Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/6558/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 31.03.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2020.
Дата набрання законної сили: 11.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		31 березня 2020 року Справа № 280/6558/19  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		28 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі  позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі  відповідач 1, Шевченківський ВДВС м.Запоріжжя), заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Коциняна Меружана Оганесовича (далі  відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 (далі  третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Коциняна Меружана Оганесовича про накладення штрафу від 10.12.2019 ВП №59718764.
		Ухвалою суду від 02.01.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема уточнюючу позовну заяву, в якій в якості відповідача визначено - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі  відповідач, Шевченківський ВДВС).
		Ухвалою суду від 31.01.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 27.02.2020.
		В судовому засіданні 27.02.2020 судом вирішено питання про допит свідків та визнано обов`язковою явку позивача  ОСОБА_1 , а в судовому засіданні оголошено перерву до 02.03.2020.
		02.03.2020 судом заслухано пояснення представників сторін, проведено допит свідка  ОСОБА_3 , опитано позивача  ОСОБА_1 , та оголошено перерву в розгляді справи до 31.03.2020.
		Ухвалою суду від 31.03.2020 відмовлено у задоволенні представника відповідача про відкладення розгляду справи.
		В обґрунтування позовних вимог представники позивача посилалися на те, що спірна постанова про накладення на позивача штрафу є протиправною та такою, що прийнята в супереч вимог чинного законодавства України. Так, представники позивача вказали на те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.06.2016 по справі №336/8190/15-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зокрема визначено час спілкування та способи виховання неповнолітньої ОСОБА_4 встановивши для ОСОБА_2 періодичні побачення з донькою кожні першу та третю суботи, другу та четверту неділі місяця з 09-00 години до 12-00 години, у присутності ОСОБА_1 за її згодою. Представники позивача вказували на те, що ОСОБА_1 ніколи не вчиняла дій спрямованих на перешкоджання ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою, а також не допускала не виконання чи неналежного виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. На переконання представників позивача, саме ОСОБА_2 зловживає наданими йому правами та належним чином не використовує наданий йому час на побачення з донькою. Також, представники позивача зазначили, що державним виконавцем не було перевірено виконання позивачем рішення суду 07.12.2019, оскільки державний виконавець за місцем побачення ОСОБА_2 з донькою не з`явився, а постанова про накладення штрафу прийнята на підставі повідомлення третьої особи, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, представники позивача звернули увагу суду і на інші порушення з боку державного виконавця вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на те, що позивачу належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження, тощо. 
		В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та додаткового наданих поясненнях.
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень, у письмовому відзиві, зазначив про те, що на виконані в Шевченківському ВДВС м. Запоріжжя перебуває виконавчий лист виданий 16.07.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі №336/8190/15-ц щодо періодичних побачень ОСОБА_2 з неповнолітньою ОСОБА_4 . Відповідач зазначає, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було прийнято рішення про визначення місця побачення стягувача з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов`язано сторін виконавчого провадження повідомляти державного виконавця про виконання/невиконання рішення суду не пізніше наступного робочого дня засобами відео та фото фіксації. Разом з тим, в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що побачення ОСОБА_2 з дитиною, яке повинно було відбутися згідно графіку 07.12.2019 не відбулося, оскільки боржниця ОСОБА_1 не забезпечила побачення стягувача ОСОБА_2 з дитиною, про що складено акт державного виконавця. А оскільки позивачем не забезпечено побачення стягувача з дитиною, доказів протилежного державному виконавцю не надано, то відповідно відповідачем правомірно накладено штраф за невиконання рішення суду. 
		Щодо забезпечення перевірки виконання боржником рішення суду, державний виконавець зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, проте, оскільки рішенням суду визначено дні побачення стягувача з дитиною у суботу та неділю, то відповідно державний виконавець не міг бути присутній на місці зустрічі, з урахуванням того, що такі дні є вихідними днями. Відповідач вказував на те, що позивачем не надано жодних доказів поважності незабезпечення побачення ОСОБА_2 з донькою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а перебування дитини на тренуванні не є поважною причиною невиконання рішення суду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Третя особа  ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечує виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по справі №336/8190/15-ц щодо його періодичних побачень з донькою, а також на те, що йому завжди доводиться чекати біля будинку тривалий час перед побаченням з донькою, що віднімає наданий йому час на спілкування з дитиною. Також, третя особа вказувала на те, що оскільки у дні, в якій йому встановлено побачення з донькою - ОСОБА_4 , остання відвідує тренування з гімнастики, то відповідно він не може забезпечити спілкування з донькою з 9-00 до 12-00, оскільки о 10-00 починається тренування, яке закінчується після 12-00, проте, іншого часу на спілкування з донькою ОСОБА_1 не надає. 
