Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3470/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 01.10.2020
Результат оскарження 01.10.2020 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"18" березня 2020 р. Справа № 916/3470/19
		Господарський суд Одеської області у складі: 
		судді Малярчук І.А.,
		 
		при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С., 
		без участі представників сторін, у зв`язку з введенням постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» в Україні з 12.03.2020р. до 03.04.2020р. карантину через спалах у світі коронавірусу,  
		 
		розглянувши справу №916/3470/19 за позовом WD-40 Meньюфакторінг Компані (WD-40 Manufacturing Company) (1061 К`юдагі Плейс, Сан-Дієго, Каліфорнія 92110, США) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, м. Одеса, вул. Отрадна, 12, кв.3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21А) 
		про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отрадна, будинок 12, квартира 3, код ЄДРПОУ 41028546) здійснювати використання позначення «», та об`ємних позначень , які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками за свідоцтвами України №№ 170473 та 14778, а також  знаками за свідоцтвами України №№ 15337 та 172906, які визнані добре відомими в Україні, зокрема нанесення таких позначень на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеними позначеннями, пропонування продукції із нанесеними позначеннями для продажу, продаж, експорт (вивезення), застосування таких позначень в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет;
		          про вилучення з цивільного обороту та знищення товару: «спрей-змазка» в аерозольних балончиках синьо-жовтого кольору з нанесенням маркування AD-50, у кількості 100536 шт. (балончиків), за митною декларацією № UA500020/2019/000173 від 19.01.2019р., що переміщувалися через митний кордон України у контейнері DFSU3508093, Одержувач/імпортер/декларант Товариство з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отрадна, будинок 12, квартира 3), відправник - компанія Urumgi Snoky Traiding Co., Ltd. (China)),    
		ВСТАНОВИВ: 
		Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснень третьої особи, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
		Позивач в обґрунтування власних позовних вимог, послався на те, що WD-40 Meньюфакторінг Компані є всесвітньовідомим виробником аерозольного препарату універсального призначення, який маркується добре відомими торговельними марками позивача та має велику популярність у споживачів в Україні. Під час виробництва та продажу продукції позивач маркує свою продукцію товарними знаками, які отримали широку відомість серед споживачів та асоціюються виключно із продукцією, виробленою позивачем. Також позивач зазначає, що рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 31.08.2015р., затв. наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 09.12.2015р. №220-Н визнано знак «WD-40» за свідоцтвом №15337 добре відомими в Україні відносно WD-40 Meньюфакторінг Компані, США, для товарів 02 класу МКТП: препарати-запобіжники корозії металів, протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння), протикорозійні препарати, протикорозійні оливи, протитьмянники (препарати, що запобігають тьмянінню), захисні препарати для металів; 04 класу МКТП: мастильні та просочувальні оливи, станом на 01.01.2005р. Також позивач зазначає, що рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 31.08.2015р., затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 09.12.2015р. №219-Н визнано знак «WD-40, об`ємний»                  добре відомим в Україні відносно WD-40 Meньюфакторінг Компані,  для товарів 02 класу МКТП: препарати-запобіжники корозії металів, протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння), протикорозійні препарати, протикорозійні оливи, протитьмянники (препарати, що запобігають тьмянінню), захисні препарати для металів; 04 класу МКТП: мастильні та просочувальні оливи, станом на 01.01.2005р. 
		Крім того, позивач зазначає, що є власником ряду словесних, зображувальних та об`ємних торговельних марок, зокрема, торговельних марок  та , права інтелектуальної власності на які охороняються відповідно до свідоцтв України на знаки для товарів та послуг №№14778, 170473. Торговельні марки зареєстровані для товарів 02 та 04 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, зокрема, препарати, що запобігають тьмянінню металів, суміші для захисту від іржавіння, а також мастильні та просочувальні оливи.
		В порядку ст.391 Митного кодексу України позивачем було подано заяви про сприяння захисту майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності - торговельні марки, права інтелектуальної власності на які охороняються відповідно до свідоцтв України на знаки для товарів та послуг № 14778 та 170473, у зв`язку з чим вказані об`єкти включено до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності за №№000056, 000057. Позивачу стало відомо, що через Одеську митницю ДФС здійснено спробу ввезення відповідачем великої партії товарів: балончики з аерозольними препаратами АD-50, на яких нанесені позначення, що містять у своєму складі словесні та зображувальні елементи, які схожі настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками позивача, в чому позивач вбачає ознаки порушення його прав інтелектуальної власності. 
