Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1328/970/12 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 19.03.2020
Номер судового провадження: 61-16382ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України  
		      
		19 березня 2020 року                                                                    
		м. Київ
		                                                                                
		справа № 1328/970/12
		провадження № 61-16382св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач - прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради,
		відповідачі: ОСОБА_1 , Брюховицька селищна рада,
		треті особи: Управління Держкомзему у м. Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк Оксана Ігорівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Жанна Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок»,
		особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А.,             Струс Л. Б. у справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, треті особи - Управління Держкомзему у м. Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк Оксана Ігорівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Жанна Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок», про витребування майна від добросовісного набувача,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст заяви
		У травні 2011 року прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської радизвернувся до суду з позовом, який в подальшому було роз`єднано в окремі позовні вимоги, до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, треті особи - Управління Держкомзему у м. Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Ж. М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» (далі - ТОВ «Лазурит-007»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок» (далі - ТОВ «Самгородок»), про витребування майна від добросовісного набувача.
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19 листопада 2004 року зобов`язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (далі - ТОВ «Новобуддизайн») земельної ділянки площею 8,8643 га в районі АДРЕСА_1, яку ТОВ «Новобуддизайн» орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з                                                ТОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. На виконання вищевказаного рішення суду Брюховицькою селищною радою було винесено рішення від 23 жовтня 2008 року № 618, згідно з яким між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу                   від 05 листопада 2008 року, реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з яких: 1,8000 га для житлового будівництва; 7,0643 га для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В подальшому, ТОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 6,3611 га, яка відноситься до категорії земель громадського призначення надана для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру кадастровий № 4610166300:04:003:1606 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_1 , ТОВ «Самгородок», ТОВ «Лазурит-007». Згідно з вказаним договором ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,7000 га. На підставі вищевказаного договору ОСОБА_1 27 січня 2009 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт право власності на неї, а саме: площею 0,7000 га кадастровий № 4610166300:04:003:0061 державний акт серії ЯЖ № 907041.
		Однак Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області рішення                                        від 15 листопада 2004 року було переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалою від 15 червня 2010 року. При цьому у вказаному судовому рішенні суд посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова                         від 14 лютого 2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради від 11 березня 2004 року № 245 та від 18 березня 2004 року № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського і держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Це рішення Шевченківського районного суду м. Львова залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005 року, ухвалою Верховного суду України від 16 серпня 2005 року.
		Виходячи з наведеного, відповідач ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно всупереч встановленому законом порядку, а тому спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам.
		Враховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд поновити терміни для звернення до суду; скасувати рішення Брюховицької селищної ради «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області                       від 19 листопада 2004 року (№ 2-3327/04)» від 23 жовтня 2008 року № 618; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 8676, укладений між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки  від 26 грудня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 10431, укладений між                              ТОВ «Новобуддизайн» та ОСОБА_1 , ТОВ «Самгородок», ТОВ «Лазурит-007» в частині передачі у власність ОСОБА_1 7000/63611 частин земельної ділянки, що становить площу 0,7000 га кадастровий № 4610166300:04:003:0061, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати нечинним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 907041 від 27 січня 2009 року, виданий ОСОБА_1 , та витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,7000 га кадастровий № 4610166300:04:003:0061 державний акт серії ЯЖ № 907041, та зобов`язати повернути спірну земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року позов прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради задоволено.
		Скасовано рішення Брюховицької селищної ради «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року (№ 2-3327/04)» від 23 жовтня 2008 року № 618.
		Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 листопада                 2008 року зареєстрований в реєстрі за № 8676, укладений між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн».
		Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2008 року зареєстрований в реєстрі за № 10431, укладений між ТОВ «Новобуддизайн» та               ОСОБА_1 , ТОВ «Самгородок», ТОВ «Лазурит-007» в частині передачі у власність ОСОБА_1 7000/63611 частин земельної ділянки, що становить площу 0,7000 га кадастровим № 4610166300:04:003:0061, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Визнано нечинним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 ЯЖ № 907041 від 27 січня 2009 року.
