Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 387/515/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2020.
Дата набрання законної сили: 19.02.2020
Номер судового провадження: 14-430цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		19 лютого 2020 року
		м. Київ
		Справа № 387/515/18
		Провадження № 14-430 цс 19
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідача Гудими Д. А.
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фермерського господарства «Волков В. В.» (далі - ФГ «Волков В. В.»), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 (далі - СФГ Стойкова), про визнання договору оренди недійсним
		за касаційною скаргою ФГ «Волков В. В.» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року, ухвалене суддею Цотком В. В., і постанову Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі Мурашка С. І., Єгорової С. М., Кіселика С. А.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У червні 2018 року позивач подав до суду позовну заяву, в якій просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,7211 га з кадастровим номером 3521781500:02:002:0118 (далі - земельна ділянка) від 15 лютого 2016 року, укладений ОСОБА_2 із ФГ «Волков В. В.» (далі - договір оренди) і на підставі якого 1 березня 2016 року право оренди зареєстроване за ФГ «Волков В. В.» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 13567833).
		2.           Мотивував позов такими обставинами :
		2.1.       15 грудня 2008 року ОСОБА_2 уклала із СФГ  Стойкова договір оренди землі, за яким передала земельну ділянку у користування строком на 5 років. Цей договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Добровеличківському районі Кіровоградської області, про що 3 червня 2011 року в Державному реєстрі земель зроблений запис за № 352178154000113.
		2.2.       12 травня 2016 року на підставі додаткової угоди від цієї дати зазначений договір припинив дію.
		2.3.       13 травня 2016 року ОСОБА_2 уклала з позивачем Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (далі - договір емфітевзису), відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 у користування для сільськогосподарських потреб земельну ділянку строком на 50 років. На підставі цього договору речове право емфітевзису зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 13 травня 2016 року (номер запису 14543642).
		2.4.       У лютому 2018 року на адресу позивача надійшла заява ФГ «Волков В. В.» про залучення позивача до участі у справі № П/811/553/16 як третьої особи. Після ознайомлення з матеріалами цієї справи позивачу стало відомо про такі факти:
		2.4.1.  15 лютого 2016 року, тобто під час дії договору оренди землі від 15 грудня 2008 року, ОСОБА_2 уклала з ФГ «Волков В. В.» договір оренди тієї ж земельної ділянки строком на 7 років.
		2.4.2.  Державна реєстрація права оренди земельної ділянки за ФГ «Волков В. В.» відбулася 1 березня 2016 року (номер запису 13567833).
		2.4.3.  Заступник голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області у листі від 28 березня 2016 року № 01-35/13/2 повідомив ОСОБА_4 про те, що відомості про реєстрацію речового права з номером запису 13567833 видалені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень через «технічну помилку державного реєстратора», оскільки строк права оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 15 грудня 2008 року, зареєстрованого 3 червня 2011 року, не закінчився.
		2.5.       Договір оренди є недійсним, оскільки укладений до спливу строку дії договору оренди землі від 15 грудня 2008 року.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.           28 серпня 2018 року Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
		4.           Суд першої інстанції мотивував рішення так :
		4.1.       Одночасне існування двох договорів оренди однієї земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
		4.2.       Договір оренди не відповідає вимогам частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому є недійсним.
		4.3.       Позивач є єдиним засновником, підписантом і керівником СФГ Стойкова, а тому правовідносини у цій справі нерозривно пов`язані з його особою та належать до особистих як майнових, так і немайнових прав.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		5.           2 квітня 2019 року Кропивницький апеляційний судприйняв постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		6.           Апеляційний суд мотивував постанову так :
		6.1.       Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, а тому на підставі частини першої статті 215 цього кодексу його слід визнати недійсним.
		6.2.       Тривала відсутність державної реєстрації договору оренди землі від 15 грудня 2008 року не є підставою вважати, що він набрав чинності після його підписання сторонами.