		Відповідач надіслав до справи електронною поштою 18.03.2020р. без ЄЦП письмові пояснення, які судом з огляду на карантинні заходи прийнято незважаючи на відсутність ЄЦП та зареєстровано 18.03.2020р. за вх.№7016/20. Так, згідно вказаних пояснень відповідача, він просить у позові позивача відмовити, посилаючись на наступні обставини. 19.01.2019р. ним була підготовлена та подана до відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ40ЕЕ», яка була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером №UА500020/2019/000173, на товари народного споживання: вогнегасники, рукавички трикотажні робочі, спрій - змазка, що переміщувались у контейнері DFSU508093. Разом із митною декларацією до митниці відповідачем подано наступні документи: коносамент від 22.11.2018р. №COSEF6195309630, інвойс від 19.11.2018р. №18АG-6971, пакувальний лист від 19.11.2018р., контракт від 18.07.2018р. №UST-07-18AG та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до наданих митниці документів вантаж товари народного споживання слідував від фірми-відправника «Ehrimqi Snoky Trading Co., Ltd.» на адресу фірми одержувача TOB «Антре Групп» (ЄДРПОУ 41028546). Посадовими особами Одеської митниці ДФС було проведено митний огляд товарів, які знаходились в контейнері DFSU3508093 за МД №UA5 00020/2019/000173, за результатами чого встановлено, що в контейнері DFSU3508093 знаходиться товар «спрей-змазка в аерозольних балончиках синьо - жовтого кольору з нанесенням маркування «AD-50». Вказаний товар має ознаки використання об`єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), які внесені до митного реєстру ОПІВ за №№000056, 000057, що набули правової охорони за свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №№15337, 14778 відповідно. За даними Митного реєстру ОПІВ, власником майнових прав на згадані знаки для товарів та послуг є WD-40 Меньюфекторінг Компані. 06.02.2019р. посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні директора ТОВ «Антре Групп» складено протокол про порушення митних правил №0379/50000/19 за ст.476 МК України, однак, ухвалою Малиновського районного суду від 11.07.2019р. по справі №521/6883/19, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15.11.2019р., встановлено, що в діях директора ТОВ «Антре Групп» відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.
		          Також відповідач зазначив, що починаючи з грудня 2019 року він активно здійснює всі залежні від нього зусилля та веде роботу щодо мирного врегулювання спору, шляхом досягнення взаємних домовленостей щодо припинення порушення права інтелектуальної власності позивача. Так, представником відповідача був розроблений та наданий для узгодження позивачу проект мирової угоди. 31.01.2020р. представник відповідача отримав відповідь від представника WD-40 Меньюфекторінг Компані на пропозицію щодо укладення мирової угоди, в якій позивач допускає можливість вирішення даного спору шляхом підписання мирової угоди, однак для продовження обговорення умов укладення мирової угоди та для можливості надання власних пропозицій WD-40 Меньюфекторінг Компані щодо умов мирової угоди, представником позивача додатково була запитана інформація, яка цікавить останнього. 07.02.2020р. відповідач надіслав позивачу запитувану інформацію. 20.02.2020р. та 26.02.2020р. між сторонами відбувалось листування з приводу досягнення мирного врегулювання та, за словами відповідача, досягнуто згоди. Після чого, 02.03 2020р. позивач забажав отримати наглядний зразок видозміненого балончику, з метою переконатися в надійності нанесення на нього видозміненої етикетки. 05.03.2020р. відповідач направив на адресу представника позивача наглядний зразок видозміненого балончику, однак, позивач своєї думки стосовно цього не висловив. Станом на 17.03.2020р. інформація щодо умов мирової угоди та згоди позивача на її укладення у представника відповідача відсутня.
