Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/9056/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2020.
Дата набрання законної сили: 06.08.2020
Номер судового провадження: 2/208/19/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 208/9056/15-ц 
		№ провадження 2/208/19/20 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		    16 березня 2020 р. м. Кам`янське
		 
		Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
		Головуючого, судді  Івченко Т.П.,
		Секретар судового засідання  Корнієнко К.Є.,
		Представник позивача Шевчук Ю. ОСОБА_1 .  Бурдейного О.М.,
		Представника відповідача  Долгова О.О., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» «про порушення прав споживача», -
		 
		встановив:
		 
		1.Позиція позивача.
		Позивач ОСОБА_2 звернулася із позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпродзержинського району електричних мереж» «Про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії; стягнення моральної та матеріальної шкоди», у якому позивач просить суд, зокрема, зобов`язати відповідача узгодити доповнення до договору №25 624 від 20.07.2015р.; надати позивачу Акт розмежування та експлуатаційної відповідальності сторін; забезпечити цілодобовий візуальний доступ до показників лічильника, який уточнювала та змінювала обґрунтування заявлених вимог.
		Згідно до останньої редакції позовних вимог, викладеної стороною позивача від 10.12.2018 року, позивачем заявлено та підтримано вимоги в наступній редакції:
		- зобов`язати ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО привести договір від 20.07. 15р. №252624 «Про користування електричною енергією для побутових споживачів» у відповідність з типовим договором шляхом узгодження зі споживачем ОСОБА_2 ;
		- стягнути з відповідача - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» в рахунок погашення матеріальної шкоди 1753.19 грн. на користь ОСОБА_2 ;
		- стягнути з відповідача - Дніпродзержинські районні електричні мережі ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО в рахунок погашення моральної шкоди тисячу грн.. 00 коп. (1000.00) на користь ОСОБА_2 ;
		- стягнути з відповідача - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» в рахунок погашення моральної шкоди тисячу грн. 00 коп. (1000,0) на користь ОСОБА_2 . 
		Представник позивача, діючий за довіреністю, ОСОБА_3 під час судового розгляду підтримуючи дані позовні вимоги, з врахуванням зазначених обставин послався на те, що позивачка ОСОБА_2 з 15.05.2014р. набула статус власника квартири АДРЕСА_1 . 
		В період 2015 року відповідачем було порушено права позивача, шляхом знесення обліку електроспоживання  електролічильника на відстань від квартири позивача, а саме у окреме приміщення, чим завдано шкоду правам позивача. Крім того, враховуючи намір позивача встановити двозонний електролічильник, позивач самостійно понесла витрати на його придбання в розмірі 1140 гривень, та сплату за параметризацію в розмірі 613 гривень 19 копійок, на загальну суму 1753 гривні 19 копійок, що розцінюється стороною позивача, як завдана шкода, так як зазначені витрати відповідачем позивачу не відшкодовано. Крім того, внаслідок таких дій відповідача, позивача вимушена була звертатися із позовом до суду та здійснювати захист своїх прав, так як позивач намагалася привести підписаний нею договорі від 20.07.2015 року про користування електричною енергією для побутових споживачів у відповідність із типовим договором, але відповідач запропонований варіант договору з боку споживача ОСОБА_2 не підписав і не прийняв. А тому позивача вважає, що діями відповідача завдано їй моральні страждання, які оцінює в сумі 1000 гривень.
		Просить позовні вимоги, з врахуванням обґрунтувань наведених у позовній заяві, в редакції станом на 10.12.2018 року задовольнити у повному обсязі. 
		 
		2.Позиція відповідача.
		 
