Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 177/1491/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: 23.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: 2/177/22/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 177/1491/18
		Провадження № 2/177/22/20 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		10 березня 2020 року 
		Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Строгової Г. Г.
		за участі: 
		секретаря Короновської Д. І., 
		позивача      ОСОБА_1 
		представника позивача   ОСОБА_2 
		представника відповідача  ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору  Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Тернівської районна у місті ради про визначення місця проживання дитини,  -    
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 09 грудня 2013 року по 21 травня 2018 року перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім, доньки ОСОБА_5 , він виховував двох дітей дружини від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .  
		До реєстрації шлюбу вони з листопада 2011 року по жовтень 2017 року проживали за місцем  його реєстрації: АДРЕСА_1 . Після чого переїхали в м. Кривий Ріг та проживали разом в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
		З травня 2018 року відповідач припинила спільне проживання із позивачем, та 23 травня 2018 року вона покинула його, забравши доньку ОСОБА_6 від першого шлюбу  та через десять днів сина ОСОБА_7 . Їх спільну доньку ОСОБА_5 вона залишила з ним. З цього часу, з боку відповідача розпочалися безкінечні, образи, нецензурна лайка, скандали. Вона майже не цікавиться життям їх спільної дитини - ОСОБА_5 , не приймає участі в її вихованні, матеріальному забезпеченні дитини. Вона періодично дзвонить ОСОБА_5 , але дитина не бажає з нею спілкуватися, починає плакати, стає нервозною. 
		В той же час, між ним та донькою існує надзвичайно міцний зв`язок, він багато часу приділяє доньці, весь свій вільний час присвячує їй, разом з нею відвідує парки, місця відпочинку, тощо. В квартирі, де вони проживають, створені всі необхідні умови  для проживання доньки, для її навчання та виховання, у тому числі фізичного. Він жодним чином не перешкоджає їй у спілкуванні  з матір`ю, але дитина сама не бажає спілкуватися. Вказує, що відповідач  проживає з іншим чоловіком, належним чином не займається вихованням дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Зазначає, що відповідач, не вказуючи свого місця проживання, продовжує телефонувати позивачу, погрожуючи відібрати дитину. Зазначені погрози він сприймає, як реальні та переживає за психологічний стан доньки ОСОБА_5 , та те, що відповідач дуже жорстко поводить себе з донькою.  
		У зв`язку з викладеним, просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 .
		Ухвалою судді від 21 серпня 2018 року відкрито провадження по справі  та призначено підготовче засідання (а.с 30-31). 
		26 квітня 2019 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 133).  
		Позивач  та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та  заперечував проти його задоволення, посилаючись на відзив на позовну заяву наданий ОСОБА_4 (а.с. 49-52). У відзиві відповідача вказала, що твердження позивача про те, що відповідач залишила доньку з ним та не цікавиться її життям, не приймає участі в її вихованні, матеріальному забезпечені, є надуманими. Зазначає, що відповідач ніколи залишала свою доньку ОСОБА_5 , а сам позивач  у травні 2018 року вигнав її з дому  з двома дітьми  від попереднього шлюбу на вулицю, не давши забрати з собою ОСОБА_5 . Також, зазначає, що позивач чинив відносно неї домашнє насильство на очах дітей. Власне, сам позивач і був джерелом негараздів  у їх взаємовідносинах. Також, зазначає, що позивач активно впливає на думку доньки щодо неї, безпідставно створюючи в її очах негативний образ матері. Вважає позовні вимоги позивача  незаконними, необґрунтованими та просила суд у задоволені позовних вимог відмовити.  
		Представник третьої особи  Служби у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації, в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, при вирішені спору покладалися на розсуд суду (а.с. 144).
		Представник третьої особи органу опіки та піклування Тернівської районної у місті ради, в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, враховуючи думку дитини, позов ОСОБА_1 підтримують (а.с. 223). 
		Суд, вислухавши думку присутніх учасників процесу та їх представників,  дослідивши у сукупності всі матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства,  дійшов наступного висновку.
		В судовому засіданні встановлено, що сторони з 09 грудня 2013 року перебували у шлюбі зареєстрованому  виконавчим комітетом Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 8), який 20 серпня 2018 року розірвано рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області (а.с. 70-71).
		  Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
		У відповідності до ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
		Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
		Згідно ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
		Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
		Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи сторони проживали за місцем реєстрації ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , з листопада 2017 року фактично проживають в м. Кривий Ріг. В цей час сторони виховували  спільну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та двох дітей ОСОБА_4 від першого шлюб: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки завжди створювали належні умови  для виховання та утримання дітей, що підтверджується довідками Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області  від 26.06.2018 року (а.с. 10,11,12).  
		Як вбачається з Акту складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 , та завіреного начальником дільниці ТОВ «УЮТ-2011», ОСОБА_1 проживає  за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним проживає його малолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . До ІНФОРМАЦІЯ_8 за цією адресою також проживали дружина ОСОБА_4   та її неповнолітні діти від першого шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які з зазначеного часу за вищевказаною адресою не проживають, в квартирі не з`являються. ОСОБА_1 опікується малолітньою донькою ОСОБА_5 , самостійно дбає про неї, дитина завжди охайно одягнена. В квартирі наявні всі необхідні речі для розвитку, навчання та виховання дитини (а.с. 9). 
