Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/13223/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2020. Зареєстровано: 03.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2020.
Дата набрання законної сили: 02.04.2020
Номер судового провадження: 22-ц/813/3350/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження: 22-ц/813/3350/20 
		Номер провадження: 22-ц/813/3382/20
		Номер справи місцевого суду: 521/13223/16-ц
		Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
		Доповідач Сегеда С. М.
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.04.2020 року                                                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого                        Сегеди С.М.,
		суддів:                        Гірняк Л.А.,
		Цюри Т.В.,
		               за участю секретаря                Ющак А.Ю.,
		 
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, апеляційні скарги  ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - адвоката Ліхунжан Наталії Борисівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб - представницького органу працівників Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України - Костіна Олега Юрійовича, про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, а також апеляційну скаргу  ОСОБА_1  на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 року про виправлення описки у вказаному рішенні суду,  
		 
		встановив:
		 
		01 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - ОНДЕКЦ), який в подальшому уточнив та змінив підстави позову, та ставив питання про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (т.1, а.с.180-190).
		У вказаних позовних вимогах ОСОБА_1 просив: скасувати як незаконні накази директора ОНДЕКЦ від 10 травня 2016 року № 61, від 30 травня 2016 року № 83 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та наказу № 55 від 02 липня 2016 року про звільнення позивача з ОНДЕКЦ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., відповідно до статті 237 КЗпП України покласти матеріальну відповідальність на директора ОНДЕКЦ Костіна О.Ю., як на особу, винну в його незаконному звільненні.
		 
		Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що з 15 травня 1998 року працював на посаді експерта, 06 листопада 2015 року у зв`язку з реформуванням Експертної служби МВС України і звільнення атестованих працівників органів МВС України у запас, був призначений на посаду службовця - заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують ОНДЕКЦ.
		Наказом директора ОНДЕКЦ Костіна О.Ю. від 02 липня 2016 року № 55 о/с «По особовому складу», ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП України - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		 
		Заперечуючи проти звільнення, позивач посилався на те, що його звільнення відбулося всупереч вимогам ч.2 ст. 43 КЗпП України, де зазначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 2-5 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу профспілкової організації, членом якої є працівник. Також, позивач зазначив, що відсутні підстави для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки системність невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, матеріалами справи не підтверджена.
		При цьому, позивач заявив, що вищевказані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності також ухвалені з порушенням норм чинного трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку і колективного трудового договору, оскільки у наказах за змістом неможливо встановити, які конкретні нормативні вимоги ним порушено, неможливо встановити наявність та ступінь вини у скоєнні цих порушень з його боку, та встановити яку це спричинило шкоду.
		 
		Представник ОНДЕКЦ позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що під час звільнення позивача ОСОБА_1 порушень трудового законодавства не допускалося, а обставини звільнення, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності. При цьому представник відповідача заявив, що в ОНДЕКЦ відсутня профспілкова організація, повідомлення з інших профспілкових організацій до нього, як роботодавця, про членство позивача у профспілкових органах не надходило, а тому під час звільнення позивача ОНДЕКЦ керувався правилами ст. 43-1 КЗпП України.
		 
		Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.01.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі (т.2, а.с.153-160, т.3, а.с.63-72).
		Разом з тим, постановою Верховного Суду від 20.02.2019 року, у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Стрільчука В.А., суддів: Кузнєцоваї В.О., Погрібного С.О., Ступака О.В., Усика Г.І., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3, а.с.234-241).
		 
		За результатами нового розгляду, Малиновським районним судом м. Одеси від 02 липня 2019 року було ухвалено рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_1  було відмовлено (т.4, а.с.101-108).
		Крім того, ухвалою того ж суду від 08 липня 2019 року у резолютивну частину вказаного судового рішення були внесені виправлення (т.4, а.с.115-116).
		 
		В апеляційних скаргах ОСОБА_1, з урахуванням доповнень до неї (т.4, а.с.120-124, 136), та представник ОСОБА_1 - адвокат Ліхунжан Н.Б. (т.4, а.с.148-163) ставлять питання про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року, та просять постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
		 
		 
		 
		 
		 
		Крім того, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування вищевказаної ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 08 липня 2019 року про виправлення описки в резолютивній частині судового рішення, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати (т.4, а.с.190-192).
		 