		Відповідачем позовні вимоги ОСОБА_2 не визнані в повному обсязі, та подані заперечення на позов, згідно змісту яких відповідачем наголошено, що позивачці було направлено для підписання договір про користування електричною енергією від 20.07.2015року № 252624, який нею було підписано без будь яких зауважень. Що зазначений договір, був складений згідно до ст. 3 Правил користування електричною енергією для населення, як розроблений згідно до Типового договору про користування електричної енергії, термін якого визначений строком на три роки. Також зазначений договір був подовжений ще на один рік, згідно до умов договору, після чого припинив свою дію. Згідно до погодження умов договору з 01.12.2018 року шляхом отримання заяви-приєднання, додаток № 1 до договору, споживача було повідомлено про умови та порядок його прийняття та погодження споживачем, жодних зауважень від споживача не надходило. Крім того, споживач не подавав заяв про укладання саме додаткових угод до договору, що також передбачено як умовами договору так і вимогами ЦК України. Згідно з інформаційним листом Вищого Господарського Суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України, затвердження типових договорів є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання, яке полягає у прийнятті відповідним органом нормативно-правового акту. Згідно з частиною другою статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним органами виконавчої влади у визначених законом випадках. Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. При цьому слід враховувати, що укладення договору спрямоване на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. Тому викладення умов договору у спосіб, відмінний від застосованого у типовому договорі (приміром, викладення умов договору іншими словами), не є відступом від змісту типового договору. Під таким відступом слід розуміти включення сторонами до господарського договору умов, які створюють регулювання, що за змістом прав і обов`язків сторін суперечить відповідному регулюванню, передбаченому типовим договором.
		Під час судового розгляду справи по суті, представник відповідача Долгов О.О. підтримав відзив на позов та зазначив, що станом на 20.07.2015 року між споживачем ОСОБА_2 та постачальником  Дніпродзержинського РВЕ було укладено та підписано Договір про користування електричною енергією який розроблений енергопостачальником, і при підписанні цього договору, який був особисто підписаний позивачкою, зауважень або незгод з його умовами не було.
		Зазначений договір від 20.07.2015 року на час його підписання, був складений згідно до діючого законодавства та відповідав вимогам типового договору, умови його були конкретизовані згідно до умов споживання електричної енергії споживачем.
		Згідно до умов договору, який був прийнятий сторонами, та умови якого виповнювалися, передбачав укладання додаткових угод, а не зміни зазначеного договору. Всі звернення позивача до підприємства не мали пропозиції щодо укладання саме додаткових угод. 
		Крім того, на час розгляду справи по суті, підприємство Дніпродзержинське РВЕ ліквідовано, та відповідач Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» не відповідає за постачання електроспоживання, а є особою яка здійснює вид діяльності віднесений до розподілення електроенергії.
		Щодо точки розмежування, від під`єднання будинку до електролічильника розміщеного у під`їзді будинку, як вимір обліку спожитої електроенергії, то зазначена відповідальність щодо електропостачання віднесена до послуг балансоутримувача будинку, і не є відповідальністю Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», як виду діяльності передбачено кодом 35.13.  Розподілення електроенергії.
		Щодо витрати позивача на встановлення електролічильника, та сплати суми за його придбання та отримані послуги з його установки, то згідно до Правил споживання електричної енергії, станом на 07.10.2015 рік, коли і було встановлено двозонний лічильник споживачу, ці витрати несли споживачі, та відшкодувань таких витрат не передбачалося. Крім того, з боку позивача не надано жодного доказу неправомірності отримання сплати за надані послуги споживачу в передбаченому законом порядку, факт отримання яких стороною позивача не оспорювався.
		Щодо відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 , то з боку Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», не вчинено жодної дії або бездіяльності, які мали б як наслідок завдання будь-якої шкоди позивачу, крім того зазначені обставини стороною позивача не доведені та необґрунтовані, жодним чином не підтверджені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог заявлених позивачем. 
		 
		3.Заяви,клопотання, Інші процесуальні дії у справі. 
		 
