Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/6069/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 24.03.2020. Зареєстровано: 25.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2020.
Дата набрання законної сили: 24.03.2020
Номер судового провадження: 11-кп/4823/253/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019270010001931

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 751/6069/19 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/253/20   Категорія - ч.1 ст. 121 КК України.  Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 березня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участі секретаря ОСОБА_5 
		 
		сторін кримінального провадження:
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		його захисника  адвоката ОСОБА_7 
		прокурора ОСОБА_8  
		 
		Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019270010001931 від 28 березня 2019 року, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2019 року,
		 
		щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Менського району Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, 
		 
		 В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, якщо він виконає покладені на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_6 на користь місцевого бюджету м. Чернігова 9 133, 15 грн, витрачених закладом охорони здоров`я «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської міської ради на лікування потерпілого.
		 
		Судом визнано доведеним, що 28 березня 2019 року, близько 01 год. 05 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, поблизу закладу «Роял Вегас» на вулиці Ринковій, 2 м. Чернігів, з мотивів особистих неприязних відносин, з метою умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, умисно завдав не менше трьох ударів кулаками обох рук в ділянку голови ОСОБА_10 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепу, забоєм головного мозку, травматичними епідуральними та субарахноїдальними крововиливами, забійно-рваними ранами верхньої губи, травматичним вивихом 24 зуба, численними підшкірними гематомами, саднами та забоями м`яких тканин обличчя, які згідно висновку експерта № 169 від 15.05.2019 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та м`якість призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України призначити покарання у виді 5років позбавлення волі. Аргументує тим, що при призначенні покарання обвинуваченому суд недостатньо оцінив ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, обвинувачений продовжував бити лежачого потерпілого і покинув того без свідомості, не вжив заходів для надання потерпілому допомоги, наслідки, що наступили для потерпілого, який отримав тяжку травму голови і змушений періодично звертатись за медичною допомогою, що злочин був вчинений на ґрунті зловживання спиртними напоями. Потерпілий, як і прокурор під час судового розгляду наполягали на призначенні реальної міри покарання.
		 
		Потерпілий ОСОБА_10 в поданій апеляційній скарзі також просить про скасування вироку суду через м`якість призначеного покарання, про ухвалення нового вироку, яким ОСОБА_6 засудити до реальної міри покарання у виді п`яти років позбавлення волі, мотивуючи тим, що при щирості каяття, визнаного судом як обставиною, що пом`якшує покарання, ОСОБА_6 , жодного разу не висловив жалю з приводу вчиненого, не намагався навіть пояснити причини свого вчинку, не просив вибачення. Заява у судовому засіданні «щиро каюсь» з боку ОСОБА_6 є формальністю, направленою виключно на пом`якшення покарання.
		Аргументи суду, що не працююча, неодружена особа, яка не має утриманців, не перебуває на обліках в лікарів нарколога та психіатра, не притягувалась до адміністративної відповідальності, за вислів щиро каюсь, заслуговує на звільнення від покарання з випробуванням, є непереконливими.
		Потерпілий не вимагає відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, в той же час вважає, що винуватець, який вчинив умисний тяжкий злочин, поставив під загрозу його життя та спричинив тяжку шкоду його здоров`ю, заслуговує тільки на реальну міру покарання у виді позбавлення волі.
		 
		Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційних скарг про посилення покарання, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти посилення покарання, вказуючи на намагання відшкодувати потерпілому шкоду, неодноразові прохання вибачення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги прокурора та потерпілого задовольнити.
		Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у заподіяні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , небезпечних для життя в момент заподіяння, відповідають фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому в цій частині вирок суду не перевіряється.
		Відповідно до ч. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм розміром чи видом є явно несправедливим.
		За злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України, законодавець визначив міру покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. 
		Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		За обставинами справи, визнаними судом доведеними, обвинувачений ОСОБА_6 використовуючи незначний особистий привід, збив з ніг потерпілого, завдав ударів по голові, залишив непритомного на вулиці.
		Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції належним чином не мотивував, які саме дані про особу обвинуваченого дають підстави вважати про можливість його виправлення без відбування покарання.
		Відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не працює, неодружений, не має утриманців, не перебуває на обліках в лікарів нарколога та психіатра, не притягувався до адміністративної відповідальності, не є доказами його позитивних якостей як особистості.
		Соціально-психологічна характеристика обвинуваченого та досудова доповідь органу пробації вказують на те, що ОСОБА_6 становить середній рівень небезпеки для суспільства та повторного вчинення злочину.
		Щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, чого з поведінки обвинуваченого не в повній проявляється. 
		Обвинувачений ОСОБА_6  під час судового розгляду наполягав, що конфлікт був ініційований саме потерпілим ОСОБА_10 , а не ним самим, у той час як потерпілий ОСОБА_10 , надаючи показання під присягою та попередженим про кримінальну відповідальність, вказував на обвинуваченого як ініціатора конфлікту та побиття. 
		Намагання примиритися з потерпілим та відвідування у лікарні потерпілого, грошові перекази під час судового розгляду та після ухвалення вироку, які не прийняті потерпілим, так само як і вибачення, не свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без застосування покарання.
		Зосередившись лише на відсутності негативних якостей в поведінці обвинуваченого, суд залишив поза увагою, що ОСОБА_6 був вчинений навмисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи потерпілого, який одержав тяжкі тілесні ушкодження голови, які вкрай негативно вплинули на його подальше здоров`я, обвинувачений продовжував бити потерпілого, коли той лежав і не чинив опору, покинув побитого потерпілого без свідомості на вулиці, не надавши допомоги, злочин вчинив у стані алкогольного сп`яніння, визнає провину та частково перебіг фактичних обставин. 
		Обставини справи, характер злочину, відомості про особу обвинуваченого, наявність однієї обтяжуючої обставини та однієї пом`якшуючої обставини - каяття обвинуваченого, висновок органу пробації про середній рівень небезпеки та повторного вчинення злочину, позиція потерпілого, надають підставі призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді реального позбавлення волі на строк, що був визначений судом першої інстанції -п`ять років позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-407, 409, 420, 532 КПК України колегія суддів, -
		 
		 У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10  задовольнити.
		 
		Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2019 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, скасувати.
		 
		ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання. 
		 
		У решті цей же вирок залишити без змін.
		 
		Вирок набуває законної сили після проголошення і може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_11  ОСОБА_12  ОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...