		Вирішуючи питання про слухання справи у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, призначене на 26.03.2020 року, на 16 год. 00 хв. (т.5, а.с.33-39).
		При цьому, колегія суддів враховує, що у відповідності до п. 5 Розпорядження голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року (т.5, а.с. 43) апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч.ч.1,2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.
		Оскільки жоден із учасників даної цивільної справи не надав суду заяви про бажання прийняти участь у справі особисто, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників, на підставі наявних у справі доказів. 
		Більше того, представник ОНДЕКЦ надав суду апеляційної інстанції заяву про слухання справи без участі сторін (т.5, а.с.41).
		 
		Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).  
		      
		Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		 
		У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення, яким є постанова суду, є 02.04.2020 року.
		 
		Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 1998 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ОНДЕКЦ на посаду експерта.
		У зв`язку з реформуванням Експертної служби МВС України і звільнення атестованих працівників органів МВС України у запас, 26 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 призначений на посаду службовця - заступника начальника відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, ОНДЕКЦ.
		У лютому 2016 року директором ОНДЕКЦ затверджена посадова інструкція заступника завідуючого відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України, відповідно до якої ОСОБА_1 забезпечує організацію заходів організаційно-управлінського забезпечення та контролю за станом діяльності сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності НДЕКЦ, відповідно до завдань та обов`язків, визначених цією інструкцією (т.1, а.с.92-99).
		 
		Частиною 1 зазначеної інструкції врегульовано, що позивач несе особисту відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, розподіляє обов`язки між експертами секторів; координує роботу сектору та відповідає в межах компетенції за напрямками: організації виконання нормативно-правових актів, рішень оперативних нарад, службових доручень керівництва МВС, директора центру, планових заходів; несе персональну відповідальність за стан службової, транспортної та виконавчої дисципліни особового складу; здійснює контроль за об`єктивним формуванням статистичних звітів підлеглого підрозділу, зокрема форми 1-ЕКЦ, забезпечує формування статистичної звітності центру; за кожним фактом порушення дисципліни підлеглим особовим складом у межах наданих прав проводить детальні службові перевірки, надає пропозиції керівнику щодо застосування до винних заходів дисциплінарного впливу; розробляє та вносить на розгляд керівництва центру пропозиції щодо управлінських рішень, щодо удосконалення організації та посилення контролю, організації та посилення контролю, координації та взаємодії, матеріально-технічного забезпечення; відповідає за стан та ефективність взаємодії ОНДЕКЦ з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» та Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС України від 18 січня 2016 року №28; організовує та координує проведення внутрішніх перевірок, між лабораторних порівняльних досліджень, професійних тестів, перевірку контрольних завдань; контролює виконання графіка виїздів посадових осіб НДЕКЦ до ТСЦ, наявність документів, які б висвітлювали мету візиту (затверджені завдання), перевіряє записи у відповідних журналах про виявлені недоліки, здійснює контроль щодо їх усунення та розглядає пропозиції щодо покращення роботи. Згідно з посадовою інструкцією відповідає за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки, якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов`язків, організацію своєї роботи, кваліфіковане виконання наказів, доручень і вказівок директора центру.
		У відповідності до вимог ст. 147 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного керівника. В контексті даної правової норми право застосування дисциплінарного стягнення надається тому органу, який здійснює прийняття на роботу даного працівника.
		Згідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо з дня виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника з роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		За правилами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
		Так, ухвалюючи судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до доповідних записок заступника директора - завідувача відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів дослідження та оціночної діяльності ОНДЕКЦ Авімова А.Я. від 11.03.2016 року та заступника завідувача відділу забезпечення діяльності центру ОНДЕКЦ ОСОБА_4 від 24.03.2016 року (т.2, а.с.37-42) були здійсненні перевірки службової діяльності працівників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру. В результаті цих перевірок були встановлені факти неналежного виконання своїх обов`язків експертами в порушення затверджених посадових інструкцій та пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом ДНДЕКЦ МВС України від 04 лютого 2016 року.
		У зв`язку з цим, 24 березня 2016 року наказом № 35 директора ОНДЕКЦ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОНДЕКЦ МВС України», позивачу ОСОБА_1 як і експерту ОСОБА_5 було оголошено догану та позбавлено преміальних виплат у розмірі 50% за березень 2016 року. Судових експертів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вказаним наказом також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (т.2, а.с.31-32).
		Разом з тим, даний наказ не є предметом судового розгляду і апеляційного оскарження, тобто не оскаржений в установленому законом порядку і строки, а тому є чинним.
		 
