Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/13615/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2020. Зареєстровано: 24.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Номер судового провадження: П/520/19100/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                      Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 
		     Р І Ш Е Н Н Я
		          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Харків  
		 24 березня 2020 р.                                                   Справа № 520/13615/19               Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи,буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунального підприємства "Харківський метрополітен" ( 61052, м.Харків, вул. Різдвяна, 29, код ЄДРПОУ 04805918). про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В :
		          Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить суд:
		          - скасувати рішення Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова від 28.05.2019 №262 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1 058-ІV;
		          - зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 30.05.2019 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016;
		          - допустити до негайного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду в даній справі.
		          Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження. Ухвалою суду від 14.01.2020 р. задоволено заяву Комунального підприємства "Харківський метрополітен" про вступ у справу в якості третьої особи та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен". 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач під час призначення пенсії до пільгового стажу за Списком №1 не зарахував позивачу період роботи машиністом електропоїзда метрополітену з 16.01.2003. Зазначив, що рішенням №262 від 28.05.2019  відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні стажу роботи за Списком №1 періоди з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 має бути зараховано до Списку №1  на підставі п. 1 ч. 2  ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».  
		Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що за період роботи машиністом електропоїзда (метрополітену) з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача, оскільки ним не було надано додаткові пільгові довідки, про підтвердження наявного стажу роботи, а також дані про підтвердження зайнятості повний робочий день. Відповідач також зазначав, що позивач має пільгового стажу 8 років 0 місяців 0 дні за списом  № 1 при загальному страховому стажі 34 рік 04 місяці 5 днів, що недостатньо для    призначення пенсії за списком № 1 на дату звернення за призначенням пенсії. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Від третьої особи надійшов відзив, в якому зазначив, що не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 машиністом електропоїзда метрополітену на КП "Харківський метрополітен", посилаючись на те, що машиністи електропоїздів (метрополітену) втратили право на пільгову пенсію за Списком №1 з 16.01.2003 р. - з моменту втрати чинності    Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", якою професія машиніста електропоїзду метрополітену була виключена зі Списку №1.  Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2006 р. №276    професія машиніста електропоїздів (метрополітену) була включена до Списку №1. Крім того, на думку третьої особи, атестація робочих місць проведена Харківським метрополітеном у 2003 р., 2008 р, 2013р., 2018р. у відповідності до Порядку №442, та не було підтверджено право машиністів електропоїзду метрополітену на пільгову пенсію за Списком №1. Враховуючи зазначене, третя особа просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.05.2019 року про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1    відповідно до    Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		До заяви було подано наступний пакет документів, копії яких також містяться в матеріалах справи, а саме: паспорт, ідентифікаційний код, копія трудової книжки НОМЕР_3 , копії карток умов праці  за 2003, 2008, 2013 роки, копії довідки №08-28/325 від 17.05.2019 року видана ОСОБА_1 , , що він дійсно працює на КП «Харківський метрополітен», копія довідки №08-28/324 від 17.05.2019 року про підтвердження трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що зазначена особа працювала повний робочий день в електродепо «Московське» служби електрорухомого складу КП «Харківський метрополітен з 12.09.1994 року по 16.01.2003 року, копія довідки №08-28/326 від 17.05.2019 року, що у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 року №997, рішення Харківської міської Ради від 30.09.2009 року №233/09, державне підприємство «Харківський метрополітен» реорганізовано шляхом перетворення у комунальне підприємство «Харківський метрополітен» Наказ №532 від 21.12.2009 року,копія довідки №233/17-01-07 від 11.07.2019, що за період з 17.01.2003 по 09.06.2003 та з 01.11.2006 по теперішній  час про встановлення неповного робочого дня  в електродепо  «Московське» не встановлено, копія довідки №44/10-05 від 14.06.2019 про те що ОСОБА_1 навчався в технічній школі Харківського метрополітену з 02.03.1993 по 02.03.1994 та