Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/1977/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.

Номер судового провадження: 2-о/369/90/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/1977/20
		Провадження № 2-о/369/90/20
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		28.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді Пінкевич Н.С.,
		при секретарі Середенко Б.С.,
		заявника - ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, -
		в с т а н о в и в :
		У лютому 2020 заявник звернувся до суду із даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що в мережі Інтернет у грудні 2019 року була розміщена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, «ІНФОРМАЦІЯ_3» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6, «ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 та « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10. 
		Фактично вказані статті містять умовно 9 тверджень (мовою оригіналу) які однорідні за змістом та перекликаються в різних статтях. 
		Зокрема з посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 «ІНФОРМАЦІЯ_3», не говорячи вже про образливий заголовок статі який також містить твердження при цьому була поширена інформація, що стосується мене наступного змісту:
		«Яскравим прикладом такого, всіма забутого корупціонера, є  ОСОБА_1  - Бориспільський міжрайонний прокурор.
		«У 2017 році він успішно пройшов люстрацію. Раніше брав участь у конкурсі на посаду Бориспільського місцевого прокурора, однак у прокуратурі зміг залишитися лише на посаді заступника керівника, але і це було тепленьке місце. Оскільки враховуючи всі історичні події того періоду, можна сказати, що ОСОБА_1 взагалі не відчув зміни режиму, продовжуючи обкрадати державу.»… (Твердження 1). Крім того, заголовок вказаної статті містить неправдиве фактичне твердження та негативну інформацію з елементами образи, зокрема щодо причетності до вчинення кримінальних правопорушень і майнового стану заявника. 
		«Свого часу, бувши протеже «донецького клану ОСОБА_7 », залишився на своїй посаді після Революції гідності, зобов`язуючи цим ОСОБА_8 . Тому самому, який є кумом ОСОБА_9 , сина екс-генпрокурора ОСОБА_10. Саме ОСОБА_8 став ключовою фігурою, яка ввела в курс справи нових порошенківських царьків у Бориспільському районі після зміни влади у 2015 році й успішно продовжив функціонування бориспільського «клубу провладних корупціонерів»…» (Твердження 2)
		«Публічно відомим для українців прокурор ОСОБА_1 став у 2015 році, коли Генеральна інспекція ГПУ відкрила провадження №42015000000002784 (від 17 грудня 2015 року), в якому основною підозрою стало незаконне збагачення Бориспільського міжрайонного прокурора ОСОБА_1 (на той момент займав дану посаду) та його близьких родичів.
		Основою для висунення підозри стало те що протягом 2012-2016 років, поки ОСОБА_1 займав керівну посаду, його родина отримала у власність 20 об`єктів нерухомості, серед яких понад 5 га землі, 6 житлових квартир та 4 паркомісця на території міста Києва та Бориспільського району Київської області». (Твердження 3)
		«Окрім цього відомі й інші схеми незаконного збагачення, придумані ОСОБА_1 . Так у 2014 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між будівельною компанією ТОВ «Катона» і Горською сільрадою (село Гори в передмісті Борисполя), і про повернення земельної ділянки (кадастровий номер 3220883201:01:006:0060 загальною площею 1,6211 га), яка була передана під будівництво багатоповерхового житлового комплексу. Він швидко виграв справу, оскільки формально будівельна фірма не встигла побудувати об`єкт в термін. Але кінцевим результатом оборудки став подальший швидкий дерибан тієї земельної ділянки між дев`ятьма підставними особами, які мають безпосередній зв`язок з прокурором.
		Простими словами, маючи повноваження, ОСОБА_1 , як міжрайонний прокурор віджав бажану земельну ділянку, прикриваючись законними рішеннями суду та сільради, які напевно мали і свій інтерес в цій справі» (Твердження 4)
		«Звичайно жодних сумнівностей в офіційних деклараціях ОСОБА_1 не існує, цим вже не здивуєш нікого. Але як мінімум статки сім`ї зменшились на суму, яку було сплачено хабарем до ГПУ.»
		«Чи стане це приводом для ефективного розгляду та нарешті притягнення до відповідальності посадовця, який пережив зміну трьох генеральних прокурорів, успішно розжився на елітні земельні ділянки під Києвом та з легкістю збагатився до рейтингів Forbs, покаже час.» (Твердження 5)
		Аналогічна неправдива інформація розміщена в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8. 
		Крім того, заголовок статті містить неправдиве та образливе твердження про те, що заявник промишляє рейдерством і купив посаду в прокуратурі Київської області.