		          Стосовно суті позовних вимог позивача відповідач зазначає, що побоювання позивача, які основані лише на його припущеннях стосовно того, що відповідач має намір реалізувати продукцію на території України, яка знаходиться в контейнері DFSU508093, що зможе порушити в майбутньому права та охоронювані законом інтереси позивача, а саме права інтелектуальної власності, є передчасними та такими, що не підтверджуються жодними наявними та належними доказами зі сторони позивача наданими до позовної заяви, а навпаки, спростовуються доказами відповідача, які додані до матеріалів справи та обставинами дії, які були здійсненні стороною відповідача в рамках розгляду справи. Відповідач відзначає про відсутність у нього наміру порушувати права інтелектуальної власності позивача на знаки для товарів і послуг оскільки, має ліцензійний договір №264933/11-9/19 на право користування знаком для товарів і послуг від 11.09.2019р., укладений між ТОВ «Антре Групп» та власником знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №264933 від 10.09.2019р. на знак «AD-50» відносно товарів 2 і 4 класів МКТП.
		Крім того, відповідач вказує, що 18.10.2019р. уклав із ТОВ «МАДЖЕНТА» договір на виготовлення поліграфічної продукції та надання послуг друку №К100320-4, за яким замовив та отримав поліграфічну продукцію, а саме наклейки на балончики у кількості 104000 шт., які знаходяться в контейнері DFSU508093.
		Також відповідач зазначає, що позивач намагається за допомогою рішення господарського суду вилучити з цивільного обороту та знищити товар, який знаходиться в контейнері DFSU508093,  під приводом того, що на його думку, можуть бути порушенні права інтелектуальної власності позивача зі сторони відповідача в майбутньому. Обираючи такий спосіб захисту, позивач послався на п.2.2. постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 р. №12, а саме вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такі, як вилучення та знищення товарів і матеріалів, введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знарядь, що використовувалися для виготовлення таких товарів, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності. Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення. З врахуванням  викладеного, позивач звертає увагу суду, що обов`язком суду є перевірка відповідності цього способу захисту, який має прийматися судом з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право позивача.
		Крім того, відповідач звертає увагу суду, що у відповідності до п. 72 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 р. №12, згідно абзацу другого пункту 2 статті 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Якщо усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, неможливе без заподіяння істотної шкоди самому товару, суд згідно з пунктом 3 частини другої статті 432 ЦК України може 'прийняти рішення про вилучення товару з цивільного обороту. Отже, з аналізу вищенаведеного, на думку відповідача,  вбачається, що суд не має можливості прийняти рішення про вилучення товару з цивільного обороту та знищити його, вразі того, якщо в ході розгляду справи в суді буде встановлено та доведено стороною, що зображення знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати можна усунути з товару без заподіяння істотної шкоди самому товару.
		Також відповідач вказує, що у судовому засіданні 11.03.2020р. представив до огляду та на дослідження зразок видозміненого балончику «спрей-змазка» в аерозольному балончику, який позивач намагається знищити. Як вважає відповідач, представлений до суду зразок видозміненого аерозольного балончика, без додаткових знань та навичок, суттєво відрізняється від аерозольного балончика, який представлений позивачем, а тому не є такими, що їх можна сплутати між собою, тим самим, ввести в оману споживачів відповідного товару, а крім того, порушувати права інтелектуальної власності позивача. Із чого відповідач доходить висновку про те, що спірне позначення можливо усунути з аерозольного балончику «спрей-змазка» без істотного пошкодження самого товару, а тому підстав для вилучення з цивільного обороту та знищення товару, який знаходиться у контейнері DFSU508093 в кількості 100536шт. у суду не має.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2019р. відкрито провадження у справі №916/3470/19, постановлено розглядати справу №916/3470/19 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 18.12.2019р. о 12год.00хв. 
		Ухвалою суду від 10.12.2019р. відмовлено повністю у задоволенні клопотання ТОВ "Антре Групп" від 06.12.2019р. за вх.№2-5990/19 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 14.11.2019р. за матеріалами провадження №916/3330/19.
		У судовому засіданні 18.12.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.02.2020р. о 10год.40хв., продовжено строк проведення підготовчого засідання до 20.02.2020р. включно. 
		Ухвалою суду від 20.12.2019р. відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Антре Групп" від 10.12.2019р. за вх.№2-6042/19 про встановлення WD-40 Manufacturing Company зустрічного забезпечення.