		Крім того, 12 та 13 квітня 2016 року заступником директора ОНДЕКЦ Авімовим Я.А. були здійснені перевірки роботи працівників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, які розташовані на території ТСЦ № 5141 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами цих перевірок були встановлені факти неналежного виконання своїх обов`язків позивачем ОСОБА_1 , всупереч затверджених посадових інструкцій та пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку.
		За наслідками вказаних перевірок, заступником завідувача відділу забезпечення діяльності ОНДЕКЦ ОСОБА_4 06.05.2016 року була складена доповідна записка, згідно якої було встановлено, що на території ТСЦ №5141 облаштований майданчик для проведення огляду транспортних засобів, з метою недопущення здійснення оглядів на приватній території, як при державній реєстрації транспортних засобів, так і при проведенні експертних досліджень транспортних засобів, а також за межами цього майданчика. У доповідній зазначено, що пояснення працівників центру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтверджують використання колишньої приватної території, яка знаходиться поряд зі спеціально облаштованим майданчиком на території ТСЦ №5141, для огляду транспортних засобів та проведення експертних досліджень. Працівник центру підтвердив проведення ним на приватній території 12 квітня 2016 року експертного дослідження автомобіля марки «Мерседес-Бенц», який зазначений у доповідній записці (т.2, а.с.91-95).
		Оскільки відповідальним за організацію роботи експертів визначено заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, - позивача ОСОБА_1 , то наказом ОНДЕКЦ від 10 травня 2016 року № 61 позивачу ОСОБА_1 та головному судовому експерту Кеосаку І.П. було оголошено догану (т.1, а.с.68-69).
		Крім того, за результатами виявлених під час перевірки порушень були вжиті заходи дисциплінарного впливу також щодо інших працівників, які допустили виявлені недоліки у ТСЦ №5141, а саме судових експертів: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у вигляді доган кожному, про що був виданий Наказ ОНДЕКЦ МВС України від 13.05.2016 № 66 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Одеського НДЕКЦ МВС України».
		 
		Щодо доводів заявників апеляційних скарг стосовно того, що в період з 10.05.2016 по 19.05.2016 позивач ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, що свідчить про незаконність наказу № 61 від 10.05.2016 року про оголошення йому догани, то колегія суддів погоджується з даними доводами, оскільки вони відповідають вимогам ч.1 ст.148 КЗпП України.
		Так, на думку колегії суддів притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 10.05.2016 року у виді догани в період його тимчасової непрацездатності, є незаконним.
		Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи зі змісту ч.1 ст. 148 КЗпП України, згідно якої дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Тобто, оскільки час звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці не враховується в місячний строк, передбачений для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку про те, що в цей час на нього неможливо накладати дисциплінарне стягнення.
		Той факт, що в період з 10.05.2016 року по 19.05.2016 року позивач ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним і перебував на лікарняному, визнано всіма учасниками справи і підтверджується матеріалами справи. 
		Крім того, матеріали справи не мають доказів того, що позивач ОСОБА_1 давав пояснення стосовно порушень трудової дисципліни, за яку йому 10.05.2016 року було оголошено догану.
		Що стосується його письмових пояснень, які маються на а.с.83, т. 2, то колегія суду позбавлена можливості встановити дату їх складання, оскільки в даті складання маються такі виправлення, що не дають об`єктивно встановити дату їх складання. Крім того, вказані пояснення не стосуються пояснень стосовно всіх порушень, за які 10.05.2016 року позивачу ОСОБА_1 було оголошено догану наказом № 61.
		 