		Зокрема в тексті статті була поширена неправдива інформація, що стосується заявника наступного змісту: «Одіозний прокурор-перевертень замішаний в десятках рейдерських захоплень, що володіє мільйонним статком, ОСОБА_1 близький до заняття високої посади в прокуратурі Київської області» (Твердження 6).
		У тексті статті «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 також міститься неправдива інформація наступного змісту: «На своїй посаді залишився і Бориспільський міжрайонний прокурор ОСОБА_1 , ставленик донецького клану, який так само своїм місцем зобов`язаний ОСОБА_8 »
		Тим більше що із заголовку статті є фактичне твердження що заявник «з допомогою спільників виклепав банду здирників, репетиров і рейдерів». (Твердження 7) .
		У тексті статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 була поширена неправдива інформація, що стосується заявника наступного змісту:
		«Быстрота продвижения по карьерной лестнице последнего объясняется протекцией его непосредственного патрона -  ОСОБА_14 . Ни для кого не секрет, что ОСОБА_14 является очень близким к ОСОБА_9 и ОСОБА_10 .
		Очевидным является и тот факт, что господин ОСОБА_1 знал про данную аварию уже через 5 минут после случившегося (данный факт подтвердить елементарно), однако никоем образом не повлиял на позорное поведение сотрудников, один из которых сбежал, а двое других спрятались в машине" (Твердження 8).
		У тексті статті « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 також міститься неправдива інформація наступного змісту : « А ведь бориспольский прокурор ОСОБА_1 ( признавшийся ОСОБА_18, что имеет корни в Донецком регионе ), видимо, не смог взять в толк: а как может быть, что предприниматель, знающий «законы» донецких, вдруг требует выполнения законов Украины? Он то, прокурор, уверен, что каждый дончанин в курсе, как работает система. А тут - такой наглец! Но у донецких правило: наглецов к ногтю. Как? Да любыми методами. Вот и на предпринимателя ОСОБА_18 методы нашли. Изначально бориспольский прокурор ОСОБА_1 отказался предоставить предпринимателю ОСОБА_18 документы, на основании которых бориспольская прокуратура проводила проверку его предприятия. Более того, когда предприниматель пришел в прокуратуру, чтобы выяснить нужные ему обстоятельства, он увидел как в кабинете прокурора его на телефон снимает какая-то дама. После экстравагантная леди оказалась заместителем межрайонного бориспольского прокурора с фамилией ОСОБА_19 .»
		«Сегодня, пережив самый жуткий кошмар своей жизни, предприниматель предполагает, что зампрокурора делала сьемку по заказу ОСОБА_1 , чтобы после передать эту запись бандитам. Но в момент проведения самой сьемки он и предположить не мог, чем все может обернуться.»
		« Но на случайность предпринимателю уповать не приходится. Уж очень странное совпадение: в Борисполе у него конфликт с прокурором, что связан с был с Донецком, а в самом городе банда убийц по «замовленню» об этом конфликте знает, его комментирует, да еще констатирует, что заказчик говорил с предпринимателем не церемонится. Правда, имя заказчика - не назвали.»
		«Видимо, талантливый 28-летний полковник, прокурор межрайонной Бориспольской прокуратуры ОСОБА_1 , хороший продолжатель ОСОБА_7-ОСОБА_10 системы посадки неугодных, направил сфабрикованное на ОСОБА_18 заявления в гос. структуры с требованием провести проверки изложенных в заявлении фактов»… (Твердження 9).
		Заявник вважає, що розміщена інформація стосується його безпосередньо, є недостовірною, негативною та порушує його права. Він є публічною особою, веде активну громадську та публічну діяльність, але дана інформація порушує його особисті немайнові права на повагу до честі, гідності, недоторканості його ділової репутації. Жодних неправомірних дій ним не вчинялось, а дана інформація носить також дискредитаційний характер.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.02.2020 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено на 28 лютого 2020 року. 
		У судовому засіданні заявник заяву підтримав. Просив задоволити подану заяву в повному обсязі. 
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що подану заяву слід задоволити, виходячи із наступного.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		При розгляді справи судом встановлено, що Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті, яка не містить автора, з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1»: була поширена неправдива інформація, що стосується заявника з наступними твердженнями: «Быстрота продвижения по карьерной лестнице последнего объясняется протекцией его непосредственного патрона -  ОСОБА_14 . Ни для кого не секрет, что ОСОБА_14 является очень близким к ОСОБА_9 и ОСОБА_10 .
