Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/9481/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2020. Зареєстровано: 01.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2020.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/759/69/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100010011049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/9481/17
		пр. № 1-кп/759/69/20 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 березня 2020 року суд присяжних Святошинського районного суду м. Києва в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 , 
		судді: ОСОБА_2 ,
		присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		за участю секретарів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		                ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		   розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12016100100011049,підсудність розглядуякого заСвятошинським районнимсудом м.Києва визначенаухвалою Апеляційногосуду м.Києва від31.05.2017, за обвинуваченням 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шляхове Балтського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		- 03.03.2004 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна;
		-13.03.2012 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
		- 05.06.2013 Подільським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 
		ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 69, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.09.2014 у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України застосовано до засудженого ОСОБА_11 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2012 та злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 
		ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 69, ст. 70 КК України, за вироком Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2013 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на п`ять років. 29.05.2015 ОСОБА_12 умовно-достроково звільнений від відбування покарання, не відбута частина покарання складає 1 рік 5 місяців 19 днів;
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
		сторони кримінальногопровадження:прокурори  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , обвинувачений ОСОБА_11 , захисники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , інші учасники  потерпіла ОСОБА_21 ,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_11 , будучи особою, раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, знову вчинив умисний злочин за наступних обставин.
		05.09.2016 у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті своєму наглядно знайомому ОСОБА_22 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , попередньо зв`язавшись за допомогою мобільного терміналу з ОСОБА_22 , домовився з останнім про зустріч 05.09.2016 близько 16 год. 00 хв. біля приміщення онко-хірургічного корпусу № 14 Київської обласної клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Київ, 
		вул. Багговутівська, буд. 1.
		05.09.2016 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_11 прибув до онко-хірургічного корпусу № 14 Київської обласної клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1, взявши із собою пістолет Макарова № НОМЕР_1 та 7 патронів пістолетного типу калібру 9х18 мм, виданий 03.06.2016 на прикомандирований особовий склад батареї управління та артилерійської розвідки військової частини  польова пошта НОМЕР_2 та закріплений за ОСОБА_11 .
		Приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_11 разом з ОСОБА_22 зайшли у вестибюль онко-хірургічного корпусу № 14 Київської обласної клінічної лікарні ( АДРЕСА_3 ), де ОСОБА_11 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне умисне заподіяння смерті ОСОБА_22 , використовуючи пістолет Макарова № НОМЕР_1 та 7 патронів пістолетного типу калібру 9х18 мм, виданий 03.06.2016 на прикомандирований особовий склад батареї управління та артилерійської розвідки військової частини  польова пошта НОМЕР_2 та закріплений за ОСОБА_11 , здійснив сім пострілів у площину тулубу та голови 
		ОСОБА_22 , завдавши останньому вогнепальні рани: в лобній ділянці зліва над бровною дугою, на спині зліва, на спині справа, на спині в поперековому відділі справа, на задній поверхні лівого плеча в нижній третині, на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині та на зовнішній поверхні лівої кисті у основи першого пальця, тим самим здійснивши умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_22 . Смерть ОСОБА_22 настала від множинних вогнепальних поранень голови, грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів та крововтрати.
		Здійснивши всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11 з місця події втік та направився до місця свого проживання.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 408 та ч. 3 ст. 110 КК України, не визнав та показав наступне.
		З 2015 року він проходив військову службу за контрактом на сході України. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_23 31.03.2016 він отримав наказ від останнього про підготовку автомобіля та виїзд до міста Рахів Закарпатської області. 01.04.2016 приблизно об 11 год. вони заїхали у військову частину у м. Констянтинівка, де отримали дозвіл на переміщення машини, в якому зазначалося, що автомобіль направляється для ремонтних робіт. По дорозі були зупинки, він розраховувався своєю банківською карткою, мав при собі два телефони. По приїзду до м. Львова він залишився там, оскільки отримав наказ від ОСОБА_23 зустрітися з певними людьми для отримання коштів та ремонту генератора, ключі від автомобіля він віддав ОСОБА_23 . Після чого він отримав відпустку строком на два дні.
		Далі він-обвинувачений займався волонтерськими справами, переміщуючи зброю з м. Києва до м. Житомира. Йому зателефонував ОСОБА_23 і попросив зустріти його у м. Рівному, але він в той час займався перевезенням генератора, тому попросив ОСОБА_24 , щоб той його зустрів, оскільки останній на той час перебував у відпустці у м. Києві. Після перевезення генератора він з м. Житомира відправляв матеріальні цінності, саме в м. Житомирі вони втрьох зустрілися на території центрального автовокзалу, там він передав ОСОБА_23 та ОСОБА_24 волонтерські кошти близько 5 000 гривень на подальшу заправку автомобіля, на якому пересувався ОСОБА_23 до м. Дніпродзержинська, а також він передав ноутбук, якого він отримав від знайомого волонтера. Він-обвинувачений за наказом ОСОБА_23 залишився в м. Житомирі для подальшої волонтерської роботи, оскільки потрібно було придбати ще два автомобілі та відправити їх на схід України. Орієнтовно за місяць до інциденту, що стався, він придбав два автомобілі, які відремонтували на СТО в м. Києві, вул. Краснова 31, яке належить ОСОБА_24 . Дані автомобілі були поставлені на облік, після чого за вказівкою ОСОБА_23 приїхали два військовослужбовці, які забрали ці автомобілі в зону АТО. Остання така відправка двох транспортних засобів «Мітсубісі Паджеро», і «Фольксфаген» оранжевого кольору була 04.09.2016.
		На територію військової частини він не повертався, перебував у містах Львові, Луцьку, Києві та Житомирі, приблизно сорок днів був вдома, в нього був наказ від безпосереднього керівника ОСОБА_23 надалі займатися волонтерською роботою: придбанням автомобілів, техніки, їх ремонтом та відправленням у зону антитерористичної операції. Весь цей період він отримував з військової частини заробітну плату, яка надходила йому на картковий рахунок. Навіть перебуваючи в умовах СІЗО йому надходила заробітна плата.
		За місцем несення військової служби йому неодноразово видавалася зброя: спочатку пістолет Стєчкіна, якого він здав, потім автомат АК47, з яким він достатньо довго працював, останній був пістолет Макарова, отримав він його за наказом ОСОБА_23 приблизно восени 2015 року після виходу з полігона Гончарівське.
		Після вибуття з військової частини, тобто з квітня 2016 року пістолет завжди був при ньому, йому не доводили до відома, що зброю при залишенні військової частини необхідно здавати, а навпаки  без зброї їх не відпускали через те, що в лісі загинув один з їхніх бійців. Його не оголошували в розшук, він постійно був на зв`язку, йому телефонували, а він відповідав. Він мав повернутися у військову частині при першому дзвінку або потребі.
		З потерпілим ОСОБА_22 він був знайомий близько семи місяців, в останнього неодноразово здійснював обмін грошових коштів для придбання автомобілів. Він ніколи не давав оголошень в «Інтернеті» про продаж валюти. 04.09.2016 він перебував у м. Луцьку з метою купівлі та відправлення автомобіля до м. Києва.
		05.09.2016 він зустрівся з потерпілим приблизно о 16 год. на вході у вестибюлі онко-хірургічного корпусу № 14 Київської обласної клінічної лікарні, що за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1, з метою обміну грошових коштів з гривні на долар США. У нього при собі було орієнтовно 300 тисяч гривень та долари, це були волонтерські кошти.
		На зустріч він прийшов раніше і побачив як з автомобіля ОСОБА_22 вийшло три особи чоловічої статі і відразу почали до нього бігти, потерпілий почав викрикувати нецензурні слова на його адресу, фактично діалогу не відбувалось, така їх поведінка йому була не зрозуміла. Він дістав пістолет, який завжди був при ньому, зробив два кроки назад, попередив їх, після чого перестав себе контролювати і здійснив сім пострілів у потерпілого ОСОБА_22 , інші дві особи втекли, жодних речей потерпілого він не брав. Після пострілів він закурив сигарету, дістав з пістолета обойму, поклав її у сумочку, вийшов з приміщення лікарні, де було дуже людно, та через парк пішов до станції метро «Дорогожичі», після чого поїхав до смт Черняхів Житомирської області.
		В нього не було умислу на вбивство ОСОБА_22 , він захищався від потерпілого та двох інших осіб, які з ним приїхали на зустріч. Під час останньої зустрічі з потерпілим він користувався телефоном мобільного оператора «Лайф». Під час проведення обшуку у нього зникла барсетка, в якій були грошові кошти.
		Допитана усудовому засіданніпотерпіла ОСОБА_21  у судовому засіданні повідомила, що про обставини вбивства сина ОСОБА_22 їй нічого не відомо, син проживав у м. Києві з травня 2015 року. 05.09.2016 орієнтовно о 15 год. 15 хв. її син по мобільному телефону повідомив, що у нього запланована зустріч, після чого він мав намір відлетіти на відпочинок до Таїланду, проте він більше на зв`язок не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав. Її син був спокійною, не конфліктною людиною, займався спортом, зброї не мав.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченим  ОСОБА_11 своєї виниу вчиненніінкримінованих йомузлочинів,його вина у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_22 за викладених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
		Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що з потерпілим вони товаришували, останній займався ІТ-технологіями та обміном валют. 04.09.2016 потерпілий ОСОБА_22 за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» розмістив оголошення про обмін валюти  з доларів на гривні. На мобільний телефон потерпілого зателефонувала особа чоловічої статі та вони домовилися про зустріч. Потерпілий попросив його-свідка поїхати на цю зустріч, на що він погодився. Зустріч відбувалася в кафе в районі Кільцевої дороги, на ОСОБА_26 . В судовому засіданні він-свідок чітко впізнає, що вони зустрічалися в кафе саме з обвинуваченим ОСОБА_11 , який пояснював, що йому потрібно обміняти грошові кошти з гривні на долари для проведення хірургічної операції його дружини. Але в обвинуваченого не було з собою грошей, тому вони разом сиділи в кафе близько двох годин та чекали людину, яка мала привезти ці гроші. Під час зустрічі будь-яких словесних чи інших конфліктів між обвинуваченим та потерпілим не було, обвинувачений вставав, розмовляв по телефону, відходив від їхнього столика, у нього бігали очі, після чого вийшов і не повернувся. Орієнтовно через 20 хвилин на мобільний телефон потерпілого надійшло повідомлення від обвинувачено про те, що «вибачте, у мене не вийшло». Більше обвинуваченого він не бачив.
		Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні показала, що з потерпілим ОСОБА_22 вони разом проживали, останній займався обміном валют. Вона була присутня в день події, що сталася, (орієнтовно до 15 год.) при телефонній розмові потерпілого з іншою особою про обмін валюти. В неї склалося враження, що з тією особою потерпілий був раніше знайомий, однак їй нічого не відомо про ту особу та про обставини зустрічі  ні про місце зустрічі, ні про суму коштів для обміну. Зброї у потерпілого вона ніколи не бачила.
		У судовомузасіданні свідок ОСОБА_28  показав, що працює лікарем в онко-хірургічному корпусі № 14 Київської обласної клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1. У вересні 2016 року приблизно о 16-17 год. він, перебуваючи на чергуванні та знаходячись у палаті інтенсивної терапії, почув серію пострілів, які відбувалися за дверима вестибюлю вказаного корпусу, який знаходиться орієнтовно у 10-12 метрах від палати, де він-свідок перебував. Він-свідок разом із завідуючим відділенням та іншими медичними працівниками одразу побігли на місце, звідки лунали постріли, та побачили тіло особи чоловічої статі із слідами вогнепальних поранень (близько п`яти). Вогнепальні поранення були на грудній клітині та в лобній частині голови. Потерпіла особа знаходилася у стані між клінічною та біологічною смертю, а тому реанімаційні заходи, що були невідкладно розпочаті медичними працівниками, не дали результату. З кишені потерпілого випали гроші, а саме  пачка доларів, які були перераховані та описані слідчо-оперативною групою, що прибула. Біля потерпілого на підлозі лежали гільзи, які також були вилучені поліцейськими. Потерпілий був одягнутий у джинси та футболку, потерпілого він раніше не бачив. На момент події відеофіксації на місці даної події не було, вхід не був обмежений, жодних сторонніх осіб свідок не бачив.
		Аналогічні показання, як і свідок ОСОБА_28 , у судовому засіданні надав й свідок ОСОБА_29 , який також працює лікарем в онко-хірургічному корпусі № 14 вищезазначеної лікарні, додавши, що він-свідок бачив біля потерпілого чотири гільзи, мобільний телефон та пачку доларів, що випала із його кишені. На місце події він викликав поліцію та, констатувавши безрезультатність реанімаційних заходів, закрив приміщення до прибуття правоохоронців. Коли свідок закривав вхідні двері приміщення до приїзду поліції, то помітив молодого чоловіка, що курив біля входу, і той повідомив, що бачив особу, що вибігала із вестибюлю після пострілів, жодних сторонніх осіб у приміщенні він-свідок особисто не бачив.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показала, що з обвинуваченим вони познайомились через мережу «Інтернет», 23.02.2016 він був у м. Житомирі, де вони з ним познайомились ближче та почали проживати разом. Вона знала, що він  військовослужбовець та займається волонтерською діяльністю, неодноразово вона була присутня при телефонних розмовах ОСОБА_11 з його керівником  ОСОБА_23 , з яких їй стало відомо, що ОСОБА_11 виконував накази керівництва і щось передав, кудись під`їжджав. Їй відомо, що останній отримував заробітну плату на карточку.
		У квітні 2016 року ОСОБА_11 приїжджав до неї на декілька днів та майже все літо 2016 року останній перебував за місцем її проживання  в смт Черняхів Житомирської області, на кілька днів виїжджав по волонтерських справах: в червні 2016 року він виїхав, після чого приїхав за кермом на великій чорній машині та казав, що хоче викупити цей автомобіль за власні кошті; в кінці серпня 2016 року у справах він виїжджав на кілька днів з смт Черняхів.
		Напередодні його затримання він прибув додому, після чого приїхали співробітники прокуратури і повідомили, що ОСОБА_11 скоїв вбивство. Під час обшуку в її квартирі знайшли пістолет та телефон, які належали ОСОБА_11 . Вперше зброю у ОСОБА_11 вона побачила в липні 2016 року  це був пістолет з коричневою ручкою.
		Вона надавала письмову згоду на проведення обшуку в квартирі, яку разом з ОСОБА_11 почала винаймати з липня 2016 року за усним договором з власником квартири. Вона-свідок у цій квартирі не зареєстрована, документів на право власності на квартиру вона не має. Вона матеріально утримувала ОСОБА_11 , про його заощадження їй нічого не відомо.
		У судовому засіданні свідок  ОСОБА_31 показав, що обвинуваченого він раніше не бачив і з ним не спілкувався. Він був понятим під час затримання обвинуваченого та проведення обшуку за місцем його проживання  у квартирі в смт Черняхів Житомирської області. В квартирі були присутні: співробітники правоохоронних органів, ще один понятий і ОСОБА_32 . В ході обшуку були вилучені: телефони, пістолет, ноутбук, гроші. Ніхто не був проти проведення обшуку, протокол обшуку він підписував. Гроші були знайдені в доларах, ОСОБА_30 повідомляла, що це її кошти.
		Обставини вчинення ОСОБА_11 умисного вбивства ОСОБА_22 , крім показань свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ,  ОСОБА_33 , підтверджуються також дослідженими безпосередньо у судовому засіданні наступними доказами:
		- протоколом огляду місця події від 05.09.2016 із планом схемою та ілюстрованими фототаблицями, відповідно до якого при огляді приміщення вестибюлю корпусу № 14, що є онко-хірургічним корпусом Київської обласної клінічної лікарні, розташованої по вул. Багговутівська, 1 в м. Києві, на підлозі виявлено: труп особи чоловічої статі, що лежить на спині, грудна клітина, руки та голова якого вкриті рідиною темно-бурого кольору, схожою на кров; а також виявлено та вилучено: пошкоджену футболку із отворами, вкриту плямами темно-бурого кольору, яка лежить поруч із тілом чоловіка; сім металевих предметів схожих на гільзу 9 мм, один металевий предмет схожий на осердя від кулі; один металевий предмет схожий на оболонку кулі, що перебуває у деформованому стані; наскрізний отвір (діаметром приблизно 1 см) на склі метало-пластикового вікна; вм`ятину (діаметром приблизно 1 см) на поверхні батареї опалення; десять тисяч доларів США  100 купюр номіналом по 100 доларів США, що були обв`язані резинкою та частково забруднені речовиною темно-бурого кольору схожою на кров (т. 2 а.с. 83-106);
		- протоколом огляду місця події (трупа) від 05.09.2016 із ілюстрованою фототаблицею, відповідно до якого при огляді приміщення вестибюлю корпусу № 14, що є онко-хірургічним корпусом Київської обласної клінічної лікарні, розташованої по вул. Багговутівська, 1 в м. Києві, виявлено труп ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що лежить на спині, під трупом наявна калюжакрові, в ротовій порожнині трупа  пластикова трубка довжиною приблизно 15 см. Труп на дотик теплий з помірним охолодженням обличчя та кінцівок рук, трупне заклякання не відмічається, трупні плями у вигляді плямистих острівців рожево-фіолетового кольору вбачаються на поперековій ділянці. На трупі наступний одяг: футболка білого кольору, брюки чорного кольору з ременем чорного кольору, сірі труси, мокасини чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, наручний годинник на лівій руці трупа; мобільний телефон чорного кольору, марки «Айфон-6» із сім-карткою, які вилучено. На трупі виявлено: три наскрізних вогнепальних поранення на тулубі  три вхідні вогнепальні рани розташовані на спині, а вихідні рани  на передній поверхні (дві рани в ділянці грудей, одна рана на животі); наскрізне вогнепальне поранення голови  вхідна вогнепальна рана розташована над лівою бровою, а вихідна рана  в правій тім`яній ділянці; вогнепальне поранення лівої кисті, правої кисті; наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча. Також вилучено: зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки трупа; змиви з лівої та правої долоні трупа; футболку білого кольору (т. 2 а.с. 107-116);
		- протоколом огляду місця події від 05.09.2016 із ілюстрованою фототаблицею, відповідно до якого у приміщенні моргу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9, в одязі трупа ОСОБА_22  в штанах останнього виявлено металевий предмет схожий на кулю калібру 9 мм, який вилучений (т. 2 а.с. 139-142);
		- протоколом огляду місця події від 08.09.2016 із ілюстрованою фототаблицею, відповідно до якого в приміщенні моргу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 виявлено та вилучено: металевий предмет жовтого кольору зовні схожий на кулю; особисті речі потерпілого ОСОБА_22  полотенце салатового кольору з плямами речовини темно-бурого кольору, пара черевиків чорного кольору з шкарпетками, джинси чорного кольору з ременем, труси сірого кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору (т. 2 а.с. 143-150);
		- протоколом огляду місця події від 09.09.2016 із ілюстрованою фототаблицею, відповідно до якого при огляді квартири АДРЕСА_4 виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на пістолет типу «Макаров» на затворі наявний напис « НОМЕР_1 », який дублюється на рамці ствола над рукояткою, а саме  НОМЕР_1 , 1972; два магазини з наступними написами на кожному окремо: магазин №1  6281-1, магазин №2  6281-2; шість предметів зовні схожих на набої на кожному з них наявне маркування «270 02»; кобуру чорного кольору з ременем (т. 2 а.с. 156-179);
		- речовими доказами: пістолетом Макарова 9х18 ПМ, магазином до нього, набоями, гільзами, кулями, які оглянуто у судовому засіданні та які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні згідно постанови слідчого від 27.12.2016 (т.3 а.с. 158-164); 