		09.12.2015 року суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Нельгою Д.В. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» в особі «Дніпродзержинського району електричних мереж» «Про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії; стягнення моральної та матеріальної шкоди», у якому позивач просить суд, зокрема, зобов`язати відповідача узгодити доповнення до договору №25 624 від 20.07.2015р.; надати позивачу Акт розмежування та експлуатаційної відповідальності сторін; забезпечити цілодобовий візуальний доступ до показників лічильника.
		   11.01.2016 року розглянуто клопотання позивача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпродзержинську міську раду, яка є власником будинку, в якому встановлено лічильник позивача, а також Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, оскільки відповідачем порушено права позивача, як споживача послуг відповідача, та у задоволенні відмовлено.
		   11.01.2016 року з боку представника позивача ОСОБА_3 заявлено відвід судді Нельги Д.В., у задоволені якого відмовлено.
		13.01.2016р. до суду надійшла заява позивача за вищезазначеним позовом «Про забезпечення доказів», у якому остання, посилаючись на те, що, має труднощі в отриманні доказів, просить суд витребувати у відповідача договір «Про спільне використання внутрішньо будинкових електричних мереж», який відповідач уклав з балансоутримувачем будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яка розглянута судом та за Ухвалою від 15.01.2016 року у задоволені клопотання відмовлено.
		26.01.2016р. до суду надійшла заява позивача за вищезазначеним позовом «Про забезпечення доказів», у якому остання, посилаючись на те, що, має труднощі в отриманні доказів, просить суд витребувати у відповідача: 
		- договір, укладений між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Дніпродзержинського району електричних мереж та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 «Про спільне використання внутрішньо-будинкових електричних мереж», яка розглянута та за ухвалою від 04.02.2016 року задоволена.
		08.02.2016 року ОСОБА_3 , як представник позивача, звернувся до суду із письмовим клопотанням про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Департамент з житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради, яке задоволено та ухвалою від 08.02.2016 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент з житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради. 
		08.02.2016 року до суду надійшла заява позивача, представника позивача Бурдейного О.М. за вищезазначеним позовом «Про забезпечення доказів», у якому остання, посилаючись на те, що, має труднощі в отриманні доказів, просить суд витребувати у відповідача: 
		- документ, який містить інформацію про власника електрощита, розташованого в будинку АДРЕСА_3 , а також про те, на якій підставі ключі від цього електрощита знаходяться у контролерів відповідача;
		- документ, який містить інформацію про особу, якій перераховуються кошти за утримання внутрішньо-будинкових електромереж, яка була ухвалою від 08.02.2016 року задоволена.
		16.02.2016 року згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2016 року справу передано на розгляд новому складу суду, під головуванням судді Рички С.О.. 
		06.05.2016 року Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2016 року справу передано на розгляд новому складу суду, під головуванням судді Гібалюк Т.Я.. 
		25.10.2016 року Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2016 року справу передано на розгляд новому складу суду, під головуванням судді Івченко Т.П.. 
		20.02.2017року  позивачем ОСОБА_2 подано клопотання про залучення в якості третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСББ «Моноліт 2016», яке розташовано за адресою: 51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. 50 Років СРСР, будинок 21,22,23., яке задоволено.
		13.07.2017 року до судового засідання з боку представника позивача ОСОБА_3 подано клопотання про залучення в порядку передбаченому ст.. 33 ЦПК України належного відповідача, яким є юридична особа  ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», та за ухвалою від 13.07.2017 року замінено відповідача Дніпродзержинського району електричних мереж, по справі № 208/9056/15, на належного відповідача  Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» (юридична адреса шосе Запорізьке, 22 м. Дніпро, 49107). Та в порядку ч. 2 ст. 33 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради, Кам`янської міської ради, 3-ої особи ОСББ «Моноліт-2016» «Про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди» слуханням відкладено.
		16.01.2017 року з боку позивачки ОСОБА_2 уточнено позовні вимоги, згідно до який позивачка просить:
		- визнати незаконним рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.09.2005 року № 612-20/ІV «Про надання згоди управлінню житлово-комунального господарства на передачу нежитлових приміщень у безоплатне користування (позичку) Дніпродзержинському комплексному району електричних мереж;
		- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 14.06.2006 року № 361 «Про надання дозволу на поетапну модернізацію систему обліку електричної енергії та реконструкцію житлових будинків в м. Дніпродзержинську;
		- визнати порушенням прав споживача з боку Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради за відсутності дій по збереженню майна, та допущення безпідставною модернізації внутрішньо-будинкових електричних мереж по яким електрична енергія подається до субспоживача  ОСОБА_2 , в квартиру АДРЕСА_1 ;
		- зобов`язати Дніпродзержинські районні електричні мережі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСББ «Моноліт-2016» укласти угоду Про спільне використання технологічних електромереж з врахуванням прав споживача ОСОБА_2 ;
		- стягнути з відповідача Дніпродзержинських районних електричних мереж ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 1753,19 гривень матеріальної шкоди;
		- визнати незаконними дії ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» по переобладнанню внутрішньо-будинкових електричних мереж, перенесення лічильника обліку з місця яке передбачено проектною документацією до іншого місця, зміни межі розмежування, обмеження доступу до показників лічильника;
		- зобов`язати Дніпродзержинські районні електричні мережі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» привести договір від 20.07.2015 року № 252624 «Про користування електричною енергією для побутових споживачів» у відповідність з типовим договором шляхом узгодження зі споживачем ОСОБА_2 ;
		- стягнути з Кам`янської міської ради 1000 гривень в рахунок погашення моральної шкоди;
		- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради 1000 гривень в рахунок погашення моральної шкоди;
		- стягнути з Дніпродзержинських електричних мереж ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 2000 гривень на користь ОСОБА_4 в рахунок погашення моральної шкоди;
		- визнати балансоутримувачем будинку АДРЕСА_4  департамент житлово-комунального господарства Кам`янської міської ради до виготовлення та передачі необхідної технічної документації ОСББ «Моноліт-2016».
		16.04.2018 року, розпочато підготовчі дії, в порядку загального позовного провадження, згідно до набуття чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції з 15.12.2017 року..
		Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		До судового засідання з боку представник відповідача № 3  Бурдік ОСОБА_5 подано клопотання про закриття провадження у справі, за позовними вимогами викладеними позивачем в частині:
		- визнати незаконним рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.09.2005 року № 612-20/ІV «Про надання згоди управлінню житлово-комунального господарства на передачу нежитлових приміщень у безоплатне користування (позичку) Дніпродзержинському комплексному району електричних мереж;
		- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 14.06.2006 року № 361 «Про надання дозволу на поетапну модернізацію систему обліку електричної енергії та реконструкцію житлових будинків в м. Дніпродзержинську.
		Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.04.2018 року закрито провадження по цивільній справі № 208/9056/15 в частині позовних вимог ОСОБА_2 , а саме:
		- визнати незаконним рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.09.2005 року № 612-20/ІV «Про надання згоди управлінню житлово-комунального господарства на передачу нежитлових приміщень у безоплатне користування (позичку) Дніпродзержинському комплексному району електричних мереж;
		- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 14.06.2006 року № 361 «Про надання дозволу на поетапну модернізацію систему обліку електричної енергії та реконструкцію житлових будинків в м. Дніпродзержинську, як таких що не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		Роз`яснено позивачці, що вона не позбавлена можливості захистити своє право в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
		Також, 16.04.2018 року розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку передбаченому пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, за цивільним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради, Кам`янської міської ради, 3-ої особи ОСББ «Моноліт-2016» «Про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди», клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, з підстав недотриманням при оформленні позову вимог ст. 175 ЦПК України, за наслідком розгляду якого, надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків заяви десятиденний строк з дня отримання ухвали та роз`яснено позивачеві, що в разі невиконання даної ухвали суду до вказаного строку - згідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
		10.12.2018 року з боку позивачки ОСОБА_2 подана уточнена позовна заява, згідно до якої заявлені позивачем вимоги лише до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ідентифікаційний код юридичної особи 23359034), в іншій частині позовні вимоги не підтримані.
		28.12.2018 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, позовну заяву ОСОБА_2 , в частині позовних вимог заявлених до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради, Кам`янської міської ради, 3-ої особи ОСББ «Моноліт-2016» «Про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди», за клопотанням сторони позивача  залишено без розгляду, та роз`яснено позивачеві, що згідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		 
		4.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
		 
