Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/2639/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 30.03.2020. Зареєстровано: 31.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 13.04.2020
Результат оскарження 13.04.2020 Апеляційний суд Запорізької області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/335/1464/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020080160000299

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/2639/20  1-кс/335/1464/2020 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ ІМЕНЕМ 
		27 березня 2020 року                        м. Запоріжжя
		Слідчий суддяОрджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя,клопотання слідчогоСУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020080160000299 від 25.03.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2007 року, приватного підприємця, в силу ст. 89 КК України раніше не засуджений, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, та скаргу захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах ОСОБА_5 на незаконне затримання в порядку ст.206 КПК України,
		ВСТАНОВИВ:
		27.03.2020року слідчийСУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , звернувся доОрджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ізклопотанням,погодженим із прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080160000299 від 25.03.2020 року відносно ОСОБА_5 .,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.
		Вимоги клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 24 березня 2020 року, в вечірній час, маючи умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом вибуху, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи при собі саморобне газове обладнання, на автомобілях приїхали до Каховського водосховища біля села Вишетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області, де ОСОБА_9 залишився на березі, а ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за допомогою човна перепливли до міста Енергодар. Далі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 приблизно о 03.50 годині 25 березня 2020 року на скутері приїхали до магазину «Анастасія», розташованого за адресою: місто Енергодар, вулиця Лісова, будинок № 19 «А», на якому вбудовано банкомат № 5518 тип Personas 87, термінал ІD: А0105518, валюта 980 UAN АТ «Раффайзен Банк Аваль», в якому перебували грошові кошти в сумі 1845000 гривень, де шляхом вчинення вибуху саморобним газовим пристроєм, пошкодили зазначений банкомат, який перетворився на металобрухт, чим завдали матеріальної шкоди АТ «Раффайзен Банк Аваль» на суму 71 377,28 гривень. 
		У клопотанні зазначено, що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, а саме: умисне пошкодження чужого майна, вчинений за попередньою змовою групою осіб, шляхом вибуху.
		Також слідчим вказано, що крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24 березня 2020 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на автомобілях приїхали до Каховського водосховища біля села Вишетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області, де ОСОБА_9 залишився на березі, а ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за допомогою човна перепливли до міста Енергодар. Далі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 приблизно о 03.50 годині 25 березня 2020 року на скутері приїхали до магазину «Анастасія», розташованого за адресою: місто Енергодар, вулиця Лісова, будинок № 19 «А», на якому вбудовано банкомат № 5518 тип Personas 87, термінал ІD: А0105518, валюта 980 UAN АТ «Раффайзен Банк Аваль», в якому перебували грошові кошти в сумі 1845000 гривень, де шляхом вчинення вибуху саморобним газовим пристроєм, пошкодили зазначений банкомат. Після чого ОСОБА_5 , шляхом віджиму дверей, проник до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де мав намір заволодіти грошовими коштами, а ОСОБА_10 перебував біля магазину, однак з причин, що не залежали від їх волі, грошовими коштами не заволоділи, тобто не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як їх дії були попереджені працівниками охорони.
		Згідно клопотання, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
		У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вина якого повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.03.2020 біля будівлі крамниці «Анастасія»; протоколом огляду місця події від 25.03.2020 біля буд.15 по вул. Лісовій протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; постанова про визнання речових доказів у кримінальному провадженні; іншим матеріалами кримінального провадження. протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 , в ході яких останній впізнав ОСОБА_5 .
		25.03.2020 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
		У той же день ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.
		Слідчий у клопотанні вказав, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив ряд злочинів, які згідно ч.ч.3,4 ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.
		Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав.
		Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_5 невідворотності покарання за його скоєння, відсутність неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні, підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
		Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , знищить, або сховає речі, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме майно здобуте злочинним шляхом, а також інші предмети, що використовувались співучасниками у своїй злочинній діяльності, що зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування.
		З метою уникнення покарання, ОСОБА_5 , буде незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, співучасників злочинної діяльності, осіб які підлягають встановленню, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню. На необхідність обрання відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує сам характер злочинної діяльності, скоєно злочин загально небезпечним шляхом (способом), що посилюється його обізнаністю.