		6.3.       Наведені в апеляційній скарзі доводи про неправомірність дій державного реєстратора, який 24 березня 2016 року видалив з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про державну реєстрацію 4 березня 2016 року права оренди земельної ділянки за ФГ «Волков В. В.» не є достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.           7 травня 2019 року ФГ «Волков В. В.» подало касаційну скаргу. Вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального прав. Просить скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове, яким закрити провадження у цій справі або «залишити позов без розгляду в частині вимог ОСОБА_1 , спрямованих на захист його особистих майнових і немайнових прав за договором оренди» від 15 грудня 2008 року, а також відмовити позивачеві «у задоволенні іншої частини позовних вимог».
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		8.           24 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.Мотивував тим, що ФГ «Волков В. В.» оскаржує рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2019 року, зокрема, з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)         Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		9.           ФГ «Волков В. В.» мотивує касаційну скаргу так :
		9.1.       Позивач не обґрунтував, яке саме його особисте цивільне право порушене оскарженим договором оренди.
		9.2.       Суди задовольнили вимоги фізичної особи, яка діяла в інтересах юридичної особи за межами представництва останньої, тобто позов подала особа, яка не мала повноважень на ведення справи.
		9.3.       Цю справу не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач звернувся до суду від власного імені як фізична особа, захищаючи майнові та немайнові права за договором оренди землі від 15 грудня 2008 року, укладеним від імені СФГ Стойкова, єдиним засновником якого є позивач.
		9.4.       Згідно зі статтею 16 ЦК України, пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) незалежно від суб`єктного складу, якщо засновник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, він повинен звернутися з відповідним позовом за правилами господарського судочинства.
		9.5.       Суди в основу їхніх рішень поклали суперечливі докази, не звернувши увагу на те, що з 15 грудня 2008 року земельною ділянкою користувалося СФГ Стойкова .
		9.6.       Зареєструвавши договір оренди від 15 грудня 2008 року лише 3 червня 2011 року, позивач зловжив правом. Унаслідок цього він безпідставно збільшив строк користування земельною ділянкою за вказаним договором, оскільки відповідно до чинного на час його укладення законодавства право оренди виникало після укладення договору та його державної реєстрації.
		10.        18 червня 2019 року ФГ «Волков В. В.» подало клопотання, в якому просить урахувати наявність рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № П/811/553/16, в якому, зокрема, підтверджені протиправні дії державного реєстратора щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ФГ «Волков В. В.» (номер запису 13567833від 4 березня 2016 року).
		Позиції інших учасників справи
		11.        27 червня 2019 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення. Вказує на те, що договір оренди від 15 грудня 2008 року набрав чинності з моменту його державної реєстрації, а оскаржений договір оренди порушує права та законні інтереси позивача.
		12.         ОСОБА_2 відзив на касаційну скаргу не подала.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1)         Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		(1.1) Щодо юрисдикції суду 
		13.        Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
		14.        Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
		15.        Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.
		16.        Отже, у порядку цивільного судочинства, зазвичай, можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є, як правило, фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		17.        Відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
		18.        ФГ «Волков В. В.» у касаційній скарзі вказує на те, що позивач як засновник СФГ  Стойкова обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, а тому незалежно від суб`єктного складу на підставі пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України такий спір належить до юрисдикції господарського суду.
		19.        Відповідно до частини третьої статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		20.        Корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи (див. пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18015/17 від 11 вересня 2018 року).
		21.        Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що вона вже вирішила аналогічний спір у постанові від 9 жовтня 2019 року у справі № 387/1095/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та ФГ «Волков В. В.» і відхиляє доводи ФГ «Волков В. В.» щодо юрисдикції суду у справі № 387/515/18 як необґрунтовані.
		22.        У поданому до суду за правилами цивільного судочинства позові ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений ОСОБА_2 з ФГ «Волков В. В.» 15 лютого 2016 року. Тобто, спір стосується правочину, вчиненого суб`єктами цивільних правовідносин, і не є корпоративним, оскільки не пов`язаний із відносинами щодо виникнення, зміни та припинення корпоративних прав ОСОБА_1 , а також не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням будь-якої юридичної особи.