		- висновком експерта № 2479 від 26.10.2016 (проведеного на підставі актів судово-медичних досліджень № 1235 від 05.10.2016, № 694 від 16.09.2016, № 1801 від 15.09.2016, № 266-мк від 20.10.2016, лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_22 ), згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_22 виявлено: вхідні вогнепальні рани (округла форма, відносно рівні краї, поясок осаджування, наявність в центрі дефекту мінус-тканини)  вхідна вогнепальна рана №1 в лобній ділянці зліва над бровною дугою від якої іде рановий канал в напрямку спереду назад, зліва направо, знизу догори, який проникає в порожнину черепа по ходу якого ушкоджується головний мозок і закінчується раною №2 в правій тім`яній ділянці з ознаками вихідної вогнепальної рани; вхідна вогнепальна рана №3 на спині зліва, від якої іде рановий канал в напрямку ззаду на перед справа на ліво, з низу догори проникає в грудну порожнину по ходу якого ушкоджується дев`яте ребро, ліва легеня і закінчується раною №14 на передній поверхні грудної клітки зліва з ознаками вихідної вогнепальної рани; вхідна вогнепальна рана №4 на спині справа, від якої іде рановий канал в напрямку ззаду наперед знизу догори, проникає в грудну порожнину по ходу якого ушкоджується нижня доля правої легені, діафрагма, далі проникає в черевну порожнину, ушкоджуючи печінку, іде догори, ушкоджуючи середню та верхню долі правої легені і закінчується раною №12 на передній поверхні черевної стінки справа з ознаками вихідної вогнепальної рани; вхідна вогнепальна рана №5 на спині в поперековому відділі справа, від якої іде рановий канал в напрямку ззаду наперед, дещо знизу догори, проникає в черевну порожнину, по ходу якого пошкоджується брижа та петлі кишечника праворуч і закінчується раною №13 на передній поверхні черевної стінки справа з ознаками вихідної вогнепальної рани; рани № 6, №7, №8, №9 на внутрішній поверхні лівого плеча та грудей з переривчастим рановим каналом який іде в напрямку ззаду наперед з ушкодженням м`яких тканин  виникли від одного пострілу; вхідна вогнепальна рана №10 на задній поверхні лівого плеча в нижній третині з рановим каналом, який іде в напрямку зверху донизу, зліва направо, довжиною 3 см з ушкодженням м`яких тканин і закінчується з раною №11 з ознаками вихідної вогнепальної рани; вхідна вогнепальна рана №15 на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині, по зовнішній поверхні з рановим каналом, що іде справа наліво на довжину біля 5,5 см, по ходу якого ушкоджена суглобова поверхня променевої кістки, м`які тканини і закінчується кулею діаметром 0,9 см, з оболонкою жовтого металу; вогнепальна дотична рана №16 на зовнішній поверхні лівої кисті у основи 1-го пальця з ушкодженням м`яких тканин; горизонтальне осадження шкіряних покривів на спині зліва на межі грудної та черевної ділянок  дотичне вогнепальне ушкодження; гемоторакс зліва 1600 мл, справа 500 мл, гемоперітонеум 2000 мл, крововиливи під ендокардом (плями Тардьє при крововтраті), недокрів`я внутрішніх органів. 
		Характер та особливості ушкоджень їх розташування з врахуванням судово-криміналістичного дослідження вказує на те, що вони утворились від дії вогнепального снаряда, які містять сполуки заліза, міді та цинку при пострілі з вогнепальної зброї. Будь-яких ознак, які б могли вказувати на близьку дистанцію проведення пострілу (дія полум`я пострілу, механічна дія порохових газів, наявність кіптяви та часток незгорілих порошин) при досліджені клаптів шкіри не виявлено. Всі ушкодження, з врахуванням судово-гістологічного дослідження (відсутність клітинної реакції в травмованих тканинах) виникли при житті в один проміжок часу (хвилини) до настання смерті, після чого виконувати потерпілим будь-які активні дії виключається. Вогнепальні поранення голови, грудей та живота з ушкодження внутрішніх органів та крововтрати мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (небезпека для життя) і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала від множинних вогнепальних поранень голови, грудей та живота з ушкодження внутрішніх органів та крововтрати (т. 2 а.с. 197-216; 196);
		- висновком експерта № 289-мк від 20.10.2016, згідно якого при дослідженні одягу потерпілого ОСОБА_22 встановлено: на тенісці  на передній поверхні теніски розташовано шість пошкоджень (№ 1-5 та №9), а на задній поверхні теніски розташовано п`ять пошкоджень (№ 6-8, № 10 та № 11), з яких: вихідні вогнепальні кульові пошкодження №1-5 та №9 на передній поверхні теніски; вхідні вогнепальні кульові пошкодження № 6-8, №10 та №11 на задній поверхні теніски. Виявлені вогнепальні пошкодження теніски утворилися в результаті проведення пострілів з вогнепальної зброї патронами, які були споряджені оболонковими кулями, до складу яких входили сполуки міді та цинку. Група пошкоджень № 9-11, що розташовані під рівнем лівої пройми, виходячи з морфології та взаємного розташування, а також даних судово-медичної експертизи трупу, утворилися в результаті одного пострілу. При застосуванні мікрорентгенфлуоресцентного спектрального аналізу, по краям вхідних вогнепальних пошкоджень №6-8 та №11, встановлено підвищений вміст міді, цинку та свинцю. Характер виявлених нашарувань свинцю вказує на те, що досліджувані пошкодження на тенісці №6-8 та №11 утворилися в результаті пострілів зі зброї, з якої раніше проводилися постріли та канал якої не був почищений. Виявлена топографія нашарувань міді та цинку навколо пошкодження №6 на задній поверхні теніски  розташування по краям пошкодження та навколо них у вигляді незначного осипу, вказує на те, що дане пошкодження утворилось в результаті проведення пострілу у межах близької дистанції пострілу. На рушнику, джинсових брюках, паску, трусах, шкарпетках та кросівках пошкоджень не виявлено (т. 2 а.с. 221-232);
		- висновком експерта № 866 від 26.09.2016, згідно якого надані на дослідження: сім гільз є частинами 9 мм пістолетних патронів зразка 1951 року (патрони до пістолету Макарова, 9х18 ПМ), які виготовлені промисловим способом на Луганському патронному заводі в 2002 році та стріляні з одного екземпляра вогнепальної зброї, вірогідно, з пістолета Макарова (ПМ); кулі є частинами (стріляними кулями зі сталевим осердям) 9 мм пістолетного патрону зразка 1951 року (патрони до пістолету Макарова 9х18 ПМ), які виготовлені промисловим способом та стріляні з одного екземпляра вогнепальної зброї  із пістолета Макарова (ПМ) або автоматичного пістолета Стечкіна (АПС); фрагменти кулі є фрагментами стріляної кулі зі сталевим осердям 9 мм пістолетного патрону зразка 1951 року (патрони до пістолету Макарова 9х18 ПМ), які виготовлені промисловим способом (т. 3 а.с 5-10);
		- висновком експерта № 891 від 12.10.2016, згідно якого надані на дослідження та вилучені 09.09.2016 у приміщенні кв. АДРЕСА_5 : предмет схожий на пістолет, є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю  бойовим самозарядним пістолетом Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 , який виготовлений промисловим способом на Іжевському машинобудівному заводі (СРСР) у 1972 році та придатний для стрільби; шість предметів схожих на патрони, належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовими патронами пістолетного типу калібру 9х18 мм, що споряджені оболонковим кулями зі стальним осердям, виготовлені промисловим способом Луганським патронним заводом у 2002 році, є придатними для стрільби. Надані на дослідження та вилучені 05.09.2016 у вестибюлі онко-хірургічного корпусу №14 Київської обласної клінічної лікарні, що розташована по вул. Багговутівська, 1 в м. Києві, сім гільз та куля стріляні з наданого на дослідження пістолета Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 . Надана на дослідження та вилучена 05.09.2016 у приміщенні КМБ СМЕ що по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві куля стріляна з наданого на дослідження пістолета Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 . Надана на дослідження та вилучена 08.09.2016 у приміщенні КМБ СМЕ що по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві куля стріляна з наданого на дослідження пістолета Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 17-28);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.09.2016, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 серед пред`явлених осіб впізнав за зовнішніми ознаками, а саме: формою обличчя, губ та брів, а також за кольором волосся під № 2 особу, з якою він разом із ОСОБА_22 зустрічався в приміщенні кафе, що по вул. Петропавлівська, 6 в с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, а саме  ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 38-41);
		- протоколом огляду відеозапису від 10.09.2016, згідно якого на відеозаписі зафіксовано зустріч 04.09.2016 обвинуваченого у приміщенні кафе з потерпілим ОСОБА_22 та свідком ОСОБА_25 , їх спілкування між собою, з відео вбачається як обвинувачений відходить від столика в кафе, але невдовзі повертається (т. 3 а.с. 30-37);
		- протоколом огляду від 05.09.2016 із ілюстрованою фототаблицею, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «Айфон 6», який вилучено у потерпілого ОСОБА_22 згідно протоколу огляду місця події (трупа) від 05.09.2016 (т. 2 а.с. 107-116) та має ІМЕІ НОМЕР_3 із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», абонентський номер НОМЕР_4 . У пам`яті мобільного телефонуміститься інформація,що з мобільного номеру телефону НОМЕР_5 , працює в ІМЕІ: НОМЕР_6 протягом дня 05.09.2016 здійснювалися неодноразові дзвінки до потерпілого та о 15 год. 56 хв. було надіслано потерпілому фото із зображенням таблички хірургічного корпусу Київської обласної клінічної лікарні з текстом «Я на месте. Деньги в этой дуры забрал 336 тыс.», а також абонент мобільного номеру телефону НОМЕР_7 , який працює в ІМЕІ: НОМЕР_8 (записаний в телефонній книжці потерпілого як « ОСОБА_34 НОМЕР_9 $ на 26.67»), який неодноразово зідзвонювався з потерпілим за декілька годин до даної події (т. 2 а.с. 117-136);