		Крім того, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності, офіційного не працевлаштований, у зв`язку із чим не має постійного заробітку, тим самим орган досудового розслідування приходить до висновку, що злочинна діяльність є єдиним джерелом його доходу, і тому є обґрунтовані підстави сумніватися, що підозрюваний перебуваючи на волі, знов не вчинить нового злочину проти власності.
		Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.
		Крім того, в ході досудового розслідування ОСОБА_5 , перевіряється на причетність до скоєння аналогічного злочину вчиненого 18.02.2020 в Дніпровському районі м. Запоріжжя за фактом пошкодження та викрадення грошових коштів з банкомату АТ «Укрсиббанк», відомості про який внесено до ЄРДР№12020080050000596 від 18.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194, ч.4 ст. 185 КК України.
		Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 , буде переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому злочину підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.
		Приймаючи до уваги наведені доводи, на підставі ст.176, ч.2 ст.177, ст.178, ст.183 КПК України, слідчий вважає, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого ніж взяття під варту строком на 60 діб, запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, неможливо, а враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у злочинах, вчинених загально небезпечним шляхом (способом) визначення розміру застави не є доцільним.
		Ухвалою судді від 27.03.2020 року клопотання слідчогоСУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020080160000299 від 25.03.2020 року відносно ОСОБА_5 та скаргу захисників ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на незаконне затримання та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти об`єднано в одне провадження.
		Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують, а обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. 
		Щодо скарги адвокатів підозрюваного, поданою у порядку ст. 206 КПК України, то у її задоволенні прокурор просив відмовити, зазначив, що ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України з додержанням вимог КПК України, і оскільки його затримано було у віддаленій місцевості, захисників було повідомлено про затримання одразу після з`явлення такої можливості. 
		Підозрюваний та його захисникиадвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8  заперечували проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на те, що ризики на які посилається слідчий і прокурор, перелічені у загальному вигляді і жодними належними доказами не підтверджені. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, має малолітню дитину, а також повнолітнього сина від першого шлюбу, який є інвалідами, позитивно характеризується за адресою свого місця проживання, одружений, є фізичною особою-підприємцем, має дохід і має хронічне захворювання і потребує лікування і спостереження лікарів, що в умовах СІЗО є неможливим. Будь-яких достатніх доказів на підтвердження підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, матеріали клопотання не містять, підозра є необґрунтованою, а тому просять у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
		Крім того, захисниками підозрюваного ОСОБА_5 адвокатами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8  подано скаргу на затримання в порядку, передбаченомуст. 206 КПК України.
		В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_5 було незаконно затримано в порядкуст. 208 КПК, оскільки протокол затримання від 25.03.2020 не відповідає вимогам закону. Так, під час затримання було порушено право на захист, доступ до затриманого захисники отримали лише о 17 год.15 хв. 25.03.2020 року, ОСОБА_5 затримано 25.03.2020 року о 05 годині 25 хвилин, однак час затримання вказаний 25.03.2020 о 06 год. 04 хв., згідно протоколу затримання, права затриманому ОСОБА_5 роз`яснено о 20 год. 39 хв., у протоколі не вказано правова кваліфікація кримінального правопорушення, час фактичного затримання не співпадає з дійсним часом затримання, не були повідомлені близькі родичі ОСОБА_5 про затримання, доставлення затриманого до місця складення протоколу тривало 11 годин, підозрюваному відмовлено у проведення відеофіксації. Заявник вважає, що підстави для затримання, передбаченіст. 208 КПК України, у слідчого були відсутні. Посилаючись на те, що ОСОБА_5 утримується під вартою незаконно, адвокати просили визнати незаконним затримання ОСОБА_5 та звільнити його з-під варти.
		У судовому засіданні захисники підтримали подану скаргу з підстав, викладених у скарзі і просять її задовольнити. 
		У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просить скаргу захисників задовольнити. Зазначив, що відносно нього були застосовані заходи фізичного та психологічного впливу, його били ногами по спині, хоча він і не здійснював супротиву, увесь цей час більше 11 годин він був у кайданках, у мокрому одязі, йому не надали можливості зателефонувати дружині і захиснику, з яким у нього був раніше укладений договір.
		Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та скаргу адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши додані матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступні обставини.
		Судом встановлено, що 25.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12020080160000299).
		Згідно протоколу затримання у кримінальному провадженні №12020080160000299 25.03.2020 ОСОБА_5 затримано в порядкуст.208КПК України о 06-04 год. 