		Що стосується наказу ОНДЕКЦ від 30.05.2016 №83 (т.1, а.с.70), згідно якого ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани, то колегія суддів зазначає, що даний наказ є законним і таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалами справи, підставами прийняття наказу ОНДЕКЦ від 30 травня 2016 року №83 стали: протокол оперативної наради ОНДЕКЦ від 25 травня 2016 року № 35, а також доповідна записка заступника директора центру Авімова Я.А. від 25 травня 2016 року (т.2, а.с.77-78, 79).
		Відповідно до вищевказаного протоколу оперативної наради № 35, на ній виступив Костін О.Ю. , який запропонував ОСОБА_1 оголосити догану за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього посадовими інструкціями та правилами внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС із територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, затвердженої наказом МВС від 18 січня 2016 року № 28, керівництва ОНДЕКЦ МВС України, протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ та за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених при перевірці недоліків,
		Також підставою для вказаного наказу стала доповідна записка завідувача сектору контролю за діяльністю НДЕКЦ та відділом КДТЗ і РД лабораторії ІЕТДтОД НДЕКЦ ДНДЕКЦ МВС України від 04 травня 2016 року № 19/7-1/4203 ОСОБА_14 , яким в період з 25 квітня 2016 року до 29 квітня 2016 року було здійснено виїзд до ОНДЕКЦ (т.2, а.с.44-48).
		Під час виїзду вивчався фактичний стан організації діяльності ОНДЕКЦ, надавалася практична та методична допомога у вирішенні проблемних питань. Особливу увагу приділено виконанню своїх обов`язків судовими експертами сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, зазначеного територіального експертного центру, які беруть участь у проведенні державної реєстрації транспортних засобів у територіальних сервісних центрах регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області. З 11 ТСЦ вивчено діяльність судових експертів 7 ТСЦ. 
		У довідці розписані результати перевірки по всіх ТСЦ, які перевірялися, та зазначено, що у ТСЦ № 5141 (м. Одеса) у державній реєстрації транспортних засобів беруть участь: заступник завідувача відділу - завідувач сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, ОСОБА_1 , головний судовий експерт ОСОБА_15 , головний судовий експерт ОСОБА_16 , старший судовий експерт ОСОБА_17 , судовий експерт ОСОБА_26
		 
		Таким чином, наказ ОНДЕКЦ № 83 від 30.05.2016 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани був виданий за порушення ним трудової дисципліни, які були виявлені в період з 25 по 29 квітня 2016 року.
		 
		Щодо місячного строку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то колегія суддів зазначає, що оскільки згідно ч.1 ст.148 КЗпП України до строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не включається строк, протягом якого він був тимчасово непрацездатним (в період з 10 по 19 травня 2016 року), що не заперечується учасниками справи, та про що було вказано вище, ОНДЕКЦ не пропущений місячний строк притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, по що 30.05.2016 року був виданий наказ. 
		Таким чином, у даному випадку вказаним наказом позивача притягнули до дисциплінарної відповідальності як керівника сектору КТЗД за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених недоліків, ігнорування вимог інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби МВС, затвердженої наказом МВС України від 18.01.2016 № 28 та систематичне невиконання без поважних причин вимог посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку.
		При цьому, позивач ОСОБА_1 на виконання вимог, передбачених ч.1 ст. 14 КЗпП України до видання даного наказу надавав керівництву ОНДЕКЦ свої письмові пояснення з приводу інкримінованих йому порушень трудової дисципліни, а саме: від 30.05.2016 року (т.2, а.с, 87-90).
		 
		Що стосується посилання в наказі на те, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 30 травня 2016 року також пов`язано не невиконанням ним протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ, на що звертав увагу і керівник центру Костін О.Ю. на нараді 25 травня 2016 року, то колегія суддів вважає, що дані доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, та доводи заявників апеляційних скарг про те, що документами не підтверджено надання протокольного доручення на виконання позивачу ОСОБА_1 , не конкретизовано, які саме протокольні доручення він не виконував, або відмовлявся виконувати, та з яких причин.
		Проте, зазначені обставини не вплинули на законність наказу № 83 від 30.05.2016 року.
		 
		У подальшому, наказом ОНДЕКЦ від 02 липня 2016 року № 55 о/с, позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, за пунктом 3 статті 40 КЗпП України (т.1, а.с.72).
		Підставами для прийняття зазначеного наказу стали накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 24 березня 2016 року № 35; від 10 травня 2016 року № 61 та від 30 травня 2016 року № 83, а також доповідна записка заступника директора - завідувача відділу ЗДЦ Щербиніної О.В. про результати перевірки від 02 липня 2016 року.
		 
