Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/1250/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 24.03.2020. Зареєстровано: 25.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2020.
Дата набрання законної сили: 18.03.2020
Номер судового провадження: А/857/1576/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1250/19 пров. № А/857/1576/20
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді                                                            Обрізко І.М., 
		суддів                                                                                Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
		за участю секретаря судового засідання                              Лутчин А.М.,                                 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, прийняте суддею Маєцькою Н.Д. о 13 годині 47 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складений 26.12.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області   про визнання протиправними дій, наказів та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		                                                         встановив:
		 
		ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними дій щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області полковника поліції Рубель А. від 12.08.2019 року № 167 о/с по особовому складу та наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області полковника поліції Рубель А. від 08.08.2019 року № 1547 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області; зобов`язання начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (іншу уповноважену службову особу, яка здійснюватиме керівництво ГУНП в Закарпатській області на момент виконання судового рішення в даній справі) поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції  в Закарпатській області; зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (іншу уповноважену службову особу, яка здійснюватиме керівництво ГУНП в Закарпатській області на момент виконання судового рішення в даній справі) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 14.08.2019 року до набрання рішенням суду законної сили; допущення негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.     
		 
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; визнано протиправним та скасовано наказ від 08.08.2019 року № 1547 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ від 12.08.2019 року № 167 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 14.08.2019 року; стягнуто на користь ОСОБА_1  із Головного управління Національної поліції в Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.08.2019 року по 16.12.2019 року у розмірі 51913,75 грн. із утриманням податків й інших обов`язкових платежів; рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 12666, 99 грн. грн. звернуто до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. 
		Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що матеріали службового розслідування стосовно позивача містять пояснення, зокрема, ОСОБА_2 датовані 08.07.2019 року, коли розслідування призначено Наказом від 09.07.2019 року. Крім того, пояснення відібрані посадовою особою, яка не є уповноваженим членом дисциплінарної комісії. Крім того, пояснення у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5   від 09.07.2019 року теж відібрані особами, які не є уповноваженими членами дисциплінарної комісії, а пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відібрані не встановленою особою. Відтак, порушено порядок проведення службового розслідування.
		Крім того, норми законодавства, використані в оскаржуваному наказі про звільнення носять загальний характер та визначають коло обов`язків та правила поведінки поліцейських, проте, ні у висновку службового розслідування, ні в даному наказі жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни.
		Слід також звернути увагу на те, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 базуються на поясненнях ОСОБА_8 , які відібрані з порушенням та ним надана нотаріально засвідчена заява, що від нього будь - яких коштів не брали і не просили.
		Крім того, відсутні ознаки кримінальних правопорушень у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за результатом реагування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.
		Позов задоволено частково, оскільки позивач невірно вказав дату, по яку необхідно стягнути заробіток за час вимушеного прогулу.
		 