		15.05.2014 року ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., зареєстрований у реєстрі за № 718 (т. 1 а.с. 5).
		20.07.2015 року між ОСОБА_2 , як споживачем, та начальником Дніпродзержинського РВЕ ОСОБА_6 , як постачальником, укладено договір № 252624 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 8-13), факт підписання сторонами договору підтверджено як представником позивача ОСОБА_3 так і представником відповідача ОСОБА_7 
		08.08.2015 року, 16.09.2015 року, 30.09.2015 року (т. 1 а.с. 14, 16, 18) від імені ОСОБА_2 було подано заяви на адресу Дніпродзержинських районних електричних мереж про узгодження та укладання договору, на які отримано відповіді про відсутність підстав для укладення договору, так як договір між сторонами укладений та його умови відповідають умовам Типового договору про користування електричної енергії (т. 1 а.с. 7, 15, 23).
		07.10.2015 року за адресою квартири АДРЕСА_5 , Дніпродзержинським РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було проведено встановлення двозонного лічильника, по факту проведених робіт складено акт технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії від 07.10.2015 року, що підтверджено сторонами та відповіддю на ім`я ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 34), актом ( т. 1 а.с. 35-36).
		Згідно до наданих стороною позивача рахунків, а саме рахунку № НОМЕР_1 від 02.10.2015 року споживачем ОСОБА_2 сплачено за надання послуг заміни однофазного розрахункового засобу обліку електричної енергії суму 202,46 гривень, та програмування розрахункового електронного багатофункціонального приладу обліку в сумі 308,53 гривні (т. 1 а.с. 22), плати за параметризації засобу обліку не здійснювалося.
		Згідно до копії чеку на придбання електролічильника, споживачем ОСОБА_2 понесені витрати на суму 1140 гривень, які сплачені споживачем 05.07.2013 року, тобто до укладання договору від 20.07.2015 року про споживання електроенергії, та до набуття ОСОБА_2 права власності на зазначену квартиру за вказаною адресою якої, за якою встановлено зазначений електролічильник.
		10.12.2017 року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII.
		26.06.2018 року Правила користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357, втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.06.2018 року № 502. 
		У листопаді 2018 року ОСОБА_2 отримано Додаток № 1 до договору 252624, від Оператору системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», який діє на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, з повідомленням про припинення АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» діяльність з постання електричної енергії за регульованим тарифом та приєднання споживача з 01.12.2018 року або іншої дати, встановлені Законом України «Про ринок електричної енергії», до договору споживача про надання послуги з розподілу передачі електричної енергії розміщеного на сайті Оператора системи розподілу за особовим рахунком № 252624, в разі відсутності з боку споживача письмових заперечень до 01.12.2018 року щодо укладення Договору.
		За період до 01 грудня 2018 року жодних звернень або незгоди споживача ОСОБА_2 щодо умов додатку № 1 до договору 252624 подано не було. А тому, на час розгляду справи по суті сторони не оспорювали факту дії умов договору з врахуванням Додатку № 1 до договору споживача про надання послуги з розподілу передачі електричної енергії, текст якого розміщеного на сайті Оператора системи розподілу.
		Таким чином на час розгляду справи по суті умови договору укладеного від 20.07.2015 року, в редакції на час їх укладання, не діють, з врахуванням додатку № 1 до договору від 01.12.2018 року, який прийнятий сторонами.
		 