		Витребувано в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,7000 га кадастровий                                     № 4610166300:04:003:0061 державний акт серії ЯЖ № 907041 та зобов`язано повернути вказану земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за № 10431, укладеного між ТОВ «Новобуддизайн» та ОСОБА_1 , ТОВ «Самгородок»,   ТОВ «Лазурит-007» в частині передачі у власність ОСОБА_1 7000/63611 частин земельної ділянки, що становить площу 0,7000 га кадастровим №4610166300:04:003:0061, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання нечинним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 ЯЖ № 907041 від 27 січня               2009 року, скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова                                     від 18 вересня 2012 року, ОСОБА_2 , особа яка не брала участі у справі, проте яка вважала, що її права, свободи та інтереси порушені, подала апеляційну скаргу.
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року закрито.
		Поновлено дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня             2012 року.
		Судове рішення мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням суду не вирішувалось питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_2 . При цьому, спір у якому               ОСОБА_2 є відповідачем, розглядається за окремим позовом.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що з 08 травня 2010 року власником земельної ділянки, яка входила до 2009 року в склад земельної ділянки з кадастровим                                  № 4610166300:04:003:0061, була ОСОБА_2 на підставі чинних правовстановлюючих документів. Таким чином, 25 травня 2011 року позивачем подано позов до особи, яка не є власником майна про витребування неіснуючої земельної ділянки, внаслідок чого рішенням Шевченківського районного суду                               м. Львова від 18 вересня 2012 року витребувано земельну ділянку частина якої належала на праві власності ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, до розгляду справи не залучалась, про існування судового спору не повідомлялась. Тобто вказаним судовим рішенням було порушено права та інтереси ОСОБА_2 .
		Крім того, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року стало підставою для подання позивачем позову до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння (справа № 466/9577/18).
		Отже право ОСОБА_2 на мирне володіння майном, гарантоване міжнародним договором, обов`язковим для України, було порушене внаслідок: пред`явлення позову про витребування належного їй майна до особи, яка не є власником цього майна; розгляду справи щодо її майна без її участі та залучення до справи; ухвалення рішення про витребування майна, яке може стати підставою для реєстрації права власності за Кабінетом Міністрів України, без реалізації ОСОБА_2 своїх прав, як учасника справи. Проте апеляційний суд, всупереч принципу верховенства права та основоположним правам людини, позбавив ОСОБА_2 її права на перегляд в апеляційному порядку судового рішення, яким вирішено питання про право власності заявника на належну їй з 08 травня 2010 року земельну ділянку, та закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
		 
		Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Львова.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19 листопада 2004 року Брюховицьку селищну раду було зобов`язано прийняти рішення про продаж ТОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га в районі АДРЕСА_1, яку ТОВ «Новобуддизайн» орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ТОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
		На виконання вищевказаного судового рішення Брюховицькою селищною радою було винесено рішення від 23 жовтня 2008 року № 618, згідно якого між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу                                 від 05 листопада 2008 року реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з яких: 1,8000 га призначено для житлового будівництва, а 7,0643 га для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В подальшому,                        ТОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 6,3611га, яка відноситься до категорії земель громадського призначення та надана для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру кадастровий № 4610166300:04:003:1606 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_1 , ТОВ «Самгородок», ТОВ «Лазурит-007». Згідно з вказаним договором ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,7000 га.
		На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 27 січня 2009 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,7000 га кадастровий № 4610166300:04:003:0061 державний акт серії ЯЖ № 90704.
		Також встановлено, що Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2004 року у справі переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалою суду від 15 червня 2010 року.
		Суд виходив з того, що рішення Брюховицької селищної ради від 23 жовтня 2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства, на момент укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 05 листопада 2008 року Брюховицька селищна рада не мала права відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником та не могла нею розпоряджатися, також відповідно ТОВ «Новобуддизайн» не мав правових підстав її набувати у власність та відчужувати іншим особам, а відповідач ОСОБА_1 , виходячи з наведеного, набув земельну ділянку без достатньої правової підстави.