		Так, у вказаній доповідній зазначено, що проведеною перевіркою встановлено неналежне виконання своїх посадових обов`язків та порушення пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом ДНДЕКЦ МВС України від 04 лютого 2016 року № 6-н (виконувати своєчасно та в повному обсязі свої посадові інструкції, вчасно виконувати накази і розпорядження керівництва та безпосередніх керівників) заступником завідувача відділу - завідувачем сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОСОБА_1 . Беручи до уваги неодноразове оголошення доган заступнику завідувача відділу - ОСОБА_1 (накази від 24 квітня 2016 року №35, від 10 травня 2016 ро ку №61 та від 30 травня 2016 року № 83) та за систематичне ігнорування вимог керівництва, невиконання посадових інструкцій, самоусунення, ОСОБА_21 запропонувала розглянути питання про звільнення з посади ОСОБА_1 (т.1, а.с.73).
		Крім того, підставою для звільнення позивача також стали: 
		доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності ОНДЕКЦ Кравець А.В. від 30 червня 2016 року, в якій вона доповіла директорові ОНДЕКЦ Костіну О.Ю. про те, що 22 червня 2016 року ОСОБА_1 на ім`я директора надана доповідна записка з проханням щодо перенесення виконання протокольних доручень до 24 червня 2016 року. Однак станом на 30 червня 2016 року ОСОБА_1 не надав до СОМЗ та ОНР інформацію про виконання протокольних доручень (т.1, а.с.77); 
		доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності ОНДЕКЦ Кравець А.В. від 01 липня 2016 року, в якій вона доповіла директорові ОНДЕКЦ Костіну О.Ю. про те, що заступник директора Авімов Я.А. та заступник завідувача відділу ОСОБА_1 не надали відповідні матеріали за підсумками роботи за 6 місяців, у зв`язку з чим узагальнити інформацію не було можливим. У доповідній записці також зазначено, що Кравець А.В. особисто 30 червня 2016 року в телефонному режимі попереджала ОСОБА_1 про необхідність надання таких матеріалів (т.1, а.с.79).
		 
		Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що ОСОБА_1 як заступником завідуючого відділу складалися щотижневі звіти, які після узгодження з керівництвом центру, направляв до ДНДЕКЦ МВС України, однак у червні 2016 року позивач направив щотижневий звіт до ДНДЕКЦ МВС України без розгляду, погодження та підпису керівництва, проти чого позивач не заперечував і пояснив, що дійсно він помилково відправив проект звіту до ДНДЕКЦ МВС України, проте, помітивши помилку, зателефонував до ДНДЕКЦ МВС України та вибачився.
		 
		Скасовуючи попередні судові рішення з направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд в своїй Постанові від 20.02.2019 вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки в цілому таким доказам, як листу голови Одеської обласної організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ, відповідно до якого з керівництвом НДЕКЦ ведуться переговори про створення у них профспілкових організацій. Також не надано оцінку припису Головного управління Держпраці в Одеській області від 21 вересня 2016 року № 15-01-016/0595-0526 щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі звернень ОСОБА_1 від 26 липня 2016 року та від 29 серпня 2016 року, а також акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 21 вересня 2016 року № 15-01-016/0595. 
		При цьому, Верховний Суд врахував, що у матеріалах справи наявна відповідь голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ від 08 вересня 2016 року № 19/116-14232 щодо невстановлення обґрунтованих підстав для ненадання згоди у випадку звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України (т.1, а.с. 234). Верховний Суд вказав, що судами не надано оцінку факту візування головою представницького органу працівників ОНДЕКЦ наказу про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, що вчинено без застережень про відсутність згоди голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ на таке звільнення (т.2, а.с. 261-262). Суди першої та апеляційної інстанцій, навівши в оскаржуваних судових рішеннях текст окремих положень колективного договору, укладеного 06 лютого 2016 року між ОНДЕКЦ та Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ на 2016 рік (т.2, а.с. 55-69), зокрема пункту 1.2, підпунктів 1.1.2, 2.2.3 та 7.2.4, не встановили порядок надання згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця, наявність чи відсутність на підприємстві профспілкової організації чи лише профспілкового представника.
		 
		Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду - є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Крім того, за змістом ч.1 ст. 417 ЦПКУкраїни вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. 
		У зв`язку з викладеними обставинами та на виконання вищезазначених вимог законодавства, судом першої інстанції обгрунтовано встановлено наступне.
		 
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 і пунктами 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (частина перша статті 43 КЗпП України).
		Згідно з пунктами 5, 6 ч.1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації; звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.
		Відповідно до ч.3 ст. 39 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.
		 