		- протоколом огляду від 06.09.2016, згідно якого оглянуто мобільний телефон «Самсунг Гелексі S міні», який належить свідку ОСОБА_35 та має ІМЕІ НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , в якому встановлено дві сім-карти із номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 . У пам`яті мобільного телефону у папці «Журнали» міститься інформація щодо телефонних з`єднань 04.09.20016 у період часу з 17 по 19 години з особою чоловічої статі з метою зустрічі в торговому центрі «Гулівер» в м. Києві з метою обміну валюти, який користувався мобільним телефоном  НОМЕР_7 (т. 3 а.с. 71-77);
		- протоколом огляду мобільного телефону від 07.09.2016, згідно якого оглянуто мобільний телефон «Нокія 107», який належить свідку ОСОБА_36 та має ІМЕІ № НОМЕР_14 , в якому використовується абонентський номер мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 та ІМЕІ №2: НОМЕР_16 без сім карти. У пам`яті мобільного телефону у папці «принятые смс-сообщения» міститься текст смс-повідомлення, яке надійшло 03.09.2016 о 19 год. 10 хв. 32 секунди з наступним змістом: «Пришлось уехать в 16:30 только сейчас увидел количество звонков от Вас. Простите что подвел.» з абонентського номеру ПрАТ «Київстар» НОМЕР_17 (т. 3 а.с. 82-87);
		- протоколом огляду предметів від 08.09.2016, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «Lenovo А916», який належить ОСОБА_36 та має ІМЕІ НОМЕР_18 , в якому використовується абонентський номер НОМЕР_19 . При перегляді вхідних смс-повідомлень встановлено, що від абонента «Жека» (номер телефону НОМЕР_17 ) надійшло ммс-повідомлення 03.09.2016 о 22:19 год., при відкритті якого наявний текст: «Извините, приехать не сможем. Будем здесь до 17:00, если сможете приезжайте.» та фотознімок частини будівлі та таблички синього кольору з написом «14 онко-хірургічний корпус» (т. 3 а.с. 90-93);
		- протоколом огляду від 25.02.2017, згідно якого оглянуто інформацію ПрАТ «Київстар», отриману на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2016, та встановлено, що 03.09.2016 в період часу з 12 год. 46 хв. по 17 год. 42 хв. між абонентськими номерами НОМЕР_17 та НОМЕР_19 ,який належить ОСОБА_36 , відбуваються телефонні з`єднання (вхідні-вихідні дзвінки), а також в цей день з абонентського номера  НОМЕР_5 на абонентський номер НОМЕР_19 , який належить ОСОБА_36 , о 15 год. 19 хв. надійшло ммс-повідомлення та о 19 год. 10 хв. смс-повідомлення. Крім того, 05.09.2016 з абонентського номера  НОМЕР_5 на абонентський номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_22 , о 15 год. 56 хв. надійшло ммс-повідомлення, а також в цей день о 16 год. 44 хв. на абонентського номера  НОМЕР_5 надійшов вхідний виклик з абонентського номеру НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_22 (т. 3 а.с. 42-44);
		- протоколом огляду від 25.02.2017, згідно якого оглянуто інформацію ПрАТ «МТС Україна», отриману на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2016, та встановлено, що 04.09.2016 в період часу з 14 год. 52 хв. по 23 год. 14 хв. та 05.09.2016 в період часу з 09 год. 10 хв. по 16 год. 44 хв. між абонентськими номерами НОМЕР_7 та  НОМЕР_4 ,який належить ОСОБА_22 , відбуваються телефонні з`єднання (вхідні-вихідні дзвінки, смс-повідомлення). Крім того, 04.09.2016 в період часу з 17 год. 22 хв. по 18 год. 02 хв. між абонентськими номерами НОМЕР_7 та  НОМЕР_13 ,який належить ОСОБА_35 , відбуваються телефонні з`єднання (вхідні-вихідні дзвінки, смс-повідомлення) (т. 3 а.с. 59-62);
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.10.2016, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2016 у ПрАТ «МТС Україна» отримано диск, звідки зроблено роздруківку його вмісту. Згідно даної інформації місцеперебування абонентського номеру НОМЕР_7 зафіксоване 05.09.2016 в період часу з 14 год. 06 хв. 26 с. і до 16 год. 44 хв. 04 с. в районі Київської обласної клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1 (т. 4 а.с. 183-194 ).
		В ході дослідження в судовому засіданні вищевказаних доказів судом встановлено, що вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
		При цьому, суд присяжних звертає увагу, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2016 у ПрАТ «МТС Україна» органом досудового розслідування отримано диск з інформацією щодо вхідних-вихідних дзвінків та смс-повідомлень, а також місцезнаходження абонентського номеру НОМЕР_7 та зроблено роздруківку його вмісту, проте органом досудового розслідування не здійснено процесуальної дії  не проведено його огляду та не оформлено у відповідності до вимог ст. 103 КПК України. Даний процесуальний недолік хоч і має місце, однак суд присяжних вважає, що дана інформація отримана у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а саме  у відповідності до глави 15 КПК України та бере до уваги даний доказ. 
		Згідно інформації, отриманої у ПрАТ «МТС Україна» місцеперебування абонентського номеру НОМЕР_7 зафіксоване 05.09.2016 в період часу з 14 год. 06 хв. 26 с. і до 16 год. 44 хв. 04 с. в районі Київської обласної клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1 (т. 4 а.с. 183-194 ). Зміст даної інформації в сукупності з іншими доказами, в т.ч. протоколами огляду мобільних телефонів, які належать ОСОБА_22 (т. 2 а.с. 117-136), ОСОБА_35 (т. 3 а.с. 71-77), ОСОБА_36 (т. 3 а.с. 82-87; 90-93); протоколами огляду інформації ПрАТ «Київстар» (т. 3 а.с. 42-44); ПрАТ «МТС Україна» (т. 3 а.с. 59-62) підтверджує факт користування ОСОБА_11 абонентським номером НОМЕР_7 . 
		Відповідно до висновку експерта № 891 від 12.10.2016 дві кулі, які вилучені з тіла та одягу потерпілого ОСОБА_22 , а також куля та сім гільз, які вилучені на місці події, стріляні з наданого на дослідження пістолета Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 17-28), який був вилучений за місцем фактичного проживання обвинуваченого, що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_30 та  ОСОБА_37 .
		Вилучений за місцем проживання обвинуваченого пістолет Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 виданий і закріплений за ОСОБА_11 03.06.2016 як за військовослужбовцем, що підтверджується копією відомості про закріплення зброї на прикомандирований особовий склад батареї управління та артилерійської розвідки військової частини  польова пошта НОМЕР_2 (т. 3 а.с. 98).
		Згідно із висновком експерта № 2479 від 26.10.2016 смерть ОСОБА_22 настала від множинних вогнепальних поранень голови, грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів та крововтрати (т. 2 а.с. 197-216; 196). 
		Вказані обставини у сукупності з кількістю та локалізацією наявних вогнепальних поранень у потерпілого, способом та механізмом їх заподіяння, а також наявністю предмета їх заподіяння, вказують на наявний умисел в обвинуваченого ОСОБА_11 на вбивство потерпілого ОСОБА_22 . 
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04. 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Аналіз вищенаведених показань свідків та досліджених доказів у їх сукупності дозволяє суду присяжних зробити висновок про те, що доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_22 за обставин, викладених у вироку, випливає із сукупності вищевстановлених ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що дозволяє суду присяжних поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченого у судовому засіданні у скоєнні злочинних дій, викладених у вироку, доведена повністю.
		Доводи обвинуваченого та його захисників про те, що в обвинуваченого ОСОБА_11 не було умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_22 повністю спростовуються вищезазначеними доказами.
		Натомість, будь-яких доказів, які б підтверджували, що під час зустрічі в Київській обласній клінічній лікарні обвинуваченому ОСОБА_11 була створена реальна загроза для його життя та здоров`я від потерпілого ОСОБА_22 або інших осіб, стороною захисту не наведено. Таких даних не міститься і в показаннях обвинуваченого.
		Доводи захисника про визнання протоколу огляду місця події від 09.09.2016, відповідно до якого при огляді квартири АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на пістолет типу «Макаров» з написом « НОМЕР_1 », два магазини до нього, шість предметів зовні схожих на набої; кобуру чорного кольору з ременем (т. 2 а.с. 156-179) недопустимим доказом, оскільки фактично був проведений обшук вказаної квартири без відповідної ухвали суду, повністю спростовуються матеріалами справи.
		Після проведеного огляду вищезазначеної квартири слідчий в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, невідкладно на наступний день, а саме  10.09.2016 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 , з метою вилучення: слідів крові та волосся потерпілого; зброї; сім карток, мобільних пристроїв зв`язку, жорстких дисків, комп`ютерної техніки (т. 2 а.с. 180-182).
		Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2016 дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 з метою вилучення: слідів крові та волосся потерпілого; зброї; сім карток, мобільних пристроїв зв`язку, жорстких дисків, комп`ютерної техніки, був наданий (т. 2 а.с. 183-185).
		Більш того, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2016 було задоволено клопотання слідчого від 10.09.2016 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно  речові докази, що були здобуті в ході проведення огляду місця події 09.09.2016 в приміщенні квартири АДРЕСА_4 (т. 2 а.с.186-193).
		Під час досудового розслідування даного кримінального провадження сторона обвинувачення дії ОСОБА_11 за даним епізодом кваліфікувала за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, а також під час судового розгляду доводила, що обвинувачений ОСОБА_11 вчинив вбивство ОСОБА_22 з корисливих мотивів.
		На підтвердженнявказаних доводівсторона обвинуваченняпосилалася якна вищедосліджені судомприсяжних докази,так іна показаннясвідків ОСОБА_38 і ОСОБА_39 ,а такожна письмові докази, які досліджені безпосередньо у судовому засіданні та наведені нижче.
		Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що потерпілого ОСОБА_22 він не знає, а обвинуваченого ОСОБА_11 бачив один раз  04.09.2016 ввечері під час зустрічі з останнім в торговому центрі «Гулівер» в м. Києві з метою обміну валюти. Про наміри обвинуваченого щодо обміну валюти він дізнався із оголошення в «Інтернеті» та за допомогою мобільного зв`язку вони домовилися про зустріч. 04.09.2016 приблизно о 18 год. він разом із своїм товаришем ОСОБА_41 зустрівся в приміщенні ТЦ «Гулівер» з особою чоловічої статі. В залі судового засідання він впізнає, що тією особою був обвинувачений ОСОБА_11 . Під час їхньої зустрічі обвинувачений повідомив, що має при собі велику суму грошових коштів в гривні та йому необхідно купити близько десяти тисяч євро для лікування хворої раком жінки. Але у нього-свідка при собі не було такої суми євро і він намагався домовитися із знайомими, щоб підвезли євро в ТЦ «Гулівер». Обвинувачений, побачивши таку ситуацію, почекав декілька хвилин та зник, після чого він обвинуваченого більше не бачив.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.09.2016 свідок ОСОБА_40 серед пред`явлених осіб впізнав за зовнішніми ознаками, а саме за: волоссям, яке коротко стрижене та частково з сивиною, носовою перегородкою, яка скривлена, гнилими зубами, та за іншими загальними ознаками під № 4 особу, з якою він разом із своїм товаришем зустрічався 04.09.2016 приблизно о 18 год. в приміщенні ТЦ «Гулівер», а саме  ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 29-31).
		Згідно з протоколом огляду відеозапису від 08.09.2016, на даному відеозаписі зафіксовано зустріч обвинуваченого ОСОБА_11 із свідком ОСОБА_40 04.09.2016 в торговому центрі «Гулівер» в м. Києві (т. 4 а.с. 176-181). 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.09.2016 ОСОБА_42 серед пред`явлених осіб впізнав за зовнішніми ознаками, а саме: перебита носова перегородка (скривлена), гнилі зуби під № 2 особу, з якою він разом із колегою зустрічався 04.09.2016 приблизно о 18 год. в приміщенні ТЦ «Гулівер», а саме  ОСОБА_11 (т.3 а.с. 78-80).
		У судовомузасіданні свідок ОСОБА_43 показав,що ні обвинуваченого, ні потерпілого він раніше не знав. На початку вересня 2016 року він мав намір обміняти 1500 доларів США на гривні. З цією метою він знайшов оголошення в мережі «Інтернет», де курс валют був привабливий ніж на інших сайтах. Він зателефонував на номер, який був там зазначений, однак на даний час його не пам`ятає, та домовився про зустріч на наступний день по вул. Хрещатик у м. Києві біля Макдональдса. Наступного дня він приїхав на зустріч з чоловіком, в якого мав намір обміняти кошти, разом із своєю сестрою в обумовлений час  близько 15 години. Він зателефонував тій особі на мобільний телефон, однак останній йому повідомив, що не зможе з`явитись так як у нього хвора дружина раком і вона зараз у лікарні і наполегливо попросив приїхати до нього в лікарню на вул. Здолбунівська в м. Києві та відправив два ммс-повідомлення з зображенням корпусу, щоб швидше могли знайти. Вони приїхали до лікарні, він-свідок набрав того чоловіка по мобільному телефону, той не відповідав, вони зайшли до приміщення лікарні, там були люди, він ще раз його набрав, останній не відповідав. Ця ситуація їм здалася підозрілою і вони вирішили піти, після чого прийшло смс-повідомлення, що той чоловік вибачається, бо не мав часу чекати. Особу чоловічої статті, з якою він спілкувався, візуально не бачив, голос спокійний, старше 35 років.
		У судовому засіданні стороною обвинувачення на підтвердження корисливого мотиву долучено до матеріалів даного кримінального провадження рапорт інспектора ДПП у м. Києва УПП від 05.09.2016 про виявлення біля входу в корпус № 14 по вул. Багговутівська, 1 в м. Києві тіла чоловіка з вогнепальними пораненнями без ознак життя, останнім виявився ОСОБА_22 . Крім того, в рапорті вказано, що зі слів очевидців в потерпілого здійснив п`ять-шість пострілів невідомий чоловік, який забрав барсетку та побіг в напрямку парку «Дорогожичі», пошуки якого разом із кінологом результату не дали (т. 1 а.с. 198). 
		Проте, даний рапорт інспектора ДПП у м. Києва є суб`єктивною думкою співробітника поліції та не підтверджений будь-яким доказом, у рапорті не зазначено та у подальшому органом досудового розслідування не встановлено та не допитано конкретного очевидця, який міг бачити факт заволодіння майном потерпілого, а саме його барсеткою як про це зазначено в обвинувальному акті.
		Даний рапорт інспектора поліції не є процесуальним джерелом доказів в розумінні ст. 84 КПК, відповідно до якої доказами є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тому суд присяжних даний рапорт інспектора поліції та інші рапорти, які долучені прокурором до матеріалів даного кримінального провадження (т. 1 а.с. 198-199; 246; т. 2, а.с. 16; 135-138; т. 4 а.с. 175), вважає неналежними доказами та відхиляє їх.
		Оцінюючи вищевказані докази сторони обвинувачення на підтвердження наявності в обвинуваченого ОСОБА_11 під час умисного вбивства ОСОБА_22 корисливого мотиву, суд присяжних приходить до наступних висновків.
		Відповідно до роз`яснень, які викладені в п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003«Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», за п. 6 ч. 2ст. 115 ККяк учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив  до початку чи під час вчинення цього злочину. 
		Судом встановлено, що відносини загиблого ОСОБА_22 та обвинуваченого ОСОБА_11 склались з приводу обміну грошових коштів, однак в подальшому ОСОБА_11 вчинив умисне вбивство ОСОБА_22 , що узгоджується із сукупністю наявних в справі доказів. При цьому грошові кошти, які були у потерпілого, а також інші речі  телефон, годинник так і залишилися при ньому.
		Лише сам факт спілкування та зустрічі обвинуваченого з особами, які здійснюють обмін валют, не може бути достатньою підставою для кваліфікації даного злочину з корисливим мотивом. Натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували корисливий мотив, в т.ч. і факт заволодіння (або мотив для заволодіння) майном потерпілого (барсеткою, грошовими коштами, як зазначеного обвинувальному акті або за інших підстав) у ході досудового розслідування не здобуто (в т.ч. числі і під час проведення огляду (обшуку) за місцем фактичного проживання обвинуваченого), таких доказів не надано стороною обвинувачення і в ході судового розгляду. 
		Таким чином, судом присяжних не встановлений та не підтверджений належними, допустимими доказами корисливий мотив ОСОБА_11 при вчиненні умисного вбивства ОСОБА_22 .
		Суд присяжних вважає пред`явлене ОСОБА_12 обвинувачення за даним епізодом в частині викладення корисливого мотиву не обґрунтованим та виключає його з формулювання обвинувачення, а саме  щодо виникнення у ОСОБА_11 , який розумів, що наявних у нього грошових коштів не достатньо для купівлі у ОСОБА_22 іноземної валюти у сумі 10000 доларів США, злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті своєму наглядно знайомому ОСОБА_22 з корисливих мотивів, а також «позбавляючи життя ОСОБА_22 , ОСОБА_11 бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе (заволодіти грошовими коштами у сумі 10000 (десять тисяч) доларів США. Здійснивши всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, побоюючись бути викритим на місці вчинення злочину, забравши з собою барсетку ОСОБА_22 , яка була при ньому і в якій, на думку ОСОБА_11 , повинні були перебувати вказані грошові кошти, останній втік з місця події та направився до місця свого проживання, так і не одержавши ту вигоду, яку бажав одержати, оскільки вказані грошові кошти у сумі 10000 доларів США було виявлено у правій передній кишені джинсових штанів ОСОБА_22 в той же день близько 
		17 год. 40 хв. під час огляду місця події у приміщенні вестибюлю відділення абдомінальної хірургії онко-хірургічного корпусу № 14 Київської обласної клінічної лікарні (м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1)».
		Отже,аналізуючи всізібрані посправі доказиу їхнійсукупності,взаємозв`язку таспівставленні,й оціненимиз точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, враховуючи обставини, при яких обвинувачений вчинив даний злочин, суд присяжних приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_11 своїми умиснимидіями,які виразилисьу вбивстві,тобто протиправномузаподіянні смерті ОСОБА_22 ,вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
		Суд присяжних виключає з кваліфікації даного злочину кваліфікуючу ознаку корисливого мотиву та перекваліфіковує дії обвинуваченого з п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки не доведено, що ОСОБА_11 вчинив умисне вбивство ОСОБА_22 з корисливим мотивом.
		Крім того, ОСОБА_11 також пред`явленообвинувачення,яке сформульованев обвинувальномуакті іпідтримане прокуроромпід чассудового розгляду в тому, що він 02.09.2016, перебуваючи на посаді головного сержанта командирагармати 1протитанкового артилерійськоговзводу 1протитанкової артилерійськоїбатареї протитанковогоартилерійського дивізіонубригадної артилерійськоїгрупи військовоїчастини польова пошта НОМЕР_2 ,у військовомузванні молодшийсержант, будучи відрядженим до батареї управління та артилерійської розвідки, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно взагалі ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог і умовукладеного контрактуне з`являтисьдо протитанковогоартилерійського дивізіону( АДРЕСА_6 )та привласнитиввірений йомупістолет Макарова№ НОМЕР_1 . 
		03.09.2016, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_11 , маючи об`єктивні можливості своєчасно прибути до протитанкового артилерійськогодивізіону військовоїчастини -польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_7 ) для подальшого проходження військової служби, у визначений час 03.09.2016 о 18 год. 30 хв. до вказаного підрозділу військової частини не з`явився без поважних причин та, привласнивши ввірену йому зброю  пістолет Макарова № НОМЕР_1 (вартістю згідно листа Центрального артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України  236,88 гривень), направився до місця свого проживання ( 
		АДРЕСА_2 ), де став проводити час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення до військової частини  польова пошта НОМЕР_2 , до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, що підтверджується актом службового розслідування проведеного за наказом командира військової частини  польова пошта НОМЕР_2 № 1820 від 09.09.2016. 
