Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24691/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2020. Зареєстровано: 26.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2020.
Дата набрання законної сили: 27.04.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 березня 2020 року                               м. Київ                                        № 640/24691/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справуза позовом:ОСОБА_1 до: Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про:визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03022, м. Київ, вул.  Ломоносова, 22/15, код ЄДР: 34999976; на даний час нове найменування відповідача - Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
		1) визнати протиправним рішення державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца В.С. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у ВП № 59942605 від 25.09.2019 в частині арешту карткового рахунку для виплати заробітної плати;
		2) зобов`язати старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.  Києві Проца В.С. скасувати постанову від 25.09.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені № 59942605 та зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «УкрСибБанк».
		Позиція позивача.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 54022955, в межах якого, 25.09.2019 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника.
		Позивач наголошує на протиправності такої постанови, оскільки вказаною постановою накладено арешт на всі рахунки, у тому числі на картковий рахунок № НОМЕР_2, що відкритий в АТ «УкрСиббанк», на який перераховується заробітна плата.
		Додає, що накладення арешту на рахунок, який призначений для виплати заробітної плати унеможливлює своєчасне отримання заробітної плати та звертає увагу суду, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає жодного арешту коштів на рахунках в банку, якщо такий рахунок призначений для виплати заробітної плати.
		Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Позиція відповідача.
		Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. 
		Процесуальні дії, вчинені у справі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення. Ухвалою суду від 15.01.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою суду від 10.02.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою суду від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи на 26.03.2020, про що сторони повідомлені належним чином. Зокрема, відповідач отримав копію ухвали та додані матеріали 06.03.2020 та засобами електронної пошти - 02.03.2020. Враховуючи те, що дана справа належить до категорії термінових справ, беручи до уваги неявку без поважних причин відповідача та клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності, беручи також до уваги необхідність забезпечення виконання карантинних заходів, справу розглянуто 26.03.2020 з урахуванням ч. 3 ст. 268 КАС України у письмовому провадженні. Та в цей же день прийнято рішення суду по суті спору. 
		При цьому, під час розгляду справи з`ясовано, що за даними ЄДР та відомостями за кодом ЄДР 34999976 відповідач змінив своє найменування на - Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що і враховано судом під час розгляду справи.
		Встановлені судом обставини.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Судом встановлено, що 25.09.2019, старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Процем В.С. прийнято постанову № 59942605 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт грошові кошти на рахунках позивача, у тому числі і на рахунку № НОМЕР_2, що відкритий в АТ «УкрСиббанк», крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
		Накладення арешту пов`язано з виконання  постанови № 54022955 від 21.08.2019 про стягнення виконавчого збору
		Між тим, позивач вважаючи постанову про арешт коштів боржника протиправною, та такою, що порушує її права звернулася до суду з даним позовом.
		З матеріалів справи вбачається, що постановою від 07.07.2017 звернуте стягнення на доходи, які позивач отримує у відділі освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, що пов`язано із стягненням суми боргу на користь банку.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Так, згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
		1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
		2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
		3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
		4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
		5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
		Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
		При цьому, згідно з п. 7 ч. 3 ст, 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 56 цього Закону у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
		Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи забезпечення та заходи щодо примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, у тому числі накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках.
		При цьому, згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Слід додати, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		Тобто, саме рахунки, визначені у ч. 2 ст. 48 Закону є спеціальними для цілей застосування обмежень при застосуванні положень, визначених у п. 7 ч. 3 ст, 18, ч. 2. ст. 48, ч. 3 ст. 52, ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладення арешту на кошти на таких рахунках.
		Аналіз вказаних положень в кореспонденції із приписами ст. 1074 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дає підстави для висновку, що рахунки на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний», що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти на таких рахунків, крім обмеження розміру арештованих коштів відповідно до обмежень щодо можливого розміру стягнення, про що буде зазначено судом далі.
		Судова практика з питань накладення арешту на кошти на поточних рахунках, не містить нормативного обґрунтування (посилання) при кваліфікації поточних рахунків, на які може зараховуватись і заробітна плата, як рахунків із спеціальним режимом використання, якими є, як вже зазначалося, наприклад рахунки для розрахунків в енергетиці.
		Також ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
		Основана заробітна плата відсутня у цьому переліку.
		Разом з тим, як видно з матеріалів справи, зокрема, банківської виписки за рахунком № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «УкрСиббанк» (том 1 а.с. 53), на такий рахунок перераховується заробітна плата.
		Постановою від 25.09.2019 № № 59942605 накладено арешт кошти на рахунку № НОМЕР_2 . 
		З матеріалів справи слідує, що клопотанням від 05.12.2019 позивач повідомляв державного виконавця про те, що рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «УкрСиббанк» використовується для отримання заробітної плати за місцем роботи. 
		Слід зазначити у зв`язку з наведеним, що у відповідності з ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином - п`ятдесят відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.
		Положеннями ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно зі статтею 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_2 поза межами розміру стягнення у 20% заробітної плати, що стосується даного конкретного випадку виходячи із характеру стягуваної суми, є протиправним. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		У даному випадку, дотримуючись принципів верховенства права, законності, поділу влади, в межах компетенції, визначеної Конституцією та законами України, а також виходячи з повноважень суду, визначених ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та замість зобов`язання державного виконавця скасувати оскаржувану постанову, застосувати той спосіб захисту порушених прав позивача, який є ефективним відповідно до встановлених обставин та правового регулювання спірних відносин та належить до компетенції суду, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м.  Київа Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца В.С. від 25.09.2019 № 59942605 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на суму заробітної плати, що перевищує 20% надходжень заробітної плати на рахунок № НОМЕР_2, який відкритий в АТ «УкрСиббанк», що зумовлює часткове задоволення позову - як зазначено вище із зняттям арешту з таких коштів.
		Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та на підтвердження правомірності накладення арешту на рахунок №, який відкритий в АТ «УкрСиббанк».
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
		У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційне розміру позовних вимог, що, враховуючи часткове задоволення позову, складає 768,40 грн.
		при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м.  Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проца В.С. від 25.09.2019 № 59942605 про арешт коштів ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в частині накладення арешту на суму заробітної плати, що перевищує 20% надходжень заробітної плати на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «УкрСиббанк», та зняти арешт з таких сум заробітної плати.
		3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДР: 34999976) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 765,40 грн. (сімсот шістдесят п`ять грн., 40 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272  КАС України.  
		Відповідно до ч. 6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
		 
		Суддя                                                                                      О.А. Кармазін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...