		Згідно листа голови Одеської обласної організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ від 26 липня 2016 №125, з керівництвом ОНДЕКЦ ведуться переговори про створення у них профспілкових організацій (т.1, а.с. 140), тобто на момент звільнення ОСОБА_1 із займаної посади в ОНДЕКЦ не було створено первинної профспілкової організації.
		Трудові відносини між ОНДЕКЦ (в особі директора) та працівниками (в особі уповноваженого представника), обраного загальними зборами Трудового колективу, були врегульовані Колективним договором між ОНДЕКЦ МВС України та трудовим колективом ОНДЕКЦ МВС України.
		Вказаний Колективний договір був затверджений Протоколом загальних зборів Трудового колективу ОНДЕКЦ МВС України від 05.02.2016 №1 та зареєстрований у Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради 10.03.2016 за № 08/76-16 (т.1, а.с.44-58).
		Відповідно до підпункту 1.1.2 Колективного договору між ОНДЕКЦ та Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ на 2016 рік зазначено, що Колективний договір укладений у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про колективні договори і угоди», з врахуванням положень КЗпП України, Законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», інших законів та нормативно-актів України наказів МВС та Експертної служби МВС України, положень Галузевої Угоди між МВС України та Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ України і Професійною спілкою працівників державних установ України на 2012-2014 роки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року №155 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів».
		За змістом п. 1.2 вищевказаний Колективний договір укладено з метою дотримання державних гарантій у сфері регулювання службових, трудових і соціально-економічних відносин, посилення соціального захисту працівників ОНДЕКЦ, створення умов для підвищення ефективності трудової діяльності працівників центру, реалізації їх професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Відповідно до підпункту 2.2.3 цього Колективного договору сторона представника зобов`язується надавати або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України.
		 
		Таким чином, судом правильно встановлено, що представницький орган працівників ОНДЕКЦ не є профспілковою (первинною профспілковою) організацією, який не передбачений статутом із зобов`язанням сплати членських внесків.
		 
		Пунктом 2.1.7 Колективного договору передбачено, що ОНДЕКЦ МВС України в обов`язковому порядку погоджує звільнення працівників з головою Представницького органу.
		Пункт 2.2.3 Колективного договору зобов`язує сторону Представника надавати або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України.
		Надання згоди представника на розірвання трудового договору з працівником здійснюється шляхом ознайомлення з відповідним наказом та його подальшим візуванням або зазначенням обґрунтованої незгоди щодо звільнення такого працівника.
		Саме ж візування наказів здійснюється до вимог п. 57 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55.
		Відповідно до підпункту 7.2.4 Колективного договору ОНДЕКЦ зобов`язується погоджувати зі стороною Представника проекти наказів, що стосується звільнення працівників ОНДЕКЦ з ініціативи роботодавця.
		 
		Зазначеними обставинами спростовуються доводи заявників апеляційних скарг стосовно того, що в ОНДЕКЦ мається профспілковий орган, членом якого є позивач ОСОБА_1 , та який не надавав згоди на його звільнення.
		В свою чергу, позивач ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів того, що він є членом профспілки ОНДЕКЦ і що така спілка взагалі існує. Не мають таких доказів і матеріали справи.
		Більше того, згідно листа Голови Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників ОВС України від 28 липня 2016 року, № 125, при переході з міліції в поліцію 07 листопада 2015 року співробітники НДЕКЦ були раз атестовані і в профспілку атестованих працівників не переходили. У зв`язку з відсутністю в НДЕКЦ профспілкової організації в їх адресу запит директора на погодження звільнення ОСОБА_1 не надходив, та про його звільнення інформацію про його звільнення не мали. В теперішній час ведуться переговори з керівництвом НДЕКЦ про створення в них первинної організації.
		Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність в ОНДЕКЦ станом на 02.07.2016 року профспілкової організації.
		 
		Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що голова Представницького органу Карандюк Д.В. не заперечував, що керівництво ОНДЕКЦ не зверталося до нього з пропозиціями щодо погодження проектів наказів про звільнення позивача з посади за ініціативи роботодавця, а тому проект наказу про звільнення ОСОБА_1 з ним не погоджувався.
		Разом з тим, головою Представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України Карандюком Д. В. у відповіді позивачу від 08.09.2016 № 19/116-14232 (т.1, а.с.222-223) було підтверджено, що ним було надано згоду на розірвання трудового договору з ініціативи власника, про що свідчить резолюція (погодження) наказу ОНДЕКЦ МВС України від 02.07.2016 № 55 о/с (т.4 а.с.24-звор.), так як підставами звільнення позивача передували накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		В наказі про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани від 30.05.2016 року також мається підпис Карандюка Д.В. , що свідчить про його візування вказаного наказу (т.2, а.с.86).
		Також у відповіді зазначено, що обґрунтованих підстав для ненадання згоди у випадку звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України не встановлено. 
		Крім того, голова Представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України Карандюк Д.В. у даному листі зазначив, що відповідно до наказу від 02.07.2016№ 55о/с на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, йому передували накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 24.03.2016 № 35, від 10.05.2016 № 61, від 30.06.2016 № 83, а також доповідна записка заступника директора центру-завідувача відділу ЗДЦ Щербиніної О.В. про результати перевірки від 02.07.2016. (т.1, а.с.73).
		 