		У судовому засіданні 03.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 10.02.2020р. об 11год.40хв.
		У судовому засіданні 10.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 20.02.2020р. о 10год.00хв. 
		Ухвалою суду від 20.02.2020р. закрито підготовче провадження по справі №916/3470/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.03.2020р. об 11год.30хв.
		У судовому засіданні 02.03.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 11.03.2020р. об 11год.15хв.
		У судовому засіданні 11.03.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 18.03.2020р. об 11год.40хв.
		Клопотання сторін від 18.12.2019р. за вх.№26156/19, від 20.12.2019р. за вх.№26377/19 про долучення доказів до справи, від 18.12.2019р. за вх.№26157/19, від 22.01.2020р. за вх.№1463/20, від 21.02.2020р. за вх.№4561/20 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені. 
		20.02.2020р. за вх.№4442/20 до суду відповідачем подано заяву про наміри звернутись до суду із клопотанням про призначення експертизи, яку залучено судом до справи, однак, безпосередньо заяви про призначення судової експертизи відповідачем не подавалось, отже судом питання щодо призначення експертизи не розглядалось. 
		 
		Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:  
		Листом від 18.01.2019р. №18717-ДФС позивач повідомив Одеську митницю ДФС про те, що через Одеську митницю ДФС буде здійснюватися ввезення на територію України великої партії товарів: балончики з аерозольними препаратами АD-50, на яких нанесені позначення, що містять у своєму складі словесні та зображувальні елементи, які схожі настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками позивача. 
		Як вбачається із листа Одеської митниці ДФС №709/10/15-70-20-01 від 22.01.2019р., 14.01.2019р. під час проведення митного огляду товарів „спреї-змазки", що перемішувались через митний кордон України в зоні діяльності митниці в контейнері DFSU3508093, було виявлено, що згадані товари в аерозольних балончиках синьо-жовтого кольору марковані позначенням „АD - 50" та містять ознаки використання об`єктів права інтелектуальної власності, які внесені до митного реєстру ОПІВ за №№000056, 000057, що набули правової охорони за свідоцтвами України на знаки для товарів та послуг №№15337, 14778 відповідно. За даними Митного реєстру ОПІВ, власником майнових прав на згадані знаки для товарів та послуг є WD-40 Меньюфекторінг Компані. Згідно даних попередньої митної декларації, вказані товари надійшли на митну територію України з Китаю у контейнері DFSU3508093, відправник - компанія Uruxngi Snoky Traiding Co., Ltd, імпортером товарів є TOB "Антре Групп" (код за ЄДРПОУ 0041028546, адреса; 65012, Одеська обл., м.Одеса, вул. Отрадна 12, оф.3).
		Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.07.2019р. по справі №521/6883/19 за позовом Одеської митниці ДФС відносно Сомлева Д.О. про порушення митних правил, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України. 
		Згідно рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 31.08.2015р., затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України №220-Н від 09.12.2015р.,  визнано знак «WD-40» за свідоцтвом № НОМЕР_2 добре відомим в Україні відносно WD-40 Меньюфекторінг Компані, для товарів 02 класу МКТП: препарати-запобіжники корозії металів, протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння), протикорозійні препарати, протикорозійні оливи, протитьмянінники (препарати, що запобігають тьмянінню), захисні препарати для металів; 04 класу МКТП: мастильні та просочувальні оливи, станом на 01.01.2005р.
		Відповідно до рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 31.08.2015р., затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України №219-Н від 09.12.2015р., визнано знак «WD-40, об`ємний» добре відомим в Україні відносно WD-40 Меньюфекторінг Компані, для товарів 02 класу МКТП: препарати-запобіжники корозії металів, протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння), протикорозійні препарати, протикорозійні оливи, протитьмянінники (препарати, що запобігають тьмянінню), захисні препарати для металів; 04 класу МКТП: мастильні та просочувальні оливи, станом на 01.01.2005р.