		5.Норми права застосовані судом.
		 
		Ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
		1) договори та інші правочини;
		2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
		3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
		4) інші юридичні факти.
		Стаття 15.Право на захист цивільних прав та інтересів
		1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Стаття 16.Захист цивільних прав та інтересів судом
		1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
		1) визнання права;
		2) визнання правочину недійсним;
		3) припинення дії, яка порушує право;
		4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
		5) примусове виконання обов`язку в натурі;
		6) зміна правовідношення;
		7) припинення правовідношення;
		8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
		9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
		10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положеньчастин другої - п`ятої статті 13цього Кодексу.
		 
		Ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		Ч.2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
		Ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Ст. 626 ЦК України.Поняття та види договору
		1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.
		3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
		4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
		5. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
		Стаття 627 ЦК України.Свобода договору
		1. Відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		2. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Стаття 628 ЦК України.Зміст договору
		1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Стаття 629 ЦК України.Обов`язковість договору
		1. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Стаття 630 ЦК України.Типові умови договору
		1. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
		2. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогамстатті 7цього Кодексу.
		Стаття 631 ЦК України.Строк договору
		1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
		3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
		4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
		 
		 
		Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV (в редакції станом на 2015 рік). 
		 
		Стаття 16.Порядок надання житлово-комунальних послуг.
		1. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
		2. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
		Стаття 18.Оформлення претензій споживачів до виконавців.
		1. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
		2. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.
		3. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.
		4. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
		5. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.
		Стаття 20.Права та обов`язки споживача.
		1. Споживач має право:
		1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
		2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
		3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
		4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
		5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
		6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
		7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
		8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Стаття 24.Права та обов`язки балансоутримувача
		1. Балансоутримувач має право:
		1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю;
		2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна;
		3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;
		4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів;
		5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом;
		6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
		Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV, втратив чинність 01.05.2019 року на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII.
		 
		Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII.
		 
		Стаття 4.Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
		1. До повноважень Кабінету Міністрів України належать:
		1) затвердженняправил надання (постачання) комунальних послуг(крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком;
		{Постанови КМ№ 830,№ 1182}
		2) затвердженнятипових договорів про надання (постачання) комунальних послуг(крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком;
		Стаття 5.Перелік житлово-комунальних послуг
		1. До житлово-комунальних послуг належать:
		1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
		Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
		утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
		купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
		поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
		2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Стаття 6.Суб`єкти правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг
		1. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
		1) споживачі (індивідуальні та колективні);
		2) управитель;
		3) виконавці комунальних послуг.
		2. Виконавцями комунальних послуг є:
		1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;
		2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом;
		3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
		4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
		5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
		6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
		7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
		Стаття 7.Права і обов`язки споживачів
		1. Споживач має право:
		1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
		2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
		3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна);
		4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
		5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
		6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
		7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
		8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
		9) складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
		10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
		11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
		12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
		13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
		Стаття 12.Договори про надання житлово-комунальних послуг
		1. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		2. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
		3. Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
		1) перелік послуг;
		2) вимоги до якості послуг;
		3) права і обов`язки сторін;
		4) відповідальність сторін за порушення договору;
		5) ціна послуги;
		6) порядок оплати послуги;
		7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
		8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
		4. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаютьсястаттями 13-15цього Закону.
		Стаття 13.Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг
		1. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
		2. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
		3. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
		4. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
		Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
		Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
		Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
		5. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
		Стаття 14.Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку
		1. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначенимстаттею 6цього Закону:
		1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
		2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
		3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
		2. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
		Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
		Стаття 20.Послуга з постачання та розподілу електричної енергії
		1. Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем електричної енергії визначається правилами роздрібного ринку, що затверджуються уповноваженим законом органом.
		2. Виконавець послуги з постачання та розподілу електричної енергії зобов`язаний постачати споживачеві електричну енергію відповідно до умов укладеного договору про постачання з дотриманням встановлених показників якості послуг.
		Параметри якості електричної енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
		3. Для забезпечення безперервності та безпеки електропостачання енергопостачальник або інший суб`єкт господарювання, який має дозвіл на проведення таких робіт, здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання в житлових будинках.Види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання в житлових будинках, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електроенергетики.
		 