		Таким чином, Карандюк Д.В. зазначив, що порушень вимог п.2-1.7. Колективного договору, укладеного між керівництвом установи та головою Представницького органу ОНДЕКЦ від 10.03.2016 № 08/76-16, не допущено. 
		Також Карандюк Д.В. підтвердив, що надання згоди Представника на розірвання трудового договору з працівником здійснюється шляхом ознайомлення з відповідним наказом та його подальшим візуванням або зазначенням обґрунтованої незгоди щодо звільнення. Карандюк Д.В. наголосив, що ним, як стороною Представника, була надана згода на розірвання трудового договору з ініціативи власника.
		Щодо порушень умов договору згідно п.8.1.4, голова Представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України Карандюк Д.В. у даному листі також вказав, що порушень законодавства в сфері трудових відносин в частині їх розірвання між ОНДЕКЦ МВС України та позивачем, як працівником, цієї установи, не відбувалось, оскільки підставами для розірвання трудового договору слугували накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, які були перераховані вище. Також позивачем не здійснювались письмові звернення на адресу Карандюка Д.В. згідно п.п. 2.2.1. та 2.2.2. Колективного договору, щодо порушення трудових прав позивача ОСОБА_1 під час проведення службових перевірок.
		Крім того, у матеріалах справи наявна відповідь голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ від 10 жовтня 2016 № 19/116-16384 щодо не встановлення обґрунтованих підстав для ненадання згоди у випадку звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України (т.4, а.с. 22-23). У даній відповіді Карандюк Д.В. повторно повідомив інформацію, що містилася у його відповіді від 08 вересня 2016 № 19/116-14232, а також додав, що згідно колективного договору ведення документації щодо звільнення працівників не передбачено, тому жодних документів, які б складались Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ не проводилось; підставами для розірвання трудового договору слугували накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, які були перераховані вище; щодо надання директором установи подання на ім`я голови Представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України щодо дисциплінарних стягнень працівників та їх звільнення, дана процедура колективним договором не передбачена.
		 
		Крім того, згідно Припису ГУ Держпраці в Одеській області від 21 вересня 2016 року №15-01-016/0595-0526 щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі звернень ОСОБА_1 від 26 липня 2016 року та від 29 серпня 2016 року, а також акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 21 вересня 2016 року №15-01-016/0595, вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий підпис 14.03.2016 з Колективним договором та відомості ознайомлення з наказом ОНДЕКЦ МВС України від 09.02.2016 року №6-н «Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку». 
		Згідно з Актом перевірки та вищевказаним Приписом ГУ Держпраці в Одеській області порушень трудового законодавства в ОНДЕКЦ МВС України при звільненні позивача ОСОБА_1 не виявлено (т.2, а.с.14, 17).
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції виконано всі вимоги, викладені в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року, вивчені всі необхідні докази, які надані сторонами, прийнято до уваги факти та винесено судове рішення.
		Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 08 липня 2019 року про виправлення описки в рішенні суду, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу директора ОНДЕКЦ № 61 від 10.05.2016 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати протиправним і скасувати наказ директора ОНДЕКЦ № 61 від 10.05.2016 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, з підстав, викладених вище.
		 
		Таким чином, враховуючи, що накази № 35 від 24.03.2016 року, № 83 від 30.05.2016 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є законними і такими, що не підлягають скасуванню, колегія суддів дійшла висновку про те, що наказ № 55 о\с від 02.07.2016 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади ОНДЕКЦ у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, також є законним і таким, що не підлягає скасуванню.
		 