		Щодо побачення з донькою 07.12.2019 третя особа вказала на те, що у зв`язку із проблемами із транспортом та виникненням певних об`єктивних обставин він не зміг прибути на місце побачення о 9-00 про що завчасно повідомив ОСОБА_1 . Проте, ОСОБА_1 знаючи, що він прямує на зустріч з донькою свідомо перешкодила йому у побаченні з донькою та відвела її на тренування з гімнастики. Зазначає, що коли він прибув за адресою: АДРЕСА_1 , то до нього ніхто не вийшов, у зв`язку з чим він викликав поліцію, а співробітник поліції зафіксував факт не забезпечення його зустрічі з донькою. Вважає, що під час накладення на позивача штрафу державний виконавець діяв обґрунтовано, оскільки іншими шляхами примусити позивача до виконання рішення суду є неможливим. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.
		З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2016 по справі №336/8190/15-ц задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 , а саме визначено час спілкування та способи виховання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши для позивача ОСОБА_2 :
		періодичні побачення з неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожні першу та третю суботи, другу та четверту неділі місяця з 09.00 години до 12.00 години, у присутності ОСОБА_1 за її згодою;
		спілкування з донькою ОСОБА_4 особисто засобами телефонного, електронного, та іншого засобу зв`язку;
		відвідування ОСОБА_2 навчальних закладів, які відвідує його донька ОСОБА_4 та спілкуватися з нею.
		Зазначене рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя набрало законної сили 19.10.2016.
		05.08.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59718764.
		15.11.2019 Шевченківським ВДВС м. Запоріжжя прийнято постанову про визначення місця побачення стягувача з дитиною ВП №59718764, якою визначено місце побачення стягувача ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 за адресою боржника: АДРЕСА_1 . 
		Судом встановлено, що 10.12.2019 заступником начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя складено Акт державного виконавця ВП №59718764, в якому зазначено, що 08.12.2019 стягувач звернувся до поліції за №102 та зафіксував факт його знаходження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьмана Івана Самойловича, 7, в період часу з 9-00  12-00. Згідно рапорту інспектора поліції вбачається, що боржник у вищевказаний час не забезпечила побачення стягувача з дитиною (а.с.176, т.1).
		10.12.2019 заступником начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про накладення штрафу ВП №69718764, якою на боржника накладено штраф в розмірі 1700,00 грн., за невиконання рішення суду.
		14.01.2020 заступником начальника Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову, якою внесено виправлення до акту державного виконавця від 10.12.2019, відповідно до якого змінено дату незабезпечення боржником побачення стягувача з дитиною з «08.12.2019» на «07.12.2019».
		Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для накладення на позивача штрафу став висновок державного виконавця про те, що ОСОБА_1 07.12.2019 не забезпечено побачення ОСОБА_2 з дитиною, чим допущено невиконання рішення суду без поважних причин.
		Позивач, в свою чергу, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактично вказувала на те, що саме ОСОБА_2 не з`явився у визначений рішенням суду час на побачення з донькою, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про невиконання нею рішення суду.
		По-перше, суд звертає увагу представників сторін на те, що предметом розгляду адміністративної справи є виключно правомірність винесення постанови про накладення штрафу від 10.12.2019, яка прийнята у зв`язку із незабезпеченням позивачем зустрічі третьої особи з дитиною 07.12.2019.
		Всі інші питання здійснення виконавчого провадження, поза межами подій 07.12.2019 та 10.12.2019, перебувають за межами предмету розгляду даної справи та судом не досліджуються.
		Відповідно до ч.1 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
		Частиною 2 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. 
		Згідно ч.3 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. 
		Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		Отже, згідно Закону України «Про виконавче провадження» накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
		Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення (захворювання, стихійне лихо, тощо).
		Разом з тим, суд за результатами розгляду даної адміністративної справи не може погодитись із твердженням державного виконавця щодо невиконання позивачем 07.12.2019 рішення суду без поважних причин, з огляду на наступне. 
		Так, відповідно до ч.1 ст.153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. 
		Згідно ч.1 ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
		Частиною 1 ст.157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.
		Відповідно до ч.2 ст.157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
		Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.3 ст.157 Сімейного кодексу України).
		Отже, безумовно інтересам дитини відповідає її спілкування з обома з батьків, що забезпечує всебічний розвиток такої дитини як особистості, і розлучення батьків не є підставою для ізоляції дитини від одного з батьків, оскільки розлучення припиняє відносини між подружжям, проте, не припиняє зв`язок між батьками та дитиною.
		Суд зазначає, що чинним законодавством України перебачено не лише право батьків на участь у вихованні та розвитку дитини, а навіть зобов`язує їх брати участь у такому вихованні.
		В свою чергу, питання участі кожного з батьків у вихованні дитини повинно вирішуватись за домовленістю між батьками дитини, оскільки такі мають рівне право на участь у житті дитини.
