Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/400/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2020. Зареєстровано: 03.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 05.05.2020
Номер судового провадження: 2/299/468/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		___________________________________________________________________________________________________                                        Справа № 299/400/20 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02.04.2020 року м.Виноградів
		 
		Виноградівський   районний   суд   Закарпатської   області   в   особі   головуючого - судді  Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Виноградівської районної державної нотаріальної контори,  Оноцька сільська рада Виноградівського району, Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,  
		  
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позов до ОСОБА_2 , треті особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний нотаріус Виноградівської районної державної нотаріальної контори,  Оноцька сільська рада Виноградівського району, Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що залишилося після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначив, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого спадкодавець заповіла належний їй будинок з надвірними добудовами в АДРЕСА_1 , в рівних долях  своїм   онукам:    відповідачу - ОСОБА_2 , та позивачу по справі - ОСОБА_1 .
		Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на належне їй домоволодіння  АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці, орієнтовно площею 0,18 га.
		До дня смерті спадкодавець ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , також разом з нею за вказаною адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: син- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внучка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інші співмешканці.
		Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами (дворогосподарство) в АДРЕСА_1 , було зареєстровано за померлою, ОСОБА_3 , згідно по господарської книги №6 за особовим рахунком № 01 -0515-1.
		В силу вище вказаної статті позивач ОСОБА_1 , вважав себе таким, що прийняв спадщину, оскільки до дня смерті та на час її відкриття постійно проживав разом з спадкодавцем ОСОБА_3 , й надалі після смерті спадкодавця продовжує проживати в зазначеному будинку утримує його, сплачує комунальні послуги, обробляє присадибну ділянку. Сестра позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ще до смерті бабусі ОСОБА_3 , після закінчення школи виїхала на довготривалі заробітки до Республіки Австрія. Після смерті ОСОБА_3 , відповідачка приїздила на похорони на короткостроковий період (близько 2-ох місяців) та знову поверталась в Австрію.
		На теперішній час відповідачка ОСОБА_2 , проживає у Республіці Австрія разом зі своєю сім`єю та приїжджає до позивача, тільки в гості декілька разів на рік на недовготривалі періоди. В далекий 2000-й рік, відповідачка хоча і мала місце реєстрації в Україні за домашньою адресою позивача: АДРЕСА_1 , однак постійно не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, так як перебувала (фактично проживала) більшість часу за кордоном. У встановлений Законом шестимісячний строк відповідачка не звернулася до нотаріуса або до уповноваженої посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування у сільському населеному пункті із заявою про прийняття спадщини, або із заявою про відмову від її прийняття, а отже в силу ч.1 ст.1272 ЦК України, вважається такою що не прийняла її.
		З метою отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності на спадкове майно, а саме - житловий будинок, садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до нотаріуса. Однак, держаний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори  Боричок К.В. надала йому письмову відмову № 4/01-16 від 21.01.2020 у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи її тим, що спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та рекомендовано, звернутися до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
		Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про те, що підтримує позовні вимоги і просить справу розглянути за його відсутності.
		Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак до суду надійшла засідчена консулом України в Республіці Австрія письмова заява про розгляд справи за її відсутності. У заяві зазначає, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
		Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце проведення підготовчого судового засідання. Заяв та клопотань не надходило.
		Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
		У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.
		ІНФОРМАЦІЯ_1   у с.Онок Виноградівського району померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть  (повторно) серії НОМЕР_1 від 24.12.2019 року.
		За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно якого спадкодавець заповіла належний їй будинок з надвірними добудовами в АДРЕСА_1 , в рівних долях своїм онукам: відповідачу - ОСОБА_2 , та позивачу по справі - ОСОБА_1 .. Даний заповіт не змінений та не скасований.
		До дня смерті спадкодавець ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , також разом з нею за вказаною адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: син- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внучка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; внук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інші співмешканці - довідка №621, видана виконавчим комітетом Оноцької сільської ради від 24.12.2019.
		Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами (дворогосподарство) в АДРЕСА_1 , було зареєстровано за померлою, ОСОБА_3 , згідно по господарської книги №6 за особовим рахунком № 01 -0515-1 - довідка №614, видана виконавчим комітетом Оноцької сільської ради від 17.12.2019 року.
		Згідно відповіді КП «Виноградівське РБТІ» №7 від 17.01.2020 на адвокатський запит, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 на підставі проведеної 14.09.1988 інвентаризації. Згідно архівних даних Виноградівського БТІ, станом на 01.01.2013, правовстановлюючі документи на будинок не оформлено.
		Станом на 22.01.2020 на замовлення представника Позивача було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав  разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв  спадщину, якщо протягом  строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до нотаріуса. Однак, держаний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори  Боричок К.В. надала йому письмову відмову № 4/01-16 від 21.01.2020 у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи її тим, що спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та рекомендовано, звернутися до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
		Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (1963 р.).
		Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом УРСР (1963 р.).
		Відповідно до ст.524 ЦК України 1963 р спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
		Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
		Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.  
		Відповідно до ст.548 ЦК України 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
		Відповідно до ст.549 ЦК України 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
		Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст.549).
		Згідно ст.553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
		Відповідно до ст. 553 ЦК в редакції 1963 року: - Відмова від спадщини
		Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини. 
		У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Приймаючи до уваги, що позивач  після смерті померлої ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 , спадщину прийняв, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд - - 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Загальною площею 225 м.кв. в тому числі житлова 56,2 м.кв., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення суду.    
		 
		ГоловуючийВ. В. Леньо

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...