		Щодо скарги позивача ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року про виправлення описки в судовому рішенні, колегія суддів зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні від 02.07.2019 року у присутності позивача, його представника та представників відповідача судом була оголошена вступна та резолютивна частина рішення. Також судом було оголошено, що повний текст рішення буде виготовлено 05.07.2019 року.
		Вступну та резолютивну частину рішення було отримано всіма учасниками процесу, про що свідчать розписки, які наявні в матеріалах справи.
		Як вбачається з наявної у справі вступної та резолютивної частини рішення від 02.07.2019, вона складена та оголошена без описок та помилок. 
		Проголошення зазначеного судового рішення було зафіксовано у протоколі судового засідання і зрозуміло всім учасникам справи.
		Разом з тим, при підготовці повного тексту рішення судом була допущена описка в резолютивній частині рішення, яка була виправлена ухвалою суду від 08.07.2019 року.
		Колегія суддів погоджується з тим, що у мотивувальній частині рішення від 02.07.2019 року у вищевказаній справі зазначено: «вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного».
		Також, відповідно до змісту самого рішення, зрозуміло, що суд відмовляє у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОНДЕКЦ МВС України, за участю третіх осіб представницького органу працівників ОНДЕКЦ МВС України, директора ОНДЕКЦ МВС України - Костіна О.Ю., про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди повністю.
		Тобто, із матеріалів справи чітко вбачається, що при виготовленні повного тексту рішення судом була допущена технічна описка і в його резолютивній частині суд помилково не вказав слова: «відмовити повністю», що було виявлено самим судом, за чиєю ініціативою і була виправлена вказана описка.
		 
		Згідно ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
		Розгляд питання про виправлення описки вирішується без повідомлення сторін, відтак на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до п. 19 постанови Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 16.11.2016 року, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
		 
		Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
		Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.
		Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлена в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
		Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017 р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
		Таким чином, враховуюче викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вніс виправлення у резолютивну частину повного тексту рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02.07.2019 року без порушення вимог чинного законодавства України на час постановлення вказаної ухвали. 
		У зв`язку з цим, є безпідставним і необґрунтованим посилання заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що таким чином суд не виправив описку в судовому рішенні, а фактично змінив його, що є недопустимим.
		 
		Разом з тим, оскільки рішення суду підлягає частковому скасуванню, то з метою недопущення розбіжності в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення, ухвали суду про виправлення в ньому описки, а також даної постанови суду, колегія суддів вважає за необхідне здійснити часткове скасування судового рішення з урахуванням ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 08.07.2019 року про виправлення описки в рішенні суду. 
		Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг на рішення суду частково надали суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти ухваленого судового рішенн та доводів апеляційних скарг. 
		Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Колегія суддів також зазначає, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
		Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, разом з тим доводи апеляційних скарг його частково спростовують, а саме в частині відмови в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу № 61 від 10.05.2016 року.
		У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне  рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 08 липня 2019 року про виправлення описки в рішенні суду, скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати незаконним і скасувати наказ директора ОНДЕКЦ № 61 від 10.05.2016 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани.
		В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року слід залишити без змін.
		 
		Колегія також суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача - ОНДЕКЦ на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційних скарг на рішення суду, в частині визнання незаконним і скасування наказу директора ОНДЕКЦ № 61 від 10.05.2016 року, у загальні сумі 1653,60 грн., як того вимагає ст. 141 ЦПК України.
		При цьому колегія суддів виходить із того, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню - про визнання незаконним і скасування одного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у виді догани від 10.05.2016 року № 61, тобто за вимогу нематеріального характеру.
		Оскільки за вказані апеляційні скарги ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у загальній сумі 3144,2 грн. (1572,10 грн. + 1572,10 грн.) (т.4, а.с.207-208), то стягненню на його користь з відповідача підлягає стягненню 1653,60 грн. (551,2 грн. х 150% х 2скарги).
		Зі інші 2 вимоги нематеріального характеру (скасування наказу про оголошення догани № 83 від 30.05.2016 року і про відшкодування моральної шкоди), судові витрати стягненню не підлягають, оскільки апеляційні скарги у вказаній частині колегія суддів залишає без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.4 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
		                                 постановив:        
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - адвоката Ліхунжан Наталії Борисівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року задовольнити частково.
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 рокупро вправлення описки в судовому рішенні залишити без задоволення.
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року, з урахуванням ухвали  Малиновського районного суду м. Одеси від 08 липня 2019 рокупро вправлення описки в судовому рішенні, в частині відмови в задоволенні позовної заяви про визнання незаконним і скасування наказу № 61 від 10.05.2016 року, скасувати.
		Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати незаконним і скасувати наказ директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України№ 61 від 10.05.2016 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани.
		В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року залишити без змін.
		 
		Стягнути з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, код ЄДРПОУ: 25574222, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір за подання апеляційних скарг у загальній сумі 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні 60 копійок). 
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, яке складено 02.04.2020 року. 
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:                С.М. Сегеда        
		 
		 
		 
		 
		Л.А. Гірняк
		                                                                        
		 
		Т.В. Цюра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...