Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/16466/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2020. Зареєстровано: 03.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/752/545/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100010005186

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/16466/18 
		Провадження №: 1-кп/752/545/20 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 березня 2020 року                                 м. Київ 
		Голосіївський районнийсуд м.Києва в складі: 
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря ОСОБА_2 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010005186, відносно  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого за ч.1 ст. 309 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ;
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Як видноз формулюванняобвинувачення, ОСОБА_6 обвинувачується втому, що він у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством спосіб та час придбав невстановлену кількість психотропної речовини - амфетамін, який знаходився в прозорому поліетиленовому пакеті, помістив в кишеню штанів, в які був одягнений, та став незаконно зберігати при собі без мети збуту.
		28.05.2018 року при за адресою: місто Київ, вул. Васильківська, 17 біля кіоску працівниками поліції був помічений та затриманий за підозрою у зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА_6 .
		В присутності працівників поліції приблизно о 20 годині 50 хвилин 28 травня 2018 року ОСОБА_6 добровільно дістав з пачки з під жувальної гумки два прозорих поліетиленових пакетики з дрібною речовиною білого кольору та два поліетиленових пакети, один прозорого, а другий чорного кольору з власної сумки. Дані пакети слідчим за участю понятих було вилучено, поміщено до прозорого поліетиленового пакету та опечатано.
		Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № 11-2/3672 від 18.07.2018 року, надані на дослідження порошкоподібні речовини білого кольору масою 0,379 г; 0,144 г; 0,138 г; 0,244 г містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,171 г; 0,065 г; 0,062 г; 0,105 г. Загальна маса амфетаміну у речовинах складає 0,403 г.
		Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів № 770 від 06.05.2000 року (редакція від 14.12.2009 року) « Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці № 2», є психотропною речовиною.
		   Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст. 309 КК України, - незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
		Аналізуючи досліджені судом докази в сукупності та враховуючи правову позицію колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висвітлену у постанові від 08.02.2018 року по кримінальному провадженню № 754/5978/16-к, за результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що за ч.1 ст.309 КК України, відносно ОСОБА_6 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, тобто відсутні достатні та переконливі докази винності особи. 
		Так, згідно з вимогами ч.3 ст.62 Конституції та рішення Конституційного Суду від 20.10.2011 №12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу.
		Так,обвинувачений ОСОБА_6  не визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Пояснив, що 25 травня 2018 року разом з братом знаходився в своєму автомобілі на вул. Васильківська, 17 в м. Києві, розмовляли. Під`їхав поліцейський автомобіль з якого вийшло 3 чи 4 невідомих особи. Підійшли до них, попросили речі та запитали, чи немає заборонених предметів. З братом вийшли з автомобіля. З ним почав спілкуватися один з невідомих, а з братом інший, а ще один не помітив, що робив. Двері автомобіля були відкриті і на сидінні були його куртка та сумка з речами і що з ними робили, йому невідомо, не бачив. Його утримували біля години, після чого приїхали ще поліцейські, одягли кайданки. Почали оглядати його речі, і з гаманця, який був в сумці, поліцейські витягнули пакетики, сказали, що це амфетамін. Однак, він відношення до цих предметів, тобто амфетаміну, немає, яким чином він з`явився в його речах, йому невідомо. Підписів в документах не ставив. Потім, його повезли у поліцейський відділок, де утримували в окремій кімнаті, брали якісь пояснення. Випустили майже опівночі. Адвоката не мав і ніхто не пропонував. Вину не визнає, амфетамін не його.
		На підтвердження винності обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, прокурором було надано ряд доказів, які були безпосередньо досліджені судом. Однак, аналізуючи досліджені докази, суд прийшов до висновку, що вони, враховуючи показання обвинуваченого, не є достатніми та переконливими доказами, а певні з них допустимими, для визнання винуватості ОСОБА_6 .
		Зокрема, прокурором, як доказ винності обвинуваченого в розпорядження суду надано протокол огляду місця події від 28.05.2018 року, в якому відображено, що в період з 21.45 год. по 22.25 год. слідчий, з участю понятих, проводив огляд ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Васильківська,17, а по суті огляд громадянина ОСОБА_6 , який, як зазначено в протоколі, з кишені дістав картонну коробку з-під гумки в якій два поліетиленових пакети з порошкоподібною речовиною, а потім з сумки дістав гаманець в якому були два поліетиленових пакети з порошкоподібною речовиною. Підпис особи ОСОБА_6 в протоколі відсутній.
		Суд, погоджуючись з стороною захисту, вважає зазначений доказ недопустимим та відкидає, з наступних підстав.
		Так, при проведенні вказаної слідчої дії не враховані вимоги ст. 34 Закону «Про Національну поліцію», якими передбачено, що поверхова перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
		Поліцейський для здійснення поверхової перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб.
		Враховуючи, що вище зазначений огляд місця події, а по суті особи, був проведений слідчим, в ході якого були вилучені певні предмети з одягу та сумки обвинуваченого, який через підкорення наказу перебував певний проміжок часу, до прибуття слідчого, поряд з уповноваженими службовими особами, то, з огляду на вимоги ст.209 КПК України, ОСОБА_6 був особою, яку фактично затримала уповноважена службова особа.
		Про те, що ОСОБА_6 був фактично затриманий уповноваженою службовою особою, свідчить рапорт старшого сержанта поліції ОСОБА_8 на начальника Голосіївського управління поліції, в якому відмічено, що 28.05.2018 року, ще о 20.50 год. був затриманий ОСОБА_6 і уже в зазначений час у нього було виявлено та вилучено з сумки та кишені штанів поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною.