		 
		 
		 
		09.09.2016 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_11 був затриманий уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України.
		Крім того, ОСОБА_11 пред`явленообвинувачення,яке сформульованев обвинувальномуакті іпідтримане прокуроромпід чассудового розгляду в тому,що віннезаконно,тобто безпередбаченого закономдозволу,у порушенняПоложення продозвільну систему,затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №576від 12.10.1992,Інструкції пропорядок виготовлення,придбання,зберігання,обліку,перевезення тавикористання вогнепальної,пневматичної,холодної зброї,пристроїв вітчизняноговиробництва длявідстрілу патронів,спорядженими гумовимичи аналогічнимиза своїмивластивостями метальнимиснарядами несмертельноїдії,та патронівдо них,а такожбоєприпасів дозброї,основних частинзброї тавибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбав, носив, а потім зберігав за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ) предмет схожий на пістолет Макарова № НОМЕР_1 , привласнений останнім у військовій частині  польова пошта НОМЕР_2 за описаних вище обставин, та придбанні у невстановлений день та час у невстановленої особи 13 предметів схожих на патрони. 
		Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 891 від 12.10.2016: предмет схожий на пістолет Макарова № НОМЕР_1 є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю  бойовим самозарядним пістолетом Макарова (ПМ) калібру 9х18 мм № НОМЕР_1 , який виготовлений промисловим способом на Іжевському машинобудівному заводі (СРСР) у 
		1972 році; 6 предметів схожих на патрони є бойовими патронами пістолетного типу калібру 9х18 мм, що споряджені оболонковими кулями зі стальним осердям. Дані патрони виготовлені промисловим способом Луганським патронним заводом у 2002 році, є придатними для стрільби. Вказані 7 гільз стріляні з вказаного пістолета Макарова № НОМЕР_1 . Також, відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 866 від 26.09.2016 вказані 7 гільз є частинами 9 мм пістолетних патронів до пістолету Макарова 9х18 ПМ.
		Отже, згідно обвинувального акта, ОСОБА_11 обвинувачується також і у дезертирстві із зброєю, тобто нез`явленні на службу у разі відрядження з метою ухилитись від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану; привласненні військовослужбовцем зброї, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану; а також у носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_11  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, сторона обвинувачення посилається на вище досліджені докази, а також на наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:
		-показання свідка ОСОБА_23 , який у судовому засіданні показав, що обвинувачений ОСОБА_11 у 2016 році був його підлеглим і проходив військову службу за контрактом на посаді головного сержанта  командира гармати в одній з військових частин на сході України, де він-свідок перебував на посаді командира бригадної артилерійської групи. Військову службу ОСОБА_11 проходив з 2015 року, в квітні 2016 року  був відряджений в їхню військову частину, йому була видана та за ним закріплена зброя. По спливу часу на відрядження, який закінчувався 02.09.2016, обвинувачений ОСОБА_11 03.09.2016 повинен був повернутися в іншу військову частину, однак туди він не повернувся і зброю не здав. Було організовано службове розслідування, після чого їх притягнули до відповідальності.
		Місце перебування обвинуваченого (на час його відсутності у військовій частині) йому-свідку не було відоме. Військовослужбовці мають вихідні дні, коли вони можуть перебувати поза військовою частиною, проте йому-свідку не відомо чи були дні відсутності обвинуваченого його вихідними днями. Обвинувачений був відправлений в район відведення артилерії, а не в пункт за місцем його проживання.
		При вибутті за межі антитерористичної операції військовослужбовці мають право брати з собою зброю, проте у спеціальному посвідченні про відрядження записується зброя і патрони, які беруть з собою. Після даної ситуації (на даний час) уже заборонено видавати зброю сержантам. 
		На той час військовослужбовець, отримавши зброю, ніс за неї відповідальність, для переїзду в іншу частину зброю здавати не потрібно було. Переміщення зі зброєю дозволялось лише з відповідним посвідченням, його здавали тільки під час виходу з району антитерористичної операції. ОСОБА_11 повинен був здати зброю під час залишення району антитерористичної операції туди, де її отримував  в батальйон управління, чому обвинувачений не прибув туди і не здав зброю йому-свідку не відомо. 
		Видача зброї ОСОБА_11 була передбачено його військовим квитком, відомістю про зброю, форма-26, в якій ведеться облік на перших сторінках, а на 4-5  номерний облік. Фіксування цієї зброї було в Статуті Збройних Сил України. Зброя обвинуваченому видавалась тільки на період здійснення військових завдань, проте в якому документі це написано свідок сказати не може. Закріплену за обвинуваченим зброю знайшли за місцем його проживання;
		- показання свідка ОСОБА_44 , який у судовому засіданні показав, що проходив військову службу на посаді командира протитанкового дивізіону з 21.09.2015 по 30.12.2018. Обвинувачений ОСОБА_11 був відряджений до батальйону розвідки та проходив службу у його дивізіоні з зими 2016 року до подій, які є предметом даного розгляду. 
		В момент вчинення злочину обвинувачений був у відрядженні, по закінченні якого він повинен був прибути до підрозділу, факт неприбуття обвинуваченого виявив командир батареї ОСОБА_45 , він доповів про його відсутність, про що доповіли командиру бригади ОСОБА_23 . В телефонному режимі вони зв`язувалися з командиром батальйону розвідки, вони доповідали, що обвинуваченого намагалися шукати, однак безрезультатно. 
		Під час виходу з зони антитерористичної операції військовослужбовець повинен здати зброю, за виключенням супроводу вантажів зі зброєю або в інших випадках, які визначав командир частини. За порядок здачі зброї відповідальність несуть командири батальйону, в його підпорядкуванні було три командири батальйону. Такий порядок регулюється Статутом Збройних Сил України. Під його керівництвом обвинувачений проходив службу не тривалий час, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, згідно з наказом командира військової частини обвинувачений відходив у відрядження; 
		- показання свідка ОСОБА_46 , який у судовому засіданні показав, що проходив військову службу на сході України на посаді командира протитанкової батареї, з обвинуваченим він раніше знайомий не був. Йому було відомо, що ОСОБА_11 був зарахований на посаду командира, його прізвище він бачив тільки в штатному розписі, ОСОБА_11 у його підрозділі не було, останній повинен був проходити військову службу у його підрозділі орієнтовно з кінця літа 2016 року. 
		Ближче до початку вересня 2016 від керівництва йому стало відомо, що ОСОБА_11 має прибути у його підрозділ, останній не прибув і він рапортом доповів про його відсутність. Ніхто з військовослужбовців не повідомляв про причини неприбуття ОСОБА_11 . Приблизно в середині вересня 2016 року його викликали на нараду, де були представники органів прокуратури і брали пояснення з приводу даної ситуації.
		Зброя знаходиться у військовослужбовця, якщо є необхідність вона здається в окрему кімнату, де опечатується і заноситься в книжку видачі зброї. Зброя видається для самозахисту. В разі вибуття у приватних цілях службовець не мав права брати зброю з собою, про це знали всі військові. Зброя здавалась командиру. Командир дивізіону повідомляв, що має повернутись ОСОБА_11 . Про його зникнення вони дізнались під час закінчення строку його відрядження. Він-свідок особисто не повідомляв ОСОБА_11 про порядок носіння зброї. Розписку про зобов`язання повернути зброю ОСОБА_11 не надавав, військовослужбовці ставлять підпис тільки про те, що зброю отримали. Він пам`ятає, що колись ставив свій підпис про те, що не можна вивозити патрони і зброю із зони антитерористичної операції, проте, чи ставив свій підпис ОСОБА_11 йому-свідку не відомо. Коли отримував ОСОБА_11 зброю йому також не відомо;
		- показання свідка ОСОБА_47 , який у судовому засіданні показав, що проходив військову службу на сході України, з ОСОБА_11 вони проживали разом близько року. З приводу зникнення ОСОБА_11 з військової частини він сказати нічого не може, оскільки не замітив його відсутності, за останнім не слідкував, йому відома інформація тільки зі слів керівництва, а саме  ОСОБА_11 надали наказ повернутися до свого підрозділу, але він не повернувся. За загальним порядком військовослужбовець у разі залишення військової частини  від`їзд у відрядження чи відпустку  повинен здати зброю, якщо це відрядження в межах антитерористичної операції, то військовослужбовець вибуває зі зброєю;
		- копію наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 179 від 20.07.2015, згідно якого солдата ОСОБА_11 , який прибув з військової частини польова пошта НОМЕР_20 , вважати таким, що прибув в пункт постійної дислокації військової частини польова пошта НОМЕР_2 АДРЕСА_8 та зарахувати з 20.07.2015 до списків особового складу даної військової частини та на всі види забезпечення. Солдата ОСОБА_11 призначити на посаду планшетиста відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійської розвідки батареї управління та артилерійської розвідки ВОС 146567А і вважати таким, що з 20.07.2015 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (т. 3 а.с. 102);
		- витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 314 від 02.12.2015, згідно якого укладено контракт із солдатом ОСОБА_11 , планшетистом відділення збору та обробки даних розвідки бригадної артилерійської групи, про проходження військової служби на посадах рядового складу до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (т. 3 а.с. 101);
		- витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 343 від 31.12.2015, згідно якого ОСОБА_11 , молодшого сержанта планшетиста, увільнено від займаної посади та призначено на посаду оператора відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи, ВОС 423641А і вважати таким, що з 31.12.2015 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (т. 3 а.с. 103);
		- витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 48 від 16.02.2016, згідно якого ОСОБА_11 , молодшого сержанта, оператора відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи, увільнено від займаної посади та призначено на посаду командира відділення артилерійської розвідки взводу управління протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ВОС 1461821А (2836) і вважати таким, що з 16.02.2016 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (т. 3 а.с. 104);
		- витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 98 від 05.04.2016, згідно якого для підтримання бойової готовності ОСОБА_11 , молодшого сержанта, командира відділення артилерійської розвідки взводу управління прикомандировано до батареї управління та артилерійської розвідки з 02.04.2016 на підставі рапорта командира бригадної артилерійської групи  заступника командира бригади підполковника ОСОБА_23 від 05.04.2016 № 2/2856 (т. 3 а.с. 105); 
		- копію відомості про закріплення зброї на прикомандирований особовий склад батареї управління та артилерійської розвідки військової частини  польова пошта НОМЕР_2 , згідно якої ОСОБА_11 03.06.2016 видано зброю  пістолет Макарова № НОМЕР_1 з двома магазинами (т. 3 а.с. 98);
		- витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 226 від 07.08.2016, згідно якого ОСОБА_11 , молодшого сержанта, командира відділення артилерійської розвідки взводу управління батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, увільнено від займаної посади та призначено на посаду головного сержанта-командира гармати 1 протитанкового артилерійського взводу 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи (2671), ВОС 137975А/181 і вважати таким, що з 07.08.2016 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (т. 3 а.с. 106);
		- витяг з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 253 від 02.09.2016, згідно якого для підтримання бойової готовності протитанкового артилерійського дивізіону відмінено з 02.09.2016 прикомандирування до батареї управління та артилерійської розвідки ОСОБА_11 , командира відділення артилерійської розвідки взводу управління та повернено його до штатного підрозділу молодшого сержанта, головного сержанта-командира гармати 1 протитанкового артилерійського взводу 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, на підставі рапорта командира бригадної артилерійської групи  заступника командира бригади підполковника ОСОБА_23 від 02.09.2016 № 2/7873/а (т. 3 а.с. 107); 
		- копію довідки-доповіді командира військової частини  польова пошта НОМЕР_2 від 09.09.2016, адресовану Військовій службі правопорядку за запитом останньої, про проведення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини військовослужбовцем Збройних Сил України молодшим сержантом ОСОБА_11 , головним сержантом-командиром гармати 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини польова пошта НОМЕР_21 (т.3 а.с. 99);
		- роздрукований на принтері текст акту проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_11 без ідентифікаційних ознак документу, засвідчений начальником штабу-першим заступником командира бригади військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_48 , згідно якого за результатами службового розслідування по факту самовільного залишення ОСОБА_11 військової частини встановлено, що наказкомандира військовоїчастини польовапошта НОМЕР_2 № 253від 02.09.2016про повернення ОСОБА_11 до  протитанкового артилерійського дивізіону був доведений до відома військовослужбовців даної частини лише 09.09.2016 після надходження інформації від оперативного чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 про затримання ОСОБА_11 за підозрою у скоєнні 05.09.2016 вбивства ОСОБА_22 (т.3 а.с. 112-117);
		- роздрукований на принтері текст наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 , без ідентифікаційних ознак документу, засвідчений начальником штабу-першим заступником командира бригади військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_48 , згідно якого за результатами службового розслідування встановлено факт порушення доведення наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 253від 02.09.2016про повернення ОСОБА_11 до  протитанкового артилерійського дивізіону до виконавців та відсутності контролю з боку командування підрозділу та бригадної артилерійської групи за особовим складом (т. 3 а.с. 118-121).
		Проаналізувавши вказані докази сторони обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_11  у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.408,ч.3ст.410,ч.1ст.263КК України, суд присяжних приходить до наступних висновків.
		Згідно вище досліджених копій наказів командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_11 проходив військову службу з середини 2015 року за контрактом у даній військовій частині та за ним з 03.06.2016 була закріплена зброя  пістолет Макарова № НОМЕР_1 .
		З 02.04.2016 ОСОБА_11 був відряджений до батареї управління та артилерійської розвідки в межах даної військової частини (т. 3 а.с. 105).
		Згідно витягунаказу командиравійськової частинипольова пошта НОМЕР_2 № 253від 02.09.2016відрядження ОСОБА_11 добатареї управліннята артилерійськоїрозвідки вмежах даноївійськової частини було скасоване (т. 3 а.с. 107).
		Суд присяжних констатує, що у даному витязі з наказу є суперечності щодо займаної станом на 02.09.2016 ОСОБА_11 посади у військовій частині, у витязі назначено не тільки посаду, яку останній займав станом на 02.09.2016, а й попередню посаду, з якої ОСОБА_11 було звільнено згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 № 226 від 07.08.2016 (т. 3 а.с. 106).
		За результатами службового розслідування по факту самовільного залишення ОСОБА_11 військової частини, згідно роздрукованих на принтері текстів акту проведення службового розслідування та наказу, які без ідентифікаційних ознак документів (без дати та номеру), але засвідчені начальником штабу-першим заступником командира бригади військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_48 , встановлено, що вищезазначенийнаказ командиравійськової частинипольова пошта НОМЕР_2 № 253від 02.09.2016про повернення ОСОБА_11 до  протитанкового артилерійського дивізіону був доведений до відома виконавців лише 09.09.2016 після надходження інформації від оперативного чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 про затримання ОСОБА_11 за підозрою у скоєнні 05.09.2016 вбивства ОСОБА_22 (т.3 а.с. 112-117; 118-121).
		Також матеріали даного кримінального провадження не містять документально підтвердженого факту про доведення до відома військовослужбовця ОСОБА_11 такого наказу.
		Більш того, під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 04.09.2016 та 05.09.2016 користувався мобільним зв`язком оператора «МТС» з абонентським номером НОМЕР_7 . З аналізу інформації, наданої ПрАТ «МТС Україна» на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2016, вбачається, що ОСОБА_11 користувався мобільним телефоном, ІМЕІ якого: НОМЕР_22 , та в період часу з 01.06.2016 по 05.09.2016 користувався різними абонентськими номерами: НОМЕР_23 (з 01.06.2016 по 07.06.2016); НОМЕР_24 (в період з 01.09.2016 по 03.09.2016) та НОМЕР_7 (в період з 04.09.2016 по 05.09.2016. Згідно даної інформації місце перебування даного мобільного телефону зафіксоване: у смт Черняхів Житомирської області в період часу з 01.06.2016 по 06.06.2016, у м. Львові - з 06.06.2016 по 07.06.2016, у м. Києві - 01.09.2016, з 04.09.2016 по 05.09.2016, у м. Житомирі  з 02.09.2016 по 04.09.2016 (т. 4 а.с. 183-194).
		Тобто, надана ПрАТ «МТС Україна» інформація свідчить, що військовослужбовець ОСОБА_11 в період часу з червня по вересень 2016 року фактично перебував за місцем свого проживання в смт Черняхів Житомирської області та вільно пересувався в межах міст України  Львова, Києва, Житомира, однак згідно з наведеними вище наказами командира військової частини НОМЕР_2 повинен був перебувати за місцем несення служби, тобто за місцем дислокації військовій частині НОМЕР_2 . 
		Допитаний у судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_49 показав, що з обвинуваченим він познайомився в 2016 році. Йому відомо, що ОСОБА_11  військовослужбовець та волонтер, вони з ним зустрічалися три-чотири рази в м. Києві весною та літом 2016 року. Контактували за допомогою мобільного телефону та через друзів, проте контактних номерів мобільного телефону ОСОБА_11 зазначити не може, оскільки вони у його телефоні не збереглися. Вважає, що волонтерська діяльність ОСОБА_11 була законною; про гроші, обставини вчинення останнім злочину та про особисте його життя йому-свідку нічого не відомо. 
		Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_30 також у судовому засіданні підтвердила, що з обвинуваченим ОСОБА_11 вона познайомилася 23.02.2016 у м. Житомирі, у квітні 2016 року він приїжджав до неї на декілька днів та майже все літо 2016 року останній перебував за місцем її проживання  в смт Черняхів Житомирської області, на кілька днів виїжджав по волонтерських справах. Вона неодноразово була присутня при телефонних розмовах ОСОБА_11 з його керівником  ОСОБА_23 , з яких їй стало відомо, що ОСОБА_11 виконував накази керівництва і щось передавав, кудись від`їжджав. Їй відомо, що останній отримував заробітну плату на карточку. 
		Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_30 також зазначила, що з липня 2016 року вона бачила, що в обвинуваченого при собі була зброя, а саме пістолет.
		Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_11 був наданий дозвіл на носіння зброї, а саме пістолету Макарова № НОМЕР_1 , про що свідчить його військовий квиток (даний запис міститься на стор. 16), та видано ОСОБА_11 дану зброю, що підтверджується відомістю про видачу зброї.
		Однак, згідно вищезазначеного роздрукованого тексту акту проведення службового розслідування, який без ідентифікаційних ознак, ще 13.08.2016під часперевірки обліковихданих зфактичною наявністюмайна буловстановлено,що ОСОБА_11 згідно штатуне повиненмати наозброєнні данийзразок зброї,а саме пістолет Макарова № НОМЕР_1 (т.3 а.с. 112-117).
		Суд присяжних бере до уваги, що один лише факт тривалого (два і більше місяці) незаконного перебування військовослужбовця поза межами місця служби ще не може свідчити про мету ухилитися від військової служби взагалі.
		Разом з тим, обсяг вилученої оргтехніки (комп`ютери, планшети, телефони, тощо), грошових коштів за місцем проживання обвинуваченого, а також вилучення автомобіля марки «Рено»синього кольоруд.н.з. НОМЕР_25 з документами на нього, яким керував обвинувачений (т. 3 а.с. 174), показання свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_50 доповнюють показання обвинуваченого ОСОБА_11 , що він поза межами військової частини займався волонтерською діяльністю. 
		Згідно показань свідка ОСОБА_44 , під час виходу з зони антитерористичної операції військовослужбовець повинен здати зброю, за виключенням супроводу вантажів зі зброєю або в інших випадках, які визначав командир частини, а також зазначив, що за порядок здачі зброї відповідальність несуть командири батальйону.