		Враховуючи положенняст. 209 КПК України, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою особою та з огляду на те, що стороною обвинувачення не заперечувалось, що фактичне затримання ОСОБА_5 відбулося раніше, ніж зазначено в протоколі затримання та не спростовано твердження підозрюваного та його захисників щодо фактичного його затримання о 05 год 25 хв 25.03.2020 року, моментом фактичного затримання ОСОБА_5 є 05 година 25 хвилин 25.03.2020 року, оскільки саме з цього часу ОСОБА_5 змушений був залишатися поряд із уповноваженими службовими особами, а тому слідчий суддя встановлює час фактичного затримання ОСОБА_5 о 05 год 25 хв. 25 березня 2020 року.
		Відповідно до ч. 1ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
		1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
		2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
		3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
		У протоколі про затримання зазначена підстава затримання п. 2 ч.1 ст.208 КПК України та наведено конкретні факти й відомості. На думку слідчого судді таке формулювання відповідає припису п. 2 ч. 1ст. 208 КПК України, оскільки слідчий відповідно до вимог ч. 5ст. 208 КПК Українине повинен в протоколі затримання детально описувати обставини та факти на підставі яких слідчий зробив висновок про причетність конкретної особи до вчинення злочину, оскільки такі обставини викладаються в повідомленні про підозру. В той же час,КПКне містить деталізації поняття «безпосередньо», відтак, відсутні правові підстави вважати затримання особи не в момент вчинення злочину, а пізніше, завідомо незаконним. В даному випадку, безпосередність випливає із комплексу оперативно-розшукових дій, які дозволили органу досудового розслідування встановити відповідне місцезнаходження ймовірного злочинця, відтак на момент затримання з огляду на місце перебування ОСОБА_5 з урахуванням пояснень свідків, на думку слідчого судді, дозволяв слідчому застосувати п. 2 ч. 1ст. 208 КПК Українидля затримання підозрюваної особи.
		Слідчим суддею встановлено, що протокол затримання ОСОБА_5 від 25.03.2020 року складений відповідно до вимогКПК України, за участю двох понятих, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положеньст. 208 КПК України, до протоколу додані зауваження.
		В подальшому, в той же день, 25.03.2020 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру та направлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до компетентного суду, граничний строк тримання під вартою без ухвали слідчого судді не сплив, відсутні зволікання у доставлені особи до суду.
		Щодо тверджень захисників про те, що ОСОБА_5 не було повідомлено про підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється (формулювання підозри), слідчий суддя зазначає наступне.
		В судовому засіданні стороною обвинувачення доведено, що підтверджується також матеріалами кримінального провадження, що під час затримання ОСОБА_5 останньому роз`яснювалось у вчиненні якого злочину він підозрюється та підстави затримання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 208 КПК України. 
		У день затримання ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, тобто в умисному пошкодженні чужого майна, вчинений за попередньою змовою групою осіб, шляхом вибуху та не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
		Відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
		З протоколу затримання від 25.03.2020 року видно, що такий відповідає вимогам ст.208 КПК України, а зазначення у протоколі затримання відомостей про злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, а саме зазначення конкретної правової кваліфікації інкримінованого правопорушення, як про це зазначають адвокати, вищевказаними положеннями не вимагається, а такі обставини викладаються в повідомленні про підозру.
		Слідчим суддею також встановлено і не спростовано стороною захисту, що близьких родичів підозрюваного було повідомлено про затримання ОСОБА_5 о 18:00 годині. При цьому, відсутні будь-які об`єктивні дані, що одразу після затримання ОСОБА_5 слідчий не надавав йому можливості повідомити родичів чи членів сім`ї про його затримання або ОСОБА_5 надавав слідчому дані про родичів чи членів сім`ї, яких має бути повідомлено про його затримання. В той час, із самих пояснень ОСОБА_5 слідує, що про його затримання слідчим було повідомлено його дружину о 18-00 годині, тобто до закінчення складання протоколу затримання.
		Слідчий суддя звертає увагу, що хоча ч.4 ст.208, ч.1 ст.213 КПК України встановлює негайне повідомлення про затримання особи родичів, проте само по собі повідомлення членів сім`ї чи близьких родичів про затримання особи через певний проміжок часу після такого затримання (як мало місце у випадку зі ОСОБА_5 ) не є законодавчою підставою для визнання затримання незаконним.
