Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 376/567/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 03.04.2020. Зареєстровано: 06.04.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2020.
Дата набрання законної сили: 22.03.2020
Номер судового провадження: 3/376/147/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Сквирський районнийсуд Київськоїобласті 
		Справа № 376/567/20 
		Провадження № 3/376/147/2020 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И    
		   "11" березня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
		   Головуючого судді  Коваленка О.М.,
		   при секретарі  Таранчук В.О.,
		правопорушника  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира, Київської області адміністративні матеріали, які надійшли зі Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Тхорівка, Сквирського району, Київської області, жительки АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, працюючої вчителем початкових класів у НВК «Сквирський ліцей  загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Сквирської районної ради Київської області,одруженої, за ч. 1 ст. 173  4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		В С Т А Н О В И В:
		Суд визнав доведеним, що  ОСОБА_1 , 03 лютого 2020 року, близько 12 години 30 хвилин, перебуваючи по вул. Незалежності, 63 в м. Сквира, Київської області в приміщенні НВК «Сквирський ліцей  загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Сквирської районної ради Київської області (надалі  Сквирський академічний ліцей), вчинила булінг (цькування) учасника навчального процесу  учня 4-го класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який полягає у психічному насильстві, що завдало шкоди психічному здоров`ю малолітнього, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173 - 4КУпАП.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала в повному обсязі, підтвердила обставини викладенні в протоколі та доданих до нього матеріалах справи, заперечень не надала.
		З досліджених матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2020 року, батько малолітнього ОСОБА_2  ОСОБА_3 звернувся із заявою на ім`я начальника Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (надалі - Сквирський ВП ГУНП в Київській області), в якій просив провести перевірку стосовно дій вчителя 4-го класу Сквирського академічного ліцею ОСОБА_1 та директора вказаного навчального закладу ОСОБА_4 , які на його думку підпадають під поняття булінгу, в даному випадку прихованого цькування дитини з боку вчителя.
		28 лютого 2020 року ІЮП Сквирського ВП ГУНП в Київській області Чумак Н.Д. було проведено перевірку за даними фактами та складено відповідний висновок.
		Із змісту висновку вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , навчається у 4-му класі Сквирського академічного ліцею, його вчителем початкових класів є ОСОБА_1 . Зі слів малолітнього даний вчитель з вересня 2019 року систематично, без вагомих причин, робить йому зауваження, негативно налаштовує інших дітей в класі проти нього, підвищує голос, занижує оцінки та не дозволяє під час уроку виходити до туалету.
		Відповідно до пояснень малолітнього ОСОБА_2 вбачається, що 30 січня 2020 року, під час уроку «Математики» він попросив вчителя ОСОБА_1 відпустити його до туалету, на що вона йому відмовила. Через це, учень сам вийшов з класу та почав плакати, що підтверджує практичний психолог Сквирського академічного ліцею ОСОБА_5 М ОСОБА_6 . Також ОСОБА_2 вказує, що 03 лютого 2020 року під час уроку «Я у світі», ОСОБА_1 попросила його однокласників написати їй записки, в яких вказати, що саме поганого їм вчинив ОСОБА_7 , вказане підтверджується поясненнями дітей, які опитувались та поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи.
		З пояснень батька дитини, які наявні в матеріалах справи, про вказані факти цькування його сина, він дізнався від його однокласників, про що зауважив ОСОБА_1 , проте на його зауваження з даного приводу, остання реагує неадекватно. Звернувшись до директора навчального закладу ОСОБА_4 ,. щодо конфліктної ситуації той повідомив, що не має наміру притягувати вчителя ОСОБА_1 до відповідальності. Разом з тим, батько зазначив, що вказані дії щодо його малолітнього сина здійснюються протягом 2019  2020 навчального року.
		Окрім того, як вказує батько малолітнього  ОСОБА_3 факти негативного відношення вчителя до його сина вплинули на психологічний стан його дитини. На підтвердження вказаного факту, в матеріалах справи наявний висновок психодіагностичного обстеження № 03/02 від 03 лютого 2020 року.
		Із змісту вказаного висновку вбачається, що при згадуванні вчителя, під час бесіди, різко змінювалася поза дитини, він стискувався, низько нахиляв голову, закривав руками обличчя і казав, що  «дуже боїться ОСОБА_8 ». Психодіагностичне обстеження виявило у ОСОБА_9 емоційні порушення: підвищений рівень тривожності, страх перед вчителем, який блокує всі психічні процеси під час навчання, роздратування, занижену самооцінку, невпевненість, гіпертрофоване почуття провини. Сон став неспокійним, тривожним, неглибоким. З малолітнім проводилася психокорекційна робота усунення емоційної напруги, остраху. Дитина потребує подальшого супроводу психолога. Рекомендована консультація дитячого невролога.
		На підставі вищенаведеного, 28 лютого 2020 року ІЮП Сквирського ВП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Чумак Н.Д. відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії АПР18 № 201267 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
		Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, згідност. 245 КУпАПє всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
		Статтями251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, яке стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
		Відповідно до частини 1статті 19 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р.(редакція зі змінами, схваленими резолюцією50/155Генеральної АсамблеїООН від 21 грудня 1995 року) (надалі - Конвенція), яку було ратифікованоПостановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. держави  учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь  якої іншої особи, яка турбується про дитину.
		Згідно з частинам 3, 4 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави  учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.
		Статтею 2 Конвенції імперативно встановлено, що держави  учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь  якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких  небудь інших обставин.
		Відповідно до ст. 10 Закону України«Про охоронудитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
		Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що законодавство про охорону дитинства грунтується наКонституції України,Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно  правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівів.
		Суд, аналізуючи письмові докази, що наявні в матеріалах справи, вважає вказані пояснення правдивими, змістовними, логічними та категоричними, крім того, вищевказані факти підтверджуються сукупністю інших зібраних у адміністративній справі доказів та у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.
		Поряд з цим, під час судового розгляду, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на спростування фактичних даних, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів. Окрім того, ОСОБА_1 визнала свою вину у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні.
		Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявна вина та міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.173 - 4 КУпАП.
		Стаття 173-4 КУпАПпередбачає відповідальність за вчинення булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Статтею 6 Сімейного кодексу України, встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття,малолітньоювважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (стаття 31 Цивільного Кодексу України).
		За приписами ч. 1 ст. 173  4 КУпАП булінг (цькування) тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
		Строк накладення адміністративного стягнення, на момент розгляду справи, згідно ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення не закінчився.
		При визначенні міри адміністративного стягнення суд, відповідно достатті 33 КУпАПвраховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність правопорушника.
		Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника суд у відповідності до положеньстатті 34 КУпАП, визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.
		При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, її майнового стану, постійного місця роботи, суд вважає, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам статтей23,33 Кодексу України про адміністративні правопорушенняі є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
		Відповідно дост. 40-1 КУпАПу разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.
		Відповідно до вимог ч. 5ст. 4 Закону України «Про судовий збір»з правопорушника ОСОБА_1 , необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32,173,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 5 ст.4Закону України«Про судовийзбір» ст. 6 Сімейного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини",ст. ст. 2,10 Закону України «Про охорону дитинства»,ст.ст.2,3,4 19 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р.(редакція зі змінами, схваленими резолюцією50/155Генеральної АсамблеїООН від 21 грудня 1995 року), яку було ратифікованоПостановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р.  суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 173-4 КУпАПта застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
		Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна.
		Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
		Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
		 
		Суддя                                    О.М. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...