		Водночас, коли такої домовленості досягти не вдається, то існує судовий спосіб вирішення питання участі у вихованні дитини, що і було вирішено у даному випадку Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі №336/8190/15-ц.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлюючи графік побачення одного з батьків з дитиною, суд фактично покладає обов`язки на кожного з батьків, один з яких зобов`язаний забезпечити побачення іншого з дитиною, а інший зобов`язаний належним чином дотримуватись встановленого графіку.
		Відступлення від взаємних зобов`язань та графіку можливе лише за домовленістю батьків, якої позивач та третя особа досягти не змогли. 
		Суд погоджується з твердженням державного виконавця та зазначає, що відвідування ОСОБА_4 гуртка з гімнастики не є поважною причиною для не забезпечення побачення з батьком та не виконання рішення суду, оскільки з 9-00 до 12-00, у визначений судом день, саме ОСОБА_2 надано право на побачення з донькою, а тому у зазначений час та день саме ОСОБА_2 має право визначати яким чином проводити час з донькою, чи то відвести її на заняття з гімнастики, чи то іншим чином сприяти розвитку дитини.
		Бажання ОСОБА_4 відвідувати гімнастику відповідає її інтересам та безумовно повинно враховуватись батьками, проте, оскільки графік таких занять суперечить рішенню суду, яке має силу закону для конкретних взаємовідносин, а батьки не змогли досягнути згоди щодо іншого графіку зустрічей, то відповідно рішення суду підлягає безумовному та повному виконанню, у спосіб та порядок, що в ньому визначений. 
		Разом з тим, приймаючи постанови про накладення на позивача штрафу державний виконавець, на переконання суду, належним чином не перевірив факт невиконання позивачем рішення суду 07.12.2019, а також не встановив підстави для невиконання рішення суду.
		При цьому, суд зазначає, що дійсно виконавець має право встановлювати обставини виконання/ не виконання рішення суду з інших джерел, зокрема пояснень стягувача/боржника, фото/відео матеріалів, рапортів співробітників поліції, тощо, а не виключно бути самостійно присутнім на місці проведення виконавчих дій.
		Проте, дослідження таких документів та пояснень має відповідати принципам «обґрунтованості» та «всебічності», тобто дослідженню підлягають усі документи отримані державним виконавцем та у їх сукупності.
		Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін, побачення ОСОБА_2 з донькою було визначено на 07.12.2019 з 9-00 до 12-00, а відповідно ОСОБА_2 мав обов`язок прибути за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 год. 00 хв.
		Водночас, як встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось третьою особою, о 9 год. 00 хв. ОСОБА_2 за визначеною адресою не прибув, оскільки як він пояснив були певні проблеми з транспортом.
		При цьому, з пояснень отриманих під час розгляду справи від позивача та свідка ОСОБА_3 встановлено, що запізнення ОСОБА_2 на зустріч з донькою перевищувало 40 хвилин, оскільки приблизно о 9 год 40 хв. ОСОБА_1 прийнято рішення про самостійне відведення доньки на гурток з гімнастики.
		Більш того, в матеріалах адміністративної справи міститься відповідь Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Запорізькій області на вимогу ухвали суду від 27.02.2020 про витребування доказів, відповідно до якої виклик на «102» від ОСОБА_2 надійшов 07.12.2019 об 11 год 17 хв. (а.с.53, т.2).
		Отже, викладені в акті державного виконавця від 10.12.2019 обставини не відповідають фактичним обставинам, оскільки о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_2 не був присутній за адресою: АДРЕСА_1 .
		При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 про зазначені події повідомляла державного виконавця заявою, яка отримана Шевченківським ВДВС м. Запоріжжя 09.12.2019 (а.с.175, т.1), проте, обставини викладені у заяві боржника не були належним чином перевірені державним виконавцем, а враховано лише позицію стягувача.
		Суд зазначає, що оскільки в даному випадку 07.12.2019 саме ОСОБА_2 не прибув вчасно на зустріч з донькою, то відповідно ОСОБА_1 мала право визначити розпорядок дня дитини самостійно та не очікувати з 9 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. появи батька дитини.
		При цьому, суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять жодного ґрунтовного доказу на підтвердження того, що 07.12.2019 ОСОБА_1 вчинено дії/бездіяльність, які б перешкодили ОСОБА_2 зустрітися з донькою, а та обставина, що за відсутністю ОСОБА_2 у визначений час та у визначеному для зустрічі місці, позивач прийняла рішення про відведення ОСОБА_4 до гуртка з гімнастики, не свідчить про невиконання рішення суду. 
		Інші доводи учасників справи не спростовують вищевикладених висновків суду про необґрунтованість застосування до позивача стягнення у вигляді штрафу.
		Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, у зв`язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5, код ЄДРПОУ 35037228) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови  задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 10.12.2019 ВП №59718764 про накладення штрафу.
		Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
		Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.03.2020.
		 
		 
		Суддя І.В. Новікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...