Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/2503/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про державну власність; щодо реєстрації або обліку прав на майно.
Надіслано судом: 23.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: 2/755/2102/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" березня 2020 р.
		 
		м. Київ
		 
		справа № 755/2503/20
		 
		провадження № 2/755/2102/20
		 
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А., 
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури № 4, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна, про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач Київська місцева прокуратура № 4, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно № 111892377 від 26.01.2018 року, відповідно до якого 26.01.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366; визнати недійсним Договір іпотеки, серія та номер: 46 від 05.02.2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. щодо квартири АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 24687393 від 05.02.2018 року, відповідно до якого 05.02.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366. 
		 
		Позивач мотивує свої вимоги тим, що Київською місцевою прокуратурою № 4 в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42018101040000024 від 16.02.2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України встановлено факт незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , яка належить державі в особі Міністерства закордонних справ України, а саме: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. 26.01.2018 року на підставі ніби то виданого свідоцтва про право власності б/н, виданого КМДА 14.04.2011 року № 520-С/КІ, серії НОМЕР_3 зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_3 . У подальшому, 05.02.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. посвідчено договір іпотеки з одночасною позикою грошових коштів, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 2 700 000,00 грн., які останній зобов`язався повернути до 07.03.2018 року без сплати відсотків. Разом з тим, відповідно до інформації КП «Житло-Сервіс» № 110/912-1213 від 02.07.2019 року, Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) свідоцтво про право власності 14.04.2011 року серії НОМЕР_3 не оформлялось, та наказ від 05.04.2011 року № 520-С/КІ не видавався, за вказаним номером бланка свідоцтва рахується свідоцтво про право власності від 18.05.2011 року, видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 16.05.2011 року № 580-С/Ю. Таким чином, свідоцтво про право власності від 14.04.2011 року, серії НОМЕР_3 не може бути законною підставою для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 не породжує правових наслідків та є недійсним. Відповідно до даних Фонду державного майна, квартира АДРЕСА_1 перебуває на балансі Міністерства закордонних справ України, яке позбавлено можливості розпорядження належним йому майном у зв`язку із його незаконною реєстрацією за третіми особами, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
		 
		17.02.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Київської місцевої прокуратури № 4, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору. (а.с. 119-121)
		 
		02.03.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловську Тетяну Василівну, приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Юніну Аліну Анатоліївну.
		 
		Відповідачі не скористались процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду від 17 лютого 2020 строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України. 
		 
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
		 
		Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України). 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		 
		Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом.
		 
		Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України.
		 
		Судом встановлено, що 15.11.2010 року між Міністерством фінансів України та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвест-УКБ» укладено Договір на закупівлю квартир № 28010-02/161, за умовами якого підприємство передає замовнику на підставі Актів приймання-передачі житло за програмою «Пайова участь у будівництві та придбанні житла», а замовник зобов`язався сплатити загальну вартість квартир, прийняти їх для подальшої передачі під заселення. До переліку квартир, які за Договором передаються замовнику належить, зокрема, квартира АДРЕСА_1 , яка передана замовнику на підставі Акту приймання-передачі квартир № 1388 від 28.12.2010 року. (а.с. 19-22, 23-25, 26-27)
		 
		Актом № 1/99 від 25.05.2011 року Міністерством фінансів України передано Міністерству закордонних справ України чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною вартістю 872 466,00 грн., відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 року № 328-р. (а.с. 28)
		 
		За даними інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.01.2018 року КВ-2018 № 2853, за даними реєстрових книг Бюро квартира  АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована. (а.с. 42)
		 
		Розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 541 від 27.12.2011 року, задоволено прохання Міністерства закордонних справ України від 15.12.2011 року та включено до складу службових чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1 . (а.с. 94, 95, 96, 98)
		 
		Наказом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» № 302к від 04.12.2017 року ОСОБА_3 прийнято на посаду державного реєстратора відділу з надання реєстраційних послуг з 05.12.2017 року, встановивши йому за його згодою двомісячний випробувальний термін з оплатою праці згідно зі штатним розписом. (а.с. 106)
		 
		26.01.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 14.04.2011 року, серії НОМЕР_3 (Наказ від 05.04.2011 року № 520-С/КІ) прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру  АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (а.с. 29-46)
		 
		05.02.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки з одночасною позикою грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А., зареєстрований в реєстрі за № 46, за умовами якого позикодавець ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 2 700 000,00 грн., які останній зобов`язався повернути до 07.03.2018 року без сплати відсотків. В забезпечення виконання зобов`язання позичальник передав в іпотеку позикодавцеві квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 47-85)
		 
		За наслідками укладення Договору іпотеки з одночасною позикою грошових коштівприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. прийнято рішенняпро державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 24687393 від 05.02.2018 року, відповідно до якого 05.02.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366. (а.с. 82-83, 84-85)
		 
		Згідно Листа Міністерства закордонних справ України від 16.10.2018 року № 721/17-601-1205, Листа Фонду державного майна України від 18.06.2019 року № 53-4762, за даними Фонду, які надані Міністерством закордонних справ України, в Реєстрі обліковується нерухоме державне майно, зокрема, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., яка перебуває на балансі Міністерства закордонних справ України (код за ЄДРПОУ: 00026620). (а.с. 86-87, 88, 100)
		 