Протоколом кваліфакійної комісії « 71 від 01.03.1994 року присвоєно професію «Машиніст електропоїзда», копія Наказу №34 від 25.03.1993 року, копія Наказу №57-к від 02.03.1994, копія форми ОК-5 індівідуальні відомості про застраховану особу, копія заяви від 23.05.2019 року про подачу документів до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з метою призначення пенсії за Списком №1, копія заяви від 07.08.2019 року про звернення до голови комісії Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з метою призначення пенсії за Списком №1, копія листа №РА-9651255 від 16.10.2019 про розгляд звернення, копія листа (рішення) №5783/0211-20 від 11.11.2019 року про відмову у призначенні пенсії, копія листа Головного управління праці та соціального захисту населення №04-22/05/4190 від 25.06.2011 року, копія листа Головного управління дер праці у Харківській області №12-12-11/02.01-12/1391, копія наказу №129 від 24.11.1994 року про затвердження пільг і коменсацій працівникам метрополітену за результатами атестації робочих місц за умовами праці, копія переліку, копія наказу №51-Н від 09.04.1997 року про затвердження пільг і коменсацій працівникам метрополітену за результатами атестації робочих місц за умовами праці, копія переліку, копія наказу №214 від 07.12.1999 року про затвердження пільг і коменсацій працівникам метрополітену за результатами атестації робочих місц за умовами праці, копія переліку,  копія наказу №124 від 08.04.2004 року про затвердження пільг і коменсацій працівникам метрополітену за результатами атестації робочих місц за умовами праці,  
		Судом досліджено трудову книжку НОМЕР_3 , уточнюючу довідку №08-28/324 від 17.05.2019, уточнюючу довідку №233/17-01-07 від 11.07.2019, видані КП «Харківський метрополітен» якими підтверджено, що позивач працював повний робочий день за професією машиніст електропоїзда (метрополітену) з 12.09.1994 по теперішній час.
		На думку позивача, оскільки він повний робочий день працював на КП «Харківський метрополітен» з 12.09.1994 по теперішній час, водночас,    первинна атестація робочих місць машиністів електропоїздів метрополітену була проведена у 1994 році, повторна атестація була проведена у 1999 році, характер та умови праці машиністів електропоїздів (метрополітену) не змінились і відповідають атестаціям, які були проведені у 1994 році та у 1999 році, за таких обставин, беручи до уваги зазначене, позивач вважає, що з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача., оскільки  24.06.2016 року прийнято ПКМУ № 461, за якою професія машиніст електропоїзду метрополітену не входить до Списку № 1), а тому, за факту досягнення 50 років, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1  відповідно до  Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до листів - роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики України та державних органів нижчих ланок, наданих у відповідь на звернення адміністрації КП «Харківський метрополітен» стосовно можливості призначення пенсії за віком машиністам електропоїздів (метрополітену), з посиланням на підрозділ І розділу ХХІ «Транспорті послуги», де позиція 21.1 а машиністи електропоїздів (метрополітену) внесені до Списку №1, зазначено, що машиністи електропоїздів (метрополітену) передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. Постановою КМУ від 16.03.2003 №36 і можуть користуватися правом пільгового забезпечення відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»  за результатами атестації робочих місць та за умовами праці.
		Рішенням №262 від    28.05.2019року, відповідач відмовив позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. В своїй відмові відповідач зазначає, що позивач має пільгового стажу 8 років 0 місяців 0 днів (стаж зараховано по 16.01.2003), та надалі відсутня підтверджуюча довідка про наявність пільгового стажу та    дані зайнятості повний робочий день.
		Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. а ч.1 ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 було затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних  роботах, на  роботах  з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,  зайнятість в яких повний робочий день  дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року № 773    внесено зміни і доповнення до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт "а" підрозділу 1 розділу XXI "Транспорт" після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: "1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену".
		Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними    постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно позиції 21.1 а підрозділу 1 розділу XХI «Транспортні послуги»    зазначеного Списку    право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком№1 мають машиністи електропоїздів (метрополітену).
		Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого    наказом №383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики    України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
		24 червня 2016 року було прийнято постанову КМУ №461 від 24.06.2016, якою затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином з 24.06.2018 професія машиніст електропоїзда метрополітену не входить до вказаного Списку.
		Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого    постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
		Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
		Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання, підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
		Як встановлено в ході розгляду справи, трудова книжка позивача містить в собі записи - відомості щодо характеру роботи позивача.
		Отже, відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника відповідного пільгового стажу роботи.
		Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
		Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого    постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
		Відповідно п.4.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ( затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005383, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 ) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
		Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
		Під час розгляду справи, судом прийнято до уваги Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205, згідно якого в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
		Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що атестація має проводитися у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
		Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 (адміністративне провадження К/9901/20098/18, справа №352/547/16-а) та постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17, адміністративне провадження №К/9901/22421/18) вказуючи, що: атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
		Судом встановлено, що первинна атестація робочого місця позивача проводилась в 1994 році, за наслідками чого було видано наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 року № 129 «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці», в подальшому атестація проводилась в 1996-1997 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену № 51 від 09.04.1997 року «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці», яким внесені зміни та доповнення до наказу від 24.11.1994 року № 129, в подальшому повторна атестація робочих місць проводилась в 1999 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену № 214 від 07.12.1999 року «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році».
		Судом також досліджено листи - роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики України та державних органів нижчих ланок, наданих у відповідь на звернення адміністрації КП «Харківський метрополітен» стосовно можливості призначення пенсії за віком машиністам електропоїздів (метрополітену), у яких, з посиланням на підрозділ І розділу ХХІ «Транспорті послуги», де позиція 21.1 а    машиністи електропоїздів (метрополітену) внесені до Списку №1, зазначено, що машиністи електропоїздів (метрополітену) передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. Постановою КМУ від 16.03.2003 №36 і можуть користуватися правом пільгового забезпечення відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за результатами атестації робочих місць та за умовами праці.
		В ході розгляду, судом було досліджено картки умов праці, згідно яких позивач працював в особливо шкідливих та важких умовах праці. Відповідно замірів факторів виробничого середовища і трудового процесу умови праці докорінно з 1999 року, тобто з моменту проведення останньої атестації, не змінювалися. По показникам робоче машиніста електропоїзду машиніста належить вважати з особливо шкідливими та важкими умовами праці.
		Згідно р.II п.1.1. гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затв. наказом Міністерства охорони здоров`я України 08.04.2014 № 248: 3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.
		За результатами замірів, що містяться в картах умов праці Позивача, йому постійно надавалися пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, а саме виплачувалася надбавка за умови праці 16% та надавалися додаткові дні відпустки (7 днів) за кількість відпрацьованих днів за ОШУП-1 (особливо шкідливі умови праці за Списком №1).
		Згідно карток умов праці номер робочого місця №240 * діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - згідно законодавства.
		Так суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162,    Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року № 773    , Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276) робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до Списку № 1.
		Таким чином, згідно законодавства України та карток умов праці від 09.06.2008 Позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №1.
		Отже, періоди з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 мають бути зараховано до Списку №1.
		Зазначене підтверджується не лише картками умов праці, а також довідками вкладеннями до трудової книги БТ -ІІ №2098859, наказом №129 від 24.11.1994, наказом №51-Н від 09.04.1997, наказом №214 від 07.12.1999, наказом №124 від 08.04.2004.
		Наказами ДП «Харківський метрополітен» від 24.11.1994 №129 та від 07.12.1999 №214 затверджені пільги і компенсації працівників метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної в 1994 та в 1999 році.
		Судом встановлено, що на підставі попередньо проведених атестацій та досліджень умов праці по теперішній час, позивач отримує доплату до тарифних ставок або посадових окладів та додаткову відпустку за роботу в особливо шкідливих умовах праці, що дають право на призначення пенсії за Списком №1.
		Позивач з 12.09.1994 працює в особливо шкідливих умовах праці, повний робочий день, за професією машиніста електропоїзда (метрополітену), яка надавала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та отримує надбавку за шкідливі умови праці, йому надаються додаткові дні відпустки за кількість відпрацьованих днів за особливо шкідливими умовами праці.