		Не погодившись із зазначеним судовим рішенням,  Головне управління Національної поліції в Закарпатській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. 
		В обґрунтування апеляційної скарги проведено аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини та наведено обставини справи, пояснення учасників службового розслідування.
		Зроблено висновок, що був факт інформування поліцейського про злочин, однак, незважаючи на отриману інформацію, ОСОБА_1 не вжив заходів відповідно до Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події виключно з тих підстав, що громадянин відмовився писати заяву. Отже, ОСОБА_1 самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків.
		Отже, суд не з`ясував, чи відповідали дії позивача вказаній Інструкції під час отримання інформації про злочин, позаяк, саме за порушення окремих її положень до позивача застосовано дисциплінарне стягнення.
		Дисциплінарний проступок ОСОБА_1 виразився у порушенні ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пунктів 6,7 розділу ІІ Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
		Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
		У судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
		Судом встановлено, що 09.07.2019 року  до ГУ НП  в Закарпатській області надійшов рапорт начальника УПД ГУНП Ус Р. про те, що під час моніторингу інтернет-мережі «Фейсбук» було виявлено відеоролик, в якому показано конфлікт між невідомим громадянином та дільничними офіцерами поліції Тячівського ВП майором ОСОБА_1 та капітаном поліції ОСОБА_9 . У зв`язку з вказаним, просив призначити службове розслідування. 
		Наказом ГУ НП в Закарпатській області «Про створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування» від 09.07.2019 року № 1335 призначено службове розслідування з метою збирання, перевірки, оцінки матеріалів та з`ясування всіх обставин допущення поліцейськими дисциплінарних проступків за фактом виявленого у інтернет-мережі відеоролика.
		За результатами службового розслідування за фактами, наведеними у рапорті начальника УПД ГУНП в Закарпатській області полковника поліції Ус Р. складено висновок про результати службового розслідування від 07.08.2019 року. 
		Як вбачається із вказаного висновку, за результатами дисциплінарного провадження встановлено наступне.
		В ході проведення службового розслідування було опитано ОСОБА_2 , який вказав, що 08.07.2019 року біля 21.00 год. дружина повідомила його про те, що працівниками поліції у її матері було виявлено декілька стебел рослин маку. Як пояснила дружина, згодом дані працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зв`язалися з його племінником ОСОБА_8 та запропоновували йому особисто вирвати стебла маку за місцем проживання ОСОБА_3 , а також за не притягнення її до відповідальності за незаконний посів  маку він повинен сплатити грошові кошти у сумі 1000,00 грн., що він в подальшому і зробив. У зв`язку з даними обставинами ОСОБА_2 разом із племінником ОСОБА_10 поїхали в бік с.Нересниця з метою знаходження працівників поліції, які отримали неправомірну вигоду. На шляху він побачив працівників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і, підійшовши до них, запропонував повернути, отримані від ОСОБА_8 грошові кошти на, що працівники поліції погодилися та повернули гроші. 
		Опитана ОСОБА_3 вказала, що вона побачила поряд зі своїм домогосподарством автомобіль працівників поліції, який, простоявши декілька хвилин, поїхав в бік с. Нересниця. Через деякий час до неї прийшов онук ОСОБА_8 та повідомив, що працівники поліції бачили в неї на території домогосподарства стебла рослин маку та вказали, що за грошові кошти у сумі 1000,00 грн. вони приховають даний факт. ОСОБА_3 вказала онукові, що жодних коштів нікому давати не буде, а ОСОБА_8 пішов на грядку та вирвав всі стебла рослин маку. Безпосередньо до неї ніхто з працівників поліції з пропозицією передачі нею грошових коштів за не притягнення до відповідальності не звертався. 
		З пояснення ОСОБА_8 стало відомо, що 08.07.2019 року біля 15:00 год. йому зателефонував працівник поліції Тячівського ВП ОСОБА_1 та запропонував зустрітися в с.Вільхівці. Сівши до свого автомобіля, ОСОБА_8 поїхав до даного населеного пункту, де його вже чекали ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , які були на службовому автомобілі. В ході розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про те, що хтось з його односельчан побачив у його бабусі ОСОБА_3 на городі стебла рослин маку та сфотографувавши відправили фотографії їхньому керівництву, яке і направило їх розібратися в даній ситуації. Також ОСОБА_1 вказав, що дане питання можна вирішити позитивно після того як ОСОБА_8 вирве рослини маку. Після цієї розмови ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_1 і вони знову зустрілися в с. Вільхівці, де останній вказав, що для позитивного вирішення даного питання потрібно дати на «могорич», і ОСОБА_8 запропонував грошові кошти у сумі 1000,00 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , взявши гроші, поїхали з вказаного населеного пункту. 
		Також, із вказаного висновку про результати службового розслідування встановлено, що при опитуванні дільничні офіцери поліції Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вказали, що 08.07.2019 року вони згідно графіку заступили на добове чергування в складі СРПП Тячівського ВП. Цього дня біля 20.00 год., коли їх екіпаж перебував в с. Вільхівці до них під`їхав ОСОБА_2 , ще двоє невідомих громадян та між ними відбулася розмова. В ході спілкування ОСОБА_2 почав звинувачувати їх в тому, що вони нібито отримали від його тещі ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1000,00 грн. за не притягнення до відповідальності за незаконне вирощування рослин снотворного маку та вимагав їх повернути. Вони вказали ОСОБА_2 , що до даної події не мають жодного відношення. Про дану подію вони не доповідали керівництву Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, так як ні ОСОБА_2 , ні інші громадяни не могли вказати про поліцейських, які нібито отримали неправомірну грошову винагороду.
		Під час огляду відеоролику, в якому показано конфлікт між ОСОБА_2 та дільничними офіцерами поліції Тячівського ВПНП в Закарпатській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 останні чітко зазначають, що вони не вимагали кошти, а ОСОБА_8 запропонував дати на «могорич». Також, на відео працівник поліції ОСОБА_1 вказав ОСОБА_2 , що згоден повернути отримані кошти та зафіксовано ймовірну передачу грошей ОСОБА_8 . 
		За таких обставин, дисциплінарна комісія прийшла висновку, що відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування вважаються такими, що підтвердилися. 
		За порушення ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, пунктів 6,7 розділу ІІ Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах ) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 у відповідності до пп. 7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, рекомендовано звільнити зі служби в поліції.  
		Наказом ГУ НП в Закарпатській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» від 08.08.2019 року № 1547 позивача звільнено зі служби в поліції. 
		На виконання вищевказаного наказу, відповідачем оголошено наказ від 12.08.2019 року № 167 о/с «По особовому складу», відповідно до якого згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби з поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)  ОСОБА_1 з 13.08.2019 року. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон 580) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		За приписами ч. 1 ст. 19 Закону 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого    Законом України від 15.3.2018 № 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут НП України) дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту НП України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Згідно до ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту НП України дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Згідно з ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту НП України підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту НП України порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018  року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
		Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку № 893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
		Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Судом із матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стосовно позивача був рапорт начальника УПД ГУНП в Закарпатській області полковника поліції Ус Р. щодо відомостей, висвітлених у соціальній мережі. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту НП України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
		Згідно з ч. 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту НП України дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
		Наказом ГУ НП в Закарпатській області «Про створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування» від 09.07.2019 року № 1335 створено дисциплінарну комісію у складі: голова комісії - старший інспектор ВДОП УПД ГУНП в Закарпатській області майор поліції Голомідов М . , члени комісії - старший інспектор ВОДГР УПД ГУНП в Закарпатській області майор поліції Мула І., заступник начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції Софілканич О. 
		Відповідно до ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту НП України уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
		Згідно із п. 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
		Із матеріалів справи встановлено, що пояснення ОСОБА_2 датовані 08.07.2019 року, а службове розслідування призначено наказом від 09.07.2019 року.
		Відтак, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що такі пояснення відібрані поза межами службового розслідування. Крім того, пояснення відбиралися начальником сектору кадрового забезпечення Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Палінкаш Р.І. , який не є уповноваженим членом дисциплінарної комісії.    
		Судом із матеріалів справи встановлено, що пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 від 09.07.2019 року також відібрані особами, які не є уповноваженими членами дисциплінарної комісії, а пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взагалі не містять відомостей про особу, які відібрала пояснення у вказаних осіб.   
		Щодо пояснень ОСОБА_8 , то такі відібрані 08.07.2019 року начальником сектору кадрового забезпечення Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Палінкаш Р.І . , тобто, знову ж таки, до початку службового розслідування особою, яка не є уповноваженим членом дисциплінарної комісії.
		Крім того, в матеріалах службового розслідування щодо відомостей, висвітлених у «Фейсбук» містяться пояснення ОСОБА_8 від 09.07.2019 року (відібрані під час проведення службового розслідування), в яких він відмовився від надання пояснень на підставі статті 63 Конституції України.
		Також судом першої інстанції вірно звернута увага на те, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що знаходяться в матеріалах службового розслідування, базуються на поясненнях ОСОБА_8 , які як вже зазначалося судом, відібрані з порушенням. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування стосовно позивача. 
		Крім того, у наданій ОСОБА_8 нотаріально засвідченій заяві, він зазначає, що 08.07.2019 року працівники поліції Тячівського ВП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від нього будь-яких коштів не брали і не просили.    
		З приводу наявного у матеріалах справи із відеозапису щодо події, що мала місце 08.07.2018 року за участю позивача, як доказу вчинення ним дисциплінарного проступку, то такий є лише уривком та не дає можливості відтворити вказану подію в повному обсязі. 
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені.
		Втім, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
		Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
		Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі №826/21809/15.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatisрішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №    9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatisрішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру . Суд зазначає, що вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників міліції. Приймаючи Присягу, позивач зобов`язався завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції (888-09) та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю, а також з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
		Як вбачається із змісту оскарженого наказу ГУ НП в Закарпатській області від 08 серпня 2019 року № 1547 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 6,7 розділу ІІ Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100. 
		Згідно зі ст. 18 Закону 580 поліцейський зобов`язаний: 
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Відповідно до п.1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:
		неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
		поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
		у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
		неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
		виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
		поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
		контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
		мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
		дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
		зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Згідно із пунктами 6,7 розділу ІІ Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах ) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події; поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.
		Відтак, аналізуючи зазначені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що такі є загальними та окреслюють коло обов`язків та правила поведінки поліцейських. Для встановлення факту порушення необхідно конкретизувати, які саме дії чи бездіяльність призвели до порушення. Однак, такої конкретизації зроблено не було.
		Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що матеріалами службового розслідування, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту НП України, не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, в чому ж саме полягає порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, які дії в їх порушення вчинив чи не вчинив позивач.
		Зазначений висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 червня 2019 року у справі №823/1562/15.
		Крім того, із листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові від 19 серпня 2019 року № 03/2-11425, наданого за результатами розгляду матеріалів службового розслідування від 12.08.2019 року за фактом публікації в інтернет-мережі «Фейсбук» щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень працівниками Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області встановлено, що ознак кримінальних правопорушень, підслідних ДБР не вбачається.   
		Враховуючи наведене вище, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що накази ГУ НП у Закарпатській області №1547 від 08.08.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» та наказ від 12.08.2019 року № 167 о/с «По особовому складу» в частині, що стосуються ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок 100) та згідно п. «з» ст. 1 Порядку 100 цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100 обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Із довідки, виданої ГУНП в Закарпатській області від 09.10.2019 року № 947/106/5-2019, розмір заробітної плати ОСОБА_1 за червень 2019 року складає 12666,98 (30 днів) та липень 2019 року - 12667,00 (31 день). Загальний розмір за вказані місяці - 25333,98 грн.
		Відтак, середньомісячний розмір заробітної плати позивача складає 12666,99 грн. Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період 14 серпня 2019 року по 16 грудня 2019 року становить 125 календарні дні.
		Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 415,31 грн. (25333,98 грн. / 61 день) та розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 51913,75 грн. (415,31 грн. х 125 календарні дні).
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.
		Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
		 
		Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
		 
		Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		 
		 
		 
		                                                       постановив:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №260/1250/19 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич   Р. П. Сеник  Повне судове рішення складено 24.03.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...