлягає встановленню виключно на наслідками дослідження обставин наявності у особи правових підстав виникнення такого права. В свою чергу, врахування судом першої інстанції при розгляді заяви про зміну способу виконання рішення суду експертного висновку не суперечить п. 2 ч. 2 ст. 73, ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, проте, оцінка такого висновку має здійснюватись в сукупності з іншими наявними доказами, з урахуванням встановлених обставин щодо часу виникнення, зміни, переходу майнового права, що є первісним при оцінці спірних правовідносин в контексті розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду. 
		Щодо тверджень скаржника щодо того, що задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення з повернення майна на стягнення його вартості, судом першої інстанції фактично змінено рішення суду по суті та змінено спосіб захисту порушеного права, зважаючи на те, що під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання раніше встановленим способом, судова колегія зазначає наступне.
		Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття  судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Отже, на переконання судової колегії, заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо зобов`язання АТ «Укртрансгаз» поставити газ споживачам ПрАТ «Укренергозбут» за його вказівками на стягнення грошових коштів з АТ «Укртрансгаз» на користь ПрАТ «Укренергозбут» (або його правонаступника) змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №713/1062/17.
		Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ПрАТ «Укренергозбут», якщо вважає, що його права порушені, не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав, передбачених статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.
		Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками  суду першої інстанції щодо стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 (два мільярди триста п`ять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі) грн., висновки суду першої інстанції у цій частини здійснені з порушенням норм процесуального права (ст. ст. 76-79, 331 ГПК України) та з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. ст. 16, 512 ЦК України), судом першої інстанції не були з`ясовані обставини, що мають значення для справи (щодо правових наслідків видачі наказів, наявності або відсутності у заявника певного майнового права з урахуванням відомостей виконавчих проваджень з виконання наказів, стосовно особи на користь якої підлягають стягненню певні кошти), висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі стосовно наявності правових підстав для зміни способу виконання рішення не відповідають встановленим обставинам справи, що згідно з приписами ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування оскаржуваної ухвали та відмови заявнику у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду. 
		Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. 
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
		Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. 
		За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. 
		Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №   37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). 
		Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну способу виконання рішення суду.
		Судові витрати, понесені Акціонерним товариство "Укртрансгаз" у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут".
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 277, 281-284 Господарського процесуального господарського кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
		П О С Т А Н О В И В
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 - скасувати.
		В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення суду - відмовити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501 код ЄДРПОУ 30167642) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві грн.) 00 грн.
		Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
		Матеріали справи №17/32 повернути до господарського суду першої інстанції.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
		Повний текст постанови складено 16.03.2020.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            В.В. Куксов 
		 
		Судді                                                                                М.Л. Яковлєв
		 
		                                                                                Є.Ю. Шаптала

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...