		Отже, судом встановлено факт перебування ОСОБА_1 на посаді повний робочий день та виконання ним робіт, що містяться у Списку № 1 повний робочий день, а також, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, які не змінювались з моменту проведення останньої атестації у 1999 році та наявним в матеріалах справи карткам умов праці.
		Так суд зазначає, що відповідач ані у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії, ані у відзиві на позов, не наводив відповідних посилань відносно свого висновку, що пільговий стаж позивача за наданими для призначення пенсії документами є недостатнім, оскільки у даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також пунктами 1, 2, 17, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зробити відповідні запити щодо атестації робочих місць тощо.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу вказаним вимогам не відповідає, а тому, позов підлягає задоволенню шляхом його скасування, а відновлення порушеного права позивача суд вбачає шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи машиністом електропоїзда метрополітену на КП «Харківський метрополітен» з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016.
		Решта позовних вимог задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
		Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
		Так позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1    ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є неналежним способом захисту прав позивача, враховуючи, що відповідне    рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, скасовано судом.
		Щодо вимоги про зобов`язання зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1    ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 29.11.2017 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016, в даній частині є підстави для застосування положень    ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
		Так, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд відмовляє позивачеві у задоволенні зазначеної вимоги, проте, виходячи за межі позовних вимог, зобов`язує відповідача    повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду у даній справі відносно зобов`язання зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи машиністом електропоїзда метрополітену на КП «Харківський метрополітен» з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 та, за результатами повторного розгляду заяви вирішити питання про призначення позивачу    з 20.05.2019 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		Початок періоду, вирішення питання про призначення пенсії саме з 20.05.2019 року, обумовлений тим, що оскільки згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а позивач народився 29.05.1969 року та 20.05.2019 звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пільгової пенсії за Списком № 1.
		Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    (далі    КЗПЛ)    зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Статтею 19 Конституції України    встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		Нормами ч. 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі    ЄСПЛ). Виходячи з приписів ст. 9 Конституції України    та  ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», суди у процесі здійснення правосуддя повинні за відповідними правилами керуватися нормами, зазначених документів, ратифікованих законами України. Одночасно, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ КЗПЛ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
		Практика ЄСПЛ щодо соціальних виплат є сталою та вказує на те, що соціальні виплати є тотожними майновому праву, а отже підпадають під дію статті 1 Першого протоколу КЗПЛ (рішення по справам «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), заяви № 68385/10 та 71378/10 (пункт 31), «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява №44912/98 (пункт 52).
		Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу КЗПЛ сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).
		У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу КЗПЛ, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення ЄСПЛ "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, 71917/01 та 10260/02).
		Крім того, практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).
		Європейський суд з прав людини у справі ОСОБА_7 Дайн проти Міністерства внутрішніх справ (Yvonne Van Duyn v. Home Office 04.12.1974) висловив правову позицію, за якою принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, ця держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		Відтак, обґрунтованими (легітимними) сподіваннями особи є очікування можливості ефективного здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі, якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями цих прав.
		Враховуючи вищенаведене, порушення відповідачем права на соціальний захист позивача автоматично тягне й порушення статті 1 Першого протоколу КЗПЛ, що є неприпустимим.
		Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Враховуючи викладене, суд задовольняє позов ОСОБА_1 частково, оскільки відповідачем не доведено правомірність відповідного рішення про відмову позивачеві у призначенні пенсії.
		Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		          Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи,буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунального підприємства "Харківський метрополітен" ( 61052, м.Харків, вул. Різдвяна, 29, код ЄДРПОУ 04805918). про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		          Скасувати рішення Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова від 28.05.2019 №262 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1 058-ІV.
		          Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України  в Харківській області (майдан Свободи,буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за Списком №1 період роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016.
		          Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України  в Харківській області (майдан Свободи,буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344)   повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду у даній справі відносно зобов`язання зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1період роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 16.01.2003 по 09.06.2003, з 01.11.2006 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 та, за результатами повторного розгляду заяви, вирішити питання про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 25.05.2019 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		У задоволенні решти вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Суддя                                                                                О.М. Шляхова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...