		Отже, судом присяжних безспірно встановлено, що керівництвом різних рівнів військової частини польова пошта НОМЕР_2 до 09.09.2016  тобто до моменту затримання ОСОБА_11 за підозрою у вчиненні умисного вбивства 05.09.2016 ОСОБА_22 та надходження відповідної інформації від оперативного чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не за підозрою у дезертирстві із зброєю чи привласненні зброї, жодного заходу щодо розшуку та вилучення зброї у військовослужбовця ОСОБА_11 вжито не було, що свідчить, що останній перебував за межами військової частини зі зброєю за добровільної згоди керівництва. 
		Разом з тим, мета, мотив та підстави такого перебування обвинуваченого зі зброєю (зокрема і в період з червня по вересень 2016 року) поза межами військової частини, а також поза межами зони антитерористичної операції органом досудового розслідування в межах даного кримінального провадження не встановлені.
		Жодного документу,який свідчивби,що обвинуваченого ОСОБА_11 під часвидачі зброїабо підчас несенняним військовоїслужби попередженопро необхідністьздачі зброїу разійого виїздуза межівійськової частиничи зониантитерористичної операції,стороною обвинуваченняпід чассудового розглядуне надано.
		Більш того, у пред`явленому звинуваченні взагалі не вказано у який спосіб ОСОБА_11 привласнив зброю, яка йому була видана та за ним закріплена у військовій частині, та які при цьому нормативно встановлені вимоги він порушив.
		Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 17 КПК України, положення яких кореспондуються з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Суд присяжних вважає, що винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.408,ч.3ст.410,ч.1ст.263КК України, не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів поза розумним сумнівом не доводить його винуватість і не може бути визнана достатньою для ухвалення щодо нього обвинувального вироку в цій частині. У зв`язку з чим, ОСОБА_11 необхідно визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3ст.408,ч.3ст.410,ч.1ст.263КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_11 .
		Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_11 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд присяжних згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, має вищу освіту, за місцем реєстрації скарг на його поведінку не надходило, на момент вчинення злочину проходив військову службу за контрактом, під наркологічним та психіатричним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, а такожвраховує станйого здоров`я,конкретні обставини,спосіб,обстановку вчиненогоним злочину,його відношення до скоєного. 
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 743 від 20.10.2016 ОСОБА_11 у період правопорушення, в якому він підозрюється, а також на час проведення експертизи не страждав на будь-який психічний розлад; за своїм психічним станом міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними та не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (т. 3 а.с. 56-58), тобто ОСОБА_11 є осудною особою.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
		Суд присяжних виключає з обставин, що обтяжують покарання, обставину тяжких наслідків, завданих злочином, оскільки дана обставина вже врахована при кваліфікації даного злочину, що відповідатиме ч. 4 ст. 67 КК України, відповідно до якої, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статтіОсобливої частиницього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. 
		На підставі вищевикладеного, суд присяжних приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому  ОСОБА_11 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції цієї статті, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, дане покарання відповідатиме вимогам ч.2ст.65 КК Українита буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Приймаючи до уваги, що вироком Подільського районногосуду містаКиєва від05.06.2013та вирокомШевченківського районногосуду м.Києва від13.03.2012 ОСОБА_11  засуджено та ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.09.2014 остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років, та він, не відбувши покарання за попередніми вироками, в період умовно-дострокового звільнення скоїв новий злочин, суд на підставіст.71 КК Українивважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попередніми вироками, приєднавши частково не відбуте покарання.
		У даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_21 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 матеріальної шкоди у сумі 40000 (сорок тисяч) гривень та моральної шкоди у сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень, який під час судового розгляду підтриманий потерпілою та обвинуваченим у повному обсязі. 
		Згідност.1201 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. 
		Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілою ОСОБА_21 лише заявлені позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в частині витрат на поховання її сина ОСОБА_22 , однак ці вимоги не конкретизовані та не підтверджені документально  копіями платіжних документів, тому ця вимога задоволенню не підлягає.
		Що стосуєтьсязаявленого потерпілою ОСОБА_21  розміру моральної шкоди, пов`язаної з загибеллю рідної, близької їй людини  сина, суд присяжних впевнений, що ніякою сумою грошей не можливо компенсувати втрату рідної людини, однак, визначаючи компенсацію у грошовій формі, відповідно до положень чинного цивільного законодавства, суд присяжних враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілої ОСОБА_21 як матері, яка втратила свого сина, був порушений нормальний стан її життя, потерпіла вимушена прикладати постійні зусилля для збереження погіршеного стану здоров`я, який склався у неї внаслідок злочинних дій обвинуваченого, а також для відновлення його попереднього стану, потерпіла не отримала жодного морального відшкодування, а також вибачень з боку обвинуваченого ОСОБА_11 . При цьому суд присяжних бере до уваги вік, стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_11 , його соціальний статус, керується принципом розумності і достатності, і вважає, що моральна шкода підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень, що є достатнім і справедливим.
		 
		Крім того, суд присяжних вважає, що арешти, накладені ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2016 та 16.09.2016 на тимчасово вилучене майно (т.2, а.с. 154; 191-193), підлягають скасуванню.
		Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ст. 124 КПК України.
		Витрати за проведення трасологічної експертизи № 3448 від 13.09.2016, комп`ютерно-технічної експертизи № 331/ікт від 31.10.2016, комп`ютерно-технічної експертизи № 330/ікт від 01.02.2017, трасологічної експертизи № 4110 від 10.10.2016, експертизи № 382 від 26.12.2016 віднести за рахунок держави, оскільки вказані висновки експертів не були предметом дослідження під час судового розгляду даного кримінального провадження. 
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд присяжних, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_11  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_11 .
		ОСОБА_11  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років.
		На підставі ст.71КК України  ОСОБА_11 , за сукупністю вироків,до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2012 та Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2013 та остаточне покарання ОСОБА_11  призначити у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_11  до вступу вироку в законну силу залишити без змін  у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України
		Строк відбуття покарання ОСОБА_11  обчислювати з моменту фактичного його затримання  з 09.09.2016.
		Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11  термін його попереднього ув`язнення, а саме: з 09.09.2016 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_21 задовольнити частково. 
		Стягнути із ОСОБА_11  на користь ОСОБА_21 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		У задоволенні решти заявлених позивачем вимог відмовити.
		Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2016 (т.2, а.с. 191-193), на тимчасово вилучене майно  речові докази, що були здобуті в ході проведення огляду місця події 09.09.2016 в приміщенні квартири АДРЕСА_9 (т.2 а.с 191-193), скасувати.
		Арешт,накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2016 на тимчасово вилучене майно, що визнане речовим доказом  грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, загальна сума яких складає 10000 (десять тисяч) доларів США (т.2, а.с. 154), скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_11   5292 (п`ять тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 40 коп. витрат за проведення експертизи № 866 від 26.09.2016; 7409 (сім тисяч чотириста дев`ять) гривень 36 коп. витрат за проведення експертизи № 891 від 12.10.2016.
		Витрати за проведення трасологічної експертизи № 3448 від 13.09.2016 у сумі 527 (п`ятсот двадцять сім) гривень 76 коп.; комп`ютерно-технічної експертизи № 331/ікт від 31.10.2016 у сумі 6350 (шість тисяч триста п`ятдесят) гривень 88 коп.; комп`ютерно-технічної експертизи № 330/ікт від 01.02.2017 у сумі 7144 (сім тисяч сто сорок чотири) гривні 74 коп.; трасологічної експертизи № 4110 від 10.10.2016 у сумі 1407 (одна тисяча чотириста сім) гривень 36 коп.; експертизи № 382 від 26.12.2016 у сумі 440 (чотириста сорок) гривен 20 коп.; віднести за рахунок держави. 
		Речові докази: 
		- легковий автомобіль марки «КІА CLARUS», 1997 року, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_26 , який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_21 (т. 3 а.с. 175, 179), передати за належністю законному володільцеві;
		- грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, загальна сума яких складає 10000 (десять тисяч) доларів США, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_21 (т. 3 а.с. 184-187), передати за належністю належному володільцеві;
		- грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США, загальна сума яких складає 2000 (дві тисячі) доларів США, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_11 та передані на зберігання до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в м. Києві (т. 3 а.с. 180-183), передати за належністю ОСОБА_11 ;
		- особисті речі, чоловічий наручний годинник та одяг ОСОБА_22 , які передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві (т. 3 а.с. 192-198), передати за належністю потерпілій ОСОБА_21 ;
		-одяг,взуття,банківські картки,відео такомп`ютерна техніка,планшети,засоби мобільногозв`язку,сумки,особисті речіта документи ОСОБА_11 ,вилучені замісцем проживання ОСОБА_11 та визнаніречовими доказамизгідно постановислідчого від09.09.2016(т.3а.п.188-191;192-197,200-202),які переданона відповідальнезберігання докамери сховуречових доказівШевченківського УПГУ НПу м.Києві,передати заналежністю ОСОБА_11 ; 
		- пістолет Макарова № НОМЕР_1 , два магазини та шість предметів, схожих на набої, які передано на тимчасове зберігання на склад УРЗ ГУ МВС України в м. Києві, передати за належністю володільцю  військовій частині польова пошта НОМЕР_2 (т.3 а.с. 158-164);
		- сім предметів схожих на гільзи, один предмет схожий на кулю, один предмет схожий на металевий сердечник кулі та деформовані металеві частини схожі на оболонку кулі, один предмет схожий на кулю, металевий предмет жовтого кольору ззовні схожий на кулю, які передано на тимчасове зберігання на склад УРЗ ГУ МВС України в м. Києві (т. 3 а.п. 158-164), знищити. 
		- автомобіль марки «Рено» синього кольору д.н.з. НОМЕР_25 , який вилучено у ОСОБА_11 за місцем його фактичного проживання (т.3 а.с.200-202) та передано на відповідальне зберігання на штрафмайданчик (т. 3 а.с. 173-174), передати належному користувачу. 
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 
		Суддя: ОСОБА_2 
		 
		Присяжні ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_4 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...