		Згідно Листа Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» № 110/912-1213 від 02.07.2019 року, та Листа Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04.09.2018 року № 056/95-31943, Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) свідоцтво про право власності 14.04.2011 року серії НОМЕР_3 не оформлялось; наказ від 05.04.2011 року № 520-С/КІ не видавався; за вказаним номером бланка свідоцтва про право власності рахується свідоцтво про право власності від 18.05.2011 року серії НОМЕР_3, видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 16.05.2011 року № 580-С/Ю на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Перший інвестиційно-будівельний». (а.с. 89, 90, 91-92)
		 
		Київська місцева прокуратура № 4, яка у даному провадження діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018101040000024 від 16.02.2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України встановлено факт незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , яка належить державі в особі Міністерства закордонних справ України. (а.с. 102-104, 105)
		 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Згідно з пунктом 6 Тимчасового положення про реєстрацію (в редакції, чинній станом на 25.01.2006 року) видача свідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об`єкти. БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.
		 
		Тобто свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.
		 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто, як убачається з вказаної норми, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності, тобто права, яке вже мало виникнути до її проведення.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. 
		 
		Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		 
		Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться у тому числі на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 01 січня  2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.
		 
		Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
		 
		У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. (ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень»)
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		 
		Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. (ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку»)
		 
		Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за умов и, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.
		 
		Іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним. (ст. 17 Закону України «Про іпотеку»
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України,. Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.
		 
		Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України  передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		 
		Статтею 236 Цивільного кодексу України, визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
		 
		Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		 
		Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		 
		Вказані правові висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 листопада 2018 року   у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18).
		 
		Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		За нормою ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.
		 
		Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги позивача Київської місцевої прокуратури № 4, яка в межах делегованих законом повноважень діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно від 26.01.2018 року, відповідно до якого 26.01.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366; визнання недійсним Договору іпотеки, серія та номер: 46 від 05.02.2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А. щодо квартири АДРЕСА_1 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 24687393 від 05.02.2018 року, відповідно до якого 05.02.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366, вказуючи на вчинення відповідачами нотаріальних та реєстраційних дій на підставі підробних документів, які не створюють правових наслідків.
		 
		Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
		 
		Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		 
		Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права. 
		 
		Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно № 111892377 від 26.01.2018 року, відповідно до якого 26.01.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366, - оскільки судом встановлено, що для здійснення державної реєстрації права власності на вищевказану квартиру, яка фактично та на відповідних правових підставах належить до держаного житлового фонду та перебуває на балансі Міністерства закордонних справ України, відповідачем ОСОБА_3 надано приватному нотаріусу Змисловській Т.В. свідоцтво про право власності б/н Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 14.04.2011 року, серії НОМЕР_3 (Наказ від 05.04.2011 року № 520-С/КІ), яке фактично не оформлялось та відносно якого вказаним державним органом Наказ не видавався, що підтверджено Листом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04.09.2018 року № 056/95-31943 (а.с. 89). Таким чином, рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 приватним нотаріусом Змисловською Т.В. прийнято на підставі підробленого документа, який не створює жодних правових наслідків та не встановлює право на здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке є предметом такого документа, тому оспорюване рішення про державну реєстрацію права власності, яке прийнято без відповідних правових підстав, підлягає скасуванню в розрізі даного спору.
		 
		Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		 
		Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.
		 
		З огляду на вищевикладене, за відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору вцілому, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про визнання недійсним Договору іпотеки з одночасною позикою грошових коштів, серія та номер: 46 від 05.02.2018 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А., в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 , та суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 24687393 від 05.02.2018 року, відповідно до якого 05.02.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366, - оскільки судом встановлено, що оспорюваний правочин вчинено відповідачем ОСОБА_3 як особою, яка на момент вчинення правочину не мала права власності на нерухоме майно, що є об`єктом спірного Договору іпотеки, правочин вчинено на підставі підробленого свідоцтва про право власності на квартиру, тому такий правочин не створює жодних правових наслідків для сторін правочину, не наділяє правом розпорядження майном, зокрема, шляхом передачі його в іпотеку, рішення про державну реєстрацію якої підлягає скасуванню в розрізі даного спору.
		 
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Київської місцевої прокуратури № 4, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна, про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору підлягає до часткового задоволення.
		 
		Згідно ч. 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий зір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		 
		Таким чином, ураховуючи задоволення позову щодо трьох вимог немайнового характеру, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 6 306,00 грн., тобто по 3 153,00 грн. з кожного.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 202, 203, 215, 321, 328, 334, 638, 655, 657, 717, 719 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 10, 15, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 41-46 Закону України «Про нотаріат», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву Київської місцевої прокуратури № 4, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства закордонних справ України, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юніна Аліна Анатоліївна, про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору, - задовольнити частково.
		 
		Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на майно, індексний номер: 39379293 від 26.01.2018 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., відповідно до якого 26.01.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366.
		 
		Визнати недійсним Договір іпотеки з одночасною позикою грошових коштів, серія та номер: 46 від 05.02.2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А., в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 .
		 
		Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, індексний номер: 39522292 від 05.02.2018 року, відповідно до якого 05.02.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 114,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1470533680366. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Київської місцевої прокуратури № 4 (код ЄДРПОУ 02910019, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-а) судовий збір 3 153,00 грн.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Київської місцевої прокуратури № 4 (код ЄДРПОУ 02910019, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-а) судовий збір 3 153,00 грн.
		 
		В іншій частині позову відмовити.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення. 
		 
		Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення суду складено 23 березня 2020 року.
		 
		Суддя:                                  В.І. Галаган

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...