		Очевидным является и тот факт, что господин ОСОБА_1 знал про данную аварию уже через 5 минут после случившегося (данный факт подтвердить елементарно), однако никоем образом не повлиял на позорное поведение сотрудников, один из которых сбежал, а двое других спрятались в машине…"
		На веб сторінці ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_11 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» була поширена неправдива інформація, що стосується заявника з наступними твердженнями: «Яскравим прикладом такого, всіма забутого корупціонера, є  ОСОБА_1  - Бориспільський міжрайонний прокурор.», «У 2017 році він успішно пройшов люстрацію. Раніше брав участь у конкурсі на посаду Бориспільського місцевого прокурора, однак у прокуратурі зміг залишитися лише на посаді заступника керівника, але і це було тепленьке місце. Оскільки враховуючи всі історичні події того періоду, можна сказати, що ОСОБА_1 взагалі не відчув зміни режиму, продовжуючи обкрадати державу», «Свого часу, бувши протеже «донецького клану ОСОБА_7», залишився на своїй посаді після Революції гідності, зобов`язуючи цим ОСОБА_8 . Тому самому, який є кумом ОСОБА_9 , сина екс-генпрокурора ОСОБА_10. Саме ОСОБА_8 став ключовою фігурою, яка ввела в курс справи нових порошенківських царьків у Бориспільському районі після зміни влади у 2015 році й успішно продовжив функціонування бориспільського «клубу провладних корупціонерів», «Публічно відомим для українців прокурор ОСОБА_1 став у 2015 році, коли Генеральна інспекція ГПУ відкрила провадження №42015000000002784 (від 17 грудня 2015 року), в якому основною підозрою стало незаконне збагачення Бориспільського міжрайонного прокурора ОСОБА_1 (на той момент займав дану посаду) та його близьких родичів. Основою для висунення підозри стало те що протягом 2012-2016 років, поки ОСОБА_1 займав керівну посаду, його родина отримала у власність 20 об`єктів нерухомості, серед яких понад 5 га землі, 6 житлових квартир та 4 паркомісця на території міста Києва та Бориспільського району Київської області», «Беззаперечним фактом сумнівного заробітку стали також дані служби фінансового моніторингу, які є в справі проти прокурора. У матеріалах зазначено, що батько ОСОБА_1 провів фінансову операцію, пов`язану з переведенням безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Порше Лізинг Україна» в якості оплати за договором фінансового лізингу в сумі 442,3 тис. гривень.», «Окрім цього відомі й інші схеми незаконного збагачення, придумані ОСОБА_1 . Так у 2014 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між будівельною компанією ТОВ «Катона» і Горською сільрадою (село Гори в передмісті Борисполя), і про повернення земельної ділянки (кадастровий номер 3220883201:01:006:0060 загальною площею 1,6211 га), яка була передана під будівництво багатоповерхового житлового комплексу. Він швидко виграв справу, оскільки формально будівельна фірма не встигла побудувати об`єкт в термін. Але кінцевим результатом оборудки став подальший швидкий дерибан тієї земельної ділянки між дев`ятьма підставними особами, які мають безпосередній зв`язок з прокурором.
		Простими словами, маючи повноваження, ОСОБА_1 , як міжрайонний прокурор віджав бажану земельну ділянку, прикриваючись законними рішеннями суду та сільради, які напевно мали і свій інтерес в цій справі», «Звичайно жодних сумнівностей в офіційних деклараціях ОСОБА_1 не існує, цим вже не здивуєш нікого. Але як мінімум статки сім`ї зменшились на суму, яку було сплачено хабарем до ГПУ. Це припущення пояснюється тим, що за більш ніж 4 роки існування кримінального провадження проти прокурора ОСОБА_1 , жодного вагомого зрушення не було, окрім недолугого вивчення всіх письмових документів, які було долучено до справи після ухвали суду.», «Чи стане це приводом для ефективного розгляду та нарешті притягнення до відповідальності посадовця, який пережив зміну трьох генеральних прокурорів, успішно розжився на елітні земельні ділянки під Києвом та з легкістю збагатився до рейтингів Forbs, покаже час.»