		23.        Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		24.        Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		25.        Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).
		26.        Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(частина перша статті 5 ЦПК України).
		27.         ОСОБА_1 , захищаючи право користування земельною ділянкою за договором емфітевзису, укладеним після припинення дії договору оренди землі від 15 грудня 2008 року, подав позов як фізична особа. Відповідачами зазначив юридичну особу та фізичну особу-власника земельної ділянки, а третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - юридичну особу, засновником якої є позивач.
		28.        Позивач зазначав, що він як добросовісний набувач цивільного права має законний інтерес, спрямований на реалізацію права емфітевзису у порядку, встановленому законодавством, і такий інтерес на час звернення до суду з позовом порушують відповідачі, уклавши оскаржений договір оренди. Отже, цей спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
		(1.2)     Щодо інших доводів касаційної скарги 
		29.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що 15 грудня 2008 року ОСОБА_2 як орендодавець уклала з СФГ  Стойкова як орендарем строком на 5 років договір оренди землі (пункт 8 цього договору). Він набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 вказаного договору), проведеної в Державному реєстрі земель у відділі Держкомзему в Добровеличківському районі Кіровоградської області 3 червня 2011 року (запис за № 352178154000113).
		30.        Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
		31.        Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
		32.        Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».
		33.        Передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час реєстрації договору оренди землі від 15 грудня 2008 року).
		34.        Згідно з частиною другою статті 125 ЗК України у вказаній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
		35.        Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (статті 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання ОСОБА_2 з позивачемдоговору оренди землі та його реєстрації).
		36.        Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).
		37.        Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що на час підписання 15 лютого 2016 року оскарженого договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки за ФГ «Волков В. В.» був чинним договір оренди цього ж об`єкта, підписаний 15 грудня 2008 року і зареєстрований у відділі Держкомзему в Добровеличківському районі Кіровоградської області 3 червня 2011 року в Державному реєстрі земель (запис за № 352178154000113).
		38.        Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
		39.        Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
		40.        Одним з речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (пункт 3 частини першої статті 395 ЦК України).
		41.        Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України (частина перша статті 102-1 ЗК України).
		42.        Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина перша статті 407 ЦК України).
		43.        Згідно зі статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.
		44.        Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України).
		45.        Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
		46.        Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		47.        Внаслідок укладення оскарженого договору оренди ФГ «Волков В. В.» отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою.
		48.        З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання оскарженого договору оренди недійсним.
		49.        Велика Палата Верховного Суду відхиляє як неприйнятний довід касаційної скарги про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту та не міг звертатися з позовом про визнання недійсним договору оренди, стороною якого він не був. Крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя статті 215 ЦК України).
		50.        Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній до набрання 8 лютого 2020 року чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX)).
		51.        З огляду на вказаний припис доводи касаційної скарги, зокрема, про те, що позивач не довів порушення його прав, а суд не повністю встановив обставини, які стосуються відносин сторін, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень. Такі доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, які згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України виходять за межі розгляду справи у суді касаційної інстанції.
		(2)         Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1)     Щодо суті касаційної скарги
		52.        Пункт 2 прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX передбачає, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання ним чинності.
		53.        Оскільки розгляд касаційної скарги ФГ «Волков В. В.» не був закінчений до набрання чинності Законом № 460-IX, Велика Палата Верховного Суду переглядає оскаржені судові рішення на підставі приписів ЦПК України у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року.
		54.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		55.        Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).
		56.        Оскільки, враховуючи наведені вище висновки, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2019 рокує по суті правильними та законними, Велика Палата Верховного Суду залишає вказані рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		(2.2)     Щодо судових витрат
		57.        З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ФГ «Волков В. В.».
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.    Касаційну скаргу Фермерського господарства «Волков В. В.» залишити без задоволення.
		2.    Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівВ. В. Пророк В. І. ДанішевськаЛ. І. Рогач Ж. М. ЄленінаО. М. Ситнік О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич О. Р. КібенкоО. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...