		Так, на замовлення позивача Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВСУ проведено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок №19/9-3/03(ІВ)-ЕД/19 від 31.01.2019р., відповідно до якого позначення „АD - 50", що наявні на зразках імпортованих товарів - аерозольних балончиках, є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельними марками за свідоцтвами України №№15337, 172906, які визнані добре відомими в Україні; зовнішній вигляд імпортованих товарів - аерозольних балончиків „АD - 50" є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельними марками за свідоцтвами України №№14778, 170473; позначення „АD - 50" та зовнішній вигляд імпортованих товарів - аерозольних балончиків „АD - 50" є такими, що можуть ввести в оману щодо товару або особи, яка виготовляє/імпортує/продає зазначені товари та призвести до змішування діяльності суб`єктів господарювання. Аналогічних висновків дійшов експерт Сопова К.А. , про що викладено у її висновку №37-11/19 від 08.11.2019р.    
		Крім того, як вбачається із висновку експерта Сопової К. А. №29-10/19 від 18.10.2019р., знак для товарів і послуг «AD-50» за свідоцтвом України №127240 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг «WD-40» (словесний) та «WD-40» (об`ємний), визнаними добре відомими в Україні для: таких самих товарів («препарати-запобіжники корозії металів; захисні (захистові) препарати для металів; оливи (мастила рідкі) протикорозійні; протикорозійні препарати; протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння); протитьмянники (препарати, що запобігають тьмянінню) для металів»), споріднених товарів (фарби, політури, лаки: барвники; азбестові фарби; алюмінієві порошки для фарб; алюмінієві фарби; аурамін; бактерицидні фарби; барвники (екстракти); барвники для деревини; білило свинцеве; білі фарби чи барвники; бітумні політури; вогнетривкі фарби; ґрунтування; ґрунтування, захисні (захистові) покриви для рам, шасі транспортних засобів; гумігут для живопису; друкарські пасти (фарби); друкарські фарби; емалеві фарби; емалі (політури); емульсії срібла (пігменти); клейники (клейові речовини) для фарб; клейові фарби; копалові політури; лаки для бронзування; мастики (природні смоли); паста срібна; пігменти; згусники для фарб; платинові фарби; позолота; покриви лакофарбові; покриви для просмоленого картону; покриви (фарби) для деревини; покриви для гудронованого картону; поливи, що належать до 2 класу; порошки бронзові (фарба); порошки для сріблення; протибрудові фарби; протрави (закріплювачі барвників); розріджувачі лаків; розріджувачі фарб; розчини для білення; свинцевий (олив`яний) сурик; сикативи (прискорювачі висихання) для фарб; сині фарби чи барвники; скипидар (розріджувач до фарб); сумах для політур; фарби для кераміки; фарби для таврування тварин; фіксатори (політури); чорні фарби чи барвники; препарати для захисту деревини: препарати-запобіжники руйнуванню деревини; камеді-смоли; каніфоль; карбоніл для захисту деревини; протистарники (препарати, що запобігають старінню) для деревини). Використання знака для товарів і послуг «АD-50» за свідоцтвом України №127240 вказуватиме на зв`язок з власником добре відомих в Україні знаків «WD-40» (словесний) та «WD-40» (об`ємний), що може спричинити шкоду дистинктивності та/або репутації добре відомих знаків через таке використання для товарів, що вказані у свідоцтві України №127240 і не пов`язані з товарами «WD-40» Manufacturing Company, а саме: «барвильні картриджі заправлені до принтерів та копіювачів; барвники (тонери) для фотокопіювальних апаратів і машин; тонери і чорнила для електронних принтерів; порошки, що належать до 2 класу і фарбувальні речовини, що використовуються при копіюванні та друкуванні; листові і порошкові метали для художньо-декоративних робіт і друкування; барвники харчові». Знак для товарів і послуг  «АD-50» за свідоцтвом України №127240 від 10.08.2010р. є таким, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар, а саме «WD-40» Manufacturing Company, власника знаків «WD-40» (словесний) та «WD-40» (об`ємний), визнаних добре відомими в Україні за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 31.08.2015р. 
		Згідно висновку Експерта Жила Б.В. від 17-10/16 від 17.10.2016р. знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №127240 є таким, що може ввести в оману щодо особи виробника всіх товарів, наведених у свідоцтві. 
		Постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2019р. по справі №760/7625/16-ц позовні вимоги WD-40 Manufacturing Company задоволено, визнано свідоцтво України на знак для товарів і послуг №127240 від 10.08.2010р., власником якого є ОСОБА_5 , недійсним повністю.
		          Відповідач подав до справи докази набуття ним наклейок на спірний товар, що, на його думку, дозволяють видозмінити товар у такий спосіб, що не порушуватиме прав інтелектуальної власності позивача, а саме: договір №К100320-4 від 18.10.2019р. на виготовлення поліграфічної продукції та надання послуг друку, укладений між ТОВ «Маджента» та ТОВ «Антре Групп», та до нього рахунок-фактуру №К100320-38 від 10.03.2020р., акт приймання-передачі обумовленої договором продукції від 16.03.2020р., про отримання етикеток на самоклеючій основі у кількості 104000шт. «АД-50», розміром 170*130мм.            
		 
		Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
		Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч.2-4 ст.426 ЦК України).
		Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч.1 ст.492, ч.1 ст.493 ЦК України). 
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
		Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 2 ст.495 ЦК України).
		Об`єктом знака може бути будь-яке позначення  або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Об`єктом знака не можуть бути імена або  псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії  свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг (ч.ч.2, 3, 4 ст.5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).
		Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.     Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч.ч.4, 5 ст.16  Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).
		Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст.431 ЦК України).
		Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об`єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про об`єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані в митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, надсилається всім органам доходів і зборів України. Після реєстрації об`єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, органи доходів і зборів на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів (ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.398 Митного кодексу України).
		Відповідно до п.17 ст.4 Митного кодексу України контрафактні товари - товари, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону; правовласник - особа, якій відповідно до закону належать майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності, або особа, яка діє від її імені в межах наданих повноважень.
		Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в Україні забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.
		Як передбачено у п.4.3.2.7. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України №116 від 28.07.95 р. (далі -Правила) «зображувальні та об`ємні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з зображувальними, об`ємними та комбінованими позначеннями, в композиції яких входять зображувальні чи об`ємні елементи».
		Відповідно до п.4.3.2.8. Правил комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи. Під час встановлення схожості знаків для товарів і послуг та визначення імовірності змішування їх споживачем, характер порівнюваних об`єктів має враховуватись не абстрактно, а з урахуванням фактичних обставин їх використання, а особливо - набутої певним знаком репутації та відомості серед споживачів завдяки тривалому використанню та високій якості товарів/послуг, його свідомості
		Згідно з п.4.3.2.5 Правил при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг зизначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів
		Положення ч.ч.1, 2 ст.432 ЦК України передбачають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
		Відповідно до ст.237 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014р. за №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», сторони гарантують, що компетентні судові органи можуть вимагати за заявою заявника та без шкоди для відшкодування будь-яких збитків власнику права з причини порушення і без будь-якої компенсації відкликання з торговельних каналів, остаточне вилучення з торговельних каналів або знищення товарів, які, як виявилося, порушують право інтелектуальної власності. Якщо необхідно, компетентні судові органи можуть також вимагати знищення матеріалів і знарядь, які переважно використовуються для створення або виробництва таких товарів. Судові органи вимагають, щоб ці заходи здійснювались за рахунок порушника, якщо не виникають певні причини, щоб не робити цього.
		Як роз`яснено у п.2.2 Постанови Пленуму ВГСУ №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такі, як вилучення та знищення товарів і матеріалів, введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знарядь, що використовувалися для виготовлення таких товарів, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності. Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76,  ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
		Отже, як судом встановлено вище, відповідач за митною декларацією №UА500020/2019/000173 від 19.01.2019р. заявив до розмитнення на території України, у зоні діяльності Одеської митниці ДФС, товари народного споживання - спрей - змазку, що переміщувались у контейнері DFSU508093. Відповідно до висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВСУ №19/9-3/03(ІВ)-ЕД/19 від 31.01.2019р., позначення „АD - 50", що наявні на зразках імпортованих товарів - аерозольних балончиках, є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельними марками за свідоцтвами України №№15337, 172906, які визнані добре відомими в Україні; зовнішній вигляд імпортованих товарів - аерозольних балончиків „АD - 50" є схожими настільки, що їх можна сплутати з торгівельними марками за свідоцтвами України №№14778, 170473; позначення „АD - 50" та зовнішній вигляд імпортованих товарів - аерозольних балончиків „АD - 50" є такими, що можуть ввести в оману щодо товару або особи, яка виготовляє/імпортує/продає зазначені товари та призвести до змішування діяльності суб`єктів господарювання. Аналогічних висновків дійшов експерт Сопова К.А. , про що викладено у її висновку №37-11/19 від 08.11.2019р.    