		На веб сторінціІНФОРМАЦІЯ_6 від ІНФОРМАЦІЯ_11 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5» була поширена неправдива інформація, що стосується заявника з наступними твердженнями: «На своїй посаді залишився і Бориспільський міжрайонний прокурор ОСОБА_1 , ставленик донецького клану, який так само своїм місцем зобов`язаний ОСОБА_8 …»
		На веб сторінці ІНФОРМАЦІЯ_8 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» була поширена неправдива інформація, що стосується заявника з наступними твердженнями: «Одіозний прокурор-перевертень замішаний в десятках рейдерських захоплень, що володіє мільйонним статком, ОСОБА_1 близький до заняття високої посади в прокуратурі Київської області….». Крім того, заголовок статті містить образливе твердження про те, що заявник промишляє рейдерством і купив посаду в прокуратурі Київської області.
		Також ІНФОРМАЦІЯ_11 в мережі Інтернет на веб-сайті, з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 була поширена неправдива інформація, що стосується заявника з наступними твердженнями: « А ведь бориспольский прокурор ОСОБА_1 (признавшийся ОСОБА_18 , что имеет корни в Донецком регионе), видимо, не смог взять в толк: а как может быть, что предприниматель, знающий «законы» донецких, вдруг требует выполнения законов Украины? Он то, прокурор, уверен, что каждый дончанин в курсе, как работает система. А тут - такой наглец! Но у донецких правило: наглецов к ногтю. Как? Да любыми методами. Вот и на предпринимателя ОСОБА_18 методы нашли. Изначально бориспольский прокурор ОСОБА_1 отказался предоставить предпринимателю ОСОБА_18 документы, на основании которых бориспольская прокуратура проводила проверку его предприятия. Более того, когда предприниматель пришел в прокуратуру, чтобы выяснить нужные ему обстоятельства, он увидел как в кабинете прокурора его на телефон снимает какая-то дама. После экстравагантная леди оказалась заместителем межрайонного бориспольского прокурора с фамилией ОСОБА_19 .», «Сегодня, пережив самый жуткий кошмар своей жизни, предприниматель предполагает, что зампрокурора делала сьемку по заказу ОСОБА_1 , чтобы после передать эту запись бандитам. Но в момент проведения самой сьемки он и предположить не мог, чем все может обернуться.», « Но на случайность предпринимателю уповать не приходится. Уж очень странное совпадение: в Борисполе у него конфликт с прокурором, что связан с был с Донецком, а в самом городе банда убийц по «замовленню» об этом конфликте знает, его комментирует, да еще констатирует, что заказчик говорил с предпринимателем не церемонится. Правда, имя заказчика - не назвали.», «Видимо, талантливый 28-летний полковник, прокурор межрайонной Бориспольской прокуратуры ОСОБА_1 , хороший продолжатель ОСОБА_7-ОСОБА_10 системы посадки неугодных, направил сфабрикованное на ОСОБА_18 заявления в гос. структуры с требованием провести проверки изложенных в заявлении фактов».
		Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК. 
		З огляду на те, що публікації були розміщені на веб-сайтах без посилання на автора такої публікації, встановити прізвище, ім`я та по-батькові автора є неможливим.
		В той же час, в Україні на сьогоднішній день зберігання та надання за запитом відомостей про власників веб-сайтів, фіксацію та дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також здійснення інших функцій адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адрес українського сегмента мережі Інтернет, здійснюють акредитовані центри Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р «Про адміністрування домену «.UА» та ст. 56 Закону України «Про телекомунікації».
		На підтвердження вжитих заходів для встановлення авторів та власників веб-сайтів, в інтересах заявника були направлені запити до Департаменту «Центр компетенцї» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», акредитація якого підтверджується Свідоцтвом про акредитацію, виданим ОП «УМІЦ» від 08.05.2019 р.
		Як вбачається з довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15.01.2020 р. № 7/2020-Д, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», відомості про власників веб-сайту http://fbi.media, в українському сегменті мережі Інтернет встановити неможливо.
		Як вбачається з довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15.01.2020 р. № 6/2020-Д, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», відомості про власників веб-сайту https://kompromats.net, в українському сегменті мережі Інтернет встановити неможливо.
		Як вбачається з довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15.01.2020 р. № 5/2020-Д, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», відомості про власників веб-сайту http://povin.com.ua, в українському сегменті мережі Інтернет встановити неможливо.
		Як вбачається з довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15.01.2020 р. № 4/2020-Д, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», відомості про власників веб-сайту  https://odessa.areas.news , в українському сегменті мережі Інтернет встановити неможливо.
		Як вбачається з довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15.01.2020 р. № 3/2020-Д, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», відомості про власників веб-сайту https://kompromat1.live, в українському сегменті мережі Інтернет встановити неможливо.
