Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 390/2268/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2020.
Дата набрання законної сили: 19.03.2020
Номер судового провадження: 51-3583км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015120170000878

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		19 березня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 390/2268/15-к
		Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4809/36/19
		Провадження № 51  3583 км 19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 , 
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника засудженого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 в режимі
		відеоконференції, 
		 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120170000878 від 04 липня 2017 року, щодо 
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: 
		АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ленінського районного суду 
		м. Кіровограда від 04 жовтня 2011 року за ст. 129 ч. 1, ст. 146 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, 
		за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1, ст. 309 ч. 1, ст. 310 ч. 2 КК України, 
		за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 травня 2019 року щодо нього.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2018 року ОСОБА_6 засуджено:
		- за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 68 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; 
		- за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 
		На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
		Цим же вироком ОСОБА_6 виправдано за ст. 310 ч. 2 КК України на підставі 
		ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 04 липня 
		2015 року.
		До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_6 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 04 липня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Ухвалено стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави 2304 гривні процесуальних витрат за проведення судових експертиз. 
		Прийнято рішення щодо речових доказів.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
		03 липня 2015 року приблизно о 21 годині ОСОБА_6 біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 ножем, який приніс із собою, завдав один удар в область шиї зліва, тобто в частину тіла, де знаходяться життєво важливі органи. Після чого, вважаючи, що він виконав усі дії, спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки  ОСОБА_8 була надано своєчасну невідкладну медичну допомогу, при цьому йому було заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		03 липня 2015 року приблизно о 20 годині ОСОБА_6 біля ферми в с. Клинці Кіровоградського району Кіровоградської області зірвав три дикоростучі рослини маку та переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де виготовив наркотичний засіб  концентрат макової соломи (опій екстракційний), масою в перерахунку на суху речовину 0,599 грама, та зберігав для власного вживання без мети збуту до вилучення працівниками поліції в ході проведення огляду 04 липня 2015 року о 
		03 годині 10 хвилин. 
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що влітку 2015 року на городі власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , він вчинив незаконне вирощування конопель.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 травня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника  адвоката ОСОБА_7 у частині зарахування в строк покарання попереднього ув`язнення змінено, на підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_6 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 20 червня 2017 року по 
		20 травня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала 
		У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього, а кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України. Зазначає про незаконність та необґрунтованість оскаржених судових рішень щодо нього. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що висновки суду щодо його винуватості у замаху на вбивство ґрунтуються на показаннях потерпілої та свідків, які не були очевидцями вчинення кримінального правопорушення і давали суду показання зі слів ОСОБА_8 , якого судом допитано не було, а тому вони не можуть бути доказами його винуватості. Зазначає про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 04 липня 2015 року за місцем його проживання та всіх похідних доказів, оскільки зазначений огляд проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 участі у проведенні огляду не брали. Указує на те, що його затримання та подальший допит проведено з порушенням закону без участі захисника. Указує також на недопустимість результатів слідчих дій, а саме: пред`явлення особи для впізнання, слідчого експерименту та висновку судово-медичної експертизи № 601. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив та не усунув порушень кримінального процесуального закону. 
		Судові рішення в частині виправдування ОСОБА_6 за ст. 310 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оскаржуються. 
		Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник засудженого ОСОБА_6  адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого обґрунтованою і просив її задовольнити.
		Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого 
		необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6  без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. 
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
		Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство та незаконного виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.
		Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_6 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався на них у вироку.
		Так, сам ОСОБА_6 не заперечував, що 03 липня 2015 року приблизно о 19 годні 
		20 хвилин він приходив додому до ОСОБА_8 , де між ними відбулася словесна суперечка.
		Суд також безпосередньо допитав у судовому засіданні та оцінив з дотриманням вимог статей 94, 97 КПК України показання потерпілої ОСОБА_11 , свідків 
		ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та обґрунтовано визнав їх достовірними та допустимими доказами. Зазначені особи безпосередньо спостерігали ножове поранення на шиї ОСОБА_8 , доставили його до лікарні для надання невідкладної медичної допомоги, через незначний час після події ОСОБА_8 повідомив їм про те, що тілесне ушкодження йому заподіяв ножем ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_12 , яка проживала разом з ОСОБА_8 , також бачила як 
		03 липня 2015 року приблизно о 21 годині ОСОБА_6 постукав у вікно будинку і 
		ОСОБА_8 вийшов з будинку, а через короткий проміжок часу він забіг і повідомив, що ОСОБА_6 його підрізав. У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від цирозу печінки, а тому допитати його немає можливості.