		Тобто,данні відображеніпрацівником поліціїв рапорті,про затримання,виявлення тавилучення поліцієюз сумкита кишенікуртки у ОСОБА_6 порошкоподібних речовино 20.50год.,не узгоджуютьсяз протоколомогляду місцяподії,про якийзазначено вище,оскільки тіж предмети,які відміченів рапорті,майже черезгодину, в періодз 21.45год.по 22.25 год., ОСОБА_6 уже добровільно дістав з сумки та кишені та передав слідчому, хоча не зрозуміло, як вони знову туди потрапили. 
		В той же час, у матеріалах провадження відсутній протокол затримання ОСОБА_6 , що є обов`язковим, згідно вимог ст.208 КПК України, а подальший його обшук, та вилучення у нього порошкоподібної речовин, оформлено протоколом огляду місця події, що не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства.
		Більше того, враховуючи зміст та суть проведення огляду, як процесуальної дії, визначеної ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщення, речей та документів, у певних випадках, передбачених ст. 238 КПК України, огляд трупа, а не огляд особи, який повинен проводиться за правилами обшуку.
		По суті, як вважає суд, в ході судового розгляду було встановлено, що працівниками поліції було проведено затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та проведено його обшук, однак процесуальні документи з цього приводу, зокрема протокол, де повинні були бути відмічені результати обшуку, не складалися взагалі, а слідчий лише обмежився складанням протоколу огляду місця події, який, між іншим не підписаний обвинуваченим, і відсутня відмітка, що він відмовився від підпису. Суд вважає за необхідне відмітити, що з часу фактичного затримання ОСОБА_6 , що мало місце 28.05.2018 року о 20.50 год., тобто з моменту, коли він через підкорення наказу залишався поряд з працівниками поліції, він по суті, згідно вимог ст. 42 КПК України, отримав процесуальний статус підозрюваного, та мав процесуальні права, які не зміг реалізувати, через відсутність документів про його затримання та обшук. Зокрема, він, в порушення вимог ст. 208 КПК України, уповноваженою службовою особою невідкладно не був повідомлений про підстави затримання та про його права, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема право мати захисника, право давати пояснення або відмовитися, право вимагати перевірки обґрунтованості затримання, тощо. Зазначені обставини затримання ОСОБА_6 та його обшуку, без оформлення необхідних процесуальних документів, як вважає суд, є грубим порушенням права на захист обвинуваченого, що слід визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
		Про те, що обвинувачений затримувався, крім рапорту працівника поліції, про який іде мова вище, відмічено також в обвинувальному акті, однак прокурор в розпорядження суду протокол затримання особи не надав, про це також не зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
		Обґрунтовуючи обвинувачення, як доказ, в розпорядження суду прокурором також надано висновок експерта № 11-2/3672, який досліджував предмети вилучені у ОСОБА_6 , за вищезазначених обставин з грубим порушенням вимог процесуального законодавства, згідно якого, у наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору, виявлено амфетамін, що є психотропною речовиною, обіг, якого обмежено, загальна маса амфетаміну у речовинах становить 0,403 г. В подальшому, як видно з постанови, вищезазначені предмети визнані речовими доказами.
		Оскільки протокологляду місцяподії, від 28.05.2018року,який проведенов періодз 21.45год.по 22.25год., в ході якого було вилучено речовини, які містять амфетамін, керуючись вимогами ст. 87 КПК України, суд визнає недопустимими доказом, то наслідком недопустимості указаного протоколу є відповідно і речі вилучені під час нього та висновок експерта № 11-2/3672, який досліджував ці речовини, оскільки допустимість та достовірність похідних доказів прямо залежить від допустимості та достовірності первинних процесуальних джерел доказування, про йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України», по принципу плоди отруйного дерева.
		Слід відмітити, що в ході судового розгляду було допитано свідка обвинувачення, ОСОБА_9 . Однак, зазначений свідок лише підтвердив обставини того, що був присутнім при тому, як працівники поліції пропонували обвинуваченому відкрити рюкзак, на що той відмовився. Тоді, в його присутності, працівники поліції самостійно дістали з рюкзака пластикові пакети з якоюсь речовиною. Після цього працівники поліції забрали затримано, в якому впізнає обвинуваченого. Показання зазначеного свідка в черговий раз підтверджують обставини саме затримання та обшуку особи, що не було оформлено у належний процесуальний спосіб.
		Більше того, показання зазначеного свідків по суті узгоджуються з показаннями обвинуваченого, який заперечував свою винність, а не з матеріалами та доказами наданими прокурором, зокрема щодо обставин вилучення у обвинуваченого речей, оскільки в протоколі огляду місця події відмічено, що обвинувачений самостійно діставав пакети з речовиною.
		Як вважає суд, за обставин визнання протоколу огляду місця події та висновку експерта недопустимими доказами, лише показань свідка, які між іншим не узгоджуються з іншими доказами сторони обвинувачення, як вважає суд, недостатньо для визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення відображеному в обвинувальному акті. 
		Крім наданих стороною обвинувачення доказів, частина яких визнана недопустимими, а частина такими, що не є достатніми та переконливими доказами винності обвинуваченого, інших доказів, тобто фактичних даних, отриманих у визначений КПК України спосіб, які би доводили винність обвинуваченого ( показання, речові докази, документи, висновки експертиз), стороною обвинувачення суду не надано.
		   Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 за ч.1 ст. 309 КК України.
		   Враховуючи, що за результатами судового розгляду суд прийшов до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого, судові витрати віднести на рахунок держави.
		Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 17, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3  упред`явленномуобвинуваченні за ч.1ст.309КК України,визнати невинуватимта виправдати, згідноп.2ч.1ст.373КПК України,оскільки недоведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Речові докази: амфетамін, що на зберіганні в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, - знищити.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...