		Крім того, в даних довідках також зазначено, що згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права»: власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу (ст. 1); власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WНОІS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WНОІS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом "в" цієї частини (ч. 11 ст. 52-1). 
		При цьому заявник просить захистити свої порушені права на території України, на яку поширюється юрисдикція українських судів, а власника веб-сайту в українському сегменті мережі Інтернет встановити неможливо. 
		Окрім цього в даних довідках реєстраціядоменних імен та замовлення послуг хостингу здійснюється в онлайн-режимі. При цьому, реєстрант доменного імені та отримувач послуг хостингу під особисту відповідальність зазначає свої дані без їх додаткової перевірки реєстратором та хостинг-провайдером.
		Докази протилежного матеріали справи не містять. На підставі наведеного та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що дана заява може бути розглянута в окремому провадженні. 
		Відповідно до ч.ч.1-2 ст.30 ЗУ «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		У відповідності до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до абзацу 1 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певно фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Таким чином, для задоволення вимог позивача потрібно довести не лише факт поширення інформації та те, що поширена інформація стосується позивача, а й те, що поширена інформація є недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача. 
		На тому, що оціночні судження не можуть бути спростовані, наголосив також Верховний Суд України, відповідно до статті 277 ЦК, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (абзац 3 п. 19 Постанови).
		В твердженнях наведених в статтях на веб сторінках інтернету - поширено недостовірні дані, які порушують особисте немайнове право заявника, тобто, право на недоторканість ділової репутації є власною оцінкою автора, яка ґрунтується на його особистих трактуваннях матеріалів та документів, які були надані ним.
		Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сімї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		За положеннями ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.
		Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1 роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь - які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейський суд з прав людини» є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
		Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.
		Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним той факт, що на веб-сайтах http://fbi.media, https://kompromats.net, http://povin.com.ua, https://odessa.areas.news та https://kompromat1.live поширило недостовірну інформація яка не відповідає дійсності та ганьбить честь і гідність заявника, та підлягає спростуванню тим же способом, яким вона була поширена. 
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		На підставі ст. ст. 3, 8, 22, 28, 32, 34, 36, 55 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 16, 23, 269, 271-273, 275-278, 280, 297, 299 ЦК України, ст. ст. 46, 48, 49 Закону України «Про інформацію», керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, - 
		в и р і ш и в :
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування задоволити.
		Встановити факт недостовірності інформації та спростувати інформацію, яка порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , що була поширена в мережі Інтернет в тексті статей та їх назві (заголовку) на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» ; на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3»; на веб сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5»; на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7»; на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 », зокрема з посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 «ІНФОРМАЦІЯ_3»: «Яскравим прикладом такого, всіма забутого корупціонера, є  ОСОБА_1  - Бориспільський міжрайонний прокурор.»
		«У 2017 році він успішно пройшов люстрацію. Раніше брав участь у конкурсі на посаду Бориспільського місцевого прокурора, однак у прокуратурі зміг залишитися лише на посаді заступника керівника, але і це було тепленьке місце. Оскільки враховуючи всі історичні події того періоду, можна сказати, що ОСОБА_1 взагалі не відчув зміни режиму, продовжуючи обкрадати державу 
		«Свого часу, бувши протеже «донецького клану ОСОБА_7», залишився на своїй посаді після Революції гідності, зобов`язуючи цим ОСОБА_8 . Тому самому, який є кумом ОСОБА_9 , сина екс-генпрокурора ОСОБА_10. Саме ОСОБА_8 став ключовою фігурою, яка ввела в курс справи нових порошенківських царьків у Бориспільському районі після зміни влади у 2015 році й успішно продовжив функціонування бориспільського «клубу провладних корупціонерів» 
		«Публічно відомим для українців прокурор ОСОБА_1 став у 2015 році, коли Генеральна інспекція ГПУ відкрила провадження №42015000000002784 (від 17 грудня 2015 року), в якому основною підозрою стало незаконне збагачення Бориспільського міжрайонного прокурора ОСОБА_1 (на той момент займав дану посаду) та його близьких родичів.
		Основою для висунення підозри стало те що протягом 2012-2016 років, поки ОСОБА_1 займав керівну посаду, його родина отримала у власність 20 об`єктів нерухомості, серед яких понад 5 га землі, 6 житлових квартир та 4 паркомісця на території міста Києва та Бориспільського району Київської області». 