		Досліджено та перевірено судом на предмет допустимості дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 04 липня 2015 року, в ході якого було оглянуто домогосподарство за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою:  АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено, у тому числі, металеві предмети схожі на ніж та металеву ємність з речовиною рослинного походження зеленого кольору і рідиною коричневого кольору. 
		За статтею 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті (ст. 233 ч. 1 КПК України).
		Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ст. 233 ч. 1, ст. 234 ч. 2 та ст. 237 ч. 2 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.
		Тобто, законодавцем, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
		Як убачається із матеріалів кримінального провадження перед проведенням огляду 04 липня 2015 року ОСОБА_14 надала добровільну згоду на проведення огляду її домоволодіння, про що зазначила у відповідній заяві, а також засвідчила своїм підписом у протоколі огляду без будь-яких застережень чи зауважень.
		Наведені обставини не ставлять під сумнів добровільність наданої згоди, оскільки були наявні всі процесуальні гарантії, які захищали здатність ОСОБА_14 висловлювати свою справжню думку, що відповідає практиці Європейського суду з праві людини (рішення від 7 листопада 2013 року в справі «Бєлоусов проти України»). 
		Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суду підтвердили, що брали участь в якості понятих в ході проведення зазначено огляду. Будучи допитаними апеляційним судом, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уточнили, що огляд працівники поліції розпочали в їх присутності і засвідчили весь хід зазначеної слідчої дії. 
		Отже, доводи про недопустимість зазначених доказів є необґрунтованими. 
		Крім того, суд першої інстанції ретельно дослідив і оцінив на предмет допустимості та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався, у тому числі: на показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; на дані, які містяться в протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 липня 2015 року та 21 серпня 2015 року, огляду місця події від 04 липня 2015 року за місцем проживання ОСОБА_8 , акті застосування службового собаки від 04 липня 2015 року; на висновок судово-медичної експертизи від 05 серпня 2015 року № 1228 про характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 ; на висновок судово-медичної імунологічної експертизи від 10 серпня 2015 року про те, що виявлена кров на змивах з асфальту може належати ОСОБА_8 ; на висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів від 
		10 липня 2015 року № 581.
		Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 22 жовтня 2015 року № 239 на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 будь-яким душевним захворюванням чи іншим психічним розладом не страждав, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Виявляє емоційно-нестабільні розлади особистості.
		У вироку відсутні посилання на дані, які містяться в протоколах пред`явлення особи для впізнання чи слідчих експериментів за участю ОСОБА_16 як на докази його винуватості, а тому доводи касаційної скарги про недопустимість таких доказів не відповідають матеріалам кримінального провадження. Згідно з описовою частиною висновку судово-медичної імунологічної експертизи від 10 серпня 2015 року № 601 цілісність наданої на дослідження коробки не порушена, що свідчить про безпідставність доводів касаційної скарги про це. 
		Виходячи із сукупності всіх встановлених судом обставин вчиненого діяння, зокрема, способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, суд дійшов обґрунтованого висновку про направленість умислу ОСОБА_6 саме на вбивство ОСОБА_8 .
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 як зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України, так і кримінального правопорушення за ст. 309 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Доводи касаційної скарги про те, що затримання ОСОБА_16 та його подальший допит проведено з порушенням закону без участі захисника є безпідставними.
		Захист прав та законних інтересів під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження судом першої інстанції здійснювала адвокат ОСОБА_17 , залучена слідчим 04 липня 2015 року за призначенням в порядку ст. 49 КПК України. 
		Згідно з протоколом затримання особи від 04 липня 2015 року ОСОБА_6  були роз`яснені його права та обов`язки, захист його прав під час затримання і всього подальшого досудового розслідування здійснювала адвокат ОСОБА_17 , про що свідчать її підписи в усіх процесуальних документах. 
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника  адвоката ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, провівши судове слідство, належним чином перевірив викладені у них доводи про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, недоведеність винуватості 
		ОСОБА_6 , недопустимість доказів, порушення права на захист та застосування незаконних методів слідства, і визнав їх необґрунтованими, належним чином мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не встановлено.
		Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 та скасування судових рішень щодо нього не знаходить.
		Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 червня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 травня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу  без задоволення.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...