		У травні 2011 року прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, який в подальшому було роз`єднано в окремі позовні вимоги, до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради, треті особи - Управління Держкомзему у м. Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Урумова Ж. М., ТОВ «Лазурит-007», ТОВ «Самгородок», про витребування майна від добросовісного набувача.
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року позов задоволено. Поновлено строк звернення до суду. Скасовано рішення Брюховицької селищної ради «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року (№ 2-3327/04)» від 23 жовтня             2008 року № 618. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки                             від 05 листопада 2008 року зареєстрований в реєстрі за № 8676, укладений між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн»; витребувано в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,7000 га кадастровий № 4610166300:04:003:0061 державний акт серії ЯЖ № 907041 та зобов`язано повернути вказану земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за № 10431, укладеного між ТОВ «Новобуддизайн» та ОСОБА_1 , ТОВ «Самгородок»,    ТОВ «Лазурит-007» в частині передачі у власність ОСОБА_1 7000/63611 частин земельної ділянки, що становить площу 0,7000 га кадастровим                                                                      № 4610166300:04:003:0061, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання нечинним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 ЯЖ № 907041 від 27 січня                     2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова                                     від 18 вересня 2012 року, ОСОБА_2 , особа яка не брала участі у справі, проте яка вважає, що її права, свободи та інтереси порушені, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що станом на момент подання позову про витребування від                ОСОБА_1 земельної ділянки, останній вже не був її власником, а право власності на виділену земельну ділянку кадастровий № 4610166300:04:003:0076 було зареєстровано за нею на підставі договору купівлі-продажу від 08 травня 2010 року, укладеного з ОСОБА_1 . Вона набула права власності на спірну земельну ділянку на підставі правочину, укладеного з дотриманням вимог щодо форми та змісту.                            З 27 листопада 2008 року земельної ділянки з кадастровим № 4610166300:04:003:0061, яка була предметом спору у справі  № 1328/970/12 не існує внаслідок її поділу та утворення нових земельних ділянок, в тому числі і належної їй земельної ділянки. Вона вважає, що даний позов пред`явлений до неналежного відповідача. Крім цього вона зазначає, що позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском позовної давності.
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Поновлено дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року                              № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів.
		Право кожного на судовий захист закріплено також у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року позов задоволено. Поновлено строк звернення до суду. Скасовано рішення Брюховицької селищної ради «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2004 року (№ 2-3327/04)» від 23 жовтня               2008 року № 618. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки                     від 05 листопада 2008 року зареєстрований в реєстрі за № 8676, укладений між Брюховицькою селищною радою та ТОВ «Новобуддизайн»; витребувано в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,7000 га кадастровий № 4610166300:04:003:0061 державний акт серії ЯЖ № 907041 та зобов`язано повернути вказану земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		Суд виходив з того, що ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно в осіб, які не мали права його відчужувати, тобто не у власника та не в особи, яка вправі була ним розпоряджатися, а судові рішення, на підставі яких право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ТОВ «Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» скасовано, тому спірне майно підлягало поверненню законним власникам та розпорядникам.
		Установивши, що вирішення спору між позивачем та ОСОБА_1 , Брюховицькою селищною радою стосується зобов`язання повернути земельну ділянку, право власності на яку належало ТОВ «Новобуддизайн», а після ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2012 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_2 . Крім того, спір у якому ОСОБА_2 є відповідачем у справі, розглядається за окремим позовом.
		Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 здійснила державну реєстрацію права власності на земельну ділянку лише 15 квітня 2016 року.
		Твердження заявника про те, що на момент розгляду справи земельна ділянка не належала ОСОБА_1 , а належала ОСОБА_2 , яка не була учасником цієї справи, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки під час його ухвалення ця обставина не була відома.   
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		Враховуючи наведені обставини, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , апеляційний суд правильно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
		Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ                         від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:І. В. Литвиненко   В. С. Висоцька   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...