		«Окрім цього відомі й інші схеми незаконного збагачення, придумані ОСОБА_1 . Так у 2014 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між будівельною компанією ТОВ «Катона» і Горською сільрадою (село Гори в передмісті Борисполя), і про повернення земельної ділянки (кадастровий номер 3220883201:01:006:0060 загальною площею 1,6211 га), яка була передана під будівництво багатоповерхового житлового комплексу. Він швидко виграв справу, оскільки формально будівельна фірма не встигла побудувати об`єкт в термін. Але кінцевим результатом оборудки став подальший швидкий дерибан тієї земельної ділянки між дев`ятьма підставними особами, які мають безпосередній зв`язок з прокурором.
		Простими словами, маючи повноваження, ОСОБА_1 , як міжрайонний прокурор віджав бажану земельну ділянку, прикриваючись законними рішеннями суду та сільради, які напевно мали і свій інтерес в цій справі.» 
		«Звичайно жодних сумнівностей в офіційних деклараціях ОСОБА_1 не існує, цим вже не здивуєш нікого. Але як мінімум статки сім`ї зменшились на суму, яку було сплачено хабарем до ГПУ.»
		«Чи стане це приводом для ефективного розгляду та нарешті притягнення до відповідальності посадовця, який пережив зміну трьох генеральних прокурорів, успішно розжився на елітні земельні ділянки під Києвом та з легкістю збагатився до рейтингів Forbs, покаже час.»
		В статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 « Одіозний прокурор -перевертень замішаний в десятках рейдерських захоплень, що володіє мільйонним статком, ОСОБА_1 близький до заняття високої посади в прокуратурі Київської області.» 
		В статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 «На своїй посаді залишився і Бориспільський міжрайонний прокурор ОСОБА_1 , ставленик донецького клану, який так само своїм місцем зобов`язаний ОСОБА_8 »
		У тексті статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 « Быстрота продвижения по карьерной лестнице последнего объясняется протекцией его непосредственного патрона -  ОСОБА_14 . Ни для кого не секрет, что ОСОБА_14 является очень близким к ОСОБА_9 и ОСОБА_10 .
		Очевидным является и тот факт, что господин ОСОБА_1 знал про данную аварию уже через 5 минут после случившегося (данный факт подтвердить елементарно), однако никоем образом не повлиял на позорное поведение сотрудников, один из которых сбежал, а двое других спрятались в машине».
		У тексті статті « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10: «А ведь бориспольский прокурор ОСОБА_1 (признавшийся ОСОБА_18, что имеет корни в Донецком регионе ), видимо, не смог взять в толк: а как может быть, что предприниматель, знающий «законы» донецких, вдруг требует выполнения законов Украины? Он то, прокурор, уверен, что каждый дончанин в курсе, как работает система. А тут - такой наглец! Но у донецких правило: наглецов к ногтю. Как? Да любыми методами. Вот и на предпринимателя ОСОБА_18 методы нашли. Изначально бориспольский прокурор ОСОБА_1 отказался предоставить предпринимателю ОСОБА_18 документы, на основании которых бориспольская прокуратура проводила проверку его предприятия. Более того, когда предприниматель пришел в прокуратуру, чтобы выяснить нужные ему обстоятельства, он увидел как в кабинете прокурора его на телефон снимает какая-то дама. После экстравагантная леди оказалась заместителем межрайонного бориспольского прокурора с фамилией ОСОБА_19 .»….
		«Сегодня, пережив самый жуткий кошмар своей жизни, предприниматель предполагает, что зампрокурора делала сьемку по заказу ОСОБА_1 , чтобы после передать эту запись бандитам. Но в момент проведения самой сьемки он и предположить не мог, чем все может обернуться.»
		« Но на случайность предпринимателю уповать не приходится. Уж очень странное совпадение: в Борисполе у него конфликт с прокурором, что связан с был с Донецком, а в самом городе банда убийц по «замовленню» об этом конфликте знает, его комментирует, да еще констатирует, что заказчик говорил с предпринимателем не церемонится. Правда, имя заказчика - не назвали.»
		«Видимо, талантливый 28-летний полковник, прокурор межрайонной Бориспольской прокуратуры ОСОБА_1 , хороший продолжатель ОСОБА_7-ОСОБА_10 системы посадки неугодных, направил сфабрикованное на ОСОБА_18 заявления в гос. структуры с требованием провести проверки изложенных в заявлении фактов»
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя        Н.С. Пінкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...