		Правила користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357.
		П. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357 (в редакції станом на 20.07.2015 року), Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно зТиповим договором про користування електричною енергією(додаток 1) і укладається на три роки.
		Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
		Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об`єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією. 
		У разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони керуються цими Правилами та законодавством.
		 
		Згідно доп.12Правил користуванняелектричною енергієюдля населення,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від26.07.1999року за№ 1357(вредакції станомна 07.10.2015року), у разівибору споживачеміншого видутарифу наелектричну енергіюенергопостачальник встановлюєвідповідний приладобліку.При цьомуспоживач оплачуєвартість новогоприладу облікуз урахуваннямбалансової вартостіта амортизаційногозносу приладу обліку, який замінюється.
		   
		26.06.2018 року Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357, втратили чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 20.06.2018 року № 502. 
		6.Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
		Враховуючи, що в ході судового розгляду, судом встановлено та сторонами підтверджено, що 20.07.2015 року укладено договір № 252624 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 8-13), між ОСОБА_2 , як споживачем, та начальником Дніпродзержинського РВЕ ОСОБА_6 , як постачальником послуг.
		Фактом підписання сторонами договору, фактично підтверджено, що сторони договору, діючи згідно до ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 13, ст. 626, ст. 627 ЦК України, будучи вільними та діючи на власний розсуд, визначили та погодили всі істотні умови зазначеного вище договору, склав його у письмовій формі, та підписав його, без внесення жодних зауважень щодо змісту договору жодною стороною.
		Досліджений судом та сторонами під час судового розгляду спірний договір, є таким що відповідає вимогам ст. 629, ст. 630 ЦК України.
		Факт підписання ОСОБА_2 зазначеного договору безпосередньо підтверджено представником позивача ОСОБА_3 під час судового розгляду, та представником відповідача ОСОБА_7 , тобто судом встановлено що сторони діяли добровільно, вільно.
		Щодо внесення змін до договору, то як встановлено в ході судового розгляду, то ці питання не узгоджуються із приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV (в редакції станом на 2015 рік), а саме ст. 16, та ст. 18 Закону, який не передбачав підстав для зміни умов договору.
		Також як вбачається із проекту запропонованих доповнень споживачем ОСОБА_8 від 30.09.2015 року споживач зазначала як прилад обліку однофазний прилад (т. 1 а.с. 19-21), на яких позивачка наполягала, як на умовах що повинен прийняти відповідач.
		В той же час, як встановлено в ході судового розгляду, саме за ініціативою споживача ОСОБА_8 07.10.2015 року за адресою квартири АДРЕСА_5 , Дніпродзержинським РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було проведено встановлення двозонного лічильника, по факту проведених робіт складено акт технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії від 07.10.2015 року, що підтверджено сторонами та відповіддю на ім`я ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 34), актом ( т. 1 а.с. 35-36).
		Тобто фактично споживач наполягала на укладенні договору з умовами які не відповідали фактичним обставинам, які діяли на час внесення пропозицій позивачем, і в тому числі і приладу обліку за яким фактично здійснювався облік спожитої споживачем ОСОБА_8 електроенергії.
		Крім того, зі змісту укладеного договору від 20.07.2015 року (т. 1 а.с. 8-13), у п. 2.11. також підтверджено право споживача на складання акту претензій, яких як встановлено в ході судового розгляду з боку споживача до постачальника послуг з електропостачання не подавалося. 
		Так, згідно до п. 7.7. даного договору було передбачено, що всі зміни до Договору оформлюються додатковою угодою між Сторонами. 
		Також у п. 9.2. передбачено право споживача на розірвання договору, та як встановлено таких вимоги позивачка не заявляла.
		Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що всі вимоги позивача ОСОБА_8 станом на 2015 рік зводилися до узгодження та укладання договору (т. 1 а.с. 14), не зважаючи на існуючі умови договору, споживачем не було звернень з питань укладання додаткової угоди до існуючого договору, який би відповідав фактичним обставинам та умовах споживання електричної енергії.
		Крім того,як встановленов ходісудового розгляду,на часрозгляду справипо суті,редакція договорувід 20.07.2015року,яка сталапідставою длязвернення досуду позивачки,станом на01.12.2018року зміниласязгідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, який набув чинності 10.12.2017 року, та Правила користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.06.2018 року № 502, та прийняття ОСОБА_2 умов Договору в редакції Додатку № 1 до договору 252624, від Оператору системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі».
		Також судом враховується, що за період з до 01 грудня 2018 року жодних звернень або незгоди споживача ОСОБА_2 щодо умов додатку № 1 до договору 252624 подано не було. А тому, на час розгляду справи по суті сторони не оспорювали факту дії умов договору з врахуванням Додатку № 1 до договору споживача про надання послуги з розподілу передачі електричної енергії, текст якого розміщеного на сайті Оператора системи розподілу.
		Таким чином на час розгляду справи по суті умови договору укладеного від 20.07.2015 року, в редакції на час їх укладання, не діють, з врахуванням додатку № 1 до договору від 01.12.2018 року, який прийнятий сторонами.
		Зазначені умовиукладання договоруна часрозгляду справипо суті,з врахуваннямдодатку №1до договорувід 01.12.2018року,узгоджуються звимогами ЗаконуУкраїни «Прожитлово-комунальніпослуги» від09.11.2017року №2189-VIII,а самезатвердженими КабінетомМіністрів Україниправил  послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії (п. 1 ст. 4 Закону), та затвердженнятипових договорів про надання (постачання) комунальних послуг(крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) (п. 2 ст. 4 Закону).
		Згідно до п. 13 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII споживач має право: розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. 
		В той же час вимоги позивача про розірвання договору з надання послуг на електропостачання споживачем ОСОБА_8 не заявлено. 
		Крім того, укладений договір, в редакції на 01.12.2018 року згідно до Додатку № 1 до договору, також узгоджується з приписами ст.ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII.
		 
		Стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг
		1. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
		2. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.
		3. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
		4. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
		Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
		Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
		Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
		5. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
		Стаття 14.Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку
		1. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначенимстаттею 6цього Закону:
		1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
		2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
		3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
		2. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
		Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
		Стаття 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII.Послуга з постачання та розподілу електричної енергії
		1. Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем електричної енергії визначається правилами роздрібного ринку, що затверджуються уповноваженим законом органом.
		2. Виконавець послуги з постачання та розподілу електричної енергії зобов`язаний постачати споживачеві електричну енергію відповідно до умов укладеного договору про постачання з дотриманням встановлених показників якості послуг.
		Параметри якості електричної енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
		3. Для забезпечення безперервності та безпеки електропостачання енергопостачальник або інший суб`єкт господарювання, який має дозвіл на проведення таких робіт, здійснює технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання в житлових будинках.Види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання в житлових будинках, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електроенергетики.
		Згідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		П. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		П. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Виходячи з приписів ст.ст. 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач дотримався порядку передбаченого законом, а споживача прийняв умови договору, здійснюючи прийняття послуг та проводячи сплату за отримані послуги, не пред`являючи вимоги про розірвання договору. 
		Крім того, виходячи з приписів ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», в ході судового розгляду не підтверджено та не встановлено, умов договору, з врахуванням внесення змін згідно до додатку № 1, які б підпадали під визначення як несправедливі, та мали б істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
		Також в ході судового розгляду не встановлено та сторонами не доведено наявність підстав передбачених ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», для визначення їх такими що порушують права споживача ОСОБА_2 , а тому відсутні підстави для відповідальності згідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідача перед позивачем.
		Як встановлено, за період з 2015 року по час розгляду справи по суті, споживач ОСОБА_2 постійно отримує електропостачання за адресою квартира  АДРЕСА_5 , жодних претензій щодо обліку електричної енергії що спожита позивачем, заявлено не було, порушень в якості наданої послуги також не підтверджено. Також як зазначено представником позивача, ОСОБА_2 має можливість отримувати дані щодо кількості спожитої електроенергії, не обмежена у праві на звернення до поставника послуги з будь-яких питань.
		Таким чином, вимоги в частині зобов`язання ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО привести договір від 20.07.15р. №252624 «Про користування електричною енергією для побутових споживачів» у відповідність з типовим договором шляхом узгодження зі споживачем ОСОБА_2 , є такими що не підлягають задоволенню, так як фактично зазначений договір діє в редакції від 01 грудня 2018 року викладених згідно до умов договору у додатку № 1, з врахуванням відсутності жодних звернень або незгоди споживача ОСОБА_2 щодо умов додатку № 1 до договору споживача про надання послуги з розподілу передачі електричної енергії, текст якого розміщеного на сайті Оператора системи розподілу, умови якого прийняті сторонами та виконуються згідно до затверджених умов договору Кабінетом Міністрів України. 
		Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» в рахунок погашення матеріальної шкоди 1753.19 грн. на користь ОСОБА_2 , то зазначені вимоги позивача також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, згідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Згідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Згідно дост.1166ЦК України, 
		1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
		4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		 
		Так, позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині, ґрунтуються на понесені позивачем витрат, а саме за рахунком № 95217848 від 02.10.2015 року споживачем ОСОБА_2 сплачено за надання послуг заміни однофазного розрахункового засобу обліку електричної енергії суму 202,46 гривень, та програмування розрахункового електронного багатофункціонального приладу обліку в сумі 308,53 гривні (т. 1 а.с. 22), плати за параметризації засобу обліку не здійснювалося.
		В той же час, згідно до копії чеку на придбання електролічильника, споживачем ОСОБА_2 понесені витрати на суму 1140 гривень, які сплачені споживачем 05.07.2013 року, тобто до укладання договору від 20.07.2015 року про споживання електроенергії, та до набуття ОСОБА_2 права власності на зазначену квартиру за вказаною адресою якої, за якою встановлено зазначений електролічильник.
		А тому понесені витрати позивачем 05.07.2013 року не пов`язані позивачем із подіями що мали місце 07.10.2015 року, так як саме 07.10.2015 року за адресою квартири АДРЕСА_5 , Дніпродзержинським РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» було проведено встановлення двозонного лічильника, по факту проведених робіт складено акт технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії від 07.10.2015 року, що підтверджено сторонами та відповіддю на ім`я ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 34), актом ( т. 1 а.с. 35-36).
		Крім того,згідно доп.12Правил користуванняелектричною енергієюдля населення,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від26.07.1999року за№ 1357(вредакції станомна 07.10.2015року), у разівибору споживачеміншого видутарифу наелектричну енергіюенергопостачальник встановлюєвідповідний приладобліку.При цьомуспоживач оплачуєвартість новогоприладу облікуз урахуваннямбалансової вартостіта амортизаційногозносу приладу обліку, який замінюється.
		Таким чином жодних підстав для відшкодування відповідачем вартості встановленого за ініціативою позивача лічильника, не обґрунтовано та спростовується п. 12 Правл користування електричною енергією для населення, в редакції яка діяла станом на 07.10.2015 року, та передбачала що саме споживач несе витрати з придбання нового приладу обліку.
		Посилання позивача на те, що нею сплачені крім вартості лічильника також понесено витрати за параметризацію в розмірі 613 гривень 19 копійок, нічим крім заяви позивача не підтверджено, так як надані докази стороною позивача - квитанції, не містять платежу за параметризацію, а тому жодним чином не підтверджені. 
		Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 1000 гривень, суд виходить з наступного.
		Ст. 23 ЦК України визначено, що :
		1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		2. Моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		 
		 