		Щодо доводів скарги про те, що доступ до затриманого ОСОБА_5 його захисники отримали лише о 17:15 годині, то слідчий суддя зазначає, що хоча законодавством гарантовано право затриманого на захисника, проте саме по собі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення уповноваженою службовою особою, що здійснила затримання, про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги та/або прибуття обраних підозрюваним захисників через певний період часу не є законодавчою підставою для визнання затримання незаконним.
		Посилання захисників на ті обставини, що ОСОБА_5 роз`яснено його права лише о 20 годині 39 хвилин, після складення протоколу затримання, з огляду на пояснення захисників у судовому засіданні про те, що час роз`яснення прав ОСОБА_5 зазначений у протоколі затримання самими захисниками, а не слідчим, само по собі не свідчить про те, що права підозрюваному, у тому числі і право на захист, не роз`яснювалися безпосередньо під час затримання в порядку ч.4 ст.208 КПК України і не свідчить про незаконність затримання. 
		Щодо повного переліку процесуальних прав, то відповідно до ч.5 ст.208 КПК України він зазначається у протоколі затримання, який у даному випадку складався о 18:00 годині у присутності захисників. Тим більше, оскільки самостійно обрані захисники підозрюваного, згідно змісту скарги, прибули о 17 год. 30 хв., тобто до складання протоколу затримання, що у свою чергу свідчить про роз`яснення підозрюваному в поряду ч. 4 ст.208 КПК України його права на захист і спростовує доводи скарги у цій частині. 
		Не знайшли підтвердження і доводи скарги про порушення ст. 210 КПК України, як і відмова слідчим у задоволенні клопотання підозрюваного про відеофіксацію, як самостійні підстави для визнання затримання незаконним і висновку про наявність підстав для затримання ОСОБА_5 не спростовують.
		Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя доходить висновку, що затримання 25.03.2020 року ОСОБА_5 було законним та відповідало положенням ч. 1ст. 208 КПК України, у зв`язку з чим, в задоволенні скарги адвокатів, поданої в порядкуст. 206 КПК України, слід відмовити.
		Разом із тим, відповідно до ч.6ст.206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
		Відповідно дост. 45 Закону України «Про Національну поліцію»дозволяється застосування спеціальних засобів (кайданок) під час затримання особи, при цьому забороняється застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску, а оскільки органом досудового розслідування не надано доказі того, що кайданки відносно затриманого застосовувалися менше двох годин або їх тиск послаблювався, у сукупності з показами підозрюваного ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу про перебування ним у кайданках з моменту затримання о 05 годині 25 хвилин до 17 години 30 хвилин, а також повідомив про те, що під час затримання до нього застосовувалися невиправдані методи фізичного впливу та насильство, слідчий суддя вважає необхідним в рядку ч.6ст.206КПК України повідомити про вказані факти СУ ГУНП в Запорізькій області для здійснення їх перевірки.
		До того ж, як вбачається із відповіді на адвокатський запит Ізолятором тимчасового тримання №1 ГУНП в Запорізькій області при проведені первинного огляду ОСОБА_5 виявлено опухлу ліву щоку, про що зроблено відмітку у журналі та повідомлено Запорізьку місцеву прокуратуру №2. Захисниками у судовому засіданні надані суду консультативні висновки зав. кафедрою внутрішньої медицини з курсом нейродисципліни ДМІ ТНМ, доцента ОСОБА_18 , згідно до яких ОСОБА_5 має неврологічне захворювання з клінічним діагнозом і потребує лікування. У судовому засіданні 27.03.2020 року під час розгляду клопотання та скарги ОСОБА_5 скаржився на головний біль, запаморочення, погане самопочуття. 
		З урахування наведених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12020080160000299 невідкладно забезпечити проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 .
		Вирішуючи питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходутримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.
		Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Клопотання слідчого, погоджене з прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді о 16 год. 00 хв. 27.03.2020 року, слідчим виконані вимоги ч.2, 3ст.184 КПК України.
		25.03.2020 року о 05 годині 25 хвилини ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Час фактичного затримання: 05 годин 25 хвилин 25 березня 2020 року.
		25.03.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України.
		Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
		Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
		При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
		Європейський судз правлюдини усвоєму рішенні«Мюррей протиОб`єднаногоКоролівства» зазначив,що факти,які викликаютьпідозру,не обов`язковомають бутивстановлені доступеня,необхідного длязасудження абонавіть дляпред`явлення обвинувачення,що єзавданням наступнихетапів кримінальногопроцесу.Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
		На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
		Таким чином, наявні докази, які містяться в матеріалах провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_5 до скоєння вказаного злочину, зокрема, це протокол огляду місця події від 25.03.2020 біля будівлі крамниці «Анастасія»; протокол огляду місця події від 25.03.2020 біля буд. АДРЕСА_2 , протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протокол допиту свідка ОСОБА_16 ; постанова про визнання речових доказів у кримінальному провадженні; іншим матеріалами кримінального провадження і слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді дійти висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому епізодів злочинної діяльності.
		Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу.
		При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.
		Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, який необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно дост.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, наявність доказів на підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 одружений з 2005 року, є батьком малолітньої дитини  ОСОБА_19 2007 р.н., має постійне місце проживання АДРЕСА_1 , за яким мешкає з родиною, за місцем проживання характеризується позитивно. Тобто підозрюваний має тісні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, де проживає разом із дитиною та її матір`ю. ОСОБА_5 є фізичною особою- підприємцем з 09.12.2015 року ( АДРЕСА_3 ). Зі слів ОСОБА_5 має стабільний дохід від підприємницької діяльності. ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.
		По даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 185 КК України, які згідно зіст. 12 КК Українивідносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів.
		Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді дають підстави дійти висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбаченіст.177 КПК України, а саме, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у тому числі і майно здобуте злочинним шляхом, а також інші предмети, що використовувались співучасниками у своїй злочинній діяльності, що зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, ймовірних співучасників злочинної діяльності, осіб які підлягають встановленню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Таким чином, враховуючи обставини, перераховані уст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК України, незважаючи на міцність соціальних зв`язків, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
		Встановлені посправі обставини,згідно яких ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнітяжких таособливо тяжкихзлочинів,підтверджують наявністьзазначених вищеризиків,та свідчатьпро неможливістьзастосування наданому етапікримінального провадженнябільш м`якогозапобіжного заходуніж триманняпід вартою,оскільки жоденіз більшм`якихзапобіжних заходів,на думкуслідчого судді,не зможезапобігти вказанимризикам,у зв`язкуіз чимклопотання слідчого,погоджене прокурором,підлягає задоволенню, а слідчий суддя доходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти Україникрім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
		В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисниками не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваного ОСОБА_5 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також наміру вчинення іншого злочину.
		Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та наявності інших ризиків свідчить про неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
		Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
		У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.
		При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу слідчим суддею також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		При цьому встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відправлення кримінального судочинства та встановлення істини у справі. Ці інтереси мають превалююче значення та переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому виправдовуютьтримання обвинуваченого під вартою. Також це цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Частиною 4статті 183 КПК Українипередбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Враховуючи, той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч. 4ст. 183 КПК України, а також з урахуванням особи підозрюваного і те, що застосування ч.4ст.186 КПК Україниє правом, а не обов`язком слідчий суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, вважає за можливе визначити розмір застави відповідно до ч. 5ст.182КПК України в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Також,ст. 194 КПК Українипередбачено які обов`язки необхідно буде покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави та наслідки їх невиконання.
		Відповідно до ч. 3ст. 182 КПК Україниу разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.
		Підсумовуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість вимог клопотання, з огляду на що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		Відповідно дост.198 КПК Українивисловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах ОСОБА_5 на незаконне затримання в порядку ст.206 КПК Українивідмовити.
		Зобов`язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12020080160000299 від 25.03.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, невідкладно забезпечити проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Доручити СУ ГУНП в Запорізькій області провести дослідження фактів щодо застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичного насильства під час затримання 25.03.2020 року.
		Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020080160000299 від 25.03.2020 року  задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюстроком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 травня 2020 року включно. 
		ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот ) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача UA378201720355249002000001205;призначення платежу  застава ОСОБА_5 ).
		У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки, передбаченіст. 194 КПК України, а саме:
		- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час, визначений вказаним слідчим;
		- не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, який проводить досудове розслідування;
		- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, про зміну свого місця проживання.
		-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
		Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення  негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти. 
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. 
		Строк дії ухвали рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного  з 25 березня 2020 року. 
		Ухвала діє по 23 травня2020 року включно.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
		 
		Слідчий суддя                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...