		Вказані товари прибули від фірми-відправника «Ehrimqi Snoky Trading Co., Ltd.» на адресу фірми одержувача TOB «Антре Групп» у контейнері DFSU3508093.
		При цьому, саме WD-40 Meньюфакторінг Компані належать права за свідоцтвами України №№15337, 172906, 14778, 170473 на знаки для товарів 02 класу МКТП: препарати-запобіжники корозії металів, протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння), протикорозійні препарати, протикорозійні оливи, протитьмянники (препарати, що запобігають тьмянінню), захисні препарати для металів; 04 класу МКТП: мастильні та просочувальні оливи. Товари, марковані зазначеними торговельними марками, представлені в Україні і, відповідно, з ними обізнане широке коло українських споживачів. Отже, торгівельні марки за свідоцтвами №№15337, 172906, 14778, 170473 чітко асоціюється у свідомості споживача із продукцією, що вироблена позивачем, є добре відомими в Україні, про що свідчить рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 31.08.2015р., затверджені наказами Державної служби інтелектуальної власності України №№219-Н, 220-Н від 09.12.2015р.
		Між тим, у справі відсутні докази надання позивачем відповідачу на використання позначень за свідоцтвами №№15337, 172906, 14778, 170473 та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб, в т.ч. нанесення їх на будь-який товар, для якого торговельна марка зареєстрована, упаковку, в якій міститься такий товар, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення). 
		При цьому, суд не вбачає можливості заміни маркування спірного товару, оскільки відповідач намагався ввезти на територію України товар, що порушує право інтелектуальної власності позивача у січні 2019р., тоді як виготовлені на його замовлення наклейки, що містять позначення за свідоцтвом №264933, що ними відповідач намагався заклеїти маркування на спірному товарі, станом на початок січня не існували як позначення, що захищається свідоцтвом №264933, оскільки таке свідоцтво видано, по-перше, 10.09.2019р., а по-друге, правовласником такого свідоцтва є ОСОБА_5 , та у справі відсутні відомості щодо передання ОСОБА_5 відповідачу прав за свідоцтвом № НОМЕР_3 .     
		Одночасно інше свідоцтво №127240 від 10.08.2010р., власником якого є ОСОБА_5 та за яким відповідач під час розгляду справи намагався виправдати розміщення на спірному товарі позначень, постановою Київського апеляційного суду від 11.11.2019р. по справі №760/7625/16-ц визнано недійсним повністю.
		Враховуючи викладене вище, судом встановлено, що відповідач - ТОВ "Антре Групп" незаконно намагався ввезти в Україну товар, маркований позначенням, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із позначенням позивача, чим порушено права позивача, як власника свідоцтв України на знак для товарів і послуг №№15337, 172906, 14778, 170473, з огляду на що є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повній мірі позовні вимоги WD-40 Meньюфакторінг Компані про: заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул.Отрадна, будинок 12, квартира 3, код ЄДРПОУ 41028546) здійснювати використання позначення «», та об`ємних позначень , які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками за свідоцтвами України №№ 170473 та 14778, а також  знаками за свідоцтвами України №№ 15337 та 172906, які визнані добре відомими в Україні, зокрема нанесення таких позначень на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеними позначеннями, пропонування продукції із нанесеними позначеннями для продажу, продаж, експорт (вивезення), застосування таких позначень в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет; про вилучення з цивільного обороту та знищення товару: «спрей-змазка» в аерозольних балончиках синьо-жовтого кольору з нанесенням маркування AD-50, у кількості 100536 шт. (балончиків), за митною декларацією № UA500020/2019/000173 від 19.01.2019р., що переміщувалися через митний кордон України у контейнері DFSU3508093, Одержувач/імпортер/декларант Товариство з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отрадна, будинок 12, квартира 3), відправник - компанія Urumgi Snoky Traiding Co., Ltd. (China)).     