		Так,згідно дост.1167ЦК України, 
		1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
		1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
		2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
		3) в інших випадках, встановлених законом.
		 
		П. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено підстави для відшкодування морально шкоди, згідно до чого при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди.
		Враховуючи що в ході судового розгляду не встановлено підстав для задоволення позовних вимог, то і підстав для відшкодування моральної шкоди, згідно до приписів п. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», не встановлено.
		А тому керуючись вимогами Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 23, 1167 ЦК України, враховуючи що жодним чином позивачем не доведено та не обґрунтовано підстави заявлених позовних вимог, заявлені позовні вимоги в частині відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди задоволенню не підлягають. 
		 
		7.Судові витрати.
		 
		Вирішуючи питання пов`язані з розподілом судових витрат, суд враховує, що підставою для звернення із позовом, ОСОБА_2 обрано звернення із позовом як споживачем послуг, а тому згідно до Закону України «Про захист прав споживачів», позивачка була звільнена від сплати судового збору. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження, та є такими що задоволенню не підлягають, то виходячи з приписів ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», судові витрати в цій частині підлягають покладенню на державу. Щодо витрат відповідача, то таких вимог в порядку ст.ст. 141 ЦПК України, відповідачем не заявлено.
		 
		Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 260, 263-265 ЦПК України, суд -
		 
		ухвалив:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» «про порушення прав споживача» - відмовити повністю.
		 
		Судові витрати, з врахуванням звільнення позивача при зверненні із позовом в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору, віднести на рахунок держави, згідно до ст. 141 ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції  Дніпровського апеляційного суду.
		Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
		 
		Позивач  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прописана АДРЕСА_6 . 
		 
		Відповідач Акціонернетовариство «ДТЕКДніпровські електромережі», код ЄДРПОУ 23359034, юридична адреса: м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22. 
		 
		Повний текст судового рішення складений 23 березня 2020 року.
		 
		   Суддя                                              Івченко Т. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...