		З характеристики наданої 03.07.2018 року КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-сад) комбінованого типу № 176 на ОСОБА_5 , вбачається, що з 02.01.2018 року по 22.05.2018 року дівчинка відвідувала КЗ «ДНЗ (ясла-сад) № 176 КТ» КМР, дівчинка проживала у повній родині з батьком, матір`ю, сестрою та братом. Зі слів дівчинки було зрозуміло, що в родині переважають спокійні та врівноваженні стосунки, стиль виховання демократичний. Батьки завжди  приділяли належну увагу до виховання дітей,  тому діти були завжди врівноважені, охайні, чемні та привітні. Батько ОСОБА_5 цікавився як успіхами так і невдачами доньки, звертався до вихователів за порадами стосовно навчання та підготовки дитини до навчання у школі, знайомився із вимогами програми та практичними завданнями, під час виконання яких виникали складнощі у дитини. Але з квітня 2018 року в родині щось змінилось, у поведінці ОСОБА_5 стали з`являтися перепади настрою - дівчинка іноді була засмучена, іноді приходила до садочка одягнена невідповідно до пори року, на запитання пояснювала, що батьки чомусь сваряться, а це її дуже засмучує і лякає (а.с.14).  
		З психологічно-педагогічної характеристики учениці 1-Б класу КЗШ № 117 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виданої 22.02.2019 року (а.с. 104), вбачається, що ОСОБА_5 навчається у зазначеному навчальному закладі  з 1 класу, за час навчання зарекомендувала себе як спокійна, вихована, старанна і працелюбна учениця. Дівчинка спокійна, добра, вразлива. Під час спілкування  учениця проявляє тривожність по відношенню до власної родини, дитина не хоче говорити про власну матір і одразу замикається  при згадуванні про неї, а також про своє попереднє життя  з батьком і матір`ю, спілкування і згадування про життя в родині є психотравмуючим фактором для ОСОБА_5 . Дитину до школи в перший раз привів батько ОСОБА_1 , який виховує дитину. Мати дитини ОСОБА_4 проживає окремо від дитини, в її вихованні участі не бере, навчанням доньки не цікавиться, матеріально дитину не утримує. У родині ОСОБА_1 часто виникали конфлікти між батьками, що порушували нормальний перебіг як сімейного життя в цілому, так і життєдіяльності дитини як самостійної особистості, дівчинка постійно знаходилася в напруженому нервовому стані, а зараз стала зброєю в руках матері для помсти батька. 04.10.2018 року ОСОБА_4 прийшла до школи, щоб забрати дівчинку зі школи і перевести її до іншого навчального закладу без попередження батька, тим самим  спровокувала конфліктну ситуацію, порушила навчальний процес, дитина злякалася матері, не хотіла спілкуватися з нею, плакала, наполеглива поведінка матері призвела до нервового зриву ОСОБА_5. Батько дитини цікавиться шкільним життям доньки, систематично відвідує батьківські збори, реагує правильно на зауваження  і дослухається порад та рекомендацій по вихованню доньки.
		Викладені вище обставини підтвердили в судовому засіданні допитана в якості свідка, вчитель та соціальний педагог  Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 117 ОСОБА_14 ,  яка зазначила, що дитина проживає з батьком, який про неї піклується та займається її вихованням, навчанням, підтримує зв`язок з вчителями, завжди коли потрібно приходить до школи, крім того, під час бесіди з дівчинкою, остання зазначає, що хоче проживати з татом, оскільки боїться матір, яка свариться  та іноді б`є.    
		Як зазначили  в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , кожен окремо, ОСОБА_5 є спільною дитиною ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Дівчинка після розлучення батьків проживає з батьком, мати за цей час приїздила до дитини лише 2 рази. У дівчинки дуже гарні відносини з батьком, він піклується про неї, та вона постійного говорить, що хоче бути  з батьком. 
		З акту обстеження умов життя та виховання в сім`ї ОСОБА_19 від 08.02.2019 року, складеного комісією   у складі завідувача сектору з питань усиновлення, опіки та піклування служби у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, головного спеціаліста служби у справах дітей  виконкому Тернівської районної у місті ради,  вбачається, що в помешканні по АДРЕСА_3 створені належні санітарно-побутові умови для проживання  дітей, але в разі проживання ще однієї дитини потрібно переобладнати помешкання, забезпечити ще одне ліжко та стіл (а.с. 102).
		З акту обстеження умов життя та виховання в сім`ї ОСОБА_1   за адресою: АДРЕСА_2 в помешканні створені належні умови для проживання  дитини. Малолітня ОСОБА_5 з якою була проведена бесіда  виявила бажання  проживати з батьком, в родині ОСОБА_1 між членами сім`ї склалися теплі, доброзичливі стосунки (а.с. 103).        
		Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
		Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
		У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
		Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
		Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
		Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866, для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.
		Суду надано висновок виконкому Тернівської районної у місті ради від 27.03.2019 року, як органу опіки та піклування, згідно з яким орган опіки та піклування вважає, що батько і мати в рівній мірі зможуть забезпечити матеріальне утримання малолітньої ОСОБА_5 , але зважаючи на особисту прихильність дитини і ставлення ОСОБА_4 до виконання батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_5 на даному етапі, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з батьком ОСОБА_1 (а.с. 124-127).
		У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)
		Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
		Отже, аналізуючи викладене вище, та дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, приділяючи особливу увагу до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, враховуючи думку дитини, яка в судовому засіданні висловила думку про бажання проживати з батьком, суд вважає правильним та справедливим визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .     
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 19,  141, 157, 160-161 СК України,  суд - 
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору  Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Тернівської районна у місті ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити. 
		Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з батьком  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
		Повний текст рішення складений 19.03.2020. 
		  Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...