		За попереднім розрахунком позивача та заявою про розподіл судових витрат від 11.03.2020р. за вх.№6260/20 суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом даної справи, судові витрати складають: судовий збір в розмірі 3842грн.; оплата за направлення сторонам в справі копії позовної заяви разом із додатками у розмірі 82 грн.; судовий збір в розмірі 960,50грн., за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову; оплата за проведення експертного дослідження №19/9-3/03(ІВ)-ЕД/19 від 31.01.2019р. в розмірі 5625,60грн.; оплата за проведення експертизи №37-11/19 від 08.11.2019р. в розмірі 25000грн. 
		На підтвердження понесення таких витрат позивач подав до справи: платіжні доручення №3857 від 18.11.2019р. на суму 3842грн., №3767 від 07.11.2019р. на суму 960,50грн., №315 від 30.01.2019р. на суму 5625,60грн., №3900 від 20.11.2019р. на суму 25000грн. 
		Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Так, суд проаналізувавши доцільність понесених позивачем витрат, встановив, що замовлення позивачем експертизи, за результатами якої складено висновок №37-11/19 від 08.11.2019р. не є виправданим, оскільки з поставлених питань у позивача вже був наявний висновок №19/9-3/03(ІВ)-ЕД/19 від 31.01.2019р. Таким чином, відповідач не має нести на собі тягар необґрунтованих, недоцільних витрат позивача.  
		Враховуючи викладене, позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню наступні судові витрати: судовий збір в розмірі 3842грн.; оплата за направлення сторонам в справі копії позовної заяви разом із додатками у розмірі 82 грн.; судовий збір в розмірі 960,50грн., за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову; оплата за проведення експертного дослідження №19/9-3/03(ІВ)-ЕД/19 від 31.01.2019р. в розмірі 5625,60грн.;
		Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		УХВАЛИВ: 
		1. Задовольнити повністю позов WD-40 Meньюфакторінг Компані (WD-40 Manufacturing Company) (1061 К`юдагі Плейс, Сан-Дієго, Каліфорнія 92110, США) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, м. Одеса, вул. Отрадна, 12, кв.3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21А) про заборону здійснювати використання позначення, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.
		2.  Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отрадна, будинок 12, квартира 3, код ЄДРПОУ 41028546) здійснювати використання позначення «», та об`ємних позначень , які є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками за свідоцтвами України №№ 170473 та 14778, а також  знаками за свідоцтвами України №№ 15337 та 172906, які визнані добре відомими в Україні, зокрема нанесення таких позначень на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеними позначеннями, пропонування продукції із нанесеними позначеннями для продажу, продаж, експорт (вивезення), застосування таких позначень в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет.
		3. Вилучити з цивільного обороту та знищення товару: «спрей-змазка» в аерозольних балончиках синьо-жовтого кольору з нанесенням маркування AD-50, у кількості 100536 шт. (балончиків), за митною декларацією № UA500020/2019/000173 від 19.01.2019р., що переміщувалися через митний кордон України у контейнері DFSU3508093, Одержувач/імпортер/декларант Товариство з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Отрадна, будинок 12, квартира 3), відправник - компанія Urumgi Snoky Traiding Co., Ltd. (China)).
		4. Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антре Групп" (65012, м.Одеса, вул. Отрадна, 12, кв.3, код ЄДРПОУ 41028546) на користь WD-40 Meньюфакторінг Компані (WD-40 Manufacturing Company) (1061 К`юдагі Плейс, Сан-Дієго, Каліфорнія 92110, США) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. судового збору, оплата за направлення сторонам в справі копії позовної заяви разом із додатками у розмірі 82 (вісімдесят дві) грн.; судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50коп., за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову; оплата за проведення експертного дослідження №19/9-3/03(ІВ)-ЕД/19 від 31.01.2019р. в розмірі 5625 (пять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 60коп.
		У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повне рішення складено 23 березня 2020 р.
		 
		Суддя                                                                              І.А. Малярчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...